Середа́ Іван Михайлович (8 травня 1905, слобода Велика Писарівка (тепер смт Великописарівського району), Сумська область — †14 липня 1941, с. Строків Попільнянського району, Житомирська область) — комендант 1-ї дільниці 94-го Сколівського прикордонного загону Українського прикордонного округу військ НКВС, капітан, Герой Радянського Союзу (1965).
Іван Михайлович Середа | |
---|---|
Народження | 8 травня 1905 слобода Велика Писарівка, Сумська область, Україна |
Смерть | 14 липня 1941 (36 років) с. Строків, Житомирська область, Україна |
Країна | СРСР |
Рід військ | прикордонні війська |
Роки служби | 1922–1941 |
Звання | капітан |
Командування | комендант 1-ї дільниці 94-го Сколівського прикордонного загону Українського прикордонного округу військ НКВС |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Середа Іван Михайлович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 25 квітня (8 травня) 1905 року в слободі Велика Писарівка, нині селище міського типу Великописарівського району Сумської області (Україна), в селянській родині. Українець. Член ВКП (б) з 1926 року. Закінчив 4 класи початкової школи. З 1917 року працював коногоном шахти на Донбасі, потім став слюсарем.
У 1922 році добровільно вступив до Червоної Армії та став червоноармійцем 2-го Червоно-Козачого полку. Закінчив 1-і Кримські кавалерійські курси в 1923 році, призначений помічником командира взводу в тому ж полку. У 1927 році закінчив Українську кавалерійську школу імені С. М. Будьонного.
З 1927 року — в Прикордонних військах ОДПУ СРСР, командир взводу маневреної групи 44-го прикордонного загону в прикордонних військах в Середній Азії. З 1930 року — начальник застави, потім командир ескадрону в 41-му прикордонному загоні. Потім служив у Закавказзі і в Західній Україні: з 1931 — начальник застави в 43-му прикордонному загоні, з 1933 року — інструктор бойової підготовки 37-го прикордонного загону, з 1936 — командир дивізіону 20-го полку НКВС.
У 1937 році з незрозумілих причин звільнений з військ, працював начальником паспортного столу на станції Лозова Харківської області УРСР, потім секретарем партійного бюро станції Лозова.
У 1939 році відновлений в Прикордонних військах, призначений начальником штабу комендатури 94-го Сколівського прикордонного загону, а з 1940 року — 1-ї комендатури цього загону. У 1940 році за участь в розгромі шпигунсько-диверсійної банди нагороджений орденом «Знак Пошани».
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному фронті.
Участь у війні
Свій перший бій прикордонники капітана І. М. Середи прийняли раннім недільним ранком 22 червня 1941 року. Той бій тривав недовго. Наказ командування вимагав: «При відході всіма наявними силами і засобами стримувати противника на кожному вигідному рубежі».
У перших числах липня обстановка в районі Житомира і Бердичева вкрай ускладнилася. Противник прорвав оборону, оволодів Житомиром і Бердичевом. Дорога на Київ виявилася відкритою. Прикордонники отримали наказ перегородити шлях ворогові на Київ. До 13 липня 93-й і 94-й прикордонні загони зосередилися в районі Попільні і зайняли оборону.
На світанку 14 липня 1941 біля села Голуб'ятин німці атакували позиції прикордонників та вивели з ладу гармати і танки. Обстановка ускладнилася. 94-му прикордонному загону довелося відступати на другий рубіж. Прикрити їх відхід було доручено комендатурі, якою командував капітан І. М. Середа.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за «зразкове виконання завдань командування в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм», капітану Середі Івану Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Нагороджений орденом Леніна, орденом «Знак Пошани».
На шляху від Попільні до Сквири, що на Київщині, в часи радянської окупації України, було встановлено обеліск, що містить напис: "Товаришу! Низько вклонися цим полям. Вони окроплені кров'ю героїв. Тут 14 липня 1941 в нерівному бою з фашистськими танками загинули Герой Радянського Союзу капітан Середа І. М., політрук Колесніченко та 152 бійця 94-го прикордонного загону . Вічна слава героям! ".
На Миколаївському суднобудівному заводі побудовано океанський корабель, якому присвоєно ім'я чекіста. У спорудженні цього корабля брав участь його син — Віктор Іванович Середа.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 21 червня 1968 ім'ям І. М. Середи названа прикордонна застава Львівського прикордонного загону Західного прикордонного округу. Село Вовче Турківського району Львівської області у радянські часи (з 1968-го) мало назву Середа. Іменем чекіста названа вулиця в селищі Велика Писарівка; на вулиці, де він народився і жив, встановлено пам'ятний знак.
Примітки
- Середа Іван Михайлович [ 23 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Середа Іван Михайлович (1905–1941) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Середа, Іван Михайлович [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sereda Sereda Ivan Mihajlovich 8 travnya 1905 sloboda Velika Pisarivka teper smt Velikopisarivskogo rajonu Sumska oblast 14 lipnya 1941 s Strokiv Popilnyanskogo rajonu Zhitomirska oblast komendant 1 yi dilnici 94 go Skolivskogo prikordonnogo zagonu Ukrayinskogo prikordonnogo okrugu vijsk NKVS kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1965 Ivan Mihajlovich SeredaNarodzhennya 8 travnya 1905 1905 05 08 sloboda Velika Pisarivka Sumska oblast UkrayinaSmert 14 lipnya 1941 1941 07 14 36 rokiv s Strokiv Zhitomirska oblast UkrayinaKrayina SRSRRid vijsk prikordonni vijskaRoki sluzhbi 1922 1941Zvannya kapitanKomanduvannya komendant 1 yi dilnici 94 go Skolivskogo prikordonnogo zagonu Ukrayinskogo prikordonnogo okrugu vijsk NKVSVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi Sereda Ivan Mihajlovich u Vikishovishi Biografiya Narodivsya 25 kvitnya 8 travnya 1905 roku v slobodi Velika Pisarivka nini selishe miskogo tipu Velikopisarivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayina v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1926 roku Zakinchiv 4 klasi pochatkovoyi shkoli Z 1917 roku pracyuvav konogonom shahti na Donbasi potim stav slyusarem U 1922 roci dobrovilno vstupiv do Chervonoyi Armiyi ta stav chervonoarmijcem 2 go Chervono Kozachogo polku Zakinchiv 1 i Krimski kavalerijski kursi v 1923 roci priznachenij pomichnikom komandira vzvodu v tomu zh polku U 1927 roci zakinchiv Ukrayinsku kavalerijsku shkolu imeni S M Budonnogo Z 1927 roku v Prikordonnih vijskah ODPU SRSR komandir vzvodu manevrenoyi grupi 44 go prikordonnogo zagonu v prikordonnih vijskah v Serednij Aziyi Z 1930 roku nachalnik zastavi potim komandir eskadronu v 41 mu prikordonnomu zagoni Potim sluzhiv u Zakavkazzi i v Zahidnij Ukrayini z 1931 nachalnik zastavi v 43 mu prikordonnomu zagoni z 1933 roku instruktor bojovoyi pidgotovki 37 go prikordonnogo zagonu z 1936 komandir divizionu 20 go polku NKVS U 1937 roci z nezrozumilih prichin zvilnenij z vijsk pracyuvav nachalnikom pasportnogo stolu na stanciyi Lozova Harkivskoyi oblasti URSR potim sekretarem partijnogo byuro stanciyi Lozova U 1939 roci vidnovlenij v Prikordonnih vijskah priznachenij nachalnikom shtabu komendaturi 94 go Skolivskogo prikordonnogo zagonu a z 1940 roku 1 yi komendaturi cogo zagonu U 1940 roci za uchast v rozgromi shpigunsko diversijnoyi bandi nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu fronti Uchast u vijni Svij pershij bij prikordonniki kapitana I M Seredi prijnyali rannim nedilnim rankom 22 chervnya 1941 roku Toj bij trivav nedovgo Nakaz komanduvannya vimagav Pri vidhodi vsima nayavnimi silami i zasobami strimuvati protivnika na kozhnomu vigidnomu rubezhi U pershih chislah lipnya obstanovka v rajoni Zhitomira i Berdicheva vkraj uskladnilasya Protivnik prorvav oboronu ovolodiv Zhitomirom i Berdichevom Doroga na Kiyiv viyavilasya vidkritoyu Prikordonniki otrimali nakaz peregoroditi shlyah vorogovi na Kiyiv Do 13 lipnya 93 j i 94 j prikordonni zagoni zoseredilisya v rajoni Popilni i zajnyali oboronu Na svitanku 14 lipnya 1941 bilya sela Golub yatin nimci atakuvali poziciyi prikordonnikiv ta viveli z ladu garmati i tanki Obstanovka uskladnilasya 94 mu prikordonnomu zagonu dovelosya vidstupati na drugij rubizh Prikriti yih vidhid bulo dorucheno komendaturi yakoyu komanduvav kapitan I M Sereda Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1965 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu Seredi Ivanu Mihajlovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Znak Poshani Na shlyahu vid Popilni do Skviri sho na Kiyivshini v chasi radyanskoyi okupaciyi Ukrayini bulo vstanovleno obelisk sho mistit napis Tovarishu Nizko vklonisya cim polyam Voni okropleni krov yu geroyiv Tut 14 lipnya 1941 v nerivnomu boyu z fashistskimi tankami zaginuli Geroj Radyanskogo Soyuzu kapitan Sereda I M politruk Kolesnichenko ta 152 bijcya 94 go prikordonnogo zagonu Vichna slava geroyam Na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi pobudovano okeanskij korabel yakomu prisvoyeno im ya chekista U sporudzhenni cogo korablya brav uchast jogo sin Viktor Ivanovich Sereda Postanovoyu Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR vid 21 chervnya 1968 im yam I M Seredi nazvana prikordonna zastava Lvivskogo prikordonnogo zagonu Zahidnogo prikordonnogo okrugu Selo Vovche Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u radyanski chasi z 1968 go malo nazvu Sereda Imenem chekista nazvana vulicya v selishi Velika Pisarivka na vulici de vin narodivsya i zhiv vstanovleno pam yatnij znak PrimitkiSereda Ivan Mihajlovich 23 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Sereda Ivan Mihajlovich 1905 1941 21 veresnya 2013 u Wayback Machine ros Sereda Ivan Mihajlovich 2 listopada 2013 u Wayback Machine ros