У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінсон Сергій Олександрович Мартінсон рос Сергей Александрович Март

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінсон.

Сергій Олександрович Мартінсон (рос. Сергей Александрович Мартинсон; 6 лютого 1899, Петербург, Російська імперія — 2 вересня 1984, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор театру і кіно. Видатний комедійний актор, ексцентрик, майстер пантоміми. Заслужений артист РРФСР (1950). Народний артист РРФСР (1964). Кавалер орденів «Знак Пошани» (1944) і Трудового Червоного Прапора (1979).

Мартінсон Сергій Олександрович
Мартинсон Сергей Александрович
Сергій Мартінсон в ролі Головіна у фільмі «Друзі з табору» (1938)
Сергій Мартінсон в ролі Головіна у фільмі «Друзі з табору» (1938)
Народився	25 січня (6 лютого) 1899 Петербург, Російська імперія
Помер	2 вересня 1984(1984-09-02)^[1](85 років) Москва, РРФСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1923), Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут і ^d
Заклад	^d, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, ^d, ^d, ^d, ^d і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1923
Діти	дочка — (1928—2012, художник театру і кіно); онук — ^[en] (фізик)
IMDb	nm0554178

Нагороди та премії






Мартінсон Сергій Олександрович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Інститут сценічних мистецтв в Петрограді (1923).

Виступав в естрадних театрах Петрограда — в театрі «Вільна комедія», «Вільному театрі».

Працював у московських театрах: Театрі Революції (1924—1941), (1925—1926, 1929—1933, 1937—1938), московському Мюзик-холі (1933—1936).

З 1945 року — актор Театру-студії кіноактора.

У 1924 році дебютував в кінематографі. Знімався переважно в ролях другого плану, невеликих, епізодичних, але грав яскраво і незабутньо. У фільмах «Нові пригоди Швейка» (1943), «Третій удар» (1948) створив сатиричний образ Гітлера.

Один з найбільш популярних і улюблених глядачем акторів. Яскравий гострохарактерний і різноплановий актор, майстерності і таланту якого були підвладні драма, водевіль, музична комедія, буфонада, ексцентрика, пантоміма.

Працював на дубляжі кінофільмів і озвучуванні мультфільмів.

У 1974 році на Центральному телебаченні був знятий фільм-спектакль «Бенефіс Сергія Мартінсона» за участю Сергія Олександровича в головній ролі і зірок радянського кіно, театру та естради (реж. ).

Помер 2 вересня 1984 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Творчість

Фільмографія

«Пригоди Октябрини» (1924, Пуанкаре)
«Братик» (1926, директор тресту)
«Чортове колесо» (1926, диригент оркестру)
«Дві зустрічі» (1932, Бєлов, полковник)
«Дезертир» (1933)
«Маріонетки» (1933)
«Повстання рибалок» (1934, Бредель)
«Загибель сенсації» («Робот Джима Ріплі») (1935, Дізер, артист мюзик-холу)
(1936, Хлестаков)
(1936, розсіяний)
«Острів скарбів» (1937, Бредлі)
«Сім'я Оппенгейм» (1938, Гутветтер, поет)
«Степан Разін» (1939, Федір Шпинь)
«Золотий ключик» (1939, Дуремар)
«Антон Іванович сердиться» (1941, Керосінов, композитор)
«Чарівне зерно» (1941, Живоглот)
«Бойова кінозбірка № 7» (1941, фашистський льотчик)
(1942)
«Бойова кінозбірка № 11» () (1942, лейтенант Гопп)
«Швейк готується до бою» (1942, офіцер/манекен)
(1943, барон де Барант/Степан Степанович)
«Нові пригоди Швейка» (1943, Гітлер)
«Ми з Уралу» (1943)
«Сільва» (1944, Боні, граф Боніслау)
«Весілля» (1944, Іван Михайлович Ять, телеграфіст)
«Пржевальський» (1951, професор Шатило)
«Незабутній 1919 рік» (1952)
«Садко» (1952, інок)
«Кораблі штурмують бастіони» (1953, Фердинанд)
«Сеанс гіпнозу» (1953, к/м, гіпнотизер)
«Божевільний день» (1956)
«Ілля Муромець» (1956, Мишатичка)
«Ідіот» (1958, Лебедєв)
(1959, к/м)
«Твір мистецтва» (1959, к/м, Іван Миколайович)
«Вільний вітер» (1961, шинкар)
«Червоні вітрила» (1961, Філіп, вугляр)
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, дяк Осип Никифорович)
(1962, к/м, режисер П'єдесталов)
(1962)
«Приборкувачі велосипедів» (1963, Георг Сібуль, старий гонщик)
«Москва — Генуя» (1964, Луї Барту)
«Казка про втрачений час» (1964, Прокіп Прокопович)
«Тридцять три» (1965, Валентин Петрович, батько Розочки)
«Інші нині часи» (1965, князь Борис)
«Казка про царя Салтана» (1966, опікун Салтана)
«Півгодини на чудеса» (1968, кіноальманах; Абрікадабр)
«Посміхнися сусідові» (1968, артист)
«Каліф-Лелека» (1969, візир)
«13 доручень» (1969, меломан)
«Час щасливих знахідок» (1969, князь)
«Любов до трьох апельсинів» (1970, король)
«Літні сни» (1972, головбух)
«Руслан і Людмила» (1972, візантійський посол)
(1973, Персі)
«Великий атракціон» (1975, дід Матвій)
«У країні пасток» (1975, анімаційний; Чарівник)
«Бенефіс Лариси Голубкіної» (1975, фільм-спектакль)
«Про дракона на балконі, про хлопців і самокат» (1976, Сергій Васильович)
(1977, містер Тротт)
«Ярославна, королева Франції» (1978, франкський єпископ Роже)
«Нові пригоди капітана Врунгеля» (1978, Сер Вант, ватажок бандитів)
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, містер Френкленд)
«Не можу сказати „прощавай“» (1982, Антон Петрович, працівник музею)
(1984, Єгошкін) та ін.

Роботи у фільмах українських кіностудій:

«Вітер зі сходу» (1940, Стефан, офіцер)
«Подвиг розвідника» (1947, Віллі Поммер)
«Третій удар» (1948, Гітлер)
«Чорноморочка» (1959, Омельський, композитор і керівник оркестру)
«Врятуйте наші душі» (1960, Нортон Мейсфілд)
«Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964, дядина 518-й, агент-розвідник буржуїнов)
«У тридев'ятому царстві...» (1970, герцог де Молюск)

Озвучування мультфільмів

«Івась» (1940)
«Пропала грамота» (1945, Відьма)
«Слон і мураха» (1948, Вовк)
«Полкан і шавка» (1948, шавка)
«Федя Зайцев», «Чемпіон» (1948)
«Лев і заєць» (1949, Заєць)
«Фарбований лис» (1953, Лис)
«Підпис нерозбірливий», «Козел-музикант» (1954, Віслюк)
«Підпис нерозбірливий» (1954)
«Зачарований хлопчик» (1955, мультфільм; головний щур (немає в титрах))
«Мільйон у мішку» (1956)
(1957, Ворон)
«Перша скрипка» (1958, Метелик)
«Петя і Червона Шапочка» (1958, Диктор)
«Таємниця далекого острова» (1958, Лікар)
(1958, Півень)
«Пригоди Буратино» (1959, знахар Богомол)
«Лисиця, бобер та інші» (1960)
«Дикі лебеді» (1962, Монах)
«Дочка сонця» (1963, Північний Вітер)
(1964, Жук)
«Пастушка і сажотрус» (1965)
«Мауглі» (1967—1971, шакал Табакі)
(1971, Вівця)
«Каченя, яке не вміло грати в футбол» (1972, Півень) та багато інших…

Примітки

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.255;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 —С.472.
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/2711/works/ [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1092 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[1]