Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гершензо́н Сергі́й Миха́йлович (нар. 29 січня (11 лютого) 1906, Москва — 7 квітня 1998, Київ) — радянський і український генетик, академік Національної академії наук України (1976), Герой Соціалістичної Праці (1990).
| Сергій Михайлович Гершензон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 січня (11 лютого) 1906[1] або 11 лютого 1906 Москва, Російська імперія |
| Помер | 7 квітня 1998 (92 роки) Київ, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | МДУ |
| Галузь | генетика |
| Заклад | Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Інститут зоології НАН України, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту мікробіології і вірусології НАН України, Київський університет |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | С. С. Четвериков, М. К. Кольцов |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | Відкрив мутагенну дію ДНК, експериментально довів можливість зворотної передачі генетичної інформації від РНК до ДНК |
| Діти | Гершензон Злата Сергіївна |
| Нагороди |        |
Життєпис
Народився в родині відомого літературознавця і піаністки Марії Гольденвейзер.
Закінчив Московський університет (1927), учень С. С. Четверикова. У 1931–1935 роках працював у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва, у 1935–1937 — в Інституті генетики АН СРСР.
У 1937 році прибув до Києва та очолив відділ генетики в Інституті зоології та біології АН УРСР на запрошення його директора, видатного еволюційного біолога академіка Івана Шмальгаузена. З того ж року очолив кафедру генетики Київського університету.
Протягом 1941–1944 років був евакуйований до Уфи з іншими науковцями Інституту зоології, де працював у тимчасово організованому Інституті зообіології, що об'єднував науковців з трьох київських науково-дослідних установ.
З 1944 року продовжив роботу в Києві завідувачем відділу генетики Інституту зоології АН УРСР та кафедри генетики Київського університету. Однак у 1948 році, в розпал лисенківщини, після сумнозвісної сесії ВАСГНІЛ, Сергія Гершензона було звільнено з посад завідувача відділу та завідувача кафедри генетики, відділ генетики Інституту зоології було розформовано. Протягом 1948–1957 років працював старшим науковим співробітником відділу акліматизації та селекції Інституту зоології АН УРСР у складі групи М. М. Синицького, досліджував вірусні хвороби шовкопрядів. Відділ генетики Інституту зоології було відновлено у 1957 році, Сергій Михайлович повернувся на посаду його завідувача і продовжував роботу в цьому підрозділі до 1963 року.
З 1963 року працював у секторі молекулярної біології та генетики Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, очолюючи його у 1968–1973 рр., а потім — відділ, в організованому на базі сектора, Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР.
У 1967 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР і в 1976 році — академіком.
З 1986 р. — співробітник Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР.
Батько ентомолога, доктора біологічних наук Злати Сергіївни Гершензон.
Наукові дослідження
На підставі виконаної серії дослідів з плодовою мушкою майже відразу ж після повернення з евакуації Сергій Гершензон, працюючи у відділі генетики в Інституті зоології АН УРСР, у співавторстві з Миколою Тарнавським та Пантелеймоном Ситьком, публікує свою революційну статтю про мутагенну дію тимусної ДНК на дрозофілу. Проте Нобелівську премію за це відкриття декількома роками пізніше вручають його зарубіжному колезі Герману Мюллеру (США). Окрім хімічного мутагенезу, Сергій Гершензон виявив феномен «стрибаючих генів» і зворотну транскрипцію.
Набагато раніше за американця Хейнца Френкель-Конрата він зібрав з білків і нуклеїнових кислот живий вірус, хоча рівень технічного забезпечення української біології відставав на той момент від заокеанського на багато років. Проте Стокгольм не помічав досягнень радянських учених, через гоніння на генетику у СРСР у сорокові-п'ятидесяті роки. У 1972 р. до Нобелівського комітету надходить заявка на аналогічне гершензонівському (мається на увазі синтез вірусної ДНК на матриці зараженої поліедрозом РНК) відкриття від американців Говарда Теміна і Девіда Балтімора, які і отримують у 1975 р. Нобелівську премію. Девід Балтімор в листі Сергію Гершензону щиро вибачився перед ним, оскільки не був знайомий з його більш ранніми роботами.
Основні праці виконано у галузі популяційної та молекулярної генетики. Науковець досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях.
Нагороди
- 1981 р. — Орден Трудового Червоного Прапора
- 1981 р. — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за підручник «Основы современной генетики»
- 1986 р. — Орден Дружби народів
- 1990 р. — Герой Соціалістичної Праці
- 1995 р. — премія імені В. С. Кирпичникова
- Чехословацької академії наук
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- 1998 р. — Державна премія України у галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Дія нуклеїнових кислот і вірусів»
Визнання
На відзначення непересічних заслуг дослідника перед наукою у 2003 р. НАН України заснувала премію його імені за видатні досягнення в галузі генетики, молекулярної біології та біофізики.
Див. також
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- Єльська Г. В. 2006. Засновник наукової школи молекулярної біології та генетики. Вісник НАН України. 4: 65-68.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014.
Посилання
- «Тропою генетики» К 100-летию со дня рождения С. М. Гершензона [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Впереди событий и в стороне от признания. Информационный вестник ВОГиС, № 4, 1998 [ 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Вісник НАН України, 2006, № 4 «Творець нової еволюційно!генетичної концепції у біології». З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С. М. Гершензона
- Єльська Г. В. 2006. Засновник наукової школи молекулярної біології та генетики. Вісник НАН України. 4: 65-68.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gershenzon Gershenzo n Sergi j Miha jlovich nar 29 sichnya 11 lyutogo 1906 19060211 Moskva 7 kvitnya 1998 Kiyiv radyanskij i ukrayinskij genetik akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1976 Geroj Socialistichnoyi Praci 1990 Sergij Mihajlovich GershenzonNarodivsya29 sichnya 11 lyutogo 1906 1 abo 11 lyutogo 1906 1906 02 11 Moskva Rosijska imperiyaPomer7 kvitnya 1998 1998 04 07 92 roki Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistbiologAlma materMDUGaluzgenetikaZakladInstitut fiziologiyi roslin i genetiki NAN Ukrayini Institut zoologiyi NAN Ukrayini Institut molekulyarnoyi biologiyi i genetiki NAN Ukrayini Institutu mikrobiologiyi i virusologiyi NAN Ukrayini Kiyivskij universitetVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikS S Chetverikov M K KolcovChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki Vidkriv mutagennu diyu DNK eksperimentalno doviv mozhlivist zvorotnoyi peredachi genetichnoyi informaciyi vid RNK do DNKDitiGershenzon Zlata SergiyivnaNagorodiZhittyepisNarodivsya v rodini vidomogo literaturoznavcya i pianistki Mariyi Goldenvejzer Zakinchiv Moskovskij universitet 1927 uchen S S Chetverikova U 1931 1935 rokah pracyuvav u Biologichnomu instituti im K A Timiryazyeva u 1935 1937 v Instituti genetiki AN SRSR U 1937 roci pribuv do Kiyeva ta ocholiv viddil genetiki v Instituti zoologiyi ta biologiyi AN URSR na zaproshennya jogo direktora vidatnogo evolyucijnogo biologa akademika Ivana Shmalgauzena Z togo zh roku ocholiv kafedru genetiki Kiyivskogo universitetu Protyagom 1941 1944 rokiv buv evakujovanij do Ufi z inshimi naukovcyami Institutu zoologiyi de pracyuvav u timchasovo organizovanomu Instituti zoobiologiyi sho ob yednuvav naukovciv z troh kiyivskih naukovo doslidnih ustanov Z 1944 roku prodovzhiv robotu v Kiyevi zaviduvachem viddilu genetiki Institutu zoologiyi AN URSR ta kafedri genetiki Kiyivskogo universitetu Odnak u 1948 roci v rozpal lisenkivshini pislya sumnozvisnoyi sesiyi VASGNIL Sergiya Gershenzona bulo zvilneno z posad zaviduvacha viddilu ta zaviduvacha kafedri genetiki viddil genetiki Institutu zoologiyi bulo rozformovano Protyagom 1948 1957 rokiv pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom viddilu aklimatizaciyi ta selekciyi Institutu zoologiyi AN URSR u skladi grupi M M Sinickogo doslidzhuvav virusni hvorobi shovkopryadiv Viddil genetiki Institutu zoologiyi bulo vidnovleno u 1957 roci Sergij Mihajlovich povernuvsya na posadu jogo zaviduvacha i prodovzhuvav robotu v comu pidrozdili do 1963 roku Z 1963 roku pracyuvav u sektori molekulyarnoyi biologiyi ta genetiki Institutu mikrobiologiyi i virusologiyi im D K Zabolotnogo ocholyuyuchi jogo u 1968 1973 rr a potim viddil v organizovanomu na bazi sektora Instituti molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR U 1967 roci buv obranij chlenom korespondentom AN URSR i v 1976 roci akademikom Z 1986 r spivrobitnik Institutu fiziologiyi roslin i genetiki AN URSR Batko entomologa doktora biologichnih nauk Zlati Sergiyivni Gershenzon Naukovi doslidzhennyaNa pidstavi vikonanoyi seriyi doslidiv z plodovoyu mushkoyu majzhe vidrazu zh pislya povernennya z evakuaciyi Sergij Gershenzon pracyuyuchi u viddili genetiki v Instituti zoologiyi AN URSR u spivavtorstvi z Mikoloyu Tarnavskim ta Pantelejmonom Sitkom publikuye svoyu revolyucijnu stattyu pro mutagennu diyu timusnoyi DNK na drozofilu Prote Nobelivsku premiyu za ce vidkrittya dekilkoma rokami piznishe vruchayut jogo zarubizhnomu kolezi Germanu Myulleru SShA Okrim himichnogo mutagenezu Sergij Gershenzon viyaviv fenomen stribayuchih geniv i zvorotnu transkripciyu Nabagato ranishe za amerikancya Hejnca Frenkel Konrata vin zibrav z bilkiv i nukleyinovih kislot zhivij virus hocha riven tehnichnogo zabezpechennya ukrayinskoyi biologiyi vidstavav na toj moment vid zaokeanskogo na bagato rokiv Prote Stokgolm ne pomichav dosyagnen radyanskih uchenih cherez goninnya na genetiku u SRSR u sorokovi p yatidesyati roki U 1972 r do Nobelivskogo komitetu nadhodit zayavka na analogichne gershenzonivskomu mayetsya na uvazi sintez virusnoyi DNK na matrici zarazhenoyi poliedrozom RNK vidkrittya vid amerikanciv Govarda Temina i Devida Baltimora yaki i otrimuyut u 1975 r Nobelivsku premiyu Devid Baltimor v listi Sergiyu Gershenzonu shiro vibachivsya pered nim oskilki ne buv znajomij z jogo bilsh rannimi robotami Osnovni praci vikonano u galuzi populyacijnoyi ta molekulyarnoyi genetiki Naukovec doslidzhuvav mehanizmi spadkovoyi minlivosti u prirodnih populyaciyah Nagorodi1981 r Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1981 r Derzhavna premiya URSR u galuzi nauki i tehniki za pidruchnik Osnovy sovremennoj genetiki 1986 r Orden Druzhbi narodiv 1990 r Geroj Socialistichnoyi Praci 1995 r premiya imeni V S Kirpichnikova Chehoslovackoyi akademiyi nauk Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1998 r Derzhavna premiya Ukrayini u galuzi nauki i tehniki za cikl naukovih prac Diya nukleyinovih kislot i virusiv ViznannyaNa vidznachennya neperesichnih zaslug doslidnika pered naukoyu u 2003 r NAN Ukrayini zasnuvala premiyu jogo imeni za vidatni dosyagnennya v galuzi genetiki molekulyarnoyi biologiyi ta biofiziki Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni S M GershenzonaPrimitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Yelska G V 2006 Zasnovnik naukovoyi shkoli molekulyarnoyi biologiyi ta genetiki Visnik NAN Ukrayini 4 65 68 PDF Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2014 Posilannya Tropoyu genetiki K 100 letiyu so dnya rozhdeniya S M Gershenzona 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Vperedi sobytij i v storone ot priznaniya Informacionnyj vestnik VOGiS 4 1998 18 lipnya 2014 u Wayback Machine Visnik NAN Ukrayini 2006 4 Tvorec novoyi evolyucijno genetichnoyi koncepciyi u biologiyi Z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya akademika S M Gershenzona Yelska G V 2006 Zasnovnik naukovoyi shkoli molekulyarnoyi biologiyi ta genetiki Visnik NAN Ukrayini 4 65 68