Мико́ла Микола́йович Сини́цький (1905—1987) — радянський український ентомолог, фахівець із фізіології метеликів-шовкопрядів, професор, завідувач кафедри Української сільськогосподарської академії (зараз НУБіП).
Синицький Микола Миколайович | |
---|---|
Народився | 10 лютого 1905 с. Зима Іркутської області (Росія) |
Помер | 1987 Киів |
Країна | Російська імперія → УРСР |
Діяльність | ентомолог |
Alma mater | Київський інститут народної освіти |
Галузь | ентомологія |
Заклад | Інститут зоології АН УРСР, Українська сільськогосподарська академія |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомий завдяки: | вивченню фізіології комах |
Біографія
М. М. Синицький народився у 1905 році у селищі (зараз місто) Зима в Іркутській області Росії. Його батьки були переселенцями. Хлопець одержав середню освіту у школі (1922) і поступив (1924) на агробіологічний факультет Київського інституту народної освіти (Київський університет). Згодом він працював доцентом Київської вищої комуністичної сільськогосподарської школи (1932—1933), завідувачем кафедри зоології і дарвінізму Київського ветеринарного інституту (1934—1941). В останньому він працював до початку війни, а потім в евакуації і після повернення ветеринарного інституту до Києва .
Захистивши кандидатську дисертацію у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова, він працював старшим науковим співробітником відділу експериментальної морфології Інституту зоології АН УРСР (1945—1948).
З 1948 року був завідувачем відділу акліматизації та селекції Інституту зоології, очолював групу що займалася питаннями розведення шовкопряду.
У 1957 році Микола Миколайович захистив докторську дисертацію і в 1959 році одержав звання професора. З 1965 і до 1980 року він працював завідувачем кафедри загальної ентомології і зоології Української сільськогосподарській академії (теперішнього НУБіПУ) .
1987 року М. М. Синицький помер.
Наукова та науково-педагогічна діяльність
Основний напрямок науково-дослідної роботи М. М. Синицького — вивчення фізіології та екології китайського дубового шовкопряду. У 1950-ї роки цей вид вважався перспективним для акліматизації на Поліссі для розведення для добування натурального шовку. Групою дослідників, очолюваною М. Синицьким вдалося вивести придатну для практичного розведення у господарствах породу цих шовкопрядів — Поліський тасар. Розробка одержала схвалення Мінсільгоспу СРСР.
То були лихі для радянської науки роки, коли у біології панувала лисенківщина. Микола Миколайович не підтроимував невігластво «народного академіка», хоча і не наважувався на активну протидію йому. Як згадує видатний український генетик С. М. Гершензон, він у ті роки опинився «відлученим» від генетики і працював у складі групи М. М. Синицького. Гершензон обрав предметом своїх досліджень вірусні хвороби шовкопряда і під цим «прикриттям» продовжував генетичні дослідження. Його начальник М. Синицький не заперечував .
М. М. Синицький є автором двох монографій та численних інших наукових публікацій — статей, коротких повідомлень, методичних рекомендацій тощо. Результати досліджень він неодноразово доповідав на наукових зібраннях різного рівня. Як керівник і виконавець творчих груп він є співавтором патентів.
Під керівництвом вченого його учні підготували низку кандидатських дисертацій.
Основні праці
- Агровказівки по вигодовуванню дубового шовкопряда в колгоспах Української РСР— К.: М-во сіл. госп-ва УРСР, 1949. [У співавторстві з П. О. Ситько, С. М. Гершензоном, К. В. Карлашем].
- Опыт разработки новых методов и приемов разведения дубового шелкопряда и их внедрение в полесских районах Украинской ССР. — К.: Издательство АН УССР, 1953 . — 106 с. [У співавторстві з П. О. Ситько, С. М. Гершензоном, К. В. Карлашем].
- Разведение дубового шелкопряда. — К. : Издательство АН УССР, 1952. — 180 с. [У співавторстві з П. О. Ситько, С. М. Гершензоном, К. В. Карлашем].
- Динамика жирового обмена у куколок тутового, дубового и непарного шелкопрядов в различных экологических условиях // Вестник зоологии, 1968, № 4, с. 51–55. [У співавторстві з І. М. Кіреєвою].
- Динамика содержания белка и свободных аминокислот в гемолимфе рабочих особей медоносных пчел. — В кн.. ХХШ Между нар. конгресс по пчеловодству. Изд. Апимондии, 1971, с. 361—364. [У співавторстві з І. В. Левченко].
- Применение фитонцидов с целью повышения хозяйственно-ценных свойств тутового шелкопряда // Труды сельскохозяйственного института, 1972, т. 84, с.199-203. [У співавторстві з М. Лисенко і А. Гурєвим].
- Биотехнологический анализ коконов дубового шелкопряда Полесский тассар // Пути повышения лесного шелководства: Сб. науч. тр. УСХА. — К., 1985, с. 4–11. [У співавторстві з М. Лисенко].
Примітки
- Наукова школа ентомологічної фізіології — https://nubip.edu.ua/node/12660 [ 7 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 c.
- Історія Національної академії наук України, 1951—1955: Частина 2. Київ: НБУВ, 2012. 913 с.
- С. М. Гершензон. Тропою генетики — http://www.izan.kiev.ua/gersh-ex.htm [ 31 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Дивись, наприклад, http://patents.su/3-638315-stimulyator-produktivnosti-tutovogo-i-dubovogo-shelkopryadov.html [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.]; http://patents.su/2-531523-stimulyator-povysheniya-produkttivnosti-tutovogo-shelkopryada.html [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.]; http://www.findpatent.ru/patent/53/531524.html [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Mikola jovich Sini ckij 1905 1987 radyanskij ukrayinskij entomolog fahivec iz fiziologiyi metelikiv shovkopryadiv profesor zaviduvach kafedri Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi zaraz NUBiP Sinickij Mikola MikolajovichNarodivsya10 lyutogo 1905 1905 02 10 s Zima Irkutskoyi oblasti Rosiya Pomer1987 1987 KiivKrayinaRosijska imperiya URSRDiyalnistentomologAlma materKiyivskij institut narodnoyi osvitiGaluzentomologiyaZakladInstitut zoologiyi AN URSR Ukrayinska silskogospodarska akademiyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomij zavdyaki vivchennyu fiziologiyi komah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sinickij BiografiyaM M Sinickij narodivsya u 1905 roci u selishi zaraz misto Zima v Irkutskij oblasti Rosiyi Jogo batki buli pereselencyami Hlopec oderzhav serednyu osvitu u shkoli 1922 i postupiv 1924 na agrobiologichnij fakultet Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti Kiyivskij universitet Zgodom vin pracyuvav docentom Kiyivskoyi vishoyi komunistichnoyi silskogospodarskoyi shkoli 1932 1933 zaviduvachem kafedri zoologiyi i darvinizmu Kiyivskogo veterinarnogo institutu 1934 1941 V ostannomu vin pracyuvav do pochatku vijni a potim v evakuaciyi i pislya povernennya veterinarnogo institutu do Kiyeva Zahistivshi kandidatsku disertaciyu u Moskovskomu derzhavnomu universiteti imeni M V Lomonosova vin pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom viddilu eksperimentalnoyi morfologiyi Institutu zoologiyi AN URSR 1945 1948 Z 1948 roku buv zaviduvachem viddilu aklimatizaciyi ta selekciyi Institutu zoologiyi ocholyuvav grupu sho zajmalasya pitannyami rozvedennya shovkopryadu U 1957 roci Mikola Mikolajovich zahistiv doktorsku disertaciyu i v 1959 roci oderzhav zvannya profesora Z 1965 i do 1980 roku vin pracyuvav zaviduvachem kafedri zagalnoyi entomologiyi i zoologiyi Ukrayinskoyi silskogospodarskij akademiyi teperishnogo NUBiPU 1987 roku M M Sinickij pomer Naukova ta naukovo pedagogichna diyalnistOsnovnij napryamok naukovo doslidnoyi roboti M M Sinickogo vivchennya fiziologiyi ta ekologiyi kitajskogo dubovogo shovkopryadu U 1950 yi roki cej vid vvazhavsya perspektivnim dlya aklimatizaciyi na Polissi dlya rozvedennya dlya dobuvannya naturalnogo shovku Grupoyu doslidnikiv ocholyuvanoyu M Sinickim vdalosya vivesti pridatnu dlya praktichnogo rozvedennya u gospodarstvah porodu cih shovkopryadiv Poliskij tasar Rozrobka oderzhala shvalennya Minsilgospu SRSR To buli lihi dlya radyanskoyi nauki roki koli u biologiyi panuvala lisenkivshina Mikola Mikolajovich ne pidtroimuvav neviglastvo narodnogo akademika hocha i ne navazhuvavsya na aktivnu protidiyu jomu Yak zgaduye vidatnij ukrayinskij genetik S M Gershenzon vin u ti roki opinivsya vidluchenim vid genetiki i pracyuvav u skladi grupi M M Sinickogo Gershenzon obrav predmetom svoyih doslidzhen virusni hvorobi shovkopryada i pid cim prikrittyam prodovzhuvav genetichni doslidzhennya Jogo nachalnik M Sinickij ne zaperechuvav M M Sinickij ye avtorom dvoh monografij ta chislennih inshih naukovih publikacij statej korotkih povidomlen metodichnih rekomendacij tosho Rezultati doslidzhen vin neodnorazovo dopovidav na naukovih zibrannyah riznogo rivnya Yak kerivnik i vikonavec tvorchih grup vin ye spivavtorom patentiv Pid kerivnictvom vchenogo jogo uchni pidgotuvali nizku kandidatskih disertacij Osnovni praciAgrovkazivki po vigodovuvannyu dubovogo shovkopryada v kolgospah Ukrayinskoyi RSR K M vo sil gosp va URSR 1949 U spivavtorstvi z P O Sitko S M Gershenzonom K V Karlashem Opyt razrabotki novyh metodov i priemov razvedeniya dubovogo shelkopryada i ih vnedrenie v polesskih rajonah Ukrainskoj SSR K Izdatelstvo AN USSR 1953 106 s U spivavtorstvi z P O Sitko S M Gershenzonom K V Karlashem Razvedenie dubovogo shelkopryada K Izdatelstvo AN USSR 1952 180 s U spivavtorstvi z P O Sitko S M Gershenzonom K V Karlashem Dinamika zhirovogo obmena u kukolok tutovogo dubovogo i neparnogo shelkopryadov v razlichnyh ekologicheskih usloviyah Vestnik zoologii 1968 4 s 51 55 U spivavtorstvi z I M Kireyevoyu Dinamika soderzhaniya belka i svobodnyh aminokislot v gemolimfe rabochih osobej medonosnyh pchel V kn HHSh Mezhdu nar kongress po pchelovodstvu Izd Apimondii 1971 s 361 364 U spivavtorstvi z I V Levchenko Primenenie fitoncidov s celyu povysheniya hozyajstvenno cennyh svojstv tutovogo shelkopryada Trudy selskohozyajstvennogo instituta 1972 t 84 s 199 203 U spivavtorstvi z M Lisenko i A Guryevim Biotehnologicheskij analiz kokonov dubovogo shelkopryada Polesskij tassar Puti povysheniya lesnogo shelkovodstva Sb nauch tr USHA K 1985 s 4 11 U spivavtorstvi z M Lisenko PrimitkiNaukova shkola entomologichnoyi fiziologiyi https nubip edu ua node 12660 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1946 1950 Chastina 2 Dodatki 16 travnya 2021 u Wayback Machine NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t arhivoznavstva In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Red kol O S Onishenko golov red ta in Uporyad L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko K NBUV 2008 716 c Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1951 1955 Chastina 2 Kiyiv NBUV 2012 913 s S M Gershenzon Tropoyu genetiki http www izan kiev ua gersh ex htm 31 travnya 2016 u Wayback Machine Divis napriklad http patents su 3 638315 stimulyator produktivnosti tutovogo i dubovogo shelkopryadov html 13 lipnya 2017 u Wayback Machine http patents su 2 531523 stimulyator povysheniya produkttivnosti tutovogo shelkopryada html 8 lipnya 2017 u Wayback Machine http www findpatent ru patent 53 531524 html 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine