Сергеєнко Марія Єфимівна

Марія Єфимовна Сергієнко (9 грудня 1891, Новозибков, Чернігівська губернія, Російська імперія — 28 жовтня 1987, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська філолог, історик-антикознавець, доктор історичних наук (1943), професор (1948).

Сергієнко Марія Юхимівна
рос. Мария Ефимовна Сергеенко
Народилася	9 грудня 1891(1891-12-09)^[1]^[2] Новозибків, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла	28 жовтня 1987(1987-10-28)^[1]^[2] (95 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	філолог, класицист, перекладачка, історик, письменниця
Галузь	філологія, антикознавство і переклад
Alma mater	Бестужевські курси
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Вчене звання	професор^[d]
Науковий керівник	Зелінський Тадей Францович і Ростовцев Михайло Іванович
Вчителі	Ростовцев Михайло Іванович і Зелінський Тадей Францович
Знання мов	російська
Заклад	Саратовський університет, Санкт-Петербурзький державний університет, Санкт-Петербурзький державний медичний університет, Російська національна бібліотека, ^d, ^d і Російська національна бібліотека^[2]
Нагороди
З історії італійського городництва Нарис розвитку римської агрономії Колумелла та Варрон як тваринники Предтечі прикладної ботаніки в античному світі Добриво хлібних полів у Стародавній Італії Два типи сільських господарств Італії I в. н. е. Колумбарій Статілієв Тавров // Вісник давньої історії. 1964. № 4 Книги Помпеи. М. — Л., 1949; Очерки по сельскому хозяйству древней Италии, М. — Л..: Изд-во АН СССР, 1958; Жизнь древнего Рима: очерки быта. М. — Л.: Наука, 1964 (2-е изд. СПб., 2002) Простые люди древней Италии М.: Наука, 1964; Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима: Очерки / Академия наук СССР. Ленинградское отделение Института истории. — Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1968. — 164 с. — 3200 прим. Переклади Арріан «Похід Олександра» (1962) Аврелій Августин. Сповідь Блаженного Августина, єпископа Гіппонського. Переклад та примітки М. Є. Сергієнко. М.: Renaissance, 1991. Марк Теренций Варрон, Сельское хозяйство / Пер. М. Е. Сергеенко. М.-Л.: Издательство АН СССР. 1963. — 220 стр. Євсевій Памфіл «Церковна історія» (1982-1986) «Листи св. Кіпріана» Климент Александрійський «Педагог» (уривки) Катон Старший «Землеробство» (1950) Пліній Молодший «Листи» (совм. з А. Доватуром) Тертуліан «Про покаяння» Тіт Лівій «Історія Риму» (3-я декада) Феофраст «Дослідження про рослини» (1951) Нагороди Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Примітки Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244 Сотрудники Российской национальной библиотеки d:Track:Q125019793 Евсевий Памфил. Церковная история / Пер. М. Е. Сергеенко. — Богословские труды. — М., 1982—1986. — С. Сб. 23. с. 119—153; 1983. Сб. 24. с. 97-138; 1984. Сб. 25. с. 5-56; 1985. Сб. 26. с. 18-90. Література К 80-летию М. Е. Сергеенко // ВДИ. 1972. № 2; К 90-летию М. Е. Сергеенко // ВДИ. 1982. № 2; Гаврилов А. К., Казанский Н. Н. К 100-летию М. Е. Сергеенко // Вспомогательные исторические дисциплины. 1993. Вып. 24; Сергеенко Мария Ефимовна // Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн., 2001; Жмудь Л. Я. Мария Ефимовна Сергеенко (1891—1987) // Историко-биологические исследования. 2013. Т. 5. № 3; Крих С. Б. Стратегия периферии: научное творчество М. Е. Сергеенко в контексте развития советской историографии древности // Вестник Омского университета. Серия «Исторические науки». 2017. № 4 (16). Посилання Стаття на сайті СПбІІ РАН Стаття на сайті «Біографіка СПбГУ» Біографія на сайті РНБ Стаття на сайті СГУ ім. Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет Mariya Yefimovna Sergiyenko 9 grudnya 1891 Novozibkov Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 28 zhovtnya 1987 Leningrad RRFSR SRSR radyanska filolog istorik antikoznavec doktor istorichnih nauk 1943 profesor 1948 Sergiyenko Mariya Yuhimivnaros Mariya Efimovna SergeenkoNarodilasya9 grudnya 1891 1891 12 09 1 2 Novozibkiv Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla28 zhovtnya 1987 1987 10 28 1 2 95 rokiv Leningrad RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistfilolog klasicist perekladachka istorik pismennicyaGaluzfilologiya antikoznavstvo i perekladAlma materBestuzhevski kursiNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchene zvannyaprofesor d Naukovij kerivnikZelinskij Tadej Francovich i Rostovcev Mihajlo IvanovichVchiteliRostovcev Mihajlo Ivanovich i Zelinskij Tadej FrancovichZnannya movrosijskaZakladSaratovskij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij medichnij universitet Rosijska nacionalna biblioteka S I Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd Saint Petersburg Institute of Historyd i Rosijska nacionalna biblioteka 2 Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sergiyenko Zmist 1 Biografiya 2 Praci 2 1 Knigi 2 2 Perekladi 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiyared Narodilasya v sim yi chinovnika u Novozibkovi Chernigivskoyi guberniyi yiyi mati pohodila z dvoryanskogo rodu Krinickih Ditinstvo provela u mayetku dida Zakinchila Chernigivsku ministersku gimnaziyu 1910 roku priyihala do Peterburga Vstupila na istoriko filologichnij fakultet Vishih zhinochih kursiv de vivchala klasichnu ta zagalnu istoriyu Brala uchast u seminarah M I Rostovceva ta T F Zelinskogo ucheniceyu yakih sebe vvazhala Derzhavni ispiti sklala z viddilennya klasichnoyi filologiyi 1916 Pid chas navchannya pochala vikladati latinu u gimnaziyi L Tagancevoyi ta gimnaziyi kn Obolenskoyi Vikladala u zhinochih gimnaziyah Saratovskomu universiteti U 1929 roci pislya rozgromu naukovih kadriv u Saratovskomu universiteti povernulasya do Leningrada de pracyuvala v Derzhavnij publichnij biblioteci ta 1 mu Leningradskomu medichnomu instituti spochatku vikladala potim zaviduvala kafedroyu latinskoyi movi Bula odniyeyu z avtoriv latinsko rosijskogo botanichnogo slovnika stvorenogo Vserosijskim institutom roslinnictva ru z iniciativi M I Vavilova Pracyuvala v Derzhavnij publichnij biblioteci 1931 1934 ta v Instituti istoriyi nauki i tehniki AN SRSR z 1932 Pid chas blokadi Leningrada perebuvala v oblozhenomu misti Napisala piznishe spogadi pro blokadu Z 1941 po 1945 r zajmalasya perekladom Spovidi Avreliya Avgustina Vpershe Spovid u perekladi M Sergiyenko vidana u zbirniku Bogoslovski praci 19 1978 r Nadali neodnorazovo perevidavalasya u 1992 2003 ta piznishe V 1943 roci zahistila doktorsku disertaciyu na temu rimskogo silskogo gospodarstva U 1948 roci otrimala vchene zvannya profesora U 1945 1974 rokah pracyuvala v Leningradskomu viddilenni Institutu istoriyi AN SRSR Z 1948 roku vikladala u Leningradskomu derzhavnomu universiteti imeni A A Zhdanova na kafedri klasichnoyi filologiyi Pomerla 28 zhovtnya 1987 roku v Leningradi pohovana v Estoniyi na cvintari Pyuhtickogo Uspenskogo zhinochogo monastirya Pracired Naukova spadshina M Sergiyenko vklyuchaye ponad 100 robit bagato z yakih isnuyut lishe u viglyadi rukopisiv Sered opublikovanih robit mozhna nazvati Persha elegiya Tibulla Do pitannya pro yiyi kompoziciyu Z istoriyi italijskogo gorodnictva Naris rozvitku rimskoyi agronomiyi Kolumella ta Varron yak tvarinniki Predtechi prikladnoyi botaniki v antichnomu sviti Dobrivo hlibnih poliv u Starodavnij Italiyi Dva tipi silskih gospodarstv Italiyi I v n e Kolumbarij Statiliyev Tavrov Visnik davnoyi istoriyi 1964 4 Knigired Pompei M L 1949 Ocherki po selskomu hozyajstvu drevnej Italii M L Izd vo AN SSSR 1958 Zhizn drevnego Rima ocherki byta M L Nauka 1964 2 e izd SPb 2002 Prostye lyudi drevnej Italii M Nauka 1964 Sergeenko M E Remeslenniki Drevnego Rima Ocherki Akademiya nauk SSSR Leningradskoe otdelenie Instituta istorii L Nauka Leningr otd nie 1968 164 s 3200 prim Perekladired Arrian Pohid Oleksandra 1962 Avrelij Avgustin Spovid Blazhennogo Avgustina yepiskopa Gipponskogo Pereklad ta primitki M Ye Sergiyenko M Renaissance 1991 Mark Terencij Varron Selskoe hozyajstvo Per M E Sergeenko M L Izdatelstvo AN SSSR 1963 220 str Yevsevij Pamfil Cerkovna istoriya 1982 1986 3 Listi sv Kipriana Kliment Aleksandrijskij Pedagog urivki Katon Starshij Zemlerobstvo 1950 Plinij Molodshij Listi sovm z A Dovaturom Tertulian Pro pokayannya Tit Livij Istoriya Rimu 3 ya dekada Feofrast Doslidzhennya pro roslini 1951 Nagorodired Medal Za oboronu Leningrada Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Primitkired a b v Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 a b v g Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Evsevij Pamfil Cerkovnaya istoriya Per M E Sergeenko Bogoslovskie trudy M 1982 1986 S Sb 23 s 119 153 1983 Sb 24 s 97 138 1984 Sb 25 s 5 56 1985 Sb 26 s 18 90 Literaturared K 80 letiyu M E Sergeenko VDI 1972 2 K 90 letiyu M E Sergeenko VDI 1982 2 Gavrilov A K Kazanskij N N K 100 letiyu M E Sergeenko Vspomogatelnye istoricheskie discipliny 1993 Vyp 24 Sergeenko Mariya Efimovna Lisovyj I A Revyako K A Antichnyj mir v terminah imenah i nazvaniyah slovar spravochnik po istorii i kulture Drevnej Grecii i Rima nauch red A I Nemirovskij 3 e izd Mn 2001 Zhmud L Ya Mariya Efimovna Sergeenko 1891 1987 Istoriko biologicheskie issledovaniya 2013 T 5 3 Krih S B Strategiya periferii nauchnoe tvorchestvo M E Sergeenko v kontekste razvitiya sovetskoj istoriografii drevnosti Vestnik Omskogo universiteta Seriya Istoricheskie nauki 2017 4 16 Posilannyared Stattya na sajti SPbII RAN Stattya na sajti Biografika SPbGU Biografiya na sajti RNB Stattya na sajti SGU im Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sergiyenko Mariya Yuhimivna amp oldid 42599032 Дата публікації: Листопад 08, 2024, 16:59 pm Найбільш читані Листопад 08, 2024 Руслан Піменов Листопад 08, 2024 Руслан Нігматуллін Листопад 06, 2024 Романівка (притока Яланцю) Листопад 08, 2024 Розстріл у Новій Астрахані Листопад 07, 2024 Риноспоридіоз Щодня Ню-метал 16 вересня Президент Молдови Артур Джон Пріст Дмитро Вишневецький Князь 1758 Ален Делон Бунін Іван Олексійович Яків Гніздовський NiNa.Az - Студія Вікіпедія Підписка на розсилку Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини. Будемо на зв`язку Зв`яжіться з нами DMCA Sitemap Feeds © 2019 nina.az - Всі права захищені. Авторське право: Dadaş Mammedov Топ