Сербські гайдуки (серб. хајдуци) — переважно озброєні партизанські борці за свободу (повстанці), рідше розбійники (бандити) на Балканському півострові, що перебував під владою Османської імперії. В Сербії, вони були організованими в групи на чолі з харамбашами («ватажками»), спускалися з гір і лісів, грабували і нападали на османців. Під час великих конфліктів їм часто допомагали іноземні держави, такі як Венеційська республіка та Габсбурзька монархія.
Гайдуки розглядаються як частина сербської національної ідентичності. В оповіданнях гайдуків описували як героїв; вони відігравали роль сербської еліти під час османського панування, захищали сербів від османського гніту, готували національне визволення і сприяли йому під час Сербської революції. Четники також вважали себе гайдуками, борцями за свободу.
Гайдуцький рух відомий як гайдучія (хајдучија) або гайдукування (хајдуковање). Ранги у гайдуків включали булубаша (серб. буљубаша; тур. bölükbaşı) та харамбаша (серб. харамбаша; тур. harami başı), запозичені від османів.
Людей, які допомагали гайдукам, називали ятаками. Ятаки жили по селах і містах і давали їжу та притулок гайдукам. Натомість гайдуки віддавали їм частину награбованого.
Етимологія
Етимологія слова достеменно невідома. За однією з теорій, походить від турецького слова haidut або haydut, яке спочатку використовувалося османами для позначення угорських і польсько-литовських піхотинців. Інша теорія припускає, що слово походить від угорського слова žátó або hajdó, що означає «пастух» (великої худоби). Обидві теорії не обов'язково протистоять одна одній, і слово hajduk у балканських мовах походить від турецького слова haiduk або hayduk (розбійник).
16-е століття
Старина Новак (~1530–1601), воєначальник на волоській службі, вважається найстаршим гайдуком.
Делі-Марко (1596—1619), гайдук і воєначальник на службі у Габсбургів.
18-е століття
26 листопада 1716 року австрійський генерал Настіч з 400 солдатами і близько 500 гайдуками атакував Требинє, але не захопив його. Об'єднане австро-венеціансько-гайдуцьке військо чисельністю 7 000 чоловік стояло перед стінами Требинє, які захищали 1 000 османів. Османи були зайняті під Белградом і нападами гайдуків на Мостар, і тому не змогли укріпити Требинє. Завоювання Требинє та Попового поля було відкладено до боїв у Чорногорії. Венеціанці захопили Гутово і Попово, де вони відразу ж набрали військову залогу з місцевого населення.
Королівство Сербія (1718–1739)
Серби створили армію гайдуків, яка підтримувала австрійців. Армія складалася з 18 рот, у чотирьох групах. У цей період найбільш відомими обор-капетанами були Вук Ісакович з Црна-Бари, Млатішума з Крагуєвацу та Коста Дімітрієвич з Парачина.
Найбільш відомими обор-капетанами були Вук Ісакович з Црна Бара, Млатішума і Коста Дімітрієвич з Парачина. Крім обор-капетанів, іншими відомими командирами були капетани Кеза Радівоєвич з Гроцки і Сіма Віткович з Валєво. У Крагуєваці було дві роти по 500 солдатів у кожній. Зі своїм ополченням він завоював Крушевац і захопив багато худоби.
19-е століття
Велика східна криза
Під час Великої Східної кризи, спричиненої сербським повстанням проти Османської імперії у 1875 році в Боснії і Герцеговині (Боснійсько-герцеговинське повстання), князь Петро взяв собі псевдонім гайдука Петра Мрконіча з Рагузи і приєднався до боснійських сербських повстанців як лідер партизанського загону.
Сербська революція
Серед сербських революціонерів, які були активними гайдуками до революції, були Станое Главаш, Велько Петрович, Стоян Чупич, Лазар Добрич та інші.
Список відомих гайдуків
Це список видатних людей у хронологічному порядку.
Ранньомодерний період
- Груїца Жеравіца (1645 р.), гайдук із Герцеговини та південної Далмації під час венеційсько-османської війни (1645—1649)
- Старина Новак (~1530–1601), полководець на волоській службі
- Сава Темішварац (1594—1612), на службі у Габсбургів
- Делі-Марко Сегединак (бл. 1596—1619), на службі у Габсбургів
- Петар Рац (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Đorđe Rac (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Михайло Рац (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Кузман Рац (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Нікола Рац (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Вук Рац (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Đorđe Slankamenac (бл. 1596), на службі у Габсбургів
- Живко Црні
- Грдан (бл. 1596–пом. 1612)
- Теодор з Вршаца, Сава Бан і Веля Міронич (бл.1594), підняли повстання в Банаті.
- Йован Рац (бл. 1653)
- Байо Півлянін (1669 р. — помер у 1685 р.), командир на венеціанській службі під час Критської війни
- Йован Монастерлія (1689—1706), командир на австрійській службі
- Арнольд Паоле (пом. 1726), міліціонер на австрійській службі, відомий як нібито вампір
- Вук Ісакович (бл. 1696—1759), полководець на австрійській службі
- Нікац Томович (бл. 1695—1755), полководець у Чорногорії
- Коча Анджелкович (1755—1789), командир на австрійській службі, очолив прикордонне повстання у Кочі
- Станко Арамбашич (1764—1798), командир сербських офіцерів на османській службі
- Лазар Добрич (бл. 1790),
Сербська революція
- Карагеоргій (1768—1817), лідер Першого сербського повстання та засновник сучасної Сербії
- Станоє Главаш (1763—1815), воєвода в Першому сербському повстанні
- Стоян Чупіч, воєвода в Першому сербському повстанні
- Георге Чурчія (пом. 1804), воєвода в Першому сербському повстанні
- Велько Петрович (бл. 1780—1813), воєвода в Першому сербському повстанні
- Стоян Абраш (1780—1813) брав участь як один із лідерів у Першому сербському повстанні.
- Павло Ірич
- Йован Мічіч
- Петроній Шишо
Повстанці в Боснії та Герцеговині
- Йован Шибалія (1804—1815), лідер повстанців у Дробняці, брав участь у Першому сербському повстанні
- Шуйо Караджич (1804—1815), лідер повстанців у Дробняці, брав участь у Першому сербському повстанні
- Йоко Кусовац (пом. 1863), священик, сердар і лідер повстанців
- Петар Попович-Пеція (1826—1875), очолював повстання Доляні (1858) і повстання в Босанській Країні (1875–78)
- Лука Вукалович (1823—1873), очолював Герцеговинське повстання (1852–62)
- Міко Любібратич (1839—1889), брав участь у Герцеговинському повстанні (1852–62)
- Перо Тунгуз (пов. 1875),
- Лазо Шкундрич (1875 р.н.),
- Петко Ковачевич (пов. 1875),
- Продан Рупар (1815—1877), керівник Герцеговинського повстання (1875–77)
- Драга Мастілович (пом. 1877), лідер повстанців
- Голуб Бабич (1824—1910), лідер повстанців у Західній Боснії.
- Стоян Ковачевич (1821—1911),
Повстанці в Старій Сербії та Македонії
- Чакр-паша
- Велика Беговица
- Спіро Црне
- Міцко Крстич
- Глігор Соколович (1872—1910), в Османській Македонії
Література
Гайдуки в епічній поезії
У сербському епосі гайдуки оспівуються як герої, борці за свободу проти османського панування. Існує цілий цикл про гайдуків та ускоків. Серед найвідоміших гайдуків в епосах — Старина Новак, Малий Радоїца, Філіп Вишнич, Предраг і Ненад, Новак, Груїца Жеравіца та інші.
Романи
Гайдуки є темою багатьох романів, таких як «Гайдуки» Браніслава Нушича (1955), «Сербські гайдуки» Мільянова та ін. (1996) тощо.
Примітки
- Naimark, Norman M. (2003). Norman M. Naimark (ред.). Yugoslavia and Its Historians: Understanding the Balkan Wars of the 1990s. Stanford University Press. с. 25–. ISBN .
- That was Yugoslavia. Ost-Dienst. 1991. с. 15.
- Petrović, Aleksandar. These persons become later soldiers at the Hungarian-Ottoman Serbian border and fight against the Otoman Turks. The Role of Banditry in the Creation of National States in the Central Balkans During the 19th Century [ 2013-08-01 у Wayback Machine.]
- Младенов, Стефан. 1941. Етимологически и правописен речник на българския книжовен език
- Mihić, Ljubo (1975). Ljubinje sa okolinom. Dragan Srnić. с. 196.
- Popović, Dushan Ј (1950). Serbia and Belgrade from Požarevac to the Peace of Belgrade, 1718-1739. с. 42—43.
- Radovan M. Drašković (1987). Valjevo u prošlosti: prilozi za zavičajnu istoriju. Milić Rakić. с. 22. ISBN .
Хајдучка војска била је подељена на 18 компанија, које су се распореЬивале у 4 групе.
- Istorijski muzej Srbije (1984). Zbornik Istorijskog muzeja Srbije. Т. 21. Muzej. с. 35.
- Franjo Jež (1931). Zbornik Jugoslavije: njenih banovina, gradova, srezova i opština. Matica živih i mrtvih s.h.s. с. 43.
опевани приморски ју- нак Петар (или Перо) Мркоњић
Джерела
- Коцић, М. (2013). Венеција и хајдуци у доба Морејског рата.
- Милошевић, М. (1988). Хајдуци у Боки Которској 1648—1718. Титоград, ЦАНУ.
- Стојановић, М., & Samardžić, R. (1984). Хајдуци и клефти у народном песништву. Српска академија наука и уметности, Балканолошки институт.
- Popović, D. J. (1930). O hajducima (Vol. 1). Narodna štampanja.
- Žanić, I. (1998). Prevarena povijest: guslarska estrada, kult hajduka i rat u Hrvatskoj i Bosni i Hercegovini, 1990—1995. godine. Durieux.
- Bracewell, W. (2005). 'Hajduci kao heroji u balkanskoj politici i kulturi'(trans. of" The Proud Name of Hajduk").
- Suvajdžić, Boško (2003). . Janus; Rastko. Архів оригіналу за 22 березня 2016.
- Suvajdžić, Boško (1953). Српска хајдучка епика у јужнословенском контексту.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbski gajduki serb haјduci perevazhno ozbroyeni partizanski borci za svobodu povstanci ridshe rozbijniki banditi na Balkanskomu pivostrovi sho perebuvav pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi V Serbiyi voni buli organizovanimi v grupi na choli z harambashami vatazhkami spuskalisya z gir i lisiv grabuvali i napadali na osmanciv Pid chas velikih konfliktiv yim chasto dopomagali inozemni derzhavi taki yak Venecijska respublika ta Gabsburzka monarhiya Zbroya gajdukiv Vijskovij muzej Belgrada Gajduki rozglyadayutsya yak chastina serbskoyi nacionalnoyi identichnosti V opovidannyah gajdukiv opisuvali yak geroyiv voni vidigravali rol serbskoyi eliti pid chas osmanskogo panuvannya zahishali serbiv vid osmanskogo gnitu gotuvali nacionalne vizvolennya i spriyali jomu pid chas Serbskoyi revolyuciyi Chetniki takozh vvazhali sebe gajdukami borcyami za svobodu Gajduckij ruh vidomij yak gajduchiya haјduchiјa abo gajdukuvannya haјdukovaњe Rangi u gajdukiv vklyuchali bulubasha serb buљubasha tur bolukbasi ta harambasha serb harambasha tur harami basi zapozicheni vid osmaniv Lyudej yaki dopomagali gajdukam nazivali yatakami Yataki zhili po selah i mistah i davali yizhu ta pritulok gajdukam Natomist gajduki viddavali yim chastinu nagrabovanogo EtimologiyaEtimologiya slova dostemenno nevidoma Za odniyeyu z teorij pohodit vid tureckogo slova haidut abo haydut yake spochatku vikoristovuvalosya osmanami dlya poznachennya ugorskih i polsko litovskih pihotinciv Insha teoriya pripuskaye sho slovo pohodit vid ugorskogo slova zato abo hajdo sho oznachaye pastuh velikoyi hudobi Obidvi teoriyi ne obov yazkovo protistoyat odna odnij i slovo hajduk u balkanskih movah pohodit vid tureckogo slova haiduk abo hayduk rozbijnik 16 e stolittyaStarina Novak 1530 1601 voyenachalnik na voloskij sluzhbi vvazhayetsya najstarshim gajdukom Deli Marko 1596 1619 gajduk i voyenachalnik na sluzhbi u Gabsburgiv 18 e stolittya26 listopada 1716 roku avstrijskij general Nastich z 400 soldatami i blizko 500 gajdukami atakuvav Trebinye ale ne zahopiv jogo Ob yednane avstro veneciansko gajducke vijsko chiselnistyu 7 000 cholovik stoyalo pered stinami Trebinye yaki zahishali 1 000 osmaniv Osmani buli zajnyati pid Belgradom i napadami gajdukiv na Mostar i tomu ne zmogli ukripiti Trebinye Zavoyuvannya Trebinye ta Popovogo polya bulo vidkladeno do boyiv u Chornogoriyi Venecianci zahopili Gutovo i Popovo de voni vidrazu zh nabrali vijskovu zalogu z miscevogo naselennya Korolivstvo Serbiya 1718 1739 Serbi stvorili armiyu gajdukiv yaka pidtrimuvala avstrijciv Armiya skladalasya z 18 rot u chotiroh grupah U cej period najbilsh vidomimi obor kapetanami buli Vuk Isakovich z Crna Bari Mlatishuma z Kraguyevacu ta Kosta Dimitriyevich z Parachina Najbilsh vidomimi obor kapetanami buli Vuk Isakovich z Crna Bara Mlatishuma i Kosta Dimitriyevich z Parachina Krim obor kapetaniv inshimi vidomimi komandirami buli kapetani Keza Radivoyevich z Grocki i Sima Vitkovich z Valyevo U Kraguyevaci bulo dvi roti po 500 soldativ u kozhnij Zi svoyim opolchennyam vin zavoyuvav Krushevac i zahopiv bagato hudobi 19 e stolittyaVelika shidna kriza Pid chas Velikoyi Shidnoyi krizi sprichinenoyi serbskim povstannyam proti Osmanskoyi imperiyi u 1875 roci v Bosniyi i Gercegovini Bosnijsko gercegovinske povstannya knyaz Petro vzyav sobi psevdonim gajduka Petra Mrkonicha z Raguzi i priyednavsya do bosnijskih serbskih povstanciv yak lider partizanskogo zagonu Serbska revolyuciya Sered serbskih revolyucioneriv yaki buli aktivnimi gajdukami do revolyuciyi buli Stanoe Glavash Velko Petrovich Stoyan Chupich Lazar Dobrich ta inshi Spisok vidomih gajdukivCe spisok vidatnih lyudej u hronologichnomu poryadku Rannomodernij period Gruyica Zheravica 1645 r gajduk iz Gercegovini ta pivdennoyi Dalmaciyi pid chas venecijsko osmanskoyi vijni 1645 1649 Starina Novak 1530 1601 polkovodec na voloskij sluzhbi Sava Temishvarac 1594 1612 na sluzhbi u Gabsburgiv Deli Marko Segedinak bl 1596 1619 na sluzhbi u Gabsburgiv Petar Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Đorđe Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Mihajlo Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Kuzman Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Nikola Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Vuk Rac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Đorđe Slankamenac bl 1596 na sluzhbi u Gabsburgiv Zhivko Crni Grdan bl 1596 pom 1612 Teodor z Vrshaca Sava Ban i Velya Mironich bl 1594 pidnyali povstannya v Banati Jovan Rac bl 1653 Bajo Pivlyanin 1669 r pomer u 1685 r komandir na venecianskij sluzhbi pid chas Kritskoyi vijni Jovan Monasterliya 1689 1706 komandir na avstrijskij sluzhbi Arnold Paole pom 1726 milicioner na avstrijskij sluzhbi vidomij yak nibito vampir Vuk Isakovich bl 1696 1759 polkovodec na avstrijskij sluzhbi Nikac Tomovich bl 1695 1755 polkovodec u Chornogoriyi Kocha Andzhelkovich 1755 1789 komandir na avstrijskij sluzhbi ocholiv prikordonne povstannya u Kochi Stanko Arambashich 1764 1798 komandir serbskih oficeriv na osmanskij sluzhbi Lazar Dobrich bl 1790 Serbska revolyuciya Karageorgij 1768 1817 lider Pershogo serbskogo povstannya ta zasnovnik suchasnoyi Serbiyi Stanoye Glavash 1763 1815 voyevoda v Pershomu serbskomu povstanni Stoyan Chupich voyevoda v Pershomu serbskomu povstanni George Churchiya pom 1804 voyevoda v Pershomu serbskomu povstanni Velko Petrovich bl 1780 1813 voyevoda v Pershomu serbskomu povstanni Stoyan Abrash 1780 1813 brav uchast yak odin iz lideriv u Pershomu serbskomu povstanni Pavlo Irich Jovan Michich Petronij Shisho Povstanci v Bosniyi ta Gercegovini Jovan Shibaliya 1804 1815 lider povstanciv u Drobnyaci brav uchast u Pershomu serbskomu povstanni Shujo Karadzhich 1804 1815 lider povstanciv u Drobnyaci brav uchast u Pershomu serbskomu povstanni Joko Kusovac pom 1863 svyashenik serdar i lider povstanciv Petar Popovich Peciya 1826 1875 ocholyuvav povstannya Dolyani 1858 i povstannya v Bosanskij Krayini 1875 78 Luka Vukalovich 1823 1873 ocholyuvav Gercegovinske povstannya 1852 62 Miko Lyubibratich 1839 1889 brav uchast u Gercegovinskomu povstanni 1852 62 Pero Tunguz pov 1875 Lazo Shkundrich 1875 r n Petko Kovachevich pov 1875 Prodan Rupar 1815 1877 kerivnik Gercegovinskogo povstannya 1875 77 Draga Mastilovich pom 1877 lider povstanciv Golub Babich 1824 1910 lider povstanciv u Zahidnij Bosniyi Stoyan Kovachevich 1821 1911 Povstanci v Starij Serbiyi ta Makedoniyi Chakr pasha Velika Begovica Spiro Crne Micko Krstich Gligor Sokolovich 1872 1910 v Osmanskij MakedoniyiLiteraturaGajduki v epichnij poeziyi U serbskomu eposi gajduki ospivuyutsya yak geroyi borci za svobodu proti osmanskogo panuvannya Isnuye cilij cikl pro gajdukiv ta uskokiv Sered najvidomishih gajdukiv v eposah Starina Novak Malij Radoyica Filip Vishnich Predrag i Nenad Novak Gruyica Zheravica ta inshi Romani Gajduki ye temoyu bagatoh romaniv takih yak Gajduki Branislava Nushicha 1955 Serbski gajduki Milyanova ta in 1996 tosho PrimitkiNaimark Norman M 2003 Norman M Naimark red Yugoslavia and Its Historians Understanding the Balkan Wars of the 1990s Stanford University Press s 25 ISBN 978 0 8047 8029 2 That was Yugoslavia Ost Dienst 1991 s 15 Petrovic Aleksandar These persons become later soldiers at the Hungarian Ottoman Serbian border and fight against the Otoman Turks The Role of Banditry in the Creation of National States in the Central Balkans During the 19th Century 2013 08 01 u Wayback Machine Mladenov Stefan 1941 Etimologicheski i pravopisen rechnik na blgarskiya knizhoven ezik Mihic Ljubo 1975 Ljubinje sa okolinom Dragan Srnic s 196 Popovic Dushan Ј 1950 Serbia and Belgrade from Pozarevac to the Peace of Belgrade 1718 1739 s 42 43 Radovan M Draskovic 1987 Valjevo u proslosti prilozi za zavicajnu istoriju Milic Rakic s 22 ISBN 9788671730082 Haјduchka voјska bila јe podeљena na 18 kompaniјa koјe su se rasporeivale u 4 grupe Istorijski muzej Srbije 1984 Zbornik Istorijskog muzeja Srbije T 21 Muzej s 35 Franjo Jez 1931 Zbornik Jugoslavije njenih banovina gradova srezova i opstina Matica zivih i mrtvih s h s s 43 opevani primorski јu nak Petar ili Pero MrkoњiћDzherelaKociћ M 2013 Veneciјa i haјduci u doba Moreјskog rata Milosheviћ M 1988 Haјduci u Boki Kotorskoј 1648 1718 Titograd CANU Stoјanoviћ M amp Samardzic R 1984 Haјduci i klefti u narodnom pesnishtvu Srpska akademiјa nauka i umetnosti Balkanoloshki institut Popovic D J 1930 O hajducima Vol 1 Narodna stampanja Zanic I 1998 Prevarena povijest guslarska estrada kult hajduka i rat u Hrvatskoj i Bosni i Hercegovini 1990 1995 godine Durieux Bracewell W 2005 Hajduci kao heroji u balkanskoj politici i kulturi trans of The Proud Name of Hajduk Suvajdzic Bosko 2003 Janus Rastko Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Suvajdzic Bosko 1953 Srpska haјduchka epika u јuzhnoslovenskom kontekstu