Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сепфоріс дав гр Σέπφωρις Циппорі івр צ פ ו ר י Діокесарея лат Diocaesaraea дав гр Διοκαισάρεια Саффурія صفورية Ла Сефорі

Сепфоріс

Сепфоріс

Сепфоріс (дав.-гр. Σέπφωρις), Циппорі (івр. צִפּוֹרִי‎), Діокесарея (лат. Diocaesaraea, дав.-гр. Διοκαισάρεια, Саффурія (صفورية‎), Ла-Сефорі (давньофр. La Sephorie, Le Saforie) часів хрестоносців — історична столиця Галілеї, розташована за 6 км на північний захід від Назарета. Нині — археологічна пам'ятка і національний парк в Ізраїлі.

Сепфоріс
image
32°45′11″ пн. ш. 35°16′45″ сх. д. / 32.7530555555837779° пн. ш. 35.27916666669477763° сх. д. / 32.7530555555837779; 35.27916666669477763Координати: 32°45′11″ пн. ш. 35°16′45″ сх. д. / 32.7530555555837779° пн. ш. 35.27916666669477763° сх. д. / 32.7530555555837779; 35.27916666669477763
Країнаimage Ізраїль і image Підмандатна Палестина[1]
Розташуванняd
Північний округ
Типнаціональний парк
археологічна пам'ятка
d
d[1]
населений пункт[1]
село[1] і d[1]
Площа16 км²
Перша згадка100
image
image
Сепфоріс
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

image
Сепфоріс (Sepphoris) на північний захід від Назарета

Походження назви «Циппорі/Сепфоріс» достеменно не встановлено, хоча існує талмудичне пояснення, засноване на співзвучності, згідно з яким місто називалося так, оскільки «сиділо на вершині, як птах» (івр. צפור‎ — ципор). Сепфоріс вперше згадано як адміністративний центр Галілеї в період царювання Олександра Янная (100 рік до н. е.). Цю ж роль місто виконувало за римського проконсула Габінія. За часів царя Ірода центр однієї з тетрархій. У 4 році до н. е. місто опинилося в центрі повстання Юди Галілеянина і було знищене каральною експедицією Квінтілія Вара. Потім відновлене і перетворене (до заснування Тверії) на резиденцію Ірода Антипи, який обгородив Сепфоріс, названий Йосипом Флавієм «найгарнішим містом всієї галілейської країни», фортечною стіною.

Попри те, що Сепфоріс розташовувався всього за 6 км від Назарета — рідного міста Ісуса Христа — він жодного разу не згадується в Біблії. Вважається, що тесля Йосип і його пасинок Ісус повинні були багаторазово вирушати в це місто на заробітки, брати участь у спорудженні хрестів для страчуваних бунтівників і подальшому відновленні міста.

Під час Першої Юдейської війни Сепфоріс не долучився до повстання, відкривши ворота легіонам Веспасіана, і, як наслідок, не постраждав. На монетах, що карбувалися в цей час, Сепфоріс називається Ейренополісом — «містом світу». При імператорі Адріані місто перейменовано на Діокесарію, а єврейську владу міста замінено адміністраторами-неєвреями, проте, зважаючи на переважання єврейського населення, через кілька десятиліть відновлено єврейську міську раду. На початку III століття, в період, коли Юда га-Насі очолював Великий Синедріон, Сепфоріс став місцем перебування цього органу і центром єврейського духовного життя. Неєврейське населення Сепфоріс у цей час було язичницьким і еллінізованим, про що свідчать багаті мозаїки, збережені у віллі II століття, які зображують Діоніса й Афродіту («Галилейська Мона Ліза»).

image
Вежа хрестоносців у Циппорі

В ході повстання проти імператора Констанція Галла 351—352 років у Сепфорісі розташовувалася штаб-квартира керівника повстання, за що жителів міста після придушення заколоту покарали, але місто, мабуть, уціліло, однак 363 році було зруйноване землетрусом. Відбудований Сепфоріс ще кілька століть зберігав під візантійським пануванням функцію єврейського духовного центру і остаточно втратив це значення лише після арабського завоювання в VII столітті. У візантійський період, крім єврейського, росло християнське населення міста, будувалися численні церкви, а християни брали участь у міському самоврядуванні. На певному етапі місто було центром єпархії.

Лист, знайдений у Каїрської генизі, свідчить про те, що й під арабською владою єврейська громада в цих місцях існувала принаймні до X століття. В епоху хрестоносців тут розташовувався гарнізон. На панівній над містом висоті побудовано укріплення, що збереглися донині, і церква, присвячена святим Анні і Йоакиму — батькам діви Марії. У XVIII столітті галілейський шейх Захір аль-Умар відновив укріплення, знову заселив місто і зробив його центром своїх володінь, проте згодом Саффурія, як тепер називався населений пункт, перетворилася на велике село, жителі якого обробляли близько 530 гектарів сільськогосподарських земель, з яких більш ніж половину займали оливкові гаї. У 1948 році в ході арабо-ізраїльської війни Саффурію захопили єврейські сили. Жителів села, населення якого становило 4000 осіб, у січні 1949 року вигнано або розселено в сусідніх населених пунктах, а місце розташування села засаджено соснами. В лютому 1949 року на південний схід від Саффурії засновано ізраїльський мошав .

Археологічні розкопки і національний парк Циппорі

Від 1931 року на території Сепфоріса ведуться археологічні розкопки. В цей період розкопки очолював Лерой Вотермен з Мічиганського університету. Після створення Держави Ізраїль 1975 року експедиція Тель-Авівського університету провела розкопки міського водоводу; розкопки відновлено 1985 року під керівництвом професора [ru] і Зєева Вайса з Єврейського університету в Єрусалимі, а також Еріка і Керол Меєрс з університету Дюка (Північна Кароліна). 1992 році Циппорі і околицям загальною площею 16 км² надано статус національного парку.

На західному боці пагорба Циппорі, де в римські і візантійські часи розташовувався акрополь, археологи розкрили житловий квартал, споруди якого датуються елліністичним періодом (кінець II — початок I століття до н. е.). Одно- і двоповерхові будівлі стоять по обидва боки вузької мощеної вулиці. Житлові будинки характеризуються наявністю видовбаних у камені й оштукатурених мікв — це свідчить про те, що квартал заселяли юдеї. Також на західному боці пагорба розкопано багату римську віллу III століття н. е. Багато кімнат двоповерхового будинку, побудованого навколо внутрішнього двору-атрію, криті портики якого спираються на колони, прикрашають мозаїки. Найвідоміші підлогові мозаїки триклінію, що ілюструють міфи про Діоніса й Афродіту, а також язичницькі обряди, присвячені Діонісу.

На північному боці пагорба розкопаний театр римського періоду. Розташовані півколом глядацькі ряди, розраховані на 4500 осіб, частково вирубані прямо в скелі, а ближче до країв спираються на кам'яний фундамент і арки. Театр, діаметр якого становить 74 метри, був серйозно зруйнований вже в античності.

В нижньому місті на схід від акрополя також розкрито значні площі. Археологи виявили добре сплановану мережу вулиць і інсул, заселених вперше в II столітті. Дві мощені центральні вулиці (кардо і декуманус) обрамлені критими тротуарами, вздовж яких розташовані ряди лавок. У візантійський період тротуари були викладені геометричними мозаїчними візерунками. Найбільшим і найбагатшим з виявлених будинків є віднесений до V століття «Будинок Нілу» розмірами 50 на 30 метрів. Підлоги близько 20 кімнат у цій будівлі викладені барвистими мозаїками, найкрасивіша і найкраще збережена з яких зображує сцени свят у рамках культу Нілу, в яких простежується вплив олександрійської культури. Також у нижньому місті розкопано синагогу VI століття. Подовжена будівля синагоги (16 на 6,5 м) розділена колонадою на головний зал і бічний неф. У центрі мозаїчної підлоги зображено зодіакальний круг, у якому крім назв знаків є назви місяців єврейського календаря, в центрі кола Геліос у вигляді сонячного диска, що керує колісницею. На підлозі також зображено біблійні сцени (зокрема Авраама з ангелами і жертвопринесення Ісаака) та атрибути богослужіння в Єрусалимському Храмі.

Крім цього, археологи розкопали систему водопостачання, по якій у місто постачалася вода з околиць Назарета. Система включає велику цистерну для зберігання води довжиною 250 метрів і об'ємом 5000 м³.

Археологічні роботи в Циппорі тривають. Частина об'єктів, де розкопки і реставраційні роботи вже завершено, відкрили для відвідувачів.

Примітки

  1. Interactive Encyclopedia of the Palestine Question, الموسوعة التفاعلية للقضية الفلسطينية
    d:Track:Q123344860
  2. Иосиф Флавий. Иудейские древности, кн. 17, гл. 10:5,9
  3. Мария Сартакова, Е. Левицкая, Александр Туров, Дюк Митягов. Ципори // Израиль. — 5-е изд.. — М. : Вокруг света. — С. 168. — .
  4. Циппори // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  5. Ципори на сайті міністерства закордонних справ Ізраїлю(англ.)
  6. Иосиф Флавий. Иудейские древности, кн. 18, гл. 2:1
  7. Сефорис — город-молчание
  8. Синедрион и кесарь против Иисуса Христа
  9. Национальный парк Ципори [ 2014-02-02 у Wayback Machine.] на сайті (івр.)
  10. Саффурия на сайті PalestineRemembered.com(англ.)
  11. Joseph Schechla. Forced eviction as an increment of demographic manipulation // Environment and Urbanization. — 1995. — Т. 6, № 1 (6 липня). — С. 95. — DOI:10.1177/095624789400600109.

Література

  • Национальный парк Ципори = גן לאומי ציפורי / д-р Цвика Цук (ред.). — В-во [en]. Архівна копія від 12 жовтня 2013 на Wayback Machine
  • Юрий Полторак. Назарет и окрестности. Кафр-Кана, гора Фавор, Наин, Циппори. — Издательство Евгения Озерова, 2013. — 272 с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sepforis dav gr Sepfwris Cippori ivr צ פ ו ר י Diokesareya lat Diocaesaraea dav gr Diokaisareia Saffuriya صفورية La Sefori davnofr La Sephorie Le Saforie chasiv hrestonosciv istorichna stolicya Galileyi roztashovana za 6 km na pivnichnij zahid vid Nazareta Nini arheologichna pam yatka i nacionalnij park v Izrayili Sepforis32 45 11 pn sh 35 16 45 sh d 32 7530555555837779 pn sh 35 27916666669477763 sh d 32 7530555555837779 35 27916666669477763 Koordinati 32 45 11 pn sh 35 16 45 sh d 32 7530555555837779 pn sh 35 27916666669477763 sh d 32 7530555555837779 35 27916666669477763Krayina Izrayil i Pidmandatna Palestina 1 Roztashuvannyad Pivnichnij okrugTipnacionalnij park arheologichna pam yatka d d 1 naselenij punkt 1 selo 1 i d 1 Plosha16 km Persha zgadka100Sepforis Mediafajli u VikishovishiIstoriyaSepforis Sepphoris na pivnichnij zahid vid Nazareta Pohodzhennya nazvi Cippori Sepforis dostemenno ne vstanovleno hocha isnuye talmudichne poyasnennya zasnovane na spivzvuchnosti zgidno z yakim misto nazivalosya tak oskilki sidilo na vershini yak ptah ivr צפור cipor Sepforis vpershe zgadano yak administrativnij centr Galileyi v period caryuvannya Oleksandra Yannaya 100 rik do n e Cyu zh rol misto vikonuvalo za rimskogo prokonsula Gabiniya Za chasiv carya Iroda centr odniyeyi z tetrarhij U 4 roci do n e misto opinilosya v centri povstannya Yudi Galileyanina i bulo znishene karalnoyu ekspediciyeyu Kvintiliya Vara Potim vidnovlene i peretvorene do zasnuvannya Tveriyi na rezidenciyu Iroda Antipi yakij obgorodiv Sepforis nazvanij Josipom Flaviyem najgarnishim mistom vsiyeyi galilejskoyi krayini fortechnoyu stinoyu Popri te sho Sepforis roztashovuvavsya vsogo za 6 km vid Nazareta ridnogo mista Isusa Hrista vin zhodnogo razu ne zgaduyetsya v Bibliyi Vvazhayetsya sho teslya Josip i jogo pasinok Isus povinni buli bagatorazovo virushati v ce misto na zarobitki brati uchast u sporudzhenni hrestiv dlya strachuvanih buntivnikiv i podalshomu vidnovlenni mista Pid chas Pershoyi Yudejskoyi vijni Sepforis ne doluchivsya do povstannya vidkrivshi vorota legionam Vespasiana i yak naslidok ne postrazhdav Na monetah sho karbuvalisya v cej chas Sepforis nazivayetsya Ejrenopolisom mistom svitu Pri imperatori Adriani misto perejmenovano na Diokesariyu a yevrejsku vladu mista zamineno administratorami neyevreyami prote zvazhayuchi na perevazhannya yevrejskogo naselennya cherez kilka desyatilit vidnovleno yevrejsku misku radu Na pochatku III stolittya v period koli Yuda ga Nasi ocholyuvav Velikij Sinedrion Sepforis stav miscem perebuvannya cogo organu i centrom yevrejskogo duhovnogo zhittya Neyevrejske naselennya Sepforis u cej chas bulo yazichnickim i ellinizovanim pro sho svidchat bagati mozayiki zberezheni u villi II stolittya yaki zobrazhuyut Dionisa j Afroditu Galilejska Mona Liza Vezha hrestonosciv u Cippori V hodi povstannya proti imperatora Konstanciya Galla 351 352 rokiv u Sepforisi roztashovuvalasya shtab kvartira kerivnika povstannya za sho zhiteliv mista pislya pridushennya zakolotu pokarali ale misto mabut ucililo odnak 363 roci bulo zrujnovane zemletrusom Vidbudovanij Sepforis she kilka stolit zberigav pid vizantijskim panuvannyam funkciyu yevrejskogo duhovnogo centru i ostatochno vtrativ ce znachennya lishe pislya arabskogo zavoyuvannya v VII stolitti U vizantijskij period krim yevrejskogo roslo hristiyanske naselennya mista buduvalisya chislenni cerkvi a hristiyani brali uchast u miskomu samovryaduvanni Na pevnomu etapi misto bulo centrom yeparhiyi List znajdenij u Kayirskoyi genizi svidchit pro te sho j pid arabskoyu vladoyu yevrejska gromada v cih miscyah isnuvala prinajmni do X stolittya V epohu hrestonosciv tut roztashovuvavsya garnizon Na panivnij nad mistom visoti pobudovano ukriplennya sho zbereglisya donini i cerkva prisvyachena svyatim Anni i Joakimu batkam divi Mariyi U XVIII stolitti galilejskij shejh Zahir al Umar vidnoviv ukriplennya znovu zaseliv misto i zrobiv jogo centrom svoyih volodin prote zgodom Saffuriya yak teper nazivavsya naselenij punkt peretvorilasya na velike selo zhiteli yakogo obroblyali blizko 530 gektariv silskogospodarskih zemel z yakih bilsh nizh polovinu zajmali olivkovi gayi U 1948 roci v hodi arabo izrayilskoyi vijni Saffuriyu zahopili yevrejski sili Zhiteliv sela naselennya yakogo stanovilo 4000 osib u sichni 1949 roku vignano abo rozseleno v susidnih naselenih punktah a misce roztashuvannya sela zasadzheno sosnami V lyutomu 1949 roku na pivdennij shid vid Saffuriyi zasnovano izrayilskij moshav Arheologichni rozkopki i nacionalnij park CipporiVid 1931 roku na teritoriyi Sepforisa vedutsya arheologichni rozkopki V cej period rozkopki ocholyuvav Leroj Votermen z Michiganskogo universitetu Pislya stvorennya Derzhavi Izrayil 1975 roku ekspediciya Tel Avivskogo universitetu provela rozkopki miskogo vodovodu rozkopki vidnovleno 1985 roku pid kerivnictvom profesora ru i Zyeeva Vajsa z Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi a takozh Erika i Kerol Meyers z universitetu Dyuka Pivnichna Karolina 1992 roci Cippori i okolicyam zagalnoyu plosheyu 16 km nadano status nacionalnogo parku Na zahidnomu boci pagorba Cippori de v rimski i vizantijski chasi roztashovuvavsya akropol arheologi rozkrili zhitlovij kvartal sporudi yakogo datuyutsya ellinistichnim periodom kinec II pochatok I stolittya do n e Odno i dvopoverhovi budivli stoyat po obidva boki vuzkoyi moshenoyi vulici Zhitlovi budinki harakterizuyutsya nayavnistyu vidovbanih u kameni j oshtukaturenih mikv ce svidchit pro te sho kvartal zaselyali yudeyi Takozh na zahidnomu boci pagorba rozkopano bagatu rimsku villu III stolittya n e Bagato kimnat dvopoverhovogo budinku pobudovanogo navkolo vnutrishnogo dvoru atriyu kriti portiki yakogo spirayutsya na koloni prikrashayut mozayiki Najvidomishi pidlogovi mozayiki trikliniyu sho ilyustruyut mifi pro Dionisa j Afroditu a takozh yazichnicki obryadi prisvyacheni Dionisu Na pivnichnomu boci pagorba rozkopanij teatr rimskogo periodu Roztashovani pivkolom glyadacki ryadi rozrahovani na 4500 osib chastkovo virubani pryamo v skeli a blizhche do krayiv spirayutsya na kam yanij fundament i arki Teatr diametr yakogo stanovit 74 metri buv serjozno zrujnovanij vzhe v antichnosti V nizhnomu misti na shid vid akropolya takozh rozkrito znachni ploshi Arheologi viyavili dobre splanovanu merezhu vulic i insul zaselenih vpershe v II stolitti Dvi mosheni centralni vulici kardo i dekumanus obramleni kritimi trotuarami vzdovzh yakih roztashovani ryadi lavok U vizantijskij period trotuari buli vikladeni geometrichnimi mozayichnimi vizerunkami Najbilshim i najbagatshim z viyavlenih budinkiv ye vidnesenij do V stolittya Budinok Nilu rozmirami 50 na 30 metriv Pidlogi blizko 20 kimnat u cij budivli vikladeni barvistimi mozayikami najkrasivisha i najkrashe zberezhena z yakih zobrazhuye sceni svyat u ramkah kultu Nilu v yakih prostezhuyetsya vpliv oleksandrijskoyi kulturi Takozh u nizhnomu misti rozkopano sinagogu VI stolittya Podovzhena budivlya sinagogi 16 na 6 5 m rozdilena kolonadoyu na golovnij zal i bichnij nef U centri mozayichnoyi pidlogi zobrazheno zodiakalnij krug u yakomu krim nazv znakiv ye nazvi misyaciv yevrejskogo kalendarya v centri kola Gelios u viglyadi sonyachnogo diska sho keruye kolisniceyu Na pidlozi takozh zobrazheno biblijni sceni zokrema Avraama z angelami i zhertvoprinesennya Isaaka ta atributi bogosluzhinnya v Yerusalimskomu Hrami Krim cogo arheologi rozkopali sistemu vodopostachannya po yakij u misto postachalasya voda z okolic Nazareta Sistema vklyuchaye veliku cisternu dlya zberigannya vodi dovzhinoyu 250 metriv i ob yemom 5000 m Arheologichni roboti v Cippori trivayut Chastina ob yektiv de rozkopki i restavracijni roboti vzhe zaversheno vidkrili dlya vidviduvachiv PrimitkiInteractive Encyclopedia of the Palestine Question الموسوعة التفاعلية للقضية الفلسطينية d Track Q123344860 Iosif Flavij Iudejskie drevnosti kn 17 gl 10 5 9 Mariya Sartakova E Levickaya Aleksandr Turov Dyuk Mityagov Cipori Izrail 5 e izd M Vokrug sveta S 168 ISBN 9785457381803 Cippori Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Cipori na sajti ministerstva zakordonnih sprav Izrayilyu angl Iosif Flavij Iudejskie drevnosti kn 18 gl 2 1 Seforis gorod molchanie Sinedrion i kesar protiv Iisusa Hrista Nacionalnyj park Cipori 2014 02 02 u Wayback Machine na sajti ivr Saffuriya na sajti PalestineRemembered com angl Joseph Schechla Forced eviction as an increment of demographic manipulation Environment and Urbanization 1995 T 6 1 6 lipnya S 95 DOI 10 1177 095624789400600109 LiteraturaNacionalnyj park Cipori גן לאומי ציפורי d r Cvika Cuk red V vo en Arhivna kopiya vid 12 zhovtnya 2013 na Wayback Machine Yurij Poltorak Nazaret i okrestnosti Kafr Kana gora Favor Nain Cippori Izdatelstvo Evgeniya Ozerova 2013 272 s ISBN 9789659215607 PosilannyaCippori Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Cippori na sajti ministerstva zakordonnih sprav Izrayilyu angl Nacionalnij park Cippori na sajti ivr

Дата публікації:
Топ