Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Семен Степанович Гулак-Артемовський | |
|---|---|
 Семен Гулак-Артемовський | |
| Народився | 4 (16) лютого 1813[2] Городище, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 6 (18) квітня 1873[1] (60 років) Москва, Російська імперія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище[3] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | композитор |
| Alma mater | Київська духовна семінарія[4] |
| Вчителі | Глінка Михайло Іванович[5] |
| Напрямок | музика епохи романтизму[5] |
| Жанр | опера[5] |
| Magnum opus | Запорожець за Дунаєм[5] |
| IMDb | ID 1856841 |
 Родовий герб Гулака-Артемовського «Лук» | |
| |
Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (4 (16) лютого 1813, Городище — 5 (17) квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето — опери «Запорожець за Дунаєм».
Життєпис
Народився на хуторі Гулаківщина неподалік від міста Городище Черкаського повіту, в родині священника місцевої Покровської церкви Степана Петровича Гулака-Артемовського та його дружини Варвари Арсенівни, доньки акцизного урядовця. Гулаки та Гулаки-Артемовські вважалися прямими нащадками генерального обозного Війська Запорозького, наказного полковника Івана Гулака (1629—1682). Але на той час практично всі чоловіки з роду ставали священниками. Винятком був рідний дядько Семена — Петро Петрович Гулак-Артемовський, байкар, професор словесного факультету Харківського університету.
Вступив до Київського повітового духовного училища, але богослов'я не викликало в нього особливого зацікавлення. Натомість захопився музикою Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя. На чудовий голос хлопця звернув увагу митрополит Євгеній (Болховітінов) і запросив Семена співати в митрополичому хорі Софійського собору. А в 1830 р., коли після смерті батька Семена відрахували з училища, митрополит Євгеній прилаштував юнака у хор Михайлівського Золотоверхого монастиря, де той скоро став провідним солістом.
У квітні 1838 р. до Києва приїхав Михайло Глінка, капельмейстер придворного хору в Петербурзі, який мав на меті знайти для хору 18–20 хлопчиків із гарними голосами. Глінка звернув увагу на талант Гулака-Артемовського та запросив його до Петербурга. Захоплений талантом Гулака-Артемовського, Глінка написав для нього дві пісні — «Не щебечи соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі» на вірші Віктора Забіли. Оскільки Семен як духовна особа не міг перебувати на цивільній службі, Глінці довелося звертатися до Синоду православної церкви з проханням позбавити його підопічного духовного сану.
Глінка спочатку сам давав Семену уроки співу, але для вдосконалення майстерності потрібно було навчання за кордоном, а це вимагало коштів. У 1839 р. Глінка разом із композитором Олександром Даргомижським та меценатом Петром Волконським організували перший публічний концерт Гулака-Артемовського, на який запросили усю знать Петербурга. Присутній на концерті власник уральських заводів, меценат погодився фінансувати подорож до Європи для завершення музичної освіти.
Гулак-Артемовський навчався у найкращих педагогів у Франції та Італії: Джуліо Аларі, Джузеппе Мартоліні, Феліче Романі. Після двох років навчання в Італії, у 1841 р. отримав ангажемент у Флорентійський оперний театр, де прослужив один сезон. У травні 1842 р. йому прийшло офіційне запрошення від дирекції імператорських театрів вступити до петербурзької російської оперної трупи. Гулаку-Артемовському обіцяли 600 карбованців сріблом на рік — менше, ніж платили звичайному хористу капели.
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга. На російській сцені він дебютував у липні 1842-го партією лорда Генріха Астона в опері Доніцетті «Лючія ді Ламмермур». Але справжнім творчим проривом стала партія Руслана в опері Глінки «Руслан і Людмила».
Восени 1848 р. Гулак-Артемовський одружився з донькою декоратора московських театрів і балерини Олександрою Івановою. У них народилося дві доньки й син, однак усі вони померли малими. Тож прямих нащадків у співака не залишилося.
Протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864—1865 — Великого театру в Москві. Виконав близько 50 головних партій у провідних операх.
Коли голос почав втрачати силу, взявся за написання опер. Його перу належать вистави «Картина степового життя циган», «Українське весілля», «Ніч напередодні Іванова дня», основою яких була українська музична традиція. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Сюжет для лібрето — історію козаків, які після розгрому Катериною II Запорізької Січі опинилися на землях Османської імперії — Гулаку-Артемовському підказав друг, історик Микола Костомаров. Прем'єра опери відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру. Опера мала неймовірний успіх — протягом сезону її ставили 13 разів. Гулак-Артемовський був не лише її першим постановником, а й виконавцем партії Карася. Та після тріумфального сезону оперу зняли з репертуару — для імперського театру вона виявилася занадто українською. Через рік, 6 жовтня 1864 р., вистава пройшла у Великому театрі Москви.
Царська цензура після Емського указу забороняла постановку опери на сцені впродовж 20 років. 11 червня 1884 року оперу знову було поставлено Марком Кропивницьким в трупі Михайла Старицького за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.
Крім музики мав талант до малювання: створював декорації до вистав, робив художні мініатюри, зокрема на слоновій кістці. Захоплювався статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854), розробив проєкт петербурзького водогону.
Під кінець життя оселився з дружиною в невеликому будинку Кудринської Христорождественської церкви. Займався знахарством та іншою лікувальною практикою, приймав щодня до 40 осіб. За свої послуги не брав грошей, казав, що вимагати плату за свій дар – це гріх.
Помер від запалення легенів 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.
Пам'ять
15 лютого 2013 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету, присвячену 200-річчю від дня народження Семена Гулака-Артемовського.
У лютому 2013 року з нагоди святкування 200-ї річниці від дня народження С. С. Гулака-Артемовського, Городищенському ЗЗСО № 1 було присвоєно його ім'я.
В місті Городище, що на Черкащині, знаходиться музей С. С. Гулака-Артемовського. Його ім'ям названі вулиця, Палац культури та дитяча школа мистецтв.
Вулиця Гулака-Артемовського у містах України.
Примітки
- надгробок
- метрична книга
- https://www.findagrave.com/memorial/209158422/semen-stepanovich-hulak-artemovsky
- http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CH%5CU%5CHulak6ArtemovskySemen.htm
- https://doi.org/10.1093/gmo/9781561592630.article.12015
- УІНП. 1813 – народився Семен Гулак-Артемовський, фундатор української опери. УІНП (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
Джерела та література
- Брега Г. С. Гулак-Артемовський Семен Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 249. — .
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.162
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 242.
- Малий словник історії України
- Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
Посилання
- Гулак-Артемовський Семен Степанович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 552-553.
- Гулак-Артемовський Семен [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 286-287. — 1000 екз.
- 1813 — народився Семен Гулак-Артемовський, фундатор української опери — Український інститут національної пам'яті
 | Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gulak Artemovskij krayina Semen Stepanovich Gulak ArtemovskijSemen Gulak ArtemovskijNarodivsya4 16 lyutogo 1813 2 Gorodishe Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer6 18 kvitnya 1873 1 60 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaVagankovske kladovishe 3 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistkompozitorAlma materKiyivska duhovna seminariya 4 VchiteliGlinka Mihajlo Ivanovich 5 Napryamokmuzika epohi romantizmu 5 Zhanropera 5 Magnum opusZaporozhec za Dunayem 5 IMDbID 1856841Gerb Rodovij gerb Gulaka Artemovskogo Luk Mediafajli u Vikishovishi Seme n Stepa novich Gula k Artemo vskij 4 16 lyutogo 1813 18130216 Gorodishe 5 17 kvitnya 1873 Moskva ukrayinskij kompozitor spivak bariton bas bariton dramatichnij artist dramaturg nebizh pismennika P P Gulaka Artemovskogo avtor odniyeyi z pershih oper na ukrayinomovne libreto operi Zaporozhec za Dunayem ZhittyepisNarodivsya na hutori Gulakivshina nepodalik vid mista Gorodishe Cherkaskogo povitu v rodini svyashennika miscevoyi Pokrovskoyi cerkvi Stepana Petrovicha Gulaka Artemovskogo ta jogo druzhini Varvari Arsenivni donki akciznogo uryadovcya Gulaki ta Gulaki Artemovski vvazhalisya pryamimi nashadkami generalnogo oboznogo Vijska Zaporozkogo nakaznogo polkovnika Ivana Gulaka 1629 1682 Ale na toj chas praktichno vsi choloviki z rodu stavali svyashennikami Vinyatkom buv ridnij dyadko Semena Petro Petrovich Gulak Artemovskij bajkar profesor slovesnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Vstupiv do Kiyivskogo povitovogo duhovnogo uchilisha ale bogoslov ya ne viklikalo v nogo osoblivogo zacikavlennya Natomist zahopivsya muzikoyu Dmitra Bortnyanskogo ta Artemiya Vedelya Na chudovij golos hlopcya zvernuv uvagu mitropolit Yevgenij Bolhovitinov i zaprosiv Semena spivati v mitropolichomu hori Sofijskogo soboru A v 1830 r koli pislya smerti batka Semena vidrahuvali z uchilisha mitropolit Yevgenij prilashtuvav yunaka u hor Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya de toj skoro stav providnim solistom U kvitni 1838 r do Kiyeva priyihav Mihajlo Glinka kapelmejster pridvornogo horu v Peterburzi yakij mav na meti znajti dlya horu 18 20 hlopchikiv iz garnimi golosami Glinka zvernuv uvagu na talant Gulaka Artemovskogo ta zaprosiv jogo do Peterburga Zahoplenij talantom Gulaka Artemovskogo Glinka napisav dlya nogo dvi pisni Ne shebechi solovejku ta Gude viter velmi v poli na virshi Viktora Zabili Oskilki Semen yak duhovna osoba ne mig perebuvati na civilnij sluzhbi Glinci dovelosya zvertatisya do Sinodu pravoslavnoyi cerkvi z prohannyam pozbaviti jogo pidopichnogo duhovnogo sanu Glinka spochatku sam davav Semenu uroki spivu ale dlya vdoskonalennya majsternosti potribno bulo navchannya za kordonom a ce vimagalo koshtiv U 1839 r Glinka razom iz kompozitorom Oleksandrom Dargomizhskim ta mecenatom Petrom Volkonskim organizuvali pershij publichnij koncert Gulaka Artemovskogo na yakij zaprosili usyu znat Peterburga Prisutnij na koncerti vlasnik uralskih zavodiv mecenat pogodivsya finansuvati podorozh do Yevropi dlya zavershennya muzichnoyi osviti Gulak Artemovskij navchavsya u najkrashih pedagogiv u Franciyi ta Italiyi Dzhulio Alari Dzhuzeppe Martolini Feliche Romani Pislya dvoh rokiv navchannya v Italiyi u 1841 r otrimav angazhement u Florentijskij opernij teatr de prosluzhiv odin sezon U travni 1842 r jomu prijshlo oficijne zaproshennya vid direkciyi imperatorskih teatriv vstupiti do peterburzkoyi rosijskoyi opernoyi trupi Gulaku Artemovskomu obicyali 600 karbovanciv sriblom na rik menshe nizh platili zvichajnomu horistu kapeli Poshtova marka Ukrayini 2013 rik U 1842 Gulak Artemovskij povertayetsya do Peterburga Na rosijskij sceni vin debyutuvav u lipni 1842 go partiyeyu lorda Genriha Astona v operi Donicetti Lyuchiya di Lammermur Ale spravzhnim tvorchim prorivom stala partiya Ruslana v operi Glinki Ruslan i Lyudmila Voseni 1848 r Gulak Artemovskij odruzhivsya z donkoyu dekoratora moskovskih teatriv i balerini Oleksandroyu Ivanovoyu U nih narodilosya dvi donki j sin odnak usi voni pomerli malimi Tozh pryamih nashadkiv u spivaka ne zalishilosya Protyagom 22 rokiv do 1864 roku ye solistom rosijskoyi imperatorskoyi operi v Peterburzi a v 1864 1865 Velikogo teatru v Moskvi Vikonav blizko 50 golovnih partij u providnih operah Koli golos pochav vtrachati silu vzyavsya za napisannya oper Jogo peru nalezhat vistavi Kartina stepovogo zhittya cigan Ukrayinske vesillya Nich naperedodni Ivanova dnya osnovoyu yakih bula ukrayinska muzichna tradiciya Shiroku populyarnist Gulaku Artemovskomu yak kompozitorovi prinesla opera Zaporozhec za Dunayem datovana 1862 rokom yaka stala ukrayinskoyu muzichnoyu klasikoyu Syuzhet dlya libreto istoriyu kozakiv yaki pislya rozgromu Katerinoyu II Zaporizkoyi Sichi opinilisya na zemlyah Osmanskoyi imperiyi Gulaku Artemovskomu pidkazav drug istorik Mikola Kostomarov Prem yera operi vidbulasya 14 kvitnya 1863 roku na sceni Mariyinskogo teatru Opera mala nejmovirnij uspih protyagom sezonu yiyi stavili 13 raziv Gulak Artemovskij buv ne lishe yiyi pershim postanovnikom a j vikonavcem partiyi Karasya Ta pislya triumfalnogo sezonu operu znyali z repertuaru dlya imperskogo teatru vona viyavilasya zanadto ukrayinskoyu Cherez rik 6 zhovtnya 1864 r vistava projshla u Velikomu teatri Moskvi Memorialna doshka na budinku po Naberezhno Hreshatickij vulici 27 v yakomu meshkav Semen Gulak Artemovskij u 1824 1830 rokah bronza barelyef skulptor G N Kalchenko arhitektor A F Ignashenko Carska cenzura pislya Emskogo ukazu zaboronyala postanovku operi na sceni vprodovzh 20 rokiv 11 chervnya 1884 roku operu znovu bulo postavleno Markom Kropivnickim v trupi Mihajla Starickogo za uchasti Mariyi Zankoveckoyi ta Mariyi Sadovskoyi Barilotti Okreme misce u tvorchij spadshini Gulaka Artemovskogo posidayut ukrayinski pisni zokrema Stoyit yavir nad vodoyu prisvyachena Tarasu Shevchenkovi z yakim avtor tovarishuvav z 1838 roku Spat meni ne hochetsya Oj na gori ta j zhenci zhnut rapsodiya zi zbirki iz semi pisen pid zagalnoyu nazvoyu Ukrayinska svadba V Ukrayini Gulak Artemovskij pobuvav u 1843 roci z metoyu doboru spivakiv ta u 1850 roci koli gastrolyuvav z italijskoyu opernoyu trupoyu Krim muziki mav talant do malyuvannya stvoryuvav dekoraciyi do vistav robiv hudozhni miniatyuri zokrema na slonovij kistci Zahoplyuvavsya statistikoyu uklav Statistichno geografichni tablici mist Rosijskoyi imperiyi 1854 rozrobiv proyekt peterburzkogo vodogonu Pid kinec zhittya oselivsya z druzhinoyu v nevelikomu budinku Kudrinskoyi Hristorozhdestvenskoyi cerkvi Zajmavsya znaharstvom ta inshoyu likuvalnoyu praktikoyu prijmav shodnya do 40 osib Za svoyi poslugi ne brav groshej kazav sho vimagati platu za svij dar ce grih Pomer vid zapalennya legeniv 17 kvitnya 1873 roku v Moskvi pohovanij na Vagankivskomu kladovishi Pam yatYuvilejna moneta NBU prisvyachena Gulakovi Artemovskomu 15 lyutogo 2013 roku Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv sribnu yuvilejnu monetu prisvyachenu 200 richchyu vid dnya narodzhennya Semena Gulaka Artemovskogo U lyutomu 2013 roku z nagodi svyatkuvannya 200 yi richnici vid dnya narodzhennya S S Gulaka Artemovskogo Gorodishenskomu ZZSO 1 bulo prisvoyeno jogo im ya V misti Gorodishe sho na Cherkashini znahoditsya muzej S S Gulaka Artemovskogo Jogo im yam nazvani vulicya Palac kulturi ta dityacha shkola mistectv Vulicya Gulaka Artemovskogo u mistah Ukrayini Primitkinadgrobok d Track Q203443 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 https www findagrave com memorial 209158422 semen stepanovich hulak artemovsky http www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CH 5CU 5CHulak6ArtemovskySemen htm https doi org 10 1093 gmo 9781561592630 article 12015 UINP 1813 narodivsya Semen Gulak Artemovskij fundator ukrayinskoyi operi UINP ukr Procitovano 7 chervnya 2024 Dzherela ta literaturaBrega G S Gulak Artemovskij Semen Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 249 ISBN 966 00 0405 2 Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 162 Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 242 Malij slovnik istoriyi Ukrayini Olhovskij Andrij Naris istoriyi ukrayinskoyi muziki K Muzichna Ukrayina 2003 PosilannyaGulak Artemovskij Semen Stepanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 552 553 Gulak Artemovskij Semen 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 286 287 1000 ekz 1813 narodivsya Semen Gulak Artemovskij fundator ukrayinskoyi operi Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo muzikanta chi muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi