Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Севезький єпископський замок (пол. Zamek biskupi w Siewierzu) — руїни замку краківських єпископів, розташовані у місті Севеж Бендзинського повіту Сілезького воєводства в Польщі.
| Замок єпископів у Севежі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Севезький замок | ||||
50°28′03″ пн. ш. 19°14′31″ сх. д. / 50.46750° пн. ш. 19.24194° сх. д.Координати: 50°28′03″ пн. ш. 19°14′31″ сх. д. / 50.46750° пн. ш. 19.24194° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | Севеж, Бендзинський повіт, Сілезьке воєводство | |||
  Севезький замок (Польща) | ||||
 Севезький замок у Вікісховищі | ||||
Історія
Швидше всього, після надання міських прав Севежу (близько 1276 року), поруч із вигином річки Чорна Пшемша, посеред її заплав та боліт, що становили природний оборонний чинник, було збудовано нову резиденцію каштелянів. Її було споруджено на штучному острові, насипаному з землі та укріпленому дерев’яними палями.
Достеменно невідомо, коли на цьому місці виник мурований замок. Ймовірно, що його було побудовано в Севежі вже за правління битомських князів у першій половині XIV століття.
Першим мурованим елементом була циліндрична вежа, діаметром 9 метрів, побудована наприкінці XIII століття опольським князем Владиславом або його сином Мєшком Цешинським. У 1337—1358 роках цешинський князь Казимир I наказав на місці валів збудувати мури та спорудити зі сходу муровану кам'яницю. На той час брама знаходилася у південній частині мурів, тобто з протилежного боку, ніж нині.
У 1443 році Севезьке князівство, разом із замком та містом, були викуплені у князя-боржника Вацлава I Цешинського краківським єпископом Збігневом Олесницьким. Після декількох років суперечок з іншими сілезькими князями, краківські єпископи прийняли світський титул севезьких князів, а замок почав відігравати роль адміністративного та політичного центру Севезького князівства.
У 1471—1488 роках єпископ Ян Жешовський наказав збудувати нову браму з протилежної (північної) сторони. Поруч із давньою нечинною південною брамою було споруджено новий будинок.
У XVI столітті єпископи розбудували замок, надавши йому ренесансного вигляду. У 1518 році єпископ Ян Конарський спорудив вежу над новою брамою. З його ініціативи у північно-східній частині замку було побудовано нову будівлю.
Єпископ Петро Томіцький наказав розібрати готичну вежу у 1524—1530 роках, а матеріал з неї було використано для будівництва нових житлових крил замку в західній частині та репрезентаційної південної будівлі. Це надало замку характеру ренесансної резиденції з замковим подвір'ям, оточеним дерев’яними ґанками. Подальші роботи, які полягали у подовженні та надбудові західної будівлі, провів або єпископ Анджей Зебжидовський або ж єпископ Філіп Падневський.
У 1575 році князь — єпископ Францишек Красинський укріпив замок, пристосувавши його до використання вогнепальної зброї. Було додано додатковий зовнішній мур, а простір між ним та замком було заповнено землею. Це створило артилерійську терасу, яка була обладнана 10 гарматами. Ворота були укріплені барбаканом. Мури були оточені ровом та водами Чорної Пшемші. Під час Шведського потопу Севезьке князівство залишалося номінально нейтральним, однак в замку перебували війська гетьмана Стефана Чарнецького, що спонукало шведів до його захоплення.
Чергову перебудову було зроблено у 1681—1699 роках з ініціативи єпископа Яна Малаховського, шляхом перебудови східного крила та розміщення у ньому каплиці, а також шляхом спорудження аркадної лоджії та кухні з півночі. Завершив цю перебудову Костянтин Феліціан Шанявський. Окрім того, під час цієї перебудови було збільшено висоту надбрамної вежі, а також увінчано її бароковим шоломом з цибулею та ліхтарем. Після пожежі у середині XVIII століття вежу відреставрував єпископ Каетан Солтик. Загальна форма, яку замок мав на той час, збереглася в руїнах до сьогодні.
У 1790 році Великий сейм ліквідував Севезьке князівство, включивши його до складу Речі Посполитої. У тому ж році замок покинув єпископ Фелікс Павло Турський, після чого той почав занепадати. Втім, ще під час Наполеонівських воєн, замок використовували з мілітарною метою. З 1807 року і впродовж усього XIX століття в замку ніхто не мешкав.
У 50-их та 70-их роках XX століття в замку із перервами здійснювалися укріплювальні роботи. Їх поновили в 1999 році із метою збереження замку в стані постійної руїни. З історичних елементів повністю збереглися — підкріплені триступінчастими контрфорсами — зовнішні стіни житлових крил (крім південної стіни), два повні фрагменти стін житлових крил зі сторони подвір’я, вежа над головною брамою, барбакан, фрагменти оригінальних кам’яних елементів (колони, віконні рами, тощо) та оборонні мури XVI століття. Єдиним більш-менш значним елементом замку, який до цього часу було реконструйовано (у 1970-их роках), є фрагмент першого поверху східного крила (з боку подвір’я).
Світлини
-
![image]()
Вигляд на південну частину мурів -
![image]()
Західна стіна замку -
![image]()
Східна стіна замку -
![image]()
Замкове подвір'я -
![image]()
Аркади наріжника з південно-східної сторони -
![image]()
Ключові стрільниці у вежі
Див. також
Література
- Bronisław Chlebowski, Siewierz [в:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, red. B. Chlebowski, F. Sulimierski, W. Walewski, t. X, Warszawa 1877, с. 602-603.
- Bohdan Guerquin, Zamki w Polsce, Warszawa 1984.
- Kajzer Leszek, Kołodziejski Stanisław, Salm Jan, Leksykon zamków w Polsce, Warszawa 2010.
- Katalog zabytków sztuki w Polsce, ред. J. Łoziński, t. VI, Województwo katowickie, red. I. Rejduch-Samkowa, J. Samek, z. 15, Powiat zawierciański, opr. K. Dżułyńska, A.M. Olszewski, Warszawa 1962.
- Artur Rok: Siewierz. Dzieje Zamku, wyd. Fundacja „Zamek Siewierski” im. Księstwa Siewierskiego, Siewierz 2003.
- Artur Rok: Zamek w Siewierzu wczoraj i dzisiaj, wyd. Miejsko – Gminny Ośrodek Kultury w Siewierzu, Siewierz 2006.
- Artur Ginter, Janusz Pietrzak, Artur Rok: Badania archeologiczne na zamku w Siewierzu. Województwo Śląskie [в:] Badania archeologiczne na Górnym Śląsku i ziemiach pogranicznych w latach 2007 – 2008, wyd. Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego w Katowicach, Katowice 2010, с. 163 – 177.
- Artur Rok: Zamek w Siewierzu. Założenia konserwatorskie i rewaloryzacja zabytkowej ruiny [в:] 2 Wiadomości Konserwatorskie Województwa Śląskiego. Zamki – Pałace, wyd. Śląski Wojewódzki Konserwator Zabytków w Katowicach, Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego w Katowicach, Katowice 2010, с. 43 – 58.
- Artur Rok: Dzieje zamku w Siewierzu. Krótki zarys historii i architektury, wyd. Fundacja „Zamek Siewierski” im. Księstwa Siewierskiego, Siewierz 2011.
- Dariusz Rozmus, Jerzy Roś, Sprawozdanie z ratowniczych badań wykopaliskowych na stanowisku nr 22 w Siewierzu, województwo śląskie [в:] Badania archeologiczne na Górnym Śląsku i ziemiach pogranicznych w latach 2007 – 2008, ред. E. Tomczak, Katowice 2010, с. 253.
- Реєстр пам'яток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevezkij yepiskopskij zamok pol Zamek biskupi w Siewierzu ruyini zamku krakivskih yepiskopiv roztashovani u misti Sevezh Bendzinskogo povitu Silezkogo voyevodstva v Polshi Zamok yepiskopiv u SevezhiSevezkij zamok50 28 03 pn sh 19 14 31 sh d 50 46750 pn sh 19 24194 sh d 50 46750 19 24194 Koordinati 50 28 03 pn sh 19 14 31 sh d 50 46750 pn sh 19 24194 sh d 50 46750 19 24194TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaSevezh Bendzinskij povit Silezke voyevodstvoSevezkij zamok Polsha Sevezkij zamok u VikishovishiIstoriyaShvidshe vsogo pislya nadannya miskih prav Sevezhu blizko 1276 roku poruch iz viginom richki Chorna Pshemsha posered yiyi zaplav ta bolit sho stanovili prirodnij oboronnij chinnik bulo zbudovano novu rezidenciyu kashtelyaniv Yiyi bulo sporudzheno na shtuchnomu ostrovi nasipanomu z zemli ta ukriplenomu derev yanimi palyami Dostemenno nevidomo koli na comu misci vinik murovanij zamok Jmovirno sho jogo bulo pobudovano v Sevezhi vzhe za pravlinnya bitomskih knyaziv u pershij polovini XIV stolittya Pershim murovanim elementom bula cilindrichna vezha diametrom 9 metriv pobudovana naprikinci XIII stolittya opolskim knyazem Vladislavom abo jogo sinom Myeshkom Ceshinskim U 1337 1358 rokah ceshinskij knyaz Kazimir I nakazav na misci valiv zbuduvati muri ta sporuditi zi shodu murovanu kam yanicyu Na toj chas brama znahodilasya u pivdennij chastini muriv tobto z protilezhnogo boku nizh nini U 1443 roci Sevezke knyazivstvo razom iz zamkom ta mistom buli vikupleni u knyazya borzhnika Vaclava I Ceshinskogo krakivskim yepiskopom Zbignevom Olesnickim Pislya dekilkoh rokiv superechok z inshimi silezkimi knyazyami krakivski yepiskopi prijnyali svitskij titul sevezkih knyaziv a zamok pochav vidigravati rol administrativnogo ta politichnogo centru Sevezkogo knyazivstva U 1471 1488 rokah yepiskop Yan Zheshovskij nakazav zbuduvati novu bramu z protilezhnoyi pivnichnoyi storoni Poruch iz davnoyu nechinnoyu pivdennoyu bramoyu bulo sporudzheno novij budinok U XVI stolitti yepiskopi rozbuduvali zamok nadavshi jomu renesansnogo viglyadu U 1518 roci yepiskop Yan Konarskij sporudiv vezhu nad novoyu bramoyu Z jogo iniciativi u pivnichno shidnij chastini zamku bulo pobudovano novu budivlyu Yepiskop Petro Tomickij nakazav rozibrati gotichnu vezhu u 1524 1530 rokah a material z neyi bulo vikoristano dlya budivnictva novih zhitlovih kril zamku v zahidnij chastini ta reprezentacijnoyi pivdennoyi budivli Ce nadalo zamku harakteru renesansnoyi rezidenciyi z zamkovim podvir yam otochenim derev yanimi gankami Podalshi roboti yaki polyagali u podovzhenni ta nadbudovi zahidnoyi budivli proviv abo yepiskop Andzhej Zebzhidovskij abo zh yepiskop Filip Padnevskij U 1575 roci knyaz yepiskop Francishek Krasinskij ukripiv zamok pristosuvavshi jogo do vikoristannya vognepalnoyi zbroyi Bulo dodano dodatkovij zovnishnij mur a prostir mizh nim ta zamkom bulo zapovneno zemleyu Ce stvorilo artilerijsku terasu yaka bula obladnana 10 garmatami Vorota buli ukripleni barbakanom Muri buli otocheni rovom ta vodami Chornoyi Pshemshi Pid chas Shvedskogo potopu Sevezke knyazivstvo zalishalosya nominalno nejtralnim odnak v zamku perebuvali vijska getmana Stefana Charneckogo sho sponukalo shvediv do jogo zahoplennya Chergovu perebudovu bulo zrobleno u 1681 1699 rokah z iniciativi yepiskopa Yana Malahovskogo shlyahom perebudovi shidnogo krila ta rozmishennya u nomu kaplici a takozh shlyahom sporudzhennya arkadnoyi lodzhiyi ta kuhni z pivnochi Zavershiv cyu perebudovu Kostyantin Felician Shanyavskij Okrim togo pid chas ciyeyi perebudovi bulo zbilsheno visotu nadbramnoyi vezhi a takozh uvinchano yiyi barokovim sholomom z cibuleyu ta lihtarem Pislya pozhezhi u seredini XVIII stolittya vezhu vidrestavruvav yepiskop Kaetan Soltik Zagalna forma yaku zamok mav na toj chas zbereglasya v ruyinah do sogodni U 1790 roci Velikij sejm likviduvav Sevezke knyazivstvo vklyuchivshi jogo do skladu Rechi Pospolitoyi U tomu zh roci zamok pokinuv yepiskop Feliks Pavlo Turskij pislya chogo toj pochav zanepadati Vtim she pid chas Napoleonivskih voyen zamok vikoristovuvali z militarnoyu metoyu Z 1807 roku i vprodovzh usogo XIX stolittya v zamku nihto ne meshkav U 50 ih ta 70 ih rokah XX stolittya v zamku iz perervami zdijsnyuvalisya ukriplyuvalni roboti Yih ponovili v 1999 roci iz metoyu zberezhennya zamku v stani postijnoyi ruyini Z istorichnih elementiv povnistyu zbereglisya pidkripleni tristupinchastimi kontrforsami zovnishni stini zhitlovih kril krim pivdennoyi stini dva povni fragmenti stin zhitlovih kril zi storoni podvir ya vezha nad golovnoyu bramoyu barbakan fragmenti originalnih kam yanih elementiv koloni vikonni rami tosho ta oboronni muri XVI stolittya Yedinim bilsh mensh znachnim elementom zamku yakij do cogo chasu bulo rekonstrujovano u 1970 ih rokah ye fragment pershogo poverhu shidnogo krila z boku podvir ya SvitliniViglyad na pivdennu chastinu muriv Zahidna stina zamku Shidna stina zamku Zamkove podvir ya Arkadi narizhnika z pivdenno shidnoyi storoni Klyuchovi strilnici u vezhiDiv takozhZamki Polshi perelik LiteraturaBronislaw Chlebowski Siewierz v Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich red B Chlebowski F Sulimierski W Walewski t X Warszawa 1877 s 602 603 Bohdan Guerquin Zamki w Polsce Warszawa 1984 Kajzer Leszek Kolodziejski Stanislaw Salm Jan Leksykon zamkow w Polsce Warszawa 2010 Katalog zabytkow sztuki w Polsce red J Lozinski t VI Wojewodztwo katowickie red I Rejduch Samkowa J Samek z 15 Powiat zawiercianski opr K Dzulynska A M Olszewski Warszawa 1962 Artur Rok Siewierz Dzieje Zamku wyd Fundacja Zamek Siewierski im Ksiestwa Siewierskiego Siewierz 2003 Artur Rok Zamek w Siewierzu wczoraj i dzisiaj wyd Miejsko Gminny Osrodek Kultury w Siewierzu Siewierz 2006 Artur Ginter Janusz Pietrzak Artur Rok Badania archeologiczne na zamku w Siewierzu Wojewodztwo Slaskie v Badania archeologiczne na Gornym Slasku i ziemiach pogranicznych w latach 2007 2008 wyd Slaskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego w Katowicach Katowice 2010 s 163 177 Artur Rok Zamek w Siewierzu Zalozenia konserwatorskie i rewaloryzacja zabytkowej ruiny v 2 Wiadomosci Konserwatorskie Wojewodztwa Slaskiego Zamki Palace wyd Slaski Wojewodzki Konserwator Zabytkow w Katowicach Slaskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego w Katowicach Katowice 2010 s 43 58 Artur Rok Dzieje zamku w Siewierzu Krotki zarys historii i architektury wyd Fundacja Zamek Siewierski im Ksiestwa Siewierskiego Siewierz 2011 Dariusz Rozmus Jerzy Ros Sprawozdanie z ratowniczych badan wykopaliskowych na stanowisku nr 22 w Siewierzu wojewodztwo slaskie v Badania archeologiczne na Gornym Slasku i ziemiach pogranicznych w latach 2007 2008 red E Tomczak Katowice 2010 s 253 Reyestr pam yatok d Track Q15983881