Святослав Олександрович Шрамченко (3 травня 1893, Баку — 24 червня 1958, США), військовий і громадський діяч, старший лейтенант військово-морського флоту УНР, видатний філателіст, письменник, син Олександра Шрамченка. За деякою інформацією, в 1920 році отримав звання контрадмірала, але ймовірно в цьому випадку він був сплутаний з однофамільцем Володимиром Шрамченком. Сам С. Шрамченко у своїх спогадах та статтях завжди іменував себе лейтенантом, іноді — капітан-лейтенантом.
Святослав Шрамченко | ||||
С. Шрамченко у вересні 1921 року, Ченстохов | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
1 червня 1919 — 1 липня 1919 | ||||
Попередник: | Микола Злобін | |||
Наступник: | Микола Злобін | |||
Народження: | 3 травня 1893 Баку, Російська імперія | |||
Смерть: | 24 червня 1958 (65 років) Філадельфія, США | |||
Поховання: | Цвинтар святого Андрія | |||
Національність: | українець | |||
Країна: | Російська імперія УНР Українська Держава УНР Польща США | |||
Освіта: | Перша київська гімназія | |||
Військова служба | ||||
Роки служби: | 1917–1921 | |||
Рід військ: | ВМС | |||
Звання: | старший лейтенант | |||
Битви: | Перша світова війна Радянсько-українська війна | |||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Ранній період
Народився Святослав Шрамченко 3 травня 1893 року на Кавказі, в Баку, де у той час по закінченні Київського університету вчителював його батько Олександр Шрамченко (1859–1921), відомий культурний діяч, етнограф, збирач фольклорних матеріалів і редактор «Українського Етнографічного Збірника». Родина Шрамченків походила із старовинного чернігівського шляхетського роду. Серед його предків, як згадував сам Святослав, був полковник Левко Шрамченко, надзвичайний посол гетьмана Мазепи до турецького султану.
У роки світової війни та революції
Закінчив першу класичну гімназію в Києві, згодом Гардемаринську Школу і Воєнно-Юридичну Академію в Петрограді. В 1916 році на лінійному кораблі «Імператриця Марія» проходив навчальні плавання на Чорноморському флоті. В 1917 році служив в ранзі мічмана на Балтійському флоті. Після Лютневої революції допомагав старшому лейтенанту Михайлу Білінському українізувати екіпажі Балтійського флоту, на якому тоді служило понад 12 тисяч українців. Для цього було створено Український військово-морський штаб Балтійського флоту. Разом із старшим лейтенантом Білінським готувався підняти український прапор та очолити перехід на Чорне море бойових кораблів із зукраїнізованими екіпажами, зокрема крейсера «Светлана», есмінців «Україна» і «Гайдамак», однак як згадує сам Шрамченко, більшовики тоді завадили цим планам.. Українські прапори на цих кораблях Український військово-морський штаб Балтійського флоту спромігся підняти лише на один день, на 12 жовтня 1917 року. Пізніше Святослав Шрамченко розповідав численним знайомим, що на есмінці «Україна» він власними руками «доконав піднесення українського синьожовтого прапора». Однак вже незабаром після того всі українці Балтійського та інших флотів були переведені на Чорне море.
Період Центральної Ради та Гетьманату
У січні 1918 року приїздить до Києва та поступає на службу до Генерального секретаріату морських справ, який очолював Дмитро Антонович. Спочатку служить ад'ютантом директора канцелярії Українського Морського Міністерства генерал-хорунжого Володимира Савченка-Більського. Як старший адютант, Шрамченко бере участь у підготовці Закону про Український Державний флот, стає головою міжвідомчої комісії при морському міністерстві з вироблення українських державних прапорів, розробляє флотську символіку.
У квітні 1918 року лейтенант С. Шрамченко прибув до Севастополя. Як представник Міністра морських справ, зустрівся з контрадміралом Михайлом Остроградським та іншими адміралами і офіцерами Чорноморського флоту. Обговорювалися умови підпорядкування флоту Центральній Раді.
29 квітня С. Шрамченко був присутній при піднятті на Чорноморському флоті українських Державних прапорів, про що залишив яскраві спогади. Згідно з деякими джерелами, після повернення до Києва Святославу Шрамченку було присвоєне військове звання капітан-лейтенант і він очолив організаційний відділ Міністерства морських справ. Одночасно був старшим адютантом морського міністра Української Держави та УНР.
Період Директорії УНР
Залишається на українській службі після антигетьманського перевороту. Під час евакуації центральних установ з Києва 27 січня 1919 року Святослав Шрамченко забрав з собою перший Військово-морський прапор, а також прапор Міністра морських справ, надійно зберігаючи їх протягом всього свого життя.
За часів Директорії протягом 1919 року Шрамченко короткочасно знаходиться в складі створеного 9 квітня 1919 року одного з швидкоплинних соціялістичних урядів С.Петлюри відповідальним за господарство . З 24 квітня до кінця травня 1919 року він був заступником Міністра, а в червні 1919 року тимчасово виконував обов'язки Міністра морських справ УНР.
3 липня він знову заступник Міністра і бере активну участь з формування Дивізії морської піхоти на Прикарпатті. Створює у Кам'янець-Подільському Гардемаринську школу і призначається ад‘ютантом школи — заступником її директора. У складі дивізії морської піхоти він брав участь у зимовому поході армії УНР в 1919-20 роках.
Шрамченко також значиться серед підписантів відозви «Від Правительства УНРеспубліки», проголошеної С.Петлюрою при підписанні прийнятої декларації з поляками від 2 грудня 1919 року, згідно з якою Польщі віддавалась Галичина і Волинь.
З 19 травня 1920 року до 10 грудня 1921 року він очолює Генеральний морський штаб, функції якого виконував організаційно-тактичний відділ Військово-Морської Управи. Після поразки Української армії в кінці 1920-го року, він був інтернований до польських таборів, де увійшов до складу Всеукраїнської Національної Ради і Головного командування. За їхнім завданням направляється в Румунію, в український табір поблизу Орадя-Маре для підготовки Другого зимового походу Української Повстанської Армії, однак подальшим діям Шрамченка завадила румунська влада.
Життя на еміграції
Громадський діяч і воєнно-морський історик
По остаточній поразці визвольних змагань він разом з урядом у 1920 році емігрував у Польщу, де його знання багатьох іноземних мов дозволило йому добре влаштуватись. Протягом 1921–1922 років він працював секретарем у французькій місії в Польщі. Впродовж міжвоєнних років проживав у Ченстохові, де у 1924–1939 роках був головою Української Громади. В міжвоєнний період був залічений до резерва польського флоту в ранзі капітана, також був комендантом місцевої пристані товариства Ligi Morskiej i Kolonialnej в Ченстохові. Напередодні та в перші роки Другої світової війни Святослав Шрамченко опікувався архівом Уряду УНР у Польщі.
У 1941–1944 роках він займає посаду голови Українського Допомогового Комітету в Холмі, по еміграції в Німеччину він у 1945–1950 роках — голова Українського Допомогового Комітету в Ерфурті.
Плідно працював як військовий (воєнно-морський) історик і публіцист, автор розвідок і статей з історії світового та українського морського флоту 1917 — 1920 pp. в «Історії Українського Війська», вид. Івана Тиктора (1936 і 1953), в журналах «За державність», «Табор», «Літописі Червоної Калини», «Морской журналъ» й ін. Автор багатьох відомих публікацій з української воєнно-морської мемуаристики: «Піднесення українського прапору в Чорноморській флоті», «Нарис подій в Українській Чорноморській фльоті в рр. 1918 — 1920», «Українські воєнно-морські школи 1918 — 1920 рр.», «Закон про українську фльоту та його виконавці» та інші. Як військово-морський історик він написав приблизно 200 статей різними мовами. Найголовніші праці Святослава Шрамченко з історії українського флоту (публікувалися в журналах «Табор», «Літопис Червоної Калини», «За Державність»):
- Закон про державну національну фльоту та його виконавці.
- Піднесення Українського прапору в Чорноморській флоті.
- Нарис подій в Чорноморській фльоті в р.р. 1918/1920.
- Сучасне побільшення Чорноморської фльоти.
- Крейсер «Гетьман Іван Мазепа».
- Кораблі Української Чорноморської фльоти в Миколаїві.
- Командування Українською Державною фльотою в рр.1918-1920.
- Українські воєнно-морські агенти в 1918–1920 рр.
- Український Головний Морський штаб у 1917–1921 рр.
- Український Морський Генеральний штаб в рр. 1917–1921.
- Українські Воєнно-Морські Школи (1918–1920 рр.)
- Українська морська піхота 1917–1920.
Його розділи в «Історії Українського Війська»:
- Українська воєнна Фльота.//Історія українського війська (від княжих часів до 20х років ХХ ст.) / Крип'якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. Та ін. 4те вид. Змін. І доп. Львів: Світ, 1992, C. 433–446.
- Українська воєнна Фльота 1919–1920 рр.//Історія українського війська (від княжих часів до 20х років ХХ ст.) / Крип'якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. Та ін. 4те вид. Змін. І доп. Львів: Світ, 1992, C. 585–589.
Святослав Шрамченко на еміграції став головним репрезентантом українського флоту. Саме з його ініціативи день 29 квітня, день Свята Українського Флоту емігранти почали відзначати як «Свято Українського моря». Ця традиція існує серед українських емігрантів і досі.
Друкувався в часописах „За державність”, „Табор”, „Літопис Червоної Калини”, „Sammler-Woche” (Мюнхен), „The West End Philatelist” (Лондон), „Weekly Stamp Collecting” (Лондон), „Ilustrowany Przeglad Filatelistyczny” (Торунь), „Madrid Filatelico” (Мадрид), „Der Tag des Markensammlers” (Відень), „Germania Berichte” (Лейпціг), „Cesky Filatelista” (Прага), „Lijaojan-Manchur a” (Маньчжурія) та ін.
Святослав Шрамченко як філателіст
Святослав Шрамченко також був відомим філателістом, мав велику колекцію близько 16 000 марок. Саме він першим з українських філателістів виходить на європейський філателістичний простір з оглядовими і аналітичними публікаціями з української філателії. Перша його стаття «I francobolli della posta campo dell'Ukraina nel 1920» («Поштові марки України у 1920 році») появляється вже у 1923 році в італійському філателістичному журналі «La Rivista Filatelica d'Italia» в Ґенуї італійською мовою. А в наступному 1924 році він публікує свої статті і розвідки вже у 9-ти європейських журналах німецькою, англійською, французькою, італійською, польською і російською мовами. Ще через два роки його публікації появляються вже у 19-ти європейських журналах 8-ма мовами, а до початку війни у 1939 році він опублікував понад 100 публікацій 8-ма мовами у 23-х переважно філателістичних журналах 13-ти країн Європи і Азії: Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Італії, Англії, Франції, Польщі, Іспанії, Швейцарії, СРСР, Югославії, Бахрейну, Китаю.
Святослав Шрамченко був з 1925 року членом Віденського вимінного клубу і саме йому належить заслуга такої розширеної географії охоплення членством у цьому клубі збирачів філателістичної «України» з цілого світу.
Однак як філателіст Святослав Шрамченко зажив суперечливої слави. Існують підстави підозрювати його у підробленні чи фальсифікації деяких філателістичних матеріалів. Емігруючи в складі уряду УНР в Польщу, Шрамченко мав можливість прихопити з собою певні важливі поштові пристрої, які він потім використовував для маніпуляцій з філателістичним матеріалом.
По його смерті на прохання дружини філателістичну збірку переглянули його колеги, і те, що вони там побачили, повністю підтверджує звинувачення С.Шрамченка у підробках і фальсифікації. В одній закритій скрині було виявлено біля сотні ручних штемпів, серед яких було 51 з надруками Тризубів різних типів, 19 штемпів з постійною чи змінною датою і назвою місцевости і 16 штемпів з польової пошти і маркування місцевости, а також різні гострі ножі для вирізання і мікроскоп. Всі ці 86 ручні штемпи й інші речі колеги Шрамченка передали в Українську Вільну Академію Наук в Нью-Йорку.
Ще при житті один з колег випадково побачив на його столі приготовлені для ілюстрації якоїсь чергової статті рідкісні відбитки надруків Тризуба. Запитаний про їх походження, Шрамченко зізнався, що ці відбитки він виготовив сам виключно для ілюстративних цілей у своїх статтях. Чи це було так — тільки для ілюстративних цілей — ніхто гарантовано стверджувати не може. У всякому разі, за Шрамченком не помічались якісь вагомі дилерські транзакції з торгівлі рідкісним поштовим матеріалом, і можливо, що він дійсно використовував все це головно для ілюстрації своїх статей.
Незважаючи на таку суперечливість, без його численних (понад 200) публікацій практично усіма європейськими мовами майже в усіх основних філателістичних періодичних виданнях Європи важко собі уявити досягнення українською філателією того успіху на міжнародній арені, якого вона добилась у міжвоєнні 1919–1939 роки.
Останні роки життя
В 1950 році переїхав до США, де продовжив працювати як філателіст, військово-морський історик і публіцист, був автором численних розвідок і статей з історії українського військово-морського флоту 1917–1920 років. По переїзду, морське відомство США запропонувало йому службу в американському флоті.
В останні роки життя Святослав Шрамченко мешкає у Філадельфії. Займався справою українського музейництва в діаспорі. Помер 24 червня 1958 року, від серцевого нападу. Похований на цвинтарі Українського Православного Собору св. Андрія у Південному Боунд Бруці, штат Нью-Йорк.
Особистість
Сучасниця Шрамченка Лідія Волконська в своїх спогадах подає наступну характеристику його особистості:
Святослав был убежденный приверженец украинского национализма, вдовец, …он и по своей наружности и по характеру, очень располагал к себе. Волосы у него были волнистые, русые; брови, широкие и густые, немного прикрывали, затаенные под ними, серые глаза; черты и выражение лица мягкие, приятные и сам он, никого не осуждающий, никому не приносящий неприятности, был тихий и добрый. В России Шрамченко служил некоторое время в каком-то торговом флоте. Чин офицера и красивый мундир моряка произвели на него неизгладимое впечатление: он всю жизнь придерживался этого вида. В Ромейках Шрамченко носил всегда морскую форму. Чтобы придать ей и себе больше стиля, он никогда не выпускал трубки из рук, если не держал её во рту слегка попыхивая. Над его белыми штанами и синим блейзером, украшенном всякими нашивками и значками, над этим его «морским» видом у нас в Ромейках слегка, но добродушно, подшучивали. |
Дата смерті
Згідно з офіційною інформацією, Святослав Шрамченко помер 24 червня 1958 року від серцевого нападу. Однак останню звістку про Святослава Шрамченка залишив український письменник Володимир Біляїв. У своїй повісті «На неокраянім крилі…» він зазначає, що Шрамченко в числі інших гостей був присутній на зборах української інтелігенції 19 січня 1959 року, які були присвячені зустрічі письменника Івана Багряного:
Увечорі українська громадськість влаштувала багатолюдний бенкет на честь гостя. «Многоліття» тодішньому президентові УНР в екзилі Степанові Витвицькому (галичанинові) співали так, як співають на Наддніпрянщині, а І. Багряному (синові Слобожанщини) — на галицький мотив. Дякуючи за «Многоліття», І. Багряний завважив, що в цих різних наспівах символічно прозвучала ніколи вже непорушна соборність Великої України і Галичини. На бенкеті, тамадою якого я мав честь бути, виступали представники багатьох організацій, а серед них і такі заслужені діячі старої еміграції: директор ЗУАДК Володимир Галан, голова СУА Олена Лотоцька, колишній старший лейтенант флоту УНР Святослав Шрамченко (в уніформі сорокарічної давности). Це те, що я пам'ятаю про цю триденну зустріч з І. Багряним…
Очевидно, що Святослава Шрамченка тоді просто переплутали з іншим ветераном флоту, Василем Пилишенком.
Родина
Мав дружину — Марію Олександрівну, і сина — Ростислава. Обидва були членами УНСоюзу; його син був студентом університету у Філадельфії.
Нагороди
За своє життя отримав такі нагороди:
Українські
- Хрест Комбатанта
- Хрест Симона Петлюри (№ 193)
Польські
- Пам'ятна медаль "Учаснику Війни 1918-1921 років"
- Знак Ліги Морської і Колоніальної
Французькі
- Медаль Перемоги у Першій Світовій Війні
- 2 класу
Вшанування пам'яті
Його іменем названий громадський військово-морський історичний клуб імені Святослава Шрамченка.
Примітки
- Тинченко, Ярослав (2007). Офіцерський корпус Армії Украінської Народної Республіки (1917—1921). К.: «Темпора». с. 500. ISBN .
- Шрамченко Святослав [ 2020-06-27 у Wayback Machine.] // Довідник з історії України / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста; Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. — Київ: Генеза, 2001. — .
- Помер Святослав Олександрович Шрамченко, Капітан-Ляйтенант Української державної Фльоти.//Свобода, Джерсі Сіті, Ч.121 за 1958 рік.
- Шрамченко Святослав. Сучасне побільшення Чорноморської фльоти.//Табор, Ч. 13, С. 71-74. — Варшава, 1933.
- Яр Славутич. Два хибні рядки в чудовому вірші (До 100-річчя з дня народження Максима Рильського).//Свобода, Джерсі Ситі і Ню Йорк, ч. 231 за 1995 р.
- Згідно з іншими свідченнями, це звання було присвоєно йому лише в десяту річницю Другого Зимового Походу.
- Бишкевич Р. — Львів: Галфілвісник, 2004.
- Мирослав Мамчак. Флотоводці України. Шрамченко Святослав Олександрович
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2009. Процитовано 3 серпня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Піскун Валентина. Документальна спадщина української еміграції в країнах Європи, США й Канади. [1]
- Див. його спогади: Шрамченко Святослав. Свято Українського Моря.//Свобода, Джерсі Сіті, Ч.80 за 1956 рік
- С. О. Шрамченко. Свобода, Джерсі Сіті, ч.102 за 1958 рік.
- Волконская Лидия. Прощай, Россия! (Моя жизнь). Генеалогическая база знаний: персоны, фамилии, хроника. Всероссийское генеалогическое древо; Котельников С.Д., Бирюкова Л.В. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
- Це був генерал-хорунжий Володимир Савченко-Більський.
- Біляїв Володимир. На неокраянім крилі…
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 27 травня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література і джерела
- Стрельський Г. Шрамченко Святослав Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 658. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Гриценко І., «Капітан-лейтенант Святослав Шрамченко»: спроба біографії // Сіверянський літопис. – 2014. - № 4. - С. 249-263.
- Бишкевич Р. — Львів: Галфілвісник, 2004.
- Гай-Нижник П. У батальйоні морської піхоти буде Прикарпатська рота // Народний оглядач. — 2008. — 26 листопада.
- Остапюк О. // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Матеріали 10-ї наукової історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 2002.
- Шрамченко Святослав // Довідник з історії України / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста; Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. — Київ: Генеза, 2001. — .
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
- Шрамченко Святослав // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2095. — 1000 екз.
- Капітан-лейтенант Святослав Шрамченко (1893-1958)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shramchenko Svyatoslav Oleksandrovich Shramchenko 3 travnya 1893 Baku 24 chervnya 1958 SShA vijskovij i gromadskij diyach starshij lejtenant vijskovo morskogo flotu UNR vidatnij filatelist pismennik sin Oleksandra Shramchenka Za deyakoyu informaciyeyu v 1920 roci otrimav zvannya kontradmirala ale jmovirno v comu vipadku vin buv splutanij z odnofamilcem Volodimirom Shramchenkom Sam S Shramchenko u svoyih spogadah ta stattyah zavzhdi imenuvav sebe lejtenantom inodi kapitan lejtenantom Svyatoslav ShramchenkoSvyatoslav ShramchenkoS Shramchenko u veresni 1921 roku ChenstohovPrapor v o Ministra morskih sprav UNR Prapor1 chervnya 1919 1 lipnya 1919Poperednik Mikola ZlobinNastupnik Mikola Zlobin Narodzhennya 3 travnya 1893 1893 05 03 Baku Rosijska imperiyaSmert 24 chervnya 1958 1958 06 24 65 rokiv Filadelfiya SShAPohovannya Cvintar svyatogo AndriyaNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava UNR Polsha SShAOsvita Persha kiyivska gimnaziya Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1917 1921Rid vijsk VMSZvannya starshij lejtenantBitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRannij period Narodivsya Svyatoslav Shramchenko 3 travnya 1893 roku na Kavkazi v Baku de u toj chas po zakinchenni Kiyivskogo universitetu vchitelyuvav jogo batko Oleksandr Shramchenko 1859 1921 vidomij kulturnij diyach etnograf zbirach folklornih materialiv i redaktor Ukrayinskogo Etnografichnogo Zbirnika Rodina Shramchenkiv pohodila iz starovinnogo chernigivskogo shlyahetskogo rodu Sered jogo predkiv yak zgaduvav sam Svyatoslav buv polkovnik Levko Shramchenko nadzvichajnij posol getmana Mazepi do tureckogo sultanu U roki svitovoyi vijni ta revolyuciyi Zakinchiv pershu klasichnu gimnaziyu v Kiyevi zgodom Gardemarinsku Shkolu i Voyenno Yuridichnu Akademiyu v Petrogradi V 1916 roci na linijnomu korabli Imperatricya Mariya prohodiv navchalni plavannya na Chornomorskomu floti V 1917 roci sluzhiv v ranzi michmana na Baltijskomu floti Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi dopomagav starshomu lejtenantu Mihajlu Bilinskomu ukrayinizuvati ekipazhi Baltijskogo flotu na yakomu todi sluzhilo ponad 12 tisyach ukrayinciv Dlya cogo bulo stvoreno Ukrayinskij vijskovo morskij shtab Baltijskogo flotu Razom iz starshim lejtenantom Bilinskim gotuvavsya pidnyati ukrayinskij prapor ta ocholiti perehid na Chorne more bojovih korabliv iz zukrayinizovanimi ekipazhami zokrema krejsera Svetlana esminciv Ukrayina i Gajdamak odnak yak zgaduye sam Shramchenko bilshoviki todi zavadili cim planam Ukrayinski prapori na cih korablyah Ukrayinskij vijskovo morskij shtab Baltijskogo flotu spromigsya pidnyati lishe na odin den na 12 zhovtnya 1917 roku Piznishe Svyatoslav Shramchenko rozpovidav chislennim znajomim sho na esminci Ukrayina vin vlasnimi rukami dokonav pidnesennya ukrayinskogo sinozhovtogo prapora Odnak vzhe nezabarom pislya togo vsi ukrayinci Baltijskogo ta inshih flotiv buli perevedeni na Chorne more Period Centralnoyi Radi ta Getmanatu U sichni 1918 roku priyizdit do Kiyeva ta postupaye na sluzhbu do Generalnogo sekretariatu morskih sprav yakij ocholyuvav Dmitro Antonovich Spochatku sluzhit ad yutantom direktora kancelyariyi Ukrayinskogo Morskogo Ministerstva general horunzhogo Volodimira Savchenka Bilskogo Yak starshij adyutant Shramchenko bere uchast u pidgotovci Zakonu pro Ukrayinskij Derzhavnij flot staye golovoyu mizhvidomchoyi komisiyi pri morskomu ministerstvi z viroblennya ukrayinskih derzhavnih praporiv rozroblyaye flotsku simvoliku U kvitni 1918 roku lejtenant S Shramchenko pribuv do Sevastopolya Yak predstavnik Ministra morskih sprav zustrivsya z kontradmiralom Mihajlom Ostrogradskim ta inshimi admiralami i oficerami Chornomorskogo flotu Obgovoryuvalisya umovi pidporyadkuvannya flotu Centralnij Radi 29 kvitnya S Shramchenko buv prisutnij pri pidnyatti na Chornomorskomu floti ukrayinskih Derzhavnih praporiv pro sho zalishiv yaskravi spogadi Zgidno z deyakimi dzherelami pislya povernennya do Kiyeva Svyatoslavu Shramchenku bulo prisvoyene vijskove zvannya kapitan lejtenant i vin ocholiv organizacijnij viddil Ministerstva morskih sprav Odnochasno buv starshim adyutantom morskogo ministra Ukrayinskoyi Derzhavi ta UNR Period Direktoriyi UNR Svyatoslav Shramchenko z odnim iz Sichovih Strilciv 1919 rik Svyatoslav Shramchenko ta morskij ministr Mihajlo Bilinskij 1919 rik Zalishayetsya na ukrayinskij sluzhbi pislya antigetmanskogo perevorotu Pid chas evakuaciyi centralnih ustanov z Kiyeva 27 sichnya 1919 roku Svyatoslav Shramchenko zabrav z soboyu pershij Vijskovo morskij prapor a takozh prapor Ministra morskih sprav nadijno zberigayuchi yih protyagom vsogo svogo zhittya Za chasiv Direktoriyi protyagom 1919 roku Shramchenko korotkochasno znahoditsya v skladi stvorenogo 9 kvitnya 1919 roku odnogo z shvidkoplinnih sociyalistichnih uryadiv S Petlyuri vidpovidalnim za gospodarstvo Z 24 kvitnya do kincya travnya 1919 roku vin buv zastupnikom Ministra a v chervni 1919 roku timchasovo vikonuvav obov yazki Ministra morskih sprav UNR 3 lipnya vin znovu zastupnik Ministra i bere aktivnu uchast z formuvannya Diviziyi morskoyi pihoti na Prikarpatti Stvoryuye u Kam yanec Podilskomu Gardemarinsku shkolu i priznachayetsya ad yutantom shkoli zastupnikom yiyi direktora U skladi diviziyi morskoyi pihoti vin brav uchast u zimovomu pohodi armiyi UNR v 1919 20 rokah Shramchenko takozh znachitsya sered pidpisantiv vidozvi Vid Pravitelstva UNRespubliki progoloshenoyi S Petlyuroyu pri pidpisanni prijnyatoyi deklaraciyi z polyakami vid 2 grudnya 1919 roku zgidno z yakoyu Polshi viddavalas Galichina i Volin Iz morskim pihotincem 1919 rik Z 19 travnya 1920 roku do 10 grudnya 1921 roku vin ocholyuye Generalnij morskij shtab funkciyi yakogo vikonuvav organizacijno taktichnij viddil Vijskovo Morskoyi Upravi Pislya porazki Ukrayinskoyi armiyi v kinci 1920 go roku vin buv internovanij do polskih taboriv de uvijshov do skladu Vseukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi i Golovnogo komanduvannya Za yihnim zavdannyam napravlyayetsya v Rumuniyu v ukrayinskij tabir poblizu Oradya Mare dlya pidgotovki Drugogo zimovogo pohodu Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi odnak podalshim diyam Shramchenka zavadila rumunska vlada Zhittya na emigraciyiGromadskij diyach i voyenno morskij istorik V vihidnij uniformi ukrayinskogo flotu Po ostatochnij porazci vizvolnih zmagan vin razom z uryadom u 1920 roci emigruvav u Polshu de jogo znannya bagatoh inozemnih mov dozvolilo jomu dobre vlashtuvatis Protyagom 1921 1922 rokiv vin pracyuvav sekretarem u francuzkij misiyi v Polshi Vprodovzh mizhvoyennih rokiv prozhivav u Chenstohovi de u 1924 1939 rokah buv golovoyu Ukrayinskoyi Gromadi V mizhvoyennij period buv zalichenij do rezerva polskogo flotu v ranzi kapitana takozh buv komendantom miscevoyi pristani tovaristva Ligi Morskiej i Kolonialnej v Chenstohovi Naperedodni ta v pershi roki Drugoyi svitovoyi vijni Svyatoslav Shramchenko opikuvavsya arhivom Uryadu UNR u Polshi U 1941 1944 rokah vin zajmaye posadu golovi Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu v Holmi po emigraciyi v Nimechchinu vin u 1945 1950 rokah golova Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu v Erfurti Plidno pracyuvav yak vijskovij voyenno morskij istorik i publicist avtor rozvidok i statej z istoriyi svitovogo ta ukrayinskogo morskogo flotu 1917 1920 pp v Istoriyi Ukrayinskogo Vijska vid Ivana Tiktora 1936 i 1953 v zhurnalah Za derzhavnist Tabor Litopisi Chervonoyi Kalini Morskoj zhurnal j in Avtor bagatoh vidomih publikacij z ukrayinskoyi voyenno morskoyi memuaristiki Pidnesennya ukrayinskogo praporu v Chornomorskij floti Naris podij v Ukrayinskij Chornomorskij floti v rr 1918 1920 Ukrayinski voyenno morski shkoli 1918 1920 rr Zakon pro ukrayinsku flotu ta jogo vikonavci ta inshi Yak vijskovo morskij istorik vin napisav priblizno 200 statej riznimi movami Najgolovnishi praci Svyatoslava Shramchenko z istoriyi ukrayinskogo flotu publikuvalisya v zhurnalah Tabor Litopis Chervonoyi Kalini Za Derzhavnist Zakon pro derzhavnu nacionalnu flotu ta jogo vikonavci Pidnesennya Ukrayinskogo praporu v Chornomorskij floti Naris podij v Chornomorskij floti v r r 1918 1920 Suchasne pobilshennya Chornomorskoyi floti Krejser Getman Ivan Mazepa Korabli Ukrayinskoyi Chornomorskoyi floti v Mikolayivi Komanduvannya Ukrayinskoyu Derzhavnoyu flotoyu v rr 1918 1920 Ukrayinski voyenno morski agenti v 1918 1920 rr Ukrayinskij Golovnij Morskij shtab u 1917 1921 rr Ukrayinskij Morskij Generalnij shtab v rr 1917 1921 Ukrayinski Voyenno Morski Shkoli 1918 1920 rr Ukrayinska morska pihota 1917 1920 Jogo rozdili v Istoriyi Ukrayinskogo Vijska Ukrayinska voyenna Flota Istoriya ukrayinskogo vijska vid knyazhih chasiv do 20h rokiv HH st Krip yakevich I Gnatevich B Stefaniv Z Ta in 4te vid Zmin I dop Lviv Svit 1992 C 433 446 Ukrayinska voyenna Flota 1919 1920 rr Istoriya ukrayinskogo vijska vid knyazhih chasiv do 20h rokiv HH st Krip yakevich I Gnatevich B Stefaniv Z Ta in 4te vid Zmin I dop Lviv Svit 1992 C 585 589 Svyatoslav Shramchenko na emigraciyi stav golovnim reprezentantom ukrayinskogo flotu Same z jogo iniciativi den 29 kvitnya den Svyata Ukrayinskogo Flotu emigranti pochali vidznachati yak Svyato Ukrayinskogo morya Cya tradiciya isnuye sered ukrayinskih emigrantiv i dosi Drukuvavsya v chasopisah Za derzhavnist Tabor Litopis Chervonoyi Kalini Sammler Woche Myunhen The West End Philatelist London Weekly Stamp Collecting London Ilustrowany Przeglad Filatelistyczny Torun Madrid Filatelico Madrid Der Tag des Markensammlers Viden Germania Berichte Lejpcig Cesky Filatelista Praga Lijaojan Manchur a Manchzhuriya ta in Svyatoslav Shramchenko yak filatelist Svyatoslav Shramchenko i general horunzhij Volodimir Savchenko Bilskij Svyatoslav Shramchenko takozh buv vidomim filatelistom mav veliku kolekciyu blizko 16 000 marok Same vin pershim z ukrayinskih filatelistiv vihodit na yevropejskij filatelistichnij prostir z oglyadovimi i analitichnimi publikaciyami z ukrayinskoyi filateliyi Persha jogo stattya I francobolli della posta campo dell Ukraina nel 1920 Poshtovi marki Ukrayini u 1920 roci poyavlyayetsya vzhe u 1923 roci v italijskomu filatelistichnomu zhurnali La Rivista Filatelica d Italia v Genuyi italijskoyu movoyu A v nastupnomu 1924 roci vin publikuye svoyi statti i rozvidki vzhe u 9 ti yevropejskih zhurnalah nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu polskoyu i rosijskoyu movami She cherez dva roki jogo publikaciyi poyavlyayutsya vzhe u 19 ti yevropejskih zhurnalah 8 ma movami a do pochatku vijni u 1939 roci vin opublikuvav ponad 100 publikacij 8 ma movami u 23 h perevazhno filatelistichnih zhurnalah 13 ti krayin Yevropi i Aziyi Nimechchini Avstriyi Chehoslovachchini Italiyi Angliyi Franciyi Polshi Ispaniyi Shvejcariyi SRSR Yugoslaviyi Bahrejnu Kitayu Svyatoslav Shramchenko buv z 1925 roku chlenom Videnskogo viminnogo klubu i same jomu nalezhit zasluga takoyi rozshirenoyi geografiyi ohoplennya chlenstvom u comu klubi zbirachiv filatelistichnoyi Ukrayini z cilogo svitu Odnak yak filatelist Svyatoslav Shramchenko zazhiv superechlivoyi slavi Isnuyut pidstavi pidozryuvati jogo u pidroblenni chi falsifikaciyi deyakih filatelistichnih materialiv Emigruyuchi v skladi uryadu UNR v Polshu Shramchenko mav mozhlivist prihopiti z soboyu pevni vazhlivi poshtovi pristroyi yaki vin potim vikoristovuvav dlya manipulyacij z filatelistichnim materialom Po jogo smerti na prohannya druzhini filatelistichnu zbirku pereglyanuli jogo kolegi i te sho voni tam pobachili povnistyu pidtverdzhuye zvinuvachennya S Shramchenka u pidrobkah i falsifikaciyi V odnij zakritij skrini bulo viyavleno bilya sotni ruchnih shtempiv sered yakih bulo 51 z nadrukami Trizubiv riznih tipiv 19 shtempiv z postijnoyu chi zminnoyu datoyu i nazvoyu miscevosti i 16 shtempiv z polovoyi poshti i markuvannya miscevosti a takozh rizni gostri nozhi dlya virizannya i mikroskop Vsi ci 86 ruchni shtempi j inshi rechi kolegi Shramchenka peredali v Ukrayinsku Vilnu Akademiyu Nauk v Nyu Jorku She pri zhitti odin z koleg vipadkovo pobachiv na jogo stoli prigotovleni dlya ilyustraciyi yakoyis chergovoyi statti ridkisni vidbitki nadrukiv Trizuba Zapitanij pro yih pohodzhennya Shramchenko ziznavsya sho ci vidbitki vin vigotoviv sam viklyuchno dlya ilyustrativnih cilej u svoyih stattyah Chi ce bulo tak tilki dlya ilyustrativnih cilej nihto garantovano stverdzhuvati ne mozhe U vsyakomu razi za Shramchenkom ne pomichalis yakis vagomi dilerski tranzakciyi z torgivli ridkisnim poshtovim materialom i mozhlivo sho vin dijsno vikoristovuvav vse ce golovno dlya ilyustraciyi svoyih statej Nezvazhayuchi na taku superechlivist bez jogo chislennih ponad 200 publikacij praktichno usima yevropejskimi movami majzhe v usih osnovnih filatelistichnih periodichnih vidannyah Yevropi vazhko sobi uyaviti dosyagnennya ukrayinskoyu filateliyeyu togo uspihu na mizhnarodnij areni yakogo vona dobilas u mizhvoyenni 1919 1939 roki Ostanni roki zhittyaV 1950 roci pereyihav do SShA de prodovzhiv pracyuvati yak filatelist vijskovo morskij istorik i publicist buv avtorom chislennih rozvidok i statej z istoriyi ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu 1917 1920 rokiv Po pereyizdu morske vidomstvo SShA zaproponuvalo jomu sluzhbu v amerikanskomu floti V ostanni roki zhittya Svyatoslav Shramchenko meshkaye u Filadelfiyi Zajmavsya spravoyu ukrayinskogo muzejnictva v diaspori Pomer 24 chervnya 1958 roku vid sercevogo napadu Pohovanij na cvintari Ukrayinskogo Pravoslavnogo Soboru sv Andriya u Pivdennomu Bound Bruci shtat Nyu Jork OsobististSuchasnicya Shramchenka Lidiya Volkonska v svoyih spogadah podaye nastupnu harakteristiku jogo osobistosti Svyatoslav byl ubezhdennyj priverzhenec ukrainskogo nacionalizma vdovec on i po svoej naruzhnosti i po harakteru ochen raspolagal k sebe Volosy u nego byli volnistye rusye brovi shirokie i gustye nemnogo prikryvali zataennye pod nimi serye glaza cherty i vyrazhenie lica myagkie priyatnye i sam on nikogo ne osuzhdayushij nikomu ne prinosyashij nepriyatnosti byl tihij i dobryj V Rossii Shramchenko sluzhil nekotoroe vremya v kakom to torgovom flote Chin oficera i krasivyj mundir moryaka proizveli na nego neizgladimoe vpechatlenie on vsyu zhizn priderzhivalsya etogo vida V Romejkah Shramchenko nosil vsegda morskuyu formu Chtoby pridat ej i sebe bolshe stilya on nikogda ne vypuskal trubki iz ruk esli ne derzhal eyo vo rtu slegka popyhivaya Nad ego belymi shtanami i sinim blejzerom ukrashennom vsyakimi nashivkami i znachkami nad etim ego morskim vidom u nas v Romejkah slegka no dobrodushno podshuchivali Chto kasaetsya ego ukrainstva to my dumali mozhet byt oshibochno chto ono emu bylo vygodno kak ukrainec on srazu vydelilsya sredi drugih poluchil chin kapitana i voobshe stanovilsya na vidu Buduchi zhe russkim neznachitelnym oficerom on zateryalsya by v obshej ih masse i nichego zametnogo iz sebya ne predstavlyal by V Chenstohove u Shramchenko byla horoshaya na emigrantskie usloviya kvartira i nebolshaya buhgalterskaya sluzhba v odnoj torgovoj firme General ne skryval chto priglasil on Shramchenko s zadnej myslyu vydat za nego Marusyu Kogda ona ob etom uznala to vozmutilas i zayavila chto ona ego videt ne hochet i k nemu ne vyjdet Odnako ej ponevole prishlos s nim poznakomitsya vstrechatsya i razgovarivat A kogda spustya nekotoroe vremya on vtorichno priehal v Romejki to delo konchilos ih svadboj Posle neyo Marusya s muzhem uehali v Chenstohovu Data smertiNekrolog Zgidno z oficijnoyu informaciyeyu Svyatoslav Shramchenko pomer 24 chervnya 1958 roku vid sercevogo napadu Odnak ostannyu zvistku pro Svyatoslava Shramchenka zalishiv ukrayinskij pismennik Volodimir Bilyayiv U svoyij povisti Na neokrayanim krili vin zaznachaye sho Shramchenko v chisli inshih gostej buv prisutnij na zborah ukrayinskoyi inteligenciyi 19 sichnya 1959 roku yaki buli prisvyacheni zustrichi pismennika Ivana Bagryanogo Uvechori ukrayinska gromadskist vlashtuvala bagatolyudnij benket na chest gostya Mnogolittya todishnomu prezidentovi UNR v ekzili Stepanovi Vitvickomu galichaninovi spivali tak yak spivayut na Naddnipryanshini a I Bagryanomu sinovi Slobozhanshini na galickij motiv Dyakuyuchi za Mnogolittya I Bagryanij zavvazhiv sho v cih riznih naspivah simvolichno prozvuchala nikoli vzhe neporushna sobornist Velikoyi Ukrayini i Galichini Na benketi tamadoyu yakogo ya mav chest buti vistupali predstavniki bagatoh organizacij a sered nih i taki zasluzheni diyachi staroyi emigraciyi direktor ZUADK Volodimir Galan golova SUA Olena Lotocka kolishnij starshij lejtenant flotu UNR Svyatoslav Shramchenko v uniformi sorokarichnoyi davnosti Ce te sho ya pam yatayu pro cyu tridennu zustrich z I Bagryanim Ochevidno sho Svyatoslava Shramchenka todi prosto pereplutali z inshim veteranom flotu Vasilem Pilishenkom RodinaMav druzhinu Mariyu Oleksandrivnu i sina Rostislava Obidva buli chlenami UNSoyuzu jogo sin buv studentom universitetu u Filadelfiyi NagorodiZa svoye zhittya otrimav taki nagorodi Ukrayinski Hrest Kombatanta Hrest Simona Petlyuri 193 Polski Pam yatna medal Uchasniku Vijni 1918 1921 rokiv Znak Ligi Morskoyi i KolonialnoyiFrancuzki Medal Peremogi u Pershij Svitovij Vijni 2 klasuVshanuvannya pam yatiJogo imenem nazvanij gromadskij vijskovo morskij istorichnij klub imeni Svyatoslava Shramchenka PrimitkiTinchenko Yaroslav 2007 Oficerskij korpus Armiyi Ukrainskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 K Tempora s 500 ISBN 9668201264 Shramchenko Svyatoslav 2020 06 27 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Z Pidkovi R M Shusta Inst istorichnih doslidzhen Lvivskogo nac univ im Ivana Franka Kiyiv Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Pomer Svyatoslav Oleksandrovich Shramchenko Kapitan Lyajtenant Ukrayinskoyi derzhavnoyi Floti Svoboda Dzhersi Siti Ch 121 za 1958 rik Shramchenko Svyatoslav Suchasne pobilshennya Chornomorskoyi floti Tabor Ch 13 S 71 74 Varshava 1933 Yar Slavutich Dva hibni ryadki v chudovomu virshi Do 100 richchya z dnya narodzhennya Maksima Rilskogo Svoboda Dzhersi Siti i Nyu Jork ch 231 za 1995 r Zgidno z inshimi svidchennyami ce zvannya bulo prisvoyeno jomu lishe v desyatu richnicyu Drugogo Zimovogo Pohodu Bishkevich R Lviv Galfilvisnik 2004 Miroslav Mamchak Flotovodci Ukrayini Shramchenko Svyatoslav Oleksandrovich Arhiv originalu za 14 grudnya 2009 Procitovano 3 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Piskun Valentina Dokumentalna spadshina ukrayinskoyi emigraciyi v krayinah Yevropi SShA j Kanadi 1 Div jogo spogadi Shramchenko Svyatoslav Svyato Ukrayinskogo Morya Svoboda Dzhersi Siti Ch 80 za 1956 rik S O Shramchenko Svoboda Dzhersi Siti ch 102 za 1958 rik Volkonskaya Lidiya Proshaj Rossiya Moya zhizn Genealogicheskaya baza znanij persony familii hronika Vserossijskoe genealogicheskoe drevo Kotelnikov S D Biryukova L V Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Ce buv general horunzhij Volodimir Savchenko Bilskij Bilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 27 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Literatura i dzherelaStrelskij G Shramchenko Svyatoslav Oleksandrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 658 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Gricenko I Kapitan lejtenant Svyatoslav Shramchenko sproba biografiyi Siveryanskij litopis 2014 4 S 249 263 Bishkevich R Lviv Galfilvisnik 2004 Gaj Nizhnik P U bataljoni morskoyi pihoti bude Prikarpatska rota Narodnij oglyadach 2008 26 listopada Ostapyuk O Minule i suchasne Volini j Polissya kraj na mezhi tisyacholit Materiali 10 yi naukovoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Luck 2002 Shramchenko Svyatoslav Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Z Pidkovi R M Shusta Inst istorichnih doslidzhen Lvivskogo nac univ im Ivana Franka Kiyiv Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaShramchenko Svyatoslav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2095 1000 ekz Kapitan lejtenant Svyatoslav Shramchenko 1893 1958