Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святогірський державний історико-архітектурний заповідник (СДІАЗ) — комплекс пам'яток історії та культури XVII—XX ст.
 Емблема СДІАЗ | |
| 49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д.Координати: 49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  Україна, Донецька область, Святогірськ, вул. Зарічна 3 |
| Засновано | 1980 |
| Вебсторінка | sgiaz.uamuseum.com |
  Святогірський державний історико-архітектурний заповідник (Україна) | |
 Святогірський державний історико-архітектурний заповідник у Вікісховищі | |
Розташування
Розташований біля підніжжя крейдяних (Святих гір), на правому березі річки Сіверський Донець (біля міста Святогірськ, Донецька область, Україна)
Створений у 1980 р. постановою Уряду УРСР.
Склад заповідника
Основою заповідника є комплекс пам'яток історії та культури XVII—XIX ст. Святогірської Свято-Успенської Лаври, пам'ятки монументального мистецтва — пам'ятник Артему (Ф. А. Сергєєву) 1927 року скульптора І. П. Кавалерідзе, Меморіальний комплекс періоду німецько-радянської війни на горі Артема, пам'ятник на могилі лейтенанта В. М. Камишева (Дуб Камишева).
Вже на поч. XVII ст. існував православний Успенський монастир в печерах крейдяної скелі, який об'єднував біля кілометра підземних лабіринтів, печерні храми, келії, трапезну та ніші для поховання ченців. Справжньою перлиною заповідника є Миколаївська церква XVII ст. — унікальна цегляна споруда з крейдяним вівтарем, яка відтворює в камені традиції дерев'яної народної архітектури і засвідчує неперевершеність українського бароко в часи його найвищого розквіту. Всього до комплексу пам'яток історії та культури заповідника входять 30 об'єктів: Успенський собор, Покровська церква, Андріївська каплиця на крейдяній скелі, Печерник, Башти огорожі, Кирило-Мефодіївські сходи, Будинок настоятеля, меморіальна зона поховань відомих родин XIX ст.: Голіциних, Куракіних, Платових, Іловайських та ін. Більша частина цих унікальних пам'яток архітектури зараз відреставрована і входить до національного культурного надбання України.
У 2004 р. були досліджені залишки садиби XIX ст. Потьомкіних (передані до складу заповідника). На території заповідника діють музейні виставки, які суттєво доповнюють відомості про історичне минуле Святих гір.
Історичні відомості
Початковий період формування монастирського комплексу припадає на час заселення «дикого поля» козацтвом і створення перших сторож Російською імперією, на прикордонних з Кримським ханством територіях наприкінці XV — поч. XVI ст.
Перші історичні відомості про Святі гори датуються 1526 роком, коли німецький дипломат З. Герберштайн, а потім літописи від 1541 і 1555 років згадують про наявність переправи через Донець і сторожового пункту біля Святих гір. У першій чверті XVII ст. вже існував православний монастир у Святих горах, іменований у документах — Святогірська пустинь Пречистої Богородиці. Як і п'ять сторіч тому, зупиняє на собі погляд білий крейдяний стрімчак, всередині якого збереглися печерні храми, келії, усипальні, лабіринти ходів. Загальна довжина збережених печерних споруд сягає 900 м, а обсяг 2,5 тис. м.
Композиційно-планувальна структура печер свідчить про існування тут колись обителі гуртожиткового типу з кількістю ченців до 20 осіб. Перший відомий документ про Святогірську пустинь датується 1620 роком, коли ігумен Єфрем з 12 ченцями отримали жалувану грамоту від царя Михайла Федоровича на отримання грошей та хліба з казни.
Ймовірно до цього ж періоду відносяться і інші печерні споруди в Святих Горах, келії ченців-пустельників, підземна церква, яка отримала в XIX ст. ім'я преподобних Києво-Печерських ченців Антонія і Феодосія.
Справжньою перлиною заповідника є Миколаївська церква, створена невідомими майстрами на вершині крейдяної скелі наприкінці XVII в. Це унікальна цегляна споруда з крейдяним вівтарем відтворює в камені традиції дерев'яної народної архітектури в період найвищого розквіту українського бароко в архітектурі.
Будівництво монастирського комплексу біля підніжжя крейдяної скелі відноситься до початку XVIII століття, коли пожертвами ізюмського полковника Ф. Шидловського зводиться кам'яний Успенський собор та інші споруди обителі.
Розвиток архітектурного ансамблю в стилі українського бароко XVIII ст. було перервано закриттям монастиря в 1787 р. за Указом Катерини II про секуляризацію церковних земель. Майно обителі разом із земельними володіннями в 30 тис. гектар опинилися у володінні ясновельможного князя Григорія Потьомкіна-Таврійського.
Поновлення Успенського монастиря відбулося в 1844 році з ініціативи власників Святогірського маєтку А. М. і Т. Б. Потьомкіних.
Успенський собор та інші будівлі монастирського комплексу XVIII ст. не збереглися після кардинальної реконструкції Святогірського ансамблю в сер. XIX століття. У 1850 р. за проєктом архітектора Тона Андрія Андрійовича зводять Покровську церкву із дзвіницею, у 1859—1868 рр. — новий Успенський собор у стилі (автор проєкту, архітектор ). До 50-х років XIX ст. відносяться такі оригінальні споруди Святогірського архітектурного комплексу, як Андріївська каплиця на крейдяній скелі, печерник із входами в печери, будинок настоятеля, казначейський корпус, Кирило-Мефодіївська драбина на вершину скелі з Миколаївською церквою, монастирська огорожа з вежами. У 2-ій пол. XIX ст. завершується формування архітектурного ансамблю монастиря будівництвом готельного, господарського двору і келійних корпусів. Тоді ж біля входу до церкви преп. Антонія і Феодосія формується меморіальна зона поховань відомих князівських і дворянських родів XIX в. — Голіциних, Куракіних, , Іловайських тощо.
Усього в XIX столітті було побудовано понад 40 будівель і споруд, які разом із пам'ятками XVII ст. крейдяної скелі створили унікальний архітектурний ансамбль у ландшафті Святих гір.
Надзвичайно гарна місцевість, легендарна історія, святі реліквії і чудотворні образи св. Миколи, Святогірської Божої Матері привертали у Святі гори не тільки паломників, а й відомих діячів культури, письменників, поетів, художників, музикантів. У різний час тут бували і залишили нащадкам свою творчу спадщину Григорій Сковорода, Антон Чехов, Іван Бунін, Василь Немирович-Данченко, Федір Тютчев, Марина Цвєтаєва.
У музеях і приватних колекціях зберігаються Святогірські пейзажі Іллі Рєпіна, С. Василевського, О. Гине, Ю. Федерса, В. Зарубіна, М Ткаченко тощо.
Незважаючи на руйнівні процеси XX століття і закриття в 1922 році Святогірського монастиря, значна частина пам'яток історії та культури збереглася і реставрована в період 1980—2010 рр. Історію Святих гір показано засобами музейної експозиції. На території заповідника діє історичний музей та виставкові зали.
Крім пам'яток Святогірського монастиря XVII—XIX ст., до складу історико-архітектурного заповідника увійшли такі об'єкти культурної спадщини як пам'ятник Артему (1927 р. скульп. І. П. Кавалерідзе), меморіал Великої Вітчизняної війни на горі Артема, пам'ятник-могила лейтенанта В. М. Камишева (Дуб Камишева), руїни втраченої садиби XIX в. власників Святогірського маєтку Потьомкіних.
Великі панорами заповідника
Адреса
Адреса заповідника: 84130, Україна, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Зарічна 3.
Див. також
Джерела
- Сайт заповідника
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatogirskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik SDIAZ kompleks pam yatok istoriyi ta kulturi XVII XX st Svyatogirskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnikEmblema SDIAZ49 01 45 pn sh 37 34 24 sh d 49 02933055558377617 pn sh 37 57337777780577426 sh d 49 02933055558377617 37 57337777780577426 Koordinati 49 01 45 pn sh 37 34 24 sh d 49 02933055558377617 pn sh 37 57337777780577426 sh d 49 02933055558377617 37 57337777780577426Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Donecka oblast Svyatogirsk vul Zarichna 3Zasnovano1980Vebstorinkasgiaz uamuseum comSvyatogirskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Ukrayina Svyatogirskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovanij bilya pidnizhzhya krejdyanih Svyatih gir na pravomu berezi richki Siverskij Donec bilya mista Svyatogirsk Donecka oblast Ukrayina Stvorenij u 1980 r postanovoyu Uryadu URSR Sklad zapovidnikaOsnovoyu zapovidnika ye kompleks pam yatok istoriyi ta kulturi XVII XIX st Svyatogirskoyi Svyato Uspenskoyi Lavri pam yatki monumentalnogo mistectva pam yatnik Artemu F A Sergyeyevu 1927 roku skulptora I P Kavaleridze Memorialnij kompleks periodu nimecko radyanskoyi vijni na gori Artema pam yatnik na mogili lejtenanta V M Kamisheva Dub Kamisheva Zagalna panorama na kompleks pam yatok Svyatogirskogo zapovidnika Vid iz pivnochi Vzhe na poch XVII st isnuvav pravoslavnij Uspenskij monastir v pecherah krejdyanoyi skeli yakij ob yednuvav bilya kilometra pidzemnih labirintiv pecherni hrami keliyi trapeznu ta nishi dlya pohovannya chenciv Spravzhnoyu perlinoyu zapovidnika ye Mikolayivska cerkva XVII st unikalna ceglyana sporuda z krejdyanim vivtarem yaka vidtvoryuye v kameni tradiciyi derev yanoyi narodnoyi arhitekturi i zasvidchuye neperevershenist ukrayinskogo baroko v chasi jogo najvishogo rozkvitu Vsogo do kompleksu pam yatok istoriyi ta kulturi zapovidnika vhodyat 30 ob yektiv Uspenskij sobor Pokrovska cerkva Andriyivska kaplicya na krejdyanij skeli Pechernik Bashti ogorozhi Kirilo Mefodiyivski shodi Budinok nastoyatelya memorialna zona pohovan vidomih rodin XIX st Golicinih Kurakinih Platovih Ilovajskih ta in Bilsha chastina cih unikalnih pam yatok arhitekturi zaraz vidrestavrovana i vhodit do nacionalnogo kulturnogo nadbannya Ukrayini U 2004 r buli doslidzheni zalishki sadibi XIX st Potomkinih peredani do skladu zapovidnika Na teritoriyi zapovidnika diyut muzejni vistavki yaki suttyevo dopovnyuyut vidomosti pro istorichne minule Svyatih gir Obkladinki knigi Gerbershtejna de ye persha pismova zgadka pro Svyati gori Zagalnij vid na kompleks pam yatok Svyatogirskogo zapovidnika Vid iz zahodu Zagalnij vid na kompleks pam yatok Svyatogirskogo zapovidnika Vid iz gori Artema Istorichni vidomosti Pochatkovij period formuvannya monastirskogo kompleksu pripadaye na chas zaselennya dikogo polya kozactvom i stvorennya pershih storozh Rosijskoyu imperiyeyu na prikordonnih z Krimskim hanstvom teritoriyah naprikinci XV poch XVI st Pershi istorichni vidomosti pro Svyati gori datuyutsya 1526 rokom koli nimeckij diplomat Z Gerbershtajn a potim litopisi vid 1541 i 1555 rokiv zgaduyut pro nayavnist perepravi cherez Donec i storozhovogo punktu bilya Svyatih gir U pershij chverti XVII st vzhe isnuvav pravoslavnij monastir u Svyatih gorah imenovanij u dokumentah Svyatogirska pustin Prechistoyi Bogorodici Yak i p yat storich tomu zupinyaye na sobi poglyad bilij krejdyanij strimchak vseredini yakogo zbereglisya pecherni hrami keliyi usipalni labirinti hodiv Zagalna dovzhina zberezhenih pechernih sporud syagaye 900 m a obsyag 2 5 tis m Kompozicijno planuvalna struktura pecher svidchit pro isnuvannya tut kolis obiteli gurtozhitkovogo tipu z kilkistyu chenciv do 20 osib Pershij vidomij dokument pro Svyatogirsku pustin datuyetsya 1620 rokom koli igumen Yefrem z 12 chencyami otrimali zhaluvanu gramotu vid carya Mihajla Fedorovicha na otrimannya groshej ta hliba z kazni Jmovirno do cogo zh periodu vidnosyatsya i inshi pecherni sporudi v Svyatih Gorah keliyi chenciv pustelnikiv pidzemna cerkva yaka otrimala v XIX st im ya prepodobnih Kiyevo Pecherskih chenciv Antoniya i Feodosiya Spravzhnoyu perlinoyu zapovidnika ye Mikolayivska cerkva stvorena nevidomimi majstrami na vershini krejdyanoyi skeli naprikinci XVII v Ce unikalna ceglyana sporuda z krejdyanim vivtarem vidtvoryuye v kameni tradiciyi derev yanoyi narodnoyi arhitekturi v period najvishogo rozkvitu ukrayinskogo baroko v arhitekturi Budivnictvo monastirskogo kompleksu bilya pidnizhzhya krejdyanoyi skeli vidnositsya do pochatku XVIII stolittya koli pozhertvami izyumskogo polkovnika F Shidlovskogo zvoditsya kam yanij Uspenskij sobor ta inshi sporudi obiteli Rozvitok arhitekturnogo ansamblyu v stili ukrayinskogo baroko XVIII st bulo perervano zakrittyam monastirya v 1787 r za Ukazom Katerini II pro sekulyarizaciyu cerkovnih zemel Majno obiteli razom iz zemelnimi volodinnyami v 30 tis gektar opinilisya u volodinni yasnovelmozhnogo knyazya Grigoriya Potomkina Tavrijskogo Ponovlennya Uspenskogo monastirya vidbulosya v 1844 roci z iniciativi vlasnikiv Svyatogirskogo mayetku A M i T B Potomkinih Uspenskij sobor ta inshi budivli monastirskogo kompleksu XVIII st ne zbereglisya pislya kardinalnoyi rekonstrukciyi Svyatogirskogo ansamblyu v ser XIX stolittya U 1850 r za proyektom arhitektora Tona Andriya Andrijovicha zvodyat Pokrovsku cerkvu iz dzviniceyu u 1859 1868 rr novij Uspenskij sobor u stili avtor proyektu arhitektor Do 50 h rokiv XIX st vidnosyatsya taki originalni sporudi Svyatogirskogo arhitekturnogo kompleksu yak Andriyivska kaplicya na krejdyanij skeli pechernik iz vhodami v pecheri budinok nastoyatelya kaznachejskij korpus Kirilo Mefodiyivska drabina na vershinu skeli z Mikolayivskoyu cerkvoyu monastirska ogorozha z vezhami U 2 ij pol XIX st zavershuyetsya formuvannya arhitekturnogo ansamblyu monastirya budivnictvom gotelnogo gospodarskogo dvoru i kelijnih korpusiv Todi zh bilya vhodu do cerkvi prep Antoniya i Feodosiya formuyetsya memorialna zona pohovan vidomih knyazivskih i dvoryanskih rodiv XIX v Golicinih Kurakinih Ilovajskih tosho Usogo v XIX stolitti bulo pobudovano ponad 40 budivel i sporud yaki razom iz pam yatkami XVII st krejdyanoyi skeli stvorili unikalnij arhitekturnij ansambl u landshafti Svyatih gir Nadzvichajno garna miscevist legendarna istoriya svyati relikviyi i chudotvorni obrazi sv Mikoli Svyatogirskoyi Bozhoyi Materi privertali u Svyati gori ne tilki palomnikiv a j vidomih diyachiv kulturi pismennikiv poetiv hudozhnikiv muzikantiv U riznij chas tut buvali i zalishili nashadkam svoyu tvorchu spadshinu Grigorij Skovoroda Anton Chehov Ivan Bunin Vasil Nemirovich Danchenko Fedir Tyutchev Marina Cvyetayeva U muzeyah i privatnih kolekciyah zberigayutsya Svyatogirski pejzazhi Illi Ryepina S Vasilevskogo O Gine Yu Federsa V Zarubina M Tkachenko tosho Nezvazhayuchi na rujnivni procesi XX stolittya i zakrittya v 1922 roci Svyatogirskogo monastirya znachna chastina pam yatok istoriyi ta kulturi zbereglasya i restavrovana v period 1980 2010 rr Istoriyu Svyatih gir pokazano zasobami muzejnoyi ekspoziciyi Na teritoriyi zapovidnika diye istorichnij muzej ta vistavkovi zali Krim pam yatok Svyatogirskogo monastirya XVII XIX st do skladu istoriko arhitekturnogo zapovidnika uvijshli taki ob yekti kulturnoyi spadshini yak pam yatnik Artemu 1927 r skulp I P Kavaleridze memorial Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na gori Artema pam yatnik mogila lejtenanta V M Kamisheva Dub Kamisheva ruyini vtrachenoyi sadibi XIX v vlasnikiv Svyatogirskogo mayetku Potomkinih Veliki panorami zapovidnikaVelika panorama Svyatogirskogo zapovidnika Velika panorama sporud Svyatogirskoyi lavri na teritoriyi zapovidnikaAdresaAdresa zapovidnika 84130 Ukrayina Donecka oblast m Svyatogirsk vul Zarichna 3 Div takozhIstorichnij muzej Svyatogirskogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika Svyato Uspenska Svyatogirska lavra Svyati Gori nacionalnij prirodnij park DzherelaSajt zapovidnika