Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свята Філіппін – це урочистості з приводу певної події (історичної чи релігійної), народної історії, культурної практики, особи, чесноти, продукту, природного явища.
З історії свят
Свята Філіппін з давніх часів пов’язані з особливостями релігії цієї країни. Релігія Філіппін – це суміш язичництва, католицької віри й поглядів протестантів. Саме тому мешканці країни радісно відмічають і свято рису, і свято повітряних зміїв, беруть участь у всіляких релігійних містифікаціях і ходах, з повагою ставляться й до державних свят.
Державні свята
Сьогодні на Філіппінах нараховується велика кількість свят. Вони різні за тематикою, за метою проведення, за кількістю учасників, за ходом святкування. Характерні ознаки всіх свят: урочистість, масовість, емоційність, різнобарвність.
Найбільшою повагою користуються державні свята.
1 січня - Новий рік
Філіппінці, як і більшість католиків, сприймають новорічну ніч як постскриптум до Різдва. Свято супроводжується світловими та звуковими ефектами: петардами, хлопавками, вогнепадами, висотними салют-снарядами. Вважається, що таке публічне видовище відлякує злих духів, не дає їм можливості очорнити земні справи в момент оновлення часу.
День «Чорного Назарянина»
Щорічна релігійна процесія, яка відбувається у другий вівторок січня. По вулицях міста на карросі (карнавальний візок) провозять статую Христа, який страждає й тримає на плечах хрест. Його обличчя пошматоване. Статуя людського зросту виготовлена з камагонгу (темно-червоне дерево), привезена з Мексики ще в XVII столітті. З того часу статуя зберігається в церкві Святого Іоанна Хрестителя в районі Кіапо.
Саме від цієї церкви вже протягом двохсот років починається хода. Звідусюди приїжджають мешканці країни, щоб пройтися пішки босоніж за статуєю Христа. Вважається, що ця церемонія є прототипом історичної сцени слідування Назарянина на Голгофу. Більшість філіппінців намагається доторкнутися до святині, щоб їм передалася її чудодійна сила і прийдешній рік був вдалим.
День революції EDSA
25 лютого – події, що у 1986 році призвели до усунення від влади авторитарного президента Маркоса Фердинанда.
День мужності
9 квітня - День мужності. Відомий як «Батаанський марш смерті» 1942 року. Американсько-філіппінські війська, що потрапили в полон до японців, здійснили 140-кілометровий перехід півостровом Батаан на острів Лусон. Під час переходу загинуло близько 10 тисяч людей.
Страсна п’ятниця
Страсна п’ятниця - п’ятниця напередодні Пасхи (березень-квітень). Філіппінці - релігійні люди, тому тиждень перед Пасхою, наповнений театралізованими виставами на теми Старого й Нового заповіту. Ці вистави можна побачити в церквах, у громадських парках або на міських площах.
У страсну п’ятницю в усіх кутках країни щорічно збираються добровольці, які повторюють долю Ісуса й, несучи на спині хрест, переживають його страждання. Традиційно у страсну п’ятницю починається масова хода до Антіполо, столиці паломництва на Філіппінах, де зберігається образ Богородиці, один із найдавніших і найповажніших у країні.
12 червня - День Незалежності
Це свято проголошене на честь здобуття країною свободи від колоніального гніту Іспанії в 1898 році. Цій доленосній події передувала революція, по закінченню якої іспанці підписали угоду з лідером повстанців Еміліо Агінальдо з обіцянкою провести реформи щодо полегшення життя філіппінців, проте слів своїх не дотримали.
Агінальдо був змушений тікати в Китай. Під час іспано-американської війни 1898 року він повернувся на батьківщину та виступив на стороні американців, зібравши 20-тисячне військо. Ця допомога визначила перемогу США, незабаром Філіппіни стали республікою, а сам Агінальдо - її Президентом.
У 1898 році Іспанія і США не визнали незалежність Філіппін. Після укладення Паризького мирного договору, що завершив іспано-американську війну, Філіппіни були передані США за 20 мільйонів доларів «відступних». Тільки в 1946 році 4 липня Філіппіни отримали остаточну незалежність.
До 1962 року День незалежності на Філіппінах святкували 4 липня (разом зі США). Після 1962 року дата святкування Дня незалежності в цій країні закріпилася за 12 червня.
День національних героїв
Остання неділя серпня — День національних героїв. Він присвячений усім людям, які зробили значний внесок у розвиток держави.
Дата свята пов’язана з початком Філіппінської революції, у наслідок якої країна була звільнена від іспанської колоніальної влади та стала незалежною республікою.
1955 рік – засновано Комітет національних героїв, який визначив список людей, внесок яких у становленні Філіппін як незалежної держави найвагоміший. Серед них: Хосе Рісаль, Андрес Боніфасіо, Еміліо Агінальдо, Аполінаріо Мабіні, Марсело Дель Пілар, Мухаммад Кударат, Мельхора Акіно, Габріела Сіланг. У календарі знаменних дат Філіппін окремо визначені дні, пов’язані з іменами Хосе Рісаль, Андрес Боніфасіо.
Див. також
Посилання
- https://www.dilovamova.com [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] › ... › 12 червня
- https://www.jnsm.com.ua/h/0612N/ [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- https://wikiway.com [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.] › Страны мира › Филиппины › Статьи
- https://turmag.com.ua/219-srochnie-vizi/5204-prazdniki-filippin.html [ 15 січня 2017 у Wayback Machine.]
- https://tripmydream.com/philippines/events [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyata Filippin ce urochistosti z privodu pevnoyi podiyi istorichnoyi chi religijnoyi narodnoyi istoriyi kulturnoyi praktiki osobi chesnoti produktu prirodnogo yavisha Z istoriyi svyatSvyata Filippin z davnih chasiv pov yazani z osoblivostyami religiyi ciyeyi krayini Religiya Filippin ce sumish yazichnictva katolickoyi viri j poglyadiv protestantiv Same tomu meshkanci krayini radisno vidmichayut i svyato risu i svyato povitryanih zmiyiv berut uchast u vsilyakih religijnih mistifikaciyah i hodah z povagoyu stavlyatsya j do derzhavnih svyat Derzhavni svyataSogodni na Filippinah narahovuyetsya velika kilkist svyat Voni rizni za tematikoyu za metoyu provedennya za kilkistyu uchasnikiv za hodom svyatkuvannya Harakterni oznaki vsih svyat urochistist masovist emocijnist riznobarvnist Najbilshoyu povagoyu koristuyutsya derzhavni svyata 1 sichnya Novij rik Filippinci yak i bilshist katolikiv sprijmayut novorichnu nich yak postskriptum do Rizdva Svyato suprovodzhuyetsya svitlovimi ta zvukovimi efektami petardami hlopavkami vognepadami visotnimi salyut snaryadami Vvazhayetsya sho take publichne vidovishe vidlyakuye zlih duhiv ne daye yim mozhlivosti ochorniti zemni spravi v moment onovlennya chasu Den Chornogo Nazaryanina Shorichna religijna procesiya yaka vidbuvayetsya u drugij vivtorok sichnya Po vulicyah mista na karrosi karnavalnij vizok provozyat statuyu Hrista yakij strazhdaye j trimaye na plechah hrest Jogo oblichchya poshmatovane Statuya lyudskogo zrostu vigotovlena z kamagongu temno chervone derevo privezena z Meksiki she v XVII stolitti Z togo chasu statuya zberigayetsya v cerkvi Svyatogo Ioanna Hrestitelya v rajoni Kiapo Same vid ciyeyi cerkvi vzhe protyagom dvohsot rokiv pochinayetsya hoda Zvidusyudi priyizhdzhayut meshkanci krayini shob projtisya pishki bosonizh za statuyeyu Hrista Vvazhayetsya sho cya ceremoniya ye prototipom istorichnoyi sceni sliduvannya Nazaryanina na Golgofu Bilshist filippinciv namagayetsya dotorknutisya do svyatini shob yim peredalasya yiyi chudodijna sila i prijdeshnij rik buv vdalim Den revolyuciyi EDSA 25 lyutogo podiyi sho u 1986 roci prizveli do usunennya vid vladi avtoritarnogo prezidenta Markosa Ferdinanda Dokladnishe Zhovta revolyuciya Den muzhnosti 9 kvitnya Den muzhnosti Vidomij yak Bataanskij marsh smerti 1942 roku Amerikansko filippinski vijska sho potrapili v polon do yaponciv zdijsnili 140 kilometrovij perehid pivostrovom Bataan na ostriv Luson Pid chas perehodu zaginulo blizko 10 tisyach lyudej Dokladnishe Bataan Strasna p yatnicya Strasna p yatnicya p yatnicya naperedodni Pashi berezen kviten Filippinci religijni lyudi tomu tizhden pered Pashoyu napovnenij teatralizovanimi vistavami na temi Starogo j Novogo zapovitu Ci vistavi mozhna pobachiti v cerkvah u gromadskih parkah abo na miskih ploshah U strasnu p yatnicyu v usih kutkah krayini shorichno zbirayutsya dobrovolci yaki povtoryuyut dolyu Isusa j nesuchi na spini hrest perezhivayut jogo strazhdannya Tradicijno u strasnu p yatnicyu pochinayetsya masova hoda do Antipolo stolici palomnictva na Filippinah de zberigayetsya obraz Bogorodici odin iz najdavnishih i najpovazhnishih u krayini 12 chervnya Den Nezalezhnosti Ce svyato progoloshene na chest zdobuttya krayinoyu svobodi vid kolonialnogo gnitu Ispaniyi v 1898 roci Cij dolenosnij podiyi pereduvala revolyuciya po zakinchennyu yakoyi ispanci pidpisali ugodu z liderom povstanciv Emilio Aginaldo z obicyankoyu provesti reformi shodo polegshennya zhittya filippinciv prote sliv svoyih ne dotrimali Aginaldo buv zmushenij tikati v Kitaj Pid chas ispano amerikanskoyi vijni 1898 roku vin povernuvsya na batkivshinu ta vistupiv na storoni amerikanciv zibravshi 20 tisyachne vijsko Cya dopomoga viznachila peremogu SShA nezabarom Filippini stali respublikoyu a sam Aginaldo yiyi Prezidentom U 1898 roci Ispaniya i SShA ne viznali nezalezhnist Filippin Pislya ukladennya Parizkogo mirnogo dogovoru sho zavershiv ispano amerikansku vijnu Filippini buli peredani SShA za 20 miljoniv dolariv vidstupnih Tilki v 1946 roci 4 lipnya Filippini otrimali ostatochnu nezalezhnist Dokladnishe Parizka mirna ugoda 1898 Do 1962 roku Den nezalezhnosti na Filippinah svyatkuvali 4 lipnya razom zi SShA Pislya 1962 roku data svyatkuvannya Dnya nezalezhnosti v cij krayini zakripilasya za 12 chervnya Den nacionalnih geroyiv Ostannya nedilya serpnya Den nacionalnih geroyiv Vin prisvyachenij usim lyudyam yaki zrobili znachnij vnesok u rozvitok derzhavi Data svyata pov yazana z pochatkom Filippinskoyi revolyuciyi u naslidok yakoyi krayina bula zvilnena vid ispanskoyi kolonialnoyi vladi ta stala nezalezhnoyu respublikoyu 1955 rik zasnovano Komitet nacionalnih geroyiv yakij viznachiv spisok lyudej vnesok yakih u stanovlenni Filippin yak nezalezhnoyi derzhavi najvagomishij Sered nih Hose Risal Andres Bonifasio Emilio Aginaldo Apolinario Mabini Marselo Del Pilar Muhammad Kudarat Melhora Akino Gabriela Silang U kalendari znamennih dat Filippin okremo viznacheni dni pov yazani z imenami Hose Risal Andres Bonifasio Div takozhDerzhavne svyato Strasna p yatnicyaPosilannyahttps www dilovamova com 23 bereznya 2022 u Wayback Machine 12 chervnya https www jnsm com ua h 0612N 13 listopada 2018 u Wayback Machine Dzherelahttps wikiway com 25 bereznya 2022 u Wayback Machine Strany mira Filippiny Stati https turmag com ua 219 srochnie vizi 5204 prazdniki filippin html 15 sichnya 2017 u Wayback Machine https tripmydream com philippines events 13 listopada 2018 u Wayback Machine