Са’ад ібн Абу-Ваккас(араб. سعد بن أبي وقاص)-сподвижник пророка Мухамеда, прийняв іслам одним з перших у віці 17 років. Арабо-мусульманський полководець, війська якого завдали вирішальної поразки сасанідській армії в битві при Кадісії, вирішивши в такий спосіб долю арабо-перської війни на користь ісламу.
Са’ад ібн Абу-Ваккас | |
---|---|
араб. سعد إبن أبي وقاس | |
Ім'я при народженні | Са’ад ібн Малік |
Народження | 595 Мекка, Саудівська Аравія |
Смерть | 674 Медина, Омеядський халіфат |
Країна | Праведний халіфат |
Звання | Командир |
Командування | Військо Праведного халіфата |
Війни / битви | Битва при Бадрі, Битва при Ухуді, , , |
Діти | d, d, d, d, d і Q50186478? |
Інше | Засновник міста Куфа |
Са’ад ібн Абу-Ваккас у Вікісховищі |
Родина
Народився в Мецці 595 року. Його батько належав до клану Бану Зухра, який входив до племені курайшитів.Йому було сімнадцять років, коли він прийняв іслам. Коли матір Са’ада дізналася про те, що він прийняв іслам, вона відмовлялася їсти і пити, але через декілька днів йому вдалося переконати матір повернутися до звичного життя. Був двоюрідним братом Аміни бінт Вахб, матері пророка Мухамеда. У нього було багато дітей, серед яких найвідоміші його сини Умар та Амір та його дочка Аїша.
Битви
У 614 р. мусульмани вирушали до пагорбів Мекки, щоб відслужити молитву разом з Мухамедом. Неподалік група «невірних» спостерігала за ними. Вони почали знущатись і битися з мусульманами. Са'ад ібн Абу-Ваккас побив язичника і пролив його кров, повідомляючи, що став першим мусульманином, який пролив кров в ім'я ісламу.
Са'ад брав участь у битві при Бадрі. Де його молодший брат Умайр став одним з чотирнадцяти мусульман, які загинули.
У битві при Ухуді Са'ад був обраний стрільцем. Са'ад був серед тих, хто воював на захист Мухамеда після того, як деякі мусульмани покинули свої позиції. Мухамед вшанував його, оголосивши одним із найкращих стрільців того часу.
Са'ад після смерті пророка Мухамеда і під час правління Умара ібн аль-Хаттаба очолює арабське військо під час битви при Кадісії на початку 637 року. Перське стотисячне військо було розбито 40-тисячним арабським на чолі з Са'адом ібн Абу-Ваккасом. Після битви при Кадісії Са'ад бере участь в облозі Ктесифона. Він відрядив кілька сотень добровольців, які успішно переправились через річку Тигр і перебили ворожі сили, які були застигнуті зненацька. Араби захопили столицю держави Сассанідів Ктесифон. Воєнна здобич мусульман сягнула 900 млн дихремів: кожен араб, який брав участь у поході отримував ганіму в розмірі 12 тисяч дихремів.
Ось, як описує битву арабо-мусульманів на чолі з Са'адом ібн Абу-Ваккасом проти сасанідів при Кадісії Рубель В. А. :
«Різанина тривала три дні, але на четвертий день з півдня подув вітер пустелі. Хмари піску засліпили сасанідських вояків, бо дуло їм в обличчя, а арабам — у спину. Перські коні і слони в паніці почали топтати своїх, а мусульмани довершили розгром.»
642 року Са'ад ібн Абу-Ваккас був повідомлений про те, що перська армія знову збирається для бойових дій з арабами. Повідомив про це халіфа Умара і взяв участь у битві при Нехавенді.
Інші досягнення
Са’ад ібн Абу-Ваккас вважається засновником міста Куфа на території сучасного Іраку. У 642 році халіфом Умаром відкликаний з Куфи в Медину.
Був включений вмираючим Умаром в число шістьох вибірників, які обрали халіфом Османа ібн Аффана, при цьому був одним з чотирьох претендентів на місце халіфа.
Він пережив усіх десятьох найближчих сподвижників пророка Мухамеда і помер приблизно в 674 році.
Примітки
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — Київ: Либідь, 2002.
Література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — Київ: Либідь, 2002.
- История халифата : [В 4 т.] / О. Г. Большаков / Т. 2. Эпоха великих завоеваний, (633–656). – М.: Восточная литература, 2002.
- Культ святого Саад ибн Абу Ваккаса в Хорезме и Центральной Азии: история и современность Хорезм в истории народов Евразии. Материалы международного симпозиума. Каскелен, 2019, с.25-34
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa ad ibn Abu Vakkas arab سعد بن أبي وقاص spodvizhnik proroka Muhameda prijnyav islam odnim z pershih u vici 17 rokiv Arabo musulmanskij polkovodec vijska yakogo zavdali virishalnoyi porazki sasanidskij armiyi v bitvi pri Kadisiyi virishivshi v takij sposib dolyu arabo perskoyi vijni na korist islamu Sa ad ibn Abu Vakkasarab سعد إبن أبي وقاسIm ya pri narodzhenniSa ad ibn MalikNarodzhennya595 0595 Mekka Saudivska AraviyaSmert674 0674 Medina Omeyadskij halifatKrayinaPravednij halifatZvannyaKomandirKomanduvannyaVijsko Pravednogo halifataVijni bitviBitva pri Badri Bitva pri Uhudi Ditid d d d d i Q50186478 InsheZasnovnik mista Kufa Sa ad ibn Abu Vakkas u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Saad RodinaNarodivsya v Mecci 595 roku Jogo batko nalezhav do klanu Banu Zuhra yakij vhodiv do plemeni kurajshitiv Jomu bulo simnadcyat rokiv koli vin prijnyav islam Koli matir Sa ada diznalasya pro te sho vin prijnyav islam vona vidmovlyalasya yisti i piti ale cherez dekilka dniv jomu vdalosya perekonati matir povernutisya do zvichnogo zhittya Buv dvoyuridnim bratom Amini bint Vahb materi proroka Muhameda U nogo bulo bagato ditej sered yakih najvidomishi jogo sini Umar ta Amir ta jogo dochka Ayisha BitviU 614 r musulmani virushali do pagorbiv Mekki shob vidsluzhiti molitvu razom z Muhamedom Nepodalik grupa nevirnih sposterigala za nimi Voni pochali znushatis i bitisya z musulmanami Sa ad ibn Abu Vakkas pobiv yazichnika i proliv jogo krov povidomlyayuchi sho stav pershim musulmaninom yakij proliv krov v im ya islamu Sa ad brav uchast u bitvi pri Badri De jogo molodshij brat Umajr stav odnim z chotirnadcyati musulman yaki zaginuli U bitvi pri Uhudi Sa ad buv obranij strilcem Sa ad buv sered tih hto voyuvav na zahist Muhameda pislya togo yak deyaki musulmani pokinuli svoyi poziciyi Muhamed vshanuvav jogo ogolosivshi odnim iz najkrashih strilciv togo chasu Luk Sa ada ibn Abu Vakkasa v muzeyi Medini Sa ad pislya smerti proroka Muhameda i pid chas pravlinnya Umara ibn al Hattaba ocholyuye arabske vijsko pid chas bitvi pri Kadisiyi na pochatku 637 roku Perske stotisyachne vijsko bulo rozbito 40 tisyachnim arabskim na choli z Sa adom ibn Abu Vakkasom Pislya bitvi pri Kadisiyi Sa ad bere uchast v oblozi Ktesifona Vin vidryadiv kilka soten dobrovolciv yaki uspishno perepravilis cherez richku Tigr i perebili vorozhi sili yaki buli zastignuti znenacka Arabi zahopili stolicyu derzhavi Sassanidiv Ktesifon Voyenna zdobich musulman syagnula 900 mln dihremiv kozhen arab yakij brav uchast u pohodi otrimuvav ganimu v rozmiri 12 tisyach dihremiv Os yak opisuye bitvu arabo musulmaniv na choli z Sa adom ibn Abu Vakkasom proti sasanidiv pri Kadisiyi Rubel V A Rizanina trivala tri dni ale na chetvertij den z pivdnya poduv viter pusteli Hmari pisku zaslipili sasanidskih voyakiv bo dulo yim v oblichchya a arabam u spinu Perski koni i sloni v panici pochali toptati svoyih a musulmani dovershili rozgrom Roztashuvannya vijsk Pravednogo Halifata pid komanduvannyam Sa ada ibn Abu Vakkasa i vijsk derzhavi Sassanidiv pid chas bitvi pri Kadisiyi 642 roku Sa ad ibn Abu Vakkas buv povidomlenij pro te sho perska armiya znovu zbirayetsya dlya bojovih dij z arabami Povidomiv pro ce halifa Umara i vzyav uchast u bitvi pri Nehavendi Inshi dosyagnennyaSa ad ibn Abu Vakkas vvazhayetsya zasnovnikom mista Kufa na teritoriyi suchasnogo Iraku U 642 roci halifom Umarom vidklikanij z Kufi v Medinu Buv vklyuchenij vmirayuchim Umarom v chislo shistoh vibirnikiv yaki obrali halifom Osmana ibn Affana pri comu buv odnim z chotiroh pretendentiv na misce halifa Vin perezhiv usih desyatoh najblizhchih spodvizhnikiv proroka Muhameda i pomer priblizno v 674 roci PrimitkiRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 LiteraturaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 Istoriya halifata V 4 t O G Bolshakov T 2 Epoha velikih zavoevanij 633 656 M Vostochnaya literatura 2002 Kult svyatogo Saad ibn Abu Vakkasa v Horezme i Centralnoj Azii istoriya i sovremennost Horezm v istorii narodov Evrazii Materialy mezhdunarodnogo simpoziuma Kaskelen 2019 s 25 34