Сарикамиш або Саракамиш (тур. Sarıkamış), Егегник (вірм. Եղեգնիկ) — місто і район в ілі Карс Турецької Республіки.
Координати 40°19′53″ пн. ш. 42°35′25″ сх. д. / 40.33138888891677709° пн. ш. 42.59027777780577395° сх. д.Координати: 40°19′53″ пн. ш. 42°35′25″ сх. д. / 40.33138888891677709° пн. ш. 42.59027777780577395° сх. д.
Сарикамиш у Вікісховищі |
Географія
Сарикамиш розташований на висоті близько 2100 м над рівнем моря на безлісій міжгірській рівнині в східній Туреччині, з декількох сторін до міста підступають гори, покриті сосновим лісом. Одна з вершин — Джибільтепе висотою 2700 м виявилася досить зручною для облаштування гірськолижних спусків.
Клімат
Клімат різко континентальний: холодна сніжна зима, спекотне літо.
Історія
Історично, територія, на якій розташовується Сарикамиш, входила до складу гавара Вананд області Айрарат Великої Вірменії.
У 1877 увійшов до складу Російської імперії (Соганлугська дільниця Карського округу Карської області).
Під час Першої світової війни під Сарикамишем сталося битва між арміями російської та Османської імперій, у обох сторін основні втрати склали обморожені. Сарикамишська оборонна битва закінчилася перемогою російських військ.
На початку 1915 року начальник штабу Верховного Головнокомандувача Російської імператорської армії генерал Е. Е. Янушкевич писав військовому міністру Сухомлинову з приводу підготовлюваної поїздки Миколи II на фронт: «куди поїде государ, ще не відомо. Дуже хоче ближче до шрапнелі. Ви зволили запросити (про Георгія) про поїздку під Сарикамиш [Саракамиш]…»
Населення
За даними «Кавказького календаря» на 1910 і 1912 рр. проживали в основному росіяни і осетини, до 1911 року населення становило 2 996 чол.
Згідно інших джерел, у складі населення в основному переважали вірмени і переселенці з Кавказу — чеченець і осетин мусульманин.
Після Першої світової війни вірмен тут практично не залишилося, а осетини переселилися у великі міста, і зараз Сарикамиш в основному населений курдами. У новому районі, побудованому на деякому віддаленні від міста для потреб туристичної індустрії, переважають сезонні працівники — турки.
Культура
Сарикамиш досить патріархальне східне місто, лише недавно зачеплене сучасним життям. В історичному центрі розташована мечеть і пам'ятник Ататюрку. У курортному селищі є пам'ятник невідомому лижнику. Під час російського панування в місті існувала православна церква Михайла Архангела при 156-му Єлисаветпільському полку.
Економіка
Туризм
Курортна зона, розташована в декількох кілометрах від міста біля підніжжя Джібільтепе, представлена двома готелями. Тризірковий Джамкар (Camkar) і п'ятизірковий Toprak-hotel, що належить корпорації Toprak, багатогалузевій компанії, що займає значне місце в турецькій економіці. Планується будівництво ще кількох готелів.
Сарикамиш в силу своїх природних особливостей найбільше призначений для зимового лижного відпочинку і в якості гірськолижного курорту має міжнародне значення (основний потік туристів формується в Росії, Україні і в Західній Туреччині). У літній період курорт являє собою мисливську базу загальнотурецького значення.
Оскільки Саркамиш-молодий курорт, на даний момент діють тільки 2 крісельних підйомника.
- 1-й підйомник Саричам Телесіеж — 4-крісельний, починається з висоти 2169 м, закінчується на висоті 2300 м, загальна довжина 2000 м.
- 2-й підйомник Джибільтепетелесіеж — є продовженням першого, також 4-крісельний, починається на висоті 2300 м, закінчується під вершиною Джибільтепе (на позначці 2635 м), загальна довжина 2000 м.
На курорті діють 4 гірськолижні траси всіх чотирьох рівнів складності; плануються ще 7.
Відомі уродженці і жителі
- Йешим Устаоглу (нар. 1960) — турецька кінорежисер і сценаристка.
- Олексій Кокорекін (1906—1959) — радянський графік.
- Арменак Мнджоян (1904—1970) — вірменський радянський хімік-органік.
- Арам Мелік-Степанян (1908—1986) — радянський вчений у галузі кінотехніки.
Примітка
- GEOnet Names Server — 2018.
- «Армянская География VII века по Р. Х. (приписывавшаяся Моисею Хоренскому)». Пер. с др.-арм. и коммент. К. П. Патканова. — СПб., 1877.:
- Т. Х. Акопян, Ст. Т. Мелик-Бахшян, О. Х. Барсегян. Словарь топонимов Армении и приграничных районов. Т.1, стр. 239—240. Изд-во Ереванского государственного университета. Ереван, 1986 (на арм.). Թ.Խ. Հակոբյան, Ստ.Տ. Մելիք-Բախշյան, Հ.Խ. Բարսեղյան։ Հայաստանի եւ հարակից շրջանների տեղանունների բառարան: Հատոր 1, Էջք 239—240: Երեւանի Համալսարանի Հրատարակչություն, Երեւան, 1986։
- Сарикамиш (місто) — стаття з Ираника. R. H. Hewsen
- Борис Колоницкий. "Трагическая эротика". Образы императорской семьи в годы Первой мировой войны. — М. : Новое литературное обозрение, 2010. — 664 с. — . з джерела 27 вересня 2016
- «Кавказский календарь на 1910 год». Статистические данные. с. 361.
- «Кавказский календарь на 1912 год». Статистические данные. с. 201.
- Товма Мецопеци. История Тимурленга и его преемников / перевод с древнеармянского, предисловие и комментарии К. С. Тер-Давтян. — Ер. : Наири, 2005.
- Сарыкамыш. Церковь Михаила Архангела при 156-ом пехотном Елисаветпольском полку.
{{}}
: Недійсний|deadurl=dead
()
Посилання
- Офіційний сайт міста
- Офіційний сайт району
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarikamish abo Sarakamish tur Sarikamis Egegnik virm Եղեգնիկ misto i rajon v ili Kars Tureckoyi Respubliki Sarikamish tur Sarikamis Koordinati 40 19 53 pn sh 42 35 25 sh d 40 33138888891677709 pn sh 42 59027777780577395 sh d 40 33138888891677709 42 59027777780577395 Koordinati 40 19 53 pn sh 42 35 25 sh d 40 33138888891677709 pn sh 42 59027777780577395 sh d 40 33138888891677709 42 59027777780577395 Krayina Turechchina 1 Turechchina 1 Adminodinicya Kars 1 dPlosha 1732 km Visota centru 2100 mOficijna mova tureckaNaselennya 42 683 osib 2018 Chasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks 36500GeoNames 740088 8631370OSM r1838394 ROficijnij sajt sarikamis gov tr SarikamishSarikamish Turechchina Sarikamish u VikishovishiGeografiyaSarikamish roztashovanij na visoti blizko 2100 m nad rivnem morya na bezlisij mizhgirskij rivnini v shidnij Turechchini z dekilkoh storin do mista pidstupayut gori pokriti sosnovim lisom Odna z vershin Dzhibiltepe visotoyu 2700 m viyavilasya dosit zruchnoyu dlya oblashtuvannya girskolizhnih spuskiv Klimat Klimat rizko kontinentalnij holodna snizhna zima spekotne lito IstoriyaPoziciya pihoti Rosijskoyi armiyi pid Sarikamishem 1914 rik Istorichno teritoriya na yakij roztashovuyetsya Sarikamish vhodila do skladu gavara Vanand oblasti Ajrarat Velikoyi Virmeniyi U 1877 uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi Soganlugska dilnicya Karskogo okrugu Karskoyi oblasti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pid Sarikamishem stalosya bitva mizh armiyami rosijskoyi ta Osmanskoyi imperij u oboh storin osnovni vtrati sklali obmorozheni Sarikamishska oboronna bitva zakinchilasya peremogoyu rosijskih vijsk Na pochatku 1915 roku nachalnik shtabu Verhovnogo Golovnokomanduvacha Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi general E E Yanushkevich pisav vijskovomu ministru Suhomlinovu z privodu pidgotovlyuvanoyi poyizdki Mikoli II na front kudi poyide gosudar she ne vidomo Duzhe hoche blizhche do shrapneli Vi zvolili zaprositi pro Georgiya pro poyizdku pid Sarikamish Sarakamish NaselennyaVelika mechet Za danimi Kavkazkogo kalendarya na 1910 i 1912 rr prozhivali v osnovnomu rosiyani i osetini do 1911 roku naselennya stanovilo 2 996 chol Zgidno inshih dzherel u skladi naselennya v osnovnomu perevazhali virmeni i pereselenci z Kavkazu chechenec i osetin musulmanin Pislya Pershoyi svitovoyi vijni virmen tut praktichno ne zalishilosya a osetini pereselilisya u veliki mista i zaraz Sarikamish v osnovnomu naselenij kurdami U novomu rajoni pobudovanomu na deyakomu viddalenni vid mista dlya potreb turistichnoyi industriyi perevazhayut sezonni pracivniki turki KulturaSarikamish dosit patriarhalne shidne misto lishe nedavno zacheplene suchasnim zhittyam V istorichnomu centri roztashovana mechet i pam yatnik Atatyurku U kurortnomu selishi ye pam yatnik nevidomomu lizhniku Pid chas rosijskogo panuvannya v misti isnuvala pravoslavna cerkva Mihajla Arhangela pri 156 mu Yelisavetpilskomu polku EkonomikaTurizm Pam yatnik lizhniku pri v yizdi v civilnu chastinu mista Kurortna zona roztashovana v dekilkoh kilometrah vid mista bilya pidnizhzhya Dzhibiltepe predstavlena dvoma gotelyami Trizirkovij Dzhamkar Camkar i p yatizirkovij Toprak hotel sho nalezhit korporaciyi Toprak bagatogaluzevij kompaniyi sho zajmaye znachne misce v tureckij ekonomici Planuyetsya budivnictvo she kilkoh goteliv Sarikamish v silu svoyih prirodnih osoblivostej najbilshe priznachenij dlya zimovogo lizhnogo vidpochinku i v yakosti girskolizhnogo kurortu maye mizhnarodne znachennya osnovnij potik turistiv formuyetsya v Rosiyi Ukrayini i v Zahidnij Turechchini U litnij period kurort yavlyaye soboyu mislivsku bazu zagalnotureckogo znachennya Oskilki Sarkamish molodij kurort na danij moment diyut tilki 2 kriselnih pidjomnika 1 j pidjomnik Saricham Telesiezh 4 kriselnij pochinayetsya z visoti 2169 m zakinchuyetsya na visoti 2300 m zagalna dovzhina 2000 m 2 j pidjomnik Dzhibiltepetelesiezh ye prodovzhennyam pershogo takozh 4 kriselnij pochinayetsya na visoti 2300 m zakinchuyetsya pid vershinoyu Dzhibiltepe na poznachci 2635 m zagalna dovzhina 2000 m Na kurorti diyut 4 girskolizhni trasi vsih chotiroh rivniv skladnosti planuyutsya she 7 Vidomi urodzhenci i zhiteliJeshim Ustaoglu nar 1960 turecka kinorezhiser i scenaristka Oleksij Kokorekin 1906 1959 radyanskij grafik Armenak Mndzhoyan 1904 1970 virmenskij radyanskij himik organik Aram Melik Stepanyan 1908 1986 radyanskij vchenij u galuzi kinotehniki PrimitkaGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu Per s dr arm i komment K P Patkanova SPb 1877 T H Akopyan St T Melik Bahshyan O H Barsegyan Slovar toponimov Armenii i prigranichnyh rajonov T 1 str 239 240 Izd vo Erevanskogo gosudarstvennogo universiteta Erevan 1986 na arm Թ Խ Հակոբյան Ստ Տ Մելիք Բախշյան Հ Խ Բարսեղյան Հայաստանի եւ հարակից շրջանների տեղանունների բառարան Հատոր 1 Էջք 239 240 Երեւանի Համալսարանի Հրատարակչություն Երեւան 1986 Sarikamish misto stattya z Iranika R H Hewsen Boris Kolonickij Tragicheskaya erotika Obrazy imperatorskoj semi v gody Pervoj mirovoj vojny M Novoe literaturnoe obozrenie 2010 664 s ISBN 978 5 86793 757 7 z dzherela 27 veresnya 2016 Kavkazskij kalendar na 1910 god Statisticheskie dannye s 361 Kavkazskij kalendar na 1912 god Statisticheskie dannye s 201 Tovma Mecopeci Istoriya Timurlenga i ego preemnikov perevod s drevnearmyanskogo predislovie i kommentarii K S Ter Davtyan Er Nairi 2005 Sarykamysh Cerkov Mihaila Arhangela pri 156 om pehotnom Elisavetpolskom polku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl dead dovidka PosilannyaOficijnij sajt mista Oficijnij sajt rajonu