Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет), СПДТІ — один з провідних вишів Російської Федерації. Заснований 28 листопада (10 грудня) 1828 року у Санкт-Петербурзі, університет існує вже майже два століття, займаючись, в першу чергу, підготовкою кваліфікованих кадрів у галузі хімії, хімічної, нано- та біотехнологій, кібернетики й техніки.
Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет) | |
---|---|
СПДТІ (ТУ) | |
59°55′05″ пн. ш. 30°19′12″ сх. д. / 59.918300000027777230° пн. ш. 30.32000000002777895° сх. д.Координати: 59°55′05″ пн. ш. 30°19′12″ сх. д. / 59.918300000027777230° пн. ш. 30.32000000002777895° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Росія Санкт-Петербург |
Засновано | 1828 |
Президент | Дудирєв Анатолій Сергійович |
Ректор | Лісіцин Микола Васильович (з 01.04.2010) |
Студентів | Понад 5000 |
Докторів | 125 |
Приналежність | d[3] |
Випускники | |
Штаб-квартира | Санкт-Петербург |
Адреса | Росія, 190013, Санкт-Петербург, Московський проспект, 26 |
Сайт | technolog.edu.ru |
Нагороди | |
Saint Petersburg State Institute of Technology у Вікісховищі |
Історія
Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут був заснований 28 листопада (10 грудня) 1828 року за наказом імператора . Указ було прийнято з подачі міністра фінансів .
Зокрема у «Положенні про Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут» було вказано:
рос. Цель Практического Технологического института есть та, чтобы приготовить людей, имеющих достаточные теоретические и практические познания для управления фабриками или отдельными частями оных..
Навчання вихованців у теоретичній частині має складатись із таких предметів:
|
У 1896 році інститут було перейменовано на «Технологічний Інститут Імператора Миколи I».
У 1930 році інститут отримав назву — Ленінградський Червонопрапорний хіміко-технологічний інститут.
У перші ж дні війни, за розпорядженням уряду, частину інституту було евакуйовано до Казані (в середині липня).
У березні 1942 року відбулась друга частина евакуації інституту. 12 березня припинились навчальні заняття.
Заняття відновились після повернення з евакуації інституту з Казани у 1944 році.
Музей історії інституту
Години роботи:
Щоденно з 10:00 до 17:00, окрім суботи та неділі. Є екскурсійне обслуговування за попередньою домовленістю..
Меморіальні дошки
«Технологи-революціонери, державні діячі» (у будівлі):
- Мешаді Азізбеков 1876—1918,
- 1864—1937,
- 1872—1899,
- 1881—1953,
- 1892—1938,
- Сергій Гусєв 1874—1933,
- Петро Запорожець 1873—1905,
- Леонід Красін 1870—1926,
- Гліб Кржижановський 1872—1959,
- Сергій Лазо 1894—1920,
- 1875—1948,
- 1892—1918,
- 1869—1911,
- Михайло Сажин 1845—1934,
- 1869—1925
1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур. «Видатні вчені, що працювали в інституті» (в актовій залі):
- 1838—1906,
- 1831—1895,
- Герман Гесс 1802—1850,
- 1898—1966,
- 1856—1929,
- Сергій Лебедєв 1874—1934,
- Дмитро Менделєєв 1834—1907,
- 1836—1920,
- Олександр Порай-Кошиць 1877—1949,
- 1860—1945,
- 1873—1922,
- 1839—1921,
- 1841—1903,
- 1848—1924,
- 1860—1936
1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур.
- меморіальна дошка (у будівлі) Багалу Л. І., «Тут у 1930—1969 роках працював найкрупніший спеціаліст, професор Л. І. Багал». 1978. Мармур.
- меморіальна дошка (Ф-80) Бутлерову О. М., «О. М. Бутлеров. 1828—1886». 1960-ті рр. Метал.
- меморіальна дошка (на будівлі кафедри технології резини) Бизову Б. В., «Тут у 1923—1934 роках працював найвидатніший спеціаліст у галузі хімії й технології каучуку та резини Б. В. Бизов». 1978. Мармур.
- меморіальна дошка (Ф-4) Вариньському Л., «Тут, у Петербурзькому технологічному інституті, у 1874—1875 роках навчався Людвік Вариньський — діяч соціалістичного руху, засновник польської партії „Пролетаріат“ (1882). Загинув у Шліссельбурзькій фортеці у 1889 році». 1989. Архітектор . Граніт.
- меморіальна дошка (в будівлі) Вуколову С. П., «Тут у 1932—1940 роках працював видатний спеціаліст, професор . 1978. Мармур.
- меморіальна дошка , «Тут, у Технологічному інституті, у 1910—1917 роках навчався Микола Петрович Горбунов, радянський державний діяч, один з організаторів науки, академік». 1984. Архітектор Іванов В. М. Граніт.
- …
Архітектура
Територія Технологічного інституту обмежена ділянкою на перетині й проспектів. Первинно його площа становила приблизно 31800 м². Після Указу про заснування 28 листопада 1828 року почалось зведення спеціальних будівель, й уже до серпня 1831 року був готовий триповерховий головний корпус, житлові будинки та деякі майстерні. Архітектори: Постников, Анерт. До 1834 року завершено будівництво «Гірського будинку», а у 1853 році зведено першу на території інституту Хімічну Лабораторія, у якій працювали Дмитро Менделєєв і (нині у цій будівлі розташовано кафедру загальної фізики). У той самий час будуються ливарня, житловий дерев'яний будинок, сараї й навіс (арх. Бекман).
Інститут було відкрито 11.10.1831. У 1930 році з боку Московського проспекту було зведено навчальний корпус за проектом Д. Л. Кричевського й .
У 1863—1885 роках будуються Механічна Лабораторія, студентська їдальня у 3 поверхи; формується музей, спальні вихованців, квартири.
У 1900-х роках, після великої перерви інститут значно розширює свої навчальні приміщення. Докорінним чином перебудовується Головний корпус.
Будівельну комісію очолюють викладачі інституту, цивільні інженери Л. П. Шишко та Максимов. Окрім зазначеного вище в інституті у цей час триває будівництво нових та перебудова старих будівель і лабораторій.
У 1913 році зводяться Інженерно-Механічна й Хіміко-Технічна лабораторії. У зв'язку з початком Першої світової війни інститут змушений будувати нові будівлі у й без того тісних дворах. У 1916 купується нова ділянка.
У 1990 році зводиться шестиповерхова будівля Фундаментальної бібліотеки СПДТІ (ТУ), що є однією з найбільших бібліотек ВНЗ.
Факультети й відділення
- 7-й факультет: економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення)
- Фізико-математичне відділення[недоступне посилання з квітня 2019]
Кафедри
- 1-й факультет: Хімічної технології неорганічних речовин та матеріалів
- Кафедра технології неорганічних речовин та мінеральних добрив
- Кафедра технології каталізаторів
- Кафедра технології скла й загальної технології силікатів
- Кафедра хімічної технології будівельних та спеціальних зв'язувальних речовин
- Кафедра хімічної технології високотемпературних матеріалів
- Кафедра хімічної технології тонкої технічної кераміки
- 2-й факультет: Тонкого органічного й мікробіологічного синтезу
- Кафедра хімії й технології органічних сполучень азоту
- Кафедра хімії й технології синтетичних біологічно активних речовин
- Кафедра хімічної технології органічних барвників та фототропних сполучень
- Кафедра молекулярної біотехнології
- 3-й факультет: Інженерно-кібернетичний
- Кафедра обладнання й робототехніки переробки пластмас
- Кафедра машин та апаратів хімічних виробництв
- Кафедра оптимізації хімічної та біотехнологічної апаратури
- 4-й факультет: Технології органічного синтезу й полімерних матеріалів
- Кафедра технології нефто- й вуглехімічних виробництв
- Кафедра хімічної технології пластмас
- Кафедра хімічної технології органічних покриттів
- Кафедра хімії й технології високомолекулярних сполучень
- Кафедра хімії й технології каучуку та резини
- Кафедра хімії й технології переробки еластомірів
- Кафедра технологій збереження ресурсів
- 5-й факультет: Наукомістких технологій
- Кафедра технології електротермічних та плазмохімічних виробництв
- Кафедра технології електрохімічних виробництв
- Кафедра хімічної нанотехнології й матеріалів електронної техніки
- Кафедра радіаційної технології
- Кафедра технології рідкісних елементів та наноматеріалів на їхній основі
- Кафедра високоенергетичних процесів
- 6-й факультет: Захисту довкілля
- Кафедра інженерного захисту довкілля
- Кафедра хімічної технології матеріалів та виробів сорбціонної техніки
- Кафедра інженерної радіоекології та радіохімічної технології
- Кафедра хімічної енергетики
- Кафедра забезпечення життєдіяльності й охорони праці
- 7-й факультет: Економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення)
- Кафедра менеджменту й маркетингу
- Кафедра економіки й організації виробництва
- Кафедра управління персоналом та реклами
- Кафедра фінансів та статистики
- Кафедра економіки й логістики
- 8-й факультет: Інформатики й управління
- Кафедра автоматизації процесів хімічної промисловості (АПХП)
- Кафедра автоматизованих технологічних комплексів та мікропроцесорних систем (АТК та МПС)
- Кафедра систем автоматизованого проектування (САПР)
- Кафедра інформаційних систем у хімічній технології (ІСХТ)
- Гуманітарне відділення
- Кафедра історії Вітчизни, науки та культури
- Кафедра іноземних мов
- Секція російської мови (при кафедрі іноземних мов)
- Кафедра соціології
- Кафедра фізичного виховання
- Кафедра філософії
- Фізико-математичне відділення
- Кафедра вищої математики
- Кафедра прикладної математики
- Кафедра математичного моделювання й оптимізації хіміко-технологічних процесів
- Кафедра загальної фізики
- Кафедра електротехніки та електроніки
- Кафедра теоретичної механіки
- Хімічне відділення
- Кафедра неорганічної хімії
- Кафедра фізичної хімії
- Кафедра органічної хімії
- Кафедра аналітичної хімії
- Кафедра колоїдної хімії
- Загальноінженерне відділення
- Кафедра інженерного проектування
- Кафедра теоретичних основ хімічного машинобудування
- Кафедра процесів та апаратів
- Кафедра теоретичних основ матеріалознавства
Професорсько-викладацький склад
В інституті:
- 28 академіків і членів-кореспондентів російських та міжнародних академій наук
- 10 лауреатів Державних премій та премій Ради Міністрів
- 12 заслужених діячів науки й техніки
- 125 професорів та докторів наук
- 560 доцентів та кандидатів наук
- Понад 5 тис. студентів
- 8 факультетів
- 4 відділення
- 59 кафедр
Фундаментальна бібліотека
Фундаментальна бібліотека Технологічного інституту — одна з найстаріших хімічних бібліотек у Росії. За 170 років існування вона зібрала у своїх фондах близько мільйона томів. У бібліотеці представлена література з хімії та хімічної технології, фізики, математики, економіки та інших дисциплін.
У 1990 році бібліотека переїхала до нової будівлі, зведеної спеціально для неї у дворі інституту. На шести поверхах бібліотеки розміщено 4 читацьких зали, 5 абонементів, каталоги, книгосховища, службові приміщення.
Газета «Технолог»
Газета Санкт-Петербурзького державного технологічного інституту (технічного університету)
Виходить з жовтня 1926 року.
Відомі випускники
- Сокович Євген Олександрович (*1864 — †1946 рр.) — міністр (залізничних) шляхів уряду УНР.
- Семен Альтов (нар. 1945) — радянський та російський письменник-сатирик
- Мамед Гасан Гаджинський (1875—1931) — азербайджанський державний діяч, перший міністр закордонних справ, п'ятий міністр внутрішніх справ, третій голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки
- (1871—1945), Інженер-генерал-лейтенант, академік, доктор математики й технічних наук (автор теорії пружності пластин)
- Володимир Зворикін (1889—1982) — російський інженер, один з винахідників сучасного телебачення
- (1880—1960) — видатний фізик, «батько» радянської фізики
- Гліб Кржижановський (1872—1959) — інженер-енергетик, діяч більшовицького руху
- (1867—1934) — російський інженер, автор паровоза , одного з найкращих російських кур'єрських локомотивів, що подолав швидкісний рубіж 100 км/год
- (1931—2005) — російський фізико-хімік, спеціаліст у галузі технології оптичного та спеціального скла, академік Російської академії наук
- (1877—1949), академік, хімік-органік
- Сергій Прокудін-Горський (1863—1944) — фотограф, піонер .
- (1840—1870) — російський ботанік
- (1876—1957) — російський інженер, один з винахідників сучасного дизельного двигуна
- (1880—?) — ректор Донського політехнічного інституту
Відомі викладачі
- (1828—1892), Генерал від артилерії, академік, професор кристалохімії та мінералогії, заслужений професор Михайлівської Артилерійської Академії
- (1833—1905?), інженер-генерал, професор Миколаївської Інженерної Академії та Технологічного інституту, спеціаліст із вентиляції та опалення, архітектор
- (1822—1889), інженер-генерал-лейтенант, інженер-будівельник, Міністр шляхів сполучення
- (1795—1880), інженер-генерал-майор, гірничий інженер, батько Петра Ілліча Чайковського
- (1841—1903), інженер-генерал-майор, «батько» російського цементу, професор хімії, дослідник нітросполук, сполук кремнію, вибухових речовин, матеріалів будівельної хімії, заслужений професор Миколаївської інженерної Академії
- (1844—1913), таємний радник (повний статський генерал), професор Технологічного інституту з прикладної механіки. Читав курси опору будівельних матеріалів, вантажопідйомних машин та побудови деталей машин, керував проектами з механіки. Засновник і перший ректор Харківського технологічного інституту й Київського політехнічного інституту. З 1903 року — професор ТІ та Політехнічного інституту.
- Дмитро Менделєєв (1834—1907) — вчений та громадський діяч світового рівня. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук, член багатьох Європейських Академій наук, професор Санкт-Петербурзького університету з хімічної технології та загальної хімії, енциклопедист: хімік, фізик, метролог, економіст, технолог, геолог, метеоролог, педагог, повітроплавець, мандрівник, інженер, приладобудівник, філософ й футуролог. Один із засновників Російського фізико-хімічного товариства. Керував хімічною лабораторією у Технологічному інституті у 1863—1866 роках, викладав органічну хімію до 1872 року; одночасно викладав у Миколаївських інженерних Академії та Училищі, в інституті корпусу інженерів шляхів сполучення.
- Крупський Олександр Кирилович (*1845—†1911) — хімік-технолог.
- — професор, викладав у 1916—1918 роках
- Олексій Степанов (1866—1937), автор «Основ теорії ламп».
- — професор, керував хімічною лабораторією з 1866 року.
- Борис Розінг — викладав в інституті з 1892 року.
- (1877—1949), академік, ординарний професор (1917) за спеціальністю «Хімія і технологія фарбуючих та волокнистих речовин». Автор анілінофарбової промисловості у Росії. Один із авторів Російського інституту прикладної хімії (1919).
- (1883, Санкт-Петербург — 1961, Ленінград) — видатний хімік-технолог, спеціаліст у галузі оптичного скла, один з перших російських розробників технології його варки та засновник теорії його холодної обробки (шліфування та полірування), організатор науки та виробництва, організатор художнього склоробства. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947), член-кореспондент АН СРСР (1933).
- (1919—2006) — фізикохімік, директор (1972—1998), дійсний член АН СРСР (1979, з 1991 — РАН), Герой Соціалістичної Праці (1991), почесний професор Технологічного інституту (1998), де викладав наприкінці XX — початку XXI століття.
Коти
На території Технологічного інституту мешкає безліч котів, яких доглядають співробітники вишу. Поблизу вахтерської будки знаходиться ящик із написом «на корм котам», до якого кожен може кинути гроші.
Примітки
- Привітання[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
- Unified State Register of Legal Entities
- . Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
- Технологічний інститут. Історія й фото будівлі Технологічного інституту — Прогулянки Петербургом
- Сайт інституту
- . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 19 травня 2011.
Джерела
- «Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет). 1828—1998». 1998 р., ISBN 230-09624-1
- «Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут. 1828—2003». 2003 р.,
- «150 років Ленінградського ордену Трудового Червоного Прапора Технологічного інституту ім. Ленради».
- «Технологічний інститут. Спогади ректора».
- «Технологічний інститут імені Ленінградської ради робітничих, селянських і солдатських депутатів»: у 2 т. Л., 1928 р.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
- Історія інженерної справи Росії — коротка історична довідка
- SAPPER MUSEUM Віртуальний Музей інженерних військ згадує Технологічний інститут під час опису історії військово-інженерної справи Росії
- Офіційний сайт факультету економіки й менеджменту СПДТІ (ТУ)
- Енциклопедія СПб
- Меморіальні дошки тощо
- На Yandex карті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut tehnichnij universitet SPDTI odin z providnih vishiv Rosijskoyi Federaciyi Zasnovanij 28 listopada 10 grudnya 1828 roku u Sankt Peterburzi universitet isnuye vzhe majzhe dva stolittya zajmayuchis v pershu chergu pidgotovkoyu kvalifikovanih kadriv u galuzi himiyi himichnoyi nano ta biotehnologij kibernetiki j tehniki Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut tehnichnij universitet SPDTI TU den universitetu riven akreditaciyi59 55 05 pn sh 30 19 12 sh d 59 918300000027777230 pn sh 30 32000000002777895 sh d 59 918300000027777230 30 32000000002777895 Koordinati 59 55 05 pn sh 30 19 12 sh d 59 918300000027777230 pn sh 30 32000000002777895 sh d 59 918300000027777230 30 32000000002777895Krayina RosiyaRoztashuvannyaRosiya Sankt PeterburgZasnovano1828PrezidentDudiryev Anatolij SergijovichRektorLisicin Mikola Vasilovich z 01 04 2010 StudentivPonad 5000Doktoriv125Prinalezhnistd 3 VipusknikiKategoriya Vipuskniki Sankt Peterburzkogo tehnologichnogo institutuShtab kvartiraSankt PeterburgAdresaRosiya 190013 Sankt Peterburg Moskovskij prospekt 26Sajttechnolog edu ruNagorodi Saint Petersburg State Institute of Technology u VikishovishiIstoriyaSankt Peterburzkij Praktichnij Tehnologichnij institut buv zasnovanij 28 listopada 10 grudnya 1828 roku za nakazom imperatora Ukaz bulo prijnyato z podachi ministra finansiv Zokrema u Polozhenni pro Sankt Peterburzkij Praktichnij Tehnologichnij institut bulo vkazano ros Cel Prakticheskogo Tehnologicheskogo instituta est ta chtoby prigotovit lyudej imeyushih dostatochnye teoreticheskie i prakticheskie poznaniya dlya upravleniya fabrikami ili otdelnymi chastyami onyh Navchannya vihovanciv u teoretichnij chastini maye skladatis iz takih predmetiv Zakon bozhij Chistopisannya Rosijska mova za pravilami gramatiki z praktichnimi vpravami skilki potribno shob vihovanci mogli yasno vislovlyuvati svoyi dumki Zagalni piznannya geografiyi j oglyad Istoriyi Nachala Prirodnichoyi Istoriyi Malyuvannya zagalom j osoblivo mashin planiv budivel uzoriv ta prikras Arifmetika Algebra do rivnyan Geometriya ta deyake ponyattya pro praktichne vimiryuvannya zemel Potribni chastini prikladnoyi matematiki Neobhidni dlya remesel ta mistectv piznannya fiziki Osnovni piznannya praktichnoyi himiyi shodo remesel ta mistectv Kurs tehnologiyi j osoblivo tih chastin yaki najblizhchim chinom stosuyutsya meti zapochatkuvannya Institutu yak to a krasilnogo mistectva b aperturi tkanih materij v pobudovi riznogo rodu mashin i pri comu zagalni piznannya tih tvoriv yaki skladayut pervinni materiali fabrik U 1896 roci institut bulo perejmenovano na Tehnologichnij Institut Imperatora Mikoli I U 1930 roci institut otrimav nazvu Leningradskij Chervonoprapornij himiko tehnologichnij institut U pershi zh dni vijni za rozporyadzhennyam uryadu chastinu institutu bulo evakujovano do Kazani v seredini lipnya U berezni 1942 roku vidbulas druga chastina evakuaciyi institutu 12 bereznya pripinilis navchalni zanyattya Zanyattya vidnovilis pislya povernennya z evakuaciyi institutu z Kazani u 1944 roci Ministerstvo vishoyi ta serednoyi specialnoyi osviti RRFSR Leningradskij Ordena Zhovtnevoyi revolyuciyi Ordena Trudovogo chervonogo prapora Tehnologichnij institut imeni Lenradi Tehnologichnij institut Zasnovanij 1828 roku Muzej istoriyi institutu Godini roboti Shodenno z 10 00 do 17 00 okrim suboti ta nedili Ye ekskursijne obslugovuvannya za poperednoyu domovlenistyu Memorialni doshki Tehnologi revolyucioneri derzhavni diyachi u budivli Meshadi Azizbekov 1876 1918 1864 1937 1872 1899 1881 1953 1892 1938 Sergij Gusyev 1874 1933 Petro Zaporozhec 1873 1905 Leonid Krasin 1870 1926 Glib Krzhizhanovskij 1872 1959 Sergij Lazo 1894 1920 1875 1948 1892 1918 1869 1911 Mihajlo Sazhin 1845 1934 1869 1925 1978 r Arhitektor Miloradovich Material marmur Vidatni vcheni sho pracyuvali v instituti v aktovij zali 1838 1906 1831 1895 German Gess 1802 1850 1898 1966 1856 1929 Sergij Lebedyev 1874 1934 Dmitro Mendelyeyev 1834 1907 1836 1920 Oleksandr Poraj Koshic 1877 1949 1860 1945 1873 1922 1839 1921 1841 1903 1848 1924 1860 1936 1978 r Arhitektor Miloradovich Material marmur memorialna doshka u budivli Bagalu L I Tut u 1930 1969 rokah pracyuvav najkrupnishij specialist profesor L I Bagal 1978 Marmur memorialna doshka F 80 Butlerovu O M O M Butlerov 1828 1886 1960 ti rr Metal memorialna doshka na budivli kafedri tehnologiyi rezini Bizovu B V Tut u 1923 1934 rokah pracyuvav najvidatnishij specialist u galuzi himiyi j tehnologiyi kauchuku ta rezini B V Bizov 1978 Marmur memorialna doshka F 4 Varinskomu L Tut u Peterburzkomu tehnologichnomu instituti u 1874 1875 rokah navchavsya Lyudvik Varinskij diyach socialistichnogo ruhu zasnovnik polskoyi partiyi Proletariat 1882 Zaginuv u Shlisselburzkij forteci u 1889 roci 1989 Arhitektor Granit memorialna doshka v budivli Vukolovu S P Tut u 1932 1940 rokah pracyuvav vidatnij specialist profesor 1978 Marmur memorialna doshka Tut u Tehnologichnomu instituti u 1910 1917 rokah navchavsya Mikola Petrovich Gorbunov radyanskij derzhavnij diyach odin z organizatoriv nauki akademik 1984 Arhitektor Ivanov V M Granit ArhitekturaTeritoriya Tehnologichnogo institutu obmezhena dilyankoyu na peretini j prospektiv Pervinno jogo plosha stanovila priblizno 31800 m Pislya Ukazu pro zasnuvannya 28 listopada 1828 roku pochalos zvedennya specialnih budivel j uzhe do serpnya 1831 roku buv gotovij tripoverhovij golovnij korpus zhitlovi budinki ta deyaki majsterni Arhitektori Postnikov Anert Do 1834 roku zaversheno budivnictvo Girskogo budinku a u 1853 roci zvedeno pershu na teritoriyi institutu Himichnu Laboratoriya u yakij pracyuvali Dmitro Mendelyeyev i nini u cij budivli roztashovano kafedru zagalnoyi fiziki U toj samij chas buduyutsya livarnya zhitlovij derev yanij budinok sarayi j navis arh Bekman Institut bulo vidkrito 11 10 1831 U 1930 roci z boku Moskovskogo prospektu bulo zvedeno navchalnij korpus za proektom D L Krichevskogo j U 1863 1885 rokah buduyutsya Mehanichna Laboratoriya studentska yidalnya u 3 poverhi formuyetsya muzej spalni vihovanciv kvartiri Vnutrishnij dvir U 1900 h rokah pislya velikoyi perervi institut znachno rozshiryuye svoyi navchalni primishennya Dokorinnim chinom perebudovuyetsya Golovnij korpus Budivelnu komisiyu ocholyuyut vikladachi institutu civilni inzheneri L P Shishko ta Maksimov Okrim zaznachenogo vishe v instituti u cej chas trivaye budivnictvo novih ta perebudova starih budivel i laboratorij U 1913 roci zvodyatsya Inzhenerno Mehanichna j Himiko Tehnichna laboratoriyi U zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni institut zmushenij buduvati novi budivli u j bez togo tisnih dvorah U 1916 kupuyetsya nova dilyanka U 1990 roci zvoditsya shestipoverhova budivlya Fundamentalnoyi biblioteki SPDTI TU sho ye odniyeyu z najbilshih bibliotek VNZ Fakulteti j viddilennya7 j fakultet ekonomiki j menedzhmentu denne ta vechirnye viddilennya Fiziko matematichne viddilennya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kafedri 1 j fakultet Himichnoyi tehnologiyi neorganichnih rechovin ta materialiv Kafedra tehnologiyi neorganichnih rechovin ta mineralnih dobriv Kafedra tehnologiyi katalizatoriv Kafedra tehnologiyi skla j zagalnoyi tehnologiyi silikativ Kafedra himichnoyi tehnologiyi budivelnih ta specialnih zv yazuvalnih rechovin Kafedra himichnoyi tehnologiyi visokotemperaturnih materialiv Kafedra himichnoyi tehnologiyi tonkoyi tehnichnoyi keramiki 2 j fakultet Tonkogo organichnogo j mikrobiologichnogo sintezu Kafedra himiyi j tehnologiyi organichnih spoluchen azotu Kafedra himiyi j tehnologiyi sintetichnih biologichno aktivnih rechovin Kafedra himichnoyi tehnologiyi organichnih barvnikiv ta fototropnih spoluchen Kafedra molekulyarnoyi biotehnologiyi 3 j fakultet Inzhenerno kibernetichnij Kafedra obladnannya j robototehniki pererobki plastmas Kafedra mashin ta aparativ himichnih virobnictv Kafedra optimizaciyi himichnoyi ta biotehnologichnoyi aparaturi 4 j fakultet Tehnologiyi organichnogo sintezu j polimernih materialiv Kafedra tehnologiyi nefto j vuglehimichnih virobnictv Kafedra himichnoyi tehnologiyi plastmas Kafedra himichnoyi tehnologiyi organichnih pokrittiv Kafedra himiyi j tehnologiyi visokomolekulyarnih spoluchen Kafedra himiyi j tehnologiyi kauchuku ta rezini Kafedra himiyi j tehnologiyi pererobki elastomiriv Kafedra tehnologij zberezhennya resursiv 5 j fakultet Naukomistkih tehnologij Kafedra tehnologiyi elektrotermichnih ta plazmohimichnih virobnictv Kafedra tehnologiyi elektrohimichnih virobnictv Kafedra himichnoyi nanotehnologiyi j materialiv elektronnoyi tehniki Kafedra radiacijnoyi tehnologiyi Kafedra tehnologiyi ridkisnih elementiv ta nanomaterialiv na yihnij osnovi Kafedra visokoenergetichnih procesiv 6 j fakultet Zahistu dovkillya Kafedra inzhenernogo zahistu dovkillya Kafedra himichnoyi tehnologiyi materialiv ta virobiv sorbcionnoyi tehniki Kafedra inzhenernoyi radioekologiyi ta radiohimichnoyi tehnologiyi Kafedra himichnoyi energetiki Kafedra zabezpechennya zhittyediyalnosti j ohoroni praci 7 j fakultet Ekonomiki j menedzhmentu denne ta vechirnye viddilennya Kafedra menedzhmentu j marketingu Kafedra ekonomiki j organizaciyi virobnictva Kafedra upravlinnya personalom ta reklami Kafedra finansiv ta statistiki Kafedra ekonomiki j logistiki 8 j fakultet Informatiki j upravlinnya Kafedra avtomatizaciyi procesiv himichnoyi promislovosti APHP Kafedra avtomatizovanih tehnologichnih kompleksiv ta mikroprocesornih sistem ATK ta MPS Kafedra sistem avtomatizovanogo proektuvannya SAPR Kafedra informacijnih sistem u himichnij tehnologiyi ISHT Gumanitarne viddilennya Kafedra istoriyi Vitchizni nauki ta kulturi Kafedra inozemnih mov Sekciya rosijskoyi movi pri kafedri inozemnih mov Kafedra sociologiyi Kafedra fizichnogo vihovannya Kafedra filosofiyi Fiziko matematichne viddilennya Kafedra vishoyi matematiki Kafedra prikladnoyi matematiki Kafedra matematichnogo modelyuvannya j optimizaciyi himiko tehnologichnih procesiv Kafedra zagalnoyi fiziki Kafedra elektrotehniki ta elektroniki Kafedra teoretichnoyi mehaniki Himichne viddilennya Kafedra neorganichnoyi himiyi Kafedra fizichnoyi himiyi Kafedra organichnoyi himiyi Kafedra analitichnoyi himiyi Kafedra koloyidnoyi himiyi Zagalnoinzhenerne viddilennya Kafedra inzhenernogo proektuvannya Kafedra teoretichnih osnov himichnogo mashinobuduvannya Kafedra procesiv ta aparativ Kafedra teoretichnih osnov materialoznavstvaProfesorsko vikladackij skladV instituti 28 akademikiv i chleniv korespondentiv rosijskih ta mizhnarodnih akademij nauk 10 laureativ Derzhavnih premij ta premij Radi Ministriv 12 zasluzhenih diyachiv nauki j tehniki 125 profesoriv ta doktoriv nauk 560 docentiv ta kandidativ nauk Ponad 5 tis studentiv 8 fakultetiv 4 viddilennya 59 kafedrFundamentalna bibliotekaFundamentalna biblioteka Tehnologichnogo institutu odna z najstarishih himichnih bibliotek u Rosiyi Za 170 rokiv isnuvannya vona zibrala u svoyih fondah blizko miljona tomiv U biblioteci predstavlena literatura z himiyi ta himichnoyi tehnologiyi fiziki matematiki ekonomiki ta inshih disciplin U 1990 roci biblioteka pereyihala do novoyi budivli zvedenoyi specialno dlya neyi u dvori institutu Na shesti poverhah biblioteki rozmisheno 4 chitackih zali 5 abonementiv katalogi knigoshovisha sluzhbovi primishennya Gazeta Tehnolog Gazeta Sankt Peterburzkogo derzhavnogo tehnologichnogo institutu tehnichnogo universitetu Vihodit z zhovtnya 1926 roku Vidomi vipusknikiSokovich Yevgen Oleksandrovich 1864 1946 rr ministr zaliznichnih shlyahiv uryadu UNR Semen Altov nar 1945 radyanskij ta rosijskij pismennik satirik Mamed Gasan Gadzhinskij 1875 1931 azerbajdzhanskij derzhavnij diyach pershij ministr zakordonnih sprav p yatij ministr vnutrishnih sprav tretij golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1871 1945 Inzhener general lejtenant akademik doktor matematiki j tehnichnih nauk avtor teoriyi pruzhnosti plastin Volodimir Zvorikin 1889 1982 rosijskij inzhener odin z vinahidnikiv suchasnogo telebachennya 1880 1960 vidatnij fizik batko radyanskoyi fiziki Glib Krzhizhanovskij 1872 1959 inzhener energetik diyach bilshovickogo ruhu 1867 1934 rosijskij inzhener avtor parovoza odnogo z najkrashih rosijskih kur yerskih lokomotiviv sho podolav shvidkisnij rubizh 100 km god 1931 2005 rosijskij fiziko himik specialist u galuzi tehnologiyi optichnogo ta specialnogo skla akademik Rosijskoyi akademiyi nauk 1877 1949 akademik himik organik Sergij Prokudin Gorskij 1863 1944 fotograf pioner 1840 1870 rosijskij botanik 1876 1957 rosijskij inzhener odin z vinahidnikiv suchasnogo dizelnogo dviguna 1880 rektor Donskogo politehnichnogo institutuVidomi vikladachi 1828 1892 General vid artileriyi akademik profesor kristalohimiyi ta mineralogiyi zasluzhenij profesor Mihajlivskoyi Artilerijskoyi Akademiyi Dmitro Mendelyeyev 1833 1905 inzhener general profesor Mikolayivskoyi Inzhenernoyi Akademiyi ta Tehnologichnogo institutu specialist iz ventilyaciyi ta opalennya arhitektor 1822 1889 inzhener general lejtenant inzhener budivelnik Ministr shlyahiv spoluchennya 1795 1880 inzhener general major girnichij inzhener batko Petra Illicha Chajkovskogo 1841 1903 inzhener general major batko rosijskogo cementu profesor himiyi doslidnik nitrospoluk spoluk kremniyu vibuhovih rechovin materialiv budivelnoyi himiyi zasluzhenij profesor Mikolayivskoyi inzhenernoyi Akademiyi 1844 1913 tayemnij radnik povnij statskij general profesor Tehnologichnogo institutu z prikladnoyi mehaniki Chitav kursi oporu budivelnih materialiv vantazhopidjomnih mashin ta pobudovi detalej mashin keruvav proektami z mehaniki Zasnovnik i pershij rektor Harkivskogo tehnologichnogo institutu j Kiyivskogo politehnichnogo institutu Z 1903 roku profesor TI ta Politehnichnogo institutu Dmitro Mendelyeyev 1834 1907 vchenij ta gromadskij diyach svitovogo rivnya Chlen korespondent Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk chlen bagatoh Yevropejskih Akademij nauk profesor Sankt Peterburzkogo universitetu z himichnoyi tehnologiyi ta zagalnoyi himiyi enciklopedist himik fizik metrolog ekonomist tehnolog geolog meteorolog pedagog povitroplavec mandrivnik inzhener priladobudivnik filosof j futurolog Odin iz zasnovnikiv Rosijskogo fiziko himichnogo tovaristva Keruvav himichnoyu laboratoriyeyu u Tehnologichnomu instituti u 1863 1866 rokah vikladav organichnu himiyu do 1872 roku odnochasno vikladav u Mikolayivskih inzhenernih Akademiyi ta Uchilishi v instituti korpusu inzheneriv shlyahiv spoluchennya Krupskij Oleksandr Kirilovich 1845 1911 himik tehnolog profesor vikladav u 1916 1918 rokah Oleksij Stepanov 1866 1937 avtor Osnov teoriyi lamp profesor keruvav himichnoyu laboratoriyeyu z 1866 roku Boris Rozing vikladav v instituti z 1892 roku 1877 1949 akademik ordinarnij profesor 1917 za specialnistyu Himiya i tehnologiya farbuyuchih ta voloknistih rechovin Avtor anilinofarbovoyi promislovosti u Rosiyi Odin iz avtoriv Rosijskogo institutu prikladnoyi himiyi 1919 1883 Sankt Peterburg 1961 Leningrad vidatnij himik tehnolog specialist u galuzi optichnogo skla odin z pershih rosijskih rozrobnikiv tehnologiyi jogo varki ta zasnovnik teoriyi jogo holodnoyi obrobki shlifuvannya ta poliruvannya organizator nauki ta virobnictva organizator hudozhnogo sklorobstva Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1947 chlen korespondent AN SRSR 1933 1919 2006 fizikohimik direktor 1972 1998 dijsnij chlen AN SRSR 1979 z 1991 RAN Geroj Socialistichnoyi Praci 1991 pochesnij profesor Tehnologichnogo institutu 1998 de vikladav naprikinci XX pochatku XXI stolittya KotiNa teritoriyi Tehnologichnogo institutu meshkaye bezlich kotiv yakih doglyadayut spivrobitniki vishu Poblizu vahterskoyi budki znahoditsya yashik iz napisom na korm kotam do yakogo kozhen mozhe kinuti groshi PrimitkiPrivitannya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2011 Procitovano 19 travnya 2011 Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Arhiv originalu za 15 travnya 2011 Procitovano 19 travnya 2011 Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 19 travnya 2011 Tehnologichnij institut Istoriya j foto budivli Tehnologichnogo institutu Progulyanki Peterburgom Sajt institutu Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 19 travnya 2011 Dzherela Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut tehnichnij universitet 1828 1998 1998 r ISBN 230 09624 1 Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut 1828 2003 2003 r ISBN 5 230 09651 9 150 rokiv Leningradskogo ordenu Trudovogo Chervonogo Prapora Tehnologichnogo institutu im Lenradi Tehnologichnij institut Spogadi rektora ISBN 978 5 367 01235 4 Tehnologichnij institut imeni Leningradskoyi radi robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ u 2 t L 1928 r PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut Istoriya inzhenernoyi spravi Rosiyi korotka istorichna dovidka SAPPER MUSEUM Virtualnij Muzej inzhenernih vijsk zgaduye Tehnologichnij institut pid chas opisu istoriyi vijskovo inzhenernoyi spravi Rosiyi Oficijnij sajt fakultetu ekonomiki j menedzhmentu SPDTI TU Enciklopediya SPb Memorialni doshki tosho Na Yandex karti