Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саміт Америк (з англ. Summits of the Americas) — регулярні зустрічі в рамках Організації американських держав (ОАД), де збираються лідери країн Північної, Південної, Центральної Америки та Карибського басейну. Вперше саміт був проведений у 1994 році в Маямі, США за ініціативи американського президента Білла Клінтона. З того часу подібні зустрічі набули регулярного характеру. Основними цілями Саміту Америк є сприяння тісній співпраці країн регіону в сфері економіки, налагодження діалогу між зацікавленими сторонами (стейкхолдерами), активними діячами громадянського суспільства та представниками уряду, заохочення й підтримка розвитку держав на основі демократичних цінностей, фундаментальних свобод, повазі до праці та вільному підприємництві.
Історія
У грудні 1994 року США ініціювали перший Саміт Америк, що був проведений у Маямі, з метою «сприяти економічному зростанню та процвітанню всіх американських держав, що базується на спільних демократичних цінностях та бажанні збільшити об'єми комерційної діяльності й торгівлі, щоб покращити якість життя всіх людей та зберегти природні ресурси для майбутніх поколінь». Зважаючи на те, що до цього останній подібний саміт проводився в 1967 році в Уругваї, який зібрав більшість лідерів регіону, деякі держави Західної півкулі не брали в ньому участі, такі як Канада та більшість країн Карибського регіону, тому Саміт Америк 1994 року був першим масштабним зібранням із тих часів. Зустріч стала одним з найбільших міжнародних майданчиків для переговорів на найвищому рівні між очільниками держав Північної, Південної, Центральної Америки та Карибського басейну. З цього часу Саміт Америки став проводитися регулярно, раз на 3-4 роки: Сантьяго, Чилі (1998), Квебек, Канада (2001), Мар-дель-Плата, Аргентина (2005), Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго (2009), Картахена, Колумбія (2012), місто Панама, Панама (2015), Ліма, Перу (2018), Лос-Анджелес, США (2022) та спеціальний саміт у Монтеррей, Мексика (2004).
Країни-члени
Країнами-членами Саміту Америк є всі 35 країн-членів Організації американських держав: Антигуа і Барбуда, Аргентина, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гондурас, Гаяна, Гватемала, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Ель Сальвадор, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сполучені Штати Америки, Суринам, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Чилі, Ямайка.
Учасники
Саміт Америк став платформою для взаємодії та співпраці не лише очільників держав Західної півкулі чи представників їхніх урядів, а й активних громадських діячів, представників недержавних організацій, громадянського суспільства та окремих бізнесів тощо, для яких були створені спеціальні форуми у рамках зустрічі. Це сприяло налагодженню взаєморозуміння та співробітництва між трьома секторами: державним, комерційним та громадським. Основними учасниками заходу є:
- очільники держав, голови урядів, міністри закордонних справ та інші офіційні особи. Держава, яка приймає Саміт Америк, виконує функції голови саміту, а попередній господар — заступника;
- керівники міжнародних організацій, які доклалися до проведення зустрічі;
- державні координатори - важливий центр управління для забезпечення належної роботи саміту;
- секретаріат процесу Саміту Америк при ОАД;
- представники громадянського суспільства та бізнесу («стейкхолдерс» або «зацікавлені сторони»). Вони включають приватний сектор, громадських активістів, керівників підприємств, молодих підприємців, представників корінних народів та інших вразливих груп суспільства тощо.
Усі ці заходи сприяють налагодженню діалогу між виразниками різних думок й ідей та націлені на розроблення плану для вирішення наявних критично-важливих проблем, що турбують усі американські держави.
Саміти
Перший саміт Маямі, США, 1994
Зустріч була ініційована США з метою реорганізації міжамериканських відносин після завершення Холодної війни та жорсткої конфронтації, укладення нового порядку денного, який базувався на спільних демократичних цінностя, вільній торгівлі та реакції на глобалізацію. Було прийнято рішення про регулярність проведення подібних самітів аби сприяти виробленню практичних ідей для вирішення критичних питань, систематизувати подібний характер відносин та виробити скоординований план дій щодо розвитку регіону й побудови сильних економік.
Другий саміт Сантьяго, Чилі, 1998
Однією з ініціатив у розділі Плану дій щодо подальших заходів Саміту Америки було покладено на ОАД відповідальність за збереження «інституційної пам’яті процесу» та надання технічної підтримки.
Третій саміт Квебек, Канада, 2001
На цій зустрічі ОАД офіційно призначили секретаріатом процесу Саміту Америк. Завдяки цьому захід перестав включати лише перемовини між лідерами держав регіону, а охопив й інших діячів, таких як міністрів закордонних справ; розширив порядок денний, до якого увійшли нові теми для обговорень: основи демократії та права людини, освіта, боротьба з тероризмом та корупцією, наука і технології, культура, справедливість, сталий розвиток, туризм тощо. Крім того, до цього процесу було залучено громадянське суспільство, міжамериканські інституції та Світовий банк тощо. Саміт дав поштовх процесу координації між цими інституціями та більшого залучення інших секторів суспільства.
Четвертий саміт Мар-дель-Плата, Аргентина, 2005
Тема зустрічі: «Створення робочих місць для боротьби з бідністю та зміцнення демократичного управління» (ориг. “Creating Employment to Confront Poverty and Strengthen Democratic Governance”). На цьому та попередньому саміті активно обговорювалися теми глобалізації та вільної торгівлі й їхній вплив на розвиток регіону. Це викликало масові анти-глобалізаційні протести та виступи проти зони вільної торгівлі в американському регіоні. Також були встановлені багатосторонні механізми подальшої діяльності в рамках процесу Саміту.
Дев'ятий саміт Лос-Анджелес, США 2022
Темою саміту стала «Побудова сталого, стійкого та справедливого майбутнього» (ориг. “Building a Sustainable, Resilient, and Equitable Future”). На зустріч не були запрошені лідери Венесуели, Нікарагуа та Куби через те, що вони були недемократично обраними очільниками держав; представники Сент-Кітс і Невіс не були присутніми. У рамках саміту проводили Дев'ятий Форум громадянського суспільства, Шостий Форум Молоді Америки і Четвертий саміт CEO Америки. Активно обговорювалася тема COVID-19 та його наслідків у регіоні, особливо у сферах здоров’я, освіти, економіки тощо. Не оминули увагою й зміни клімату, сучасні виклики для демократії та важливість співпраці політичного сектору з громадянським суспільством.
Див. також
Посилання
- About the Summit of the Americas. U.S. department of State (англійською) . Процитовано 31 січня 2023.
- Summit of the Americas. Wikipedia (англ.). 19 грудня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- Summit Process. www.summit-americas.org. Процитовано 31 січня 2023.
- . Summit of the Americas. Secretariat (англійською) . Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 01 лютого 2023.
- Summit of the Americas. U.S. Department of State (англійською) . Процитовано 01 лютого 2023.
- Bernal, Rafael (29 квітня 2022). Cuba denounces expected Summit of the Americas snub by US. The Hill (амер.). Процитовано 31 січня 2023.
- St Vincent to boycott Summit of the Americas. www.nationnews.com (амер.). 3 червня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samit Amerik z angl Summits of the Americas regulyarni zustrichi v ramkah Organizaciyi amerikanskih derzhav OAD de zbirayutsya lideri krayin Pivnichnoyi Pivdennoyi Centralnoyi Ameriki ta Karibskogo basejnu Vpershe samit buv provedenij u 1994 roci v Mayami SShA za iniciativi amerikanskogo prezidenta Billa Klintona Z togo chasu podibni zustrichi nabuli regulyarnogo harakteru Osnovnimi cilyami Samitu Amerik ye spriyannya tisnij spivpraci krayin regionu v sferi ekonomiki nalagodzhennya dialogu mizh zacikavlenimi storonami stejkholderami aktivnimi diyachami gromadyanskogo suspilstva ta predstavnikami uryadu zaohochennya j pidtrimka rozvitku derzhav na osnovi demokratichnih cinnostej fundamentalnih svobod povazi do praci ta vilnomu pidpriyemnictvi Prezident SShA Dzho Bajden iz liderami amerikanskih derzhav pid chas 9 go Samitu Amerik v Los Andzhelesi SShA cherven 2022IstoriyaU grudni 1994 roku SShA iniciyuvali pershij Samit Amerik sho buv provedenij u Mayami z metoyu spriyati ekonomichnomu zrostannyu ta procvitannyu vsih amerikanskih derzhav sho bazuyetsya na spilnih demokratichnih cinnostyah ta bazhanni zbilshiti ob yemi komercijnoyi diyalnosti j torgivli shob pokrashiti yakist zhittya vsih lyudej ta zberegti prirodni resursi dlya majbutnih pokolin Zvazhayuchi na te sho do cogo ostannij podibnij samit provodivsya v 1967 roci v Urugvayi yakij zibrav bilshist lideriv regionu deyaki derzhavi Zahidnoyi pivkuli ne brali v nomu uchasti taki yak Kanada ta bilshist krayin Karibskogo regionu tomu Samit Amerik 1994 roku buv pershim masshtabnim zibrannyam iz tih chasiv Zustrich stala odnim z najbilshih mizhnarodnih majdanchikiv dlya peregovoriv na najvishomu rivni mizh ochilnikami derzhav Pivnichnoyi Pivdennoyi Centralnoyi Ameriki ta Karibskogo basejnu Z cogo chasu Samit Ameriki stav provoditisya regulyarno raz na 3 4 roki Santyago Chili 1998 Kvebek Kanada 2001 Mar del Plata Argentina 2005 Port of Spejn Trinidad i Tobago 2009 Kartahena Kolumbiya 2012 misto Panama Panama 2015 Lima Peru 2018 Los Andzheles SShA 2022 ta specialnij samit u Monterrej Meksika 2004 Krayini chleniKrayinami chlenami Samitu Amerik ye vsi 35 krayin chleniv Organizaciyi amerikanskih derzhav Antigua i Barbuda Argentina Bagamski ostrovi Barbados Beliz Boliviya Braziliya Venesuela Gayiti Gonduras Gayana Gvatemala Grenada Dominika Dominikanska Respublika Ekvador El Salvador Kanada Kolumbiya Kosta Rika Kuba Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Sent Vinsent i Grenadini Sent Kits i Nevis Sent Lyusiya Spolucheni Shtati Ameriki Surinam Trinidad i Tobago Urugvaj Chili Yamajka UchasnikiSamit Amerik stav platformoyu dlya vzayemodiyi ta spivpraci ne lishe ochilnikiv derzhav Zahidnoyi pivkuli chi predstavnikiv yihnih uryadiv a j aktivnih gromadskih diyachiv predstavnikiv nederzhavnih organizacij gromadyanskogo suspilstva ta okremih biznesiv tosho dlya yakih buli stvoreni specialni forumi u ramkah zustrichi Ce spriyalo nalagodzhennyu vzayemorozuminnya ta spivrobitnictva mizh troma sektorami derzhavnim komercijnim ta gromadskim Osnovnimi uchasnikami zahodu ye ochilniki derzhav golovi uryadiv ministri zakordonnih sprav ta inshi oficijni osobi Derzhava yaka prijmaye Samit Amerik vikonuye funkciyi golovi samitu a poperednij gospodar zastupnika kerivniki mizhnarodnih organizacij yaki doklalisya do provedennya zustrichi derzhavni koordinatori vazhlivij centr upravlinnya dlya zabezpechennya nalezhnoyi roboti samitu sekretariat procesu Samitu Amerik pri OAD predstavniki gromadyanskogo suspilstva ta biznesu stejkholders abo zacikavleni storoni Voni vklyuchayut privatnij sektor gromadskih aktivistiv kerivnikiv pidpriyemstv molodih pidpriyemciv predstavnikiv korinnih narodiv ta inshih vrazlivih grup suspilstva tosho Usi ci zahodi spriyayut nalagodzhennyu dialogu mizh viraznikami riznih dumok j idej ta nacileni na rozroblennya planu dlya virishennya nayavnih kritichno vazhlivih problem sho turbuyut usi amerikanski derzhavi SamitiPershij samit Mayami SShA 1994 Zustrich bula inicijovana SShA z metoyu reorganizaciyi mizhamerikanskih vidnosin pislya zavershennya Holodnoyi vijni ta zhorstkoyi konfrontaciyi ukladennya novogo poryadku dennogo yakij bazuvavsya na spilnih demokratichnih cinnostya vilnij torgivli ta reakciyi na globalizaciyu Bulo prijnyato rishennya pro regulyarnist provedennya podibnih samitiv abi spriyati viroblennyu praktichnih idej dlya virishennya kritichnih pitan sistematizuvati podibnij harakter vidnosin ta virobiti skoordinovanij plan dij shodo rozvitku regionu j pobudovi silnih ekonomik Drugij samit Santyago Chili 1998 Odniyeyu z iniciativ u rozdili Planu dij shodo podalshih zahodiv Samitu Ameriki bulo pokladeno na OAD vidpovidalnist za zberezhennya institucijnoyi pam yati procesu ta nadannya tehnichnoyi pidtrimki Tretij samit Kvebek Kanada 2001 Na cij zustrichi OAD oficijno priznachili sekretariatom procesu Samitu Amerik Zavdyaki comu zahid perestav vklyuchati lishe peremovini mizh liderami derzhav regionu a ohopiv j inshih diyachiv takih yak ministriv zakordonnih sprav rozshiriv poryadok dennij do yakogo uvijshli novi temi dlya obgovoren osnovi demokratiyi ta prava lyudini osvita borotba z terorizmom ta korupciyeyu nauka i tehnologiyi kultura spravedlivist stalij rozvitok turizm tosho Krim togo do cogo procesu bulo zalucheno gromadyanske suspilstvo mizhamerikanski instituciyi ta Svitovij bank tosho Samit dav poshtovh procesu koordinaciyi mizh cimi instituciyami ta bilshogo zaluchennya inshih sektoriv suspilstva Chetvertij samit Mar del Plata Argentina 2005 Tema zustrichi Stvorennya robochih misc dlya borotbi z bidnistyu ta zmicnennya demokratichnogo upravlinnya orig Creating Employment to Confront Poverty and Strengthen Democratic Governance Na comu ta poperednomu samiti aktivno obgovoryuvalisya temi globalizaciyi ta vilnoyi torgivli j yihnij vpliv na rozvitok regionu Ce viklikalo masovi anti globalizacijni protesti ta vistupi proti zoni vilnoyi torgivli v amerikanskomu regioni Takozh buli vstanovleni bagatostoronni mehanizmi podalshoyi diyalnosti v ramkah procesu Samitu Dev yatij samit Los Andzheles SShA 2022 Grupove foto predstavnikiv na 9 mu Samiti Amerik u Los Andzhelesi SShA cherven 2022 Temoyu samitu stala Pobudova stalogo stijkogo ta spravedlivogo majbutnogo orig Building a Sustainable Resilient and Equitable Future Na zustrich ne buli zaprosheni lideri Venesueli Nikaragua ta Kubi cherez te sho voni buli nedemokratichno obranimi ochilnikami derzhav predstavniki Sent Kits i Nevis ne buli prisutnimi U ramkah samitu provodili Dev yatij Forum gromadyanskogo suspilstva Shostij Forum Molodi Ameriki i Chetvertij samit CEO Ameriki Aktivno obgovoryuvalasya tema COVID 19 ta jogo naslidkiv u regioni osoblivo u sferah zdorov ya osviti ekonomiki tosho Ne ominuli uvagoyu j zmini klimatu suchasni vikliki dlya demokratiyi ta vazhlivist spivpraci politichnogo sektoru z gromadyanskim suspilstvom Div takozhOrganizaciya amerikanskih derzhavPosilannyaAbout the Summit of the Americas U S department of State anglijskoyu Procitovano 31 sichnya 2023 Summit of the Americas Wikipedia angl 19 grudnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2023 Summit Process www summit americas org Procitovano 31 sichnya 2023 Summit of the Americas Secretariat anglijskoyu Arhiv originalu za 3 travnya 2022 Procitovano 01 lyutogo 2023 Summit of the Americas U S Department of State anglijskoyu Procitovano 01 lyutogo 2023 Bernal Rafael 29 kvitnya 2022 Cuba denounces expected Summit of the Americas snub by US The Hill amer Procitovano 31 sichnya 2023 St Vincent to boycott Summit of the Americas www nationnews com amer 3 chervnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2023