Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро́ Зо́тович Саму́тін (Саму́тин) (1 серпня 1896 — 14 вересня 1982) — український військовий діяч, сотник, пізніше генерал-хоружний Армії УНР, дипломований майор польської армії, організатор УВВ.
| Петро Зотович Самутін | |||
|---|---|---|---|
| поручик (Російська імперія) сотник → генерал-хорунжий (УНР) майор (Польща) ? (Німеччина) | |||
 Петро Самутін в однострої польської армії | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1 серпня 1896 с. Ташань, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть | 14 вересня 1982 (86 років) м. Балтимор, США | ||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Російська імперія УНР II Польська Республіка Третій Рейх | ||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Друга світова війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Біографія
Народився в селі Ташані на Полтавщині (нині Бориспільський район Київської області). Навчався у Полтавській агрономічній школі, а згодом у Петровсько-Розумовській гімназії в Москві за стипендією Полтавського земства.
В Російській армії
У 1914 році, на початку Першої світової війни пішов добровольцем до російської армії. Закінчив у 1916 році Другу київську школу старшин, після чого був відправлений на Західний фронт до 24-го туркестанського полку. З 1917 року служив у 15-му Шліссельбурзькому полку 6-го армійського корпусу в ранзі поручника. Воював на російсько-німецькому фронті в Галичині. Під Конюхами на Тернопільщині поранений, лікувався в Києві та Полтаві. Після одужання повернувся до війська. В липні — вересні 1917 брав активну участь в українізації російського 6 армійського корпусу. Делегат 2-го і 3-го Всеукраїнських військових з'їздів, сприяв реалізації рішень цих з'їздів у військах.
На службі Україні
1918 року за гетьманату закінчив Інструкторську школу старшин, служив у 2-му Волинському та 28-му Стародубському полках.
У добу Директорії УНР служив на посадах помічника командира полку та командира куреня, брав участь у боях із більшовиками та денікінцями.
1920 року разом з УНР відступає до Польщі. Взимку 1920 приєднався до 6-ї стрілецької Січової дивізії генерала Марка Безручка, яка формувалася у Бересті. Був командиром сотні, комендантом штабу дивізії. Брав участь у польсько-радянській війні (1920), зокрема, в наступі на Київ, відзначився в обороні Замостя, в якій 6-а стрілецька Січова дивізія зупинила наступ на Варшаву 1-ї кінної армії під керівництвом Семена Будьонного.
Був учасником польсько-українського параду на Хрещатику 9 травня 1920 року.
Внаслідок інтернування Армії УНР потрапив до Польщі. Перебував у таборі для інтернованих спочатку в Александруві-Куявському, а потім у Щипйорні.
В серпні 1921 року Петра Самутіна було нелегально вислано на Україну для підготовки антибільшовицького повстання під проводом Юрія Тютюнника, яке ввійшло в історію як Другий зимовий похід. Після двох років підпільної роботи в Україні повернувся до Польщі.
Під час перебування в таборі закінчив Каліські курси генерального штабу, отримавши звання старшини. Після курсів перебував у таборі для інтернованих, замість військової діяльності займаючись культурною, зокрема, брав участь у турне Європою хору бандуристів під керівництвом Дмитра Котка.
В Польській армії
Після розформування таборів перейшов на службу до польської армії, де з 1928 — 1939 перебував на контрактовій службі. У 1931 — 1933 навчався у Вищій військовій школі у Варшаві, після закінчення якої отримав звання майора.
Учасник польської кампанії 1939 року в складі польської армії, обіймав посаду помічника начальнику штабу етапів армії Модлін у генерала Пшеджемірського. Взятий у полон біля Грубешіва. Після звільнення з полону став служити в німецькій армії. Воював на Східному фронті з 1941 року.
В еміграції
Після Другої світової війни проживав у Баварії, а 1954 року емігрував до США, спочатку до Баффало, а з 1965 року — до Балтимора. Діяв в українських громадських і комбатантських організаціях.
Уряд Української Народної Республіки в екзилі присвоїв йому звання генерал-хорунжого. Нагороджений низкою відзнак: Хрестом Симона Петлюри (1936), Воєнним хрестом (25 вересня 1960), Хрестом Відродження в пам'ять 60-ліття армії УНР (14 січня 1978)
Автор низки статей, присвячених історії визвольних змагань та історії збройних сил СРСР.
Помер 14 вересня 1982 року в Балтиморі, штат Меріленд, похований 18 вересня на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
Примітки
- Отримав звання генерал-хорунжого в еміграції
- Дату народження подано за Енциклопедією українознавства. Некролог у газеті «Свобода» подає датою народження 1887 рік, при цьому зазначаючи, що Петро Самутін помер у віці 86 років, що відповідає 1895 або 1896 року народження. Інший некролог повідомляє про смерть на 85-му році життя, що відповідає 1897 або 1898 року народження. Згідно з Довідником з історії України рік народження 1889, а Володимир Біляїв подає 1893 рік народження
- О. Зінкевич «Генерал П. Самутин — вояк, стратег, дослідник» — Свобода, ч. 142, 29 липня 1983
- Петро Самутин, 2013.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — Кн. 2. — К : Темпора, 2011. — 424 с..
Джерела
- Українське військо у XX-ХХІ сторіччі
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- О. Зінкевич «Генерал П. Самутин — вояк, стратег, дослідник» — Свобода, ч. 142, 29 липня 1983
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Петро Самутин. // Вісті Комбатанта. — 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Zo tovich Samu tin Samu tin 1 serpnya 1896 14 veresnya 1982 ukrayinskij vijskovij diyach sotnik piznishe general horuzhnij Armiyi UNR diplomovanij major polskoyi armiyi organizator UVV Petro Zotovich Samutinporuchik Rosijska imperiya sotnik general horunzhij UNR major Polsha Nimechchina Petro Samutin v odnostroyi polskoyi armiyiZagalna informaciyaNarodzhennya1 serpnya 1896 1896 08 01 s Tashan Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert14 veresnya 1982 1982 09 14 86 rokiv m Baltimor SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaVijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya UNR II Polska Respublika Tretij RejhVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Druga svitova vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR BiografiyaNarodivsya v seli Tashani na Poltavshini nini Borispilskij rajon Kiyivskoyi oblasti Navchavsya u Poltavskij agronomichnij shkoli a zgodom u Petrovsko Rozumovskij gimnaziyi v Moskvi za stipendiyeyu Poltavskogo zemstva V Rosijskij armiyi U 1914 roci na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pishov dobrovolcem do rosijskoyi armiyi Zakinchiv u 1916 roci Drugu kiyivsku shkolu starshin pislya chogo buv vidpravlenij na Zahidnij front do 24 go turkestanskogo polku Z 1917 roku sluzhiv u 15 mu Shlisselburzkomu polku 6 go armijskogo korpusu v ranzi poruchnika Voyuvav na rosijsko nimeckomu fronti v Galichini Pid Konyuhami na Ternopilshini poranenij likuvavsya v Kiyevi ta Poltavi Pislya oduzhannya povernuvsya do vijska V lipni veresni 1917 brav aktivnu uchast v ukrayinizaciyi rosijskogo 6 armijskogo korpusu Delegat 2 go i 3 go Vseukrayinskih vijskovih z yizdiv spriyav realizaciyi rishen cih z yizdiv u vijskah Na sluzhbi Ukrayini 1918 roku za getmanatu zakinchiv Instruktorsku shkolu starshin sluzhiv u 2 mu Volinskomu ta 28 mu Starodubskomu polkah U dobu Direktoriyi UNR sluzhiv na posadah pomichnika komandira polku ta komandira kurenya brav uchast u boyah iz bilshovikami ta denikincyami 1920 roku razom z UNR vidstupaye do Polshi Vzimku 1920 priyednavsya do 6 yi strileckoyi Sichovoyi diviziyi generala Marka Bezruchka yaka formuvalasya u Beresti Buv komandirom sotni komendantom shtabu diviziyi Brav uchast u polsko radyanskij vijni 1920 zokrema v nastupi na Kiyiv vidznachivsya v oboroni Zamostya v yakij 6 a strilecka Sichova diviziya zupinila nastup na Varshavu 1 yi kinnoyi armiyi pid kerivnictvom Semena Budonnogo Buv uchasnikom polsko ukrayinskogo paradu na Hreshatiku 9 travnya 1920 roku Vnaslidok internuvannya Armiyi UNR potrapiv do Polshi Perebuvav u tabori dlya internovanih spochatku v Aleksandruvi Kuyavskomu a potim u Shipjorni V serpni 1921 roku Petra Samutina bulo nelegalno vislano na Ukrayinu dlya pidgotovki antibilshovickogo povstannya pid provodom Yuriya Tyutyunnika yake vvijshlo v istoriyu yak Drugij zimovij pohid Pislya dvoh rokiv pidpilnoyi roboti v Ukrayini povernuvsya do Polshi Pid chas perebuvannya v tabori zakinchiv Kaliski kursi generalnogo shtabu otrimavshi zvannya starshini Pislya kursiv perebuvav u tabori dlya internovanih zamist vijskovoyi diyalnosti zajmayuchis kulturnoyu zokrema brav uchast u turne Yevropoyu horu banduristiv pid kerivnictvom Dmitra Kotka V Polskij armiyi Pislya rozformuvannya taboriv perejshov na sluzhbu do polskoyi armiyi de z 1928 1939 perebuvav na kontraktovij sluzhbi U 1931 1933 navchavsya u Vishij vijskovij shkoli u Varshavi pislya zakinchennya yakoyi otrimav zvannya majora Uchasnik polskoyi kampaniyi 1939 roku v skladi polskoyi armiyi obijmav posadu pomichnika nachalniku shtabu etapiv armiyi Modlin u generala Pshedzhemirskogo Vzyatij u polon bilya Grubeshiva Pislya zvilnennya z polonu stav sluzhiti v nimeckij armiyi Voyuvav na Shidnomu fronti z 1941 roku Mogila na cvintari Saut Baund Bruk SShA V emigraciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni prozhivav u Bavariyi a 1954 roku emigruvav do SShA spochatku do Baffalo a z 1965 roku do Baltimora Diyav v ukrayinskih gromadskih i kombatantskih organizaciyah Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili prisvoyiv jomu zvannya general horunzhogo Nagorodzhenij nizkoyu vidznak Hrestom Simona Petlyuri 1936 Voyennim hrestom 25 veresnya 1960 Hrestom Vidrodzhennya v pam yat 60 littya armiyi UNR 14 sichnya 1978 Avtor nizki statej prisvyachenih istoriyi vizvolnih zmagan ta istoriyi zbrojnih sil SRSR Pomer 14 veresnya 1982 roku v Baltimori shtat Merilend pohovanij 18 veresnya na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari v Saut Baund Bruku shtat Nyu Dzhersi PrimitkiOtrimav zvannya general horunzhogo v emigraciyi Datu narodzhennya podano za Enciklopediyeyu ukrayinoznavstva Nekrolog u gazeti Svoboda podaye datoyu narodzhennya 1887 rik pri comu zaznachayuchi sho Petro Samutin pomer u vici 86 rokiv sho vidpovidaye 1895 abo 1896 roku narodzhennya Inshij nekrolog povidomlyaye pro smert na 85 mu roci zhittya sho vidpovidaye 1897 abo 1898 roku narodzhennya Zgidno z Dovidnikom z istoriyi Ukrayini rik narodzhennya 1889 a Volodimir Bilyayiv podaye 1893 rik narodzhennya O Zinkevich General P Samutin voyak strateg doslidnik Svoboda ch 142 29 lipnya 1983 Petro Samutin 2013 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kn 2 K Tempora 2011 424 s Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Samutin Petro Zotovich Ukrayinske vijsko u XX HHI storichchi Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 O Zinkevich General P Samutin voyak strateg doslidnik Svoboda ch 142 29 lipnya 1983 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Petro Samutin Visti Kombatanta 2013