Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Васи́льович Котко (4 (17) січня 1892 Балки — 18 листопада 1982, Львів) — сотник Армії УНР, диригент військових та хорових колективів.
| Дмитро Васильович Котко | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 січня 1892 |
| Місце народження | Балки |
| Дата смерті | 18 листопада 1982 (90 років) |
| Місце смерті | Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Національність | українець |
| Професії | диригент |
| Освіта | Q4061419? |
| Звання |  Сотник |
Життєпис
Народився в селі Балки (нині Василівський р-н, Запорізька обл.). Після закінчення сільської школи вступив до церковно-вчительської школи в Таганаші, яку закінчив у 1910-му році. В 1913-му закінчив диригентський клас Ардонської духовно-місіонерської семінарії. По закінченню працює вчителем співів і графічних мистецтв у Вищому училищі Прохладного у Кабардино-Балкарії.
1916-го, з початком I СВ, мобілізований до війська з направленням у Чугуївське піхотне училище, а згодом до одного з гренадерських полків МВО. Під час перебування на військовій службі продовжував навчатися диригування в музичній школі Гнесіних (1916–17).
Від 1918-го частину Дмитра Котка, яка увійшла до 1-го Волинського корпусу, передислоковано до України. У війську УНР та УД виконує обов'язки інспектора духових оркестрів. Після додаткового навчання в Рівному одержав офіцерське звання, відтоді керував військовими оркестрами 1-го корпусу.
У 1919-му під Проскуровим потрапив до польського полону. З 1920-го в польському таборі для полонених у Ланцуті, де виступив ініціатором і очолив хоровий гурт, який невдовзі став основою «Українського Наддніпрянського хору». 1922-го колектив розпочав виступи у Польщі, а від 1925 року - й по Західній Європі.
1930–36-го, за ініціативи митрополита Андрея Шептицького, викладав у Львівській духовній семінарії та жіночій гімназії, в котрих також керував студентськими хорами. 1936-го організував чоловічий хор «Трембіта». Після окупації й подальшої анексії Західної України СРСР на основі хору було організовано капелу «Трембіта».
Під час початку Німецько-радянської війни Дмитро Котко перебував на гастролях у Саратові. Разом із капелою евакуювався до Алмати, де у вересні 1941-го року колектив було розформовано. Частина складу капели увійшла до організованої Котком при Шимкентській філармонії Львівського українського ансамблю пісні й танцю, що діяв до кінця війни.
Від 1945-го художній керівник Гуцульського ансамблю пісні і танцю у Станіславі. 1951-го репресований за звинуваченням в «антирадянській пропаганді і неблагонадійності» та засуджений до 10-ти років позбавлення волі. По смерті Сталіна достроково звільнений (1956). Після звільнення мешкав у Львові, де керував капелою бандуристів «Карпати» при Українському товаристві сліпих (1959–74). Серед учнів диригенти Є. Вахняк та В. Василевич. Цікавився малярством, створив пейзажі: «Три лелеки» (1958), «Гірська річка» (1960), «Човен» (1963).
Впокоївся 18 листопада 1982-го. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 82.
Вшанування пам'яті
На честь Дмитра Котка названа вулиця у Львові.
Примітки
- Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 48. — .
Джерела
- І. М. Лисенко. Котко Дмитро Васильович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 234. — .
- Л. Д. Вардзарук. Котко Дмитро Васильович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 326.
- Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942.
- Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі 1920—1939. — Львів, 2000.
- Срібняк І., Палієнко М. Сотник армії УНР Дмитро Котко: нарис життя і діяльності у Польщі, 1921-1924 рр. (до 130-ліття від дня народження) // Київські історичні студії. — К., 2022. — № 2 (13). — С. 48-53. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44483; https://istorstudio.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/330
Посилання
- Котко Дмитро Васильович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 570.
- (Не)відомий Дмитро Котко
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Vasi lovich Kotko 4 17 sichnya 1892 Balki 18 listopada 1982 Lviv sotnik Armiyi UNR dirigent vijskovih ta horovih kolektiviv Dmitro Vasilovich KotkoZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya17 sichnya 1892 1892 01 17 Misce narodzhennyaBalkiData smerti18 listopada 1982 1982 11 18 90 rokiv Misce smertiLvivPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya i SRSRNacionalnistukrayinecProfesiyidirigentOsvitaQ4061419 Zvannya Sotnik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kotko ZhittyepisOdna z pershih povoyennih afish Guculskogo ansamblyu pisni i tancyu pid orudoyu Dmitra Kotka Narodivsya v seli Balki nini Vasilivskij r n Zaporizka obl Pislya zakinchennya silskoyi shkoli vstupiv do cerkovno vchitelskoyi shkoli v Taganashi yaku zakinchiv u 1910 mu roci V 1913 mu zakinchiv dirigentskij klas Ardonskoyi duhovno misionerskoyi seminariyi Po zakinchennyu pracyuye vchitelem spiviv i grafichnih mistectv u Vishomu uchilishi Prohladnogo u Kabardino Balkariyi 1916 go z pochatkom I SV mobilizovanij do vijska z napravlennyam u Chuguyivske pihotne uchilishe a zgodom do odnogo z grenaderskih polkiv MVO Pid chas perebuvannya na vijskovij sluzhbi prodovzhuvav navchatisya diriguvannya v muzichnij shkoli Gnesinih 1916 17 Vid 1918 go chastinu Dmitra Kotka yaka uvijshla do 1 go Volinskogo korpusu peredislokovano do Ukrayini U vijsku UNR ta UD vikonuye obov yazki inspektora duhovih orkestriv Pislya dodatkovogo navchannya v Rivnomu oderzhav oficerske zvannya vidtodi keruvav vijskovimi orkestrami 1 go korpusu U 1919 mu pid Proskurovim potrapiv do polskogo polonu Z 1920 go v polskomu tabori dlya polonenih u Lancuti de vistupiv iniciatorom i ocholiv horovij gurt yakij nevdovzi stav osnovoyu Ukrayinskogo Naddnipryanskogo horu 1922 go kolektiv rozpochav vistupi u Polshi a vid 1925 roku j po Zahidnij Yevropi 1930 36 go za iniciativi mitropolita Andreya Sheptickogo vikladav u Lvivskij duhovnij seminariyi ta zhinochij gimnaziyi v kotrih takozh keruvav studentskimi horami 1936 go organizuvav cholovichij hor Trembita Pislya okupaciyi j podalshoyi aneksiyi Zahidnoyi Ukrayini SRSR na osnovi horu bulo organizovano kapelu Trembita Pid chas pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Dmitro Kotko perebuvav na gastrolyah u Saratovi Razom iz kapeloyu evakuyuvavsya do Almati de u veresni 1941 go roku kolektiv bulo rozformovano Chastina skladu kapeli uvijshla do organizovanoyi Kotkom pri Shimkentskij filarmoniyi Lvivskogo ukrayinskogo ansamblyu pisni j tancyu sho diyav do kincya vijni Vid 1945 go hudozhnij kerivnik Guculskogo ansamblyu pisni i tancyu u Stanislavi 1951 go represovanij za zvinuvachennyam v antiradyanskij propagandi i neblagonadijnosti ta zasudzhenij do 10 ti rokiv pozbavlennya voli Po smerti Stalina dostrokovo zvilnenij 1956 Pislya zvilnennya meshkav u Lvovi de keruvav kapeloyu banduristiv Karpati pri Ukrayinskomu tovaristvi slipih 1959 74 Sered uchniv dirigenti Ye Vahnyak ta V Vasilevich Cikavivsya malyarstvom stvoriv pejzazhi Tri leleki 1958 Girska richka 1960 Choven 1963 Vpokoyivsya 18 listopada 1982 go Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi pole 82 Vshanuvannya pam yatiNa chest Dmitra Kotka nazvana vulicya u Lvovi PrimitkiGavrishkevich I Nagaj M Lichakivskij nekropol Malij marshrutnij dovidnik muzeyu Lichakivskij cvintar Lviv 2003 S 48 ISBN 966 8041 21 6 DzherelaI M Lisenko Kotko Dmitro Vasilovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 234 ISBN 978 966 00 0855 4 L D Vardzaruk Kotko Dmitro Vasilovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 326 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya Praga 1942 Kolyanchuk O Ukrayinska vijskova emigraciya u Polshi 1920 1939 Lviv 2000 Sribnyak I Paliyenko M Sotnik armiyi UNR Dmitro Kotko naris zhittya i diyalnosti u Polshi 1921 1924 rr do 130 littya vid dnya narodzhennya Kiyivski istorichni studiyi K 2022 2 13 S 48 53 https elibrary kubg edu ua id eprint 44483 https istorstudio kubg edu ua index php journal article view 330PosilannyaKotko Dmitro Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 570 Ne vidomij Dmitro Kotko