Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самуе́ль Алекса́ндр Кінні́ер Ві́лсон (англ. Samuel Alexander Kinnier Wilson) — британський невролог американського походження. Його дослідження гепатолентикулярної дегенерації призвели до того, що ця хвороба була названа на його честь.
| Самуель Александр Кінніер Вілсон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1878[1] Нью-Джерсі, США |
| Помер | 12 травня 1937[1] (58 років) Лондон, Велика Британія ·злоякісна пухлина |
| Країна |  Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | невролог |
| Alma mater | Единбурзький університет |
| Галузь | неврологія |
| Науковий керівник | П'єр Марі |
| Діти | d |
| Нагороди | d (1925) |
 Самуель Александр Кінніер Вілсон у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Нью-Джерсі, США. Його батьком був преподобний Джеймс Кінніер Вілсон, уродженець Ірландії та пресвітеріанський священник, який помер, коли Самуелю був лише рік. Потім сім'я повернулася до свого дому в Единбурзі. Здобув освіту в коледжі Джорджа Вотсона в Единбурзі, де завдяки винятковим знанням мов отримав кілька премій з грецької та латини. Згодом він зміг оплатити навчання медицині в Единбурзькому університеті, викладаючи охочим ці навчальні дисципліни.
Після закінчення магістратури Единбурзького університету в 1902 році Вілсон став домашнім лікарем у Королівській Единбурзькій лікарні разом із сером Байромом Бремвеллом, і саме тут він зацікавився неврологією. У Вестмінстерській лікарні він був першим, хто отримав спеціалізований неврологічний прийом у лікарні загального профілю.
У 1903 році отримав ступінь бакалавра та доктора філософії у фізіології з відзнакою, і того року поїхав до Парижа, щоб працювати з П'єром Марі, а потім один рік співпрацював із Жозефом Бабінскі.
Після короткого візиту до Лейпцига він повернувся до Лондона, де в 1904 році потрапив на роботу до Національної лікарні нервових хвороб на Квін-сквері.
Почавши з посади домашнього лікаря, він став медичним реєстратором і патологоанатомом, аж до посади почесного лікаря. Тут Вілсон провів більшу частину свого професійного життя з групою неврологів, до складу якої входили сер Вільям Говерс, Джон Г'юлінгс Джексон, Генрі Чарльтон Бастіан і сер Віктор Олександр Гейден Горслі.
У липні 1912 року Самюель Вілсон завоював велику популярність і отримав золоту медаль Единбурзького університету за 211-сторінкову докторську дисертацію під назвою «Прогресуюча лентикулярна дегенерація». Хоча псевдосклероз Вестфала—Штрюмпеля вже був описаний, як зазначав сам Вілсон, проте автори не обговорювали лентикулярні чи печінкові аспекти, тому не змогли розпізнати дві основні ознаки хвороби. У той час Вілсону було 33 роки, і він працював медичним реєстратором у Національній лікарні на Квін-сквер у Лондоні. У наступному році опублікував статтю на ту ж тему в журналі «Brain». Він описав чотирьох постраждалих осіб, яких вивчав, надавши деталі розтину трьох і додавши інформацію щодо двох інших пацієнтів, для яких були доступні подробиці. Вілсон перерахував свої висновки, зробивши помилковий висновок про те, що «стан часто був сімейним, але не вродженим чи спадковим».
Стаття Вілсона ввела в неврологію термін «екстрапірамідний» і зосередила увагу на важливості базальних гангліїв. Після цього його ім'я прив'язалося до розладу, який також був відомий як «гепатолентикулярна дегенерація». Вілсон наполягав на тому, щоб цей стан називали саме хворобою Кінніера Вілсона. Американський невролог Дерек Ернест Денні-Браун якось запитав Вілсона про його думку щодо основних критеріїв «гепатолентикулярної дегенерації». Вілсон подивився на нього з деякою обережністю і, починаючи відходити, запитав: «Ви маєте на увазі хворобу Кінніера Вілсона?» Хоча він був досвідченим гістологом, але мало цікавився лабораторною роботою, і більшість його численних робіт стосувалися клінічної неврології. Його відкриття призвели до призначення професором неврології в лікарні Королівського коледжу — першій кафедрі цієї дисципліни в Англії. Він також започаткував практику клініциста на Гарлі-стріт, де Чарлі Чаплін був одним з його пацієнтів.
Самуел Вілсон був легендарним учителем, кмітливою людиною з гострим, хоча й іронічним почуттям гумору, і володів тим елементом гумору, який, здається, є важливим для демонстрації неврологічних проблем. Він був надзвичайно стимулюючим як для студентів, так і для молодших колег.
Вілсон був відданий своїй роботі, амбітний і сповнений ентузіазму до такого ступеня, що шокував би сучасного молодого лікаря. Після того, як двох його неминуче помираючих пацієнтів виписали з лікарні, він продовжував слідкувати за їхнім місцезнаходженням, як стерв'ятник, який очікує смерті тварини. На його велике занепокоєння, один із них поїхав до Швейцарії, оскільки кінець був близький. Але місцевий лікар погодився на співпрацю і надіслав Вілсону телеграму, коли пацієнт помер. Вілсон не вагався ні хвилини, перерахував свої гроші і виявив, що їх вистачає якраз на поїздку до Цюриха. Там він сам провів розтин і зробив висновки, які підтвердили його припущення.
Під час обходу в лікарні Бельв'ю, Нью-Йорк, він витратив надто багато часу, оглядаючи пацієнта з латеральним медуллярним синдромом, але з ознаками, які не узгоджувалися з анатомією. Він раптово повернувся до пацієнта і запитав: «Ти зробиш розпорядження, щоб я отримав твій мозок, коли ти помреш?» Лише такій людині, як Вілсон, прлбачалась така поведінка.
Часом він здавався віддаленим, але його гумор і розсудливість проілюстровані цією порадою, яку він дав на основі свого досвіду:
- . Ніколи не показуй здивування.
- . Ніколи не кажіть одне й теж двічі пацієнту,
- . Ніколи не вірте тому, що сказав як пацієнт, так і лікар.
- . Будьте рішучими у своїй нерішучості.
- . Ніколи не їжте з пацієнтом.
Поза роботою Вілсон був досвідченим лінгвістом, любив подорожувати, грати в гольф і займатися садівництвом. Він майже закінчив підручник з неврології і збирався бути обраним членом Королівського медичного товариства, коли помер від раку в Лондоні в 1937 році у віці 59 років.
Він є батьком англійського ассиролога Джеймса Кінніера Вілсона ([en]).
Медичні об'єкти, названі на честь Вілсона
- Ознака Вілсона — ексцентрична зіниця при неоенцефалітичній хворобі.
- Хвороба Вільсона — хронічне захворювання мозку та печінки з прогресуючою неврологічною дисфункцією внаслідок порушення метаболізму міді.
- Пронаторна ознака Вілсона — розгинання рук над головою призводить до того, що долоні повертаються назовні при хореї Сіденгама через пронацію передпліч.
- Фовілля—Вілсона синдром — термін, який використовується для опису порушення латеральної конвергенції, яке спостерігається при розсіяному склерозі. Складається з паралічу відведення, збереженої конвергенції та дисоційованого монокулярного ністагму відведеного ока.
Основні твори
- Progressive lenticular degeneratio. A familial nervous disease associated with cirrhosis of the liver. Doctoral dissertation. Brain, Oxford, 1912, 34: 295—507. / Прогресуюча лентикулярна дегенерація. Сімейне нервове захворювання, пов'язане з цирозом печінки.
- Über progressive lenticulare Degeneration. Handbuch der Neurologie, volume 5; Berlin, 1914. / Про прогресуючу лентикулярну дегенерацію.
- Some problems in neurology. No. 2. Pathological laughing and crying. Journal of Neurology and Psychopathology, 1922, 3: 134—139. / Деякі проблеми неврології. № 2. Патологічний сміх і плач.
- Modern Problems in Neurology. London, 1928. / Сучасні проблеми неврології
- Neurology. Posthumous. Edited by A. N. Bruce. 2 parts, London, E. Arnold & Co., 1940. / Неврологія. Посмертно.
Примітки
- Who Named It?
- Whonamedit? Wilson's sign [1]
- S. A. K. Wilson: Progressive lenticular degeneratio. A familial nervous disease associated with cirrhosis of the liver. Brain, Oxford, 1912, 34: 295—507
- Whonamedit? Wilson's pronator sign [2]
- S. A. K. Wilson. Case of disseminated sclerosis, with weakness of each internal rectus and nystagmus, and latral deviation limited to the outer eye. Brain, Oxford, 1906, 29: 298.
Джерела
- (Whonamedit?) Samuel Alexander Kinnier Wilson [3] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Vilson U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vilson Samue l Aleksa ndr Kinni er Vi lson angl Samuel Alexander Kinnier Wilson britanskij nevrolog amerikanskogo pohodzhennya Jogo doslidzhennya gepatolentikulyarnoyi degeneraciyi prizveli do togo sho cya hvoroba bula nazvana na jogo chest Samuel Aleksandr Kinnier VilsonNarodivsya 6 grudnya 1878 1878 12 06 1 Nyu Dzhersi SShAPomer 12 travnya 1937 1937 05 12 1 58 rokiv London Velika Britaniya zloyakisna puhlinaKrayina Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoDiyalnist nevrologAlma mater Edinburzkij universitetGaluz nevrologiyaNaukovij kerivnik P yer MariDiti dNagorodi d 1925 Samuel Aleksandr Kinnier Vilson u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Nyu Dzhersi SShA Jogo batkom buv prepodobnij Dzhejms Kinnier Vilson urodzhenec Irlandiyi ta presviterianskij svyashennik yakij pomer koli Samuelyu buv lishe rik Potim sim ya povernulasya do svogo domu v Edinburzi Zdobuv osvitu v koledzhi Dzhordzha Votsona v Edinburzi de zavdyaki vinyatkovim znannyam mov otrimav kilka premij z greckoyi ta latini Zgodom vin zmig oplatiti navchannya medicini v Edinburzkomu universiteti vikladayuchi ohochim ci navchalni disciplini Pislya zakinchennya magistraturi Edinburzkogo universitetu v 1902 roci Vilson stav domashnim likarem u Korolivskij Edinburzkij likarni razom iz serom Bajromom Bremvellom i same tut vin zacikavivsya nevrologiyeyu U Vestminsterskij likarni vin buv pershim hto otrimav specializovanij nevrologichnij prijom u likarni zagalnogo profilyu U 1903 roci otrimav stupin bakalavra ta doktora filosofiyi u fiziologiyi z vidznakoyu i togo roku poyihav do Parizha shob pracyuvati z P yerom Mari a potim odin rik spivpracyuvav iz Zhozefom Babinski Pislya korotkogo vizitu do Lejpciga vin povernuvsya do Londona de v 1904 roci potrapiv na robotu do Nacionalnoyi likarni nervovih hvorob na Kvin skveri Pochavshi z posadi domashnogo likarya vin stav medichnim reyestratorom i patologoanatomom azh do posadi pochesnogo likarya Tut Vilson proviv bilshu chastinu svogo profesijnogo zhittya z grupoyu nevrologiv do skladu yakoyi vhodili ser Vilyam Govers Dzhon G yulings Dzhekson Genri Charlton Bastian i ser Viktor Oleksandr Gejden Gorsli U lipni 1912 roku Samyuel Vilson zavoyuvav veliku populyarnist i otrimav zolotu medal Edinburzkogo universitetu za 211 storinkovu doktorsku disertaciyu pid nazvoyu Progresuyucha lentikulyarna degeneraciya Hocha psevdoskleroz Vestfala Shtryumpelya vzhe buv opisanij yak zaznachav sam Vilson prote avtori ne obgovoryuvali lentikulyarni chi pechinkovi aspekti tomu ne zmogli rozpiznati dvi osnovni oznaki hvorobi U toj chas Vilsonu bulo 33 roki i vin pracyuvav medichnim reyestratorom u Nacionalnij likarni na Kvin skver u Londoni U nastupnomu roci opublikuvav stattyu na tu zh temu v zhurnali Brain Vin opisav chotiroh postrazhdalih osib yakih vivchav nadavshi detali roztinu troh i dodavshi informaciyu shodo dvoh inshih paciyentiv dlya yakih buli dostupni podrobici Vilson pererahuvav svoyi visnovki zrobivshi pomilkovij visnovok pro te sho stan chasto buv simejnim ale ne vrodzhenim chi spadkovim Stattya Vilsona vvela v nevrologiyu termin ekstrapiramidnij i zoseredila uvagu na vazhlivosti bazalnih gangliyiv Pislya cogo jogo im ya priv yazalosya do rozladu yakij takozh buv vidomij yak gepatolentikulyarna degeneraciya Vilson napolyagav na tomu shob cej stan nazivali same hvoroboyu Kinniera Vilsona Amerikanskij nevrolog Derek Ernest Denni Braun yakos zapitav Vilsona pro jogo dumku shodo osnovnih kriteriyiv gepatolentikulyarnoyi degeneraciyi Vilson podivivsya na nogo z deyakoyu oberezhnistyu i pochinayuchi vidhoditi zapitav Vi mayete na uvazi hvorobu Kinniera Vilsona Hocha vin buv dosvidchenim gistologom ale malo cikavivsya laboratornoyu robotoyu i bilshist jogo chislennih robit stosuvalisya klinichnoyi nevrologiyi Jogo vidkrittya prizveli do priznachennya profesorom nevrologiyi v likarni Korolivskogo koledzhu pershij kafedri ciyeyi disciplini v Angliyi Vin takozh zapochatkuvav praktiku klinicista na Garli strit de Charli Chaplin buv odnim z jogo paciyentiv Samuel Vilson buv legendarnim uchitelem kmitlivoyu lyudinoyu z gostrim hocha j ironichnim pochuttyam gumoru i volodiv tim elementom gumoru yakij zdayetsya ye vazhlivim dlya demonstraciyi nevrologichnih problem Vin buv nadzvichajno stimulyuyuchim yak dlya studentiv tak i dlya molodshih koleg Vilson buv viddanij svoyij roboti ambitnij i spovnenij entuziazmu do takogo stupenya sho shokuvav bi suchasnogo molodogo likarya Pislya togo yak dvoh jogo neminuche pomirayuchih paciyentiv vipisali z likarni vin prodovzhuvav slidkuvati za yihnim misceznahodzhennyam yak sterv yatnik yakij ochikuye smerti tvarini Na jogo velike zanepokoyennya odin iz nih poyihav do Shvejcariyi oskilki kinec buv blizkij Ale miscevij likar pogodivsya na spivpracyu i nadislav Vilsonu telegramu koli paciyent pomer Vilson ne vagavsya ni hvilini pererahuvav svoyi groshi i viyaviv sho yih vistachaye yakraz na poyizdku do Cyuriha Tam vin sam proviv roztin i zrobiv visnovki yaki pidtverdili jogo pripushennya Pid chas obhodu v likarni Belv yu Nyu Jork vin vitrativ nadto bagato chasu oglyadayuchi paciyenta z lateralnim medullyarnim sindromom ale z oznakami yaki ne uzgodzhuvalisya z anatomiyeyu Vin raptovo povernuvsya do paciyenta i zapitav Ti zrobish rozporyadzhennya shob ya otrimav tvij mozok koli ti pomresh Lishe takij lyudini yak Vilson prlbachalas taka povedinka Chasom vin zdavavsya viddalenim ale jogo gumor i rozsudlivist proilyustrovani ciyeyu poradoyu yaku vin dav na osnovi svogo dosvidu Nikoli ne pokazuj zdivuvannya Nikoli ne kazhit odne j tezh dvichi paciyentu Nikoli ne virte tomu sho skazav yak paciyent tak i likar Budte rishuchimi u svoyij nerishuchosti Nikoli ne yizhte z paciyentom Poza robotoyu Vilson buv dosvidchenim lingvistom lyubiv podorozhuvati grati v golf i zajmatisya sadivnictvom Vin majzhe zakinchiv pidruchnik z nevrologiyi i zbiravsya buti obranim chlenom Korolivskogo medichnogo tovaristva koli pomer vid raku v Londoni v 1937 roci u vici 59 rokiv Vin ye batkom anglijskogo assirologa Dzhejmsa Kinniera Vilsona en Medichni ob yekti nazvani na chest VilsonaOznaka Vilsona ekscentrichna zinicya pri neoencefalitichnij hvorobi Hvoroba Vilsona hronichne zahvoryuvannya mozku ta pechinki z progresuyuchoyu nevrologichnoyu disfunkciyeyu vnaslidok porushennya metabolizmu midi Pronatorna oznaka Vilsona rozginannya ruk nad golovoyu prizvodit do togo sho doloni povertayutsya nazovni pri horeyi Sidengama cherez pronaciyu peredplich Fovillya Vilsona sindrom termin yakij vikoristovuyetsya dlya opisu porushennya lateralnoyi konvergenciyi yake sposterigayetsya pri rozsiyanomu sklerozi Skladayetsya z paralichu vidvedennya zberezhenoyi konvergenciyi ta disocijovanogo monokulyarnogo nistagmu vidvedenogo oka Osnovni tvoriProgressive lenticular degeneratio A familial nervous disease associated with cirrhosis of the liver Doctoral dissertation Brain Oxford 1912 34 295 507 Progresuyucha lentikulyarna degeneraciya Simejne nervove zahvoryuvannya pov yazane z cirozom pechinki Uber progressive lenticulare Degeneration Handbuch der Neurologie volume 5 Berlin 1914 Pro progresuyuchu lentikulyarnu degeneraciyu Some problems in neurology No 2 Pathological laughing and crying Journal of Neurology and Psychopathology 1922 3 134 139 Deyaki problemi nevrologiyi 2 Patologichnij smih i plach Modern Problems in Neurology London 1928 Suchasni problemi nevrologiyi Neurology Posthumous Edited by A N Bruce 2 parts London E Arnold amp Co 1940 Nevrologiya Posmertno PrimitkiWho Named It d Track Q66683 Whonamedit Wilson s sign 1 S A K Wilson Progressive lenticular degeneratio A familial nervous disease associated with cirrhosis of the liver Brain Oxford 1912 34 295 507 Whonamedit Wilson s pronator sign 2 S A K Wilson Case of disseminated sclerosis with weakness of each internal rectus and nystagmus and latral deviation limited to the outer eye Brain Oxford 1906 29 298 DzherelaWhonamedit Samuel Alexander Kinnier Wilson 3 angl