Адо́льф Штрю́мпель (нім. Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strümpell) — німецький невролог, відомий описом кількох симптомів і хвороб.
Адольф Штрюмпель | |
---|---|
нім. Adolf von Strümpell | |
Ім'я при народженні | нім. Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strumpell |
Народився | 29 червня 1853[1] або 28 червня 1853[2] Курляндія, Латвія |
Помер | 10 січня 1925[2][1][3](71 рік) Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[2] |
Поховання | d |
Країна | Німеччина[4] Російська імперія Німецька імперія Веймарська республіка |
Діяльність | невролог, інтерніст, викладач університету |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Галузь | неврологія |
Заклад | Віденський університет Вроцлавський університет Лейпцизький університет Університет Ерлангена—Нюрнберга |
Науковий ступінь | докторський ступінь[2] |
Вчителі | Карл Вундерліх d і Карл Людвіг |
Відомі учні | Пауль Юліус Мебіус |
Батько | d |
Адольф Штрюмпель у Вікісховищі |
Біографія
Народився в маєтку Ной-Ауц у Курляндії, і провів свою юність у Дерпті, Естонія, де його батько, Людвіг Штрюмпель, уроджений Брауншвейгер, був професором філософії в місцевому університеті, одночасно куратором провінції Балтийського моря, статським радником. Отримав російське особисте дворянство у 1870 році.
Штрюмпель спочатку один семестр вивчав філософію в німецькому університеті в Празі, але в 1870 році перейшов на медичний факультет. Після того, як його батько отримав кафедру в Лейпцигу, він переїхав туди із сім'єю в 1872 році.
Після того, як йому було присуджено докторський ступінь з медицини у 1875 році, він пішов працювати асистентом лікаря в клініку медичного університету, яку очолював Карл Вундерліх. Після габілітації в 1883 році Штрюмпель був призначений доцентом у Лейпцизькому університеті. Перші лекції Штрюмпеля були присвячені інфекційним захворюванням, спочатку їх відвідував один студент, який пішов, коли лектор увійшов до класу.
У 1886 році отримав звання повного професора в університеті Ерлангена — Нюрнберга в Ерлангені. Згодом очолив поліклініку в Лейпцигу. У 1903 році він переїхав до Сілезького університету імені Фрідріха Вільгельма, у 1909 році — до Віденського університету, а в 1910 році повернувся до Лейпцизького університету. У 1915 році став ректором Лейпцизького університету. Решту життя провів у Лейпцигу. Був посвячений у лицарі в 1893 році, ставши Адольфом Густавом Готфрідом фон Штрюмпелем.
Ґрунтуючись на власному досвіді, Штрумпель у 1883—1884 роках опублікував підручник із внутрішньої медицини «Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб». Зробив важливий внесок у широкий спектр медичних тем. Його роботи з неврології мають таке фундаментальне значення, що його слід зарахувати до числа засновників неврології як клінічної освітньої дисципліни в Німеччині. Його дослідження стосувалися, серед багатьох питань, спинної сухотки, системних захворювань спинного мозку, дитячого паралічу, акромегалії та прогресуючої м'язової атрофії. Більшість його статей було опубліковано в Zeitschrift für Nervenheilkunde, журналі, який він видавав разом з іншими лікарями з 1891 року, і в якому він сам був редактором.
Був оптимістичною та доброю людиною, відданою своїм пацієнтам і лібералом у житті, поважав традиції. Уже в юності він відзначився як скрипаль, а в дорослому віці його любов до музики дала йому особистий контакт із багатьма видатними митцями того часу.
Хвороби і симптоми, які названо на його честь
- Енцефаліт Марі—Штрюмпеля
- Хвороба Штрюмпеля I
- Симптом Штрюмпеля I
- Симптом Штрюмпеля II
- Симптом Штрюмпеля III
- Симптом Штрюмпеля IV
- Енцефаліт Штрюмпеля — Ліхтенштерна
- Хвороба Штрюмпеля — Лоррейна
Основні твори
- Spindelförmige Erweiterung des Ösophagus ohne nachweisliche Stenosebildung. In: Deutsches Archiv für Klinische Medizin. Band 29, 1881, S. 211 ff. / Веретеноподібне розширення стравоходу без видимого стенозу.
- Lehrbuch der Speciellen Pathologie und Therapie der inneren Krankheiten. Für Studirende und Aerzte. 2 Bände. F. C. W. Vogel, Leipzig 1883–1884; 11. / Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб.
- Einige Gedanken über d. Entwicklung u. d. ferneren Aufgaben d. Neurologie, ebd. 81, 1924, S. 62–68; / Деякі думки щодо подальшого розвитку завдань неврології
- Ueber die Entstehung und die Heilung von Krankheiten durch Vorstellungen. Rede beim Antritt des Prorectorats der Königlich Bayerischen Friedrich-Alexanders-Universität Erlangen am 4. November 1892 gehalten / Про походження та лікування хвороб через ідеї. Промова на інавгурації Проректорату Королівської Баварії.
- Bemerkung über die chronische ankylosirenden Entzündung der Wirbelsäule und der Hüftgelenke. In: Deutsche Zeitschrift für Nervenheilkunde. Band 11, 1897, S. 338 ff. / Коментарі про хронічне анкілозивне запалення хребта та тазостегнових суглобів.
- Aus der Werkstatt des Arztes. Zwei Vorträge gehalten im Wiener Volksbildungsverein. Verlag Hugo Heller, Wien/Leipzig 1911. / З майстерні лікаря. Дві лекції, прочитані у Віденському Товаристві Народної Просвіти.
- Aus dem Leben eines deutschen Klinikers. Erinnerungen und Beobachtungen, Leipzig 1925 (Verlag F.C.W. Vogel) / З життя німецького клініциста. Спогади та спостереження.
Пам'ять
На честь Адольфа Штрюмпеля названо вулиці у Дюссельдорфі, Ерлангені та Пробстеді ([de]).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11903476X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- LIBRIS — 2012.
- (Whonamedit?) Marie-Strümpell encephalitis (англ.)
- Whonamedit? Strümpell's disease I (англ.)
- Whonamedit? Strümpell's sign I
- Whonamedit? Strümpell's sign II
- Whonamedit? Strümpell's sign III
- Whonamedit? Strümpell's sign IV
- Whonamedit? Strümpell-Leichtenstern encephalitis
- Whonamedit? Strümpell-Lorrain disease
- A. G. G. von Strümpell. Beiträge zur Pathologie des Rückenmarks. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1880, 10: 676-717.
- M. Lorrain. Contribution à l’étude de la paraplégie spasmodique familiale. Thesis de Paris, 1898.
Джерела
- Strümpell, Ernst Adolf Gustav Gottfried von (bayerischer Personaladel 1893) [9] (нім.)
- (Whonamedit?) Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strümpell (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ado lf Shtryu mpel nim Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strumpell nimeckij nevrolog vidomij opisom kilkoh simptomiv i hvorob Adolf Shtryumpelnim Adolf von StrumpellIm ya pri narodzhenninim Ernst Adolf Gustav Gottfried von Stru mpellNarodivsya29 chervnya 1853 1853 06 29 1 abo 28 chervnya 1853 1853 06 28 2 Kurlyandiya LatviyaPomer10 sichnya 1925 1925 01 10 2 1 3 71 rik Lejpcig Saksoniya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 2 PohovannyadKrayina Nimechchina 4 Rosijska imperiya Nimecka imperiya Vejmarska respublikaDiyalnistnevrolog internist vikladach universitetuAlma materLejpcizkij universitetGaluznevrologiyaZakladVidenskij universitet Vroclavskij universitet Lejpcizkij universitet Universitet Erlangena NyurnbergaNaukovij stupindoktorskij stupin 2 VchiteliKarl Vunderlih d i Karl LyudvigVidomi uchniPaul Yulius MebiusBatkod Adolf Shtryumpel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v mayetku Noj Auc u Kurlyandiyi i proviv svoyu yunist u Derpti Estoniya de jogo batko Lyudvig Shtryumpel urodzhenij Braunshvejger buv profesorom filosofiyi v miscevomu universiteti odnochasno kuratorom provinciyi Baltijskogo morya statskim radnikom Otrimav rosijske osobiste dvoryanstvo u 1870 roci Shtryumpel spochatku odin semestr vivchav filosofiyu v nimeckomu universiteti v Prazi ale v 1870 roci perejshov na medichnij fakultet Pislya togo yak jogo batko otrimav kafedru v Lejpcigu vin pereyihav tudi iz sim yeyu v 1872 roci Pislya togo yak jomu bulo prisudzheno doktorskij stupin z medicini u 1875 roci vin pishov pracyuvati asistentom likarya v kliniku medichnogo universitetu yaku ocholyuvav Karl Vunderlih Pislya gabilitaciyi v 1883 roci Shtryumpel buv priznachenij docentom u Lejpcizkomu universiteti Pershi lekciyi Shtryumpelya buli prisvyacheni infekcijnim zahvoryuvannyam spochatku yih vidviduvav odin student yakij pishov koli lektor uvijshov do klasu U 1886 roci otrimav zvannya povnogo profesora v universiteti Erlangena Nyurnberga v Erlangeni Zgodom ocholiv polikliniku v Lejpcigu U 1903 roci vin pereyihav do Silezkogo universitetu imeni Fridriha Vilgelma u 1909 roci do Videnskogo universitetu a v 1910 roci povernuvsya do Lejpcizkogo universitetu U 1915 roci stav rektorom Lejpcizkogo universitetu Reshtu zhittya proviv u Lejpcigu Buv posvyachenij u licari v 1893 roci stavshi Adolfom Gustavom Gotfridom fon Shtryumpelem Gruntuyuchis na vlasnomu dosvidi Shtrumpel u 1883 1884 rokah opublikuvav pidruchnik iz vnutrishnoyi medicini Pidruchnik specialnoyi patologiyi ta terapiyi vnutrishnih hvorob Zrobiv vazhlivij vnesok u shirokij spektr medichnih tem Jogo roboti z nevrologiyi mayut take fundamentalne znachennya sho jogo slid zarahuvati do chisla zasnovnikiv nevrologiyi yak klinichnoyi osvitnoyi disciplini v Nimechchini Jogo doslidzhennya stosuvalisya sered bagatoh pitan spinnoyi suhotki sistemnih zahvoryuvan spinnogo mozku dityachogo paralichu akromegaliyi ta progresuyuchoyi m yazovoyi atrofiyi Bilshist jogo statej bulo opublikovano v Zeitschrift fur Nervenheilkunde zhurnali yakij vin vidavav razom z inshimi likaryami z 1891 roku i v yakomu vin sam buv redaktorom Buv optimistichnoyu ta dobroyu lyudinoyu viddanoyu svoyim paciyentam i liberalom u zhitti povazhav tradiciyi Uzhe v yunosti vin vidznachivsya yak skripal a v doroslomu vici jogo lyubov do muziki dala jomu osobistij kontakt iz bagatma vidatnimi mitcyami togo chasu Hvorobi i simptomi yaki nazvano na jogo chestEncefalit Mari Shtryumpelya Hvoroba Shtryumpelya I Simptom Shtryumpelya I Simptom Shtryumpelya II Simptom Shtryumpelya III Simptom Shtryumpelya IV Encefalit Shtryumpelya Lihtenshterna Hvoroba Shtryumpelya LorrejnaOsnovni tvoriSpindelformige Erweiterung des Osophagus ohne nachweisliche Stenosebildung In Deutsches Archiv fur Klinische Medizin Band 29 1881 S 211 ff Veretenopodibne rozshirennya stravohodu bez vidimogo stenozu Lehrbuch der Speciellen Pathologie und Therapie der inneren Krankheiten Fur Studirende und Aerzte 2 Bande F C W Vogel Leipzig 1883 1884 11 Pidruchnik specialnoyi patologiyi ta terapiyi vnutrishnih hvorob Einige Gedanken uber d Entwicklung u d ferneren Aufgaben d Neurologie ebd 81 1924 S 62 68 Deyaki dumki shodo podalshogo rozvitku zavdan nevrologiyi Ueber die Entstehung und die Heilung von Krankheiten durch Vorstellungen Rede beim Antritt des Prorectorats der Koniglich Bayerischen Friedrich Alexanders Universitat Erlangen am 4 November 1892 gehalten Pro pohodzhennya ta likuvannya hvorob cherez ideyi Promova na inavguraciyi Prorektoratu Korolivskoyi Bavariyi Bemerkung uber die chronische ankylosirenden Entzundung der Wirbelsaule und der Huftgelenke In Deutsche Zeitschrift fur Nervenheilkunde Band 11 1897 S 338 ff Komentari pro hronichne ankilozivne zapalennya hrebta ta tazostegnovih suglobiv Aus der Werkstatt des Arztes Zwei Vortrage gehalten im Wiener Volksbildungsverein Verlag Hugo Heller Wien Leipzig 1911 Z majsterni likarya Dvi lekciyi prochitani u Videnskomu Tovaristvi Narodnoyi Prosviti Aus dem Leben eines deutschen Klinikers Erinnerungen und Beobachtungen Leipzig 1925 Verlag F C W Vogel Z zhittya nimeckogo klinicista Spogadi ta sposterezhennya Pam yatNa chest Adolfa Shtryumpelya nazvano vulici u Dyusseldorfi Erlangeni ta Probstedi de PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 11903476X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Whonamedit Marie Strumpell encephalitis angl Whonamedit Strumpell s disease I angl Whonamedit Strumpell s sign I Whonamedit Strumpell s sign II Whonamedit Strumpell s sign III Whonamedit Strumpell s sign IV Whonamedit Strumpell Leichtenstern encephalitis Whonamedit Strumpell Lorrain disease A G G von Strumpell Beitrage zur Pathologie des Ruckenmarks Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1880 10 676 717 M Lorrain Contribution a l etude de la paraplegie spasmodique familiale Thesis de Paris 1898 DzherelaStrumpell Ernst Adolf Gustav Gottfried von bayerischer Personaladel 1893 9 nim Whonamedit Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strumpell angl