Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ МП — православний український козачий чоловічий монастир, заснований наприкінці 16-го — на початку 17-го сторіч біля слободи Самарчук (Новоселиця; нині м. Новомосковськ Дніпропетровської області) у Орловському Куті на території Самарської паланки Запорізької Січі.
| Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ МП | |
|---|---|
 Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ МП | |
| 48°37′50″ пн. ш. 35°17′10″ сх. д. / 48.63058611113877561° пн. ш. 35.28611111113877286° сх. д.Координати: 48°37′50″ пн. ш. 35°17′10″ сх. д. / 48.63058611113877561° пн. ш. 35.28611111113877286° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, вул. Монастирська, 1, Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область |
| Початок будівництва | 1576 |
| Відбудовано | 1993 |
| Належність | УПЦ-МП |
  Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП) (Дніпропетровська область) | |
 Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ у Вікісховищі | |
Історія
До заснування
З документальних джерел випливає незаперечний факт: ще до появи монастиря на території сучасної обителі існувала невеличка церковця в і'мя Святого Миколая. Саме вона стала після 1576 року тим вихідним вузлом, навколо якого поступово почав утворюватися комплекс основних монастирських споруд. Коли запорожці отримали в своє розпорядження обширні землі, до складу яких входило і старовинне місто Самарь з прилеглими лісами, вони стали укріплювати місто, а на великому острові, який розташовувався на р. Самара, заснували невеличке укріплення з льохами і підземними ходами. Коло церкви було побудовано декілька житлових приміщень, куди за розпорядженням коша Запорозького поміщали «ранами скалеченных козаків, всех больных, на баталиях раненых». Це була перша на Запорозьких вільностях невеличка дерев'яна церква «с шпиталем, звонницей и школою при ней».
Заснування монастиря
Початок заснуванню монастиря було покладене після 1576 р., коли польсько-литовський король Стефан Баторій дарував козакам старовинне місто Самарь. До появи монастиря на означеній території існувала невеличка церква в ім'я святого Миколая. Вона й стала після 1576 року основою для будівництва монастирських споруд. Коло церкви були збудовані житлові приміщення, куди за наказами Коша Запорозького клали поранених козаків. У 1602 році фортеця з церквою перетворилась на монастир.
За часів Запорозької Січі
Монастир підлягав безпосередньо Кошу Запорізької Січі, від якого одержав значні земельні маєтності, на яких вів інтенсивне господарство і постачав Запоріжжю хліб та інші продукти. При Самарській пустелі був шпиталь для хворих і старих козаків.
У 17 — 18 ст. монастир неодноразово піддавався нападам. Під час одного з них церква була зруйнована, монастир пограбовано і спустошено. Однак вже у 1670 г. він відновлюється, а церква відбудовується. Декілька разів Самарський Миколаївський монастир відновлювався та відбудовувався.
Репресії з боку Російської влади
У другій половині XVII ст. для Росії виникла необхідність мати укріплену фортецю на північному кордоні запорозьких земель. У 1687 г. в сусідстві з монастирем було споруджено Богородицьку фортецю. Це будівництво занепокоїло запорожців і вони відкрито висловили своє невдоволення гетьману Івану Мазепі та князю Голіцину. Ченці Самарської обителі підтримали козаків, після чого запорозький монастир визнали джерелом збурення.
Російські війська оточили обитель, захопили багатьох монахів, піддали їх тортурам і допитам.
Гетьман І. Мазепа готувався помститися й непокірним запорожцям, однак 1690 року в околицях Самарського монастиря спалахнув страшний мор, так звана зухвала смерть, а потім усе Запорожжя перенесло спустошливий наліт сарани. Навколишні землі на кілька років спустошилися, знелюдів і козацький монастир. Для монастиря настали важкі часи. У 1690 р. він геть спорожнів, «братские келии были без жильцов и церковь стояла без пения».
В цьому ж році монастир прийнято під опіку Києво-Межигірського монастиря, але вже не було можливості в такі тяжкі для всього Запоріжжя часи виправити і відновити в обителі монастирський лад.
Після руйнування Січі
Кінець XVII — початок XVIII століть — період занепаду монастиря, тісно пов'язаний із сумними подіями, що відбувались в Україні в цей час. Участь запорожців у повстанні Булавіна, а також підтримка антиколоніального повстання гетьмана Лівобережної України Івана Мазепи 1709 року призвели до тяжких наслідків. Царські війська здійснили каральну експедицію вздовж Дніпра та зруйнували Запорізьку Січ. Більшість запорожців перетнули кордон Кримського ханства і осіли на території, яку контролювали татари. Після невдалого для Росії Прутського походу 1711 року за умовами Прутського миру монастирські землі опинились під владою Кримського ханства. Тоді надбання монастиря були пограбовані, а святиня перетворена на попіл.
Запустіння тривало до 1720 року. З цього часу монастир потроху став відбудовуватись. З 1726 р. для Самарського Військового монастиря почався новий, найцікавіший період розбудови і облаштування «монастырь … как первая существеннейшая и необходимая потребность края снова возник из пепла и развалин, скоро принял иной, лучший вид и получил во всех частях более правильное устройство». Мається на увазі що усі типи будівель розташовувалися в монастирі не мальовничо-хаотично, а строго закономірно. По мірі розвитку монастиря ускладнюється його функціональний устрій: при наявності відповідної території монастир поділяється на кілька відокремлених функціональних зон: культову — у центрі, житлову, господарську — на периферії.
За часів Нової Січі
Відразу ж після повернення на рідні землі у 1734 р. запорожці протягом літа спорудили біля Чортомлику на р. Підпільній Січ. Після цього взялися за облаштування Самарського монастиря. Начальник всіх запорозьких церков, ієромонах Межигірського монастиря Павло Маркевич всі сили спрямував на те, щоб у короткий час привести до ладу всі його святині.
У 1736 році під час турецької війни монастир був укріплений ретраншементами. З 1791 року монастир, як найближчий до Катеринослава, призначений місцеперебуванням архієреїв (заміським архієрейським будинком). Обитель виявилася надійним форпостом запорожців в російський-турецьких війнах 1735—1739 і 1768—1774 рр. Під час останньої з них монастир поселив безліч полонених татар і турків. З ними обходилися так добре, що багато хто з них прийняв в обителі хрещення, а деякі, після закінчення війни, і чернецтво.
У 1760 році настоятель обителі Володимир Сокольський «произведен в начальникм Сечевых церквей», а у 1774 році по проханню війська і по ходотайству Г. О. Потьомкіна «пожалованный даже в Архимандриты».
Після козацької доби
Від 1775, по знищенні Січі, монастир був приписаний до Ставропігійського Києво-Межигірського монастиря, 1787 став знову самостійним, а з 1791 приписний до архієрейського дому. Самарський Миколаївський монастир мав дві кам'яні церкви, що з них Миколаївська, побудована 1781, мала особливо шановану ікону Богородиці і багато церковних предметів Запорізької доби.
У радянські часи
Самарський Миколаївський монастир було ліквідовано за часів радянської влади. За часів радянської влади в ньому відкрили будинок пристарілих, потім інтернат для розумово відсталих.
За часів незалежної України
У 1993 році відроджений прихід в будівлях монастиря, через два роки — знов відкритий як жіночий монастир. Зараз монастир відновлено та частково відбудовано УПЦ-МП.
12 березня 1998 Священний Синод Української Православної Церкви МП на підставі доповіді Ірінея, Архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського, перетворив Свято-миколаївський пустинний жіночій монастир Свято-миколаївського приходу в чоловічий Свято-миколаївський пустинний монастир і затвердив намісником ієромонаха Досифея (Савелова) із зведенням його в сан ігумена.
Споруди
У монастирі знаходяться архітектурні пам'ятки національного значення: Пустельно-Миколаївський Самарський монастир 1782—1820 рр.; Миколаївський собор 1787 р.; Братські й настоятельські келії 1816—1820 рр.
Головні святині — Охтирська ікона Божої Матері, іменована «Самарською» і ікона св. Миколи Чудотворця. Храми: Миколаївський з притворами св. Киріка і Іуліти.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
Дзвіниця -
![image]()
-
![image]()
Монастирський парк
Примітки
- 1.Яворницький Д. І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. — К.: «Наукова думка», 1990. — Т.1. — С.302
- 5.Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775—1917 годы. — Днепропетровск: «Січ», 2001. — С.207.
- Вечерський В. В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. — К.: Головкиївархітектура — НДІТІАМ, 2001. — ст. 104;
Джерела та література
- О. С. Кузьмук. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 428. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Яворницький Д. І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. — К.: «Наукова думка», 1990. — Т.1.
- Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775—1917 годы. — Днепропетровск: «Січ», 2001.
- Ігор Анцишкін. Запорозька Січ і Межигірський монастир.— В кн.: Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів.— К., 2001.— Т. 6.— C. 109—117 [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Гавриил (Розанов). Историческая записка о Пустынно-Николаевском Самарском монастыре. — Одесса, 1838.
- Гавриил (Розанов). Самарский монастырь // Собрание сочинений. — М., 1854.
- Вечерський В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.] — К.: Головкиївархітектура, 2001. — 350 с.: іл.
Посилання
- Самарський Миколаївський монастир [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
 | Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij monastir Svyato Mikolayivskij pustelnij Samarskij cholovichij monastir UPC MP pravoslavnij ukrayinskij kozachij cholovichij monastir zasnovanij naprikinci 16 go na pochatku 17 go storich bilya slobodi Samarchuk Novoselicya nini m Novomoskovsk Dnipropetrovskoyi oblasti u Orlovskomu Kuti na teritoriyi Samarskoyi palanki Zaporizkoyi Sichi Svyato Mikolayivskij pustelnij Samarskij cholovichij monastir UPC MPSvyato Mikolayivskij pustelnij Samarskij cholovichij monastir UPC MP48 37 50 pn sh 35 17 10 sh d 48 63058611113877561 pn sh 35 28611111113877286 sh d 48 63058611113877561 35 28611111113877286 Koordinati 48 37 50 pn sh 35 17 10 sh d 48 63058611113877561 pn sh 35 28611111113877286 sh d 48 63058611113877561 35 28611111113877286Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina vul Monastirska 1 Orlivshina Novomoskovskij rajon Dnipropetrovska oblastPochatok budivnictva1576Vidbudovano1993NalezhnistUPC MPSvyato Mikolayivskij pustelnij Samarskij cholovichij monastir UPC MP Dnipropetrovska oblast Svyato Mikolayivskij pustelnij Samarskij cholovichij monastir UPC u VikishovishiIstoriyaDo zasnuvannya Z dokumentalnih dzherel viplivaye nezaperechnij fakt she do poyavi monastirya na teritoriyi suchasnoyi obiteli isnuvala nevelichka cerkovcya v i mya Svyatogo Mikolaya Same vona stala pislya 1576 roku tim vihidnim vuzlom navkolo yakogo postupovo pochav utvoryuvatisya kompleks osnovnih monastirskih sporud Koli zaporozhci otrimali v svoye rozporyadzhennya obshirni zemli do skladu yakih vhodilo i starovinne misto Samar z prileglimi lisami voni stali ukriplyuvati misto a na velikomu ostrovi yakij roztashovuvavsya na r Samara zasnuvali nevelichke ukriplennya z lohami i pidzemnimi hodami Kolo cerkvi bulo pobudovano dekilka zhitlovih primishen kudi za rozporyadzhennyam kosha Zaporozkogo pomishali ranami skalechennyh kozakiv vseh bolnyh na bataliyah ranenyh Ce bula persha na Zaporozkih vilnostyah nevelichka derev yana cerkva s shpitalem zvonnicej i shkoloyu pri nej Zasnuvannya monastirya Pochatok zasnuvannyu monastirya bulo pokladene pislya 1576 r koli polsko litovskij korol Stefan Batorij daruvav kozakam starovinne misto Samar Do poyavi monastirya na oznachenij teritoriyi isnuvala nevelichka cerkva v im ya svyatogo Mikolaya Vona j stala pislya 1576 roku osnovoyu dlya budivnictva monastirskih sporud Kolo cerkvi buli zbudovani zhitlovi primishennya kudi za nakazami Kosha Zaporozkogo klali poranenih kozakiv U 1602 roci fortecya z cerkvoyu peretvorilas na monastir Za chasiv Zaporozkoyi Sichi Monastir pidlyagav bezposeredno Koshu Zaporizkoyi Sichi vid yakogo oderzhav znachni zemelni mayetnosti na yakih viv intensivne gospodarstvo i postachav Zaporizhzhyu hlib ta inshi produkti Pri Samarskij pusteli buv shpital dlya hvorih i starih kozakiv U 17 18 st monastir neodnorazovo piddavavsya napadam Pid chas odnogo z nih cerkva bula zrujnovana monastir pograbovano i spustosheno Odnak vzhe u 1670 g vin vidnovlyuyetsya a cerkva vidbudovuyetsya Dekilka raziv Samarskij Mikolayivskij monastir vidnovlyuvavsya ta vidbudovuvavsya Represiyi z boku Rosijskoyi vladi U drugij polovini XVII st dlya Rosiyi vinikla neobhidnist mati ukriplenu fortecyu na pivnichnomu kordoni zaporozkih zemel U 1687 g v susidstvi z monastirem bulo sporudzheno Bogorodicku fortecyu Ce budivnictvo zanepokoyilo zaporozhciv i voni vidkrito vislovili svoye nevdovolennya getmanu Ivanu Mazepi ta knyazyu Golicinu Chenci Samarskoyi obiteli pidtrimali kozakiv pislya chogo zaporozkij monastir viznali dzherelom zburennya Rosijski vijska otochili obitel zahopili bagatoh monahiv piddali yih torturam i dopitam Getman I Mazepa gotuvavsya pomstitisya j nepokirnim zaporozhcyam odnak 1690 roku v okolicyah Samarskogo monastirya spalahnuv strashnij mor tak zvana zuhvala smert a potim use Zaporozhzhya pereneslo spustoshlivij nalit sarani Navkolishni zemli na kilka rokiv spustoshilisya znelyudiv i kozackij monastir Dlya monastirya nastali vazhki chasi U 1690 r vin get sporozhniv bratskie kelii byli bez zhilcov i cerkov stoyala bez peniya V comu zh roci monastir prijnyato pid opiku Kiyevo Mezhigirskogo monastirya ale vzhe ne bulo mozhlivosti v taki tyazhki dlya vsogo Zaporizhzhya chasi vipraviti i vidnoviti v obiteli monastirskij lad Pislya rujnuvannya Sichi Kinec XVII pochatok XVIII stolit period zanepadu monastirya tisno pov yazanij iz sumnimi podiyami sho vidbuvalis v Ukrayini v cej chas Uchast zaporozhciv u povstanni Bulavina a takozh pidtrimka antikolonialnogo povstannya getmana Livoberezhnoyi Ukrayini Ivana Mazepi 1709 roku prizveli do tyazhkih naslidkiv Carski vijska zdijsnili karalnu ekspediciyu vzdovzh Dnipra ta zrujnuvali Zaporizku Sich Bilshist zaporozhciv peretnuli kordon Krimskogo hanstva i osili na teritoriyi yaku kontrolyuvali tatari Pislya nevdalogo dlya Rosiyi Prutskogo pohodu 1711 roku za umovami Prutskogo miru monastirski zemli opinilis pid vladoyu Krimskogo hanstva Todi nadbannya monastirya buli pograbovani a svyatinya peretvorena na popil Zapustinnya trivalo do 1720 roku Z cogo chasu monastir potrohu stav vidbudovuvatis Z 1726 r dlya Samarskogo Vijskovogo monastirya pochavsya novij najcikavishij period rozbudovi i oblashtuvannya monastyr kak pervaya sushestvennejshaya i neobhodimaya potrebnost kraya snova voznik iz pepla i razvalin skoro prinyal inoj luchshij vid i poluchil vo vseh chastyah bolee pravilnoe ustrojstvo Mayetsya na uvazi sho usi tipi budivel roztashovuvalisya v monastiri ne malovnicho haotichno a strogo zakonomirno Po miri rozvitku monastirya uskladnyuyetsya jogo funkcionalnij ustrij pri nayavnosti vidpovidnoyi teritoriyi monastir podilyayetsya na kilka vidokremlenih funkcionalnih zon kultovu u centri zhitlovu gospodarsku na periferiyi Za chasiv Novoyi Sichi Vidrazu zh pislya povernennya na ridni zemli u 1734 r zaporozhci protyagom lita sporudili bilya Chortomliku na r Pidpilnij Sich Pislya cogo vzyalisya za oblashtuvannya Samarskogo monastirya Nachalnik vsih zaporozkih cerkov iyeromonah Mezhigirskogo monastirya Pavlo Markevich vsi sili spryamuvav na te shob u korotkij chas privesti do ladu vsi jogo svyatini U 1736 roci pid chas tureckoyi vijni monastir buv ukriplenij retranshementami Z 1791 roku monastir yak najblizhchij do Katerinoslava priznachenij misceperebuvannyam arhiyereyiv zamiskim arhiyerejskim budinkom Obitel viyavilasya nadijnim forpostom zaporozhciv v rosijskij tureckih vijnah 1735 1739 i 1768 1774 rr Pid chas ostannoyi z nih monastir poseliv bezlich polonenih tatar i turkiv Z nimi obhodilisya tak dobre sho bagato hto z nih prijnyav v obiteli hreshennya a deyaki pislya zakinchennya vijni i chernectvo U 1760 roci nastoyatel obiteli Volodimir Sokolskij proizveden v nachalnikm Sechevyh cerkvej a u 1774 roci po prohannyu vijska i po hodotajstvu G O Potomkina pozhalovannyj dazhe v Arhimandrity Pislya kozackoyi dobi Vid 1775 po znishenni Sichi monastir buv pripisanij do Stavropigijskogo Kiyevo Mezhigirskogo monastirya 1787 stav znovu samostijnim a z 1791 pripisnij do arhiyerejskogo domu Samarskij Mikolayivskij monastir mav dvi kam yani cerkvi sho z nih Mikolayivska pobudovana 1781 mala osoblivo shanovanu ikonu Bogorodici i bagato cerkovnih predmetiv Zaporizkoyi dobi U radyanski chasi Samarskij Mikolayivskij monastir bulo likvidovano za chasiv radyanskoyi vladi Za chasiv radyanskoyi vladi v nomu vidkrili budinok pristarilih potim internat dlya rozumovo vidstalih Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini U 1993 roci vidrodzhenij prihid v budivlyah monastirya cherez dva roki znov vidkritij yak zhinochij monastir Zaraz monastir vidnovleno ta chastkovo vidbudovano UPC MP 12 bereznya 1998 Svyashennij Sinod Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi MP na pidstavi dopovidi Irineya Arhiyepiskopa Dnipropetrovskogo i Pavlogradskogo peretvoriv Svyato mikolayivskij pustinnij zhinochij monastir Svyato mikolayivskogo prihodu v cholovichij Svyato mikolayivskij pustinnij monastir i zatverdiv namisnikom iyeromonaha Dosifeya Savelova iz zvedennyam jogo v san igumena SporudiU monastiri znahodyatsya arhitekturni pam yatki nacionalnogo znachennya Pustelno Mikolayivskij Samarskij monastir 1782 1820 rr Mikolayivskij sobor 1787 r Bratski j nastoyatelski keliyi 1816 1820 rr Golovni svyatini Ohtirska ikona Bozhoyi Materi imenovana Samarskoyu i ikona sv Mikoli Chudotvorcya Hrami Mikolayivskij z pritvorami sv Kirika i Iuliti GalereyaDzvinicya Monastirskij parkPrimitki1 Yavornickij D I Samarskij Pustinno Mikolayivskij monastir Istoriya Zaporozkih kozakiv K Naukova dumka 1990 T 1 S 302 5 Feodosij Makarevskij Samarskij Ekaterinoslavskoj eparhii Pustinno Nikolaevskij monastyr Skalozub Yu Istoriya Ekaterinoslavskoj eparhii 1775 1917 gody Dnepropetrovsk Sich 2001 S 207 Vecherskij V V Arhitekturna j mistobudivna spadshina dobi Getmanshini Formuvannya doslidzhennya ohorona K Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2001 st 104 Dzherela ta literaturaO S Kuzmuk Samarskij Pustinno Mikolayivskij monastir 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 428 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yavornickij D I Samarskij Pustinno Mikolayivskij monastir Istoriya Zaporozkih kozakiv K Naukova dumka 1990 T 1 Feodosij Makarevskij Samarskij Ekaterinoslavskoj eparhii Pustinno Nikolaevskij monastyr Skalozub Yu Istoriya Ekaterinoslavskoj eparhii 1775 1917 gody Dnepropetrovsk Sich 2001 Igor Ancishkin Zaporozka Sich i Mezhigirskij monastir V kn Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv K 2001 T 6 C 109 117 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine Gavriil Rozanov Istoricheskaya zapiska o Pustynno Nikolaevskom Samarskom monastyre Odessa 1838 Gavriil Rozanov Samarskij monastyr Sobranie sochinenij M 1854 Vecherskij V Arhitekturna j mistobudivna spadshina dobi Getmanshini Formuvannya doslidzhennya ohorona 14 travnya 2016 u Wayback Machine K Golovkiyivarhitektura 2001 350 s il PosilannyaSamarskij Mikolayivskij monastir 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi