Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саксен-Лауенбурзьке герцогство (нім. Herzogtum Sachsen-Lauenburg) — герцогство у Північній Німеччині, що існувало в XIII — ХІХ століттях на території Нижньої Саксонії, зі столицею в Лауенбурзі-на-Ельбі (з 1619 року — в Ратцебурзі). Займало терени німецького повіту герцогство Лауенбург. У 1296—1803 роках перебувало у складі Священної Римської імперії; у 1803—1814 — в унії з Данією; у 1814—1876 роках — у складі Пруссії та Німецької імперії.
| Саксен-Лауенбурзьке герцогство нім. Herzogtum Sachsen-Lauenburg | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Лауенбург-на-Ельбі (до 1619 р.) Ратцебург (з 1619 р.) | ||||||||||
| Форма правління | герцогство | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - Відокремлення від герцогства Саксонія | |||||||||||
| - Поділ на та | 1303–1401 | ||||||||||
| - Персональна унія: - з Люнебург-Целле - з Брауншвейг-Люнебург | 1689–1705 1705–1803 | ||||||||||
| - Розпуск через Наполеонівські війни | 1803–1814 | ||||||||||
| - Персональна унія: - з Данія - з Пруссія | 1814–1864 1865–1876 | ||||||||||
| - До складу Пруссії | 1876 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Назва
Історія
Герцогство утворилося після того, як імператор Фрідріх I Барбаросса розділив колишнє Саксонське герцогство на герцогство Саксен-Лауенбург і герцогство Саксен-Віттенберг. Столицею герцогства Саксен-Лауенбург стало місто Лауенбург, а 1619 р. столиця була переміщена в Ратцебург. Герцоги Саксен-Лауенбургу і Саксен-Віттенберга змагались за право вважатися виборщиками імператора від імені свого саксонського герцогства.
У 1314 році відсутність письмового закону про вибори імператора призвела до того, що було вибрано одразу два імператори: 19 вересня представник Кельна, пфальцграф, герцог Саксен-Віттенберзький і Генріх Хорутанський (вважався королем Богемії) обрали Фрідріха Красивого, а наступного дня виборщики від Майнца та Тріра, герцог Саксен-Лауенбурзький та Іоанн Люксембурзький (також називав себе королем Богемії) проголосували за Людовіка Баварського. Аби уникнути таких непорозумінь, 1356 р. був опублікований імператорський указ, згодом відомий як «Золота булла», в якому був строго прописаний порядок виборів імператора Священної Римської імперії і склад вибірників. Згідно із Золотою буллою, право обирати імператора отримала Віттенберзька гілка Саксонського дому.
Починаючи з XIV століття герцогство Саксен-Лауенбург іменувало себе Нижня Саксонія (нім. Niedersachsen), проте поширеною була й назва Саксонія для позначення територій, що входили в герцогство Саксонія в межах 1180 р. Тому, коли в 1500 році в Священній Римській імперії були утворені імперські округи, округ, до складу якого увійшло герцогство Саксен-Лауенбург з навколишніми територіями, отримав назву «Саксонський округ», а той, до якого увійшло кероване Веттінами Саксонське курфюрство — . Проте термін «Нижня Саксонія» все більше входив у побут, і «Саксонський округ» був перейменований в .
1689 року, зі смертю герцога Юлія-Франца, згасла чоловіча лінія Саксен-Лауенбурзької гілки роду Асканії, проте Саксен-Лауенбурзькі закони дозволяли спадкування і по жіночій лінії. Тому дві живі на той час (із трьох) доньки Юлія-Франца — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — почали боротьбу за спадщину. Цим скористався герцог Георг Вільям князівства Люнебург-Целле, що входило до складу сусіднього Брауншвейг-Люнебурзького герцогства, який вторгся в Саксен-Лауенбург зі своїми військами, перешкодивши сходження на трон законної спадкоємиці Анни Марії Франциски.
Оскільки інші монархії визнали права Анни Марії, то конфлікт почав розростатися, втягнувши сусідні герцогство Мекленбург-Шверін, герцогство Гольштейн, п'ять володінь в Ангальті під керівництвом роду Асканії, курфюрство Саксонію (де з 1422 року також правили представники роду Асканії), Швецію і маркграфство Бранденбург. У бойові дії були залучені Люнебург-Целле і данський Гольштейн, які 9 жовтня 1693 р. погодились, що оскільки Целле де-факто контролює майже все герцогство Саксен-Лауенбург, то воно до нього і перейде, а фортеця в Ратцебурзі, укріплена за час панування Целле і спрямована проти Гольштейна, буде зруйнована. Натомість Данський Гольштейн, який захопив Ратцебург і зруйнував фортецю, виведе свої війська.
Таким чином майже все герцогство Саксен-Лауенбург (окрім ексклава Хадельн) перейшло до молодшої гілки Вельфів — Ганноверської династії, в той час як законні спадкоємиці — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — які так і не відмовилися від своїх домагань, були вигнані і доживали свій вік в Плосковіцях в Богемії.
Однак імператор Леопольд I відмовив Целле у праві на володіння Саксен-Лауенбургом, і зберіг Хальден, недосяжний для Целле, під своїм заступництвом. Лише в 1728 році його син Карл VI дарував Георгу II Саксен-Лауенберг в льон, остаточно узаконивши захоплення, здійснене наприкінці XVII століття.
Період Наполеонівських воєн
У 1803—1805 роках герцогство було окуповано французькими військами, які потім пішли воювати з Австрією. Восени 1805 року на початку Війни третього коаліції герцогство було зайнято англійськими, шведськими і російськими військами. В грудні Французька імперія передала Саксен-Лауенбург, яким все одно вже не володіла, Прусському королівству.
1806 року, після розпуску Наполеоном Священної Римської імперії, Пруссія приєдналась до Четвертої коаліції і вступила у війну з Францією. Восени 1806 р. прусські війська були розбиті в битві при Єні та Ауерштадті, Франція знову окупувала Саксен-Лауенбург і включила його до складу свого сателіта — Вестфальського королівства. 1810 року велика частина колишньої території герцогства — за винятком , що залишилась в складі Вестфалії — була анексована Французькою імперією.
У складі Німецького союзу і унія з Данією
Після розгрому Франції Віденський конгрес відновив герцогство Саксен-Лауенбург, яке стало членом Німецького союзу. На півночі Європи був проведений обмін територіями: Ганновер отримав колись прусський Східна Фризія, а Пруссія отримала натомість колись Ганноверський Саксен-Лауенбург. 7 червня 1815 р. Пруссія передала Саксен-Лауенбург Данії, аби компенсувати данські претензії на колишню Шведську Померанію, що увійшла до складу Пруссії; додатково до цього Пруссія виплатила Данії 2 600 000 талерів. Саксен-Лауенбурзьке герцогство стало управлятися данськими королями в рамках персональної унії.
1864 року Пруссія окупувала герцогство під час Дансько-Прусської війни. 1865 року збори станів Саксен-Лауенбург запропонувало прусського короля Вільгельма I прийняти титул герцога Саксен-Лауенбурзького. Він погодився, і став правити герцогством в рамках персональної унії. Вільгельм призначив прем'єр-міністра Пруссії Отто фон Бісмарка міністром Саксен-Лауенбургу. 1867 року герцогство увійшло до складу Північнонімецького союзу.
Інтеграція з Німеччиною
1871 року Саксен-Лауенбурзьке герцогство увійшло до складу об'єднаної Німецької імперії. 1876 року уряд герцогства і збори станів ухвалили рішення про розформування герцогства, що і було зроблено 1 липня 1876 р. Його землі увійшли до складу провінції Шлезвіг-Гольштейн як район «Герцогство Лауенбург».
Колишні землі герцогства відсутні в сучасному районі «Герцогство Лауенбург»
Крім території сучасного району «Герцогство Лауенбург», до складу герцогства раніше входили й інші землі, в основному розташовані на південь від річки Ельба:
- Смуга землі уздовж південного берега Ельби від Маршахта до Амт-Нойхаусу, яка з'єднувала центр герцогства з його південно-східною частиною. 1814 р. була передана Ганноверському королівству, і тепер є частиною району Гарбург.
- Сам Амт-Нойхаус з територіями по обох берегах Ельби. Був переданий королівству Ганновер 1814 року, і тепер є частиною району Люнебург.
- Екслав , розташований в гирлі Ельби. 1689 року був виділений з Саксен-Лауенбургу і був в управлінні як окрема територія під опікою Імперії. 1731 року був приєднаний до , наразі є частиною району Куксгафен.
- Деякі з колишніх територій герцогства, розташованих на північ від Ельби, нині не входять у район «Герцогство Лауенбург», оскільки в листопаді 1945 року відповідно до угоди між і Лященко вони увійшли до складу радянської зони окупації Німеччини.
Герцоги Саксен-Лауенбурзькі
Асканії (1260—1689)
До герцогів включають Бернхарда і його сина Альбрехта, які правили Саксонським герцогством до його розділу на Саксен-Лауенбург і Саксен-Віттенберг.
- 1260—1272 — Альбрехт II, правив разом зі старшим братом Іоанном I (різні джерела дають різні дати закінчення спільного правління)
- 1260—1282 — Іоанн I, правив разом з молодшим братом Альбрехтом II, потім залишив своє володіння малолітнім синам і пішов у францисканський монастир у Віттенберзі
- 1282—1296 — Альбрехт II, після зречення старшого брата правив як хранитель, а після його смерті (1295 р.) — як захисник герцогства для трьох племінників
- 1296—1305 — Іоанн II, правив спільно з братами Альбрехтом III і Еріком I
- 1296—1305 — Альбрехт III, правив спільно з братами Іоанном II і Еріком I
- 1296—1305 — Ерік I, правив спільно з братами Альбрехтом III та Іоанном II
1305 року брати розділили герцогство між собою, утворивши лінії Бергедорф-Мелін і Ратцебург-Лауенбург.
Бергедорф-Мелін
- 1305—1322 — Іоанн II, одноосібне правління
- 1322—1343 — , син попереднього
- 1343—1356 — , син попереднього
- 1356—1370 — , брат попереднього
- 1370—1401 — , брат попереднього
1401 року старша гілка згасла, і Лауенбург об'єднався під лінією Ратцебург-Лауенбург.
Ратцебург-Лауенбург
- 1305—1308 — Альбрехт III, правив спільно з братом Еріком I
- 1305—1338 — Ерік I, правив спільно з братом Альбрехтом III до його смерті в 1308, зрікся в 1338
- 1338—1368 — , син попереднього
- 1368—1412 — , син попереднього, з 1401 роки правив спільно з Еріком V і Бернхардом II
1401 року молодша гілка успадкувала Лауенбург і володіння старшої гілки.
- 1401—1436 — , син попереднього, до 1412 р. правив разом з батьком, до 1414 року — спільно з братом Іваном IV, З 1426 року — спільно з молодшим братом Бернхардом II
- 1401—1414 — , брат попереднього, правив спільно з братом Еріком V, до 1412 р. — спільно з батьком
- 1426—1463 — , брат попереднього, З 1426 року правив спільно з братом Еріком V
- 1463—1507 — , син попереднього
- 1507—1543 — , син попереднього
- 1543—1571 — , син попереднього, зрікся на користь сина Магнуса II
- 1571—1574 — , син попереднього
- 1574—1581 — , повернувся на престол змістивши сина Магнуса II
- 1581—1588 — , син попереднього, правив спільно з братами Моріцем і Францем II, зрікся в 1588 році
- 1581—1612 — , правив спільно з братами Магнусом II (до 1588 року) і Францем II
- 1581—1619 — , правив спільно з братами Магнусом II (до 1588 року) і Моріцем (до 1612)
- 1619—1656 — , син попереднього
- 1656—1665 — , син попереднього
- 1665—1666 — , син попереднього
- 1666—1689 — , брат попереднього
Вельфи (1689—1803)
Протягом 113 років герцогством правили представники дому Вельфів, однак лише 1728 р. Карл VI дарував їм Саксен-Лауенберг в льон, узаконивши захоплення, здійснене наприкінці XVII століття.
Брауншвейг і Люнебург-Целле (1689—1705)
- 1689—1705 — Георг Вільгельм Брауншвейг-люнебурзської
Ганноверська династія (1705—1803)
- 1705—1727 — Георг Людвіг, король Великої Британії Георг I
- 1727—1760 — Георг Август, король Великої Британії Георг II
- 1760—1814 — Георг Вільгельм Фрідріх, король Великої Британії Георг III, де-факто зміщений в 1803-05 і 1805-14 рр., проте він зберігав титул герцога і не визнавав ніяких актів Наполеона з цього питання. Лише на Віденському конгресі при повній згоді сторін було вирішено передати титул його племіннику.
Ольденбурзька династія (1814—1864)
Протягом 50 років герцогство Саксен-Лауенбург, будучи членом Німецького союзу, знаходилося в персональній унії з королівством Данія.
Основна лінія (1814—1863)
- 1814—1839 — Фредерік I, король Данії Фредерік VI
- 1839—1848 — Крістіан I, король Данії Крістіан VIII
- 1848—1863 — Фредерік II, король Данії Фредерік VII
Глюксбурги (1863—1864)
- 1863—1864 — Крістіан II, король Данії Крістіан IX
Гогенцоллерни (1865—1876)
Протягом 12 років герцогство Саксен-Лауенбург перебувало в персональній унії з Пруссією, було членом Північнонімецького союзу, входило до складу Німецької імперії.
- 1864—1876 — Вільгельм I, король Пруссії, президент Північнонімецького союзу, імператор Німеччини
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксен-Лауенбурзьке герцогство
- Історична карта Шлезвіг Гольштейну в 1730
- Історична карта Нижньої Саксонії в 1789
- Історичний атлас Саксен-Лауенбургу
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Gercogstvo Lauenburg Saksoniya znachennya ta Lauenburg Saksen Lauenburzke gercogstvo nim Herzogtum Sachsen Lauenburg gercogstvo u Pivnichnij Nimechchini sho isnuvalo v XIII HIH stolittyah na teritoriyi Nizhnoyi Saksoniyi zi stoliceyu v Lauenburzi na Elbi z 1619 roku v Ratceburzi Zajmalo tereni nimeckogo povitu gercogstvo Lauenburg U 1296 1803 rokah perebuvalo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 1803 1814 v uniyi z Daniyeyu u 1814 1876 rokah u skladi Prussiyi ta Nimeckoyi imperiyi Saksen Lauenburzke gercogstvo nim Herzogtum Sachsen Lauenburg 1296 1803 1814 1876 Prapor Gerb Saksen Lauenburzke gercogstvo istorichni kordoni na kartiSaksen Lauenburg 1848 r Stolicya Lauenburg na Elbi do 1619 r Ratceburg z 1619 r Forma pravlinnya gercogstvo Istorichnij period Serednovichchya Vidokremlennya vid gercogstva Saksoniya Podil na ta 1303 1401 Personalna uniya z Lyuneburg Celle z Braunshvejg Lyuneburg 1689 1705 1705 1803 Rozpusk cherez Napoleonivski vijni 1803 1814 Personalna uniya z Daniya z Prussiya 1814 1864 1865 1876 Do skladu Prussiyi 1876 Poperednik Nastupnik Knyazivstvo Saksoniya Hadeln Korolivstvo Prussiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksen Lauenburzke gercogstvoNazvaZaksen Lauenburzke gercogstvo nim Herzogtum Sachsen Lauenburg Lauenburzke gercogstvo nim Herzogtum Lauenburg Lauenburzke gercogstvo nim Ducatus Lauenburgensis oficijna latinska nazva IstoriyaGerb Saksen Lauenburgu vstanovlenij Leopoldom I Gabsburgom v 1671 r Gercogstvo utvorilosya pislya togo yak imperator Fridrih I Barbarossa rozdiliv kolishnye Saksonske gercogstvo na gercogstvo Saksen Lauenburg i gercogstvo Saksen Vittenberg Stoliceyu gercogstva Saksen Lauenburg stalo misto Lauenburg a 1619 r stolicya bula peremishena v Ratceburg Gercogi Saksen Lauenburgu i Saksen Vittenberga zmagalis za pravo vvazhatisya viborshikami imperatora vid imeni svogo saksonskogo gercogstva U 1314 roci vidsutnist pismovogo zakonu pro vibori imperatora prizvela do togo sho bulo vibrano odrazu dva imperatori 19 veresnya predstavnik Kelna pfalcgraf gercog Saksen Vittenberzkij i Genrih Horutanskij vvazhavsya korolem Bogemiyi obrali Fridriha Krasivogo a nastupnogo dnya viborshiki vid Majnca ta Trira gercog Saksen Lauenburzkij ta Ioann Lyuksemburzkij takozh nazivav sebe korolem Bogemiyi progolosuvali za Lyudovika Bavarskogo Abi uniknuti takih neporozumin 1356 r buv opublikovanij imperatorskij ukaz zgodom vidomij yak Zolota bulla v yakomu buv strogo propisanij poryadok viboriv imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i sklad vibirnikiv Zgidno iz Zolotoyu bulloyu pravo obirati imperatora otrimala Vittenberzka gilka Saksonskogo domu Pochinayuchi z XIV stolittya gercogstvo Saksen Lauenburg imenuvalo sebe Nizhnya Saksoniya nim Niedersachsen prote poshirenoyu bula j nazva Saksoniya dlya poznachennya teritorij sho vhodili v gercogstvo Saksoniya v mezhah 1180 r Tomu koli v 1500 roci v Svyashennij Rimskij imperiyi buli utvoreni imperski okrugi okrug do skladu yakogo uvijshlo gercogstvo Saksen Lauenburg z navkolishnimi teritoriyami otrimav nazvu Saksonskij okrug a toj do yakogo uvijshlo kerovane Vettinami Saksonske kurfyurstvo Prote termin Nizhnya Saksoniya vse bilshe vhodiv u pobut i Saksonskij okrug buv perejmenovanij v 1689 roku zi smertyu gercoga Yuliya Franca zgasla cholovicha liniya Saksen Lauenburzkoyi gilki rodu Askaniyi prote Saksen Lauenburzki zakoni dozvolyali spadkuvannya i po zhinochij liniyi Tomu dvi zhivi na toj chas iz troh donki Yuliya Franca Anna Mariya Franciska i Sibilla Avgusta pochali borotbu za spadshinu Cim skoristavsya gercog Georg Vilyam knyazivstva Lyuneburg Celle sho vhodilo do skladu susidnogo Braunshvejg Lyuneburzkogo gercogstva yakij vtorgsya v Saksen Lauenburg zi svoyimi vijskami pereshkodivshi shodzhennya na tron zakonnoyi spadkoyemici Anni Mariyi Franciski Oskilki inshi monarhiyi viznali prava Anni Mariyi to konflikt pochav rozrostatisya vtyagnuvshi susidni gercogstvo Meklenburg Shverin gercogstvo Golshtejn p yat volodin v Angalti pid kerivnictvom rodu Askaniyi kurfyurstvo Saksoniyu de z 1422 roku takozh pravili predstavniki rodu Askaniyi Shveciyu i markgrafstvo Brandenburg U bojovi diyi buli zalucheni Lyuneburg Celle i danskij Golshtejn yaki 9 zhovtnya 1693 r pogodilis sho oskilki Celle de fakto kontrolyuye majzhe vse gercogstvo Saksen Lauenburg to vono do nogo i perejde a fortecya v Ratceburzi ukriplena za chas panuvannya Celle i spryamovana proti Golshtejna bude zrujnovana Natomist Danskij Golshtejn yakij zahopiv Ratceburg i zrujnuvav fortecyu vivede svoyi vijska Takim chinom majzhe vse gercogstvo Saksen Lauenburg okrim eksklava Hadeln perejshlo do molodshoyi gilki Velfiv Gannoverskoyi dinastiyi v toj chas yak zakonni spadkoyemici Anna Mariya Franciska i Sibilla Avgusta yaki tak i ne vidmovilisya vid svoyih domagan buli vignani i dozhivali svij vik v Ploskovicyah v Bogemiyi Odnak imperator Leopold I vidmoviv Celle u pravi na volodinnya Saksen Lauenburgom i zberig Halden nedosyazhnij dlya Celle pid svoyim zastupnictvom Lishe v 1728 roci jogo sin Karl VI daruvav Georgu II Saksen Lauenberg v lon ostatochno uzakonivshi zahoplennya zdijsnene naprikinci XVII stolittya Period Napoleonivskih voyenU 1803 1805 rokah gercogstvo bulo okupovano francuzkimi vijskami yaki potim pishli voyuvati z Avstriyeyu Voseni 1805 roku na pochatku Vijni tretogo koaliciyi gercogstvo bulo zajnyato anglijskimi shvedskimi i rosijskimi vijskami V grudni Francuzka imperiya peredala Saksen Lauenburg yakim vse odno vzhe ne volodila Prusskomu korolivstvu 1806 roku pislya rozpusku Napoleonom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Prussiya priyednalas do Chetvertoyi koaliciyi i vstupila u vijnu z Franciyeyu Voseni 1806 r prusski vijska buli rozbiti v bitvi pri Yeni ta Auershtadti Franciya znovu okupuvala Saksen Lauenburg i vklyuchila jogo do skladu svogo satelita Vestfalskogo korolivstva 1810 roku velika chastina kolishnoyi teritoriyi gercogstva za vinyatkom sho zalishilas v skladi Vestfaliyi bula aneksovana Francuzkoyu imperiyeyu U skladi Nimeckogo soyuzu i uniya z DaniyeyuPislya rozgromu Franciyi Videnskij kongres vidnoviv gercogstvo Saksen Lauenburg yake stalo chlenom Nimeckogo soyuzu Na pivnochi Yevropi buv provedenij obmin teritoriyami Gannover otrimav kolis prusskij Shidna Friziya a Prussiya otrimala natomist kolis Gannoverskij Saksen Lauenburg 7 chervnya 1815 r Prussiya peredala Saksen Lauenburg Daniyi abi kompensuvati danski pretenziyi na kolishnyu Shvedsku Pomeraniyu sho uvijshla do skladu Prussiyi dodatkovo do cogo Prussiya viplatila Daniyi 2 600 000 taleriv Saksen Lauenburzke gercogstvo stalo upravlyatisya danskimi korolyami v ramkah personalnoyi uniyi 1864 roku Prussiya okupuvala gercogstvo pid chas Dansko Prusskoyi vijni 1865 roku zbori staniv Saksen Lauenburg zaproponuvalo prusskogo korolya Vilgelma I prijnyati titul gercoga Saksen Lauenburzkogo Vin pogodivsya i stav praviti gercogstvom v ramkah personalnoyi uniyi Vilgelm priznachiv prem yer ministra Prussiyi Otto fon Bismarka ministrom Saksen Lauenburgu 1867 roku gercogstvo uvijshlo do skladu Pivnichnonimeckogo soyuzu Integraciya z Nimechchinoyu1871 roku Saksen Lauenburzke gercogstvo uvijshlo do skladu ob yednanoyi Nimeckoyi imperiyi 1876 roku uryad gercogstva i zbori staniv uhvalili rishennya pro rozformuvannya gercogstva sho i bulo zrobleno 1 lipnya 1876 r Jogo zemli uvijshli do skladu provinciyi Shlezvig Golshtejn yak rajon Gercogstvo Lauenburg Kolishni zemli gercogstva vidsutni v suchasnomu rajoni Gercogstvo Lauenburg Krim teritoriyi suchasnogo rajonu Gercogstvo Lauenburg do skladu gercogstva ranishe vhodili j inshi zemli v osnovnomu roztashovani na pivden vid richki Elba Smuga zemli uzdovzh pivdennogo berega Elbi vid Marshahta do Amt Nojhausu yaka z yednuvala centr gercogstva z jogo pivdenno shidnoyu chastinoyu 1814 r bula peredana Gannoverskomu korolivstvu i teper ye chastinoyu rajonu Garburg Sam Amt Nojhaus z teritoriyami po oboh beregah Elbi Buv peredanij korolivstvu Gannover 1814 roku i teper ye chastinoyu rajonu Lyuneburg Ekslav roztashovanij v girli Elbi 1689 roku buv vidilenij z Saksen Lauenburgu i buv v upravlinni yak okrema teritoriya pid opikoyu Imperiyi 1731 roku buv priyednanij do narazi ye chastinoyu rajonu Kuksgafen Deyaki z kolishnih teritorij gercogstva roztashovanih na pivnich vid Elbi nini ne vhodyat u rajon Gercogstvo Lauenburg oskilki v listopadi 1945 roku vidpovidno do ugodi mizh i Lyashenko voni uvijshli do skladu radyanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini Gercogi Saksen LauenburzkiAskaniyi 1260 1689 Do gercogiv vklyuchayut Bernharda i jogo sina Albrehta yaki pravili Saksonskim gercogstvom do jogo rozdilu na Saksen Lauenburg i Saksen Vittenberg 1260 1272 Albreht II praviv razom zi starshim bratom Ioannom I rizni dzherela dayut rizni dati zakinchennya spilnogo pravlinnya 1260 1282 Ioann I praviv razom z molodshim bratom Albrehtom II potim zalishiv svoye volodinnya malolitnim sinam i pishov u franciskanskij monastir u Vittenberzi 1282 1296 Albreht II pislya zrechennya starshogo brata praviv yak hranitel a pislya jogo smerti 1295 r yak zahisnik gercogstva dlya troh pleminnikiv 1296 1305 Ioann II praviv spilno z bratami Albrehtom III i Erikom I 1296 1305 Albreht III praviv spilno z bratami Ioannom II i Erikom I 1296 1305 Erik I praviv spilno z bratami Albrehtom III ta Ioannom II 1305 roku brati rozdilili gercogstvo mizh soboyu utvorivshi liniyi Bergedorf Melin i Ratceburg Lauenburg Bergedorf Melin 1305 1322 Ioann II odnoosibne pravlinnya 1322 1343 sin poperednogo 1343 1356 sin poperednogo 1356 1370 brat poperednogo 1370 1401 brat poperednogo 1401 roku starsha gilka zgasla i Lauenburg ob yednavsya pid liniyeyu Ratceburg Lauenburg Ratceburg Lauenburg 1305 1308 Albreht III praviv spilno z bratom Erikom I 1305 1338 Erik I praviv spilno z bratom Albrehtom III do jogo smerti v 1308 zriksya v 1338 1338 1368 sin poperednogo 1368 1412 sin poperednogo z 1401 roki praviv spilno z Erikom V i Bernhardom II 1401 roku molodsha gilka uspadkuvala Lauenburg i volodinnya starshoyi gilki 1401 1436 sin poperednogo do 1412 r praviv razom z batkom do 1414 roku spilno z bratom Ivanom IV Z 1426 roku spilno z molodshim bratom Bernhardom II 1401 1414 brat poperednogo praviv spilno z bratom Erikom V do 1412 r spilno z batkom 1426 1463 brat poperednogo Z 1426 roku praviv spilno z bratom Erikom V 1463 1507 sin poperednogo 1507 1543 sin poperednogo 1543 1571 sin poperednogo zriksya na korist sina Magnusa II 1571 1574 sin poperednogo 1574 1581 povernuvsya na prestol zmistivshi sina Magnusa II 1581 1588 sin poperednogo praviv spilno z bratami Moricem i Francem II zriksya v 1588 roci 1581 1612 praviv spilno z bratami Magnusom II do 1588 roku i Francem II 1581 1619 praviv spilno z bratami Magnusom II do 1588 roku i Moricem do 1612 1619 1656 sin poperednogo 1656 1665 sin poperednogo 1665 1666 sin poperednogo 1666 1689 brat poperednogo Velfi 1689 1803 Dokladnishe Velfi Protyagom 113 rokiv gercogstvom pravili predstavniki domu Velfiv odnak lishe 1728 r Karl VI daruvav yim Saksen Lauenberg v lon uzakonivshi zahoplennya zdijsnene naprikinci XVII stolittya Braunshvejg i Lyuneburg Celle 1689 1705 1689 1705 Georg Vilgelm Braunshvejg lyuneburzskoyi Gannoverska dinastiya 1705 1803 1705 1727 Georg Lyudvig korol Velikoyi Britaniyi Georg I 1727 1760 Georg Avgust korol Velikoyi Britaniyi Georg II 1760 1814 Georg Vilgelm Fridrih korol Velikoyi Britaniyi Georg III de fakto zmishenij v 1803 05 i 1805 14 rr prote vin zberigav titul gercoga i ne viznavav niyakih aktiv Napoleona z cogo pitannya Lishe na Videnskomu kongresi pri povnij zgodi storin bulo virisheno peredati titul jogo pleminniku Oldenburzka dinastiya 1814 1864 Dokladnishe Oldenburzka dinastiya Protyagom 50 rokiv gercogstvo Saksen Lauenburg buduchi chlenom Nimeckogo soyuzu znahodilosya v personalnij uniyi z korolivstvom Daniya Osnovna liniya 1814 1863 1814 1839 Frederik I korol Daniyi Frederik VI 1839 1848 Kristian I korol Daniyi Kristian VIII 1848 1863 Frederik II korol Daniyi Frederik VII Glyuksburgi 1863 1864 Dokladnishe Glyuksburgi 1863 1864 Kristian II korol Daniyi Kristian IX Gogencollerni 1865 1876 Dokladnishe Gogencollerni Protyagom 12 rokiv gercogstvo Saksen Lauenburg perebuvalo v personalnij uniyi z Prussiyeyu bulo chlenom Pivnichnonimeckogo soyuzu vhodilo do skladu Nimeckoyi imperiyi 1864 1876 Vilgelm I korol Prussiyi prezident Pivnichnonimeckogo soyuzu imperator NimechchiniPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksen Lauenburzke gercogstvo Istorichna karta Shlezvig Golshtejnu v 1730 Istorichna karta Nizhnoyi Saksoniyi v 1789 Istorichnij atlas Saksen Lauenburgu Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2015