Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Саксонія значення Саксонське курфюрство лат Saxonia Electoralis нім

Саксонське курфюрство

Саксонське курфюрство
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саксонія (значення).
Саксонське курфюрство

лат. Saxonia Electoralis
нім. Kurfürstentum Sachsen
Курфюрство Священної Римської імперії, пізніше частина Рейнського Союзу
Персональна унія з Річчю Посполитою (1697–1706 та 1709–1763)
↓ 1356 – 1806 ↓
image image
Прапор Герб
imageСаксонське курфюрство після 1485 року: Територія Ернестинської лінії Веттинів позначена жовтим кольором, територія Альбертинської лінії — червоним


Столиця Віттенберг (1356–1547)
Дрезден (1547–1806)
Населення 1 100 000 чол. (1800)
Династія Асканії, Веттіни
Курфюрст
 - 1356 Рудольф I (перший)
Курфюрст
 - 1419–1422 Альбрехт III (останній з Асканіїв)
Курфюрст
 - 1423–1428 Фрідріх I (перший з Веттінів)
Курфюрст
 - 1763–1806 Фрідріх Август І
Історія
 - Золота булла 10 січня 1356 р
 - Об'єднання з Мейсеном і Тюрингією 6 січня 1423
 - [en] 26 серпня 1485
 - [en] 19 травня 1547
 - Приєднано Лужицю за Празьким миром 15 червня 1635
 - Персональна унія з Річчю Посполитою 1697–1706 & 1709–63
 - Перетворено на королівство 20 грудня 1806
Попередник		 Наступник
image Герцогство Саксен-Віттенберг
image Маркграфство Мейсен
image [en]
Саксонське королівство image
[en] image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Саксонське курфюрство

Саксонське курфюрство (нім. Kurfürstentum Sachsen) — держава Священної Римської імперії, заснована (після здобуття асканійським герцогством Саксен-Віттенберг від імператора Карл IV статусу курфюрства) Золотою буллою 10 січня 1356 року. Охоплювала територію близько 40 000 км². Після згасання династії Асканія його передали маркграфам Мейсенським з династії Веттінів у 1423 році, яка перенесла герцогську резиденцію вгору по річці Ельба до Дрездену. Після розпаду Імперії в 1806 році курфюрсти Веттіна здобули статус королівства.

Історія

Курфюрство було частиною Священної Римської імперії. Володарі Саксонського герцогства здавна брали участь у виборах імператора. Після розпаду герцогства Саксонії на дрібні герцогства між ними почалась боротьба за титул курфюрста, що давав право обирати імператора. Цю боротьбу виграло герцогство Саксонія-Віттенберг (займало частину території нинішньої землі Саксонія-Ангальт). У 1356 році його володар Рудольф I отримав від імператора Карла IV титул курфюрста.

Курфюрством Саксонією правив рід Асканіїв. Династія згасла у 1422 році після смерті Альбрехта III, після чого герцогство Саксонія-Віттенберг перейшло до рук Мейсенського маркграфства, а його маркграф (з династії Веттінів) отримав титул курфюрста Саксонського.

Держава Веттінів стала однією з найсильніших у Священній Римській імперії. Окрім самого Мейсенського маркграфства та Саксен-Віттенбергу, вона включала Тюрингію, пфальцграфство Саксонію та інші землі.

У 1485 році стався веттінських володінь між братами Ернстом й Альбрехтом. В результаті розділу Ернст (вже з 1464 року курфюрст Саксонії) отримав пов'язане із саном курфюрста герцогство Саксонія-Віттенберг зі столицею у Віттенберзі. Альбрехт отримав маркграфство Мейсен зі столицею в Дрездені та втішний титул «герцог Саксонький». Решта територій (Тюрингія, пфальцграфство Саксонія та інші) були розділені приблизно навпіл. Так виникли Ернестинська й Альбертинська гілки Веттінів.

У 1547 році імператор передав герцогство Саксонія-Віттенберг й титул курфюрста Саксонії володарю Мейсенського маркграфства Моріцу з гілки Альбертинів.

У 1806 році французький імператор Наполеон оголосив курфюрста Фрідріха Августа III королем Саксонії, в результаті чого Саксонія стала королівством.

Після поразки Наполеона територія колишнього герцогства Саксонія-Віттенберг перейшла до Пруссії та увійшла до провінції Саксонія, яка приблизно збігалась із сучасною землею Саксонія-Ангальт.

Територія колишнього маркграфства Мейсен зі столицею в Дрездені і звання королів Саксонії залишились в руках Альбертинської лінії й заснували традицію Саксонського королівства та сучасної землі Вільна держава Саксонія.

Володіння Ернестинської лінії на заході розпались на безліч дрібних герцогств та увійшли до складу сучасної Тюрингії.

Боротьба за існування

Див. також:  та Саксонське королівство

В 1756 році, під час [en] між Пруссією та Австрією (частина Семирічної війни), Саксонія була захоплена військами прусського короля Фрідріха II, який взяв Дрезден і після [en] змусив саксонську армію здатися і приєднатися до його прусської армії. Багато пізніше саксонські війська дезертирували і боролися за відновлення незалежності Саксонії. За 1763 року Саксонію була відновлено як державне утворення.

Коли в 1806 році Наполеон розпочав війну з Пруссією, Саксонія спочатку об'єдналася зі своїм давнім суперником, але згодом, за [en], перейшла на бік Наполеона і увійшла до Рейнської конфедерації. Курфюрст Фрідріх Август III (1763—1827) формально був останнім курфюрстом Саксонії. Після розпаду Священної Римської імперії він обійняв посаду і став першим монархом короткочасного королівства Саксонія під титулом Фрідріха Августа I Саксонського.

Курфюрсти

Див. також

Примітки

  1. Charles IV, Golden Bull of 1356. translated into English [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.], Yale
  2. Joachim Whaley, «Germany and the Holy Roman Empire: Volume II: The Peace of Westphalia to the Dissolution of the Reich, 1648—1806», from the Oxford History of Early Modern Europe, p. 188.
  3. Sacher, Hermann (1913). Electorate of Saxony. У C. Hekbermann; E. Pace; C. Pallen; T. Shahan; J. Wynne та ін. (ред.). The Catholic Encyclopedia. New York: The Encyclopedia Press. с. 499–501.

Література

  • Heinrich Berghaus: Deutschland seit hundert Jahren (Leipzig 1859-62, 5 Bde.), Bd. 2 (нім.)
  • Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft und Territorium des Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422), Potsdam, 2000, (нім.)
  • Heinrich Kühne: «Die Askanier», Wittenberg, Drei Kastanien Verlag, 1999, (нім.)
  • F. G. Leonhardi: Curfürstliche und Herzoglich sächsische Lande, Leipzig 1790 (нім.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксонське курфюрство

  • Titles of the rulers of Saxony based on contemporary documents (1423—1918). [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saksoniya znachennya Saksonske kurfyurstvo lat Saxonia Electoralis nim Kurfurstentum Sachsen Kurfyurstvo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi piznishe chastina Rejnskogo Soyuzu Personalna uniya z Richchyu Pospolitoyu 1697 1706 ta 1709 1763 1356 1806 Prapor Gerb Saksonske kurfyurstvo pislya 1485 roku Teritoriya Ernestinskoyi liniyi Vettiniv poznachena zhovtim kolorom teritoriya Albertinskoyi liniyi chervonim Stolicya Vittenberg 1356 1547 Drezden 1547 1806 Naselennya 1 100 000 chol 1800 Dinastiya Askaniyi Vettini Kurfyurst 1356 Rudolf I pershij Kurfyurst 1419 1422 Albreht III ostannij z Askaniyiv Kurfyurst 1423 1428 Fridrih I pershij z Vettiniv Kurfyurst 1763 1806 Fridrih Avgust I Istoriya Zolota bulla 10 sichnya 1356 r Ob yednannya z Mejsenom i Tyuringiyeyu 6 sichnya 1423 en 26 serpnya 1485 en 19 travnya 1547 Priyednano Luzhicyu za Prazkim mirom 15 chervnya 1635 Personalna uniya z Richchyu Pospolitoyu 1697 1706 amp 1709 63 Peretvoreno na korolivstvo 20 grudnya 1806 Poperednik Nastupnik Gercogstvo Saksen Vittenberg Markgrafstvo Mejsen en Saksonske korolivstvo en Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksonske kurfyurstvo Saksonske kurfyurstvo nim Kurfurstentum Sachsen derzhava Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zasnovana pislya zdobuttya askanijskim gercogstvom Saksen Vittenberg vid imperatora Karl IV statusu kurfyurstva Zolotoyu bulloyu 10 sichnya 1356 roku Ohoplyuvala teritoriyu blizko 40 000 km Pislya zgasannya dinastiyi Askaniya jogo peredali markgrafam Mejsenskim z dinastiyi Vettiniv u 1423 roci yaka perenesla gercogsku rezidenciyu vgoru po richci Elba do Drezdenu Pislya rozpadu Imperiyi v 1806 roci kurfyursti Vettina zdobuli status korolivstva IstoriyaKurfyurstvo bulo chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Volodari Saksonskogo gercogstva zdavna brali uchast u viborah imperatora Pislya rozpadu gercogstva Saksoniyi na dribni gercogstva mizh nimi pochalas borotba za titul kurfyursta sho davav pravo obirati imperatora Cyu borotbu vigralo gercogstvo Saksoniya Vittenberg zajmalo chastinu teritoriyi ninishnoyi zemli Saksoniya Angalt U 1356 roci jogo volodar Rudolf I otrimav vid imperatora Karla IV titul kurfyursta Kurfyurstvom Saksoniyeyu praviv rid Askaniyiv Dinastiya zgasla u 1422 roci pislya smerti Albrehta III pislya chogo gercogstvo Saksoniya Vittenberg perejshlo do ruk Mejsenskogo markgrafstva a jogo markgraf z dinastiyi Vettiniv otrimav titul kurfyursta Saksonskogo Derzhava Vettiniv stala odniyeyu z najsilnishih u Svyashennij Rimskij imperiyi Okrim samogo Mejsenskogo markgrafstva ta Saksen Vittenbergu vona vklyuchala Tyuringiyu pfalcgrafstvo Saksoniyu ta inshi zemli U 1485 roci stavsya vettinskih volodin mizh bratami Ernstom j Albrehtom V rezultati rozdilu Ernst vzhe z 1464 roku kurfyurst Saksoniyi otrimav pov yazane iz sanom kurfyursta gercogstvo Saksoniya Vittenberg zi stoliceyu u Vittenberzi Albreht otrimav markgrafstvo Mejsen zi stoliceyu v Drezdeni ta vtishnij titul gercog Saksonkij Reshta teritorij Tyuringiya pfalcgrafstvo Saksoniya ta inshi buli rozdileni priblizno navpil Tak vinikli Ernestinska j Albertinska gilki Vettiniv U 1547 roci imperator peredav gercogstvo Saksoniya Vittenberg j titul kurfyursta Saksoniyi volodaryu Mejsenskogo markgrafstva Moricu z gilki Albertiniv U 1806 roci francuzkij imperator Napoleon ogolosiv kurfyursta Fridriha Avgusta III korolem Saksoniyi v rezultati chogo Saksoniya stala korolivstvom Pislya porazki Napoleona teritoriya kolishnogo gercogstva Saksoniya Vittenberg perejshla do Prussiyi ta uvijshla do provinciyi Saksoniya yaka priblizno zbigalas iz suchasnoyu zemleyu Saksoniya Angalt Teritoriya kolishnogo markgrafstva Mejsen zi stoliceyu v Drezdeni i zvannya koroliv Saksoniyi zalishilis v rukah Albertinskoyi liniyi j zasnuvali tradiciyu Saksonskogo korolivstva ta suchasnoyi zemli Vilna derzhava Saksoniya Volodinnya Ernestinskoyi liniyi na zahodi rozpalis na bezlich dribnih gercogstv ta uvijshli do skladu suchasnoyi Tyuringiyi Borotba za isnuvannya Div takozh ta Saksonske korolivstvo V 1756 roci pid chas en mizh Prussiyeyu ta Avstriyeyu chastina Semirichnoyi vijni Saksoniya bula zahoplena vijskami prusskogo korolya Fridriha II yakij vzyav Drezden i pislya en zmusiv saksonsku armiyu zdatisya i priyednatisya do jogo prusskoyi armiyi Bagato piznishe saksonski vijska dezertiruvali i borolisya za vidnovlennya nezalezhnosti Saksoniyi Za 1763 roku Saksoniyu bula vidnovleno yak derzhavne utvorennya Koli v 1806 roci Napoleon rozpochav vijnu z Prussiyeyu Saksoniya spochatku ob yednalasya zi svoyim davnim supernikom ale zgodom za en perejshla na bik Napoleona i uvijshla do Rejnskoyi konfederaciyi Kurfyurst Fridrih Avgust III 1763 1827 formalno buv ostannim kurfyurstom Saksoniyi Pislya rozpadu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vin obijnyav posadu i stav pershim monarhom korotkochasnogo korolivstva Saksoniya pid titulom Fridriha Avgusta I Saksonskogo Kurfyursti1694 1733 Fridrih Avgust I takozh polskij korol Avgust II 1733 1763 Fridrih Avgust II takozh polskij korol Avgust III 1763 1768 Franc Ksaverij regent Div takozhSaksonske gercogstvo 804 1260 roki Saksonske korolivstvo z XIX stolittya Vilna derzhava Saksoniya nini PrimitkiCharles IV Golden Bull of 1356 translated into English Arhivovano 30 travnya 2013 u Wayback Machine Yale Joachim Whaley Germany and the Holy Roman Empire Volume II The Peace of Westphalia to the Dissolution of the Reich 1648 1806 from the Oxford History of Early Modern Europe p 188 Sacher Hermann 1913 Electorate of Saxony U C Hekbermann E Pace C Pallen T Shahan J Wynne ta in red The Catholic Encyclopedia New York The Encyclopedia Press s 499 501 LiteraturaHeinrich Berghaus Deutschland seit hundert Jahren Leipzig 1859 62 5 Bde Bd 2 nim Lorenz Friedrich Beck Herrschaft und Territorium des Herzoge von Sachsen Wittenberg 1212 1422 Potsdam 2000 ISBN 3 932981 63 4 nim Heinrich Kuhne Die Askanier Wittenberg Drei Kastanien Verlag 1999 ISBN 3 933028 14 0 nim F G Leonhardi Curfurstliche und Herzoglich sachsische Lande Leipzig 1790 nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksonske kurfyurstvo Titles of the rulers of Saxony based on contemporary documents 1423 1918 Arhivovano 1 listopada 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ