Альбрехт Бідний (1373, Віттенберг — не пізніше 12 листопада 1422 або 1422, Віттенберг) — 5-й курфюрст Саксонії у 1419—1422 роках (як Альбрехт I) та герцог Саксен-Віттенберг в 1419—1422 роках (як Альбрехт III).
Альбрехт Бідний | |
---|---|
нім. Albrecht | |
Народився | 1373[1] Віттенберг, Священна Римська імперія |
Помер | не пізніше 12 листопада 1422 або 1422 Віттенберг, Священна Римська імперія |
Діяльність | аристократ |
Титул | курфюрст Саксонії |
Посада | d |
Термін | 1319—1422 роки |
Попередник | Рудольф III |
Наступник | Фрідріх I |
Рід | d |
Батько | Венцель (курфюрст Саксонії)[2] |
Мати | d[2] |
Брати, сестри | Рудольф III (курфюрст Саксонії), d і d |
У шлюбі з | Еуфімія Ельська і Еуфімія Ельська |
Автограф | |
|
Життєпис
Походив з династії Асканіїв, саксен-віттенберзької гілки. Молодший син Венцеля I, курфюрста Саксонії, та Цецилії делла Каррара. Дата народження точна невідома, приблизно між 1375 та 1380 роками. У 1388 році помирає батько, владу успадкував старший брат Рудольф III, який взяв опіку над Альбрехтом.
1419 року після раптової смерті Рудольфа III успадкував курфюрство Саксонське і герцогство Саксен-Віттенберг. Країна йому дісталася економічно виснаженою війною. Міг дозволити собі обмежену кількість слуг. Тому він дістав прізвисько «Бідний». У 1420 пошлюбив представницю Сілезьких П'ястів, сподіваючись на гарний посаг.
У спробах збільшити доходи він 1421 року спробував відібрати у міста Віттенберг право стягування податків з ринків, що мало не призвело до повстання городян. Протистояння було вирішено при арбітражі Фрідріха I Гогенцоллерна, курфюрства Бранденбургу.
У 1422 році Альбрехт III з дружиною під час полювання зупинилися в будинку на хуторі Лохау поблизу Аннабургу. Вночі будинок несподівано загорівся, і курфюрсту з дружиною довелося рятуватися через вікно в самій білизні; кілька слуг загинуло у вогні. Курфюрст був настільки вражений тим, що трапилося, що через кілька днів помер у Віттенберзі. Його поховали у францисканській каплиці. Став останнім представником Саксен-Віттенберзьких Асканіїв.
Оскільки він не мав дітей, в 1423 році курфюрство було передано Фрідріху Веттіну, маркграфу Мейсену.
Родина
Дружина — Офка, донька Конрада III П'яста, князя Олесницького.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #136202993 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Heinrich Kühne: Die Askanier. Aus der Geschichte der sächsisch-askanischen Herzöge und Kurfürsten von Sachsen-Wittenberg (1180—1422). Drei Kastanien Verlag, Wittenberg 1999,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht III Albreht Bidnij 1373 Vittenberg ne piznishe 12 listopada 1422 abo 1422 Vittenberg 5 j kurfyurst Saksoniyi u 1419 1422 rokah yak Albreht I ta gercog Saksen Vittenberg v 1419 1422 rokah yak Albreht III Albreht Bidnijnim AlbrechtNarodivsya1373 1 Vittenberg Svyashenna Rimska imperiyaPomerne piznishe 12 listopada 1422 abo 1422 Vittenberg Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistaristokratTitulkurfyurst SaksoniyiPosadadTermin1319 1422 rokiPoperednikRudolf IIINastupnikFridrih IRiddBatkoVencel kurfyurst Saksoniyi 2 Matid 2 Brati sestriRudolf III kurfyurst Saksoniyi d i dU shlyubi zEufimiya Elska i Eufimiya ElskaAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Askaniyiv saksen vittenberzkoyi gilki Molodshij sin Vencelya I kurfyursta Saksoniyi ta Ceciliyi della Karrara Data narodzhennya tochna nevidoma priblizno mizh 1375 ta 1380 rokami U 1388 roci pomiraye batko vladu uspadkuvav starshij brat Rudolf III yakij vzyav opiku nad Albrehtom 1419 roku pislya raptovoyi smerti Rudolfa III uspadkuvav kurfyurstvo Saksonske i gercogstvo Saksen Vittenberg Krayina jomu distalasya ekonomichno visnazhenoyu vijnoyu Mig dozvoliti sobi obmezhenu kilkist slug Tomu vin distav prizvisko Bidnij U 1420 poshlyubiv predstavnicyu Silezkih P yastiv spodivayuchis na garnij posag U sprobah zbilshiti dohodi vin 1421 roku sprobuvav vidibrati u mista Vittenberg pravo styaguvannya podatkiv z rinkiv sho malo ne prizvelo do povstannya gorodyan Protistoyannya bulo virisheno pri arbitrazhi Fridriha I Gogencollerna kurfyurstva Brandenburgu U 1422 roci Albreht III z druzhinoyu pid chas polyuvannya zupinilisya v budinku na hutori Lohau poblizu Annaburgu Vnochi budinok nespodivano zagorivsya i kurfyurstu z druzhinoyu dovelosya ryatuvatisya cherez vikno v samij bilizni kilka slug zaginulo u vogni Kurfyurst buv nastilki vrazhenij tim sho trapilosya sho cherez kilka dniv pomer u Vittenberzi Jogo pohovali u franciskanskij kaplici Stav ostannim predstavnikom Saksen Vittenberzkih Askaniyiv Oskilki vin ne mav ditej v 1423 roci kurfyurstvo bulo peredano Fridrihu Vettinu markgrafu Mejsenu RodinaDruzhina Ofka donka Konrada III P yasta knyazya Olesnickogo PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 136202993 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHeinrich Kuhne Die Askanier Aus der Geschichte der sachsisch askanischen Herzoge und Kurfursten von Sachsen Wittenberg 1180 1422 Drei Kastanien Verlag Wittenberg 1999 ISBN 3933028140