Венцель I (*Wenzel I., бл. 1335 —15 травня 1388) — 3-й курфюрст Саксонії у 1370—1388 роках.
Венцель I | |
---|---|
Народився | бл. 1335 |
Помер | 15 травня 1388 Целле |
Поховання | Берлін |
Діяльність | аристократ |
Титул | курфюрст Саксонії |
Посада | d |
Термін | 1370—1388 роки |
Попередник | Рудольф II |
Наступник | Рудольф III |
Конфесія | католицтво |
Рід | Асканії |
Батько | Рудольф I |
Мати | Агнеса фон Ліндоу-Руппін |
Брати, сестри | d, d, d, Рудольф II (курфюрст Саксонії) і d |
У шлюбі з | Цецилія де Каррара |
Діти | 4 сини і 2 доньки |
|
Життєпис
Походив з династії Асканіїв, саксен-віттенберзької гілки. Молодший син Рудольфа I, герцога Саксен-Віттенбергу. Його матір'ю була графиня Агнеса фон Ліндоу-Руппін. Народився близько 1335 року.
У 1369 році разом з братом Рудольфом II, курфюрстом Саксонії, втягнувся у боротьбу за Люнебурзьке князівство (відома як війна за Люнебурзьку спадщину) з Магнусом II Вельфом, герцогом Брауншвейг-Вольфенбюттеля, підтримуючи небожа Альбрехта (сина Оттона фон Саксен-Віттенберг). Саксен-Віттенберги дістали підтримку імператора Карла IV Люксембурга. На їхній бік також перейшло місто Люнебург.
У 1370 році після смерті його старшого зведеного брата Рудольфа II, успадкував усі його володіння. 1373 році помер Магнус II Брауншвейг-Вольфенбюттельський, що дало змогу Венцелю I укласти з його синами Фрідріхом, Бернгардом й Генріхом Ганноверський договір, за яким Люнебурзьким князівством Асканії й Вельфи повинні були керувати почергово. Угоду було скріплено шлюбами між цими династіями.
У справах Священної Римської імперії підтримував династію Люксембургів. У 1376 році під час обрання нового німецького короля подав свій голос за Венцеля Люксембурга. На церемонії його коронації вступив у конфлікт з Венцелем I, герцогом Люксембургу, через право нести імператорського меча. Того ж року оженився з представницею італійського роду Каррара. Уклав мирні договори з князівством Ангальт, Магдебурзьким архієпископством та Мейсенським маркграфством.
У 1385 році Генріх Брауншвег-Вольфенбюттельський виступив проти Ганноверської угоди, відновивши Війну за Люнебурзьку спадщину. 1385 року загинув небіж Альбрехт Саксен-Віттенберг, що змусило Венцеля I долучитися до військових дій. 1388 року Венцель I взяв в облогу Целле, але несподівано помер біля Целле або в Нойштадті Ганноверу, можливо, через отруєння. Йому спадкував син Рудольф III.
Родина
Дружина — Цецилія, донька Франческо I делла Каррара, правителя Падуї.
Діти:
Джерела
- Heinrich Kühne: Die Askanier. Drei Kastanien Verlag, 1999.
- Lorenz Friedrich Beck: «Herrschaft und Territorium des Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422)», Potsdam 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vencel I Wenzel I bl 1335 15 travnya 1388 3 j kurfyurst Saksoniyi u 1370 1388 rokah Vencel INarodivsyabl 1335Pomer15 travnya 1388 CellePohovannyaBerlinDiyalnistaristokratTitulkurfyurst SaksoniyiPosadadTermin1370 1388 rokiPoperednikRudolf IINastupnikRudolf IIIKonfesiyakatolictvoRidAskaniyiBatkoRudolf IMatiAgnesa fon Lindou RuppinBrati sestrid d d Rudolf II kurfyurst Saksoniyi i dU shlyubi zCeciliya de KarraraDiti4 sini i 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Askaniyiv saksen vittenberzkoyi gilki Molodshij sin Rudolfa I gercoga Saksen Vittenbergu Jogo matir yu bula grafinya Agnesa fon Lindou Ruppin Narodivsya blizko 1335 roku U 1369 roci razom z bratom Rudolfom II kurfyurstom Saksoniyi vtyagnuvsya u borotbu za Lyuneburzke knyazivstvo vidoma yak vijna za Lyuneburzku spadshinu z Magnusom II Velfom gercogom Braunshvejg Volfenbyuttelya pidtrimuyuchi nebozha Albrehta sina Ottona fon Saksen Vittenberg Saksen Vittenbergi distali pidtrimku imperatora Karla IV Lyuksemburga Na yihnij bik takozh perejshlo misto Lyuneburg U 1370 roci pislya smerti jogo starshogo zvedenogo brata Rudolfa II uspadkuvav usi jogo volodinnya 1373 roci pomer Magnus II Braunshvejg Volfenbyuttelskij sho dalo zmogu Vencelyu I uklasti z jogo sinami Fridrihom Berngardom j Genrihom Gannoverskij dogovir za yakim Lyuneburzkim knyazivstvom Askaniyi j Velfi povinni buli keruvati pochergovo Ugodu bulo skripleno shlyubami mizh cimi dinastiyami U spravah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pidtrimuvav dinastiyu Lyuksemburgiv U 1376 roci pid chas obrannya novogo nimeckogo korolya podav svij golos za Vencelya Lyuksemburga Na ceremoniyi jogo koronaciyi vstupiv u konflikt z Vencelem I gercogom Lyuksemburgu cherez pravo nesti imperatorskogo mecha Togo zh roku ozhenivsya z predstavniceyu italijskogo rodu Karrara Uklav mirni dogovori z knyazivstvom Angalt Magdeburzkim arhiyepiskopstvom ta Mejsenskim markgrafstvom U 1385 roci Genrih Braunshveg Volfenbyuttelskij vistupiv proti Gannoverskoyi ugodi vidnovivshi Vijnu za Lyuneburzku spadshinu 1385 roku zaginuv nebizh Albreht Saksen Vittenberg sho zmusilo Vencelya I doluchitisya do vijskovih dij 1388 roku Vencel I vzyav v oblogu Celle ale nespodivano pomer bilya Celle abo v Nojshtadti Gannoveru mozhlivo cherez otruyennya Jomu spadkuvav sin Rudolf III RodinaDruzhina Ceciliya donka Franchesko I della Karrara pravitelya Paduyi Diti Rudolf d n 1419 4 j kurfyurst Saksoniyi Vencel d n 1402 Erih pomer ditinoyu Anna d n 1426 druzhina Fridriha Velfa I Braunshvejg Lyuneburzkogo Albreht d n 1422 5 j kurfyurst Saksoniyi Margarita druzhina Berngarda I Braunshvejg LyuneburzkogoDzherelaHeinrich Kuhne Die Askanier Drei Kastanien Verlag 1999 ISBN 3 933028 14 0 Lorenz Friedrich Beck Herrschaft und Territorium des Herzoge von Sachsen Wittenberg 1212 1422 Potsdam 2000 ISBN 3 932981 63 4