Еуфімія Ельська

Еуфімія Ельська (нім. Euphemia von Oels, близько 1390—1400 — 1444), зустрічаються варіанти імені Іфігенія, Оффка, Офігка (нім. Ephigenia, Offka, Offigka) — герцогиня Ельська з династії Сілезьких П'ястів, донька герцога Ельського Конрада III та Гути, жінки невідомого походження; дружина курфюрста Саксонії Альбрехта III, а після його смерті — князя Ангальт-Цербсту Георга I.

Еуфімія Ельська
нім. Euphemia von Oels
Еуфімія Ельська
5-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління:	14 січня 1420
Кінець правління:	27 листопада 1422
Інші титули:	княгиня-консорт Ангальт-Цербсту (1432—1444)
Попередник:	Барбара Лігницька
Наступник:	Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
Дата народження:	близько 1390—1400
Дата смерті:	1444(1444)
Місце смерті:	Священна Римська імперія
Чоловік:	1) Альбрехт III 2) Георг I
Діти:	Від першого шлюбу: не було Від другого шлюбу: Анна, Маргарита, Ядвіґа, Марія, Ядвіґа, Барбара
Династія:	Сілезькі П'ясти, Асканії
Батько:	Конрад III
Мати:	Гута
Еуфімія Ельська у Вікісховищі

Біографія

Еуфімія народилась близько 1390—1400 років. Була донькою княжича Конрада III Ельського та його дружини Гути, походження якої невідоме. Мала п'ятьох братів з іменем Конрад та сестру Ядвіґу. Землями князівств Ельсу, Козле, Битому та Сцинави до червня 1403 року керував її дід Конрад II, після чого його змінив батько дівчинки. У 1412 році Конрад III і сам пішов з життя.

Альбрехт III

14 січня 1420 стала дружиною курфюрста Саксонії Альбрехта III. Оскільки Саксонія була виснажена війнами, її наречений отримав прізвисько Бідний. Дітей у них не було.

У листопаді 1422 під час полювання подружжя зупинилося у сільському домі поблизу Аннабургу. Вночі будинок несподівано загорівся, і курфюрст з дружиною рятувалися через вікно в одній білизні; кілька слуг загинуло у вогні. Альбрехт був настільки вражений тим, що трапилося, що через кілька днів помер.

Наступного року імператор Сигізмунд передав вакантне герцогство і титул курфюрста Саксонії одному зі своїх прихильників, маркграфу Мейсена Фрідріху IV.

Еуфімія отримала місто Лібенверда як удовину долю і оселилася в місцевому замку. Там вона почала проводити масштабні будівельні роботи, в ході яких до 1424 року був зведений парадний замок поруч зі старим. Також володіла селами Варенбрюк, Гоенляйпіш, Лаузіц і Берга-бай-Шлібен, які платили їй податки та поставляли продукти.

15 квітня 1423 року подарувала вівтар місту Лібенверда. У 1424 році на День Святої Барбари також презентувала Лібенверді шматок лісу та дванадцять лук. У документі від 10 грудня 1431 року заповіла пастору Лібенверди та його брату право на село Кельс. У цьому ж документі згадується Герман Шаф як войт міста.

Замок Лібенверди

У 1432 році взяла другий шлюб із князем Ангальт-Цербсту Георгом I. Для нареченого це також був другий союз. У подружжя народилося кілька доньок:

• Анна (1435—1492) — була двічі одружена, мала шістьох дітей у другому шлюбі;
• Маргарита (?—?) — померла в ранньому віці;
• Ядвіґа (?—?) — померла в ранньому віці;
• Марія (?—?) — черниця у Брені;
• Ядвіґа (?— до 1516) — черниця у Брені;
• Барбара (?—?) — черниця у Брені.

Деякі джерела називають матір'ю двох молодших доньок третю дружину Георга — Софію Гойнштайнську. Інші вказують, що Еуфімія народила лише Анну та Марію.

Померла у 1444 році.

Вшанування пам'яті

• У 2011 році на Любвартській башті, яка залишилася від замку Лібенверди, було відкрито меморіальну дошку, присвячену Еуфімії Ельській.

Генеалогія

Конрад I

Еуфімія Битомська

Казимир I Цешинський

Еуфімія Мазовецька

?

?

?

?

Конрад II

Агнеса Цешинська

?

?

Конрад III

Гута

Еуфімія

Примітки

1. Відомості про Альбрехта III [1] (нім.)
2. Конрад III Старий [2] [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Існував до 1888 року.
4. Замок Бад-Лібенверди [3] [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
5. Селище Берга (нім.)
6. Christian Schöttgen: Inventarium diplomaticum historiae Saxoniae Superioris. Das ist, verzeichnis derer Uhrkunden der Historie von Ober-Sachsen, darinnen Keyserliche, Chur- und Fürstliche Schenckungen, Privilegia, ... Documenten ... in chronologischer Ordnung von a. 500. bis 1741. enthalten. 1747, Sp. 376 [5] [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
7. Hermann Knothe: Das ritterliche Geschlecht der Schaff im Meißnischen und in der Oberlausitz. In: Neues Lausitzisches Magazin. Band 44, 1868, стор. 19–26. [6] [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
8. Генеалогія Георга Ангальт-Цербстського [7] [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
9. Еуфімія Ельська [8] [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
10. Стаття «Пам'ятник герцогині Оффці у Любвартской вежі» від 15 грудня 2011 року [9] (нім.)

Посилання

• Сілезькі П'ясти [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Еуфімії Ельської [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Альбрехта Саксонського [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Георга Ангальт-Цербстського [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)