Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сакра́льне право, або, як його позначали самі римляни ius sacrum та ius divinum (від лат. sacrum — святиня, жертва) - комплекс юридичних норм, покликаних упорядкувати відносини між людьми і богами та пов'язаних з обов'язком дотримуватися ритуалів, жертвопринесення і культів. Порушення сакрального, божественного, права розумілося римлянами як порушення волі божества, як неправомірне діяння, що вимагає спокути.
Сакральне право грає особливу роль у тому суспільстві, де релігія не була відокремлена від держави і права, а була найважливішим інструментом того й іншого. Для сучасного європейського права релігійні чи церковні норми не є правовими.
Сакральне право Стародавнього Риму
Стародавні люди мислили себе частиною існуючого світу – космосу, природи, а космічними чи природними законами керували боги. Тому релігія та релігійні норми грали велику роль в епоху архаїки. В цей час зароджується початкове право, природно вироблене поколіннями людей і зрозуміло, що воно мислилося ними як право божественне – священне. Все життя римської громади і кожного римлянина було регламентовано різноманітними релігійними звичаями, заборонами та ритуалами значно більшою мірою, ніж життя сучасної людини законами та мораллю цивілізованого суспільства. Римляни погоджували з волею божества будь-який громадський чи приватний захід, чи то військовий похід, битва, будівництво храму чи купівля землі, орендний договір чи судовий розгляд. Спочатку і довгий час людське право не було відокремлене від божественного. І водночас саме сакральне право стало тією початковою базою, на основі якої будувалося все римське цивільне право. З розвитком та ускладненням інститутів державної влади сакральне право стало поступово витіснятися світським правом. Вже в епоху ранньої римської Республіки існував принцип поділу божественного і людського права (fas та ius), причому останнє поступово витісняло сакральні інститути з римського публічного і особливо приватного права.
Зразки Сакрального права за трактатом Цицерону «De legibus»
До нашого часу не зберіглося готових моделей системи римського сакрального права. Проте деякі відомості античних авторів про ці системи у нас у розпорядженні все ж таки є. Це, насамперед, трактат Цицерону . У ньому Цицерон подає в скороченому вигляді сучасні йому закони і свої коментарі до них. Першу, найважливішу частину, він відводить саме для сакральних законів. Ця частина містить 5 пунктів в яких зафіксовані зразки сакрального права. Розглянемо їх докладніше.
Пункт 1
У пункті 1 перераховуються вимоги до осіб, які звертаються до богів. Всі початкові зобов'язання мали в основі клятву, що приносилася богам, згідно з якою людина, що дала її була зобов'язана щось дати або зробити. Ця клятва приносилася у спеціально встановленій формі. Кожному випадку відповідала певна формула зобов'язання. Така формула називалася nuncupatio. Мовою формул можна було розмовляти з богами. Знання цих формул належало жерцям. Без дотримання формули зобов'язання вважалося недійсним, отже – угода неукладеною. Фактично в архаїчну епоху не існувало різниці між молитвою богам та юридичним зобов'язанням.
Пункт 2
У пункті 2 йдеться про фасти, тобто про певні дні принесення тих чи інших жертвоприношень. Суспільне та економічне життя римлян, підпорядковувалися природному річному циклу, але його оформлення в календар було сакралізовано, оскільки річний цикл був частиною природи – сфери богів. Дні поділялися на dies fasti et nefasti. Цей поділ був пов'язаний із поняттям fas – право, що пов'язувало людей із богами. Dies fasti - це дні, в які можна було звертатися до богів і водночас вести суспільні відносини. Dies nefasti - в які не можна було здійснювати публічні акти, збирати народні збори..
Громадська земля і худоба зазвичай здавалися у найм – спочатку на один рік. Орендний договір укладався на початку березня, коли розпочинався римський рік. Його заключення супроводжувалось особливим релігійним ритуалом. Жерці зверталися до бога з проханням дати римлянам достаток і процвітання. У сакральній клятві вони обіцяли за це рясні жертви. Потім фіксувався сам орендний договір, до складу якого входило призначення спеціальних осіб для годування зерном священних гусей Юнони та фарбування статуї Юпітера червоною охрою. Зерно символізувало орендну плату, а червона фарба кров жертв Юпітеру.
Наприкінці року у свято Сатурналії (17-23 грудня) у скарбницю-ерарій, що знаходилася у храмі Сатурна, вносився податок-орендна плата у розмірі 1/10 частини врожаю та приплоду худоби. Ця десятина (decima) була формою жертвопринесення богам. Так, по суті, зароджується податкове законодавство.
Пункт 3
У пункті 3 розглядаються обов'язки жерців. Як хранителі сакрального права жерці об'єднувалися в наступні колегії:
- Понтифіки – верховні жерці, відали календарем, судочинством, приватним правом. Ця колегія вважалася наймогутнішою через те, що понтифіки були пов'язані з усією сукупністю римських богів. Фактично вони здійснювали контроль за приватним життям римлян.
- Фламіни – жерці окремих богів.
- Авгури – жреці-віщуни за польотом птахів, вони виконували контроль за посадовими особами та громадським правом. До речі, саме від їх назви походить термін .
- Гаруспіки - жерці етруського походження. Вони здійснювали ворожіння по печінці жертовних тварин.
- Феціали - відали відносинами із сусідами, тобто міжнародним правом. Вони зберігали формули укладання міжобщинних договорів, оголошення війни та укладання миру.
- Діви-весталки, жриці богині Вести, пильнували постійний вогонь в храмах богині, возносили молитви про безпеку і процвітання Риму.
Важливо докладніше розглянути роль верховних жерців – понтифіків. Вони зберігали записи правових норм, займалися їх тлумаченням і поясненням непосвяченим. Рядовим римлянам весь комплекс правових норм був недоступний, оскільки вони не були опубліковані. Внаслідок цього роль понтифіків була дуже велика – їхня колегія була головною хранителькою права в архаїчному Римі. Верховний понтифік, був не лише головним жерцем Риму, а й найвищим авторитетом у юридичних питаннях.
Як повідомляє Цицерон, у царську епоху понтифіки були не лише жерцями, а й виконували управлінські функції, такі, що згодом, при республіці стали виконувати виборні магістрати.
Слово pontifices перекладається як "будівельники мосту". Античні автори, а слідом за ними і багато сучасних, розуміють цей вислів у тому сенсі, що понтифіки відповідали за найдавніший свайний міст через Тібр. Проте логічніше бачити у цьому мості – міст між двома світами, світом римської громади та світом богів. Понтифіки це ті, хто підтримували зв'язок з богами, хто зберігав сакральні закони.
Пункт 4.
У четвертому пункті сакрального права Цицерон розглядає sacra publica – покарання за релігійні злочини та порушення обітниць. Порушник клятви оголошувався homo sacer і мав бути принесеним в жертву тому богу, якого обдурив. Пізніше, зі скасуванням людських жертвопринесень, homo sacer міг бути просто безкарно вбитий будь-ким. Щоб уникнути смерті, порушник міг піти у вигнання до того часу, поки над ним не буде проведено обряд очищення.
Цей обряд був пов'язаний зі звільненням від клятви і виконувався жерцями-понтифіками.
Ще одним зразком сакрального права було покарання патрона у разі, якщо він обдурить клієнта. Він оголошувався присвяченим богам, тобто оголошувався поза законом, оскільки підлягав помсті богів.
Весталки, якщо порушували обітницю цнотливості, присвячувалися підземним богам – живими їх замуровували у спеціальному підземному приміщенні.
Пункт 5
Останній п'ятий пункт був присвячений регламентації приватного похоронного обряду. В ньому зазначається, що померлі відносяться до богів. Регламентується порядок проведення похоронного обряду і витрати на шанування їх пам'яті та оплакування.
Примітки
- Цицерон Марк Туллий. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Речи. Письма. - Москва, изд-во: Мысль. 1999
- Коптев А. В. Римское право в архаическую эпоху.
Література
- 1. Бабій М. Сакралізація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002.
- 2. Коптев А. В. Римское право в архаическую эпоху.
- 3. Кофанов Л. Л. Lex и Ius: Возникновение и развитие Римского права в 8-3 вв. до н. э.
- 4. Новицкий И. Б. Римское право — М.: Зерцало-М, 2008
- 5. Покровский И. А. История римского права — М.: Статут, 2004
- 6. Сакральний // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ: ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2
- 7. Сафаров Р. А. Римское право. — Ростов, Изд-во: Феникс, 2008.
- 8. Цицерон Марк Туллий. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Речи. Письма. - Москва, изд-во: Мысль. 1999
- 9. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Головна ред. УРЕ, 1986.
- 10. Хвостов В. М. Система римского права. — Москва: Издательство Юрайт, 2021. — 540 с. — (Антология мысли).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakra lne pravo abo yak jogo poznachali sami rimlyani ius sacrum ta ius divinum vid lat sacrum svyatinya zhertva kompleks yuridichnih norm poklikanih uporyadkuvati vidnosini mizh lyudmi i bogami ta pov yazanih z obov yazkom dotrimuvatisya ritualiv zhertvoprinesennya i kultiv Porushennya sakralnogo bozhestvennogo prava rozumilosya rimlyanami yak porushennya voli bozhestva yak nepravomirne diyannya sho vimagaye spokuti Sakralne pravo graye osoblivu rol u tomu suspilstvi de religiya ne bula vidokremlena vid derzhavi i prava a bula najvazhlivishim instrumentom togo j inshogo Dlya suchasnogo yevropejskogo prava religijni chi cerkovni normi ne ye pravovimi Sakralne pravo Starodavnogo RimuStarodavni lyudi mislili sebe chastinoyu isnuyuchogo svitu kosmosu prirodi a kosmichnimi chi prirodnimi zakonami keruvali bogi Tomu religiya ta religijni normi grali veliku rol v epohu arhayiki V cej chas zarodzhuyetsya pochatkove pravo prirodno viroblene pokolinnyami lyudej i zrozumilo sho vono mislilosya nimi yak pravo bozhestvenne svyashenne Vse zhittya rimskoyi gromadi i kozhnogo rimlyanina bulo reglamentovano riznomanitnimi religijnimi zvichayami zaboronami ta ritualami znachno bilshoyu miroyu nizh zhittya suchasnoyi lyudini zakonami ta morallyu civilizovanogo suspilstva Rimlyani pogodzhuvali z voleyu bozhestva bud yakij gromadskij chi privatnij zahid chi to vijskovij pohid bitva budivnictvo hramu chi kupivlya zemli orendnij dogovir chi sudovij rozglyad Spochatku i dovgij chas lyudske pravo ne bulo vidokremlene vid bozhestvennogo I vodnochas same sakralne pravo stalo tiyeyu pochatkovoyu bazoyu na osnovi yakoyi buduvalosya vse rimske civilne pravo Z rozvitkom ta uskladnennyam institutiv derzhavnoyi vladi sakralne pravo stalo postupovo vitisnyatisya svitskim pravom Vzhe v epohu rannoyi rimskoyi Respubliki isnuvav princip podilu bozhestvennogo i lyudskogo prava fas ta ius prichomu ostannye postupovo vitisnyalo sakralni instituti z rimskogo publichnogo i osoblivo privatnogo prava Zrazki Sakralnogo prava za traktatom Ciceronu De legibus Do nashogo chasu ne zberiglosya gotovih modelej sistemi rimskogo sakralnogo prava Prote deyaki vidomosti antichnih avtoriv pro ci sistemi u nas u rozporyadzhenni vse zh taki ye Ce nasampered traktat Ciceronu U nomu Ciceron podaye v skorochenomu viglyadi suchasni jomu zakoni i svoyi komentari do nih Pershu najvazhlivishu chastinu vin vidvodit same dlya sakralnih zakoniv Cya chastina mistit 5 punktiv v yakih zafiksovani zrazki sakralnogo prava Rozglyanemo yih dokladnishe Punkt 1 U punkti 1 pererahovuyutsya vimogi do osib yaki zvertayutsya do bogiv Vsi pochatkovi zobov yazannya mali v osnovi klyatvu sho prinosilasya bogam zgidno z yakoyu lyudina sho dala yiyi bula zobov yazana shos dati abo zrobiti Cya klyatva prinosilasya u specialno vstanovlenij formi Kozhnomu vipadku vidpovidala pevna formula zobov yazannya Taka formula nazivalasya nuncupatio Movoyu formul mozhna bulo rozmovlyati z bogami Znannya cih formul nalezhalo zhercyam Bez dotrimannya formuli zobov yazannya vvazhalosya nedijsnim otzhe ugoda neukladenoyu Faktichno v arhayichnu epohu ne isnuvalo riznici mizh molitvoyu bogam ta yuridichnim zobov yazannyam Punkt 2 U punkti 2 jdetsya pro fasti tobto pro pevni dni prinesennya tih chi inshih zhertvoprinoshen Suspilne ta ekonomichne zhittya rimlyan pidporyadkovuvalisya prirodnomu richnomu ciklu ale jogo oformlennya v kalendar bulo sakralizovano oskilki richnij cikl buv chastinoyu prirodi sferi bogiv Dni podilyalisya na dies fasti et nefasti Cej podil buv pov yazanij iz ponyattyam fas pravo sho pov yazuvalo lyudej iz bogami Dies fasti ce dni v yaki mozhna bulo zvertatisya do bogiv i vodnochas vesti suspilni vidnosini Dies nefasti v yaki ne mozhna bulo zdijsnyuvati publichni akti zbirati narodni zbori Gromadska zemlya i hudoba zazvichaj zdavalisya u najm spochatku na odin rik Orendnij dogovir ukladavsya na pochatku bereznya koli rozpochinavsya rimskij rik Jogo zaklyuchennya suprovodzhuvalos osoblivim religijnim ritualom Zherci zvertalisya do boga z prohannyam dati rimlyanam dostatok i procvitannya U sakralnij klyatvi voni obicyali za ce ryasni zhertvi Potim fiksuvavsya sam orendnij dogovir do skladu yakogo vhodilo priznachennya specialnih osib dlya goduvannya zernom svyashennih gusej Yunoni ta farbuvannya statuyi Yupitera chervonoyu ohroyu Zerno simvolizuvalo orendnu platu a chervona farba krov zhertv Yupiteru Naprikinci roku u svyato Saturnaliyi 17 23 grudnya u skarbnicyu erarij sho znahodilasya u hrami Saturna vnosivsya podatok orendna plata u rozmiri 1 10 chastini vrozhayu ta priplodu hudobi Cya desyatina decima bula formoyu zhertvoprinesennya bogam Tak po suti zarodzhuyetsya podatkove zakonodavstvo Punkt 3 U punkti 3 rozglyadayutsya obov yazki zherciv Yak hraniteli sakralnogo prava zherci ob yednuvalisya v nastupni kolegiyi Pontifiki verhovni zherci vidali kalendarem sudochinstvom privatnim pravom Cya kolegiya vvazhalasya najmogutnishoyu cherez te sho pontifiki buli pov yazani z usiyeyu sukupnistyu rimskih bogiv Faktichno voni zdijsnyuvali kontrol za privatnim zhittyam rimlyan Flamini zherci okremih bogiv Avguri zhreci vishuni za polotom ptahiv voni vikonuvali kontrol za posadovimi osobami ta gromadskim pravom Do rechi same vid yih nazvi pohodit termin Garuspiki zherci etruskogo pohodzhennya Voni zdijsnyuvali vorozhinnya po pechinci zhertovnih tvarin Feciali vidali vidnosinami iz susidami tobto mizhnarodnim pravom Voni zberigali formuli ukladannya mizhobshinnih dogovoriv ogoloshennya vijni ta ukladannya miru Divi vestalki zhrici bogini Vesti pilnuvali postijnij vogon v hramah bogini voznosili molitvi pro bezpeku i procvitannya Rimu Vazhlivo dokladnishe rozglyanuti rol verhovnih zherciv pontifikiv Voni zberigali zapisi pravovih norm zajmalisya yih tlumachennyam i poyasnennyam neposvyachenim Ryadovim rimlyanam ves kompleks pravovih norm buv nedostupnij oskilki voni ne buli opublikovani Vnaslidok cogo rol pontifikiv bula duzhe velika yihnya kolegiya bula golovnoyu hranitelkoyu prava v arhayichnomu Rimi Verhovnij pontifik buv ne lishe golovnim zhercem Rimu a j najvishim avtoritetom u yuridichnih pitannyah Yak povidomlyaye Ciceron u carsku epohu pontifiki buli ne lishe zhercyami a j vikonuvali upravlinski funkciyi taki sho zgodom pri respublici stali vikonuvati viborni magistrati Slovo pontifices perekladayetsya yak budivelniki mostu Antichni avtori a slidom za nimi i bagato suchasnih rozumiyut cej visliv u tomu sensi sho pontifiki vidpovidali za najdavnishij svajnij mist cherez Tibr Prote logichnishe bachiti u comu mosti mist mizh dvoma svitami svitom rimskoyi gromadi ta svitom bogiv Pontifiki ce ti hto pidtrimuvali zv yazok z bogami hto zberigav sakralni zakoni Punkt 4 U chetvertomu punkti sakralnogo prava Ciceron rozglyadaye sacra publica pokarannya za religijni zlochini ta porushennya obitnic Porushnik klyatvi ogoloshuvavsya homo sacer i mav buti prinesenim v zhertvu tomu bogu yakogo obduriv Piznishe zi skasuvannyam lyudskih zhertvoprinesen homo sacer mig buti prosto bezkarno vbitij bud kim Shob uniknuti smerti porushnik mig piti u vignannya do togo chasu poki nad nim ne bude provedeno obryad ochishennya Cej obryad buv pov yazanij zi zvilnennyam vid klyatvi i vikonuvavsya zhercyami pontifikami She odnim zrazkom sakralnogo prava bulo pokarannya patrona u razi yaksho vin obdurit kliyenta Vin ogoloshuvavsya prisvyachenim bogam tobto ogoloshuvavsya poza zakonom oskilki pidlyagav pomsti bogiv Vestalki yaksho porushuvali obitnicyu cnotlivosti prisvyachuvalisya pidzemnim bogam zhivimi yih zamurovuvali u specialnomu pidzemnomu primishenni Punkt 5 Ostannij p yatij punkt buv prisvyachenij reglamentaciyi privatnogo pohoronnogo obryadu V nomu zaznachayetsya sho pomerli vidnosyatsya do bogiv Reglamentuyetsya poryadok provedennya pohoronnogo obryadu i vitrati na shanuvannya yih pam yati ta oplakuvannya PrimitkiCiceron Mark Tullij O gosudarstve O zakonah O starosti O druzhbe Ob obyazannostyah Rechi Pisma Moskva izd vo Mysl 1999 Koptev A V Rimskoe pravo v arhaicheskuyu epohu Literatura1 Babij M Sakralizaciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 2 Koptev A V Rimskoe pravo v arhaicheskuyu epohu 3 Kofanov L L Lex i Ius Vozniknovenie i razvitie Rimskogo prava v 8 3 vv do n e 4 Novickij I B Rimskoe pravo M Zercalo M 2008 5 Pokrovskij I A Istoriya rimskogo prava M Statut 2004 6 Sakralnij Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 7 Safarov R A Rimskoe pravo Rostov Izd vo Feniks 2008 8 Ciceron Mark Tullij O gosudarstve O zakonah O starosti O druzhbe Ob obyazannostyah Rechi Pisma Moskva izd vo Mysl 1999 9 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 10 Hvostov V M Sistema rimskogo prava Moskva Izdatelstvo Yurajt 2021 540 s Antologiya mysli