Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сакалава етнічна група Мадагаскару Вони проживають в західній і північно західній частині острова смугою вздовж узбережж

Сакалава

Сакалава

Сакалава — етнічна група Мадагаскару. Вони проживають в західній і північно-західній частині острова, смугою вздовж узбережжя. Сакалава — одна з невеликих етнічних груп, чисельність якої становить близько 6,2 відсотка від загальної кількості населення, тобто понад 1 210 000 осіб у 2014 році. Їхня назва означає «люди довгих долин». Вони займають західний край острова від Толіари на півдні до річки на півночі.

Сакалава
Рідна мова малагасійська
Країна image Мадагаскар
Кількість населення 1 200 000 осіб
image Сакалава у Вікісховищі

Етимологія

Сакалава позначає низку менших етнічних груп, які колись складали імперію, а не окрему етнічну групу. Походження самого слова Сакалава досі є предметом суперечок, як і його фактичне значення. Найпоширенішим поясненням є сучасний малагасійський переклад слова, що означає довгі яри, що вказує на відносно рівнинний рельєф Західного Мадагаскару. Інша теорія полягає в тому, що це слово, можливо, походить від арабського saqaliba, яке, в свою чергу, походить від пізньолатинського sclavus, що означає раб.

Історія

Австронезійці почали селитися на Мадагаскарі між 400 і 900 роками нашої ери. Вони прибули на острів на човнах, й представляли різні народні групи південно-східної Азії. Найдавніші підтверджені поселення на Носі-Мангабе та в долині Мананара датуються VIII століттям. Фермери, які розмовляли мовами банту, переселилися з Центральної та Східної Африки на Мадагаскар у IX столітті. За словами Ґвін Кемпбелл, «найточніші генетичні дані на сьогоднішній день вказують на те, що засновницьке поселення на північно-західному узбережжі включало максимум 20 домогосподарств із загальною кількістю [sic] близько 500 осіб, або генетично змішаних, або наполовину австронезійців, наполовину африканців». Пізніше до північних регіонів острова переселялися суахілі, араби, індійці та таміли. Невільники з материкової Африки завозилися на острів у все більшій кількості між XV і XVIII століттями, особливо в регіоні, де зараз проживає народ сакалава. Масові міграції людей різних народів та етносів призвів до появи різних малагасійських субетносів у середині II тисячоліття. Португальські купці були першими європейцями, які прибули на острів у XV столітті, а за ними на острів почали прибувати представники інших європейських держав.

Засновником спадщини народу сакалава був Андріамісара. Його нащадок Андріандахіфоці («Білий князь») після 1610 року поширив свою владу на північ, повз річку Мангокі, за допомогою зброї, отриманої в обмін на работоргівлю. Два його сини, Андріаманетіаріву та Андріамандісоаріву (також відомі як Ціманатона), поширили завоювання до регіону Цонгай (нині Махадзанга).

Вожді різних прибережних поселень на острові почали поширювати свою владу, щоб контролювати торгівлю. Перші значні сакалавські вождівства були сформовані приблизно в 1650-х роках. Вони домінували в західних і північно-західних регіонах Мадагаскару протягом 1700-х років. Головними серед них були , центр яких тоді був відомий як Андакабе, нині місто Мурундава. Вплив народу сакалава поширювався на території нинішніх провінцій Анціранана, Махадзанга та Туліара. Королівство Сакалава досягло свого піка географічного поширення між 1730 та 1760 роками, за правління короля Андріаніневенаріву.

Згідно з місцевими переказами, засновниками королівства Сакалава були князі Маросеранья (або Маросеранана, «ті, хто володів багатьма портами») з Фігеренана (нині Туліара). Вони також можуть походити від (синів Раміні) з південно-західної частини острова, можливо, арабського походження. Попит на рабів з боку спочатку оманських арабів, які контролювали работоргівлю на , а згодом і європейських работорговців, призвів до набігів на рабів і здійснення контролю над головними портами на півночі та північному заході Мадагаскару. Спочатку араби виключно постачали зброю для королівства в обмін на рабів. Ці раби були захоплені внаслідок набігів на Коморські острови та інші прибережні поселення Мадагаскару, а також з торгових кораблів, що прибували з узбережжя Суахілі. Королівство Сакалава швидко підкорило сусідні території в районі проживання , починаючи з південних.

В усних переказах і документах Меріни на Коморських островах згадується серія щорічних експедицій сакалавських рейдерів проти їхніх сіл до кінця XVIII століття. Цим експедиціям допомогли гармати, отримані від арабів, зброя, якої не вистачало як жителям Коморських Островів, так і жителям Меріни. Найбільшим і одним із найулюбленіших портів работоргівлі на Мадагаскарі було прибережне місто . Народ сакалава був монополістом на ринку работоргівлі на Мадагаскарі до кінця XVIII століття. Незважаючи на меншу чисельність порівняно з іншими народами острова, їхня зброя дозволяла їм тримати під контролем велику територію та змушувати інші, більш густонаселені етнічні групи, платити їм данину.

Король народу Радама I наприкінці XVIII століття розпочав війну з Сакалава, яка поклала край гегемонії королівства та їхнім рабським набігам. Тоді меріна домоглися визволення від поневолення, з яким зіткнувся їхній народ. Зокрема, сакалава часто продавали людей з народу меріна в рабство. Хоча меріна не захопили дві останні фортеці королівства Сакалава Менабе та Бойна (Махадзанга), проте більше ніколи не становила загрози для центральних нагір'їв, які залишалися під контролем меріни до французької колонізації острова у 1896 році.

Демографія

Історичний процес становлення королівства Сакалава пояснює велику різноманітність серед його складових, які продовжують увічнювати відмінні регіональні звичаї, як культурно, так і мовно. Щодо останнього, єдиним справжнім об'єднувальним фактором різних діалектів сакалави є їхня спільна приналежність до західної підгрупи мадагаскарських мов із сильним впливом з Африки, що відрізняє їх від мов центрального та східного узбережжя острова, які переважно є австронезійськими (малайо-полінезійськими) мовами.

Народ сакалава широко поширений на площі близько 128 тисяч квадратних кілометрів у смузі вздовж узбережжя від на південному заході до Нусі-Бе на півночі. Ці люди також мають стада великої рогатої худоби зебу, схожі на ті, що зустрічаються в Африці, які менш поширені в інших регіонах і внутрішніх частинах острова.

Релігія

Традиційна релігія народу сакалава, яка називається Фомба Гасі, була зосереджена на поклонінні королівським предкам, якому сприяв шляхетний родовід даді, що зберігав останки померлих правителів. Священники даді проводили церемонію під назвою Тромба, за допомогою якої вони віщували духів померлих предків і передавали свої слова народу сакалава.

Іслам прийшов до народу сакалава разом з арабськими торговцями. Він був прийнятий правителями народу сакалава у XVIII столітті для отримання військової підтримки Оманського та Занзібарського султанатів, оскільки вплив народу меріна та європейських торговців зростав. Значний відсоток народу прийняв іслам під час правління Андріантсолі, при цьому продовжуючи свої традиційні релігійні практики, такі як поклоніння духам.

Християнство (35 %) прийшло до сакалавців з європейськими торговцями. На початку XIX століття сакалава шукали військової підтримки європейських колоніальних держав, щоб стримати територію королівства Меріна. Французька військова сила на чолі з капітаном Пассо прибула в порти Сакалави в супроводі місіонерів єзуїтів і католиків. Острівне місто Нусі-Бе стало їхнім місіонерським постом, і на початку XX століття в регіоні Сакалава побудували численні католицькі церкви. Протестантизм теж намагався поширюватися серед народу Сакалава, але ворожість мусульманської королівської сім'ї Сакалава до знаті Меріни, яка вже була протестантами, а також відмова Сакалави відмовитися від своїх традиційних практик, таких як поклоніння духу королівської сім'ї, зокрема традиції Тромба, змусили Сакалаву й далі сповідувати або іслам, або католицизм.

Суспільство і культура

Тромба була історичною особливістю народу Сакалава і зосереджувалася навколо церемоній і процесій для духів померлих королівських осіб. Хресна хода — це більше, ніж релігійна подія, вона історично була формою святкування спільноти та фестивалем, що підтверджує ідентичність. Тромба також зустрічається серед інших етнічних груп в інших частинах Мадагаскару.

Соціальне розшарування

Суспільство Сакалава стало соціально розшарованим, як і багато інших етнічних груп з початком рабства. Стратифікаційна система Сакалави була ієрархічною на основі передбачуваної чистоти кожного шару. У королівстві Сакалава населення поділялося на Ампанзака, або королівську касту, і Макоа, або термін для нащадків африканських рабів.

Відомі сакалава

  • , співак, відомий як King of , є малагасійцем, який походив з етнічної групи сакалава.

Див. також

    Примітки

    1. Bradt та Austin, 2007.
    2. Бенуа, Тьєррі; Андріаніінасоа, Ракотондратсіма та ін. (2010). Nourishing the Land, Nourishing the People: Madagascar [Живлення землі, живлення людей: Мадагаскар] (англ.). Воллінгфорд: Centre for Agriculture and Bioscience International, Oxfordshire. с. 28, 31. ISBN .
    3. Ethnologue, 2014.
    4. Брадт та Остін, 2007.
    5. Кемпбелл, Ґвін (2005). An Economic History of Imperial Madagascar, 1750-1895: The Rise and Fall of an Island Empire [Економічна історія імперського Мадагаскару, 1750-1895: розквіт і падіння острівної імперії] (англ.). Кембридж: Cambridge University Press. с. 49—51. ISBN .
    6. Шуп, Джон (2011). Ethnic Groups of Africa and the Middle East: An Encyclopedia [Етнічні групи Африки та Близького Сходу: Енциклопедія] (англ.). ABC-CLIO. с. 180—181. ISBN .
    7. Міддлтон, Джон (2015). World Monarchies and Dynasties [Світові монархії та династії] (англ.). Routledge. с. 818. ISBN .
    8. Огот, Бетвелл Алан (1992). Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century [Африка з шістнадцятого по вісімнадцяте століття]. University of California Press. с. 856—859. ISBN .
    9. Gill Shepherd (1980). James L. Watson (ред.). Asian and African Systems of Slavery. University of California Press. с. 75—76. ISBN .
    10. Gwyn Campbell (2013). William Gervase Clarence-Smith (ред.). The Economics of the Indian Ocean Slave Trade in the Nineteenth Century. Routledge. с. 166—174. ISBN .
    11. Anthony Appiah; Henry Louis Gates, Jr. (2005). Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience. Oxford University Press. с. 294—295. ISBN .
    12. Gill Shepherd (1980). James L. Watson (ред.). Asian and African Systems of Slavery. University of California Press. с. 74—76, 103—107. ISBN .
    13. Lesley A. Sharp (1994). The Possessed and the Dispossessed: Spirits, Identity, and Power in a Madagascar Migrant Town. University of California Press. с. 75—76. ISBN .
    14. Diagram Group, 2013, с. 140.
    15. David J. Parkin (2000). Islamic Prayer Across the Indian Ocean: Inside and Outside the Mosque. Routledge. с. 64—66, 70—75. ISBN .
    16. Lesley A. Sharp (1994). The Possessed and the Dispossessed: Spirits, Identity, and Power in a Madagascar Migrant Town. University of California Press. с. 73—75. ISBN .
    17. Lesley A. Sharp (1994). The Possessed and the Dispossessed: Spirits, Identity, and Power in a Madagascar Migrant Town. University of California Press. с. 74—77. ISBN .
    18. Hilde Nielssen (2011). Ritual Imagination: A Study of Tromba Possession Among the Betsimisaraka in Eastern Madagascar. BRILL Academic. с. 123—124, 234—239. ISBN .
    19. Melvin Ember; Carol R. Ember (2001). Countries and Their Cultures: Laos to Rwanda. Macmillan Reference. с. 1347. ISBN .
    20. David Levinson (1995). Encyclopedia of World Cultures: Africa and the Middle East. G.K. Hall. с. 294—296. ISBN .
    21. Gwyn Campbell (14 March 2005). An Economic History of Imperial Madagascar, 1750-1895: The Rise and Fall of an Island Empire. Cambridge University Press. с. 43—44, 121. ISBN .

    Бібліографія

    • Частини цієї статті перекладено з fr:Sakalava
    • Diagram Group (2013). Encyclopedia of African Peoples. San Francisco, CA: Routledge. ISBN .
    • Bradt, Hilary; Austin, Daniel (2007). Madagascar (вид. 9th). Guilford, CT: The Globe Pequot Press Inc. с. 113—115. ISBN .
    • Ogot, Bethwell A. (1992). Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century. Paris: UNESCO. ISBN .
    • Goedefroit, Sophie (1998). À l'ouest de Madagascar - les Sakalava du Menabe. IRD Editions. ISBN .

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Sakalava etnichna grupa Madagaskaru Voni prozhivayut v zahidnij i pivnichno zahidnij chastini ostrova smugoyu vzdovzh uzberezhzhya Sakalava odna z nevelikih etnichnih grup chiselnist yakoyi stanovit blizko 6 2 vidsotka vid zagalnoyi kilkosti naselennya tobto ponad 1 210 000 osib u 2014 roci Yihnya nazva oznachaye lyudi dovgih dolin Voni zajmayut zahidnij kraj ostrova vid Toliari na pivdni do richki na pivnochi Sakalava Ridna movamalagasijska Krayina Madagaskar Kilkist naselennya1 200 000 osib Sakalava u VikishovishiEtimologiyaSakalava poznachaye nizku menshih etnichnih grup yaki kolis skladali imperiyu a ne okremu etnichnu grupu Pohodzhennya samogo slova Sakalava dosi ye predmetom superechok yak i jogo faktichne znachennya Najposhirenishim poyasnennyam ye suchasnij malagasijskij pereklad slova sho oznachaye dovgi yari sho vkazuye na vidnosno rivninnij relyef Zahidnogo Madagaskaru Insha teoriya polyagaye v tomu sho ce slovo mozhlivo pohodit vid arabskogo saqaliba yake v svoyu chergu pohodit vid piznolatinskogo sclavus sho oznachaye rab IstoriyaAvstronezijci pochali selitisya na Madagaskari mizh 400 i 900 rokami nashoyi eri Voni pribuli na ostriv na chovnah j predstavlyali rizni narodni grupi pivdenno shidnoyi Aziyi Najdavnishi pidtverdzheni poselennya na Nosi Mangabe ta v dolini Mananara datuyutsya VIII stolittyam Fermeri yaki rozmovlyali movami bantu pereselilisya z Centralnoyi ta Shidnoyi Afriki na Madagaskar u IX stolitti Za slovami Gvin Kempbell najtochnishi genetichni dani na sogodnishnij den vkazuyut na te sho zasnovnicke poselennya na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi vklyuchalo maksimum 20 domogospodarstv iz zagalnoyu kilkistyu sic blizko 500 osib abo genetichno zmishanih abo napolovinu avstronezijciv napolovinu afrikanciv Piznishe do pivnichnih regioniv ostrova pereselyalisya suahili arabi indijci ta tamili Nevilniki z materikovoyi Afriki zavozilisya na ostriv u vse bilshij kilkosti mizh XV i XVIII stolittyami osoblivo v regioni de zaraz prozhivaye narod sakalava Masovi migraciyi lyudej riznih narodiv ta etnosiv prizviv do poyavi riznih malagasijskih subetnosiv u seredini II tisyacholittya Portugalski kupci buli pershimi yevropejcyami yaki pribuli na ostriv u XV stolitti a za nimi na ostriv pochali pribuvati predstavniki inshih yevropejskih derzhav Zasnovnikom spadshini narodu sakalava buv Andriamisara Jogo nashadok Andriandahifoci Bilij knyaz pislya 1610 roku poshiriv svoyu vladu na pivnich povz richku Mangoki za dopomogoyu zbroyi otrimanoyi v obmin na rabotorgivlyu Dva jogo sini Andriamanetiarivu ta Andriamandisoarivu takozh vidomi yak Cimanatona poshirili zavoyuvannya do regionu Congaj nini Mahadzanga Vozhdi riznih priberezhnih poselen na ostrovi pochali poshiryuvati svoyu vladu shob kontrolyuvati torgivlyu Pershi znachni sakalavski vozhdivstva buli sformovani priblizno v 1650 h rokah Voni dominuvali v zahidnih i pivnichno zahidnih regionah Madagaskaru protyagom 1700 h rokiv Golovnimi sered nih buli centr yakih todi buv vidomij yak Andakabe nini misto Murundava Vpliv narodu sakalava poshiryuvavsya na teritoriyi ninishnih provincij Anciranana Mahadzanga ta Tuliara Korolivstvo Sakalava dosyaglo svogo pika geografichnogo poshirennya mizh 1730 ta 1760 rokami za pravlinnya korolya Andrianinevenarivu Zgidno z miscevimi perekazami zasnovnikami korolivstva Sakalava buli knyazi Maroseranya abo Maroseranana ti hto volodiv bagatma portami z Figerenana nini Tuliara Voni takozh mozhut pohoditi vid siniv Ramini z pivdenno zahidnoyi chastini ostrova mozhlivo arabskogo pohodzhennya Popit na rabiv z boku spochatku omanskih arabiv yaki kontrolyuvali rabotorgivlyu na a zgodom i yevropejskih rabotorgovciv prizviv do nabigiv na rabiv i zdijsnennya kontrolyu nad golovnimi portami na pivnochi ta pivnichnomu zahodi Madagaskaru Spochatku arabi viklyuchno postachali zbroyu dlya korolivstva v obmin na rabiv Ci rabi buli zahopleni vnaslidok nabigiv na Komorski ostrovi ta inshi priberezhni poselennya Madagaskaru a takozh z torgovih korabliv sho pribuvali z uzberezhzhya Suahili Korolivstvo Sakalava shvidko pidkorilo susidni teritoriyi v rajoni prozhivannya pochinayuchi z pivdennih V usnih perekazah i dokumentah Merini na Komorskih ostrovah zgaduyetsya seriya shorichnih ekspedicij sakalavskih rejderiv proti yihnih sil do kincya XVIII stolittya Cim ekspediciyam dopomogli garmati otrimani vid arabiv zbroya yakoyi ne vistachalo yak zhitelyam Komorskih Ostroviv tak i zhitelyam Merini Najbilshim i odnim iz najulyublenishih portiv rabotorgivli na Madagaskari bulo priberezhne misto Narod sakalava buv monopolistom na rinku rabotorgivli na Madagaskari do kincya XVIII stolittya Nezvazhayuchi na menshu chiselnist porivnyano z inshimi narodami ostrova yihnya zbroya dozvolyala yim trimati pid kontrolem veliku teritoriyu ta zmushuvati inshi bilsh gustonaseleni etnichni grupi platiti yim daninu Korol narodu Radama I naprikinci XVIII stolittya rozpochav vijnu z Sakalava yaka poklala kraj gegemoniyi korolivstva ta yihnim rabskim nabigam Todi merina domoglisya vizvolennya vid ponevolennya z yakim zitknuvsya yihnij narod Zokrema sakalava chasto prodavali lyudej z narodu merina v rabstvo Hocha merina ne zahopili dvi ostanni forteci korolivstva Sakalava Menabe ta Bojna Mahadzanga prote bilshe nikoli ne stanovila zagrozi dlya centralnih nagir yiv yaki zalishalisya pid kontrolem merini do francuzkoyi kolonizaciyi ostrova u 1896 roci DemografiyaIstorichnij proces stanovlennya korolivstva Sakalava poyasnyuye veliku riznomanitnist sered jogo skladovih yaki prodovzhuyut uvichnyuvati vidminni regionalni zvichayi yak kulturno tak i movno Shodo ostannogo yedinim spravzhnim ob yednuvalnim faktorom riznih dialektiv sakalavi ye yihnya spilna prinalezhnist do zahidnoyi pidgrupi madagaskarskih mov iz silnim vplivom z Afriki sho vidriznyaye yih vid mov centralnogo ta shidnogo uzberezhzhya ostrova yaki perevazhno ye avstronezijskimi malajo polinezijskimi movami Narod sakalava shiroko poshirenij na ploshi blizko 128 tisyach kvadratnih kilometriv u smuzi vzdovzh uzberezhzhya vid na pivdennomu zahodi do Nusi Be na pivnochi Ci lyudi takozh mayut stada velikoyi rogatoyi hudobi zebu shozhi na ti sho zustrichayutsya v Africi yaki mensh poshireni v inshih regionah i vnutrishnih chastinah ostrova ReligiyaTradicijna religiya narodu sakalava yaka nazivayetsya Fomba Gasi bula zoseredzhena na pokloninni korolivskim predkam yakomu spriyav shlyahetnij rodovid dadi sho zberigav ostanki pomerlih praviteliv Svyashenniki dadi provodili ceremoniyu pid nazvoyu Tromba za dopomogoyu yakoyi voni vishuvali duhiv pomerlih predkiv i peredavali svoyi slova narodu sakalava Islam prijshov do narodu sakalava razom z arabskimi torgovcyami Vin buv prijnyatij pravitelyami narodu sakalava u XVIII stolitti dlya otrimannya vijskovoyi pidtrimki Omanskogo ta Zanzibarskogo sultanativ oskilki vpliv narodu merina ta yevropejskih torgovciv zrostav Znachnij vidsotok narodu prijnyav islam pid chas pravlinnya Andriantsoli pri comu prodovzhuyuchi svoyi tradicijni religijni praktiki taki yak pokloninnya duham Hristiyanstvo 35 prijshlo do sakalavciv z yevropejskimi torgovcyami Na pochatku XIX stolittya sakalava shukali vijskovoyi pidtrimki yevropejskih kolonialnih derzhav shob strimati teritoriyu korolivstva Merina Francuzka vijskova sila na choli z kapitanom Passo pribula v porti Sakalavi v suprovodi misioneriv yezuyitiv i katolikiv Ostrivne misto Nusi Be stalo yihnim misionerskim postom i na pochatku XX stolittya v regioni Sakalava pobuduvali chislenni katolicki cerkvi Protestantizm tezh namagavsya poshiryuvatisya sered narodu Sakalava ale vorozhist musulmanskoyi korolivskoyi sim yi Sakalava do znati Merini yaka vzhe bula protestantami a takozh vidmova Sakalavi vidmovitisya vid svoyih tradicijnih praktik takih yak pokloninnya duhu korolivskoyi sim yi zokrema tradiciyi Tromba zmusili Sakalavu j dali spoviduvati abo islam abo katolicizm Suspilstvo i kulturaTromba bula istorichnoyu osoblivistyu narodu Sakalava i zoseredzhuvalasya navkolo ceremonij i procesij dlya duhiv pomerlih korolivskih osib Hresna hoda ce bilshe nizh religijna podiya vona istorichno bula formoyu svyatkuvannya spilnoti ta festivalem sho pidtverdzhuye identichnist Tromba takozh zustrichayetsya sered inshih etnichnih grup v inshih chastinah Madagaskaru Socialne rozsharuvannya Suspilstvo Sakalava stalo socialno rozsharovanim yak i bagato inshih etnichnih grup z pochatkom rabstva Stratifikacijna sistema Sakalavi bula iyerarhichnoyu na osnovi peredbachuvanoyi chistoti kozhnogo sharu U korolivstvi Sakalava naselennya podilyalosya na Ampanzaka abo korolivsku kastu i Makoa abo termin dlya nashadkiv afrikanskih rabiv Vidomi sakalava spivak vidomij yak King of ye malagasijcem yakij pohodiv z etnichnoyi grupi sakalava Div takozhPrimitkiBradt ta Austin 2007 Benua Tyerri Andrianiinasoa Rakotondratsima ta in 2010 Nourishing the Land Nourishing the People Madagascar Zhivlennya zemli zhivlennya lyudej Madagaskar angl Vollingford Centre for Agriculture and Bioscience International Oxfordshire s 28 31 ISBN 978 1 84593 739 3 Ethnologue 2014 Bradt ta Ostin 2007 Kempbell Gvin 2005 An Economic History of Imperial Madagascar 1750 1895 The Rise and Fall of an Island Empire Ekonomichna istoriya imperskogo Madagaskaru 1750 1895 rozkvit i padinnya ostrivnoyi imperiyi angl Kembridzh Cambridge University Press s 49 51 ISBN 978 0 521 83935 8 Shup Dzhon 2011 Ethnic Groups of Africa and the Middle East An Encyclopedia Etnichni grupi Afriki ta Blizkogo Shodu Enciklopediya angl ABC CLIO s 180 181 ISBN 978 1 59884 362 0 Middlton Dzhon 2015 World Monarchies and Dynasties Svitovi monarhiyi ta dinastiyi angl Routledge s 818 ISBN 978 1 317 45158 7 Ogot Betvell Alan 1992 Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century Afrika z shistnadcyatogo po visimnadcyate stolittya University of California Press s 856 859 ISBN 978 0 435 94811 5 Gill Shepherd 1980 James L Watson red Asian and African Systems of Slavery University of California Press s 75 76 ISBN 978 0 520 04031 1 Gwyn Campbell 2013 William Gervase Clarence Smith red The Economics of the Indian Ocean Slave Trade in the Nineteenth Century Routledge s 166 174 ISBN 978 1 135 18214 4 Anthony Appiah Henry Louis Gates Jr 2005 Africana The Encyclopedia of the African and African American Experience Oxford University Press s 294 295 ISBN 978 0 19 517055 9 Gill Shepherd 1980 James L Watson red Asian and African Systems of Slavery University of California Press s 74 76 103 107 ISBN 978 0 520 04031 1 Lesley A Sharp 1994 The Possessed and the Dispossessed Spirits Identity and Power in a Madagascar Migrant Town University of California Press s 75 76 ISBN 978 0 520 91845 0 Diagram Group 2013 s 140 David J Parkin 2000 Islamic Prayer Across the Indian Ocean Inside and Outside the Mosque Routledge s 64 66 70 75 ISBN 978 0 7007 1234 2 Lesley A Sharp 1994 The Possessed and the Dispossessed Spirits Identity and Power in a Madagascar Migrant Town University of California Press s 73 75 ISBN 978 0 520 91845 0 Lesley A Sharp 1994 The Possessed and the Dispossessed Spirits Identity and Power in a Madagascar Migrant Town University of California Press s 74 77 ISBN 978 0 520 91845 0 Hilde Nielssen 2011 Ritual Imagination A Study of Tromba Possession Among the Betsimisaraka in Eastern Madagascar BRILL Academic s 123 124 234 239 ISBN 978 90 04 21524 5 Melvin Ember Carol R Ember 2001 Countries and Their Cultures Laos to Rwanda Macmillan Reference s 1347 ISBN 978 0 02 864949 8 David Levinson 1995 Encyclopedia of World Cultures Africa and the Middle East G K Hall s 294 296 ISBN 978 0 8161 1815 1 Gwyn Campbell 14 March 2005 An Economic History of Imperial Madagascar 1750 1895 The Rise and Fall of an Island Empire Cambridge University Press s 43 44 121 ISBN 978 0 521 83935 8 BibliografiyaChastini ciyeyi statti perekladeno z fr Sakalava Diagram Group 2013 Encyclopedia of African Peoples San Francisco CA Routledge ISBN 9781135963415 Bradt Hilary Austin Daniel 2007 Madagascar vid 9th Guilford CT The Globe Pequot Press Inc s 113 115 ISBN 978 1 84162 197 5 Ogot Bethwell A 1992 Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century Paris UNESCO ISBN 9789231017117 Goedefroit Sophie 1998 A l ouest de Madagascar les Sakalava du Menabe IRD Editions ISBN 2 7099 1386 0

    Дата публікації:
    Топ