Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садиба Нікольське-Черенчіци ( рос. Усадьба Никольское-Черенчиц) - історична садиба, котра належала архітекторові Миколі Львову та його родині.
| Палацово-парковий ансамбль Нікольське-Черенчіци | ||||
|---|---|---|---|---|
 Вид на садибу Нікольське-Черенчіци. | ||||
| 57°05′30″ пн. ш. 34°40′16″ сх. д. / 57.09192000002777689° пн. ш. 34.67138000002777432° сх. д.Координати: 57°05′30″ пн. ш. 34°40′16″ сх. д. / 57.09192000002777689° пн. ш. 34.67138000002777432° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Розташування | Нікольське (Торжоцький район) | |||
| Тип | садиба[d] і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Стиль | палладіанство | |||
| Автор проєкту | архітектор і діяч російського просвітництва Львов Микола Олександрович, паркобудівник — він же | |||
| Архітектор | Львов Микола Олександрович | |||
| Засновник | батько архітектора | |||
| Перша згадка | початок 18 ст. | |||
| Початок будівництва | 1783 (?)р. | |||
| Побудовано | бл. 1800 р. | |||
| Основні дати: 1783 — 1790-ті рр. | ||||
| Будівлі: палац (не існує), пейзажний парк (залишки), курдонер, садибна церква Св. Миколая, дзвіниця поварня, стайня, західний флігель, кінний двір (руїна), погріб (руїна), кузня (руїна), Грот (не існує), каскад штучних ставків | ||||
| Стан | потребує реставрації і ремонтів, а здичавілий парк - повного відновлення | |||
  Палацово-парковий ансамбль Нікольське-Черенчіци Палацово-парковий ансамбль Нікольське-Черенчіци (Росія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історія створення
Микола Львов народився в невеликій садибі Черенчіци, котра розташована на відстані 16 кілометрів від провінційного міста Торжок. Батько майбутнього архітектора і відомого діяча російського просвітництва рано помер. В дерев'яному будинку садиби мешкала мати Миколи Львова.
Чим більше будував архітектор Львов у столиці й околицях, тим контрастніше виглядали для нього садиби з дерев'яними спорудами на малій батьківщини. Не відразу він спромігся перебудувати і дерев'яний садибний будинок власної матері в Черенчіцах. Будівництво і облаштування на нових засадах палладіанства (різновиду класицизму) розтяглося на роки і здійснювалось поетапно. Так, кузню в Черенчіцах 1783 р. архітектор вибудував осторонь з валунів заради небезпеки від пожеж.
Згодом на нецікавій місцині садиби Львов створив п'ять ставків з каскадом на місці боліт, а під нове будівництво відвів рівчаки, аби не чіпати ріллю. Один ставок був рибним («Балхон»), інший (« Круглий»)- купальним. Ставки утворювали каскад із водоспадом у два метри. Захоплення володарем ботанікою та садівництвом відбилося в створенні фруктового саду, Англійського парку і будівництві оранжерей.
Узвишшя і рівчаки ділянки він використав для створення фруктових садів і садибного парку, де було власне джерело, Водонагнітка машина, Грот, купальня, Грецький храмик, штучні острівці на ставках. Господарські споруди завдяки зусиллям Львова перетворились на паркові павільйони.
Відомо, що він спорудив оранжереї в садибі і мав ділянку для експериментів. Львов вирощував в садибі такі рослини, як американський клен, срібляста тополя, різні дуби, модрина, ліванський кедр, лавр, низку рослин, вивезених із Сибіру та Америки. Львов був одним із консультантів Н. П. Осипова, котрий 1791 р. випустив з друку два перші видання в Російській імперії Ботанічного словника. Перше видання словника вийшло із посвятою М.О. Львову.
Опис
Садибний будинок мав три поверхи, колонний портик і обов'язковий тоді бельведер. Львов тяжів до компактних об'ємів і кубоподібний садибний будинок виявився замалим для родини. Тому в 1790-ті роки архітектор вибудував два симетричні флігелі, котрі збільшили житлову площу приміщень. Садибний ансамбль Львова в Черенчіцах був вибудований з цегли і потинькований, що уберегло садибу від пожеж. Але не від недбалості людей.
В центрі садибного будинку розташували парадну залу з верхнім освітленням. поряд були кабінет володаря, вітальня, приміщення для приватної бібліотеки. Плафони і ліплені карнизи доповнювали недорогі оздоби інтер'єрів : Микола Львов належав до небагатих поміщиків, котрі роками були вимушені десь служити. Аби мати статки, Львов був вимушений окрім служби займатися підприємницькою діяльністю і торгівлею зерном.
Садибний храм мав вигляд улюбленої ним ротонди.
Аварійний стан і проекти відбудови
На початок 21 ст. залишені лише руїни центрального будинку та один західний флігель в аварійному стані .
Ще 2001 року І. В. Калугіна створила проект реставрації садибного палацу в Черенчіцах. Але все залишено на папері. Меморіальна садиба Миколи Львова перебуває в аварійному стані.
Джерела
- «Всеобщая история архитектуры», М. т 6, 1968
- сборник «Русское искусство 18 века» (статья М.А. Ильина «О палладианстве в творчестве Дж. Кваренги и Н. Львова»)
Никулина Н. И. «Николай Львов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1971
- Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980
- сборник «Архитектурное наследство», вып. 50. М., 2009. Статья, А.В. Чекмарёв, «Постройки Н.А. Львова и его круга в провинции: новые открытия» с. 255-279
- А.Б. Никитина, «Архитектурное наследие Н.А. Львова». СПб., 2006. С. 498.
- А.В. Татаринов, «Архитектурные работы Н.А. Львова». // Н.А. Львов. Избранные сочинения. Кельн, Веймар, Вена, СПб., 1994.
Примітки
- Никулина Н. И. «Николай Львов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1971, с.8
- Глумов А. «Н.А. Львов», М. «Искусство», 1980, с. 118
- Глумов А. «Н.А. Львов», М. «Искусство», 1980, с. 109-110
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba Nikolske Cherenchici ros Usadba Nikolskoe Cherenchic istorichna sadiba kotra nalezhala arhitektorovi Mikoli Lvovu ta jogo rodini Palacovo parkovij ansambl Nikolske CherenchiciVid na sadibu Nikolske Cherenchici 57 05 30 pn sh 34 40 16 sh d 57 09192000002777689 pn sh 34 67138000002777432 sh d 57 09192000002777689 34 67138000002777432 Koordinati 57 05 30 pn sh 34 40 16 sh d 57 09192000002777689 pn sh 34 67138000002777432 sh d 57 09192000002777689 34 67138000002777432Krayina RosiyaRoztashuvannyaNikolske Torzhockij rajon Tipsadiba d i pam yatka arhitekturi d Tip budivlipalacStilpalladianstvoAvtor proyektuarhitektor i diyach rosijskogo prosvitnictva Lvov Mikola Oleksandrovich parkobudivnik vin zheArhitektorLvov Mikola OleksandrovichZasnovnikbatko arhitektoraPersha zgadkapochatok 18 st Pochatok budivnictva1783 r Pobudovanobl 1800 r Osnovni dati 1783 1790 ti rr Budivli palac ne isnuye pejzazhnij park zalishki kurdoner sadibna cerkva Sv Mikolaya dzvinicya povarnya stajnya zahidnij fligel kinnij dvir ruyina pogrib ruyina kuznya ruyina Grot ne isnuye kaskad shtuchnih stavkivStanpotrebuye restavraciyi i remontiv a zdichavilij park povnogo vidnovlennyaPalacovo parkovij ansambl Nikolske CherenchiciPalacovo parkovij ansambl Nikolske Cherenchici Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Sadiba Nikolske Cherenchici Vlasnij budinok arhitektora proekt Istoriya stvorennyaMikola Lvov narodivsya v nevelikij sadibi Cherenchici kotra roztashovana na vidstani 16 kilometriv vid provincijnogo mista Torzhok Batko majbutnogo arhitektora i vidomogo diyacha rosijskogo prosvitnictva rano pomer V derev yanomu budinku sadibi meshkala mati Mikoli Lvova Chim bilshe buduvav arhitektor Lvov u stolici j okolicyah tim kontrastnishe viglyadali dlya nogo sadibi z derev yanimi sporudami na malij batkivshini Ne vidrazu vin spromigsya perebuduvati i derev yanij sadibnij budinok vlasnoyi materi v Cherenchicah Budivnictvo i oblashtuvannya na novih zasadah palladianstva riznovidu klasicizmu roztyaglosya na roki i zdijsnyuvalos poetapno Tak kuznyu v Cherenchicah 1783 r arhitektor vibuduvav ostoron z valuniv zaradi nebezpeki vid pozhezh Zgodom na necikavij miscini sadibi Lvov stvoriv p yat stavkiv z kaskadom na misci bolit a pid nove budivnictvo vidviv rivchaki abi ne chipati rillyu Odin stavok buv ribnim Balhon inshij Kruglij kupalnim Stavki utvoryuvali kaskad iz vodospadom u dva metri Zahoplennya volodarem botanikoyu ta sadivnictvom vidbilosya v stvorenni fruktovogo sadu Anglijskogo parku i budivnictvi oranzherej Uzvishshya i rivchaki dilyanki vin vikoristav dlya stvorennya fruktovih sadiv i sadibnogo parku de bulo vlasne dzherelo Vodonagnitka mashina Grot kupalnya Greckij hramik shtuchni ostrivci na stavkah Gospodarski sporudi zavdyaki zusillyam Lvova peretvorilis na parkovi paviljoni Vidomo sho vin sporudiv oranzhereyi v sadibi i mav dilyanku dlya eksperimentiv Lvov viroshuvav v sadibi taki roslini yak amerikanskij klen sriblyasta topolya rizni dubi modrina livanskij kedr lavr nizku roslin vivezenih iz Sibiru ta Ameriki Lvov buv odnim iz konsultantiv N P Osipova kotrij 1791 r vipustiv z druku dva pershi vidannya v Rosijskij imperiyi Botanichnogo slovnika Pershe vidannya slovnika vijshlo iz posvyatoyu M O Lvovu OpisSadibnij budinok mav tri poverhi kolonnij portik i obov yazkovij todi belveder Lvov tyazhiv do kompaktnih ob yemiv i kubopodibnij sadibnij budinok viyavivsya zamalim dlya rodini Tomu v 1790 ti roki arhitektor vibuduvav dva simetrichni fligeli kotri zbilshili zhitlovu ploshu primishen Sadibnij ansambl Lvova v Cherenchicah buv vibudovanij z cegli i potinkovanij sho ubereglo sadibu vid pozhezh Ale ne vid nedbalosti lyudej V centri sadibnogo budinku roztashuvali paradnu zalu z verhnim osvitlennyam poryad buli kabinet volodarya vitalnya primishennya dlya privatnoyi biblioteki Plafoni i lipleni karnizi dopovnyuvali nedorogi ozdobi inter yeriv Mikola Lvov nalezhav do nebagatih pomishikiv kotri rokami buli vimusheni des sluzhiti Abi mati statki Lvov buv vimushenij okrim sluzhbi zajmatisya pidpriyemnickoyu diyalnistyu i torgivleyu zernom Sadibnij hram mav viglyad ulyublenoyi nim rotondi Avarijnij stan i proekti vidbudoviNa pochatok 21 st zalisheni lishe ruyini centralnogo budinku ta odin zahidnij fligel v avarijnomu stani She 2001 roku I V Kalugina stvorila proekt restavraciyi sadibnogo palacu v Cherenchicah Ale vse zalisheno na paperi Memorialna sadiba Mikoli Lvova perebuvaye v avarijnomu stani Dzherela Vseobshaya istoriya arhitektury M t 6 1968 sbornik Russkoe iskusstvo 18 veka statya M A Ilina O palladianstve v tvorchestve Dzh Kvarengi i N Lvova Nikulina N I Nikolaj Lvov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1971 Glumov A N A Lvov seriya Zhizn v iskusstve M Iskusstvo 1980 sbornik Arhitekturnoe nasledstvo vyp 50 M 2009 Statya A V Chekmaryov Postrojki N A Lvova i ego kruga v provincii novye otkrytiya s 255 279 A B Nikitina Arhitekturnoe nasledie N A Lvova SPb 2006 S 498 A V Tatarinov Arhitekturnye raboty N A Lvova N A Lvov Izbrannye sochineniya Keln Vejmar Vena SPb 1994 PrimitkiNikulina N I Nikolaj Lvov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1971 s 8 Glumov A N A Lvov M Iskusstvo 1980 s 118 Glumov A N A Lvov M Iskusstvo 1980 s 109 110Div takozhPortal Mistectvo Kripactvo Cenzura Palladianstvo Sadiba Prosvitnictvo Teatr Arhitekturna model Sadovo parkove mistectvo Sadibi Tverskoyi oblasti