Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садиба Неплюєвих — (охоронний № 109-См) XIX століття. Розташована у східній частині історичного середмістя Глухова Сумської області на розі вулиць Києво-Московської та Інститутської за адресою вулиця Києво-Московська, 43.
| Садиба Неплюєвих | |
|---|---|
 | |
| 51°40′40″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 33.91722° сх. д.Координати: 51°40′40″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 33.91722° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Глухів |
| Сумська область | м. Глухів вулиця Києво-Московська, 43. |
| Тип | будівля |
| Тип будівлі | житловий будинок, перепланований під адміністративну будівлю |
| Стиль | пізній класицизм |
| Засновник | Неплюєви |
| Дата заснування | XIX століття |
| Початок будівництва | 1803 |
| Побудовано | 1860-ті |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Садиба Неплюєвих Садиба Неплюєвих (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Садибний будинок Неплюєвих є одним з найкращих за якістю архітектурного вирішення і ступенем збереженості міських садибних будинків доби пізнього класицизму на Сумщині. Має значну історико-меморіальну цінність.
Історія
Зведення та перепланування садиби
Садиба заснована глухівським поміщиком [ru], нащадком головного командира Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду Івана Неплюєва. Це відбулося одразу після реалізації класицистичного перепланування передмість Глухова у 1803—1805 роках. Представники родини Неплюєвих посідали перше місце за кількістю земель у Глухівському повіті (25000 десятин) і мали можливість укладати чималі кошти у муроване будівництво.
Одноповерховий головний будинок збудований у першій третині XIX століття. У 1863 році до нього в'їхала родина офіцера [ru]Миколи Івановича Неплюєва. У Глухові він служив повітовим предводителем дворянства. Разом з дружиною баронесою Олександрою Миколаївною Шліппенбах (1827—1917) вони виховали трьох дітей: Миколу (1851), (1853) та (1859) . У 1860-х роках Микола Іванович Неплюєв перебудував мурований одноповерховий головний будинок. На чоловому фасаді розібрали чотириколонний портик, головний вхід перенесли на східну кріповку чолового фасаду, зробили новий фасадний декор.
Садиба на рубежі XIX—XX століть
У 1872 році сім'я переїхала до Чернігова, де М. І. Неплюєв обійняв посаду предводителя дворянства Чернігівської губернії і отримав ранг таємного радника У садибі, в подальшому Неплюєви проживали лише періодично під час перебування в Глухові.
Після смерті Миколи Івановича в 1890 році садибу успадкував його син Микола Неплюєв (1851—1908) — відомий громадський діяч, богослов, мислитель і педагог. Після закінчення 1874 року юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету він перебував на дипломатичній службі радником російського посольства в Німеччині (м. Мюнхен). 1877 року залишив дипломатичну кар'єру, повернувся на батьківщину і розпочав справу просвітництва та поліпшення життя селян. Микола Неплюєв у 1880 році відкрив початкову школу з пансіоном для сиріт поблизу Янполя на хуторі Воздвиженському. А через п'ять років — чоловічу й жіночу сільськогосподарські школи, на базі яких організувалося Хрестовоздвиженське трудове братство. Тому родина Неплюєвих, рідко відвідувала глухівську садибу. М. М. Неплюєв з матір'ю та сестрами проживав більше у с. Воздвиженське.
Неплюєвські будинки у Глухові, Чернігові, Ямполі загальною вартістю понад 1 млн. 750 тис. крб. Микола Миколайович заповів Хрестовоздвиженському трудовому братству.
Микола Неплюєв був також відомим колекціонером і меценатом. У родовому будинку Неплюєвих у Глухові зберігалася велика колекція старовинного живопису, меблів, порцеляни та інших творів декоративно-ужиткового мистецтва. На базі цієї колекції на початку XX століття організовувалися виставки.
Саме у садибі Неплюєвих, вперше публічно показав свою творчість майбутній відомий художник, а на той час глухівський гімназист Георгій Нарбут. У квітні 1906 року з ініціативи місцевого гуртка аматорів тут організовано велику мистецьку виставку. На ній експонувалися твори і класиків (Аполлона Мокрицького) і початківців, а також посуд фабрики Миклашевських..
Про виставку згадував відомий український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець Федір Ернст:
 | «Це було в великому будинкові місцевого аристократа, відомого фундатора «Воздвиженського брацтва» М. М. Неплюєва. Багато умебльований, з прекрасними старовинними портретами з роду Неплюєвих, серед яких було декілька першорядних речей, він стояв завсіди порожній, з завішаними шторами й чехлами на меблях та люстрах. До Неплюєва й звернулися організатори виставки. В чотирьох чи п'яти кімнатах та залах глядач, крім оздоби самого будинку (там були крім портретів, ще розкішний сервіс старого саксу, деякі картини, бронзи), міг ознайомитись із творами Айвазовського, Яблочкина, деякими прекрасними акварельними портретами та мініатюрами з місцевих поміщицьких домів (були між ними й портрети пензля [...] А. М. Мокрицького), порцеляною фабрики Миклашевських, бронзами Ленсере та меблями в стилі модерн, виконаними за проєктами співучасниці виставки, К. П. Гулєвої. Ось до участі в цій виставці притягли й Нарбута» |  |
.
Юний Григорій Нарбут експонував ілюстрації до книжок казок «Війна грибів», «Горошеня», «Снігуронька», «Кощій Безсмертний», що мали успіх і принесли авторові значний гонорар.
Садиба в радянський період
У будинку Неплюєвих 3 січня 1918 року відбувся перший повітовий з'їзд Рад Глухівщини, на якому обрано представників до складу військово-революційного комітету і призначено головою ревкому .. На цьому зібранні також обрано склад та керівництво виконкому повітової ради робітничих, селянських та солдатських депутатів. На засіданнях виконкому прийняли рішення про націоналізацію підприємств повіту та заборону діяльності міської управи і земства.
У 1943 році під час німецько-радянської війни в будинок потрапила бомба, однак не разірвалась, і сапери відразу ж її знешкодили. Під час ремонту даху були втрачені кутові фронтони.
У 1957 році на фасаді будинку установили мармурову меморіальну дошку (0,4 х 0,3 м) з написом про події, пов'язані з першим повітовим з'їздом Рад Глухівщини.
Сучасний стан
Весь час, починаючи з 1918 року (з перервою під час окупації в ході німецько-радянської війни) приміщення садиби займають органи влади Глухівського району. З 1991 року — це адміністративне приміщення та Глухівської районної ради.
Приміщення садиби Неплюєвих у 1988 році було поставлено на державний облік, як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 109-См.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за N 1563-р планувалось, що у 2009—2010 роках проведення робіт з ремонту та реставрації садиби Неплюєвих. Однак, ці роботи не проводились.
Опис
Садиба Неплюєвих розташована у східній частині історичного середмістя Глухова. Займає наріжну ділянку біля перетину вулиць Києво-Московської (колишня Радянська) та Інститутської (первісно — Квасніковської, згодом — Карла Маркса) в оточенні фронтальної малоповерхової забудови, що переходить далі по вулиці у п'ятиповерхову. Біля садиби по вулиці Києво-Московській розташовані історичний комплекс навчальних закладів — учительського інституту, чоловічої гімназії та .
Важливою домінантою садиби Неплюєвих є головний будинок. Він розташований симетричними чолом і причілком на червоні лінії вулиць, відповідно Києво-Московської та Інститутської. Далі за будинком по вулиці Києво-Московській причілком на червону лінію виходив господарський флігель, що не зберігся. Між ним і головним будинком містилася брама головного в'їзду до садиби. Зараз єдиний в'їзд на подвір'я садиби знаходиться за причілком будинку по вулиці Інститутській. Невеликий двір садиби має нерегулярну конфігурацію в плані. Раніше по периметру двору розташовувались чотири прямокутні в плані господарські будівлі, включаючи стайню і каретний сарай. На сьогодні дві з чотирьох господарських будівель утрачені, а ще дві — дуже перебудовані для потреб органів районної влади. Тут знаходяться приміщення архівного відділу та гаражі.
Головний будинок побудовано за традиційною для невеликих міських садибних будинків доби класицизму розпланувально-просторовою структурою з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині. Підмурки цегляні стрічкові. Стіни потиньковані. Перекриття плоскі, по дерев'яних балках. Вальмові дахи по дерев'яних кроквах укриті покрівельною сталлю.
Його прямокутна одноповерхова сторона з великими вікнами виходить на вулицю Києво-Московську. Вона має багатший декор фасаду і розташована на невисокому ступінчастому цоколі. Аркова форма вікон підкреслює тривісну композицію. У центрі розміщено трикутний фронтон на осі симетрії. На початку XIX століття перед ним розміщувався пристінний чотириколонний портик головного входу. Але його розібрано у 1860-х роках. Стіни прикрашені пілястрами тосканського ордера з тонко проробленими базами. Пофарбування традиційне: цоколь сірий, тло стін жовте, деталі білі.
Дворові внутрішні фасади будинку звернені на південь. Вони (більш архітектурно бідні), практично, зберегли первісні архітектурні форми початку XIX століття. Головна увага зосереджена високими арковими вікнами з витягнутими архівольтами. По центру розташовано дверний отвір, що раніше вів на терасу, а тепер у двір. За ним розташовується кабінет голови районної державної адміністрації. Раніше — це обідня зала для власників будинку. Решта вікон прямокутні, облямовані профільованими наличниками. Вікна верхнього поверху бічних рамен мають пропорції «лежачого квадрата», облямовані наличниками й мають підвіконні полички. Фасадні площини бічних рамен з двору членують пілястри тосканського ордера й завершують типові класицистичні карнизи зі значним виносом верхньої полички. В результаті перебудов 1860-х років з'явився міжповерховий зубчастий карниз і фільончасте декорування підвіконних ніш.
Інтер'єр будинку прикрашено скульптурним декоративним ліпленням стель з рослинними мотивами. Для опалення приміщень слугували білі кахляні печі й каміни. Внутрішнє розпланування будинку первісно було анфіладним, з дворядним розміщенням кімнат. Тут містилися вестибуль, зал і покої власника. В процесі використання будинку органами влади замурували деякі дверні отвори та встановили перегородки. Два бічних рамена, звернені у двір. Вони двоповерхові та мають коридорне розпланування з однобічним розташуванням кімнат. Тут розміщувалася обслуга. На початку XX століття за проєктом київської художниці Гулевої для цього будинку були виготовлені меблі (столи, стільці, спальні гарнітури) в стилістиці віденської сецесії, проте вони не збереглися.
Примітки
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — Київ: УРЕ імені М. Бажана, 1990. — С. 19
- Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Под ред. В. П. Семенова.- С.-Пб., 1903. — С. 345.
- Шишкіна Юлія Садибний будинок Неплюєвих у Глухові // Соборний майдан. — 2010. — № 5 (41). — С. 2
- «Заслуговує гідно облаштованої могили»: історик розповів про матір М. М. Неплюєва. www.yampil.info. Ямпіль.INFO. 1 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми, 2003. — С. 318
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. — К.: Видавничий дім А. С. С., 2005. — С. 333
- Валерій Авдасьов. З вірою в істину і добро. http://sigol-shostka.narod.ru. ШОСТКА.NET. Процитовано 23 квітня 2020.
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. — К.: Видавничий дім А. С. С., 2005. — С. 335
- Ткаченко В. Ю. Нарбутівка і Нарбути: науково-публіцистични нарис. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. — С. 28
- Заїка В. В. Глухів в історії української культури доби «Срібного віку» // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали Першої науково-практичної конференції. — Глухів, 2002. — С. 73-74
- Белецкий П. Георгий Иванович Нарбут. — М.: Искусство, 1985. — С. 19
- Білокінь С. І. Федір Ернст як нарбутознавець // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць (Матеріали сьомої науково-практичної конференції (23-24 жовтня 2008 р.)) / С. А. Слєсрєв (гол. ред. колегії). — Суми, 2008. — С. 165
- Ернст Ф. Георгій Нарбут. Життя й творчість // Георгій Нарбут: Посмертна виставка творів. [Каталог. К.:] ДВУ, 1926 - С. 21
- Сомин Н.В. Кресто-воздвиженсокое братство и его основатель Н.Н.Неплюев // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали Другої науково-практичної конференції (17 квітня 2003 р.). – Глухів, 2003. – С. 67
- Нарбут на Украине // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць (Матеріали сьомої науково-практичної конференції (23-24 жовтня 2008 р.)) / С. А. Слєсрєв (гол. ред. колегії). — Суми, 2008. — С. 171
- Шишкіна Юлія Садибний будинок Неплюєвих у Глухові // Соборний майдан. — 2010. — № 5 (41). — С. 3
- Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область (Матеріали до багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України»). Енциклопедичне видання / В. Смолій (гол. редактор). — Київ, 2017. — С. 372
- Игорь Сбитный ("Соборний майдан") (3 августа 2011). . http://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 23 квітня 2020.
- Садиба Неплюєвих. https://hlukhiv-rada.gov.ua. Глухівська міська рада. Процитовано 23 квітня 2020.
- Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів із збереження історико-культурної спадщини та розвитку туристичної інфраструктури м. Глухова Сумської області
- Андрій Гриценко ("Данкор-Глухів") (8 квітня 2009). . https://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- Вечерський_2005_333
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. — К.: Видавничий дім А. С. С., 2005. — С. 334
- Вечерський В. В., Бєлашов В. І. Глухів. — К.: Абрис, 2003. — С. 96.
- Ткаченко В. Ю. Нарбутівка і Нарбути: науково-публіцистични нарис. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. — С. 27-28
Джерела та література
Джерела
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). Фонд 127 (Будівельного відділення Чернігівського губернського правління). — Оп. 10. — Спр. 1900. — Арк. 12, 12-а, 12-б.
- Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12). Ф. 4806/1-4-273115.
- ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4805-1-4-424975.
- Опись дел Архива Государственного совета. ТТ. I — XII. СПб., 1900—1906 гг. // Російський державний історичний архів (РДІА). — Ф. 1152. — Оп. 13. — Спр. 87. — Арк. 1-3.
- Планы и описания городов, крепостей, селений и других населенных пунктов бывшей Российской империи. (нач. XVI в. — 1917 гг.) // Російський державний військово-історичний архів у Москві. — Ф. 418. — Оп. 1. — № 605.
Література
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
- Белецкий П. Георгий Иванович Нарбут. — М. : Искусство, 1985. — С. 19.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
- Вечерський В. В. Глухів [Текст] / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов . — Київ: Видавництво гуманітарної літератури «Абрис», 2003. — 166 с.: іл. — (Сер.: «Малі історичні міста України»). — Бібліогр.: с. 96. —
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 333—336.
- Вулиці міста розповідають: Бібліографічний дайджест / Глухівська центральна районна бібліотека; Уклад. Лесненко О. Г. — Глухів, 2007 . — 40 с.
- Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область / головний редактор Валерій Смолій. — Київ, 2017. — С. 856.
- Ткаченко В. Ю. Нарбутівка і Нарбути: науково-публіцистичний нарис. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. — 104 c.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К. : УРЕ ім. М. Бажана, 1990. — С. 19.
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba Neplyuyevih pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 109 Sm XIX stolittya Roztashovana u shidnij chastini istorichnogo seredmistya Gluhova Sumskoyi oblasti na rozi vulic Kiyevo Moskovskoyi ta Institutskoyi za adresoyu vulicya Kiyevo Moskovska 43 Sadiba NeplyuyevihZagalnij viglyad pivnichnogo ta zahidnogo fasadiv na rozi vulic Kiyevo Moskovskoyi ta Institutskoyi stanom na kviten 2015 rokuZagalnij viglyad pivnichnogo ta zahidnogo fasadiv na rozi vulic Kiyevo Moskovskoyi ta Institutskoyi stanom na kviten 2015 roku51 40 40 pn sh 33 55 02 sh d 51 67778 pn sh 33 91722 sh d 51 67778 33 91722 Koordinati 51 40 40 pn sh 33 55 02 sh d 51 67778 pn sh 33 91722 sh d 51 67778 33 91722Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm Gluhiv vulicya Kiyevo Moskovska 43 TipbudivlyaTip budivlizhitlovij budinok pereplanovanij pid administrativnu budivlyuStilpiznij klasicizmZasnovnikNeplyuyeviData zasnuvannyaXIX stolittyaPochatok budivnictva1803Pobudovano1860 tiStatus pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaSadiba NeplyuyevihSadiba Neplyuyevih Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Sadibnij budinok Neplyuyevih ye odnim z najkrashih za yakistyu arhitekturnogo virishennya i stupenem zberezhenosti miskih sadibnih budinkiv dobi piznogo klasicizmu na Sumshini Maye znachnu istoriko memorialnu cinnist IstoriyaViglyad zahidnogo fasadu z vulici Institutskoyi svitlina 2013 roku Zvedennya ta pereplanuvannya sadibi Sadiba zasnovana gluhivskim pomishikom ru nashadkom golovnogo komandira Malorosijskogo timchasovogo Pravlinnya getmanskogo uryadu Ivana Neplyuyeva Ce vidbulosya odrazu pislya realizaciyi klasicistichnogo pereplanuvannya peredmist Gluhova u 1803 1805 rokah Predstavniki rodini Neplyuyevih posidali pershe misce za kilkistyu zemel u Gluhivskomu poviti 25000 desyatin i mali mozhlivist ukladati chimali koshti u murovane budivnictvo Odnopoverhovij golovnij budinok zbudovanij u pershij tretini XIX stolittya U 1863 roci do nogo v yihala rodina oficera ru Mikoli Ivanovicha Neplyuyeva U Gluhovi vin sluzhiv povitovim predvoditelem dvoryanstva Razom z druzhinoyu baronesoyu Oleksandroyu Mikolayivnoyu Shlippenbah 1827 1917 voni vihovali troh ditej Mikolu 1851 1853 ta 1859 U 1860 h rokah Mikola Ivanovich Neplyuyev perebuduvav murovanij odnopoverhovij golovnij budinok Na cholovomu fasadi rozibrali chotirikolonnij portik golovnij vhid perenesli na shidnu kripovku cholovogo fasadu zrobili novij fasadnij dekor Sadiba na rubezhi XIX XX stolit U 1872 roci sim ya pereyihala do Chernigova de M I Neplyuyev obijnyav posadu predvoditelya dvoryanstva Chernigivskoyi guberniyi i otrimav rang tayemnogo radnika U sadibi v podalshomu Neplyuyevi prozhivali lishe periodichno pid chas perebuvannya v Gluhovi pedagog i gromadskij diyach Mikola Neplyuyev Pislya smerti Mikoli Ivanovicha v 1890 roci sadibu uspadkuvav jogo sin Mikola Neplyuyev 1851 1908 vidomij gromadskij diyach bogoslov mislitel i pedagog Pislya zakinchennya 1874 roku yuridichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu vin perebuvav na diplomatichnij sluzhbi radnikom rosijskogo posolstva v Nimechchini m Myunhen 1877 roku zalishiv diplomatichnu kar yeru povernuvsya na batkivshinu i rozpochav spravu prosvitnictva ta polipshennya zhittya selyan Mikola Neplyuyev u 1880 roci vidkriv pochatkovu shkolu z pansionom dlya sirit poblizu Yanpolya na hutori Vozdvizhenskomu A cherez p yat rokiv cholovichu j zhinochu silskogospodarski shkoli na bazi yakih organizuvalosya Hrestovozdvizhenske trudove bratstvo Tomu rodina Neplyuyevih ridko vidviduvala gluhivsku sadibu M M Neplyuyev z matir yu ta sestrami prozhivav bilshe u s Vozdvizhenske Neplyuyevski budinki u Gluhovi Chernigovi Yampoli zagalnoyu vartistyu ponad 1 mln 750 tis krb Mikola Mikolajovich zapoviv Hrestovozdvizhenskomu trudovomu bratstvu Mikola Neplyuyev buv takozh vidomim kolekcionerom i mecenatom U rodovomu budinku Neplyuyevih u Gluhovi zberigalasya velika kolekciya starovinnogo zhivopisu mebliv porcelyani ta inshih tvoriv dekorativno uzhitkovogo mistectva Na bazi ciyeyi kolekciyi na pochatku XX stolittya organizovuvalisya vistavki gimnazist Georgij Narbut uchasnik misteckoyi vistavki v sadibi Neplyuyevih u 1906 roci Same u sadibi Neplyuyevih vpershe publichno pokazav svoyu tvorchist majbutnij vidomij hudozhnik a na toj chas gluhivskij gimnazist Georgij Narbut U kvitni 1906 roku z iniciativi miscevogo gurtka amatoriv tut organizovano veliku mistecku vistavku Na nij eksponuvalisya tvori i klasikiv Apollona Mokrickogo i pochatkivciv a takozh posud fabriki Miklashevskih Pro vistavku zgaduvav vidomij ukrayinskij istorik mistectvoznavec muzeyeznavec Fedir Ernst Ce bulo v velikomu budinkovi miscevogo aristokrata vidomogo fundatora Vozdvizhenskogo bractva M M Neplyuyeva Bagato umeblovanij z prekrasnimi starovinnimi portretami z rodu Neplyuyevih sered yakih bulo dekilka pershoryadnih rechej vin stoyav zavsidi porozhnij z zavishanimi shtorami j chehlami na meblyah ta lyustrah Do Neplyuyeva j zvernulisya organizatori vistavki V chotiroh chi p yati kimnatah ta zalah glyadach krim ozdobi samogo budinku tam buli krim portretiv she rozkishnij servis starogo saksu deyaki kartini bronzi mig oznajomitis iz tvorami Ajvazovskogo Yablochkina deyakimi prekrasnimi akvarelnimi portretami ta miniatyurami z miscevih pomishickih domiv buli mizh nimi j portreti penzlya A M Mokrickogo porcelyanoyu fabriki Miklashevskih bronzami Lensere ta meblyami v stili modern vikonanimi za proyektami spivuchasnici vistavki K P Gulyevoyi Os do uchasti v cij vistavci prityagli j Narbuta Yunij Grigorij Narbut eksponuvav ilyustraciyi do knizhok kazok Vijna gribiv Goroshenya Sniguronka Koshij Bezsmertnij sho mali uspih i prinesli avtorovi znachnij gonorar Sadiba v radyanskij period Osoblivosti dekoru zahidnogo fasadu svitlina 2013 roku Stelya u velikij zali teper zala zasidan administraciyi Stelya u yidalni teper kabinet golovi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zagalnij viglyad pivnichnogo ta shidnogo chastkovo fasadiv na rozi vulic Kiyevo Moskovskoyi ta Institutskoyi svitlina 2013 roku U budinku Neplyuyevih 3 sichnya 1918 roku vidbuvsya pershij povitovij z yizd Rad Gluhivshini na yakomu obrano predstavnikiv do skladu vijskovo revolyucijnogo komitetu i priznacheno golovoyu revkomu Na comu zibranni takozh obrano sklad ta kerivnictvo vikonkomu povitovoyi radi robitnichih selyanskih ta soldatskih deputativ Na zasidannyah vikonkomu prijnyali rishennya pro nacionalizaciyu pidpriyemstv povitu ta zaboronu diyalnosti miskoyi upravi i zemstva U 1943 roci pid chas nimecko radyanskoyi vijni v budinok potrapila bomba odnak ne razirvalas i saperi vidrazu zh yiyi zneshkodili Pid chas remontu dahu buli vtracheni kutovi frontoni U 1957 roci na fasadi budinku ustanovili marmurovu memorialnu doshku 0 4 h 0 3 m z napisom pro podiyi pov yazani z pershim povitovim z yizdom Rad Gluhivshini Suchasnij stan Ves chas pochinayuchi z 1918 roku z perervoyu pid chas okupaciyi v hodi nimecko radyanskoyi vijni primishennya sadibi zajmayut organi vladi Gluhivskogo rajonu Z 1991 roku ce administrativne primishennya ta Gluhivskoyi rajonnoyi radi Primishennya sadibi Neplyuyevih u 1988 roci bulo postavleno na derzhavnij oblik yak pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya z ohoronnim 109 Sm Rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 17 grudnya 2008 roku za N 1563 r planuvalos sho u 2009 2010 rokah provedennya robit z remontu ta restavraciyi sadibi Neplyuyevih Odnak ci roboti ne provodilis OpisSadiba Neplyuyevih roztashovana u shidnij chastini istorichnogo seredmistya Gluhova Zajmaye narizhnu dilyanku bilya peretinu vulic Kiyevo Moskovskoyi kolishnya Radyanska ta Institutskoyi pervisno Kvasnikovskoyi zgodom Karla Marksa v otochenni frontalnoyi malopoverhovoyi zabudovi sho perehodit dali po vulici u p yatipoverhovu Bilya sadibi po vulici Kiyevo Moskovskij roztashovani istorichnij kompleks navchalnih zakladiv uchitelskogo institutu cholovichoyi gimnaziyi ta Vazhlivoyu dominantoyu sadibi Neplyuyevih ye golovnij budinok Vin roztashovanij simetrichnimi cholom i prichilkom na chervoni liniyi vulic vidpovidno Kiyevo Moskovskoyi ta Institutskoyi Dali za budinkom po vulici Kiyevo Moskovskij prichilkom na chervonu liniyu vihodiv gospodarskij fligel sho ne zberigsya Mizh nim i golovnim budinkom mistilasya brama golovnogo v yizdu do sadibi Zaraz yedinij v yizd na podvir ya sadibi znahoditsya za prichilkom budinku po vulici Institutskij Nevelikij dvir sadibi maye neregulyarnu konfiguraciyu v plani Ranishe po perimetru dvoru roztashovuvalis chotiri pryamokutni v plani gospodarski budivli vklyuchayuchi stajnyu i karetnij saraj Na sogodni dvi z chotiroh gospodarskih budivel utracheni a she dvi duzhe perebudovani dlya potreb organiv rajonnoyi vladi Tut znahodyatsya primishennya arhivnogo viddilu ta garazhi Golovnij budinok pobudovano za tradicijnoyu dlya nevelikih miskih sadibnih budinkiv dobi klasicizmu rozplanuvalno prostorovoyu strukturoyu z miscevoyi cegli na vapnyano pishanomu rozchini Pidmurki ceglyani strichkovi Stini potinkovani Perekrittya ploski po derev yanih balkah Valmovi dahi po derev yanih krokvah ukriti pokrivelnoyu stallyu Jogo pryamokutna odnopoverhova storona z velikimi viknami vihodit na vulicyu Kiyevo Moskovsku Vona maye bagatshij dekor fasadu i roztashovana na nevisokomu stupinchastomu cokoli Arkova forma vikon pidkreslyuye trivisnu kompoziciyu U centri rozmisheno trikutnij fronton na osi simetriyi Na pochatku XIX stolittya pered nim rozmishuvavsya pristinnij chotirikolonnij portik golovnogo vhodu Ale jogo rozibrano u 1860 h rokah Stini prikrasheni pilyastrami toskanskogo ordera z tonko proroblenimi bazami Pofarbuvannya tradicijne cokol sirij tlo stin zhovte detali bili Dvorovi vnutrishni fasadi budinku zverneni na pivden Voni bilsh arhitekturno bidni praktichno zberegli pervisni arhitekturni formi pochatku XIX stolittya Golovna uvaga zoseredzhena visokimi arkovimi viknami z vityagnutimi arhivoltami Po centru roztashovano dvernij otvir sho ranishe viv na terasu a teper u dvir Za nim roztashovuyetsya kabinet golovi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ranishe ce obidnya zala dlya vlasnikiv budinku Reshta vikon pryamokutni oblyamovani profilovanimi nalichnikami Vikna verhnogo poverhu bichnih ramen mayut proporciyi lezhachogo kvadrata oblyamovani nalichnikami j mayut pidvikonni polichki Fasadni ploshini bichnih ramen z dvoru chlenuyut pilyastri toskanskogo ordera j zavershuyut tipovi klasicistichni karnizi zi znachnim vinosom verhnoyi polichki V rezultati perebudov 1860 h rokiv z yavivsya mizhpoverhovij zubchastij karniz i filonchaste dekoruvannya pidvikonnih nish Inter yer budinku prikrasheno skulpturnim dekorativnim liplennyam stel z roslinnimi motivami Dlya opalennya primishen sluguvali bili kahlyani pechi j kamini Vnutrishnye rozplanuvannya budinku pervisno bulo anfiladnim z dvoryadnim rozmishennyam kimnat Tut mistilisya vestibul zal i pokoyi vlasnika V procesi vikoristannya budinku organami vladi zamuruvali deyaki dverni otvori ta vstanovili peregorodki Dva bichnih ramena zverneni u dvir Voni dvopoverhovi ta mayut koridorne rozplanuvannya z odnobichnim roztashuvannyam kimnat Tut rozmishuvalasya obsluga Na pochatku XX stolittya za proyektom kiyivskoyi hudozhnici Gulevoyi dlya cogo budinku buli vigotovleni mebli stoli stilci spalni garnituri v stilistici videnskoyi secesiyi prote voni ne zbereglisya PrimitkiChernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv URE imeni M Bazhana 1990 S 19 Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Pod red V P Semenova S Pb 1903 S 345 Shishkina Yuliya Sadibnij budinok Neplyuyevih u Gluhovi Sobornij majdan 2010 5 41 S 2 Zaslugovuye gidno oblashtovanoyi mogili istorik rozpoviv pro matir M M Neplyuyeva www yampil info Yampil INFO 1 kvitnya 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 Sumshina v imenah Enciklopedichnij dovidnik Sumi 2003 S 318 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya K Vidavnichij dim A S S 2005 S 333 Valerij Avdasov Z viroyu v istinu i dobro http sigol shostka narod ru ShOSTKA NET Procitovano 23 kvitnya 2020 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya K Vidavnichij dim A S S 2005 S 335 Tkachenko V Yu Narbutivka i Narbuti naukovo publicistichni naris Sumi VVP Mriya 1 LTD 1998 S 28 Zayika V V Gluhiv v istoriyi ukrayinskoyi kulturi dobi Sribnogo viku Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Gluhivshini Materiali Pershoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Gluhiv 2002 S 73 74 Beleckij P Georgij Ivanovich Narbut M Iskusstvo 1985 S 19 Bilokin S I Fedir Ernst yak narbutoznavec Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Materiali somoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 23 24 zhovtnya 2008 r S A Slyesryev gol red kolegiyi Sumi 2008 S 165 Ernst F Georgij Narbut Zhittya j tvorchist Georgij Narbut Posmertna vistavka tvoriv Katalog K DVU 1926 S 21 Somin N V Kresto vozdvizhensokoe bratstvo i ego osnovatel N N Neplyuev Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Gluhivshini Materiali Drugoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 17 kvitnya 2003 r Gluhiv 2003 S 67 Narbut na Ukraine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Materiali somoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 23 24 zhovtnya 2008 r S A Slyesryev gol red kolegiyi Sumi 2008 S 171 Shishkina Yuliya Sadibnij budinok Neplyuyevih u Gluhovi Sobornij majdan 2010 5 41 S 3 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast Materiali do bagatotomnogo Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya V Smolij gol redaktor Kiyiv 2017 S 372 Igor Sbitnyj Sobornij majdan 3 avgusta 2011 http hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2020 Sadiba Neplyuyevih https hlukhiv rada gov ua Gluhivska miska rada Procitovano 23 kvitnya 2020 Rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro zatverdzhennya planu zahodiv iz zberezhennya istoriko kulturnoyi spadshini ta rozvitku turistichnoyi infrastrukturi m Gluhova Sumskoyi oblasti Andrij Gricenko Dankor Gluhiv 8 kvitnya 2009 https hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 Vecherskij 2005 333 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya K Vidavnichij dim A S S 2005 S 334 Vecherskij V V Byelashov V I Gluhiv K Abris 2003 S 96 Tkachenko V Yu Narbutivka i Narbuti naukovo publicistichni naris Sumi VVP Mriya 1 LTD 1998 S 27 28Dzherela ta literaturaDzherela Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO Fond 127 Budivelnogo viddilennya Chernigivskogo gubernskogo pravlinnya Op 10 Spr 1900 Ark 12 12 a 12 b Derzhavna arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo dali DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F 4806 1 4 273115 DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F4805 1 4 424975 Opis del Arhiva Gosudarstvennogo soveta TT I XII SPb 1900 1906 gg Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv RDIA F 1152 Op 13 Spr 87 Ark 1 3 Plany i opisaniya gorodov krepostej selenij i drugih naselennyh punktov byvshej Rossijskoj imperii nach XVI v 1917 gg Rosijskij derzhavnij vijskovo istorichnij arhiv u Moskvi F 418 Op 1 605 Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Beleckij P Georgij Ivanovich Narbut M Iskusstvo 1985 S 19 Vecherskij V V Vtracheni ob yekti arhitekturnoyi spadshini Ukrayini Kiyiv NDITIAM 2002 592 s Vecherskij V V Gluhiv Tekst V V Vecherskij V I Byelashov Kiyiv Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi Abris 2003 166 s il Ser Mali istorichni mista Ukrayini Bibliogr s 96 ISBN 966 531 138 7 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 333 336 Vulici mista rozpovidayut Bibliografichnij dajdzhest Gluhivska centralna rajonna biblioteka Uklad Lesnenko O G Gluhiv 2007 40 s Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast golovnij redaktor Valerij Smolij Kiyiv 2017 S 856 Tkachenko V Yu Narbutivka i Narbuti naukovo publicistichnij naris Sumi VVP Mriya 1 LTD 1998 104 c Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik K URE im M Bazhana 1990 S 19 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi