Сабу́р (араб. سابور, Sābūr; ? — 8 квітня 1022) — хаджиб Нижньої марки Кордовського халіфату. Засновник і перший правитель Бадахоської тайфи (1012/1013 — 1022; за ісламським календарем: 403 — 413). Походження невідоме: іранець або слов'янин. Був рабом і особистим слугою халіфа Гішама II. З ласки останнього став управителем Бадахоса. Належав до партії Абу Аміра Аль-Мансура. Близько 1012 р. прийняв титул хаджиба, фактично унезалежнившись від халіфату. Окрім Бадахоса підкорив Сантарен, Лісабон, Мериду. Перед смертю поставив регентом своїх малолітніх синів візира-бербера Абдаллаха. Помер у Бадахосі. Його наступником став Абдаллах, які узурпував владу в тайфі, усунувши Сабурових синів — Абда аль-Маліка й . Прізвиська — Раб (араб. الصقلبي, al-Ṣaqlabī, аль-Саклабі), Переможець (араб. المنصور, al-Manṣūr, аль-Мансур).
Сабур | ||
Надгробок Сабура (Археологічний музей Бадахоської провінції, Бадахос, Іспанія) | ||
| ||
---|---|---|
1012 — 1022 | ||
Попередник: | засновано | |
Наступник: | Абдаллах | |
Народження: | невідомо невідомо | |
Смерть: | 8 квітня 1022 Бадахос, Бадахос | |
Діти: | Абд аль-Малік | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Сабу́р (араб. سابور, Sābūr) — коротке ім'я; видозмінена форма іранського імені Шапур (перс. شاپور, Šāpūr, Sapur).
- Сабур Амірський / Сабур аль-Амірі (араб. سابور الأميري, Sābūr al-ʿĀmirī) — прізвисько, що вказує на ймовірне іранське походження.
- Сабу́р Переможець / Сабу́р аль-Мансур (араб. سابور المنصور, Sābūr al-Manṣūr) — прізвисько, що зустрічається у працях ібн-Хазма.
- Сабу́р Раб / Сабу́р аль-Саклабі (араб. سابور الصقلبي, Sābūr al-Ṣaqlabī) — прізвисько, що вказує на рабське минуле і, ймовірно, слов'янське походження.
Біографія
Точна дата і місце народження Сабура невідомі. Йому приписують різне походження — іранське (на що вказує змінене перське ім'я Шапур і прізвисько аль-Амірі), або слов'янське (на що вказує прізвисько аль-Саклабі).
Сабур був рабом і пажем впливового високопосадовця Фаїка, що служив кордовському халіфові аль-Хакамові II. Згодом Сабур вислужився до покоївника самого халіфа, який призначив його управителем міста Бадахос та його околиць.
976 року після смерті халіфа Сабур прибув до Кордови скласти присягу на вірність його наступнику — Гішамові II. Там він став членом партії на чолі із Абу Аміра аль-Мансура.
Коли Абу Амір аль-Мансура здобув реальну верховну владу у Кордовському халіфаті, Сабур підкорив регіон аль-Гарб та західні краї Бадахоського регіону, зокрема Мериду. Військові таланти Сабура й перемоги над християнами завоювали йому популярність серед населення мусульманської Іспанії.
Внаслідок смерті Абу Амір аль-Мансура в 1002 розпочався розпад Кордовського халіфату на незалежні області — тайфи. Сабур очолив тайфу зі столицею в Бадахосі. Точна дата утворення самостійної Бадахоської тайфи невідома.
Під час кордовської революції 1009 року і початку берберсько-арабської війни Сабур підтримав беберів, які переважали у підконтрольному йому регіоні. На межі 1012—1013 років він захопив більшу частину античної Лузітанії й фактично унезалежнився від халіфа Сулаймана.
На межі 1012—1013 років (403 року за ісламським календарем) Сабур був проголошений хаджибом Нижньої марки. Як і більшість голів інших тайф він обрав саме цей титул замість титулів суверенних правителів — маліка (короля) або еміра (князя), щоб підкреслити свою легітимність як представника халіфа у регіоні й, відповідно, право на повноту влади. Сабур контролював територію площею до 90 тисяч км² зі столицею в Бадахосі. До його тайфи входили Сантарен, Мерида, Лісабон, Евора, Корія та інші великі міста ісламської Іспанії.
Сабур помер 8 квітня 1022 року (за ісламським календарем — 10 шаабана 413). Незважаючи на військовий досвід і мужність, які відмічає хроніст ібн аль-Джатіб, він не зміг створити власної династії через брак політичного хисту й знань. Не маючи кревних зв'язків із підконтрольним регіоном, Сабур мусив покладатися на своїх придворних та місцеву аристократію, доручаючи їм державні справи. До таких людей належав його візир, андалуський бербер Абдаллах із племені мекнасів.
У Сабура було два малих сини: Абд аль-Малік і Абд аль-Азіз. Перед смертю він проголосив візира їхнім регентом і зобов'язав захищати їх, але як тільки Сабур помер, візир узурпував усю владу, а його синів позбавив їхнього спадку. Абдаллах заснував власну Афтаську династію, яка самостійно правила Бадахоською тайфою близько 70 років, до Альморавідського завоювання.
Сабурів син Абл аль-Малік утік до Лісабона, де його радо прийняв місцевий правитель і одружив на своїй сестрі.
Сім'я
Примітки
- Maíllo Salgado, Felipe. Sabur al-Saqlabi // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2013. Vol. 44.
- Shafa, 2000, p. 177-190.
- García Sanjuán, Alejandro. 'Abd Allah b. Muhammad b. Maslama b. al-Aftas // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2009. Vol. 1.
Бібліографія
Джерела
- ібн Ідарі. Дивовижне повідомлення (видання: Al-Bayān al-Mugrib. Tome troisième. Histoire de l’Espagne Musulmane au XIème siècle. Texte Arabe publié par la première fois d’après un manuscrit de Fès, ed. E. Lévi-Provençal, Paris, Paul Geuthner, 1930, p. 236-237 (trad. crítica [con centenares de correcciones, merced a la ajīra de Ibn Bassām y a las “Observations sur le texte du tome III du Bayan de Ibn ‘Iḍārī”, establecidas por E. Lèvi-Provençal, en Mélanges Gaudefroy de Mombynes, El Cairo, 1935-1945, p. 241-258] por F. Maíllo Salgado, La Caída del Califato de Córdoba y los Reyes de Taifas (al-Bayān al-Mugrib), Salamanca, Estudios Árabes e Islámicos, Universidad de Salamanca, 1993, p. 196-198).
Монографії
- Casiri, M. Bibliotheca Arabico-Hispana Escurialensis, Madrid, Antonio Pérez de Soto, 1760-1770, t. II, p. 67, 212-213.
- Conde, J. A. Historia de la dominación de los árabes en España, t. II, Madrid, García, 1820, p. 13.
- Dozy, R. P. A. Recherches, t. I, Leide, Brill, 1846, p. 205-215.
- Ibn al-AbbĀr, Al-Ḥullat al-siyara’, ed. parcial R. P. A. Dozy, Recherches sur l’Histoire Politique et littéraire de l’Espagne pendant le Moyen Age, t. I, Leide, Brill, 1849, p. 172.
- Codera, F. Un reyezuelo de Badajoz desconocido hasta hoy // Boletín de la Real Academia de la Historia, IV (1884), p. 353-359.
- Ibn Ḥazm, Naqt al-‘arūs, ed. C. F. Seybold, Revista del Centro de Estudios Históricos de Granada y su reino, 1 (1911), p. 149 (trad. de L, Seco de Lucena, Naqṭ al-‘Arūs, Valencia, Anubar, 1974, p. 64).
- Lèvi-Provençal, E. Inscriptions arabes d’Espagne. Londres-Paris, 1931, p. 53-54
- Ibn al-JaṬīb, Kitāb A‘māl al-a‘lām, ed. E. Lévi-Provençal bajo el título Histoire de l’Espagne Musulmane (Kitāb A‘māl al-A‘lām), Beirut, Dar al-Makchouf, 1956, p. 183 (trad. de W. Hoenerbach, Islamische Geschischte Spanien. Übersetzung der A‘mal al-A‘lam und Ergänzender Texte, Zürich-Stuttgart, Artemis Verlags, 1970, p. 360-361)
- H. R. Idris, Les Aftasíes de Badajoz // Al-Andalus, XXX (1965), p. 278-279.
- Ibn ḤayyĀn apud Ibn al-AbbĀr, AL-Ḥullat a l-siyarā’, ed. H. Mu’nis, El Cairo, Dar al-Ma‘arif, 1980, t. II, p. 96-97.
- Terrón Albarrán, M. Historia política de la Baja Extremadura en el período islámico // Historia de la Baja Extremadura, Badajoz, Real Academia de Extremadura de las Letras y las Artes, 1986, t. I, p. 350-353.
- Viguera Molíns, M.ª J. Los reinos de taifas y las invasiones magrebíes. Madrid, Mapfre, 1992, p. 45, 47.
- Pérez Álvarez, M.ª A. Fuentes Árabes de Extremadura. Cáceres, Universidad de Extremadura, 1992, p. 194-195, 205, 210-211.
- Shafa, S. De Persia a la España Musulmana: La Historia Recuperada. Huelva, Universidad, 2000, p. 177-190.
Довідники
- García Sanjuán, Alejandro. 'Abd Allah b. Muhammad b. Maslama b. al-Aftas // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2009. Vol. 1.
- Maíllo Salgado, Felipe. Sabur al-Saqlabi // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2013. Vol. 44.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сабур Бадахоський
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sabur Sabu r arab سابور Sabur 8 kvitnya 1022 hadzhib Nizhnoyi marki Kordovskogo halifatu Zasnovnik i pershij pravitel Badahoskoyi tajfi 1012 1013 1022 za islamskim kalendarem 403 413 Pohodzhennya nevidome iranec abo slov yanin Buv rabom i osobistim slugoyu halifa Gishama II Z laski ostannogo stav upravitelem Badahosa Nalezhav do partiyi Abu Amira Al Mansura Blizko 1012 r prijnyav titul hadzhiba faktichno unezalezhnivshis vid halifatu Okrim Badahosa pidkoriv Santaren Lisabon Meridu Pered smertyu postaviv regentom svoyih malolitnih siniv vizira berbera Abdallaha Pomer u Badahosi Jogo nastupnikom stav Abdallah yaki uzurpuvav vladu v tajfi usunuvshi Saburovih siniv Abda al Malika j Prizviska Rab arab الصقلبي al Ṣaqlabi al Saklabi Peremozhec arab المنصور al Manṣur al Mansur SaburSaburNadgrobok Sabura Arheologichnij muzej Badahoskoyi provinciyi Badahos Ispaniya Pravitel Badahoskoyi tajfi 1012 1022 Poperednik zasnovano Nastupnik Abdallah Narodzhennya nevidomo nevidomoSmert 8 kvitnya 1022 1022 04 08 Badahos BadahosDiti Abd al Malik Mediafajli b u VikishovishiImenaSabu r arab سابور Sabur korotke im ya vidozminena forma iranskogo imeni Shapur pers شاپور Sapur Sapur Sabur Amirskij Sabur al Amiri arab سابور الأميري Sabur al ʿAmiri prizvisko sho vkazuye na jmovirne iranske pohodzhennya Sabu r Peremozhec Sabu r al Mansur arab سابور المنصور Sabur al Manṣur prizvisko sho zustrichayetsya u pracyah ibn Hazma Sabu r Rab Sabu r al Saklabi arab سابور الصقلبي Sabur al Ṣaqlabi prizvisko sho vkazuye na rabske minule i jmovirno slov yanske pohodzhennya BiografiyaTochna data i misce narodzhennya Sabura nevidomi Jomu pripisuyut rizne pohodzhennya iranske na sho vkazuye zminene perske im ya Shapur i prizvisko al Amiri abo slov yanske na sho vkazuye prizvisko al Saklabi Sabur buv rabom i pazhem vplivovogo visokoposadovcya Fayika sho sluzhiv kordovskomu halifovi al Hakamovi II Zgodom Sabur visluzhivsya do pokoyivnika samogo halifa yakij priznachiv jogo upravitelem mista Badahos ta jogo okolic 976 roku pislya smerti halifa Sabur pribuv do Kordovi sklasti prisyagu na virnist jogo nastupniku Gishamovi II Tam vin stav chlenom partiyi na choli iz Abu Amira al Mansura Koli Abu Amir al Mansura zdobuv realnu verhovnu vladu u Kordovskomu halifati Sabur pidkoriv region al Garb ta zahidni krayi Badahoskogo regionu zokrema Meridu Vijskovi talanti Sabura j peremogi nad hristiyanami zavoyuvali jomu populyarnist sered naselennya musulmanskoyi Ispaniyi Vnaslidok smerti Abu Amir al Mansura v 1002 rozpochavsya rozpad Kordovskogo halifatu na nezalezhni oblasti tajfi Sabur ocholiv tajfu zi stoliceyu v Badahosi Tochna data utvorennya samostijnoyi Badahoskoyi tajfi nevidoma Pid chas kordovskoyi revolyuciyi 1009 roku i pochatku berbersko arabskoyi vijni Sabur pidtrimav beberiv yaki perevazhali u pidkontrolnomu jomu regioni Na mezhi 1012 1013 rokiv vin zahopiv bilshu chastinu antichnoyi Luzitaniyi j faktichno unezalezhnivsya vid halifa Sulajmana Na mezhi 1012 1013 rokiv 403 roku za islamskim kalendarem Sabur buv progoloshenij hadzhibom Nizhnoyi marki Yak i bilshist goliv inshih tajf vin obrav same cej titul zamist tituliv suverennih praviteliv malika korolya abo emira knyazya shob pidkresliti svoyu legitimnist yak predstavnika halifa u regioni j vidpovidno pravo na povnotu vladi Sabur kontrolyuvav teritoriyu plosheyu do 90 tisyach km zi stoliceyu v Badahosi Do jogo tajfi vhodili Santaren Merida Lisabon Evora Koriya ta inshi veliki mista islamskoyi Ispaniyi Sabur pomer 8 kvitnya 1022 roku za islamskim kalendarem 10 shaabana 413 Nezvazhayuchi na vijskovij dosvid i muzhnist yaki vidmichaye hronist ibn al Dzhatib vin ne zmig stvoriti vlasnoyi dinastiyi cherez brak politichnogo histu j znan Ne mayuchi krevnih zv yazkiv iz pidkontrolnim regionom Sabur musiv pokladatisya na svoyih pridvornih ta miscevu aristokratiyu doruchayuchi yim derzhavni spravi Do takih lyudej nalezhav jogo vizir andaluskij berber Abdallah iz plemeni meknasiv U Sabura bulo dva malih sini Abd al Malik i Abd al Aziz Pered smertyu vin progolosiv vizira yihnim regentom i zobov yazav zahishati yih ale yak tilki Sabur pomer vizir uzurpuvav usyu vladu a jogo siniv pozbaviv yihnogo spadku Abdallah zasnuvav vlasnu Aftasku dinastiyu yaka samostijno pravila Badahoskoyu tajfoyu blizko 70 rokiv do Almoravidskogo zavoyuvannya Saburiv sin Abl al Malik utik do Lisabona de jogo rado prijnyav miscevij pravitel i odruzhiv na svoyij sestri Sim yaAbd al MalikPrimitkiMaillo Salgado Felipe Sabur al Saqlabi Diccionario Biografico Espanol Madrid Real Academia de la Historia 2013 Vol 44 Shafa 2000 p 177 190 Garcia Sanjuan Alejandro Abd Allah b Muhammad b Maslama b al Aftas Diccionario Biografico Espanol Madrid Real Academia de la Historia 2009 Vol 1 BibliografiyaDzherela ibn Idari Divovizhne povidomlennya vidannya Al Bayan al Mugrib Tome troisieme Histoire de l Espagne Musulmane au XIeme siecle Texte Arabe publie par la premiere fois d apres un manuscrit de Fes ed E Levi Provencal Paris Paul Geuthner 1930 p 236 237 trad critica con centenares de correcciones merced a la ajira de Ibn Bassam y a las Observations sur le texte du tome III du Bayan de Ibn Iḍari establecidas por E Levi Provencal en Melanges Gaudefroy de Mombynes El Cairo 1935 1945 p 241 258 por F Maillo Salgado La Caida del Califato de Cordoba y los Reyes de Taifas al Bayan al Mugrib Salamanca Estudios Arabes e Islamicos Universidad de Salamanca 1993 p 196 198 Monografiyi Casiri M Bibliotheca Arabico Hispana Escurialensis Madrid Antonio Perez de Soto 1760 1770 t II p 67 212 213 Conde J A Historia de la dominacion de los arabes en Espana t II Madrid Garcia 1820 p 13 Dozy R P A Recherches t I Leide Brill 1846 p 205 215 Ibn al AbbAr Al Ḥullat al siyara ed parcial R P A Dozy Recherches sur l Histoire Politique et litteraire de l Espagne pendant le Moyen Age t I Leide Brill 1849 p 172 Codera F Un reyezuelo de Badajoz desconocido hasta hoy Boletin de la Real Academia de la Historia IV 1884 p 353 359 Ibn Ḥazm Naqt al arus ed C F Seybold Revista del Centro de Estudios Historicos de Granada y su reino 1 1911 p 149 trad de L Seco de Lucena Naqṭ al Arus Valencia Anubar 1974 p 64 Levi Provencal E Inscriptions arabes d Espagne Londres Paris 1931 p 53 54 Ibn al JaṬib Kitab A mal al a lam ed E Levi Provencal bajo el titulo Histoire de l Espagne Musulmane Kitab A mal al A lam Beirut Dar al Makchouf 1956 p 183 trad de W Hoenerbach Islamische Geschischte Spanien Ubersetzung der A mal al A lam und Erganzender Texte Zurich Stuttgart Artemis Verlags 1970 p 360 361 H R Idris Les Aftasies de Badajoz Al Andalus XXX 1965 p 278 279 Ibn ḤayyAn apud Ibn al AbbAr AL Ḥullat a l siyara ed H Mu nis El Cairo Dar al Ma arif 1980 t II p 96 97 Terron Albarran M Historia politica de la Baja Extremadura en el periodo islamico Historia de la Baja Extremadura Badajoz Real Academia de Extremadura de las Letras y las Artes 1986 t I p 350 353 Viguera Molins M ª J Los reinos de taifas y las invasiones magrebies Madrid Mapfre 1992 p 45 47 Perez Alvarez M ª A Fuentes Arabes de Extremadura Caceres Universidad de Extremadura 1992 p 194 195 205 210 211 Shafa S De Persia a la Espana Musulmana La Historia Recuperada Huelva Universidad 2000 p 177 190 Dovidniki Garcia Sanjuan Alejandro Abd Allah b Muhammad b Maslama b al Aftas Diccionario Biografico Espanol Madrid Real Academia de la Historia 2009 Vol 1 Maillo Salgado Felipe Sabur al Saqlabi Diccionario Biografico Espanol Madrid Real Academia de la Historia 2013 Vol 44 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sabur Badahoskij