Річкова флотилія військово-морського флоту (пол. Flotylla Rzeczna Marynarki Wojennej; до 17 жовтня 1931 року: Пінська флотилія) — польська річкова флотилія, що входила до складу військово-морського флоту в міжвоєнний період, в Пінську на річці Піна. Флотилія оперувала на так званому море пінському — в басейні річки Прип'ять з основними річками: Прип'ять, Піна, [pl].
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemsyTDA1aGRtRnNYMFZ1YzJsbmJsOXZabDlRYjJ4aGJtUmZKVEk0TVRreE9TMHhPVEk0SlRJNUxuTjJaeTh5TWpCd2VDMU9ZWFpoYkY5RmJuTnBaMjVmYjJaZlVHOXNZVzVrWHlVeU9ERTVNVGt0TVRreU9DVXlPUzV6ZG1jdWNHNW4ucG5n.png)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWtMMlE0TDA1aGRtRnNYMFZ1YzJsbmJsOXZabDl5YVhabGNsOW1iR1ZsZEY5SlNWSlFYM1l4TG5OMlp5OHlNakJ3ZUMxT1lYWmhiRjlGYm5OcFoyNWZiMlpmY21sMlpYSmZabXhsWlhSZlNVbFNVRjkyTVM1emRtY3VjRzVuLnBuZw==.png)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelEyTDA1aGRtRnNYMFZ1YzJsbmJsOXZabDl5YVhabGNsOW1iR1ZsZEY5SlNWSlFYM1l5TG5OMlp5OHlNakJ3ZUMxT1lYWmhiRjlGYm5OcFoyNWZiMlpmY21sMlpYSmZabXhsWlhSZlNVbFNVRjkyTWk1emRtY3VjRzVuLnBuZw==.png)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelE0TDBac2IzUjViR3hoVUdsdWMyc3VhbkJuTHpJeU1IQjRMVVpzYjNSNWJHeGhVR2x1YzJzdWFuQm4uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOW1MMlkyTDFkZmQybGxlbmxmYlc5dWFYUnZjbUV1YW5Cbkx6SXlNSEI0TFZkZmQybGxlbmxmYlc5dWFYUnZjbUV1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Поява флотилії і перші бої
Пінська флотилія була створена 19 квітня 1919 року, коли генерал Лісовський Артем погодився, щоб Ян Гедройц створив в Пінську розвідувальний патруль з трьох моторних човнів — «Лех», «Лісовчік» і «Ліздейко». В середині 1919 року цей загін взяв участь у зіткненнях з флотом більшовиків під Мостами Волинськими і під [ru], де 3 липня 1919 року три моторні човни провели рейд по річці Ясельді. Був проведений десант під сильним ворожим вогнем, який захопив Городище, що потім дозволило зайняти, що було важливо у цілях зв'язку, Лунинець. В пам'ять цих подій 3 липня було у другої Речі Посполитої оголошено святом річкової флотилії.
Протягом року до складу флоту були включені близько 20 нових судів, включаючи пароплав «Буг» і корабель «Варта».
Флотилія в польсько-більшовицькій війні 1920 року
У березні 1920 року флотилія взяла участь у захопленні Мозира, де до її складу включили нові одиниці, зі складу радянської Дніпровської флотилії. Потім флотилія брала участь у наступу на Київ, під час якого 27 квітня провела бої у районі Чорнобиля, щоб витіснити радянські війська на Дніпро. Потім флотилія брала участь у створенні осередків на лівому березі Дніпра у Києві, а також у параді в цьому місті. Після захоплення нових кораблів, була створена Київська флотилія, що діяла на Дніпрі. У ході радянського контрнаступу в кінці травня, частину Пінської флотилії було відрізано від основних сил, у зв'язку з чим 13 червня 1920 року екіпажі затопили кораблі. Вцілілі підрозділи билися при відступі у водах Прип'яті, але, враховуючи низький рівень води, їх також було затоплено в Пінську і під Kochanowiczami. Флот розформовано 2 серпня 1920, через заняття басейну Прип'яті Червоною армією і самозатоплення більшості суден.
Флотилія після ризького договору
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelF6TDBac2IzUjViR3hoVUdsdWMydGhMbXB3Wnk4eU1qQndlQzFHYkc5MGVXeHNZVkJwYm5OcllTNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
11 жовтня 1920 року був створений окремий загін Флотилії Коси на Прип'яті, 2 березня 1922 перейменований на Пінську флотилію. Після ліквідації 1 жовтня 1925 Флотилії Коси і поглинання більшості її підрозділів Пінською флотилією, вона стала єдиною річковою флотилією в Польщі. Головною базою флотилії був Пінськ, в якому знаходилося більше 100 бойових і транспортних одиниць. Також в ньому знаходились команда військового порту, казарми, укриття і ангари для гідролітаків, майстерні, офіси, причали і доки, а також на іншій стороні річки паливні бази і склади боєприпасів. У 1939 році з частини сил флотилії був створений окремий загін річки Вісли. Навесні 1939 в рамках флотилії був створений окремий загін на Прип'яті.
Річкова авіаційна ескадрилья
У період 1928—1937 флотилія мала власні військово-повітряні сили (що складались з літаючих човнів [pl]). Спочатку формування мало назву річковий повітряний взвод, пізніше, після розширення, отримало назву річкова повітряна ескадрилья.
Вереснева кампанія
Військові дії
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODNMemRrTDFSeVlXeFVNUzVxY0djdk1qSXdjSGd0VkhKaGJGUXhMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
У вересні 1939 року флотилія (без окремого загону річки Вісли) складалася з 6 річкових моніторів, 3 катерів річкових, 4 озброєних кораблів, 17 озброєних катерів (в тому числі 3 човни обслуговування і 1 артилерійської розвідки і зв'язку), 2 зв'язкових катерів, 7 річкових тральщиків, корабля мінно–газового і 48-50 допоміжних суден, у тому числі 32 човнів, корабля-лікарні, 2 буксирів, декілька моторних човнів і 6 глісерів. Всі судна були затоплені за наказом генерала Францішека Клееберга в 1939 році. З 25 вересня по 12 листопада аварійно-рятувальна служба Дніпровської військової флотилії і підприємство рятувальних та підводних робіт (ЕПРОН) підняли, принаймні, 54 з них, в тому числі 26 бойових кораблів (5 моніторів, 2 канонерки, 15 озброєних катерів, корабель мінно–газовий і 3 тральщика), які потім після ремонту і переозброєння увійшли до складу ДВФ.
10-14 вересня 1939 року на базі запасного батальйону (мобілізований 31 серпня) та десантного відділення (створеного 2 серпня) сформовано два морських батальйону, що складались з курсантів школи підхорунжих військово-морського флоту в Гдині і матросів запасу. Командирами батальйонів були командор Павловський і капітан флоту Маріан Фолтин (спочатку поручник флоту Владислав Галинський). Моряки були обмундировані в польові мундири сухопутних військ, офіцери і підофіцери старшого курсу затримали гарнізону морську шапку, молодші підофіцери та резервісти, в основному з власної ініціативи, встановили кокарди військово-морського флоту на шапках польових.
Більшість особового стану флотилії 20 вересня, після затоплення плавзасобів за наказом генерала Клееберга направилась в напрямку Любешова і Влодави, з наміром прорватися в напрямку Румунії. 22 вересня, позбавлений зв'язку з командуванням генерал Клееберг вирішив зробити марш щоб полегшити ситуацію у Варшаві. 28 вересня він змінив назву своїх військ на (ООП «Полісся»).
Після звільнення, у відповідності з наказом Клееберга, небагатьох тих, хто сумнівався у доцільності подальшої боротьби і частини моряків української та білоруської національностей, відбулася реорганізація морських батальйонів, які 28 вересня увійшли разом з іншими моряками до складу 182-го полку піхоти з 60-ї дивізії піхоти, як 3 «морських» батальйону. Командиром батальйону був командор підпоручник Стефан Камінський, командирами рот капітан флоту Олександр Рабенда, капітан артилерії Єжи Войцеховський і капітан піхоти Ян Ліпецький. Каптенармусом був командор підпоручник Алоізій Павловський. Крім того, з моряків було створено 4 роти окремого батальйону 179-го піхотного полку цієї же дивізії (командир — генерал-майор флоту Богдан Корсак).
Частина моряків флотилії не приєдналася до ООП «Полісся», але увійшла в групу [pl] генерала бригади Вільгельма Орліка-Рюкемана, створивши в ній збірний морський батальйон, під командуванням почергово: комодора-поручника Генріха Ейбла, капітана флоту Едмунда Йодковського і капітана артилерії Олександра Рутинського. Більшість з них в ніч 25/26 вересня потрапила у радянський полон, причому кілька десятків були на наступний день вбиті в Мокранах.
Корабельний склад флотилії
Штабні кораблі
- (штабний корабель «Адмірал Серпінек») — поручник флоту Януш Марціневський
- штабний моторний човен S 1
- штабний моторний човен S 2
- глісер № 5
1 бойовий дивізіон
Командир загону канонерок — капітан артилерії Владислав Ясік
- монітор («Краків») — капітан артилерії Єжи Войцеховський
- (монітор «Вільнюс») — капітан Едмунд Йодковський
- (канонерський човен «Зухвала») — капітан артилерії Владислав Ясік
- канонерський човен «Зарадна»
- канонерський човен «Завжента» — старший боцман Свічка
- І група озброєних катерів — боцманмат Леопольд Хон
- озброєний катер KU 16
- озброєний катер KU 17
- озброєний катер KU 18
- озброєний катер KU 19
- озброєний катер KU 21, катер обслуговування
- баржа житлова K 20
- корабель ППО «Генерал Сікорський» — поручник резерву флоту Фідош
- глісер № 1
2 бойовий дивізіон
- монітор («Варшава») — поручник флоту Ян Май
- монітор («Городище») — капітан флоту Андрій Мажецький
- II група озброєних катерів — старший боцман Фелікс Краузе
- озброєний катер KU 22, катер обслуговування
- озброєний катер KU 24, катер обслуговування
- озброєний катер KU 25
- озброєний катер KU 26
- баржа житлова K 8
- корабель ППО «Гетьман Ходкевіч» — поручник резерву флоту Едвард Кулеша
- глісер № 2
в. о. офіцера-механіка — старший боцман Станіслав Сек
3 бойовий дивізіон
- командир — капітан флоту Андрій Бончак
- монітор («Пінськ») — капітан флоту Ян Керкус
- монітор («Торунь») — капітан флоту Болеслав Поридзай
- озброєний катер, KU 7, катер розвідки
- III група озброєних катерів — старший боцман Генріх Пельда
- озброєний катер KU 23, катер обслуговування
- озброєний катер KU 27
- озброєний катер KU 28
- озброєний катер KU 29
- баржа житлова K 10
- озброєний корабель «Генерал Шептицький»
- глісер № 3
Офіцер, механік-хорунжий флоту Болеслав Хабаловський
Мінно–газовий загін
- корабель мінно-газовий («Монтва») — капітан флоту Нарцис Малушинський
- тральщики броньовані T 1, T 2, T 3
- тральщики колісні T 4, T 5, T 6, T 7
Відділення зв'язку
- зв'язковий катер КМ 14
- зв'язковий катер КМ 15
- плаваюча база зв'язку K 2
- моторний човен P 3
- два наземних взводи зв'язку
Передова база з технічною допомогою
- озброєний катер KU 1
- озброєний катер KU 2
- озброєний катер KU 3
- буксир «Нептун»
- санітарний корабель «Генерал Соснковський»
- баржа для боєприпасів K 12
- баржа для боєприпасів K 13
- баржа паливна K 14
- баржа паливна K 15
- баржа паливна K 25
- плаваюча їдальня K 17
- плаваюча майстерня K 19
- баржа водолазів K 7
- баржа житлова K 9
- баржа житлова К 30
командир передової бази — капітан резерву флоту Ян Хордлічка
командир з технічної допомоги — підпоручик інженер резерву Станіслав Гвязда
Військовий порт Пінськ
- буксир «Кілінський»
- моторний човен P 1
- моторний човен P 2
- 15 барж обслуговування
- взвод ППО
- взвод зв'язку
- взвод адміністративний
- Комендант порту Пінськ — командор підпоручник Мечислав Реут
- технічний офіцер порту — командор підпоручник Йосип Трібель
- Лікар порту — поручник лікар Адам Прон
- Квартирмейстер порту — капітан флоту Костянтин Ляшковський
- Командир портової роти — лейтенант адміністратор Петр Гаевський.
- Керівник WPMW-KMDR — підпоручик старший інженер Станіслав Соколовський
Примітки
- , архів оригіналу за 19 серпня 2015, процитовано 8 листопада 2018
Література
- Jerzy Pertek: Marynarze generała Kleeberga. Warszawa: KiW, 1986, seria: Biblioteka Pamięci Pokoleń.
- Jerzy Pertek: Wielkie dni małej floty. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1967.
- Mieczysław Kowalski: Relacja Mieczysława Kowalskiego, maszynopis
- Tablica na zbiorowej mogile w Woli Gułowskiej
- : Rzeczna Eskadra Lotnicza Flotylli Pińskiej. Pruszków: 1994.
- Józef Wiesław Dyskant: Flotylla Rzeczna Marynarki Wojennej 1919-1939. Wyd. I. Warszawa: Wydawnictwo Bellona, 1994. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет