Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ріхард Брауер (10 лютого 1901, Шарлоттенбург — 17 квітня 1977, Белмонт, Массачусетс) — німецько-американський математик.
Ранні роки
Річард Брауер народився у родині торговця виробами зі шкіри Макса Брауера та його дружини Ліллі Керолайн. Він був наймолодшим із трьох дітей. Його старший брат також став математиком.
З 1907 по 1918 рік Ріхард Брауер відвідував школу кайзера Фрідріха в Шарлоттенбурзі, який був тоді незалежною громадою неподалік Берліна. Ще в шкільний час у Ріхарда прокинулась пристрасть до математичних проблем, на що мав чималий вплив його старший брат.
Останні чотири роки навчання в школі припало на Першу світову війну, але Брауер був надто молодим, щоб його призвали до війська. По закінченню школи у вересні 1918 року його використовували лише для громадських робіт у Берліні, а вже в листопаді — після закінчення війни — він зміг продовжити навчання.
Початок досліджень
В лютому 1919 року, наслідуючи свою дитячу мрію стати винахідником, Ріхард почав навчання в Технічному університеті Шарлоттенбурга та продовжив його в Технічному університеті Берліна. Але вже через один семестр він помітив, що теоретичний напрямок приваблює його набагато сильніше, ніж практичне. Тому він вступив до Університету кайзера Вільгельма в Берліні.
У той час у Берлінському університеті викладали деякі з найважливіших вчених: , Костянтин Каратеодорі, Альберт Ейнштейн, , Ріхард фон Мізес, Макс Планк, Ерхард Шмідт, і .
Сам Брауер так описує лекції Шмідта:
 | Нелегко описати їхнє захоплення. Коли Шмідт сидів перед дошкою, він ніколи не конспектував і рідко був добре підготовлений. Він створював враження, що він розвиває теорію прямо тут і зараз |  |
За традицією німецькі студенти навчаються за обміном, тож Брауер також залишив Берлін. Він навчався один семестр у Фрайбурзькому університеті, а потім повернувся до Берліна. Тут він відвідував семінари Бібербаха, Шмідта та Шура. Тепер його все більше і більше тягнуло до алгебри, як це було представлено Шуром на його семінарах:
| | [Щур] завжди був добре підготовлений у своєму навчанні та дуже швидко викладав. Якщо ви не були постійно уважні, ви швидко втратили контекст. Часу на конспектування було мало, це доводилося робити вдома... Він проводив щотижневі заняття, і майже кожного разу це було складне завдання. Деякі з цих проблем вже використовував його вчитель Фробеніус. Іноді він згадував проблеми, які не міг вирішити сам | |
Фактично, це була одна з тих відкритих проблем математики, яку Річард і його брат змогли вирішити в 1921 році в першій науковій публікації. Також Шур запропонував тему для дисертації Брауера. Вона стосувалася алгебраїчного підходу до характеристики незвідних уявлень дійсної ортогональної групи. Річард Брауер за цю роботу в 1926 році отримав ступінь доктора.
Перед отриманням докторського ступеня Брауер влаштувався асистентом Конрада Кноппа в Кенігсберзі та одружився з однокурсницею Ільзою Каргер. Восени 1925 року він обійняв свою посаду в Східній Пруссії. Однак незабаром після прибуття Кнопп пішов до Тюбінгенського університету, а оскільки факультет математики в Кенігсберзі був невеликим, у Брауера було багато завдань і свободи. Окрім Брауера, було два професори, та Курт Райдемейстер, та два асистенти. Брауер викладав у Кенігсберзі до весни 1933 року, коли після приходу нацистів до влади він втратив роботу і був змушений виїхати за кордон, де його прийняли з вдячністю.
У 1932 році разом з Гельмутом Гассе та Еммі Нетер він опублікував важливу теорему в арифметичній теорії алгебр (), змагаючись із одночасними спробами американських математиків.
Робота в США
Брауер спочатку поїхав до Лексінгтона лише на рік. Після цього він став помічником Германа Вейля, що відповідало бажанню Брауера протягом тривалого часу. У 1935 році вони обидва опублікували спільну статтю про Спінора в Американському журналі математики. Це есе сформувало математичну основу для концепції Дірака про спін електрона в квантовій механіці.
Восени 1935 року Брауер був призначений на постійну посаду доцента в Торонтський університет за рекомендацією Еммі Нетер. Саме тут Брауер розробив деякі зі своїх найбільш вражаючих теорій, перевівши роботу Фердинанда Георга Фробеніуса в новому напрямку. Разом з К. Несбіттом він розвинув теорію блоків, за допомогою якої отримав результати для скінченних груп, зокрема скінченних простих груп.
Після року в Університеті Вісконсіна, 1941, він повернувся назавжди до США в 1948 році, до Мічиганського університету в Енн-Арбор. У 1949 році він отримав бажану премію Коула Американського математичного товариства за свою роботу «Про L-серію Артіна із загальними груповими ознаками», яку він опублікував у 1947 році в «Американському журналі математики». У 1954 році він прочитав пленарну лекцію на Міжнародному конгресі математиків в Амстердамі (Про структуру груп кінцевого порядку).
У 1951 році він отримав пропозицію від Гарвардського університету, яку він прийняв у 1952 році. Тут він залишався до свого виходу на пенсію в 1971 році. У Гарварді він почав класифікувати всі кінцеві прості групи. Першим кроком була теоретико-групова характеристика PSL(2,q). Тепер Брауер присвятив решту свого творчого часу класифікаційній роботі. Однак він помер за кілька років до того, як цей проект досяг попереднього завершення.
У 1954 році Брауер був обраний до Американської академії мистецтв і наук, у 1955 році до Національної академії наук, у 1965 році до Геттінгенської академії наук і в 1974 році до Американського філософського товариства. У 1963 році він став почесним членом Лондонського математичного товариства. У 1970 році він був запрошений доповідачем на Міжнародному конгресі математиків у Ніцці (Блоки символів) і в 1962 році в Стокгольмі (Про кінцеві групи парного порядку).
Ріхард Брауер і Роберт М. Тралл висунули важливі гіпотези в модульній теорії. Одну згодом довів А. В. Ройтер у 1968 році, а пізніше Моріс Ауслендер, інша досі залишається відкритою.
Редакційна робота
Окрім роботи в університеті, він знаходив час працювати редактором численних журналів:
- Transactions of the Canadian Mathematical Congress (1943–1949)
- American Journal of Mathematics (1944–1950)
- Canadian Journal of Mathematics (1949–1959)
- Duke Mathematical Journal (1951–1956, 1963–1969)
- Annals of Mathematics (1953–1960)
- Proceedings of the Canadian Mathematical Congress (1954–1957)
- Journal of Algebra (1964–1970)
Основні праці
- On the modular representations of groups of finite order, University of Toronto Press 1937
- Paul Fong, Warren J. Wong (Hrsg.): Richard Brauer – Collected Papers, MIT Press 1980
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117708550 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Find a Grave — 1996.
- https://www.gf.org/fellows/all-fellows/richard-d-brauer/
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rihard Brauer 10 lyutogo 1901 Sharlottenburg 17 kvitnya 1977 Belmont Massachusets nimecko amerikanskij matematik Rihard Brauernim Richard Dagobert BrauerIm ya pri narodzhenninim Richard Dagobert BrauerNarodivsya10 lyutogo 1901 1901 02 10 1 2 Sharlottenburg Nimecka imperiyaPomer17 kvitnya 1977 1977 04 17 1 2 76 rokiv Belmont Middlseks Massachusets SShA 3 PohovannyaMaunt Obern 4 Krayina Nimechchina SShANacionalnistyevreyi 3 Diyalnistmatematik vikladach universitetuAlma materHU Berlin 1926 5 3 Frajburzkij universitet 1920 5 d 1919 3 Galuzteoriya grupZakladGarvardskij universitet 3 Universitet Michiganu 3 Torontskij universitet 5 3 Kenigsberzkij universitet 5 3 Universitet Kentukki 5 3 Universitet Viskonsin Medison 5 3 Institut perspektivnih doslidzhen 3 PosadagolovaNaukovij kerivnikd i Erhard Shmidt 6 Vidomi uchnid 3 Aspiranti doktorantid 6 Dzh Karson Mark 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Londonske matematichne tovaristvo 3 Brati sestridU shlyubi zd 3 NagorodiGrant Guggengajma 1941 d 1949 Rihard Brauer u VikishovishiRanni rokiRichard Brauer narodivsya u rodini torgovcya virobami zi shkiri Maksa Brauera ta jogo druzhini Lilli Kerolajn Vin buv najmolodshim iz troh ditej Jogo starshij brat takozh stav matematikom Z 1907 po 1918 rik Rihard Brauer vidviduvav shkolu kajzera Fridriha v Sharlottenburzi yakij buv todi nezalezhnoyu gromadoyu nepodalik Berlina She v shkilnij chas u Riharda prokinulas pristrast do matematichnih problem na sho mav chimalij vpliv jogo starshij brat Ostanni chotiri roki navchannya v shkoli pripalo na Pershu svitovu vijnu ale Brauer buv nadto molodim shob jogo prizvali do vijska Po zakinchennyu shkoli u veresni 1918 roku jogo vikoristovuvali lishe dlya gromadskih robit u Berlini a vzhe v listopadi pislya zakinchennya vijni vin zmig prodovzhiti navchannya Pochatok doslidzhenV lyutomu 1919 roku nasliduyuchi svoyu dityachu mriyu stati vinahidnikom Rihard pochav navchannya v Tehnichnomu universiteti Sharlottenburga ta prodovzhiv jogo v Tehnichnomu universiteti Berlina Ale vzhe cherez odin semestr vin pomitiv sho teoretichnij napryamok privablyuye jogo nabagato silnishe nizh praktichne Tomu vin vstupiv do Universitetu kajzera Vilgelma v Berlini U toj chas u Berlinskomu universiteti vikladali deyaki z najvazhlivishih vchenih Kostyantin Karateodori Albert Ejnshtejn Rihard fon Mizes Maks Plank Erhard Shmidt i Sam Brauer tak opisuye lekciyi Shmidta Nelegko opisati yihnye zahoplennya Koli Shmidt sidiv pered doshkoyu vin nikoli ne konspektuvav i ridko buv dobre pidgotovlenij Vin stvoryuvav vrazhennya sho vin rozvivaye teoriyu pryamo tut i zaraz Za tradiciyeyu nimecki studenti navchayutsya za obminom tozh Brauer takozh zalishiv Berlin Vin navchavsya odin semestr u Frajburzkomu universiteti a potim povernuvsya do Berlina Tut vin vidviduvav seminari Biberbaha Shmidta ta Shura Teper jogo vse bilshe i bilshe tyagnulo do algebri yak ce bulo predstavleno Shurom na jogo seminarah Shur zavzhdi buv dobre pidgotovlenij u svoyemu navchanni ta duzhe shvidko vikladav Yaksho vi ne buli postijno uvazhni vi shvidko vtratili kontekst Chasu na konspektuvannya bulo malo ce dovodilosya robiti vdoma Vin provodiv shotizhnevi zanyattya i majzhe kozhnogo razu ce bulo skladne zavdannya Deyaki z cih problem vzhe vikoristovuvav jogo vchitel Frobenius Inodi vin zgaduvav problemi yaki ne mig virishiti sam Faktichno ce bula odna z tih vidkritih problem matematiki yaku Richard i jogo brat zmogli virishiti v 1921 roci v pershij naukovij publikaciyi Takozh Shur zaproponuvav temu dlya disertaciyi Brauera Vona stosuvalasya algebrayichnogo pidhodu do harakteristiki nezvidnih uyavlen dijsnoyi ortogonalnoyi grupi Richard Brauer za cyu robotu v 1926 roci otrimav stupin doktora Pered otrimannyam doktorskogo stupenya Brauer vlashtuvavsya asistentom Konrada Knoppa v Kenigsberzi ta odruzhivsya z odnokursniceyu Ilzoyu Karger Voseni 1925 roku vin obijnyav svoyu posadu v Shidnij Prussiyi Odnak nezabarom pislya pributtya Knopp pishov do Tyubingenskogo universitetu a oskilki fakultet matematiki v Kenigsberzi buv nevelikim u Brauera bulo bagato zavdan i svobodi Okrim Brauera bulo dva profesori ta Kurt Rajdemejster ta dva asistenti Brauer vikladav u Kenigsberzi do vesni 1933 roku koli pislya prihodu nacistiv do vladi vin vtrativ robotu i buv zmushenij viyihati za kordon de jogo prijnyali z vdyachnistyu U 1932 roci razom z Gelmutom Gasse ta Emmi Neter vin opublikuvav vazhlivu teoremu v arifmetichnij teoriyi algebr zmagayuchis iz odnochasnimi sprobami amerikanskih matematikiv Robota v SShABrauer spochatku poyihav do Leksingtona lishe na rik Pislya cogo vin stav pomichnikom Germana Vejlya sho vidpovidalo bazhannyu Brauera protyagom trivalogo chasu U 1935 roci voni obidva opublikuvali spilnu stattyu pro Spinora v Amerikanskomu zhurnali matematiki Ce ese sformuvalo matematichnu osnovu dlya koncepciyi Diraka pro spin elektrona v kvantovij mehanici Voseni 1935 roku Brauer buv priznachenij na postijnu posadu docenta v Torontskij universitet za rekomendaciyeyu Emmi Neter Same tut Brauer rozrobiv deyaki zi svoyih najbilsh vrazhayuchih teorij perevivshi robotu Ferdinanda Georga Frobeniusa v novomu napryamku Razom z K Nesbittom vin rozvinuv teoriyu blokiv za dopomogoyu yakoyi otrimav rezultati dlya skinchennih grup zokrema skinchennih prostih grup Pislya roku v Universiteti Viskonsina 1941 vin povernuvsya nazavzhdi do SShA v 1948 roci do Michiganskogo universitetu v Enn Arbor U 1949 roci vin otrimav bazhanu premiyu Koula Amerikanskogo matematichnogo tovaristva za svoyu robotu Pro L seriyu Artina iz zagalnimi grupovimi oznakami yaku vin opublikuvav u 1947 roci v Amerikanskomu zhurnali matematiki U 1954 roci vin prochitav plenarnu lekciyu na Mizhnarodnomu kongresi matematikiv v Amsterdami Pro strukturu grup kincevogo poryadku U 1951 roci vin otrimav propoziciyu vid Garvardskogo universitetu yaku vin prijnyav u 1952 roci Tut vin zalishavsya do svogo vihodu na pensiyu v 1971 roci U Garvardi vin pochav klasifikuvati vsi kincevi prosti grupi Pershim krokom bula teoretiko grupova harakteristika PSL 2 q Teper Brauer prisvyativ reshtu svogo tvorchogo chasu klasifikacijnij roboti Odnak vin pomer za kilka rokiv do togo yak cej proekt dosyag poperednogo zavershennya U 1954 roci Brauer buv obranij do Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk u 1955 roci do Nacionalnoyi akademiyi nauk u 1965 roci do Gettingenskoyi akademiyi nauk i v 1974 roci do Amerikanskogo filosofskogo tovaristva U 1963 roci vin stav pochesnim chlenom Londonskogo matematichnogo tovaristva U 1970 roci vin buv zaproshenij dopovidachem na Mizhnarodnomu kongresi matematikiv u Nicci Bloki simvoliv i v 1962 roci v Stokgolmi Pro kincevi grupi parnogo poryadku Rihard Brauer i Robert M Trall visunuli vazhlivi gipotezi v modulnij teoriyi Odnu zgodom doviv A V Rojter u 1968 roci a piznishe Moris Auslender insha dosi zalishayetsya vidkritoyu Redakcijna robotaOkrim roboti v universiteti vin znahodiv chas pracyuvati redaktorom chislennih zhurnaliv Transactions of the Canadian Mathematical Congress 1943 1949 American Journal of Mathematics 1944 1950 Canadian Journal of Mathematics 1949 1959 Duke Mathematical Journal 1951 1956 1963 1969 Annals of Mathematics 1953 1960 Proceedings of the Canadian Mathematical Congress 1954 1957 Journal of Algebra 1964 1970 Osnovni praciOn the modular representations of groups of finite order University of Toronto Press 1937 Paul Fong Warren J Wong Hrsg Richard Brauer Collected Papers MIT Press 1980PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117708550 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www gf org fellows all fellows richard d brauer Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984