Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рі́вня — село Рожнятівської селищної громади, Івано-Франківської області. В селі проживає 1319 осіб.
| село Рівня | |
|---|---|
 Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, Рівня | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Рожнятівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060230070051499 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1726 |
| Населення | 1391 |
| Площа | 2,37 км² |
| Густота населення | 586,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77631 |
| Телефонний код | +380 0-3474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′12″ пн. ш. 24°13′19″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 24.22194° сх. д. |
| Водойми | Лімниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77600, смт.Рожнятів,Калуський р-н, Івано-Франківська обл. |
| Карта | |
  Рівня | |
 Рівня | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на південний захід від Калуша(районний центр). Назву села пов'язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківськар;— приблизно 33 км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці — 10 км (за картою).
Особливості рельєфу і геологічної будови території
Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця (права притока Дністра), в її долині. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих майданчиків (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту приблизно 250 м. Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена переважно відкладами нижнього неогену: конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами.
Клімат і води
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20 °C, січня— -4 °C. Середня річна кількість опадів 800—900 мм. Переважають західні вітри. Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град, ожеледь. Річка Лімниця (права притока Дністра) має весняну повінь. У сезон дощів влітку і восени спостерігаються паводки. Паводки мають стихійний характер і значну руйнівну силу. Затопленню та впливу повеней і паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки).
Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи
Ґрунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні ґрунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав'яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу. Є посадки болотного американського дуба. Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів — лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі. Серед земноводних характерними є жаба трав'яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в'юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів (поля, пасовища) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом'яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр (гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля.
Населення
Кількість населення на 01.01.2018 року становила 1306 осіб (678 жінок, 628 чоловіків). В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018 року кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення.
Природний приріст становить 6 осіб, механічний приріст — 8 осіб. Загальний приріст — 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту.
У віковій структурі переважають діти віком до 16 років. В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне — переважають українці, які належать до етнографічної групи — бойки. Густота сільського населення невисока, як і в середньому по району — 30-50 осіб на км². Негативним явищем для села, як і для регіону в цілому є значне безробіття. В пошуках роботи населення мігрує в Польщу, Чехію, Іспанію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова — це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов'язане з роботою. Підприємства, які діють у межах села, вагомо не впливають на зайнятість.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1381 | 99.28% |
| румунська | 4 | 0.28% |
| російська | 3 | 0.22% |
| білоруська | 3 | 0.22% |
| Усього | 1391 | 100% |
Історія
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село припадає на 1557 рік.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.
Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку). Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року
В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, Руського воєводства, Галицької землі.
У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік — до парохіальної школи в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. 1895 року школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931—1932 роках школа стала утраквістичною (з польською мовою викладання).
У 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). 1880 року в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський.
В період першої світової східніше території села в урочищі «Сигла» проходили бої російського війська проти військ «Центральних держав». По тепер вже старій дорозі атакували австрійські війська з села Вербівка в бік Рожнятова і Сваричева. Вже в 1916 під проводом генерала Брусилова був здійснений прорив в сторону Вербівки, де були затиснуті Австрійські сили та захоплені в полон.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в рівнянській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 87, 65, 46, 35, 30 см, вагою 262, 119, 92, 20, 15 кг, виготовлених у 1874, 1845, 1630, 1579 рр.
В 1921 році в селі було 283 будинки (1257 жителів), а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 км², земельні ужитки — 10,13 км², а орних земель було 3,96 км².
У 1935 році — 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв.
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців-грекокатоликів, 30 римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв).
Сучасність
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р):
- Всього — 1306 Осіб.
- В тому числі чоловіків — 628
- жінок — 678
- Кількість народжених) — 7
- Кількість померлих — 13
- Число прибулих — 14
- Число вибулих — 6
В селі діють :
- Сільська рада. Чинний голова — Шевчук Наталія Йосипівна.
- Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. Директор — Неспляк Руслана Володимирівна. Кількість учнів — 250.
- ФАП. Завідуюча — Дженджера Тетяна Іванівна.
- Будинок культури. Директор НД с. Рівня — Баричко Люба Василівна. При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції.
- Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о. Михайло Сомиш).
- Важливими об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (5 магазинів), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта.
Авторитетні люди села:
- Баричко Борис Петрович — Колишній начальник фінансового управління РДА.
- Ленів Василь Юрійович — колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ .
Відомі люди
Народилися
- заслужена артистка України Ольга Велка
- Ярослав Михайлович Баричко — колишній виконавчий директор олімпійської бази в Мінську.
- Тринцолин Ярослав Іванович — колишній начальник управління «Львівенерго».
- Дрогомирецький Іван Миколайович — колишній прокурор Генеральної прокуратури України.
Парохи
- Ілля Гарецький (1796-1873), парох з 1820х по 1873р.
- Михайло Глібовецький (1827-1897)
- Йосиф Дяк - парох 1897-1898рр
- Володимир Рудовський - парох з Каменя. Правив в Рівні з 1898р. по 1900р.
- Теофіл Ніжанковський (1842-1913)
- Іван Степаняк (1873-1943) парох села 1919-1920рр.
- Іван Паліїв(1860-1923), батько Палія Дмитра та Омеляна
- Михайло Дольний - парох в Рівні з 1924р. по 1929р. Товариш Василя Стефаника.
- Іван Целевич(1894-1942) - парох в Рівні з 1929р. по 1935р.
- Антон Пиріг - парох села з 1935р. по 1936р.
- Іван Чежівський - парох з 1936 - 1942рр.
Війти
- Феняк Кузьма Іванович (1854-1919)
- Полатайко Федір Іванович (1869-1936) - батьки Федора були кравцями з Надвірної, що поселились в Рівні. В 1897р. одружився з Марією Моравською, її батько Петро Моравський був найбагатший ґазда за всю історію села. Сам Федір продовжив сімейну справу і працював кравцем, шевцем, також перекривав хати соломою, займався мисливством та стриг людей. З 1919 був старостою села аж до смерті.
- Мельник Михайло Кирилович (1892-1940) - "Базів" був багач і мав млин.
Померли
- Кузь Володимир — політвиховник старшинської школи «Олені-2», в.о. провідника Станиславівського окружного проводу ОУН.
Перебували
- Михайло Петрів — парох села 1913—1918 рр., далі — капелан УГА, парох сіл Дем'янів, Підкамінь, за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах.
Примітки
- Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- Церква Успіння Пр. Богородиці 1770
- Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - померлі. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2023.
Джерела
- Równia (3), rus. Riwnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 824. (пол.).— S. 824. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rivnya Ri vnya selo Rozhnyativskoyi selishnoyi gromadi Ivano Frankivskoyi oblasti V seli prozhivaye 1319 osib selo Rivnya Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Rivnya Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Ter gromada Rozhnyativska selishna gromada Kod KATOTTG UA26060230070051499 Osnovni dani Zasnovane 1726 Naselennya 1391 Plosha 2 37 km Gustota naselennya 586 92 osib km Poshtovij indeks 77631 Telefonnij kod 380 0 3474 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 12 pn sh 24 13 19 sh d 48 92000 pn sh 24 22194 sh d 48 92000 24 22194 Vodojmi Limnicya Misceva vlada Adresa radi 77600 smt Rozhnyativ Kaluskij r n Ivano Frankivska obl Karta Rivnya Rivnya Mapa Rivnya u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Osoblivosti relyefu i geologichnoyi budovi teritoriyi 3 Klimat i vodi 4 Grunti Roslinnij i tvarinnij svit Prirodoohoronni zahodi 5 Naselennya 5 1 Mova 6 Istoriya 7 Suchasnist 8 Vidomi lyudi 8 1 Narodilisya 8 2 Parohi 8 3 Vijti 8 4 Pomerli 8 5 Perebuvali 9 Primitki 10 DzherelaGeografiyared Selo Rivnya roztashovane na zahid vid Ivano Frankivska oblasnij centr i na pivdennij zahid vid Kalusha rajonnij centr Nazvu sela pov yazuyut iz rozmishennyam na rivninnij teritoriyi Najblizhchi navkolishni sela Sloboda Rivnyanska Topilske Svarichiv Vidstan do Rozhnyatova stanovit 5 km do Ivano Frankivskar priblizno 33 km Do trasi regionalnogo i mizhnarodnogo znachennya Lviv Chernivci 10 km za kartoyu Osoblivosti relyefu i geologichnoyi budovi teritoriyired Rivnya znahoditsya na livomu berezi richki Limnicya prava pritoka Dnistra v yiyi dolini Za harakterom relyefu teritoriya v mezhah sela rivninna Osnovnimi formami relyefu ye nevisoki pidvishennya u viglyadi terasovanih majdanchikiv zalishki davnih teras Limnici Najvisha iz nih maye absolyutnu visotu priblizno 250 m Teritoriya nalezhit do vnutrishnoyi zoni Peredkarpatskogo krajovogo proginu i utvorena perevazhno vidkladami nizhnogo neogenu konglomeratami piskovikami glinami solyami argilitami Klimat i vodired Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura lipnya 20 C sichnya 4 C Serednya richna kilkist opadiv 800 900 mm Perevazhayut zahidni vitri Harakternimi nespriyatlivimi pogodnimi yavishami ye grozi buri grad ozheled Richka Limnicya prava pritoka Dnistra maye vesnyanu povin U sezon doshiv vlitku i voseni sposterigayutsya pavodki Pavodki mayut stihijnij harakter i znachnu rujnivnu silu Zatoplennyu ta vplivu povenej i pavodkiv pidlyagaye znachna chastina teritoriyi sela vrahovuyuchi sadibi i prisadibni dilyanki Grunti Roslinnij i tvarinnij svit Prirodoohoronni zahodired Grunti richkovi bezstrukturni dernovo pidzolisti burozemno pidzolisti Pri vidpovidnij agrotehnici dernovi i dernovo pidzolisti ta burozemni grunti ye pridatnimi dlya gospodaryuvannya Cherez visoku rozoryuvanist teritoriyi roslinnij i tvarinnij svit vidozminenij Pririchkovi teritoriyi pokriti roslinnistyu harakternoyu dlya richkovih zaplav vilha bereza lishina trav yanista luchna roslinnist yaka osoblivo vidriznyayetsya bagatstvom vidovogo skladu Ye posadki bolotnogo amerikanskogo duba Sered tvarin najbilsh poshireni dribni ssavci lisici zajci mishi yizhaki laski kroti Sered ptahiv leleka sova bolotna kuripka tryasoguzka chibis Zustrichayutsya plazuni yashirki gadyuki vuzhi Sered zemnovodnih harakternimi ye zhaba trav yana triton V Limnici voditsya karas v yun korop okun shuka pichkur Dlya antropogennih prirodnih kompleksiv polya pasovisha harakternimi predstavnikami tvarinnogo svitu ye mishi hom yaki zajci laski lisici yashirki derkachi graki bekasi V stavah rozvodyat koropa shuku okunya Osnovni prirodoohoronni zahodi zvodyatsya do ohoroni nadr gravij v pririchkovij zoni Limnici Teritoriya za pevnih umov mozhe rozglyadatisya yak ozdorovcha vidpochinkova zona Umovi dlya rozvitku vidpochivalno ozdorovchoyi zoni zabezpechuyut rekreacijni mozhlivosti Limnici staviv yaki ye na teritoriyi sela malovnichi krayevidi dovkillya Naselennyared Kilkist naselennya na 01 01 2018 roku stanovila 1306 osib 678 zhinok 628 cholovikiv V zagalnij dinamici naselennya sposterigayetsya tendenciya do zmenshennya Stanom na 1 sichnya 2018 roku kilkist naselennya praktichno ne zminilasya Pro ce svidchat pokazniki prirodnogo i mehanichnogo prirostu naselennya Prirodnij pririst stanovit 6 osib mehanichnij pririst 8 osib Zagalnij pririst 2 osobi Neznachnij rist naselennya stav mozhlivij za rahunok mehanichnogo prirostu U vikovij strukturi perevazhayut diti vikom do 16 rokiv V ostanni desyatilittya sposterigayetsya neznachne zbilshennya chastki naselennya starshogo viku u zagalnij strukturi naselennya Za nacionalnim skladom selo odnoridne perevazhayut ukrayinci yaki nalezhat do etnografichnoyi grupi bojki Gustota silskogo naselennya nevisoka yak i v serednomu po rajonu 30 50 osib na km Negativnim yavishem dlya sela yak i dlya regionu v cilomu ye znachne bezrobittya V poshukah roboti naselennya migruye v Polshu Chehiyu Ispaniyu Rosiyu Sered migracij maye znachennya mayatnikova ce shodenne peremishennya naselennya v Rozhnyativ ta inshi naseleni punkti rajonu pov yazane z robotoyu Pidpriyemstva yaki diyut u mezhah sela vagomo ne vplivayut na zajnyatist Movared Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 1 Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1381 99 28 rumunska 4 0 28 rosijska 3 0 22 biloruska 3 0 22 Usogo 1391 100 Istoriyared Za danimi doslidnika Petra Siredzhuka persha zgadka pro selo pripadaye na 1557 rik U 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni vzyali shturmom zamok u Pereginsku za sho yih ochikuvala krivava rozprava pislya vidhodu Hmelnickogo 2 Silska cerkva svyatogo Vasiliya zgaduyetsya 1685 roku u reyestri pro splatu 5 zlotih katedratika stolovogo podatku 3 Cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici vpershe zgaduyetsya u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku V 1770 roci Rivnya nalezhala do Kaluskogo starostva Ruskogo voyevodstva Galickoyi zemli U 1833 roci v seli bula parohialna shkola 1864 rik do parohialnoyi shkoli v seli Rivnya hodilo 30 ditej Vchitelem buv Begej Georg 1895 roku shkola stala odnoklasnoyu A v 1913 roci v silsku shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya hodilo 136 ditej Ta v 1931 1932 rokah shkola stala utrakvistichnoyu z polskoyu movoyu vikladannya U 1858 roci v seli prozhivalo 805 zhiteliv razom iz selom Sloboda Rivnyanska 1880 roku v Rivni prozhivalo 797 ukrayinciv 27 polyakiv 27 yevreyiv v 1908 roci bulo 1200 zhiteliv parohom buv Teofil Nizhankivskij nbsp Pam yatnik radyanskim i partijnim aktivistam yaki zaginuli u borotbi za vstanovlennya radyanskoyi vladi I Lyuklyan V period pershoyi svitovoyi shidnishe teritoriyi sela v urochishi Sigla prohodili boyi rosijskogo vijska proti vijsk Centralnih derzhav Po teper vzhe starij dorozi atakuvali avstrijski vijska z sela Verbivka v bik Rozhnyatova i Svaricheva Vzhe v 1916 pid provodom generala Brusilova buv zdijsnenij proriv v storonu Verbivki de buli zatisnuti Avstrijski sili ta zahopleni v polon Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r v rivnyanskij cerkvi 5 davnih dzvoniv diametrom 87 65 46 35 30 sm vagoyu 262 119 92 20 15 kg vigotovlenih u 1874 1845 1630 1579 rr 4 V 1921 roci v seli bulo 283 budinki 1257 zhiteliv a vzhe cherez desyat rokiv yih stalo 313 V cej chas v Rivni bula gospodarsko spozhivcha spilka kooperativ Yednist dva mlini tartak zhiteliv obslugovuvala odna akusherka Zagalna plosha sela stanovila 13 56 km zemelni uzhitki 10 13 km a ornih zemel bulo 3 96 km U 1935 roci 1435 ukrayinciv 50 polyakiv 30 yevreyiv U 1939 roci v seli prozhivalo 1670 meshkanciv 1600 ukrayinciv grekokatolikiv 30 rimokatolikiv 10 polyakiv i 30 yevreyiv 5 Suchasnistred Naselennya sela harakterizuyetsya takimi kilkisnimi pokaznikami stanom na 01 01 2017r Vsogo 1306 Osib V tomu chisli cholovikiv 628 zhinok 678 Kilkist narodzhenih 7 Kilkist pomerlih 13 Chislo pribulih 14 Chislo vibulih 6 V seli diyut Silska rada Chinnij golova Shevchuk Nataliya Josipivna Rivnyanska ZOSh I III st Direktor Nesplyak Ruslana Volodimirivna Kilkist uchniv 250 FAP Zaviduyucha Dzhendzhera Tetyana Ivanivna Budinok kulturi Direktor ND s Rivnya Barichko Lyuba Vasilivna Pri nomu pracyuye biblioteka kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti sportivni sekciyi Ukrayinska greko katolicka cerkva Svyatoyi Materi Bogorodici o Mihajlo Somish 6 Vazhlivimi ob yektami virobnichoyi i socialnoyi infrastrukturi ye zavod TzOV Granula Plyus kooperativ Progres pilorama zakladi torgivli 5 magaziniv restoran Mihajlova koliba rozmishenij na berezi troh malovnichih staviv poshta Avtoritetni lyudi sela Barichko Boris Petrovich Kolishnij nachalnik finansovogo upravlinnya RDA Leniv Vasil Yurijovich kolishnij golova rajonnoyi radi likar Rozhnyativskoyi CRL Vidomi lyudired Narodilisyared zasluzhena artistka Ukrayini Olga Velka Yaroslav Mihajlovich Barichko kolishnij vikonavchij direktor olimpijskoyi bazi v Minsku Trincolin Yaroslav Ivanovich kolishnij nachalnik upravlinnya Lvivenergo Drogomireckij Ivan Mikolajovich kolishnij prokuror Generalnoyi prokuraturi Ukrayini Parohired Illya Gareckij 1796 1873 paroh z 1820h po 1873r Mihajlo Gliboveckij 1827 1897 Josif Dyak paroh 1897 1898rr Volodimir Rudovskij paroh z Kamenya Praviv v Rivni z 1898r po 1900r Teofil Nizhankovskij 1842 1913 Ivan Stepanyak 1873 1943 7 paroh sela 1919 1920rr Ivan Paliyiv 1860 1923 batko Paliya Dmitra ta Omelyana Mihajlo Dolnij paroh v Rivni z 1924r po 1929r Tovarish Vasilya Stefanika Ivan Celevich 7 1894 1942 paroh v Rivni z 1929r po 1935r Anton Pirig paroh sela z 1935r po 1936r Ivan Chezhivskij paroh z 1936 1942rr Vijtired Fenyak Kuzma Ivanovich 1854 1919 Polatajko Fedir Ivanovich 1869 1936 batki Fedora buli kravcyami z Nadvirnoyi sho poselilis v Rivni V 1897r odruzhivsya z Mariyeyu Moravskoyu yiyi batko Petro Moravskij buv najbagatshij gazda za vsyu istoriyu sela Sam Fedir prodovzhiv simejnu spravu i pracyuvav kravcem shevcem takozh perekrivav hati solomoyu zajmavsya mislivstvom ta strig lyudej Z 1919 buv starostoyu sela azh do smerti Melnik Mihajlo Kirilovich 1892 1940 Baziv buv bagach i mav mlin Pomerlired Kuz Volodimir politvihovnik starshinskoyi shkoli Oleni 2 v o providnika Stanislavivskogo okruzhnogo provodu OUN Perebuvalired Mihajlo Petriv paroh sela 1913 1918 rr dali kapelan UGA paroh sil Dem yaniv Pidkamin za vidmovu perehodu na rosijske pravoslav ya zamuchenij u konctaborah Primitkired Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 176 177 Lviv NTSh 1898 412 s Skochilyas I Kniga reyestru katedratika Lvivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi 1680 1686 rr Zapiski NTSh Tom HHHH Praci Istorichno filosofskoyi sekciyi stor 623 625 Lviv NTSh 2008 768 s Avstro Ugorshina rekvizuvala z hramiv Kalushini 355 dzvoniv Vikna 2017 11 20 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 33 Cerkva Uspinnya Pr Bogorodici 1770 a b Byuleten Kancelyariyi LA UGKC pomerli www ugccla lviv ua ukr Procitovano 19 listopada 2023 Dzherelared Rownia 3 rus Riwnia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 824 pol S 824 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https decentralization gov ua newgromada 4016 composition https rozhnrada gov ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rivnya Kaluskij rajon amp oldid 43752141