Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2016) |
Рівність перед законом — одна з фундаментальних конституційних вимог, важлива умова існування правової держави. Принцип рівності є логічним продовженням принципу справедливості.
Загальна характеристика
Принцип рівності передбачає чотири основні аспекти, які суттєво відрізняються один від одного, хоча і не є незалежними:
- Рівна повага в межах певної схеми процесу ухвалення постанов — вимога виявляти рівну повагу до думки кожного;
- Об'єктивне ставлення — вимога однакового розгляду однакових випадків.
- Рівність розподілу — вимога отримання кожним рівної частки певного блага;
- Рівність результату — вимога, згідно з якою індивіди після процедури розподілу повинні опинитися в однакових умовах.
Принцип рівності являє собою діалектичне поєднання концепцій формальної і фактичної (реальної) рівності. Саме це дозволяє забезпечити у праві чесну (справедливу) рівність можливостей як провідну сучасну інтерпретацію ідеї рівності.
Принцип правової рівності може бути описаний за допомогою формули «диференційована рівність з можливостями позитивних дій». Вона виводиться із того, що:
- усі, хто знаходиться в однаковому становищі, мають рівні права, свободи та обов'язки і є рівними перед законом і судом,
- але права, свободи та обов'язки є різними, коли право враховує розумні й об'єктивні відмінності між особами або створює тимчасові сприятливі умови для певної категорії осіб з метою компенсації існуючої фактичної нерівності.
Генезис ідеї рівності
Різним етапам історичного розвитку свободи та права в людських відносинах притаманні свій масштаб і своя міра свободи, своє коло суб'єктів і відносин свободи та права — свій зміст принципу формальної(правової) рівності. Отже, принцип формальної рівності являє собою постійно властивий праву принцип зі змістом, що історично змінюється.
Рівність як вимога поводитись в однакових випадках однаковим чином, а у відмінних — відмінним чином характерна для права всіх часів. Фактично вона забороняє дискримінацію як одне з найочевидніших порушень принципу рівності.
Античне і середньовічне право були глибоко диференційованими нормативними системами зі значною кількістю стратифікаційних ознак (стать, релігійні переконання, майновий стан, етнічне та соціальне походження). Тобто, античне і середньовічне право не знали загальної рівності.
Лише в Новий час заперечення відмінностей між людьми набуває основоположного значення. Першими ідею природної рівності наперекір успадкованій і умовній соціальній нерівності обґрунтували видатні мислителі Т.Гоббс, Дж. Локк, Вольтер. В епоху буржуазних революцій загальну рівність розуміли насамперед як рівність можливостей, тобто як ідею, згідно з якою кожному індивіду повинні бути гарантовані однакові шанси досягти успіхів у житті. Однак особливої популярності ця концепція набула саме в Новий час. Її прихильники вимагали усунення штучних перешкод шляхом скасування всіх привілеїв, установлених для певних осіб. Вони виходили з пріоритетності індивідуальних досягнень, обумовлених лише здібностями особи, а не її походженням, національністю, кольором шкіри, релігією, статтю тощо, і прагнули правовими методами забезпечити вільну конкуренцію, коли всі перебувають у рівних умовах і грають за однаковими умовами. Така рівність можливостей за своїм характером є формальною.
Результатом наростаючого руху за правову і політичну рівність усіх громадян стало юридичне визнання людей рівними і вільними в своїх правах в 1776 р. і 1789 р. Проте навіть у XVIII—XX ст. ідея загальної рівності реалізується в праві з великими проблемами. Лише у другій половині XX ст. ця формула набуває широкого світового визнання, знайшовши своє юридичне закріплення в ст.1 Загальної декларації прав людини 1948 р.:"Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах". Для реалізації принципу загальної рівності принципове значення має заборона дискримінації. Відхилення від стан диференціацію правового регулювання лише в окремих питаннях.
У XX ст. набуває популярності інша егалітарна концепція, основним гаслом якої є «справедлива частка для всіх», інтерпретує рівність як необхідність забезпечити рівність результатів шляхом справедливого розподілу. Цей вид рівності можливий лише за умови обмеження вільної конкуренції, що лежить в основі рівності можливостей. Вона означає рівне розподілення доходів, робочих місць, контрактів незалежно від чиїхось життєвих умов.
Під впливом концепції рівності результатів сучасна концепція рівності доповнює класичну ідею формальної рівності можливостей ідеєю створення реальних можливостей для членів суспільства конкурувати з іншими його членами. Так з'являється соціальний аспект рівності. Для забезпечення подібних реальних можливостей необхідно насамперед гарантувати справедливий розподіл соціальних благ між конкуруючими сторонами. Справедливий розподіл соціальних благ зовсім не потребує їх рівномірного розподілу, а радше передбачає вбачає забезпечення рівності можливостей для того, щоб зробити конкуренцію за ресурси справедливою, а не тільки досягти їх більш рівномірного розподілу.
Саме така природна в умовах соціальної держави діалектика формальної і фактичної рівності дозволяє забезпечити «справедливу рівність можливостей», яка сьогодні є провідною інтерпретацією ідеї рівності.
Формальна рівність
Змістом формальної рівності є рівність усіх перед законом, рівність прав і обов'язків, незалежно від національної, релігійної й іншої приналежності, службового й іншого положення, рівна відповідальність перед законом. Іншим боком формальної рівності виступає принцип недискримінації.
Вимога формальної рівності можливостей реалізується у праві за допомогою чотирьох пов'язаних між собою загальних принципів:
- Принцип рівності перед законом;
- Принцип рівності перед судом;
- Принцип рівності прав і свобод людини і громадянина;
- Принцип рівності обов'язків людини і громадянина.
У сучасних умовах принцип рівності перед законом є беззаперечним юридичним стандартом, який закріплено у ст. 7 Загальної декларації прав людини і у ст. 24 Конституції України.
Принцип рівності перед законом знаходить своє логічне продовження у принципі рівності перед судом (згідно з п. 2 ч. 3 ст.129 Конституції України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом є однією з основних засад судочинства).
Принцип рівності прав і свобод людини і громадянина (принцип рівноправності) закріплено у статтях 21 і 24 Конституції України. Так, згідно зі ст. 21 Конституції України «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». А стаття 24 Конституції проголошує, що «громадяни мають рівні конституційні права і свободи…».
Принцип рівності обов'язків людини і громадянина у прямій формі в українському праві не сформульований, проте факт його існування особливих сумнівів не викликає. Зокрема, проголошуючи рівність усіх громадян перед законом, ст. 24 Конституції України таким чином встановлює і рівну підлеглість усіх громадян законам України. Крім того, принцип рівності обов'язків відображено у положеннях Конституції, які закріплюють конкретні обов'язки громадян.
Фактична рівність
Ідея фактичної (реальної) рівності можливостей реалізується у праві за допомогою двох основних принципів:
- Принцип диференціації правового регулювання
- Принцип позитивної дискримінації.
Принцип диференціації як складова фактичної (реальної) рівності можливостей виходить із визнання того факту, що право повинне враховувати відмінності між людьми. У сучасних правових системах розроблена певна кількість категорій, які складаються на підставі відмінностей між людьми, що мають соціальний, а не індивідуальний характер. Для особи, яка належить до тієї чи іншої категорії, факт належності обумовлює особливі правові наслідки порівняно з іншими особами: він визначає специфіку в характері й умовах реалізації прав і свобод, особливості закріплення обсягу відповідних прав, наявність додаткових пільг і гарантій. Демографічні, соціальні і територіальні фактори обумовлюють різницю в правовому становищі таких груп, як жінки, молодь, пенсіонери, інваліди, малозабезпечені, безробітні, державні службовці тощо.
Отже, ідея фактичної рівності можливостей суттєво змінює традиційні уявлення про те, що правова рівність повинна бути абстрагована від фактичних відмінностей суб'єктів і тому з необхідністю та за визначенням мала виключно формальний характер.
Заради забезпечення фактичної (реальної) рівності можливостей держава може вдаватися до так званої позитивної дискримінації,або політики позитивних дій, — юридичної розбіжності в підходах, яка реалізується як тимчасовий захід з метою створення сприятливих умов для певної категорії осіб на шкоду іншій категорії і таким чином компенсує існуючу між ними фактичну нерівність. Позитивна дискримінація дозволяє перейти від рівності в праві до рівності через право(фактичної рівності).
Сьогодні можна виділити три основні категорії осіб, стосовно яких діють програми позитивної дискримінації: жінки, расові групи і національні меншини.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рівність перед законом |
Джерела
- Погребняк С. П. Основоположні принципи права(змістовна характеристика). — Монографія. — Харків: Право
- Кіс Е. Справедливість. — К: Основи,2006
- Бондарь Н. С. Власть и свобода на весах конституционного правосудия: защита прав человека Конституционным Судом Российской Федерации.
Література
- О. Бабкіна. Рівність // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.640
- Л. Гонюкова. Ізократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.277
- Д. В. Скринька. Рівноправності та права народів розпоряджатися своєю долею принцип // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Тофтул М. Г. (2014). Рівність. Сучасний словник з етики (PDF) (укр.) . Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка. ISBN .
- Рівність // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 329. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2016 Rivnist pered zakonom odna z fundamentalnih konstitucijnih vimog vazhliva umova isnuvannya pravovoyi derzhavi Princip rivnosti ye logichnim prodovzhennyam principu spravedlivosti Zagalna harakteristikaPrincip rivnosti peredbachaye chotiri osnovni aspekti yaki suttyevo vidriznyayutsya odin vid odnogo hocha i ne ye nezalezhnimi Rivna povaga v mezhah pevnoyi shemi procesu uhvalennya postanov vimoga viyavlyati rivnu povagu do dumki kozhnogo Ob yektivne stavlennya vimoga odnakovogo rozglyadu odnakovih vipadkiv Rivnist rozpodilu vimoga otrimannya kozhnim rivnoyi chastki pevnogo blaga Rivnist rezultatu vimoga zgidno z yakoyu individi pislya proceduri rozpodilu povinni opinitisya v odnakovih umovah Princip rivnosti yavlyaye soboyu dialektichne poyednannya koncepcij formalnoyi i faktichnoyi realnoyi rivnosti Same ce dozvolyaye zabezpechiti u pravi chesnu spravedlivu rivnist mozhlivostej yak providnu suchasnu interpretaciyu ideyi rivnosti Princip pravovoyi rivnosti mozhe buti opisanij za dopomogoyu formuli diferencijovana rivnist z mozhlivostyami pozitivnih dij Vona vivoditsya iz togo sho usi hto znahoditsya v odnakovomu stanovishi mayut rivni prava svobodi ta obov yazki i ye rivnimi pered zakonom i sudom ale prava svobodi ta obov yazki ye riznimi koli pravo vrahovuye rozumni j ob yektivni vidminnosti mizh osobami abo stvoryuye timchasovi spriyatlivi umovi dlya pevnoyi kategoriyi osib z metoyu kompensaciyi isnuyuchoyi faktichnoyi nerivnosti Genezis ideyi rivnostiRiznim etapam istorichnogo rozvitku svobodi ta prava v lyudskih vidnosinah pritamanni svij masshtab i svoya mira svobodi svoye kolo sub yektiv i vidnosin svobodi ta prava svij zmist principu formalnoyi pravovoyi rivnosti Otzhe princip formalnoyi rivnosti yavlyaye soboyu postijno vlastivij pravu princip zi zmistom sho istorichno zminyuyetsya Rivnist yak vimoga povoditis v odnakovih vipadkah odnakovim chinom a u vidminnih vidminnim chinom harakterna dlya prava vsih chasiv Faktichno vona zaboronyaye diskriminaciyu yak odne z najochevidnishih porushen principu rivnosti Antichne i serednovichne pravo buli gliboko diferencijovanimi normativnimi sistemami zi znachnoyu kilkistyu stratifikacijnih oznak stat religijni perekonannya majnovij stan etnichne ta socialne pohodzhennya Tobto antichne i serednovichne pravo ne znali zagalnoyi rivnosti Lishe v Novij chas zaperechennya vidminnostej mizh lyudmi nabuvaye osnovopolozhnogo znachennya Pershimi ideyu prirodnoyi rivnosti naperekir uspadkovanij i umovnij socialnij nerivnosti obgruntuvali vidatni misliteli T Gobbs Dzh Lokk Volter V epohu burzhuaznih revolyucij zagalnu rivnist rozumili nasampered yak rivnist mozhlivostej tobto yak ideyu zgidno z yakoyu kozhnomu individu povinni buti garantovani odnakovi shansi dosyagti uspihiv u zhitti Odnak osoblivoyi populyarnosti cya koncepciya nabula same v Novij chas Yiyi prihilniki vimagali usunennya shtuchnih pereshkod shlyahom skasuvannya vsih privileyiv ustanovlenih dlya pevnih osib Voni vihodili z prioritetnosti individualnih dosyagnen obumovlenih lishe zdibnostyami osobi a ne yiyi pohodzhennyam nacionalnistyu kolorom shkiri religiyeyu stattyu tosho i pragnuli pravovimi metodami zabezpechiti vilnu konkurenciyu koli vsi perebuvayut u rivnih umovah i grayut za odnakovimi umovami Taka rivnist mozhlivostej za svoyim harakterom ye formalnoyu Rezultatom narostayuchogo ruhu za pravovu i politichnu rivnist usih gromadyan stalo yuridichne viznannya lyudej rivnimi i vilnimi v svoyih pravah v 1776 r i 1789 r Prote navit u XVIII XX st ideya zagalnoyi rivnosti realizuyetsya v pravi z velikimi problemami Lishe u drugij polovini XX st cya formula nabuvaye shirokogo svitovogo viznannya znajshovshi svoye yuridichne zakriplennya v st 1 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini 1948 r Usi lyudi narodzhuyutsya vilnimi i rivnimi u svoyij gidnosti i pravah Dlya realizaciyi principu zagalnoyi rivnosti principove znachennya maye zaborona diskriminaciyi Vidhilennya vid stan diferenciaciyu pravovogo regulyuvannya lishe v okremih pitannyah U XX st nabuvaye populyarnosti insha egalitarna koncepciya osnovnim gaslom yakoyi ye spravedliva chastka dlya vsih interpretuye rivnist yak neobhidnist zabezpechiti rivnist rezultativ shlyahom spravedlivogo rozpodilu Cej vid rivnosti mozhlivij lishe za umovi obmezhennya vilnoyi konkurenciyi sho lezhit v osnovi rivnosti mozhlivostej Vona oznachaye rivne rozpodilennya dohodiv robochih misc kontraktiv nezalezhno vid chiyihos zhittyevih umov Pid vplivom koncepciyi rivnosti rezultativ suchasna koncepciya rivnosti dopovnyuye klasichnu ideyu formalnoyi rivnosti mozhlivostej ideyeyu stvorennya realnih mozhlivostej dlya chleniv suspilstva konkuruvati z inshimi jogo chlenami Tak z yavlyayetsya socialnij aspekt rivnosti Dlya zabezpechennya podibnih realnih mozhlivostej neobhidno nasampered garantuvati spravedlivij rozpodil socialnih blag mizh konkuruyuchimi storonami Spravedlivij rozpodil socialnih blag zovsim ne potrebuye yih rivnomirnogo rozpodilu a radshe peredbachaye vbachaye zabezpechennya rivnosti mozhlivostej dlya togo shob zrobiti konkurenciyu za resursi spravedlivoyu a ne tilki dosyagti yih bilsh rivnomirnogo rozpodilu Same taka prirodna v umovah socialnoyi derzhavi dialektika formalnoyi i faktichnoyi rivnosti dozvolyaye zabezpechiti spravedlivu rivnist mozhlivostej yaka sogodni ye providnoyu interpretaciyeyu ideyi rivnosti Formalna rivnistZmistom formalnoyi rivnosti ye rivnist usih pered zakonom rivnist prav i obov yazkiv nezalezhno vid nacionalnoyi religijnoyi j inshoyi prinalezhnosti sluzhbovogo j inshogo polozhennya rivna vidpovidalnist pered zakonom Inshim bokom formalnoyi rivnosti vistupaye princip nediskriminaciyi Vimoga formalnoyi rivnosti mozhlivostej realizuyetsya u pravi za dopomogoyu chotiroh pov yazanih mizh soboyu zagalnih principiv Princip rivnosti pered zakonom Princip rivnosti pered sudom Princip rivnosti prav i svobod lyudini i gromadyanina Princip rivnosti obov yazkiv lyudini i gromadyanina U suchasnih umovah princip rivnosti pered zakonom ye bezzaperechnim yuridichnim standartom yakij zakripleno u st 7 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini i u st 24 Konstituciyi Ukrayini Princip rivnosti pered zakonom znahodit svoye logichne prodovzhennya u principi rivnosti pered sudom zgidno z p 2 ch 3 st 129 Konstituciyi Ukrayini rivnist usih uchasnikiv sudovogo procesu pered zakonom i sudom ye odniyeyu z osnovnih zasad sudochinstva Princip rivnosti prav i svobod lyudini i gromadyanina princip rivnopravnosti zakripleno u stattyah 21 i 24 Konstituciyi Ukrayini Tak zgidno zi st 21 Konstituciyi Ukrayini Usi lyudi ye vilni i rivni u svoyij gidnosti ta pravah A stattya 24 Konstituciyi progoloshuye sho gromadyani mayut rivni konstitucijni prava i svobodi Princip rivnosti obov yazkiv lyudini i gromadyanina u pryamij formi v ukrayinskomu pravi ne sformulovanij prote fakt jogo isnuvannya osoblivih sumniviv ne viklikaye Zokrema progoloshuyuchi rivnist usih gromadyan pered zakonom st 24 Konstituciyi Ukrayini takim chinom vstanovlyuye i rivnu pidleglist usih gromadyan zakonam Ukrayini Krim togo princip rivnosti obov yazkiv vidobrazheno u polozhennyah Konstituciyi yaki zakriplyuyut konkretni obov yazki gromadyan Faktichna rivnistIdeya faktichnoyi realnoyi rivnosti mozhlivostej realizuyetsya u pravi za dopomogoyu dvoh osnovnih principiv Princip diferenciaciyi pravovogo regulyuvannya Princip pozitivnoyi diskriminaciyi Princip diferenciaciyi yak skladova faktichnoyi realnoyi rivnosti mozhlivostej vihodit iz viznannya togo faktu sho pravo povinne vrahovuvati vidminnosti mizh lyudmi U suchasnih pravovih sistemah rozroblena pevna kilkist kategorij yaki skladayutsya na pidstavi vidminnostej mizh lyudmi sho mayut socialnij a ne individualnij harakter Dlya osobi yaka nalezhit do tiyeyi chi inshoyi kategoriyi fakt nalezhnosti obumovlyuye osoblivi pravovi naslidki porivnyano z inshimi osobami vin viznachaye specifiku v harakteri j umovah realizaciyi prav i svobod osoblivosti zakriplennya obsyagu vidpovidnih prav nayavnist dodatkovih pilg i garantij Demografichni socialni i teritorialni faktori obumovlyuyut riznicyu v pravovomu stanovishi takih grup yak zhinki molod pensioneri invalidi malozabezpecheni bezrobitni derzhavni sluzhbovci tosho Otzhe ideya faktichnoyi rivnosti mozhlivostej suttyevo zminyuye tradicijni uyavlennya pro te sho pravova rivnist povinna buti abstragovana vid faktichnih vidminnostej sub yektiv i tomu z neobhidnistyu ta za viznachennyam mala viklyuchno formalnij harakter Zaradi zabezpechennya faktichnoyi realnoyi rivnosti mozhlivostej derzhava mozhe vdavatisya do tak zvanoyi pozitivnoyi diskriminaciyi abo politiki pozitivnih dij yuridichnoyi rozbizhnosti v pidhodah yaka realizuyetsya yak timchasovij zahid z metoyu stvorennya spriyatlivih umov dlya pevnoyi kategoriyi osib na shkodu inshij kategoriyi i takim chinom kompensuye isnuyuchu mizh nimi faktichnu nerivnist Pozitivna diskriminaciya dozvolyaye perejti vid rivnosti v pravi do rivnosti cherez pravo faktichnoyi rivnosti Sogodni mozhna vidiliti tri osnovni kategoriyi osib stosovno yakih diyut programi pozitivnoyi diskriminaciyi zhinki rasovi grupi i nacionalni menshini Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rivnist pered zakonomVidnoshennya rivnosti matematika Princip nediskriminaciyi Diskriminaciya Socialna nerivnistDzherelaPogrebnyak S P Osnovopolozhni principi prava zmistovna harakteristika Monografiya Harkiv Pravo Kis E Spravedlivist K Osnovi 2006 Bondar N S Vlast i svoboda na vesah konstitucionnogo pravosudiya zashita prav cheloveka Konstitucionnym Sudom Rossijskoj Federacii LiteraturaO Babkina Rivnist Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 640 ISBN 978 966 611 818 2 L Gonyukova Izokratiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 277 ISBN 978 966 611 818 2 D V Skrinka Rivnopravnosti ta prava narodiv rozporyadzhatisya svoyeyu doleyu princip Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaToftul M G 2014 Rivnist Suchasnij slovnik z etiki PDF ukr Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka ISBN 978 966 485 156 2 Rivnist Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 329 ISBN 966 7492 05 2