Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівнинні дощові ліси Шрі-Ланки (ідентифікатор WWF: IM0154) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на південному заході Шрі-Ланки.
 Ліс Сінхараджа | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0154 |
| Межі | Сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки Гірські дощові ліси Шрі-Ланки |
| Площа, км² | 12 493 |
| Країни | Шрі-Ланка |
| Охороняється | 1176 км² (9 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухих вічнозелених лісів Шрі-Ланки охоплює південно-західну частину острова Шрі-Ланка. На більшій частині острова поширені сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки, а на Центральному нагір'ї — гірські дощові ліси Шрі-Ланки. Рельєф регіону характеризується глибокими долинами великих річок, які стікають з Центрального нагір'я, зокрема річок Калу та Келані. Переважають червоно-жовті підзолисті ґрунти.
Клімат
В межах екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів становить понад 5000 мм, більшість з яких випадає під час південно-західного мусону, який триває з травня по вересень. Відносна вологість висока і становить 80-85 %. Середня температура становить 27-30 °C і залишається стабільною протягом всього року. Через близькість до Індійського океану денну температуру знижують океанічні бризи.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений вологими дощовими лісами, подібними до лісів, поширених в Західних Гатах та на Малабарському узбережжі на південному заході Індії. Вологі ліси Індії та Шрі-Ланки розвивалися окремо з пізнього міоцену, протягом близько 7 мільйонів років, що призвело до формування багатьох ендемічних видів.
Вологі вічнозелені ліси екорегіону представлені двома рослинними угрупованнями — діптерокарповими та мезуєво-шореєвими лісами. В лісах регіону виражені чотири яруси. Лісовий намет в них розташований на висоті 30-40 м над землею, крони дерев другого ярусу — на висоті 15-30 м над землею, а крони дерев та чагарників нижнього ярусу — на висоті 5-15 м над землею. На землі росте підлісок з розкиданих кущів. Крони деяких емерджентних (найвищих) дерев розташовані на висоті понад 45 м.
У діптерокарпових лісах екорегіону переважають [en] (Dipterocarpus zeylanicus) та [en] (Dipterocarpus hispidus). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити [en] (Vitex altissima), [en] (Chaetocarpus castanocarpus), [en] (Dillenia retusa), [en] (Dillenia triquetra), [en] (Myristica dactyloides) та [en] (Semecarpus gardneri). Основу [en]-[en] лісів складають [en] (Anisophyllea cinnamomoides), [en] (Cullenia rosayroana), [en] (Mesua ferrea), пальчасті мускатники (Myristica dactyloides), [en] (Palaquium petiolare), [en] (Shorea affinis), [en] (Shorea congestiflora), [en] (Shorea disticha), [en] (Shorea trapezifolia), [en] (Shorea worthingtonii) та [sv] (Syzygium rubicundum). Серед інших дерев, що ростуть в цих лісах, слід відзначити каштаноплідні хетокарпуси (Chaetocarpus castanocarpus), [en] (Garcinia hermonii), [en] (Syzygium neesianum) та [en] (Xylopia championii).
В прибережних районах екорегіону зустрічаються заболочені ліси, хоча більшість з них наразі знищені, а території, де вони колись росли, перетворені на сільськогосподарські угіддя. Також в прибережних районах, зокрема в гирлах великих річок, зустрічаються мангрові зарості, де переважають різні види [en] (Avicennia spp.), ризофор (Rhizophora spp.) та [en] (Sonneratia spp.).
Екорегіон вирізняється високим рівнем флористичного різноманіття та ендемізму. Загалом, флора регіону є найбагатшою серед усіх рівнинних екорегіонів Південної Азії. Понад 60 % з 306 видів дерев, ендемічних для Шрі-Ланки, зустрічаються лише у рівнинних дощових лісах екорегіону, а ще 61 вид є майже ендемічним і окрім цього екорегіону, зустрічається лише у гірських дощових лісах Центрального нагір'я. 57 з 58 дерев родини діптерокарпових, поширених на Шрі-Ланці, є ендеміками регіону, зокрема представники ендемічного роду [en]. Серед рідкісних ендеміків екорегіону слід відзначити [en], [en], [en] та [sv]
Фауна
У рівнинних дощових лісах екорегіону мешкають такі рідкісні ссавці, як ланкійські леопарди (Panthera pardus kotiya) та цейлонські слони (Elephas maximus maximus), а також широко поширені індійські зайці (Lepus nigricollis), плямисто-руді коти (Prionailurus rubiginosus) та коти-рибалки (Prionailurus viverrinus). Серед майже ендемічних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити рудого стрункого лорі (Loris tardigradus), пурпуроволобого лангура (Semnopithecus vetulus), золотистого мусанга (Paradoxurus zeylonensis), [en] (Funambulus layardi), [en] (Funambulus obscurus), [en] (Petinomys fuscocapillus), ланкійського двокольорового пацюка (Srilankamys ohiensis) та цейлонську колючу мишу (Mus fernandoni). Ендеміками екорегіону є жовтосмугі оленьки (Moschiola kathygre).
Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Gallus lafayettii), цейлонську куріпку-шпоронога (Galloperdix bicalcarata), [en] (Columba torringtoniae), вінаго-помпадура (Treron pompadora), цейлонського токо (Ocyceros gingalensis), [en] (Psittacula calthrapae), цейлонського кориліса (Loriculus beryllinus), багрянокрилого дзьобака (Chrysocolaptes stricklandi), кармінового дзьобака (Dinopium psarodes), жовтолобого бородастика (Psilopogon flavifrons), малабарського бородастика (Psilopogon rubricapillus), білогруду малкогу (Phaenicophaeus pyrrhocephalus), цейлонського сичика-горобця (Glaucidium castanotum), цейлонську кіту (Urocissa ornata), цейлонського окулярника (Zosterops ceylonensis), цейлонського бео (Gracula ptilogenys), цейлонського шпака (Sturnornis albofrontatus), цейлонську мухоловку (Eumyias sordidus), цейлонського ванговця (Tephrodornis affinis), цейлонську ластівку (Cecropis hyperythra), цейлонського бюльбюля (Pycnonotus penicillatus), острівного бюльбюля (Rubigula melanicterus), цейлонського дронго (Dicrurus lophorinus), цейлонського квічаля (Geokichla spiloptera), буроголового баблера (Pellorneum fuscocapillus) та цейлонську тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus melanurus). Цейлонські коукали (Centropus chlororhynchos), цейлонські сплюшки (Otus thilohoffmanni), цейлонські квіткоїди (Dicaeum vincens), сіролобі чагарниці (Argya cinereifrons) та цейлонські кратеропи (Argya rufescens) є ендеміками екорегіону.
Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити болотяного крокодила (Crocodylus palustris) та левоголового калота (Calotes liocephalus). В екорегіоні мешкає понад 250 видів деревних жаб, зокрема значна кількість ендемічних веслоногих жаб, ареал багатьох з яких становить менш 0,5 км². Дощові ліси екорегіону є найбагатшими у світі за кількістю ендемічних видів земноводних на одиницю площі.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 1176 км², або 9 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та Лісовий заповідник Сінхараджа.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Sri Lanka lowland rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sri Lanka Lowland Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivninni doshovi lisi Shri Lanki identifikator WWF IM0154 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivdennomu zahodi Shri Lanki Rivninni doshovi lisi Shri Lanki Lis SinharadzhaEkozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0154Mezhi Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki Girski doshovi lisi Shri LankiPlosha km 12 493Krayini Shri LankaOhoronyayetsya 1176 km 9 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Doshovij lis v okruzi BadullaGeografiyaEkoregion suhih vichnozelenih lisiv Shri Lanki ohoplyuye pivdenno zahidnu chastinu ostrova Shri Lanka Na bilshij chastini ostrova poshireni suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki a na Centralnomu nagir yi girski doshovi lisi Shri Lanki Relyef regionu harakterizuyetsya glibokimi dolinami velikih richok yaki stikayut z Centralnogo nagir ya zokrema richok Kalu ta Kelani Perevazhayut chervono zhovti pidzolisti grunti KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv stanovit ponad 5000 mm bilshist z yakih vipadaye pid chas pivdenno zahidnogo musonu yakij trivaye z travnya po veresen Vidnosna vologist visoka i stanovit 80 85 Serednya temperatura stanovit 27 30 C i zalishayetsya stabilnoyu protyagom vsogo roku Cherez blizkist do Indijskogo okeanu dennu temperaturu znizhuyut okeanichni brizi FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij vologimi doshovimi lisami podibnimi do lisiv poshirenih v Zahidnih Gatah ta na Malabarskomu uzberezhzhi na pivdennomu zahodi Indiyi Vologi lisi Indiyi ta Shri Lanki rozvivalisya okremo z piznogo miocenu protyagom blizko 7 miljoniv rokiv sho prizvelo do formuvannya bagatoh endemichnih vidiv Vologi vichnozeleni lisi ekoregionu predstavleni dvoma roslinnimi ugrupovannyami dipterokarpovimi ta mezuyevo shoreyevimi lisami V lisah regionu virazheni chotiri yarusi Lisovij namet v nih roztashovanij na visoti 30 40 m nad zemleyu kroni derev drugogo yarusu na visoti 15 30 m nad zemleyu a kroni derev ta chagarnikiv nizhnogo yarusu na visoti 5 15 m nad zemleyu Na zemli roste pidlisok z rozkidanih kushiv Kroni deyakih emerdzhentnih najvishih derev roztashovani na visoti ponad 45 m U dipterokarpovih lisah ekoregionu perevazhayut en Dipterocarpus zeylanicus ta en Dipterocarpus hispidus Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti en Vitex altissima en Chaetocarpus castanocarpus en Dillenia retusa en Dillenia triquetra en Myristica dactyloides ta en Semecarpus gardneri Osnovu en en lisiv skladayut en Anisophyllea cinnamomoides en Cullenia rosayroana en Mesua ferrea palchasti muskatniki Myristica dactyloides en Palaquium petiolare en Shorea affinis en Shorea congestiflora en Shorea disticha en Shorea trapezifolia en Shorea worthingtonii ta sv Syzygium rubicundum Sered inshih derev sho rostut v cih lisah slid vidznachiti kashtanoplidni hetokarpusi Chaetocarpus castanocarpus en Garcinia hermonii en Syzygium neesianum ta en Xylopia championii V priberezhnih rajonah ekoregionu zustrichayutsya zabolocheni lisi hocha bilshist z nih narazi znisheni a teritoriyi de voni kolis rosli peretvoreni na silskogospodarski ugiddya Takozh v priberezhnih rajonah zokrema v girlah velikih richok zustrichayutsya mangrovi zarosti de perevazhayut rizni vidi en Avicennia spp rizofor Rhizophora spp ta en Sonneratia spp Ekoregion viriznyayetsya visokim rivnem floristichnogo riznomanittya ta endemizmu Zagalom flora regionu ye najbagatshoyu sered usih rivninnih ekoregioniv Pivdennoyi Aziyi Ponad 60 z 306 vidiv derev endemichnih dlya Shri Lanki zustrichayutsya lishe u rivninnih doshovih lisah ekoregionu a she 61 vid ye majzhe endemichnim i okrim cogo ekoregionu zustrichayetsya lishe u girskih doshovih lisah Centralnogo nagir ya 57 z 58 derev rodini dipterokarpovih poshirenih na Shri Lanci ye endemikami regionu zokrema predstavniki endemichnogo rodu en Sered ridkisnih endemikiv ekoregionu slid vidznachiti en en en ta sv FaunaU rivninnih doshovih lisah ekoregionu meshkayut taki ridkisni ssavci yak lankijski leopardi Panthera pardus kotiya ta cejlonski sloni Elephas maximus maximus a takozh shiroko poshireni indijski zajci Lepus nigricollis plyamisto rudi koti Prionailurus rubiginosus ta koti ribalki Prionailurus viverrinus Sered majzhe endemichnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti rudogo strunkogo lori Loris tardigradus purpurovolobogo langura Semnopithecus vetulus zolotistogo musanga Paradoxurus zeylonensis en Funambulus layardi en Funambulus obscurus en Petinomys fuscocapillus lankijskogo dvokolorovogo pacyuka Srilankamys ohiensis ta cejlonsku kolyuchu mishu Mus fernandoni Endemikami ekoregionu ye zhovtosmugi olenki Moschiola kathygre Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Gallus lafayettii cejlonsku kuripku shporonoga Galloperdix bicalcarata en Columba torringtoniae vinago pompadura Treron pompadora cejlonskogo toko Ocyceros gingalensis en Psittacula calthrapae cejlonskogo korilisa Loriculus beryllinus bagryanokrilogo dzobaka Chrysocolaptes stricklandi karminovogo dzobaka Dinopium psarodes zhovtolobogo borodastika Psilopogon flavifrons malabarskogo borodastika Psilopogon rubricapillus bilogrudu malkogu Phaenicophaeus pyrrhocephalus cejlonskogo sichika gorobcya Glaucidium castanotum cejlonsku kitu Urocissa ornata cejlonskogo okulyarnika Zosterops ceylonensis cejlonskogo beo Gracula ptilogenys cejlonskogo shpaka Sturnornis albofrontatus cejlonsku muholovku Eumyias sordidus cejlonskogo vangovcya Tephrodornis affinis cejlonsku lastivku Cecropis hyperythra cejlonskogo byulbyulya Pycnonotus penicillatus ostrivnogo byulbyulya Rubigula melanicterus cejlonskogo drongo Dicrurus lophorinus cejlonskogo kvichalya Geokichla spiloptera burogolovogo bablera Pellorneum fuscocapillus ta cejlonsku timeliyu krivodzoba Pomatorhinus melanurus Cejlonski koukali Centropus chlororhynchos cejlonski splyushki Otus thilohoffmanni cejlonski kvitkoyidi Dicaeum vincens sirolobi chagarnici Argya cinereifrons ta cejlonski krateropi Argya rufescens ye endemikami ekoregionu Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti bolotyanogo krokodila Crocodylus palustris ta levogolovogo kalota Calotes liocephalus V ekoregioni meshkaye ponad 250 vidiv derevnih zhab zokrema znachna kilkist endemichnih veslonogih zhab areal bagatoh z yakih stanovit mensh 0 5 km Doshovi lisi ekoregionu ye najbagatshimi u sviti za kilkistyu endemichnih vidiv zemnovodnih na odinicyu ploshi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 1176 km abo 9 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta Lisovij zapovidnik Sinharadzha PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Sri Lanka lowland rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sri Lanka Lowland Rainforests One Earth