Квічаль цейлонський Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota

Квічаль цейлонський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Geokichla
Вид:	Квічаль цейлонський

Біноміальна назва

Geokichla spiloptera
(Blyth, 1847

Синоніми

Zoothera spiloptera

Посилання

Вікісховище:	Geokichla spiloptera
Віківиди:	Geokichla spiloptera
ITIS:	916876
МСОП:	22708478

Квіча́ль цейлонський (Geokichla spiloptera) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік Шрі-Ланки.

Опис

Цейлонський квічаль (зліва) і парковий квічаль (справа)

Довжина птаха становить 21-27 см, вага 70 г. Верхня частина тіла світло-коричнева, на крилах дві світлі смуги. Обличчя світле з двома вертикальними смугами, одна з яких іде через очі, а друга на скронях, під дзьобом темні "вуса". Нижня частина тіла біла, поцяткована чорними плямами. Дзьоб чорний, лапи жовті. У молодих птахів верхня частина тіла поцяткована охристими смугами, обличчя і нижня частина тіла світло-коричневі, поцятковані світлими смугами.

Поширення і екологія

Цейлонські квічалі є ендеміками острова Шрі-Ланка. Вони живуть в густих рівнинних і гірських вологих тропічних лісах з густим чагарниковим і бамбуковим підліском, трапляються на узліссях, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці, на висоті від 750 до 1500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці, а також плодами. Сезон розмноження триває з березня по травень і з липня по січень. Гніздо чашоподібне, встелене м'якою рослинністю, розміщується в розвилці між гілками. В кладці 2-3 охристих або зеленувато-блакитних яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Цейлонським квічалям загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Geokichla spiloptera.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.

Джерела

Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp,
Thrushes by Clement and Hathaway,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Geokichla spiloptera.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.