Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські дощові ліси Шрі-Ланки (ідентифікатор WWF: IM0155) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в центрі Шрі-Ланки. Він вирізняється високим видовим різноманіттям та рівнем ендемізму. Тут зустрічається більшість всіх ендемічних видів рослин та хребетних тварин Шрі-Ланки.
 Хмарний ліс в околицях Елли | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0155 |
| Межі | Сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки Рівнинні дощові ліси Шрі-Ланки |
| Площа, км² | 3066 |
| Країни | Шрі-Ланка |
| Охороняється | 535 км² (9 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон гірських дощових лісів Шрі-Ланки охоплює гірські райони в центральній частині острова Шрі-Ланка, розташовані на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Середня висота Центрального нагір'я становить приблизно 1800 м над рівнем моря, хоча висота деяких гірських вершин становить понад 2500 м, а висота гори Підуруталагала, найвищої гори острова, становить 2524 м. Середня висота гір [en], розташованих на північ від Центрального нагір'я, становить 1500 м, а найвищі вершини цих гір досягають висоти 1800 м. В горах екорегіону беруть початок більшість великих річок Шрі-Ланки. Переважають червоно-жовті підзолисті ґрунти.
На більш низьких висотах екорегіон переходить у сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки, поширені на більшій частині острова, та у рівнинні дощові ліси Шрі-Ланки, поширені на південному заході острова.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих гірських вершинах переважає високогірний субтропічний клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Середні температури в екорегіоні коливаються від 15 до 20 °C. Вони є нижчими, ніж на навколишніх рівнинах, і знижуються зі збільшенням висоти. Взимку (з грудня по лютий) вранці часто трапляються заморозки і утворюється іній. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 2500 до 5000 мм. Більшість опадів випадає разом з південно-західним мусоном, який дме з травня по вересень, однак північно-східний мусон, який дме з грудня по березень, також сприяє високій кількості опадів.
Флора
Широкий висотний діапазон екорегіону призвів до формування різних рослинних угруповань, які відрізняються залежно від клімату та висоти над рівнем моря.
У передгір'ях Центрального нагір'я поширені вологі тропічні ліси, де переважають різні види [en] (Shorea spp.), [en] (Calophyllum spp.) та [en] (Syzygium spp.), а також [en] (Palaquium spp.) та [en] (Cullenia spp.). Серед дерев, що зустрічаються в передгірських лісах, слід відзначити [en] (Shorea gardneri), [en] (Shorea trapezifolia), [en] (Homalium ceylanicum), [en] (Calophyllum calaba), [en] (Calophyllum tomentosum), [sv] (Calophyllum pulcherrimum), [en] (Myristica dactyloides), [en] (Cryptocarya wightiana) та [en] (Neolitsea cassia).
В гірських лісах, поширених на висоті понад 1500 м над рівнем моря, переважають різні види сизигіумів (Syzygium spp.), [en] (Gordonia spp.), мікелій (Michelia spp.) та [en] (Elaeocarpus spp.). Дерева в цих лісах вкриті численними епіфітами, зокрема орхідеями, а також мохами та папоротями з родини Hymenophyllaceae. В підліску цих лісів переважають різні види [en] (Strobilanthes spp.), а також коричників (Cinnamomum spp.), [en] (Litsea spp.), [en] (Neolitsea spp.), [en] (Symplocos spp.), [en] (Semecarpus spp.), [en] (Carallia spp.), гарциній (Garcinia spp.) та [en] (Mastixia spp.)
В гірських лісах екорегіону домінують представники родин Лаврові (Lauraceae), Миртові (Myrtaceae), Клузієві (Clusiaceae) та Симплокові (Symplocaceae). В лісах, що ростуть на схилах гори Шріпада, переважають ендемічні [en] (Stemonoporus spp.) з родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae).
На найвищих висотах екорегіону поширені хмарні ліси та високогірні савани, де ростуть різні види рододендронів (Rhododendron spp.). На вологих високогірних луках ростуть різноманітні вогнестійкі та холодостійкі трави.
Флора гірського хребта Наклз відрізняється від флори Центрального нагір'я. У вологих тропічних лісах, що ростуть на схилах цих гір, переважають різні види калофіллумів (Calophyllum spp.), а у високогір'ях, де домінує субтропічний клімат, зустрічаються різні види мускатників (Myristica spp.), [en] (Cullenia spp.), [en] (Aglaia spp.) та ліцей (Litsea spp.).
Екорегіон вирізняється високим флористичним різноманіттям та рівнем ендемізму. Понад 34 % ендемічних дерев, кущів та трав Шрі-Ланки обмежені високогір'ями цього екорегіону.
Фауна
Серед великих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити рідкісних ланкійських леопардів (Panthera pardus kotiya), найбільших хижаків Шрі-Ланки, які полюють на індійських замбарів (Rusa unicolor). На високогірних луках раніше зустрічалися стада цейлонських слонів (Elephas maximus maximus), однак наразі їх популяції значно скоротилися або повністю вимерли. Серед майже ендемічних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити рудого стрункого лорі (Loris tardigradus), цейлонського макаку (Macaca sinica), пурпуроволобого лангура (Semnopithecus vetulus), ланкійського двокольорового пацюка (Srilankamys ohiensis), [en] (Funambulus layardi), цейлонську колючу мишу (Mus fernandoni) та золотистого мусанга (Paradoxurus zeylonensis). Ендеміками екорегіону є ланкійські гірські пацюки (Rattus montanus), цейлонські мишечки (Vandeleuria nolthenii), [en] (Crocidura miya), ланкійські білозубки (Crocidura hikmiya), [en] (Solisorex pearsoni), [en] (Feroculus feroculus) та [en] (Suncus fellowesgordoni).
Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Gallus lafayettii), цейлонську куріпку-шпоронога (Galloperdix bicalcarata), [en] (Columba torringtoniae), вінаго-помпадура (Treron pompadora), цейлонського токо (Ocyceros gingalensis), [en] (Psittacula calthrapae), цейлонського кориліса (Loriculus beryllinus), багрянокрилого дзьобака (Chrysocolaptes stricklandi), кармінового дзьобака (Dinopium psarodes), жовтолобого бородастика (Psilopogon flavifrons), малабарського бородастика (Psilopogon rubricapillus), білогруду малкогу (Phaenicophaeus pyrrhocephalus), цейлонського сичика-горобця (Glaucidium castanotum), цейлонську кіту (Urocissa ornata), цейлонського окулярника (Zosterops ceylonensis), цейлонського бео (Gracula ptilogenys), цейлонського шпака (Sturnornis albofrontatus), цейлонську мухоловку (Eumyias sordidus), цейлонську ластівку (Cecropis hyperythra), цейлонського бюльбюля (Pycnonotus penicillatus), острівного бюльбюля (Rubigula melanicterus), цейлонського дронго (Dicrurus lophorinus), цейлонського квічаля (Geokichla spiloptera), буроголового баблера (Pellorneum fuscocapillus) та цейлонську тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus melanurus). Цейлонські куцокрили (Elaphrornis palliseri), цейлонські аренги (Myophonus blighi) та паркові квічалі (Zoothera imbricata) є ендеміками екорегіону.
Герпетофауна екорегіону вирізняється значним різноманіттям та рівнем ендемізму. Серед харктерних ендеміків екорегіону слід відзначити рогоносих агам з роду Ceratophora.
Збереження
Протягом останніх двох століть значна частина лісів екорегіону була знищена. У 1990-2005 роках Шрі-Ланка демонстувала один з найшвидших темпів вирубки первинних лісів у світі. За цей період країна втратила понад 18 % свого лісового покриву. На місці лісів створювалися чайні та кавові плантації. Хоча "цейлонський чай" став світовим брендом, вирубка лісів призвела до значного зменшення біорізноманіття екорегіону та до вимирання багатьох видів.
Оцінка 2017 року показала, що 535 км², або 9 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en], [en] та Національний парк Плато Гортона.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Sri Lanka montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sri Lanka Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski doshovi lisi Shri Lanki identifikator WWF IM0155 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v centri Shri Lanki Vin viriznyayetsya visokim vidovim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Tut zustrichayetsya bilshist vsih endemichnih vidiv roslin ta hrebetnih tvarin Shri Lanki Girski doshovi lisi Shri Lanki Hmarnij lis v okolicyah ElliEkozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0155Mezhi Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki Rivninni doshovi lisi Shri LankiPlosha km 3066Krayini Shri LankaOhoronyayetsya 535 km 9 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Rododendronovij hmarnij lis na plato GortonaHmarnij lis na Shri LanciHmarnij lis na Shri LanciHmarnij lis na Shri LanciGeografiyaEkoregion girskih doshovih lisiv Shri Lanki ohoplyuye girski rajoni v centralnij chastini ostrova Shri Lanka roztashovani na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya Serednya visota Centralnogo nagir ya stanovit priblizno 1800 m nad rivnem morya hocha visota deyakih girskih vershin stanovit ponad 2500 m a visota gori Pidurutalagala najvishoyi gori ostrova stanovit 2524 m Serednya visota gir en roztashovanih na pivnich vid Centralnogo nagir ya stanovit 1500 m a najvishi vershini cih gir dosyagayut visoti 1800 m V gorah ekoregionu berut pochatok bilshist velikih richok Shri Lanki Perevazhayut chervono zhovti pidzolisti grunti Na bilsh nizkih visotah ekoregion perehodit u suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki poshireni na bilshij chastini ostrova ta u rivninni doshovi lisi Shri Lanki poshireni na pivdennomu zahodi ostrova KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih girskih vershinah perevazhaye visokogirnij subtropichnij klimat Cfb za klasifikaciyeyu Keppena Seredni temperaturi v ekoregioni kolivayutsya vid 15 do 20 C Voni ye nizhchimi nizh na navkolishnih rivninah i znizhuyutsya zi zbilshennyam visoti Vzimku z grudnya po lyutij vranci chasto traplyayutsya zamorozki i utvoryuyetsya inij Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 2500 do 5000 mm Bilshist opadiv vipadaye razom z pivdenno zahidnim musonom yakij dme z travnya po veresen odnak pivnichno shidnij muson yakij dme z grudnya po berezen takozh spriyaye visokij kilkosti opadiv FloraShirokij visotnij diapazon ekoregionu prizviv do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan yaki vidriznyayutsya zalezhno vid klimatu ta visoti nad rivnem morya U peredgir yah Centralnogo nagir ya poshireni vologi tropichni lisi de perevazhayut rizni vidi en Shorea spp en Calophyllum spp ta en Syzygium spp a takozh en Palaquium spp ta en Cullenia spp Sered derev sho zustrichayutsya v peredgirskih lisah slid vidznachiti en Shorea gardneri en Shorea trapezifolia en Homalium ceylanicum en Calophyllum calaba en Calophyllum tomentosum sv Calophyllum pulcherrimum en Myristica dactyloides en Cryptocarya wightiana ta en Neolitsea cassia V girskih lisah poshirenih na visoti ponad 1500 m nad rivnem morya perevazhayut rizni vidi sizigiumiv Syzygium spp en Gordonia spp mikelij Michelia spp ta en Elaeocarpus spp Dereva v cih lisah vkriti chislennimi epifitami zokrema orhideyami a takozh mohami ta paporotyami z rodini Hymenophyllaceae V pidlisku cih lisiv perevazhayut rizni vidi en Strobilanthes spp a takozh korichnikiv Cinnamomum spp en Litsea spp en Neolitsea spp en Symplocos spp en Semecarpus spp en Carallia spp garcinij Garcinia spp ta en Mastixia spp V girskih lisah ekoregionu dominuyut predstavniki rodin Lavrovi Lauraceae Mirtovi Myrtaceae Kluziyevi Clusiaceae ta Simplokovi Symplocaceae V lisah sho rostut na shilah gori Shripada perevazhayut endemichni en Stemonoporus spp z rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae Na najvishih visotah ekoregionu poshireni hmarni lisi ta visokogirni savani de rostut rizni vidi rododendroniv Rhododendron spp Na vologih visokogirnih lukah rostut riznomanitni vognestijki ta holodostijki travi Flora girskogo hrebta Naklz vidriznyayetsya vid flori Centralnogo nagir ya U vologih tropichnih lisah sho rostut na shilah cih gir perevazhayut rizni vidi kalofillumiv Calophyllum spp a u visokogir yah de dominuye subtropichnij klimat zustrichayutsya rizni vidi muskatnikiv Myristica spp en Cullenia spp en Aglaia spp ta licej Litsea spp Ekoregion viriznyayetsya visokim floristichnim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Ponad 34 endemichnih derev kushiv ta trav Shri Lanki obmezheni visokogir yami cogo ekoregionu FaunaSered velikih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti ridkisnih lankijskih leopardiv Panthera pardus kotiya najbilshih hizhakiv Shri Lanki yaki polyuyut na indijskih zambariv Rusa unicolor Na visokogirnih lukah ranishe zustrichalisya stada cejlonskih sloniv Elephas maximus maximus odnak narazi yih populyaciyi znachno skorotilisya abo povnistyu vimerli Sered majzhe endemichnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti rudogo strunkogo lori Loris tardigradus cejlonskogo makaku Macaca sinica purpurovolobogo langura Semnopithecus vetulus lankijskogo dvokolorovogo pacyuka Srilankamys ohiensis en Funambulus layardi cejlonsku kolyuchu mishu Mus fernandoni ta zolotistogo musanga Paradoxurus zeylonensis Endemikami ekoregionu ye lankijski girski pacyuki Rattus montanus cejlonski mishechki Vandeleuria nolthenii en Crocidura miya lankijski bilozubki Crocidura hikmiya en Solisorex pearsoni en Feroculus feroculus ta en Suncus fellowesgordoni Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Gallus lafayettii cejlonsku kuripku shporonoga Galloperdix bicalcarata en Columba torringtoniae vinago pompadura Treron pompadora cejlonskogo toko Ocyceros gingalensis en Psittacula calthrapae cejlonskogo korilisa Loriculus beryllinus bagryanokrilogo dzobaka Chrysocolaptes stricklandi karminovogo dzobaka Dinopium psarodes zhovtolobogo borodastika Psilopogon flavifrons malabarskogo borodastika Psilopogon rubricapillus bilogrudu malkogu Phaenicophaeus pyrrhocephalus cejlonskogo sichika gorobcya Glaucidium castanotum cejlonsku kitu Urocissa ornata cejlonskogo okulyarnika Zosterops ceylonensis cejlonskogo beo Gracula ptilogenys cejlonskogo shpaka Sturnornis albofrontatus cejlonsku muholovku Eumyias sordidus cejlonsku lastivku Cecropis hyperythra cejlonskogo byulbyulya Pycnonotus penicillatus ostrivnogo byulbyulya Rubigula melanicterus cejlonskogo drongo Dicrurus lophorinus cejlonskogo kvichalya Geokichla spiloptera burogolovogo bablera Pellorneum fuscocapillus ta cejlonsku timeliyu krivodzoba Pomatorhinus melanurus Cejlonski kucokrili Elaphrornis palliseri cejlonski arengi Myophonus blighi ta parkovi kvichali Zoothera imbricata ye endemikami ekoregionu Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya znachnim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Sered harkternih endemikiv ekoregionu slid vidznachiti rogonosih agam z rodu Ceratophora ZberezhennyaProtyagom ostannih dvoh stolit znachna chastina lisiv ekoregionu bula znishena U 1990 2005 rokah Shri Lanka demonstuvala odin z najshvidshih tempiv virubki pervinnih lisiv u sviti Za cej period krayina vtratila ponad 18 svogo lisovogo pokrivu Na misci lisiv stvoryuvalisya chajni ta kavovi plantaciyi Hocha cejlonskij chaj stav svitovim brendom virubka lisiv prizvela do znachnogo zmenshennya bioriznomanittya ekoregionu ta do vimirannya bagatoh vidiv Ocinka 2017 roku pokazala sho 535 km abo 9 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta Nacionalnij park Plato Gortona PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Sri Lanka montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sri Lanka Montane Rainforests One Earth