У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябчук У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарнавський М

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябчук.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарнавський.

Мико́ла Ю́рійович Рябчу́к (*27 вересня 1953(19530927), Луцьк) — український журналіст, публіцист, поет, прозаїк, перекладач, колумніст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Почесний президент Українського ПЕН-клубу. Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук (2015).

Рябчук Микола Юрійович

Народився	27 вересня 1953(1953-09-27) (70 років) Луцьк
Місце проживання	Київ, Україна
Країна	Україна
Діяльність	журналіст, поет, перекладач, письменник, політолог, публіцист
Alma mater	B.A., 1977, (інженер-електромеханік) B.A., 1988, Літературний інститут ім. Горького (філологія) Ph.D., 2015, НАН України (політологія)
Галузь	літературознавство, політологія
Заклад	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Науковий ступінь	кандидат політичних наук
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	Білоцерківець Наталка Геннадіївна
Діти	Рябчук Анастасія Миколаївна
Нагороди	Премія фундації Антоновичів
Висловлювання у Вікіцитатах Рябчук Микола Юрійович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив (1977) за спеціальністю інженер-електромеханік та Літературний інститут ім. Горького в Москві (1988) за спеціальністю філологія.

Працював редактором, завідувачем відділу та заступником головного редактора журналу «Всесвіт», оглядачем відділу культури газети «День», відповідальним редактором часопису «Критика», науковим співробітником Інституту культурної політики та Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 1994—1996 та 1999 роках перебував на викладацькій та дослідницькій роботах у США. З 1997 року член Асоціації українських письменників. Починаючи з 2006 року, по понеділках пише колонку в «Газеті по-українськи». З 27 серпня 2010 року член Київської незалежної медіа-профспілки.

Опублікував кілька книжок та десятки статей в українських і зарубіжних журналах та наукових збірниках. Нарівні з літературними та культурологічними темами активно досліджує проблеми становлення національної ідентичності, формування громадянського суспільства та державонацієтворення.

У 2015 році здобув ступінь кандидата політичних наук в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Перекладає з англійської та польської мов.

Сім'я

дружина Наталка Білоцерківець (1954) — поетка, перекладачка;
дочка Анастасія (1984) — соціологиня;
син Юрій (1988) — музикант.

Нагороди

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року за книгу «Лексикон націоналіста та інші есеї»
медаль «Bene merito» Міністра закордонних справ РП за внесок у польсько-українське порозуміння, 2009.
нагорода Книга року за «Дві України: реальні межі, віртуальні війни», 2004
нагорода журналу «Сучасність» за найкращі статті року, 2002
нагорода Польсько-Української Капітули за внесок у польсько-українську співпрацю, 2002
нагорода Фундації Антоновичів за «професійний і принциповий аналіз літературного і політичного життя сучасної України», 2003;
нагорода «Книга року» (Київ) в одній із десяти номінацій («Політологія і соціологія») за книгу «Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення», 2001;
найкраща стаття року, журнал «Березіль» (Харків), 2000;
нагорода POLCUL Foundation (Сідней/Варшава) за вагомий внесок у польсько-українське примирення, 1997;
нагорода «Українська культура» (Київ) за найкращу статтю року, 1988;
нагорода «Україна» (Київ) за найкращу статтю року, 1987;
нагорода «Литературное обозрение» (Москва) за найкращу рецензію року, 1985.

Твори

Книги

Українською

«Потреба слова» (1985)
«Зима у Львові» (1989)
«Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення». Київ, Критика, 2000. 272 с. (завантажити)

переклад польською: Od Małorosji do Ukrainy. — Krakow: Universitas, 2002. — 224 s.
переклад сербською: Od Malorusije do Ukrajine. — Beograd: Svetozar Marković, 2003. — 128 с.
переклад французькою: De la 'Petite Russie' à l'Ukraine. Preface d'Alain Besançon. — Paris: L'Harmattan, 2003. — 256 p.

«Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і „розбудова держави“». Київ, Критика, 2000. 272 с.
«Дві України: реальні межі, віртуальні ігри». Київ, Критика, 2003. 336 с.

переклад польською: Dwie Ukrainy. — Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2004 (друге вид. — 2006).
переклад німецькою: Die reale und die imaginierte Ukraine. — Berlin: Suhrkamp, 2005. — 176 c.
переклад угорською: A Két Ukrajna. — Budapest: Örökség Kultúrpolitikai Intézet, 2015. — 288 c.

«Деінде, тільки не тут». Львів: Класика, 2002.
«Зона відчуження: українська олігархія між Сходом і Заходом». Київ, Критика, 2004, 223 с.
«У ліжку зі слоном — українсько-російські асиметричні відносини: культурний аспект» (Ужгород, Ґражда, 2006)
«Четверта свобода: вільний рух людей між Україною та Європейським Союзом — проблеми і перспективи». Київ, К.І.С., 2006. 84 с.

оригінал англійською: The European Neighbourhood Policy and Beyond: Facilitating Free Movement of People within the Framework of the EU-Ukraine 'Post-Revolutionary' Relations. OSI/LGI Paper. — Budapest, 2005.

«Сад Меттерніха». Львів, ВНТЛ-Класика, 2008, 302 с.

переклад польською: Ogród Metternicha. — Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2010. — 139 с.

Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки. Київ: К.І.С., 2009, 240 с.
Постколоніальний синдром. Спостереження. Київ, К.І.С., 2011. — 288 с.

переклад польською: Ukraina: syndrom postkolonialny. — Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2015. — 256 c.

Від «хаосу» до «стабільності»: хроніка авторитарної консолідації. Київ: К.І.С., 2012, 288 с. книга на сайті видавництва

оригінал англійською (скорочена версія): Gleichschaltung: Authoritarian consolidation in Ukraine, 2010—2012. — Kyiv: K.I.S., 2012. — 192 p.

Рапорт про стан культури та НУО в Україні (упорядкування та передмова, разом із Павлом Ляуфером та Андрієм Саванцем), Київ: Польський Інститут, 2013, 279 с.;

переклад англійською: Raport on the condition of culture and NGOs in Ukraine (co-ed. with Pawel Laufer and Andriy Savanets) Lublin: Kultura Enter, 2012, 277 p.;
переклад польською: Raport o stanie kultury i NGO w Ukrainie (wspolred. z Pawlem Lauferem i Andrijem Sawancem). Lublin: Kultura Enter, 2012, 285 s.;

Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. — Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. — 252 с.; завантажити
Лексикон націоналіста та інші есеї. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — 216 с.

Іншими мовами

Ukraine on Its Meandering Path between West and East (упорядкування та вступна стаття — спільно з Андреєм Лужницьким). — Bern: Peter Lang, 2009. — 208 p. переглянути у Google Books

Есе

Статті, інтерв'ю

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Рябчук Микола Юрійович

Від Рабле до Вольтера // «Всесвіт» (Київ). — 1986. — № 9. — Стор. 152—156.
Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин // Альманах Полтавського державного педагогічного університету «Рідний край». — Випуск № 1 (22), 2010
Замість «відродження» // Збруч, 23 серпня 2013(20130823) року
Збірка інтерв'ю з Миколою Рябчуком
…І не морочити собі голову міфічною «Великою Україною» (епістолярне інтерв'ю). З Миколою Рябчуком мейлував Орест Друль // wordpress.com, 25 вересня 2013 року. Джерело: Збруч
Перевинахід нації // «Критика» (Київ). — 2001. — Ч. 7-8(45-46).
Погано не те, що в нас є політтехнологи, а те, що в нас розмита межа між політологією як наукою та політтехнологіями (розмова з М. Рябчуком) // . — 2015. — № 4(14), «Соціологія за межами університету». — Стор. 62-73.

Оповідання

До Чаплі на уродини // Український Центр / Література

Інтерв'ю, промови, статті, колонка

Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин. — . 15/2006
Колонка Миколи Рябчука // Газета по-українськи
Авторська колонка. — К.: Нора-друк, 2007 (спільно з іншими колумністами)
За огорожею Меттерніхового саду // Часопис «Ї», 1998
«Треба розбудовувати не державу, а суспільство» // Поступ, 24.10.2002
«(Без)відповідальність інтелектуалів». Промова при врученні нагороди Фундації Антоновичів // День, 21.10.2003
Аналітична записка М. В. Стріха, М. Ю. Рябчук, Т. В. Метельова (2005)
Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин(укр.), російською, «Форум новітньої східно-європейської історії». (ФРН) 2/2012
Кремль досконало опанував мистецтво хуцпи // Україна-НАТО. ГФ Одеси, 19.08.2008
^{[недоступне посилання з липня 2019} «Я — український космополіт» // Главред, 28.08.2008]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
Яка двомовність нам потрібна? // УП, 15.01.2009
Західний досвід і українська специфіка // УП, 19.01.2009
^{[недоступне посилання з липня 2019} Презентація книг Миколи Рябчука «Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки» і «Сад Меттерніха»]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (15 червня 2009)
Літературний подкаст «кабі.net», 17.06.2009
Я за те, щоб уникати медіасистеми, яка деградує до такого ступеня // Телекритика, 6.08.2009
Про масову та елітарну культуру в Україні. Відкрита зустріч-дискусія // УКУ, 17.03.2010
(26.03.2010)
Альманах Полтавського державного педагогічного університету «Рідний край», 2010
Українська посткомуністична трансформація: між недолугою демократією та млявим авторитаризмом. Публічна лекція 7.04.2010 // Політ.UA
На полях українського інтеллектуального життя 23.11.2010
Постколоніальна Україна у баченні Миколи Рябчука // Голос Америки, 15.04.2011
Без Дикого Поля // zbruc.eu, 08.04.2013
Сталін приклався до нашої незалежності
Ліберальний націоналізм: contradictio in adiecto?, «Наукові записки», випуск 4-5 (72-73)

Публікації іноземними мовами

Статті на сайті «Культураентер»
They Will Not Sing 10.02.2011
«Ein oligarchenfreundliches Regime» Die Presse 6.01.2011
Selective Justice January 15, 2011
On «Stability» and «Reforms» December 14, 2010
Flawed by Design: the Local Elections in Ukraine November 8, 2010
Playing with Rules October 13, 2010
Re-KGBization September 23, 2010
Новый режим в Украине: первые 200 дней 06 сентября 2010
On the Importance of Being Candid August 14, 2010
Yanukovych's Gleichschaltung and Ukraine's Future July 7, 2010
Что осталось от Оранжевой Украины? 07 июля 2010
Украинская посткоммунистическая трансформация: между дисфункциональной демократией и неконсолидированным авторитаризмом Публічна лекція на polit.ru 1 червня 2010 (текст рос.)
Między Europą a Eurazją. Co widzi ukraiński pisarz, gdy patrzy na Polskę? 05.05.2010
26.03.2010
04.03.2010
Ukraina to dla Polski kraj specjalny 06.01.2010
Polska/Ukraina: emocje, stereotypy, pojednanie 03.09.2009
23.01.2009
08.10.2008
08.10.2008
08.10.2008
^{[недоступне посилання з липня 2019} Pluralism by default Ukraine and the law of communicating vessels]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} 17.09.2008
17.09.2008
Niepotrzebna stacja Czop 04.08.2007
01.06.2007
04.05.2007
07.02.2007
18.05.2005
18.05.2005
"Ambigua 'tara de granita': identitatea ucraineana la rascrucea dintre Vest si Est, " Altera [Bucharest], vol.9, nos.26-27 (2005)
04.04.2005
‘A Salieri but not a Mozart’ March 1, 2005
Mykola Riabczuk. Europejskie wyzwanie. // Wystapienie na konferencji Rady Europy z okazaji 50-lecia Europjeskiej Konwencji Kulturalnej we Wroclawiu, 9 grdudnia 2004 r.
14.07.2003
14.07.2003
14.07.2003
23.11.2001
The High Wall Reconsidered 2001
Minor literature of a major country or Between the Dniper River and D. H. Thoreau's Pond 2000
«We'll die, not in Paris -»: New Ukrainian Poetry 1989
The Great Famine of 1932-l933 in Ukraine: a presentation at Penn State University The elimination of a people by Mykola Riabchuk

Критика

^{[недоступне посилання з липня 2019} Рябчук, саторі і література] Костянтин Москалець
^{[недоступне посилання з липня 2019} Роксоляна Свято: Сад без огорож]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

Громадська позиція

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.

Примітки

Віце-президент Рябчук Микола Юрійович // Український центр Міжнародного ПЕН-клубу
FB.com
Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 березня 2022.
. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 9 лютого 2011.
Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= ()
Примітка: ця стаття в російському перекладі виходила у 2012 році під заголовком «Російський Робінзон і український П'ятниця» у книжці Там, внутри. Практики внутренней колонизации в культурной истории России. (Сб. статей под ред. А. Эткинда и др.) — Моска), «Новое литературное обозрение», 2012. — 960 стр.: 447—477
An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018

Посилання

Рябчук Микола Юрійович — на сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
(архів сторінки, сайт не працює)
(архів сторінки, сайт не працює)
— Дзеркало тижня, 10 жовтня 2003
— Телекритика, 9 вересня, 2010
Микола Рябчук: Читач повинен бути космополітом, щоб мати широту погляду // Читомо

[1] Віце-президент Рябчук Микола Юрійович // Український центр Міжнародного ПЕН-клубу

[2] FB.com

[3] Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 березня 2022.

[4] . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 9 лютого 2011.

[6] Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= ()

[7] Примітка: ця стаття в російському перекладі виходила у 2012 році під заголовком «Російський Робінзон і український П'ятниця» у книжці Там, внутри. Практики внутренней колонизации в культурной истории России. (Сб. статей под ред. А. Эткинда и др.) — Моска), «Новое литературное обозрение», 2012. — 960 стр.: 447—477

[8] An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018