Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́бель — грошова одиниця Російської імперії. Срібний рубель було введено в обіг у 1704 р., монета була рівна європейському талеру (28.3 гр), але до середини XIX ст. вага рубля зменшилась до 20.0 гр.
| Рубель Російської імперії | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рубль | |||||
| |||||
| Територія обігу | |||||
| Емітент | Російська імперія | ||||
| Офіційно | Російська імперія, Російська республіка, УНР, БНР, ЗСПР, Сибірська республіка, Алашська автономія, Туркестанська автономія, Далекосхідна республіка | ||||
| Неофіційно | РСФРР, СРСР | ||||
| Похідні та паралельні одиниці | |||||
| Дробові | копійка (1⁄100) | ||||
| дєнга (1⁄200) | |||||
| полушка (1⁄400) | |||||
| Монети і банкноти | |||||
| Монети | 1/4, 1/2, 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 коп., 1, 5, 7.5, 10, 15 руб. | ||||
| Банкноти | 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 500 руб. | ||||
| Історія | |||||
| Дата | 1704 р. | ||||
| Валюта-попередниця | Талер | ||||
| Початок вилучення | 1921 р. | ||||
| Валюта-наступниця | Совзнак | ||||
| Виробництво монет та банкнот | |||||
| Емісійний центр | |||||
| Монетний двір | Красний м.д., Кадашевський м.д., Петербурзький м.д., Сестрорецький м.д., Колпінський м.д., Єкатеринбурзький м.д., Сузунський м.д., Варшавський м.д. | ||||
| Курси на 1896 р. | |||||
| Американський долар = 2 рублі | |||||
| Німецька марка = 46 копійок | |||||
| Французький франк = 36 копійок | |||||
З 1762 року в Російській імперії випускають паперові рублі — асигнації, які мали плаваючий курс до срібної монети. Лише за результатом грошової реформи С. Ю. Вітте паперовий рубель прирівняли до 17,424 долі чистого золота або 1/10 імперіала.
Після Лютневої революції 1917 р. царський рубель використовувався в усіх постімперських республіках, і, навіть, неофіційно випускався в РСФРР для операцій на світовому ринку.
Поява рубля
Етимологія
Існує безліч версій походження слова «рубель». Основні версії розходяться в деталях, але сходяться в тому, що спільнокореневим є дієслово «рубати». Відповідно до , спочатку рубель — це «обрубок, затичка», потім, з 1316 року в письмових джерелах — це «назва грошової одиниці… Від „рубати“, тобто „обрубок гривні“».
Як грошова одиниця, рубель вживається з XIII ст. (в Москві — половинний обрубок гривні).
Грошова реформа 1654 р.
Московський рубель і «єфимок з признаком»
У XVI—XVII ст. в грошовому обігу Московського царства перебували дрібні срібні монети: копійка (0.48 гр.), денга (1/2 копійки, 0.24 гр.) і полушка (1/4 копійки, 0.12 гр.), при цьому рубель був одиницею лічби. Дрібні монети були незручними у використанні, неохоче використовувались населенням, а на території Гетьманщини і країн Балтії взагалі не визнавались населенням.
У цей період по всій Московській державі до товаро-грошових відносин стали активно залучати привезені в Європи талери, які в Росії називали «єфимками» (перші талери карбувались у місті Йохімсталь. Від назви міста пішла назва монети — єфимок).
У 1654 р. вперше в практиці російської монетної справи було вирішено випустити велику монету, яка б замінила собою талери.
Цар Олексій Михайлович розпорядився з накопичених в казні талерів викарбувати рублі. На одному боці був зображений орел в квадраті (картуші) і в орнаментах, рік літерами («лѣта 7162») і напис «РУБЛЬ». На іншій стороні цар-вершник на коні, по колу напис: «Божиею милостию великий государь, црь и великій кнзь Алексѣй Михайлович всея Великія и Малыя Россіи».
Крім рублів, випускалися півполтини (1/4рубля= 25копійок), які карбувалися на секторах розрубаних начетверо талерів.
Оскільки московський рубель зробили рівним за вагою до європейських талерів — 28.3 гр., то він став дорівнювати 64 копійки, але царський уряд штучно дорівняв рубель до 100 копійок. Це призвело до зникнення з обігу дрібних монет, що осіли в скарбах, тому у 1655 р. карбування рублів було припинене.
Замість цього на московському монетному дворі почали робити надкарбування на талерах у вигляді двоголового орла і року випуску (вперше в Росії за грегоріанським календарем і арабськими цифрами) і випускати ці монети в обіг за справедливою ціною — 64 копійки.
У народі ці монети прозвали . На відміну від рублів 1654 р., ці монети населення приймало так само охоче, як і талери, а от на заході «ефимки» не визнавались.
Всього у 1655—1656 рр. було випущено понад 1 млн «єфимків з признаком», вони використовувалися до грошової реформи Петра І.
Мідна копійка
Для обслуговування внутрішньої торгівлі восени 1655 року вирішено розпочати випуск копійок з мідного дроту, по оформленню і техніці карбування ідентичних срібним. Причиною випуску мідних «чешуйок» став дефіцит срібла в державній казні. Використання цих монет указом обмежувалося європейською частиною Росії — ні з європейськими купцями, ні з Сибіром ними торгувати не дозволялося. З 1658—1659 років збирання податків і мит було велено робити сріблом, а виплати з казни — мідними монетами. Грошова реформа повністю переорієнтувалася на чисто фіскальні цілі. Народ мав приймати їх за однією ціною зі срібними копійками.
Надмірний випуск мідних копійок (40000 шт. з пуда, 20 млн рублів міддю за 1655 р.) призвів до падіння ціни мідних копійок відносно до срібних.
До 1662 року за срібну копійку стали давати 15 мідних. Знецінення мідних копійок викликала розлад грошового обігу, дорожнечу і голод. Селяни відмовлялися продавати зерно, а купці — товари за мідь. Незабаром після Мідного бунту в Москві, який спалахнув у 1662 році, а також ряду народних хвилювань в інших містах, в тому числі Новгороді і Пскові, карбування мідних копійок була припинено, відновилось карбування срібних копійок. Мідні монети були вилучені з обігу, протягом місяця після скасування реформи скарбниця викуповувала мідні копійки за курсом: 100 мідних копійок за 1 срібну.
В останнє десятиліття XVII ст., через дефіцит срібної монети, і без того дрібні копійки почали рубати надвоє, утворюючи, таким чином, з копійки 2 дєнги.
Грошова реформа Петра І
Для раціональної організації грошового обігу в державі був необхідний набір грошей великих і дрібних номіналів. Росія, яка все більше долучалась до зовнішньої торгівлі із Західною Європою, повинна була реформувати свою грошову систему на основі, схожою з грошовими системами західноєвропейських держав.
Гроші виступають мірою ваги і вартості, засобом обігу і платежу, а також виконують і прокламативну роль. Російські срібні монети в традиційному оформленні — невеликих розмірів, із зображенням вершника на лицьовій стороні і з ім'ям і коротким титулом царя на зворотному — значно програвали в репрезентативності великим західноєвропейським монетам типу талерів.
У Росії формувалась абсолютна монархія, яка була персоніфікована в Петрі I, який став одноосібним володарем величезної держави, і вимагала від грошей пропаганди деякої нової суми ідей: божественного походження царської влади, її необмеженого самодержавного характеру. Маленька непоказна копійка в цьому відношенні мала вельми скромні можливості.
Успіх реформи мав принести в казну гроші, необхідні для подальших державних реформ.
Ці обставини спонукали Петра I до грошової реформи, що визначила розвиток грошової системи країни на наступні 200 років.
Підготовка реформи
Оскільки в Росії своїх запасів дорогоцінних металів видобувалося мало, то для карбування монети його набували різними способами. Наприклад сенатським указом від 15 вересня 1713 року для продовження карбування монет санкціонувався викуп старих монет на території України:
«В Малороссийских городах на ярмарках золото, серебро, ефимки, старые деньги и медь покупать на Великого Государя на Денежные дворы, и для той покупки на те ярмарки послать гостиной сотни Ивана Боровитинова, да с ним послать к той покупке за обычного человека из Купецкой Палаты, на ту покупку денег с денежного двора 6.000 рублей с целовальники, с сколькими человеки пристойно, и покупать им то все по указным пробам и по указным же ценам без передачи всяких чинов у людей повольною ценой, а принуждения и обид в той покупке отнюдь никому никаких не чинить…»
З 1696 року почали карбувати срібні копійки старого типу із датуванням. У 1698 році вагу срібних копійок зменшили до 0.28 грамів, що дорівнювало 1/100 європейського талера, з яким мав зрівнятись російський рубель. Стару срібну копійку карбували до 1718 року і наказували приймати з новою монетою, а вилучили з обігу лише у 20-і роки XVIII ст.
Проведення реформи
У 1700 р. почалося карбування мідних круглих монет — дєнег (1/2 копійки), полушек (1/4 копійки), півполушек (1/8 копійки), тобто номіналів менших, ніж копійка. Мідні монети карбувалися в кількостях, що не перевищують потреб роздрібної торгівлі. Цим була ліквідована небезпека складання різних курсів срібла і міді, попереджено зникнення з обігу срібних монет.
Мідну копійку було введено в обіг лише у 1704 році, після введення усіх інших номіналів окрім рубля. При чому вона мала зображення і датування подібне до срібних копійок. Введення копійки в останній момент мало попередити виникнення чергового «мідного» бунту.
з 1701 року було введено в обіг срібні полтини (50 копійок), півполтини (25 копійок), гривеник (10 копійок), десять дєнег (5 копійок), алтин (3 копійки).
Найдорожчу — золоту монету стали випускати з 1701 р. Червоні, або золоті, дукати не мали визначеного номіналу, але по вазі і пробі вони відповідали європейським дукатам. В народі їх часто іменували «червінцями».
Червінці були двох номіналів. Вага одинарних становила 3,458 гр. золота, подвійні були відповідно в два рази важче.
У 1704 р. з'явився і срібний рубель, який важив 28.44 гр. (по ваговій нормі дорівнював талеру). Він став не тільки рахунковою одиницею, але і монетою. На монеті був зображений сам цар, а на звороті — двоголовий орел, або монограма з 4 літер «П»
Нову монету охоче приймали в усіх регіонах Росії, а також закордоном.
Рубель після Петра І
У наступні роки рубель фактично не змінився. Мінялись лише портрети імператорів на монета. Натомість випуск дрібних монет значно збільшився. За Катерини І відбувся масовий випуск «хрестових» мідних п'ятаків, а за Анни Іоанівни було масово випущено монети номіналом — дєнга.
У роки Семилітньої війни, видатки на армію підірвали економіку держави, через що було зменшено монетну стопу (з пуда міді робили монет на 16 рублів), а старі «хрестові» п'ятаки почали вилучати з обігу і перекарбовувати на двокопійочники. 1 912 000 рублів мідними копійками було виготовлено зі старих мідних гармат.
З 1755 року на красному (московському) і петербурзькому монетних дворах почали випускати монети вартістю 5 та 10 рублів, які отримали назву «півімперіал», та «імперіал». Для них було встановлено 88-му золотникову пробу сплаву. За Петра ІІІ проба стала 72 золотниковою.
За Катерини ІІ дефіцит державного бюджету сягнув 200 млн рублів. Його намагалися покрити різними способами, і один з них — зміна монетної стопи. Почався масовий випуск мідних монет, загальною сумою на 5,5 млн рублів. А срібний рубель став важити 24 гр.
Розв'язання Російсько-турецької війни 1768—1774 рр. і пов'язане з цим зростання видатків та державного боргу, який сягнув 1 880 100 рублів, дали привід для випуску паперових грошей, які б забезпечувались не сріблом, а мідною монетою. Згідно з проектом генерал-прокурора князя Олександра Вяземського, передбачалось створення Асигнаційного Банку із статутним капіталом 2 млн рублів міддю, які мали забезпечувати випуск асигнацій, котрих до кінця 1768 року планувалось надрукувати на суму 2,5 млн рублів.
Асигнації ввели в обіг 29 грудня 1768 року. Були випущені папери номіналами в 25, 50, 75 та 100 рублів. На вигляд вони нагадували розписку на кольоровому папері, а друкувались на пергаменті з водяними знаками і печаткою. Вільний обмін на мідну монету сприяв росту довіри населення до асигнацій.
До 1770 р. було випущено в обіг асигнацій на суму в 5 млн рублів. Зростання державних видатків змушувало збільшувати емісію щороку. У 1785 р. на ринку налічувалось асигнацій на суму 45 млн рублів, а у 1796 р. — 158 млн рублів. В цій ситуації виник брак мідної монети, яка нагромадилась в Асигнаційному банку; почалась інфляція, і уряду довелось обмежувати обмін асигнацій на монети. Через це до 1794 року за 1 рубель асигнаціями давали 68 копійок. Паралельно велась надмасова емісія мідних п'ятикопійочних монет, вагою в 50 гр.
За царювання Павла І змінився вигляд срібного рубля, з нього зник портрет царя, замість якого було вміщено 4 літери «П» у вигляді хреста, подібно петровським рублям. Продовжувався масовий випуск мідної монети, але тепер номіналами 1 і 2 копійки.
Продовжувалось використання катериненських асигнації, але тепер на короткий проміжок часу було відновлено їх обмін на монети, за курсом — 100 копійок = 1.3 рубля асигнаціями.
У роки Олександра І, через війну з наполеонівською Францією, довелось зменшити стопу випуску мідних монет, тепер їх карбували на суму 24 рублі з пуда.
Згідно указу від 20 червня 1810 р., срібний рубель оголошувався головною монетною одиницею Російської імперії. Всі інші монети були прив'язані до курсу рубля. Рублі Олександра І важили вже 20,7 гр.
На території України в той час, крім рублів випущених в центральній Росії, почали ходити рублі варшавського монетного двору. У 1810 р. уряд Росії викупив у нащадків Станіслава Августа будівлю монетного двору з усім устаткуванням. У 1815—1841 рр. там випускались срібні, мідні і золоті монети для Польського Королівства у складі Російської імперії, але ці монети не були заборонені для обігу в усій імперії, і тому часто потрапляли в Україну. На польських монетах ставився подвійний номінал — за польською монетною системою і російською. У Варшаві випускались монети в 3 рублі/20 злотих з золота, срібні 1 1/2 і 1 3/4 рублі, 30 і 15 копійок.
За катерининські і нові асигнації у 1810 р. давали 25 копійок сріблом. 2 лютого цар підписав маніфест, який передбачав здійснення наступних кроків: скорочення державних видатків; припинення випуску асигнацій та повернення ім номінальної вартості, за якою держава викупила їх в населення. Цікавий факт: за номінальною вартістю держава викупала також наполеонівські підробки.
У 1818 р. було надруковано нові асигнації, номіналом 5, 10, 25, 50, 100 та 200 рублів. Нові асигнації швидко знецінились до рекордного рівня — 20 копійок за 1 рубель, тому було розпочато поступове вилучення паперових грошей з обігу.
Монометалізм Є. Канкріна
У 1823 р. міністром фінансів став Єгор Канкрін, який відзначався дуже обережним ставленням до реформування державних фінансів імперії. Він відразу ж припинив викуп асигнацій як недоцільне розтрачання державних грошей. Випуск нових асигнацій було припинено, натомість збільшився випуск срібної і золотої монети. Була розпочата грошова реформа, яка змогла вберегти російські фінанси від падіння до початку чергової кримської війни.
Перший етап грошової реформи 1839—1843 рр. розпочався з видання 1 липня 1839 маніфесту «Про влаштування грошової системи». Міністр фінансів перейшов до політики суворої економії, були підняті акцизи на вино і ввізні мита. Згідно з маніфестом з 1 січня 1840 в Росії всі угоди повинні були обчислюватися виключно в сріблі. Головним засобом платежу ставав срібний рубель із вмістом чистого срібла 4 золотника 21 доля (18 гр. чистого золота). Державні асигнації, згідно з первісним призначенням визнавались допоміжними грошовими знаками. Вони повинні були прийматися за незмінним курсом (3 руб. 50 коп. асигнаціями за срібний рубель). Надходження в скарбницю і видача грошей з неї обчислювалися в срібних рублях. Самі ж платежі могли здійснюватися як у дзвінкій монеті, так і в асигнаціях. Золота монета повинна була прийматися і видаватися з казенних установ з 3 % надбавкою від її номінальної вартості.
Другим етапом грошової реформи стала емісія кредитних білетів «сохранної» казни, виховних будинків і Державного позикового банку. Вона здійснювалась у відповідності з маніфестом від 1 липня 1841 «Про випуск в народний обіг кредитних білетів на 30 мільйонів сріблом». Прийняття цього акту не розглядалося як захід щодо впорядкування грошового обігу, а було викликано економічною необхідністю. У 1840 р. у середній смузі Росії був сильний неврожай. Почалося посилене вилучення вкладів з кредитних установ. Банки перебували на межі банкрутства. Цьому значною мірою сприяла система перманентних «позаимствований» з державних кредитних установ, в силу чого вони виявилися не в змозі не тільки відкривати кредити, але і видавати вклади. 26 лютого 1841 як екстрений захід було ухвалено рішення про емісію кредитних білетів з метою надання допомоги державним кредитним установам і скарбниці. Білети вільно розмінювалися на срібну монету.
Отже, починаючи з 1841 р. в Росії паралельно в обігу перебували три види паперових грошових знаків: асигнації, депозитні та кредитні білети. Їх економічна сутність була різна. Асигнації були засобом обігу і платежу, їх реальна вартість була в чотири рази нижче номінальної. Депозитні білети були фактично квитанціями на срібло. Вони перебували в обігу у розмірі, що дорівнює сумі вкладів, і скарбниця не мала додаткових доходів від їх емісії.
На останньому етапі у відповідності з проектом реформи повинна була відбутися заміна асигнацій на депозитні білети. Але емісія депозитних білетів не приносила додаткових доходів державі. У той же час в обігу перебували стійкі паперові грошові знаки, лише частково покриті металом, — кредитні білети. Їх емісія була вигідна для скарбниці. Тому уряд ухвалив рішення про розширення випуску в обіг кредитних, а не депозитних квитків. В результаті на третьому етапі реформи асигнації, депозитні білети були обмінені на кредитні білети. Обмін здійснювався на основі маніфесту «Про заміну асигнацій та інших грошових представників кредитними квитками» від 1 червня 1843 року.
Асигнації були девальвовані, їх обмін припинився з 13 квітня 1851, а обмін депозитних білетів — з 1 березня 1853 року. Депозитні та кредитні білети 1841 р., розмінні на срібло, обмінювалися за номіналом.
У результаті проведення реформи в Росії була створена система грошового обігу, при якій паперові гроші розмінювалися на срібло і золото. Кредитні білети мали на 35-40 % золоте і срібне забезпечення. Законодавство в галузі грошового обігу, що склався в результаті реформи Єгора Канкріна, забороняло випуск кредитних білетів для кредитування торгівлі.
Золоті імперіали і полуімпериали карбувалися з написом «десять рублів» і «п'ять рублів», причому уряд прагнув закріпити за допомогою законодавства вартісне відношення між золотим і срібним рубльом.
Маніфест від 1 липня 1839 р. встановлював, що «золота монета в казну і кредитні встановлення приймається і з них видається 3 % вище номінальної її вартості, а саме — імперіал в 10 руб. 30 коп. і півімперіал в 5 руб. 15 коп. сріблом».
Кредитні білети міняли не тільки на срібло, але й на золото. Розмін цей проводився «з дотриманням зазначеного між цими грошима співвідношення» — 103 руб. кредитними білетами обмінювалися на 103 руб. сріблом або на 100 руб. золотом, тобто уряд прагнув закріпити за кредитним рублем не тільки певний срібний, але і золотий вміст.
Також, в ході реформи були випущені нові мідні монети, номіналами від 1/4 копійки до 3 копійок. На нових монетах зазначалось: «Копѣйка серебромъ». Нові монети були більші за розміром і вагою від попередніх, і вміст міді в них дорівнював кількості срібла на суму в номінал монети.
Криза 1853—1885 рр. Реформа С.Вітте
У 1854 році банківська система Росії почала відчувати труднощі: з початком міжнародних ускладнень, що передували Кримській війні, курс рубля до європейських валют впав, і населення почало активно розмінювати кредитні білети на монету. Уряд у відповідь почав вводити різні обмеження щодо сум та умов обміну, в основному щодо золотої монети. Нарешті, в 1858 році обмін кредитних білетів на золото і срібло був повністю припинений. Кредитні білети перетворилися на незабезпечені гроші, відношення вартості срібла і золота до них тепер визначалося ринком. Метал в золотій і срібній монеті тепер коштував дорожче їх номіналу, у зв'язку з чим ці види монет вийшли з внутрішнього грошового обігу — тепер населення розглядало їх як злитки дорогоцінних металів. Скарбниця продовжувала використовувати імперіали для виплати купонного доходу по державних позиках, номінованим в золоті. З травня 1862 року по листопад 1863 року уряд в спробі відновити металевий грошовий обіг обмінював кредитні квитки на дзвінку монету, але по вичерпанні розмінного фонду відмовився від своїх планів.
Формально рубель як і раніше вважався кредитним (забезпеченими), але фактично ж таким не був. У 1877 році держава вимагає сплачувати митні збори російської золотою монетою, після чого в загальних рисах сформувалася та система грошового обігу, яка, з невеликими модифікаціями, діяла до 1897 року. Ця система була двовалютною з плаваючим курсом валют: з паперовим рублем як основною валютою, і золотим монетним рублем як спеціальною валютою для зовнішньої торгівлі.
Срібний рубель фактично зник з обігу і використовувався лише для облікових цілей. Біметалічний грошовий обіг у Росії припинив існування через нестачу державних фінансів. Але відновити його виявилося неможливим вже з іншої причини: з початку 1860-х років у світі зріс видобуток срібла, і, завдяки новим технологіям, знизилась його собівартість. В результаті срібло, історично ставилось до золота як 1:15, з кінця 1860-х стало дешевшати. Вже в першій половині 1870-х років країни, що мали біметалічний грошовий обіг, закрили вільний розмін на срібло і тим самим перейшли на золотий стандарт.
Золотий рубель також мав змінну ринкову вартість, що відрізнялась від теоретичної паритетної; коливання визначалися величиною поточного попиту і пропозиції на валюту. Коливання були жорстко обмежені золотими точками експорту і імпорту — величиною витрат на перевезення, страхування в шляхи і перекарбовування однієї валюти в іншу. Коли ринковий курс доходив до золотої точки, учасникам ринку ставало вигідніше не купувати векселі на валюту, а фізично перемістити і перекарбувати золоті рублі. Відхилення золотої точки від паритету починалося від 0,9 % (операції на Берлін) і доходило до 4,1 % (операції на Нью-Йорк). Держава продовжувала дотримуватися свого зобов'язання карбувати монету з золота, принесеного приватними особами; а карбування повновагої срібної монети була невигідна для власників срібла і фактично припинилася.
Кредитний рубель на міжнародному ринку вів себе як волатильна валюта, його курс легко розгойдувався при впливі на ринок спекулянтів. В кінці 1880-х нормальними вважалися річні відхилення до 25 % різниці між максимумом і мінімумом курсу. Курс рубля міг утримуватися від коливань, тільки якщо уряд справляв в необхідних випадках ринкові інтервенції. В цьому крилась інша небезпека: уряд не вміло боровся з використанням службової інформації для отримання особистої вигоди. У 1892 році голова Комітету фінансів А. А. Абаза був викритий у тому, що грав на позикові гроші і на курс рубля, використовуючи секретну службову інформацію. Разом з тим, ще з кінця 1870-х виявився аттрактор курсу рубля — 66 копійок золотом за кредитний рубель; понад 10 років середньорічні значення курсу майже не відхилялися від цієї величини.
До початку 1880-х років уряд став готуватися до поступового переходу на золотий грошовий обіг. Активну і успішну політику в цьому напрямку проводили міністри фінансів Микола Бунге (1881—1886) та Іван Вишнеградський (1887—1892), а завершена ця робота була за Сергія Вітте (1892—1903).
З 1884 року почалося поступове накопичення скарбницею золотого фонду; фонд умовно називався розмінним, але не використовувався для гарантування банкнот або для їх розміну і, отже, не впливав на поточний грошовий обіг. З 1888 року було прийнято за правило, що при випуску чергових серій кредитних білетів рівна їм сума в золоті депонувалась у Державному банку. Банкноти, не забезпечені золотом в розмінному фонді, іменувалися тимчасово-випущеними; держава поступово виводила їх з обігу. Сальдо розрахункового балансу за весь час дії монетної системи 1885 року було для Росії негативним — золото мало тенденцію витікати з країни. Відповідно, підвищення золотого запасу, який мала скарбниця, не могло відбуватися інакше як при зростанні зовнішньої заборгованості Росії — держава безперервно займала все нові й нові кошти на зовнішньому ринку. Ні активний торговий баланс (за 1882—1897 роки експорт продукції перевищив імпорт на 2635 млн рублів), ні збільшення видобутку золота (у першій половині 1890-х років середньорічний видобуток золота досяг 42 202,7 кг, що становить 17,2 % світового видобутку) не змінювало цієї картини.
З літа 1890 року уряд перейшов до політики підтримки курсу кредитного рубля на рівні 3:2, тобто 150 кредитних копійок за золотий рубель. Курс підтримувався шляхом купівлі золота на ринку (кредитний рубель в той період демонстрував тенденцію до підвищення). З 1893 року уряд перейшов до непрямих заходів по боротьбі з коливаннями курсу кредитного рубля. Були заборонені форвардні і безпоставкові (на курсову різницю) угоди на золотий рубель на російських біржах. Міністерство фінансів проводило індивідуальні переговори з банками та великими біржовими гравцями, використовуючи адміністративний ресурс для неофіційної заборони участі в угодах на курс кредитного рубля. Зусилля уряду були успішними, і до кінця 1893 року кредитний рубель став показувати низьку волатильність (коливання не більше 3 % від цільового курсу — 3:2).
Влітку 1893 року вартість срібла щодо золота впала нижче його (срібла) номінальної ціни в повноваговій срібній монеті (це було викликане технологічними причинами — здешевленням і збільшенням світового видобутку), тобто банківська срібна монета стала неповноваговою і перестала відрізнятися від розмінної. Уряд не міг підтримувати вигідне вільне карбування срібної монети з принесеного приватними особами срібла і 16 червня 1893 року відкликало це своє зобов'язання. Разом з тим, тепер срібна монета перестала випадати з обігу, і скарбниця змогла почати її карбування з власного срібла. Враховуючи, що срібло тепер коштувало дешевше монети, скарбниця стала отримувати при цій операції дохід. Виготовлення фальшивої срібної монети, раніше безглузде, тепер стало можливим, і уряд заборонив ввезення в країну іноземної срібної монети. До 1895 року курс кредитного рубля настільки стабілізувався у відношенні 3:2, що в травні уряд дозволив укладати угоди та здійснювати розрахунок на золоту монету за поточним біржовим курсом. Це повинно було показати ринку, що спекуляція на золотому рублі більше неможлива, так як уряд має достатньої фінансової сили, щоб утримувати його курс.
З 1895 року уряд став тимчасово приймати різні податки і збори в золотій монеті, вважаючи імперіал (10 рублів) за 14 рублів 80 копійок на кредитних білетах (на 20 копійок менше ідеального для уряду ринкового курсу); види податків, для яких це було можливо, і дозволені періоди встановлювалися індивідуально для кожного випадку. З початку 1896 року курс був піднятий до 15 рублів, що значно полегшило усні розрахунки. У серпні 1896 року Найвищим указом було оголошено, що курс в 15 кредитних рублів за імперіал буде використовуватися як мінімум до грудня 1897 року і далі, якщо не буде особливого розпорядження про його скасування.
У 1896 році казна, до великого незадоволення публіки, стала примусово насичувати грошовий обіг золотою монетою. Купюри в 1, 3 і 5 рублів вилучалися з обігу, а натомість скарбниця стала виробляти значну частину платежів імперіалами і півімперіалами. До цього моменту 90 % населення (за оцінкою економіста С. Ф. Шарапова) ніколи не бачило золотої монети, і те, що номінал цих монет (10 і 5 рублів) не відповідав їх реальній ціні (15 і 7,5 рубля), призводило до численних непорозумінь. Таким чином, у 1895—1896 роках грошова система практично перетворилася в монометалічну золоту. Курс кредитного рубля до золотого виявився де-факто фіксованим, скарбниця (шляхом прийняття золотого рубля в платежі за фіксованою ціною) гарантувала, що він не підніметься вище. Єдина відмінність з повноцінним золотим грошовим обігом полягала в тому, що скарбниця не гарантувала, що буде підтримувати цей курс постійно. Крім того, замість зобов'язання нелімітовано розмінювати на золото кредитні білети скарбниця де-факто гарантувала, що вона буде підтримувати стабільний біржовий курс, що дозволяє кожному виконати цю операцію на вільному ринку. Імперіали і півімперіали, що були в обігу, отримали фактичний номінал 15 і 7,5 рублів, хоча на них було позначено — 10 і 5 рублів.
Нарешті, після року успішної дії «майже золотої» грошової системи, з 3 січня 1897 року уряд перейшов на повноцінний золотий грошовий обіг. Десятирублевий імперіал отримав, при збереженні колишньої ваги в золоті, новий номінал в 15 рублів (тобто золотий рубель був формально девальвований до поточного курсу кредитного рубля); був оголошений вільний обмін кредитного рубля на золоту монету і назад; зобов'язання про обмін кредитного рубля на срібло і назад було ліквідовано; вільне карбування золотої монети зберігалося, вільна чеканка срібної монети (скасована в 1893 році) більше не поновлювалася і остаточно перейшла в руки держави, вся срібна монета залишилася у обігу. Колишні нерозмінні кредитні білети (формально номіновані в срібних рублях) перетворилися на кредитні білети, номіновані в золотих рублях і забезпечені золотим розмінним фондом. Вартість старого кредитного рубля на золото при перетворенні його в золотій не змінилася; не змінилися, отже, і внутрішні ціни. На цьому тимчасово закінчилася реформа російських паперових грошей, яка продовжилася через 16 років, коли перед самим початком Першої світової війни (законом від 27 липня 1914 року) уряд був змушений закрити розмін кредитних білетів на золото і знову перетворити їх на незабезпечені гроші.
Згідно реформам протягом 1898—1912 рр. були випущені нові кредитні білети номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 500 рублів. Продовжувався випуск монет номіналами від 1/4 копійки до 15 рублів. На срібних рублях знову з'явились портрети імператорів, а вага рубля стала рівною — 20,0 гр.
З 1898 р. випуск 7,5 і 15 рублів золотом припинився, замість цього знову повернули випуск 5 і 10 рублів. На всіх кредитних білетах було вказано: «Державний банк розмінює кредитні білети на золоту монету без обмеження суми (1 руб.=1/15 імперіала, містить 17,424 частки чистого золота)», напис відповідав дійсності до 27 липня 1914 року.
На всіх банкнотах позначався тільки перший рік емісії, тому розрізнити банкноти можна лише за підписами управляючих банку.
Занепад фінансів в роки Першої Світової Війни
Напередодні світової війни усі європейські держави зупинили обмін паперових грошей на золото. також ухвалив таке рішення 27 липня 1914 року.
В умовах війни емісійна політика царського уряду докорінно змінилась. 1915 р. став останнім роком випуску золотих і великих срібних монет (1 рубель, 50 і 25 копійок). За різними даними, у 1915 році срібних рублів було випущено від 600 до 5000 штук (у 1914 р. — 536 тис.), а полтини і роздрібні монети замінили на паперові банкноти.
До кінця 1916 року царська монета повністю зникла з обігу; її замінили масовим випуском паперових грошей. Якщо станом на 1 січня 1914 р. в обігу було паперових грошей на суму 1 633 млн рублів, то на 1 січня 1915 р. — 2 947, на 1 січня 1916 р. — 5 617, а на 1 січня 1917 р. аж 9 103 млн рублів.
Після лютневої революції 1917 р. фінансове господарство країни перейшло до рук Тимчасового уряду. Фінансова політика нової влади значно загострила становище на грошовому ринку. Якщо емісійна політика царського уряду диктувалася лише воєнними потребами, то нове керівництво країни вдалося до цього інструменту для вирішення будь-яких, часто другорядних, проблем. За 8 місяців існування Тимчасового уряду емісія паперових грошей зросла вдвічі. Незабаром Тимчасовий уряд вже випускав власні банкноти — спершу повноцінні «думки», за тим «керенки» у вигляді відрізних талонів в рулонах.
Царський рубель зберігав довіру в населення навіть в роки громадянської війни, тому банкноти і монети царського уряду перебували в обігу до 1921 року, коли були замінені совзнаками.
Банкноти
Асигнації
Державні асигнації зразка 1769 року
| Банкноти випуску 1843 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
| [[Файл:|170пкс]] | [[Файл:|170пкс]] | 25 | |||||
| [[Файл:|196пкс]] | [[Файл:|196пкс]] | 50 | |||||
| [[Файл:|196пкс]] | [[Файл:|196пкс]] | 75 | |||||
| [[Файл:|178пкс]] | [[Файл:|178пкс]] | 100 | |||||
Державні асигнації зразка 1786 року
| Банкноти випуску 1843 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
 |  | 5 | 170×133 | ||||
 |  | 10 | 170×133 | ||||
 |  | 25 | 170×133 | ||||
 |  | 50 | 195×127 | ||||
 | [[Файл:|195пкс]] | 100 | 195×175 | ||||
Державні асигнації зразка 1818 і 1819 років
| Банкноти зразка 1818 і 1819 років | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розмір (мм) | Основні кольори | Опис | Дата введення | Дата друку | Дата вилучення | |||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | Водяний знак | ||||||
 |  | |||||||||
 |  | |||||||||
 |  | |||||||||
 |  | |||||||||
 |  | |||||||||
 |  | |||||||||
Кредитні білети
Державні кредитні білети зразка 1843 року
| Банкноти випуску 1843 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
 |  | 1 | 140×108 | ||||
 |  | 3 | 155×110 | ||||
 |  | 5 | 170×110 | ||||
 |  | 10 | 114×155 | ||||
 |  | 25 | 110×170 | ||||
 |  | 50 | 196×115 | ||||
 |  | 100 | 132×178 | ||||
Державні кредитні білети зразка 1866 року
| Банкноти випуску 1866 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
 |  | 1 | 150×90 | ||||
 |  | 3 | 150×95 | ||||
 |  | 5 | 164×93 | ||||
 |  | 10 | 166×98 | ||||
 |  | 25 | 175×100 | ||||
 |  | 50 | 175×105 | ||||
 |  | 100 | 214×130 | ||||
Державні кредитні білети зразка 1898—1899 років
| Банкноти випуску 1898—1899 років | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
 |  | 1 | 154×99 | синій коричневий | номінал, пояснювальний напис, державний герб, монограма Миколи II, підписи касира і керуючого, рік випуску | номінал, державний герб, пояснювальна напис | 1898 |
 |  | 3 | 150×96 | синій зелений | 1898 | ||
 |  | 5 | 95×154 | синій | номінал, пояснювальний напис, персоніфікація Росії з щитом і державним гербом, підписи касира і керуючого | номінал, державний герб, пояснювальний напис, жіночі портрети, рік випуску | 1898 |
 |  | 10 | 104×174 | червоний | номінал, державний герб, пояснювальний напис, рік випуску | 1898 | |
 |  | 25 | 175×104 | фіолетовий синій | номінал, державний герб, пояснювальний напис, жіночі портрети, рік випуску | 1899 | |
 |  | 50 | 189×119 | сірий зелений | номінал, пояснювальний напис, портрет Миколи I, підписи касира і керуючого, рік випуску | номінал, державний герб, пояснювальний напис | 1899 |
 |  | 100 | 260×122 | коричневий синій | номінал, пояснювальний напис, портрет Катерини II, підписи касира і керуючого, рік випуску | номінал, державний герб | 1898 |
 |  | 500 | 275×126 | сірий червоний | номінал, пояснювальний напис, портрет Петра I, підписи касира і керуючого, рік випуску | номінал, державний герб, пояснювальний напис | 1898 |
Державні кредитні білети зразка 1905—1912 років
| Банкноти зразка 1905—1912 років | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (рублів) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Дата | ||
| Лицьова сторона | Зворотня сторона | Лицьова сторона | Зворотня сторона | ||||
 |  | Фон багатобарвний (від світло-зеленого кольору до зелено-лілового. Малюнок багатобарвний). | |||||
 |  | ||||||
 |  | ||||||
 |  | ||||||
 |  | ||||||
 |  | ||||||
Монети
Єлизавета (1741—1761)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
| [[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]] | ||||||
Петро ІІІ (1761—1762)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1761—1762 | ||||||
| Дєнга |   | мідь | — | рубчастий гладкий | 20,0 | 2,38 |
| 1 копійка |   | мідь | — | рубчастий сітчастий | 22,0 | 4,88 |
| 2 копійки |   | мідь | — | сітчастий рубчастий | 27,0 | 12,57 |
| 4 копійки |   | мідь | — | сітчастий гладкий з написом гладкий | 32,0 | 24,54 |
| 10 копійок |   | мідь | — | сітчастий | 43,0 | 51,19 |
| Полтина |   | срібло | 750 | шнуровидний | 34,0 | 12,13 |
| 1 рубель |   | срібло | 750 | шнуровидний | 38,0 | 24,52 |
| Червінець |   | золото | 979 | шнуровидний | 20,0 | 3,47 |
| 5 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 25,0 | 8,26 |
| 10 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 31,0 | 16,56 |
Катерина ІІ (1762—1796)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1763—1796 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | рубчастий | 19,5 | 2,56 | |
| Дєнга |   | мідь | — | рубчастий | 23,5 | 5,12 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | сітчастий | 28,0 | 10,24 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | сітчастий | 33,0 | 20,48 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | сітчастий | 43,0 | 51,2 | |
| 1762—1776 | |||||||
| Гривеник |   | срібло | 750 | шнуровидний | 19,0 | 2,37 | |
| 15 копійок |   | срібло | 750 | шнуровидний | 21,0 | 3,56 | |
| 20 копійок |   | срібло | 750 | шнуровидний | 23,0 | 4,8 | |
| Пів полтини |   | срібло | 750 | шнуровидний | 23,0 | 6,0 | |
| Полтина |   | срібло | 750 | шнуровидний | 34,0 | 12,0 | |
| 1 Рубель |   | срібло | 750 | шнуровидний | 40,2 | 24,0 | |
| 1777—1796 | |||||||
| Гривеник |   | срібло | 750 | шнуровидний | 19,0 | 2,37 | |
| 15 копійок |   | срібло | 750 | шнуровидний | 21,0 | 3,56 | |
| 20 копійок |   | срібло | 750 | шнуровидний | 23,0 | 4,8 | |
| Пів полтини |   | срібло | 750 | шнуровидний | 23,0 | 6,0 | |
| Полтина |   | срібло | 750 | шнуровидний | 34,0 | 12,0 | |
| 1 Рубель |   | срібло | 750 | шнуровидний | 40,2 | 24,0 | |
| 1762—1778 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 23,0 | 6,54 | |
| 10 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 30,0 | 13,09 | |
| 1763—1766 | |||||||
| Червінець |   | золото | 979 | шнуровидний | 21,0 | 3,47 | |
| 1777—1796 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 23,0 | 6,54 | |
| 10 рублів |   | золото | 917 | шнуровидний | 30,0 | 13,09 | |
| 1796 | |||||||
| Червінець |   | золото | 979 | шнуровидний | 21,0 | 3,47 | |
Павло І (1796—1801)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1797—1801 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | шнуровидний | 19,0 | 2,56 | |
| Деньга |   | мідь | — | шнуровидний | 21,0 | 5,12 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | шнуровидний | 27,0 | 10,24 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | шнуровидний | 36,7 | 20,48 | |
| 1796 | |||||||
| 1 рубель |   | срібло | 868 | шнуровидний | 41,0 | 29,25 | |
| 1797 | |||||||
| 5 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 16,0 | 1,46 | |
| 10 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 18,0 | 2,93 | |
| Пів полтини |   | срібло | 868 | шнуровидний | 25,0 | 7,31 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | шнуровидний | 31,0 | 14,63 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | шнуровидний | 41,0 | 29,25 | |
| 1798—1801 | |||||||
| 5 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 15,0 | 1,04 | |
| 10 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 17,0 | 2,07 | |
| Пів полтини |   | срібло | 868 | шнуровидний | 23,0 | 5,18 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | шнуровидний | 29,0 | 10,37 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 37,0 | 20,73 | |
| 1796 | |||||||
| Червінець |   | золото | 986 | шнуровидний | 21,0 | 3,47 | |
| 1797 | |||||||
| Червінець |   | золото | 986 | шнуровидний | 23,0 | 3,49 | |
| 1798—1801 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 986 | шнуровидний | 23,0 | 6,08 | |
Олександр І (1801—1825)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1802—1809 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | шнуровидний | 19,0 | 2,56 | |
| Деньга |   | мідь | — | шнуровидний | 20,0 | 5,12 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | шнуровидний | 28,0 | 10,24 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | шнуровидний | 35,0 | 20,48 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | шнуровидний | 45,0 | 51,19 | |
| 1802—1810 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | шнуровидний | 19,0 | 2,56 | |
| Деньга |   | мідь | — | шнуровидний | 20,0 | 5,12 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | шнуровидний | 28,0 | 10,24 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | шнуровидний | 35,0 | 20,48 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | шнуровидний | 45,0 | 51,19 | |
| 1810—1825 | |||||||
| Деньга |   | мідь | — | гладкий | 20,0 | 3,41 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 24,0 | 6,83 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 30,0 | 13,65 | |
| 1802—1805 | |||||||
| 10 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 17,0 | 2,07 | |
| Пів полтинника |   | срібло | 868 | шнуровидний | 23,0 | 5,18 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 29,0 | 10,37 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 37,5 | 20,73 | |
| 1807—1810 | |||||||
| 10 копійок |   | срібло | 868 | шнуровидний | 17,0 | 2,07 | |
| Пів полтинника |   | срібло | 868 | шнуровидний | 23,0 | 5,18 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 29,0 | 10,37 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 37,5 | 20,73 | |
| 1810—1825 | |||||||
| 5 копійок |  | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 15,1 | 1,04 | |
| 10 копійок |  | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 17,5 | 2,07 | |
| 20 копійок |  | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 22,0 | 4,14 | |
| Полтина |  | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | |
| 1 рубель |  | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | |
| 1802—1805 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 986 | шнуровидний | 28,0 | 6,08 | |
| 10 рублів |   | золото | 986 | шнуровидний | 28,0 | 12,17 | |
| 1817—1825 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
Микола І (1825—1855)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1825—1829 | |||||||
| Деньга | | мідь | — | гладкий | 20,0 | 3,41 | |
| 1 копійка | | мідь | — | гладкий | 24,0 | 6,83 | |
| 2 копійки | | мідь | — | гладкий | 30,0 | 13,65 | |
| 1830—1839 | |||||||
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 24,0 | 4,55 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 29,0 | 9,1 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | гладкий | 36,5 | 27,75 | |
| 10 копійок |   | мідь | — | гладкий | 42,0 | 45,5 | |
| 1839—1848 | |||||||
| 1/4 копійки |   | мідь | — | гладкий | 16,0 | 2,56 | |
| 1/2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 21,0 | 5,12 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 27,0 | 10,24 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 33,0 | 20,48 | |
| 3 копійки |   | мідь | — | гладкий | 39,0 | 30,71 | |
| 1849—1855 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | гладкий | 14,2 | 1,28 | |
| Денежка |   | мідь | — | гладкий | 18,2 | 2,56 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 23,0 | 5,12 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 28,3 | 10,24 | |
| 3 копійки |   | мідь | — | гладкий | 32,5 | 15,36 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | гладкий | 35,8 | 25,59 | |
| 1825—1826 | |||||||
| 5 копійок | | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 15,1 | 1,04 | |
| 10 копійок | | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 17,5 | 2,07 | |
| 20 копійок | | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 22,0 | 4,14 | |
| Полтина | | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | |
| 1 рубель | | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | |
| 1827—1831 | |||||||
| 5 копійок | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 15,1 | 1,04 | ||
| 10 копійок | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 17,5 | 2,07 | ||
| 20 копійок | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 22,0 | 4,14 | ||
| 25 копійок | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 24,3 | 5,18 | ||
| Полтина | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | ||
| 1 рубель | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | ||
| 1832—1846 | |||||||
| 10 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 17,5 | 1,8 | |
| 20 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 22,0 | 3,6 | |
| 25 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з візерунком | 24,2 | 5,18 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | |
| 1847—1855 | |||||||
| 5 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 15,1 | 0,9 | |
| 10 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 17,5 | 1,8 | |
| 20 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 22,0 | 3,6 | |
| 25 копійок |   | срібло | 868 | гладкий з пунктиром | 24,2 | 5,18 | |
| Полтина |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | |
| 1 рубель |   | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | |
| 1825—1831 | |||||||
| 5 рублів | | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
| 1832 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
| 1833—1842 | |||||||
| 5 рублів |  | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
| 1843—1846 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
| 1847—1855 | |||||||
| 5 рублів |   | золото | 917 | гладкий з пунктиром | 22,6 | 6,54 | |
| 1828—1845 | |||||||
| 3 рубля |   | платина | 950 | рифлений | 23,3 | 10,37 | |
| 6 рублів |   | платина | 950 | рифлений | 28,5 | 20,66 | |
| 12 рублів |   | платина | 950 | рифлений | 35,75 | 41,41 | |
Олександр ІІ (1855—1881)
| Номінал | Зображення | Метал | Проба | Гурт | Діаметр (мм) | Маса (г) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1855—1860 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | гладкий | 14,2 | 1,28 | |
| Денежка |   | мідь | — | гладкий | 18,2 | 2,56 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 23,0 | 5,12 | |
| 2 копійки |  | мідь | — | гладкий | 28,3 | 10,24 | |
| 3 копійки |  | мідь | — | гладкий | 32,5 | 15,36 | |
| 5 копійок |  | мідь | — | гладкий | 35,8 | 25,59 | |
| 1858—1867 | |||||||
| Полушка |   | мідь | — | гладкий | 14,2 | 1,28 | |
| Денежка |   | мідь | — | гладкий | 18,2 | 2,56 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | гладкий | 23,0 | 5,12 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | гладкий | 28,3 | 10,24 | |
| 3 копійки |   | мідь | — | гладкий | 32,5 | 15,36 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | гладкий | 35,8 | 25,59 | |
| 1867—1881 | |||||||
| 1/4 копійки |   | мідь | — | рифлений | 13,2 | 0,82 | |
| 1/2 копійки |   | мідь | — | рифлений | 16,2 | 1,64 | |
| 1 копійка |   | мідь | — | рифлений | 21,7 | 3,28 | |
| 2 копійки |   | мідь | — | рифлений | 24,2 | 6,56 | |
| 3 копійки |   | мідь | — | рифлений | 28,4 | 9,83 | |
| 5 копійок |   | мідь | — | рифлений | 32,4 | 16,3 | |
| 1855—1858 | |||||||
| 5 копійок | | срібло | 15,1 | 0,9 | |||
| 10 копійок | | срібло | 17,5 | 1,8 | |||
| 20 копійок | | срібло | рифлений | 22,0 | 3,6 | ||
| 25 копійок | | срібло | 868 | гладкий з візерунком | 24,2 | 5,18 | |
| Полтина | | срібло | 868 | гладкий з написом | 28,5 | 10,37 | |
| 1 рубель | | срібло | 868 | гладкий з написом | 35,5 | 20,73 | |
| 1859—1881 | |||||||
| 5 копійок |   | срібло | 500 | рифлений | 15,1 | 0,9 | |
| 10 копійок |   | срібло | 500 | рифлений | 17,5 | 1,8 | |
| 15 копійок |   | ||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru bel groshova odinicya Rosijskoyi imperiyi Sribnij rubel bulo vvedeno v obig u 1704 r moneta bula rivna yevropejskomu taleru 28 3 gr ale do seredini XIX st vaga rublya zmenshilas do 20 0 gr Rubel Rosijskoyi imperiyi Rubl Sribnij rubel Mikoli II Paperovij rubel 1898 1915 rr Teritoriya obigu Emitent Rosijska imperiya Oficijno Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR BNR ZSPR Sibirska respublika Alashska avtonomiya Turkestanska avtonomiya Dalekoshidna respublika Neoficijno RSFRR SRSR Pohidni ta paralelni odinici Drobovi kopijka 1 100 dyenga 1 200 polushka 1 400 Moneti i banknoti Moneti 1 4 1 2 1 2 3 5 10 15 20 25 50 kop 1 5 7 5 10 15 rub Banknoti 1 3 5 10 25 50 100 500 rub Istoriya Data 1704 r Valyuta poperednicya Taler Pochatok viluchennya 1921 r Valyuta nastupnicya Sovznak Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Monetnij dvir Krasnij m d Kadashevskij m d Peterburzkij m d Sestroreckij m d Kolpinskij m d Yekaterinburzkij m d Suzunskij m d Varshavskij m d Kursi na 1896 r Amerikanskij dolar 2 rubli Nimecka marka 46 kopijok Francuzkij frank 36 kopijok Z 1762 roku v Rosijskij imperiyi vipuskayut paperovi rubli asignaciyi yaki mali plavayuchij kurs do sribnoyi moneti Lishe za rezultatom groshovoyi reformi S Yu Vitte paperovij rubel pririvnyali do 17 424 doli chistogo zolota abo 1 10 imperiala Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r carskij rubel vikoristovuvavsya v usih postimperskih respublikah i navit neoficijno vipuskavsya v RSFRR dlya operacij na svitovomu rinku Poyava rublyaDokladnishe Groshova reforma Oleni Glinskoyi Etimologiya Isnuye bezlich versij pohodzhennya slova rubel Osnovni versiyi rozhodyatsya v detalyah ale shodyatsya v tomu sho spilnokorenevim ye diyeslovo rubati Vidpovidno do spochatku rubel ce obrubok zatichka potim z 1316 roku v pismovih dzherelah ce nazva groshovoyi odinici Vid rubati tobto obrubok grivni Yak groshova odinicya rubel vzhivayetsya z XIII st v Moskvi polovinnij obrubok grivni Groshova reforma 1654 r Moskovskij rubel i yefimok z priznakom U XVI XVII st v groshovomu obigu Moskovskogo carstva perebuvali dribni sribni moneti kopijka 0 48 gr denga 1 2 kopijki 0 24 gr i polushka 1 4 kopijki 0 12 gr pri comu rubel buv odiniceyu lichbi Dribni moneti buli nezruchnimi u vikoristanni neohoche vikoristovuvalis naselennyam a na teritoriyi Getmanshini i krayin Baltiyi vzagali ne viznavalis naselennyam U cej period po vsij Moskovskij derzhavi do tovaro groshovih vidnosin stali aktivno zaluchati privezeni v Yevropi taleri yaki v Rosiyi nazivali yefimkami pershi taleri karbuvalis u misti Johimstal Vid nazvi mista pishla nazva moneti yefimok U 1654 r vpershe v praktici rosijskoyi monetnoyi spravi bulo virisheno vipustiti veliku monetu yaka b zaminila soboyu taleri Car Oleksij Mihajlovich rozporyadivsya z nakopichenih v kazni taleriv vikarbuvati rubli Na odnomu boci buv zobrazhenij orel v kvadrati kartushi i v ornamentah rik literami lѣta 7162 i napis RUBL Na inshij storoni car vershnik na koni po kolu napis Bozhieyu milostiyu velikij gosudar cr i velikij knz Aleksѣj Mihajlovich vseya Velikiya i Malyya Rossii Krim rubliv vipuskalisya pivpoltini 1 4rublya 25kopijok yaki karbuvalisya na sektorah rozrubanih nachetvero taleriv Oskilki moskovskij rubel zrobili rivnim za vagoyu do yevropejskih taleriv 28 3 gr to vin stav dorivnyuvati 64 kopijki ale carskij uryad shtuchno dorivnyav rubel do 100 kopijok Ce prizvelo do zniknennya z obigu dribnih monet sho osili v skarbah tomu u 1655 r karbuvannya rubliv bulo pripinene Zamist cogo na moskovskomu monetnomu dvori pochali robiti nadkarbuvannya na talerah u viglyadi dvogolovogo orla i roku vipusku vpershe v Rosiyi za gregorianskim kalendarem i arabskimi ciframi i vipuskati ci moneti v obig za spravedlivoyu cinoyu 64 kopijki U narodi ci moneti prozvali Na vidminu vid rubliv 1654 r ci moneti naselennya prijmalo tak samo ohoche yak i taleri a ot na zahodi efimki ne viznavalis Vsogo u 1655 1656 rr bulo vipusheno ponad 1 mln yefimkiv z priznakom voni vikoristovuvalisya do groshovoyi reformi Petra I Midna kopijka Dokladnishe Midnij bunt Dlya obslugovuvannya vnutrishnoyi torgivli voseni 1655 roku virisheno rozpochati vipusk kopijok z midnogo drotu po oformlennyu i tehnici karbuvannya identichnih sribnim Prichinoyu vipusku midnih cheshujok stav deficit sribla v derzhavnij kazni Vikoristannya cih monet ukazom obmezhuvalosya yevropejskoyu chastinoyu Rosiyi ni z yevropejskimi kupcyami ni z Sibirom nimi torguvati ne dozvolyalosya Z 1658 1659 rokiv zbirannya podatkiv i mit bulo veleno robiti sriblom a viplati z kazni midnimi monetami Groshova reforma povnistyu pereoriyentuvalasya na chisto fiskalni cili Narod mav prijmati yih za odniyeyu cinoyu zi sribnimi kopijkami Nadmirnij vipusk midnih kopijok 40000 sht z puda 20 mln rubliv middyu za 1655 r prizviv do padinnya cini midnih kopijok vidnosno do sribnih Do 1662 roku za sribnu kopijku stali davati 15 midnih Znecinennya midnih kopijok viklikala rozlad groshovogo obigu dorozhnechu i golod Selyani vidmovlyalisya prodavati zerno a kupci tovari za mid Nezabarom pislya Midnogo buntu v Moskvi yakij spalahnuv u 1662 roci a takozh ryadu narodnih hvilyuvan v inshih mistah v tomu chisli Novgorodi i Pskovi karbuvannya midnih kopijok bula pripineno vidnovilos karbuvannya sribnih kopijok Midni moneti buli vilucheni z obigu protyagom misyacya pislya skasuvannya reformi skarbnicya vikupovuvala midni kopijki za kursom 100 midnih kopijok za 1 sribnu V ostannye desyatilittya XVII st cherez deficit sribnoyi moneti i bez togo dribni kopijki pochali rubati nadvoye utvoryuyuchi takim chinom z kopijki 2 dyengi Groshova reforma Petra IDokladnishe Reformi Petra I Dlya racionalnoyi organizaciyi groshovogo obigu v derzhavi buv neobhidnij nabir groshej velikih i dribnih nominaliv Rosiya yaka vse bilshe doluchalas do zovnishnoyi torgivli iz Zahidnoyu Yevropoyu povinna bula reformuvati svoyu groshovu sistemu na osnovi shozhoyu z groshovimi sistemami zahidnoyevropejskih derzhav Stari sribni cheshujki Groshi vistupayut miroyu vagi i vartosti zasobom obigu i platezhu a takozh vikonuyut i proklamativnu rol Rosijski sribni moneti v tradicijnomu oformlenni nevelikih rozmiriv iz zobrazhennyam vershnika na licovij storoni i z im yam i korotkim titulom carya na zvorotnomu znachno progravali v reprezentativnosti velikim zahidnoyevropejskim monetam tipu taleriv U Rosiyi formuvalas absolyutna monarhiya yaka bula personifikovana v Petri I yakij stav odnoosibnim volodarem velicheznoyi derzhavi i vimagala vid groshej propagandi deyakoyi novoyi sumi idej bozhestvennogo pohodzhennya carskoyi vladi yiyi neobmezhenogo samoderzhavnogo harakteru Malenka nepokazna kopijka v comu vidnoshenni mala velmi skromni mozhlivosti Uspih reformi mav prinesti v kaznu groshi neobhidni dlya podalshih derzhavnih reform Ci obstavini sponukali Petra I do groshovoyi reformi sho viznachila rozvitok groshovoyi sistemi krayini na nastupni 200 rokiv Pidgotovka reformi Oskilki v Rosiyi svoyih zapasiv dorogocinnih metaliv vidobuvalosya malo to dlya karbuvannya moneti jogo nabuvali riznimi sposobami Napriklad senatskim ukazom vid 15 veresnya 1713 roku dlya prodovzhennya karbuvannya monet sankcionuvavsya vikup starih monet na teritoriyi Ukrayini V Malorossijskih gorodah na yarmarkah zoloto serebro efimki starye dengi i med pokupat na Velikogo Gosudarya na Denezhnye dvory i dlya toj pokupki na te yarmarki poslat gostinoj sotni Ivana Borovitinova da s nim poslat k toj pokupke za obychnogo cheloveka iz Kupeckoj Palaty na tu pokupku deneg s denezhnogo dvora 6 000 rublej s celovalniki s skolkimi cheloveki pristojno i pokupat im to vse po ukaznym probam i po ukaznym zhe cenam bez peredachi vsyakih chinov u lyudej povolnoyu cenoj a prinuzhdeniya i obid v toj pokupke otnyud nikomu nikakih ne chinit Z 1696 roku pochali karbuvati sribni kopijki starogo tipu iz datuvannyam U 1698 roci vagu sribnih kopijok zmenshili do 0 28 gramiv sho dorivnyuvalo 1 100 yevropejskogo talera z yakim mav zrivnyatis rosijskij rubel Staru sribnu kopijku karbuvali do 1718 roku i nakazuvali prijmati z novoyu monetoyu a viluchili z obigu lishe u 20 i roki XVIII st Moneta 1707 roku iz zobrazhennyam carya Petra I pravitelya Moskovskogo carstva Na aversi moneti napis moskovskij rubl Petrovskij rubel 1723 r Provedennya reformi Nova midna moneta Dyenga 1704 r U 1700 r pochalosya karbuvannya midnih kruglih monet dyeneg 1 2 kopijki polushek 1 4 kopijki pivpolushek 1 8 kopijki tobto nominaliv menshih nizh kopijka Midni moneti karbuvalisya v kilkostyah sho ne perevishuyut potreb rozdribnoyi torgivli Cim bula likvidovana nebezpeka skladannya riznih kursiv sribla i midi poperedzheno zniknennya z obigu sribnih monet Midnu kopijku bulo vvedeno v obig lishe u 1704 roci pislya vvedennya usih inshih nominaliv okrim rublya Pri chomu vona mala zobrazhennya i datuvannya podibne do sribnih kopijok Vvedennya kopijki v ostannij moment malo poperediti viniknennya chergovogo midnogo buntu z 1701 roku bulo vvedeno v obig sribni poltini 50 kopijok pivpoltini 25 kopijok grivenik 10 kopijok desyat dyeneg 5 kopijok altin 3 kopijki Najdorozhchu zolotu monetu stali vipuskati z 1701 r Chervoni abo zoloti dukati ne mali viznachenogo nominalu ale po vazi i probi voni vidpovidali yevropejskim dukatam V narodi yih chasto imenuvali chervincyami Chervinci buli dvoh nominaliv Vaga odinarnih stanovila 3 458 gr zolota podvijni buli vidpovidno v dva razi vazhche U 1704 r z yavivsya i sribnij rubel yakij vazhiv 28 44 gr po vagovij normi dorivnyuvav taleru Vin stav ne tilki rahunkovoyu odiniceyu ale i monetoyu Na moneti buv zobrazhenij sam car a na zvoroti dvogolovij orel abo monograma z 4 liter P Novu monetu ohoche prijmali v usih regionah Rosiyi a takozh zakordonom Rubel pislya Petra IU nastupni roki rubel faktichno ne zminivsya Minyalis lishe portreti imperatoriv na moneta Natomist vipusk dribnih monet znachno zbilshivsya Za Katerini I vidbuvsya masovij vipusk hrestovih midnih p yatakiv a za Anni Ioanivni bulo masovo vipusheno moneti nominalom dyenga U roki Semilitnoyi vijni vidatki na armiyu pidirvali ekonomiku derzhavi cherez sho bulo zmensheno monetnu stopu z puda midi robili monet na 16 rubliv a stari hrestovi p yataki pochali viluchati z obigu i perekarbovuvati na dvokopijochniki 1 912 000 rubliv midnimi kopijkami bulo vigotovleno zi starih midnih garmat Z 1755 roku na krasnomu moskovskomu i peterburzkomu monetnih dvorah pochali vipuskati moneti vartistyu 5 ta 10 rubliv yaki otrimali nazvu pivimperial ta imperial Dlya nih bulo vstanovleno 88 mu zolotnikovu probu splavu Za Petra III proba stala 72 zolotnikovoyu Za Katerini II deficit derzhavnogo byudzhetu syagnuv 200 mln rubliv Jogo namagalisya pokriti riznimi sposobami i odin z nih zmina monetnoyi stopi Pochavsya masovij vipusk midnih monet zagalnoyu sumoyu na 5 5 mln rubliv A sribnij rubel stav vazhiti 24 gr Rozv yazannya Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr i pov yazane z cim zrostannya vidatkiv ta derzhavnogo borgu yakij syagnuv 1 880 100 rubliv dali privid dlya vipusku paperovih groshej yaki b zabezpechuvalis ne sriblom a midnoyu monetoyu Zgidno z proektom general prokurora knyazya Oleksandra Vyazemskogo peredbachalos stvorennya Asignacijnogo Banku iz statutnim kapitalom 2 mln rubliv middyu yaki mali zabezpechuvati vipusk asignacij kotrih do kincya 1768 roku planuvalos nadrukuvati na sumu 2 5 mln rubliv Asignaciyi vveli v obig 29 grudnya 1768 roku Buli vipusheni paperi nominalami v 25 50 75 ta 100 rubliv Na viglyad voni nagaduvali rozpisku na kolorovomu paperi a drukuvalis na pergamenti z vodyanimi znakami i pechatkoyu Vilnij obmin na midnu monetu spriyav rostu doviri naselennya do asignacij Do 1770 r bulo vipusheno v obig asignacij na sumu v 5 mln rubliv Zrostannya derzhavnih vidatkiv zmushuvalo zbilshuvati emisiyu shoroku U 1785 r na rinku nalichuvalos asignacij na sumu 45 mln rubliv a u 1796 r 158 mln rubliv V cij situaciyi vinik brak midnoyi moneti yaka nagromadilas v Asignacijnomu banku pochalas inflyaciya i uryadu dovelos obmezhuvati obmin asignacij na moneti Cherez ce do 1794 roku za 1 rubel asignaciyami davali 68 kopijok Paralelno velas nadmasova emisiya midnih p yatikopijochnih monet vagoyu v 50 gr Za caryuvannya Pavla I zminivsya viglyad sribnogo rublya z nogo znik portret carya zamist yakogo bulo vmisheno 4 literi P u viglyadi hresta podibno petrovskim rublyam Prodovzhuvavsya masovij vipusk midnoyi moneti ale teper nominalami 1 i 2 kopijki Prodovzhuvalos vikoristannya katerinenskih asignaciyi ale teper na korotkij promizhok chasu bulo vidnovleno yih obmin na moneti za kursom 100 kopijok 1 3 rublya asignaciyami U roki Oleksandra I cherez vijnu z napoleonivskoyu Franciyeyu dovelos zmenshiti stopu vipusku midnih monet teper yih karbuvali na sumu 24 rubli z puda Zgidno ukazu vid 20 chervnya 1810 r sribnij rubel ogoloshuvavsya golovnoyu monetnoyu odiniceyu Rosijskoyi imperiyi Vsi inshi moneti buli priv yazani do kursu rublya Rubli Oleksandra I vazhili vzhe 20 7 gr Na teritoriyi Ukrayini v toj chas krim rubliv vipushenih v centralnij Rosiyi pochali hoditi rubli varshavskogo monetnogo dvoru U 1810 r uryad Rosiyi vikupiv u nashadkiv Stanislava Avgusta budivlyu monetnogo dvoru z usim ustatkuvannyam U 1815 1841 rr tam vipuskalis sribni midni i zoloti moneti dlya Polskogo Korolivstva u skladi Rosijskoyi imperiyi ale ci moneti ne buli zaboroneni dlya obigu v usij imperiyi i tomu chasto potraplyali v Ukrayinu Na polskih monetah stavivsya podvijnij nominal za polskoyu monetnoyu sistemoyu i rosijskoyu U Varshavi vipuskalis moneti v 3 rubli 20 zlotih z zolota sribni 1 1 2 i 1 3 4 rubli 30 i 15 kopijok Za katerininski i novi asignaciyi u 1810 r davali 25 kopijok sriblom 2 lyutogo car pidpisav manifest yakij peredbachav zdijsnennya nastupnih krokiv skorochennya derzhavnih vidatkiv pripinennya vipusku asignacij ta povernennya im nominalnoyi vartosti za yakoyu derzhava vikupila yih v naselennya Cikavij fakt za nominalnoyu vartistyu derzhava vikupala takozh napoleonivski pidrobki U 1818 r bulo nadrukovano novi asignaciyi nominalom 5 10 25 50 100 ta 200 rubliv Novi asignaciyi shvidko znecinilis do rekordnogo rivnya 20 kopijok za 1 rubel tomu bulo rozpochato postupove viluchennya paperovih groshej z obigu Monometalizm Ye Kankrina Ministr finansiv Rosijskoyi imperiyi Yegor Kankrin U 1823 r ministrom finansiv stav Yegor Kankrin yakij vidznachavsya duzhe oberezhnim stavlennyam do reformuvannya derzhavnih finansiv imperiyi Vin vidrazu zh pripiniv vikup asignacij yak nedocilne roztrachannya derzhavnih groshej Vipusk novih asignacij bulo pripineno natomist zbilshivsya vipusk sribnoyi i zolotoyi moneti Bula rozpochata groshova reforma yaka zmogla vberegti rosijski finansi vid padinnya do pochatku chergovoyi krimskoyi vijni Pershij etap groshovoyi reformi 1839 1843 rr rozpochavsya z vidannya 1 lipnya 1839 manifestu Pro vlashtuvannya groshovoyi sistemi Ministr finansiv perejshov do politiki suvoroyi ekonomiyi buli pidnyati akcizi na vino i vvizni mita Zgidno z manifestom z 1 sichnya 1840 v Rosiyi vsi ugodi povinni buli obchislyuvatisya viklyuchno v sribli Golovnim zasobom platezhu stavav sribnij rubel iz vmistom chistogo sribla 4 zolotnika 21 dolya 18 gr chistogo zolota Derzhavni asignaciyi zgidno z pervisnim priznachennyam viznavalis dopomizhnimi groshovimi znakami Voni povinni buli prijmatisya za nezminnim kursom 3 rub 50 kop asignaciyami za sribnij rubel Nadhodzhennya v skarbnicyu i vidacha groshej z neyi obchislyuvalisya v sribnih rublyah Sami zh platezhi mogli zdijsnyuvatisya yak u dzvinkij moneti tak i v asignaciyah Zolota moneta povinna bula prijmatisya i vidavatisya z kazennih ustanov z 3 nadbavkoyu vid yiyi nominalnoyi vartosti Drugim etapom groshovoyi reformi stala emisiya kreditnih biletiv sohrannoyi kazni vihovnih budinkiv i Derzhavnogo pozikovogo banku Vona zdijsnyuvalas u vidpovidnosti z manifestom vid 1 lipnya 1841 Pro vipusk v narodnij obig kreditnih biletiv na 30 miljoniv sriblom Prijnyattya cogo aktu ne rozglyadalosya yak zahid shodo vporyadkuvannya groshovogo obigu a bulo viklikano ekonomichnoyu neobhidnistyu U 1840 r u serednij smuzi Rosiyi buv silnij nevrozhaj Pochalosya posilene viluchennya vkladiv z kreditnih ustanov Banki perebuvali na mezhi bankrutstva Comu znachnoyu miroyu spriyala sistema permanentnih pozaimstvovanij z derzhavnih kreditnih ustanov v silu chogo voni viyavilisya ne v zmozi ne tilki vidkrivati krediti ale i vidavati vkladi 26 lyutogo 1841 yak ekstrenij zahid bulo uhvaleno rishennya pro emisiyu kreditnih biletiv z metoyu nadannya dopomogi derzhavnim kreditnim ustanovam i skarbnici Bileti vilno rozminyuvalisya na sribnu monetu Otzhe pochinayuchi z 1841 r v Rosiyi paralelno v obigu perebuvali tri vidi paperovih groshovih znakiv asignaciyi depozitni ta kreditni bileti Yih ekonomichna sutnist bula rizna Asignaciyi buli zasobom obigu i platezhu yih realna vartist bula v chotiri razi nizhche nominalnoyi Depozitni bileti buli faktichno kvitanciyami na sriblo Voni perebuvali v obigu u rozmiri sho dorivnyuye sumi vkladiv i skarbnicya ne mala dodatkovih dohodiv vid yih emisiyi Na ostannomu etapi u vidpovidnosti z proektom reformi povinna bula vidbutisya zamina asignacij na depozitni bileti Ale emisiya depozitnih biletiv ne prinosila dodatkovih dohodiv derzhavi U toj zhe chas v obigu perebuvali stijki paperovi groshovi znaki lishe chastkovo pokriti metalom kreditni bileti Yih emisiya bula vigidna dlya skarbnici Tomu uryad uhvaliv rishennya pro rozshirennya vipusku v obig kreditnih a ne depozitnih kvitkiv V rezultati na tretomu etapi reformi asignaciyi depozitni bileti buli obmineni na kreditni bileti Obmin zdijsnyuvavsya na osnovi manifestu Pro zaminu asignacij ta inshih groshovih predstavnikiv kreditnimi kvitkami vid 1 chervnya 1843 roku Asignaciyi buli devalvovani yih obmin pripinivsya z 13 kvitnya 1851 a obmin depozitnih biletiv z 1 bereznya 1853 roku Depozitni ta kreditni bileti 1841 r rozminni na sriblo obminyuvalisya za nominalom U rezultati provedennya reformi v Rosiyi bula stvorena sistema groshovogo obigu pri yakij paperovi groshi rozminyuvalisya na sriblo i zoloto Kreditni bileti mali na 35 40 zolote i sribne zabezpechennya Zakonodavstvo v galuzi groshovogo obigu sho sklavsya v rezultati reformi Yegora Kankrina zaboronyalo vipusk kreditnih biletiv dlya kredituvannya torgivli Zoloti imperiali i poluimperiali karbuvalisya z napisom desyat rubliv i p yat rubliv prichomu uryad pragnuv zakripiti za dopomogoyu zakonodavstva vartisne vidnoshennya mizh zolotim i sribnim rublom Manifest vid 1 lipnya 1839 r vstanovlyuvav sho zolota moneta v kaznu i kreditni vstanovlennya prijmayetsya i z nih vidayetsya 3 vishe nominalnoyi yiyi vartosti a same imperial v 10 rub 30 kop i pivimperial v 5 rub 15 kop sriblom Kreditni bileti minyali ne tilki na sriblo ale j na zoloto Rozmin cej provodivsya z dotrimannyam zaznachenogo mizh cimi groshima spivvidnoshennya 103 rub kreditnimi biletami obminyuvalisya na 103 rub sriblom abo na 100 rub zolotom tobto uryad pragnuv zakripiti za kreditnim rublem ne tilki pevnij sribnij ale i zolotij vmist Takozh v hodi reformi buli vipusheni novi midni moneti nominalami vid 1 4 kopijki do 3 kopijok Na novih monetah zaznachalos Kopѣjka serebrom Novi moneti buli bilshi za rozmirom i vagoyu vid poperednih i vmist midi v nih dorivnyuvav kilkosti sribla na sumu v nominal moneti Kriza 1853 1885 rr Reforma S Vitte Dokladnishe Groshova sistema Rosijskoyi imperiyi 1885 1896 U 1854 roci bankivska sistema Rosiyi pochala vidchuvati trudnoshi z pochatkom mizhnarodnih uskladnen sho pereduvali Krimskij vijni kurs rublya do yevropejskih valyut vpav i naselennya pochalo aktivno rozminyuvati kreditni bileti na monetu Uryad u vidpovid pochav vvoditi rizni obmezhennya shodo sum ta umov obminu v osnovnomu shodo zolotoyi moneti Nareshti v 1858 roci obmin kreditnih biletiv na zoloto i sriblo buv povnistyu pripinenij Kreditni bileti peretvorilisya na nezabezpecheni groshi vidnoshennya vartosti sribla i zolota do nih teper viznachalosya rinkom Metal v zolotij i sribnij moneti teper koshtuvav dorozhche yih nominalu u zv yazku z chim ci vidi monet vijshli z vnutrishnogo groshovogo obigu teper naselennya rozglyadalo yih yak zlitki dorogocinnih metaliv Skarbnicya prodovzhuvala vikoristovuvati imperiali dlya viplati kuponnogo dohodu po derzhavnih pozikah nominovanim v zoloti Z travnya 1862 roku po listopad 1863 roku uryad v sprobi vidnoviti metalevij groshovij obig obminyuvav kreditni kvitki na dzvinku monetu ale po vicherpanni rozminnogo fondu vidmovivsya vid svoyih planiv Formalno rubel yak i ranishe vvazhavsya kreditnim zabezpechenimi ale faktichno zh takim ne buv U 1877 roci derzhava vimagaye splachuvati mitni zbori rosijskoyi zolotoyu monetoyu pislya chogo v zagalnih risah sformuvalasya ta sistema groshovogo obigu yaka z nevelikimi modifikaciyami diyala do 1897 roku Cya sistema bula dvovalyutnoyu z plavayuchim kursom valyut z paperovim rublem yak osnovnoyu valyutoyu i zolotim monetnim rublem yak specialnoyu valyutoyu dlya zovnishnoyi torgivli Sribnij rubel faktichno znik z obigu i vikoristovuvavsya lishe dlya oblikovih cilej Bimetalichnij groshovij obig u Rosiyi pripiniv isnuvannya cherez nestachu derzhavnih finansiv Ale vidnoviti jogo viyavilosya nemozhlivim vzhe z inshoyi prichini z pochatku 1860 h rokiv u sviti zris vidobutok sribla i zavdyaki novim tehnologiyam znizilas jogo sobivartist V rezultati sriblo istorichno stavilos do zolota yak 1 15 z kincya 1860 h stalo deshevshati Vzhe v pershij polovini 1870 h rokiv krayini sho mali bimetalichnij groshovij obig zakrili vilnij rozmin na sriblo i tim samim perejshli na zolotij standart Zolotij rubel takozh mav zminnu rinkovu vartist sho vidriznyalas vid teoretichnoyi paritetnoyi kolivannya viznachalisya velichinoyu potochnogo popitu i propoziciyi na valyutu Kolivannya buli zhorstko obmezheni zolotimi tochkami eksportu i importu velichinoyu vitrat na perevezennya strahuvannya v shlyahi i perekarbovuvannya odniyeyi valyuti v inshu Koli rinkovij kurs dohodiv do zolotoyi tochki uchasnikam rinku stavalo vigidnishe ne kupuvati vekseli na valyutu a fizichno peremistiti i perekarbuvati zoloti rubli Vidhilennya zolotoyi tochki vid paritetu pochinalosya vid 0 9 operaciyi na Berlin i dohodilo do 4 1 operaciyi na Nyu Jork Derzhava prodovzhuvala dotrimuvatisya svogo zobov yazannya karbuvati monetu z zolota prinesenogo privatnimi osobami a karbuvannya povnovagoyi sribnoyi moneti bula nevigidna dlya vlasnikiv sribla i faktichno pripinilasya Kreditnij rubel na mizhnarodnomu rinku viv sebe yak volatilna valyuta jogo kurs legko rozgojduvavsya pri vplivi na rinok spekulyantiv V kinci 1880 h normalnimi vvazhalisya richni vidhilennya do 25 riznici mizh maksimumom i minimumom kursu Kurs rublya mig utrimuvatisya vid kolivan tilki yaksho uryad spravlyav v neobhidnih vipadkah rinkovi intervenciyi V comu krilas insha nebezpeka uryad ne vmilo borovsya z vikoristannyam sluzhbovoyi informaciyi dlya otrimannya osobistoyi vigodi U 1892 roci golova Komitetu finansiv A A Abaza buv vikritij u tomu sho grav na pozikovi groshi i na kurs rublya vikoristovuyuchi sekretnu sluzhbovu informaciyu Razom z tim she z kincya 1870 h viyavivsya attraktor kursu rublya 66 kopijok zolotom za kreditnij rubel ponad 10 rokiv serednorichni znachennya kursu majzhe ne vidhilyalisya vid ciyeyi velichini Do pochatku 1880 h rokiv uryad stav gotuvatisya do postupovogo perehodu na zolotij groshovij obig Aktivnu i uspishnu politiku v comu napryamku provodili ministri finansiv Mikola Bunge 1881 1886 ta Ivan Vishnegradskij 1887 1892 a zavershena cya robota bula za Sergiya Vitte 1892 1903 Mikola Bunge Ivan Vishnyegradskij Sergij Vitte Z 1884 roku pochalosya postupove nakopichennya skarbniceyu zolotogo fondu fond umovno nazivavsya rozminnim ale ne vikoristovuvavsya dlya garantuvannya banknot abo dlya yih rozminu i otzhe ne vplivav na potochnij groshovij obig Z 1888 roku bulo prijnyato za pravilo sho pri vipusku chergovih serij kreditnih biletiv rivna yim suma v zoloti deponuvalas u Derzhavnomu banku Banknoti ne zabezpecheni zolotom v rozminnomu fondi imenuvalisya timchasovo vipushenimi derzhava postupovo vivodila yih z obigu Saldo rozrahunkovogo balansu za ves chas diyi monetnoyi sistemi 1885 roku bulo dlya Rosiyi negativnim zoloto malo tendenciyu vitikati z krayini Vidpovidno pidvishennya zolotogo zapasu yakij mala skarbnicya ne moglo vidbuvatisya inakshe yak pri zrostanni zovnishnoyi zaborgovanosti Rosiyi derzhava bezperervno zajmala vse novi j novi koshti na zovnishnomu rinku Ni aktivnij torgovij balans za 1882 1897 roki eksport produkciyi perevishiv import na 2635 mln rubliv ni zbilshennya vidobutku zolota u pershij polovini 1890 h rokiv serednorichnij vidobutok zolota dosyag 42 202 7 kg sho stanovit 17 2 svitovogo vidobutku ne zminyuvalo ciyeyi kartini Z lita 1890 roku uryad perejshov do politiki pidtrimki kursu kreditnogo rublya na rivni 3 2 tobto 150 kreditnih kopijok za zolotij rubel Kurs pidtrimuvavsya shlyahom kupivli zolota na rinku kreditnij rubel v toj period demonstruvav tendenciyu do pidvishennya Z 1893 roku uryad perejshov do nepryamih zahodiv po borotbi z kolivannyami kursu kreditnogo rublya Buli zaboroneni forvardni i bezpostavkovi na kursovu riznicyu ugodi na zolotij rubel na rosijskih birzhah Ministerstvo finansiv provodilo individualni peregovori z bankami ta velikimi birzhovimi gravcyami vikoristovuyuchi administrativnij resurs dlya neoficijnoyi zaboroni uchasti v ugodah na kurs kreditnogo rublya Zusillya uryadu buli uspishnimi i do kincya 1893 roku kreditnij rubel stav pokazuvati nizku volatilnist kolivannya ne bilshe 3 vid cilovogo kursu 3 2 Vlitku 1893 roku vartist sribla shodo zolota vpala nizhche jogo sribla nominalnoyi cini v povnovagovij sribnij moneti ce bulo viklikane tehnologichnimi prichinami zdeshevlennyam i zbilshennyam svitovogo vidobutku tobto bankivska sribna moneta stala nepovnovagovoyu i perestala vidriznyatisya vid rozminnoyi Uryad ne mig pidtrimuvati vigidne vilne karbuvannya sribnoyi moneti z prinesenogo privatnimi osobami sribla i 16 chervnya 1893 roku vidklikalo ce svoye zobov yazannya Razom z tim teper sribna moneta perestala vipadati z obigu i skarbnicya zmogla pochati yiyi karbuvannya z vlasnogo sribla Vrahovuyuchi sho sriblo teper koshtuvalo deshevshe moneti skarbnicya stala otrimuvati pri cij operaciyi dohid Vigotovlennya falshivoyi sribnoyi moneti ranishe bezgluzde teper stalo mozhlivim i uryad zaboroniv vvezennya v krayinu inozemnoyi sribnoyi moneti Do 1895 roku kurs kreditnogo rublya nastilki stabilizuvavsya u vidnoshenni 3 2 sho v travni uryad dozvoliv ukladati ugodi ta zdijsnyuvati rozrahunok na zolotu monetu za potochnim birzhovim kursom Ce povinno bulo pokazati rinku sho spekulyaciya na zolotomu rubli bilshe nemozhliva tak yak uryad maye dostatnoyi finansovoyi sili shob utrimuvati jogo kurs Z 1895 roku uryad stav timchasovo prijmati rizni podatki i zbori v zolotij moneti vvazhayuchi imperial 10 rubliv za 14 rubliv 80 kopijok na kreditnih biletah na 20 kopijok menshe idealnogo dlya uryadu rinkovogo kursu vidi podatkiv dlya yakih ce bulo mozhlivo i dozvoleni periodi vstanovlyuvalisya individualno dlya kozhnogo vipadku Z pochatku 1896 roku kurs buv pidnyatij do 15 rubliv sho znachno polegshilo usni rozrahunki U serpni 1896 roku Najvishim ukazom bulo ogolosheno sho kurs v 15 kreditnih rubliv za imperial bude vikoristovuvatisya yak minimum do grudnya 1897 roku i dali yaksho ne bude osoblivogo rozporyadzhennya pro jogo skasuvannya U 1896 roci kazna do velikogo nezadovolennya publiki stala primusovo nasichuvati groshovij obig zolotoyu monetoyu Kupyuri v 1 3 i 5 rubliv viluchalisya z obigu a natomist skarbnicya stala viroblyati znachnu chastinu platezhiv imperialami i pivimperialami Do cogo momentu 90 naselennya za ocinkoyu ekonomista S F Sharapova nikoli ne bachilo zolotoyi moneti i te sho nominal cih monet 10 i 5 rubliv ne vidpovidav yih realnij cini 15 i 7 5 rublya prizvodilo do chislennih neporozumin Takim chinom u 1895 1896 rokah groshova sistema praktichno peretvorilasya v monometalichnu zolotu Kurs kreditnogo rublya do zolotogo viyavivsya de fakto fiksovanim skarbnicya shlyahom prijnyattya zolotogo rublya v platezhi za fiksovanoyu cinoyu garantuvala sho vin ne pidnimetsya vishe Yedina vidminnist z povnocinnim zolotim groshovim obigom polyagala v tomu sho skarbnicya ne garantuvala sho bude pidtrimuvati cej kurs postijno Krim togo zamist zobov yazannya nelimitovano rozminyuvati na zoloto kreditni bileti skarbnicya de fakto garantuvala sho vona bude pidtrimuvati stabilnij birzhovij kurs sho dozvolyaye kozhnomu vikonati cyu operaciyu na vilnomu rinku Imperiali i pivimperiali sho buli v obigu otrimali faktichnij nominal 15 i 7 5 rubliv hocha na nih bulo poznacheno 10 i 5 rubliv Nareshti pislya roku uspishnoyi diyi majzhe zolotoyi groshovoyi sistemi z 3 sichnya 1897 roku uryad perejshov na povnocinnij zolotij groshovij obig Desyatirublevij imperial otrimav pri zberezhenni kolishnoyi vagi v zoloti novij nominal v 15 rubliv tobto zolotij rubel buv formalno devalvovanij do potochnogo kursu kreditnogo rublya buv ogoloshenij vilnij obmin kreditnogo rublya na zolotu monetu i nazad zobov yazannya pro obmin kreditnogo rublya na sriblo i nazad bulo likvidovano vilne karbuvannya zolotoyi moneti zberigalosya vilna chekanka sribnoyi moneti skasovana v 1893 roci bilshe ne ponovlyuvalasya i ostatochno perejshla v ruki derzhavi vsya sribna moneta zalishilasya u obigu Kolishni nerozminni kreditni bileti formalno nominovani v sribnih rublyah peretvorilisya na kreditni bileti nominovani v zolotih rublyah i zabezpecheni zolotim rozminnim fondom Vartist starogo kreditnogo rublya na zoloto pri peretvorenni jogo v zolotij ne zminilasya ne zminilisya otzhe i vnutrishni cini Na comu timchasovo zakinchilasya reforma rosijskih paperovih groshej yaka prodovzhilasya cherez 16 rokiv koli pered samim pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zakonom vid 27 lipnya 1914 roku uryad buv zmushenij zakriti rozmin kreditnih biletiv na zoloto i znovu peretvoriti yih na nezabezpecheni groshi Zgidno reformam protyagom 1898 1912 rr buli vipusheni novi kreditni bileti nominalami 1 3 5 10 25 50 100 i 500 rubliv Prodovzhuvavsya vipusk monet nominalami vid 1 4 kopijki do 15 rubliv Na sribnih rublyah znovu z yavilis portreti imperatoriv a vaga rublya stala rivnoyu 20 0 gr Z 1898 r vipusk 7 5 i 15 rubliv zolotom pripinivsya zamist cogo znovu povernuli vipusk 5 i 10 rubliv Na vsih kreditnih biletah bulo vkazano Derzhavnij bank rozminyuye kreditni bileti na zolotu monetu bez obmezhennya sumi 1 rub 1 15 imperiala mistit 17 424 chastki chistogo zolota napis vidpovidav dijsnosti do 27 lipnya 1914 roku Na vsih banknotah poznachavsya tilki pershij rik emisiyi tomu rozrizniti banknoti mozhna lishe za pidpisami upravlyayuchih banku Zanepad finansiv v roki Pershoyi Svitovoyi VijniNaperedodni svitovoyi vijni usi yevropejski derzhavi zupinili obmin paperovih groshej na zoloto takozh uhvaliv take rishennya 27 lipnya 1914 roku V umovah vijni emisijna politika carskogo uryadu dokorinno zminilas 1915 r stav ostannim rokom vipusku zolotih i velikih sribnih monet 1 rubel 50 i 25 kopijok Za riznimi danimi u 1915 roci sribnih rubliv bulo vipusheno vid 600 do 5000 shtuk u 1914 r 536 tis a poltini i rozdribni moneti zaminili na paperovi banknoti Takimi banknotami u 1915 r zaminili sribnu monetu Do kincya 1916 roku carska moneta povnistyu znikla z obigu yiyi zaminili masovim vipuskom paperovih groshej Yaksho stanom na 1 sichnya 1914 r v obigu bulo paperovih groshej na sumu 1 633 mln rubliv to na 1 sichnya 1915 r 2 947 na 1 sichnya 1916 r 5 617 a na 1 sichnya 1917 r azh 9 103 mln rubliv Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r finansove gospodarstvo krayini perejshlo do ruk Timchasovogo uryadu Finansova politika novoyi vladi znachno zagostrila stanovishe na groshovomu rinku Yaksho emisijna politika carskogo uryadu diktuvalasya lishe voyennimi potrebami to nove kerivnictvo krayini vdalosya do cogo instrumentu dlya virishennya bud yakih chasto drugoryadnih problem Za 8 misyaciv isnuvannya Timchasovogo uryadu emisiya paperovih groshej zrosla vdvichi Nezabarom Timchasovij uryad vzhe vipuskav vlasni banknoti spershu povnocinni dumki za tim kerenki u viglyadi vidriznih taloniv v rulonah Carskij rubel zberigav doviru v naselennya navit v roki gromadyanskoyi vijni tomu banknoti i moneti carskogo uryadu perebuvali v obigu do 1921 roku koli buli zamineni sovznakami Dokladnishe BanknotiAsignaciyi Derzhavni asignaciyi zrazka 1769 roku Banknoti vipusku 1843 roku Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona Fajl 170pks Fajl 170pks 25 Fajl 196pks Fajl 196pks 50 Fajl 196pks Fajl 196pks 75 Fajl 178pks Fajl 178pks 100 Derzhavni asignaciyi zrazka 1786 roku Banknoti vipusku 1843 roku Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona 5 170 133 10 170 133 25 170 133 50 195 127 Fajl 195pks 100 195 175 Derzhavni asignaciyi zrazka 1818 i 1819 rokiv Banknoti zrazka 1818 i 1819 rokiv Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmir mm Osnovni kolori Opis Data vvedennya Data druku Data viluchennya Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona Vodyanij znak 5 180 132 Temno sinij 10 185 132 Chervonij vidtinok 25 180 130 Bilij 50 188 135 Bilij 100 210 175 Bilij 200 195 117 Bilij Kreditni bileti Derzhavni kreditni bileti zrazka 1843 roku Banknoti vipusku 1843 roku Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona 1 140 108 3 155 110 5 170 110 10 114 155 25 110 170 50 196 115 100 132 178 Derzhavni kreditni bileti zrazka 1866 roku Banknoti vipusku 1866 roku Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona 1 150 90 3 150 95 5 164 93 10 166 98 25 175 100 50 175 105 100 214 130 Derzhavni kreditni bileti zrazka 1898 1899 rokiv Banknoti vipusku 1898 1899 rokiv Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona 1 154 99 sinij korichnevij nominal poyasnyuvalnij napis derzhavnij gerb monograma Mikoli II pidpisi kasira i keruyuchogo rik vipusku nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalna napis 1898 3 150 96 sinij zelenij 1898 5 95 154 sinij nominal poyasnyuvalnij napis personifikaciya Rosiyi z shitom i derzhavnim gerbom pidpisi kasira i keruyuchogo nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalnij napis zhinochi portreti rik vipusku 1898 10 104 174 chervonij nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalnij napis rik vipusku 1898 25 175 104 fioletovij sinij nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalnij napis zhinochi portreti rik vipusku 1899 50 189 119 sirij zelenij nominal poyasnyuvalnij napis portret Mikoli I pidpisi kasira i keruyuchogo rik vipusku nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalnij napis 1899 100 260 122 korichnevij sinij nominal poyasnyuvalnij napis portret Katerini II pidpisi kasira i keruyuchogo rik vipusku nominal derzhavnij gerb 1898 500 275 126 sirij chervonij nominal poyasnyuvalnij napis portret Petra I pidpisi kasira i keruyuchogo rik vipusku nominal derzhavnij gerb poyasnyuvalnij napis 1898 Derzhavni kreditni bileti zrazka 1905 1912 rokiv Banknoti zrazka 1905 1912 rokiv Zobrazhennya Nominal rubliv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Data Licova storona Zvorotnya storona Licova storona Zvorotnya storona 3 154 99 zelenij Fon i malyunok bagatobarvni Druk chornij Venzel N II Keruyuchi S I Timashov O V Konshin I P Shipov Fon bagatobarvnij vid svitlo zelenogo koloru do zeleno lilovogo Malyunok bagatobarvnij 1905 5 99 158 sinij Fon zhovto korichnevogo koloru Malyunok i druk temno sinogo koloru Keruyuchi O V Konshin I P Shipov Fon bagatobarvnij Malyunok sinyuvato chornogo koloru 1909 10 105 175 chervonij Fon i malyunok bagatobarvni Druk chornogo koloru Keruyuchi S I Timashov O V Konshin I P Shipov Fon i malyunok bagatobarvni 1909 25 178 108 chervonij Fon livoyi polovini buzkovij a pravoyi blakitno zelenuvatogo koloru Malyunok i druk chornogo koloru z fioletovim vidtinkom Keruyuchi A V Konshin I P Shipov Fon temno fioletovij Malyunok bagatobarvnij Druk chornij 1909 100 260 122 bezhevij Fon svitlo korichnevij Malyunok chornogo koloru Svitle pole na 1 4 dovzhini bileta Keruyuchi O V Konshin I P Shipov Fon korichnevij Druk chornij Venzel N II 1910 500 275 127 zelenij Fon bilij Malyunok malyunok sino stalevogo koloru Svitle pole na 3 10 dovzhini kvitka Keruyuchi O V Konshin I P Shipov Fon v 3 kolori korichnevij fioletovij zelenij Druk chorna Venzel N II 1912MonetiYelizaveta 1741 1761 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Fajl 60pks Petro III 1761 1762 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1761 1762 Dyenga mid rubchastij gladkij 20 0 2 38 1 kopijka mid rubchastij sitchastij 22 0 4 88 2 kopijki mid sitchastij rubchastij 27 0 12 57 4 kopijki mid sitchastij gladkij z napisom gladkij 32 0 24 54 10 kopijok mid sitchastij 43 0 51 19 Poltina sriblo 750 shnurovidnij 34 0 12 13 1 rubel sriblo 750 shnurovidnij 38 0 24 52 Chervinec zoloto 979 shnurovidnij 20 0 3 47 5 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 25 0 8 26 10 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 31 0 16 56 Katerina II 1762 1796 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1763 1796 Polushka mid rubchastij 19 5 2 56 Dyenga mid rubchastij 23 5 5 12 1 kopijka mid sitchastij 28 0 10 24 2 kopijki mid sitchastij 33 0 20 48 5 kopijok mid sitchastij 43 0 51 2 1762 1776 Grivenik sriblo 750 shnurovidnij 19 0 2 37 15 kopijok sriblo 750 shnurovidnij 21 0 3 56 20 kopijok sriblo 750 shnurovidnij 23 0 4 8 Piv poltini sriblo 750 shnurovidnij 23 0 6 0 Poltina sriblo 750 shnurovidnij 34 0 12 0 1 Rubel sriblo 750 shnurovidnij 40 2 24 0 1777 1796 Grivenik sriblo 750 shnurovidnij 19 0 2 37 15 kopijok sriblo 750 shnurovidnij 21 0 3 56 20 kopijok sriblo 750 shnurovidnij 23 0 4 8 Piv poltini sriblo 750 shnurovidnij 23 0 6 0 Poltina sriblo 750 shnurovidnij 34 0 12 0 1 Rubel sriblo 750 shnurovidnij 40 2 24 0 1762 1778 5 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 23 0 6 54 10 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 30 0 13 09 1763 1766 Chervinec zoloto 979 shnurovidnij 21 0 3 47 1777 1796 5 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 23 0 6 54 10 rubliv zoloto 917 shnurovidnij 30 0 13 09 1796 Chervinec zoloto 979 shnurovidnij 21 0 3 47 Pavlo I 1796 1801 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1797 1801 Polushka mid shnurovidnij 19 0 2 56 Denga mid shnurovidnij 21 0 5 12 1 kopijka mid shnurovidnij 27 0 10 24 2 kopijki mid shnurovidnij 36 7 20 48 1796 1 rubel sriblo 868 shnurovidnij 41 0 29 25 1797 5 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 16 0 1 46 10 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 18 0 2 93 Piv poltini sriblo 868 shnurovidnij 25 0 7 31 Poltina sriblo 868 shnurovidnij 31 0 14 63 1 rubel sriblo 868 shnurovidnij 41 0 29 25 1798 1801 5 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 15 0 1 04 10 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 17 0 2 07 Piv poltini sriblo 868 shnurovidnij 23 0 5 18 Poltina sriblo 868 shnurovidnij 29 0 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 37 0 20 73 1796 Chervinec zoloto 986 shnurovidnij 21 0 3 47 1797 Chervinec zoloto 986 shnurovidnij 23 0 3 49 1798 1801 5 rubliv zoloto 986 shnurovidnij 23 0 6 08 Oleksandr I 1801 1825 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1802 1809 Polushka mid shnurovidnij 19 0 2 56 Denga mid shnurovidnij 20 0 5 12 1 kopijka mid shnurovidnij 28 0 10 24 2 kopijki mid shnurovidnij 35 0 20 48 5 kopijok mid shnurovidnij 45 0 51 19 1802 1810 Polushka mid shnurovidnij 19 0 2 56 Denga mid shnurovidnij 20 0 5 12 1 kopijka mid shnurovidnij 28 0 10 24 2 kopijki mid shnurovidnij 35 0 20 48 5 kopijok mid shnurovidnij 45 0 51 19 1810 1825 Denga mid gladkij 20 0 3 41 1 kopijka mid gladkij 24 0 6 83 2 kopijki mid gladkij 30 0 13 65 1802 1805 10 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 17 0 2 07 Piv poltinnika sriblo 868 shnurovidnij 23 0 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 29 0 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 37 5 20 73 1807 1810 10 kopijok sriblo 868 shnurovidnij 17 0 2 07 Piv poltinnika sriblo 868 shnurovidnij 23 0 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 29 0 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 37 5 20 73 1810 1825 5 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 15 1 1 04 10 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 17 5 2 07 20 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 22 0 4 14 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1802 1805 5 rubliv zoloto 986 shnurovidnij 28 0 6 08 10 rubliv zoloto 986 shnurovidnij 28 0 12 17 1817 1825 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 Mikola I 1825 1855 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1825 1829 Denga mid gladkij 20 0 3 41 1 kopijka mid gladkij 24 0 6 83 2 kopijki mid gladkij 30 0 13 65 1830 1839 1 kopijka mid gladkij 24 0 4 55 2 kopijki mid gladkij 29 0 9 1 5 kopijok mid gladkij 36 5 27 75 10 kopijok mid gladkij 42 0 45 5 1839 1848 1 4 kopijki mid gladkij 16 0 2 56 1 2 kopijki mid gladkij 21 0 5 12 1 kopijka mid gladkij 27 0 10 24 2 kopijki mid gladkij 33 0 20 48 3 kopijki mid gladkij 39 0 30 71 1849 1855 Polushka mid gladkij 14 2 1 28 Denezhka mid gladkij 18 2 2 56 1 kopijka mid gladkij 23 0 5 12 2 kopijki mid gladkij 28 3 10 24 3 kopijki mid gladkij 32 5 15 36 5 kopijok mid gladkij 35 8 25 59 1825 1826 5 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 15 1 1 04 10 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 17 5 2 07 20 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 22 0 4 14 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1827 1831 5 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 15 1 1 04 10 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 17 5 2 07 20 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 22 0 4 14 25 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 24 3 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1832 1846 10 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 17 5 1 8 20 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 22 0 3 6 25 kopijok sriblo 868 gladkij z vizerunkom 24 2 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1847 1855 5 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 15 1 0 9 10 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 17 5 1 8 20 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 22 0 3 6 25 kopijok sriblo 868 gladkij z punktirom 24 2 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1825 1831 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 1832 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 1833 1842 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 1843 1846 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 1847 1855 5 rubliv zoloto 917 gladkij z punktirom 22 6 6 54 1828 1845 3 rublya platina 950 riflenij 23 3 10 37 6 rubliv platina 950 riflenij 28 5 20 66 12 rubliv platina 950 riflenij 35 75 41 41 Oleksandr II 1855 1881 Nominal Zobrazhennya Metal Proba Gurt Diametr mm Masa g 1855 1860 Polushka mid gladkij 14 2 1 28 Denezhka mid gladkij 18 2 2 56 1 kopijka mid gladkij 23 0 5 12 2 kopijki mid gladkij 28 3 10 24 3 kopijki mid gladkij 32 5 15 36 5 kopijok mid gladkij 35 8 25 59 1858 1867 Polushka mid gladkij 14 2 1 28 Denezhka mid gladkij 18 2 2 56 1 kopijka mid gladkij 23 0 5 12 2 kopijki mid gladkij 28 3 10 24 3 kopijki mid gladkij 32 5 15 36 5 kopijok mid gladkij 35 8 25 59 1867 1881 1 4 kopijki mid riflenij 13 2 0 82 1 2 kopijki mid riflenij 16 2 1 64 1 kopijka mid riflenij 21 7 3 28 2 kopijki mid riflenij 24 2 6 56 3 kopijki mid riflenij 28 4 9 83 5 kopijok mid riflenij 32 4 16 3 1855 1858 5 kopijok sriblo 15 1 0 9 10 kopijok sriblo 17 5 1 8 20 kopijok sriblo riflenij 22 0 3 6 25 kopijok sriblo 868 gladkij z vizerunkom 24 2 5 18 Poltina sriblo 868 gladkij z napisom 28 5 10 37 1 rubel sriblo 868 gladkij z napisom 35 5 20 73 1859 1881 5 kopijok sriblo 500 riflenij 15 1 0 9 10 kopijok sriblo 500 riflenij 17 5 1 8 15 kopijok img