Рощаковські — український козацько-старшинський, згодом — дворянський рід.
Походження роду
Генеалогічне дерево роду було складене в загальних рисах архівознавцем початку ХХ століття Вадимом Модзалевським. Першим відомим представником роду Рощаковських був Захар Рощаковський (до 1683 — до 1747) — значний військовий товариш (1713—1724), бунчуковий товариш (1724—1732). Використовуючи прихильне ставлення до свого тестя гетьмана Скоропадського, добився підтвердження своїх прав на посаг дружини — онуки гадяцького полковника Михайла Бороховича. До його рук переходить містечко Лютенька, де мешкала дружина, та села Соколівка, Лисівка, Млини, Перевіз. Пізніше приєднав до своїх володінь село Петрівку та хутір біля села Свинарної (зараз — Соснівка).
Мав млини на Хоролі, Пслі, Груні-Ташані неподалік Романівки. У жовтні 1727 року був кандидатом у генеральні судді.
Рощаковські і Полтавщина
Захар Рощаковський мав двох онуків — Василя (1744 — після 1788) та Петра Васильовичів. Про першого відомо, що він був військовим товаришем і був направлений до якогось військового походу. Петро Васильович (1746-14.09.1831) — військовий, а з 1782 — бунчуковий товариш у Гадяцькому полку. Призначений до Гадяцької Полкової Рахункової Комісії. 1781 року посідав пости комісара й скарбника Зіньківського повіту, потім стає зіньківським повітовим суддею. Колезький асесор. У 1780-х мав 579 підданих у Зіньківському повіті. Мав 11 дітей, причому двоє дочок мали одне ім'я — Дарія. Його підданий Панько Сало фігурує в історичних документах як член «банди Гапки», що орудувала в околицях Зінькова, Лохвиці, Охтирки та Котельви.
Шлях служіння закону обрали для себе Василь Васильович (~1768 — після 1832) та Герасим Петрович (~1768 — 8.05.1853) Рощаковські. Василь займав посади підсудка Гадяцького повітового суду (1803), комісара Гадяцького повіту (1807—1809), судді Гадяцького повітового суду (1818), хорунжого Гадяцького повіту (1832). Герасим Петрович також був підсудком Гадяцького повітового суду (1803), суддею Гадяцького повітового суду (1807), Гадяцьким повітовим підкоморієм (1818). Рідний брат Герасима — Олександр Петрович (~9 березня 1770 — 18.12.1832) — підполковник у відставці. Мав нагороди за службу — орден святого Володимира І ступеня (1807), орден святого Георгія 4 класу (1825). Мав кріпаків та землю в Свинарній Гадяцього повіту та Олександрівці (від імені О. П. Рощаковського, що отримав тут наділи) Ольвіопольського повіту Херсонської губернії (зараз — Рощахівка Бобринецького району Кіровоградської області).
Дещо більше відомо про наступні покоління Рощаковських. Василь Пантелеймовнович (02.08.1818-11.04.1873) — попечитель хлібних запасних магазинів Зіньківського повіту, до того працював у Канцелярії предводителя дворянства Зіньківського повіту. На Зіньківщині йому належало 46 душ кріпаків, 396 десятин землі.
Деякі відомості про колезького асесора Фадея Пантелеймоновича (21.08.1821-17.08.1904) Рощаковського, що в 1860-х був представником Зіньківського повіту в губернському дворянському зібранні, містяться в «Постановах Зіньківських повітових земських зборів». 14 грудня 1878 року Фадея Пантелеймоновича Рощаковського було затверджено гласним Зіньківських земських зборів замість померлого П. В. Даценка. Його прізвище бачимо в «Списку гласних, вибраних по Зіньківському повіту на трьохріччя з 1880 року» від 25 квітня цього року по Бірківської волості, в «Балотувальному списку особам, запропонованим до балотування в мирові судді» (3 червня 1880 року); разом із дружиною Надією Максимівною вони потрапили до «Балотувального списку до балотування в члени попечительної ради Зіньківської жіночої прогімназії» того ж числа. Гласним Фадей Пантелеймонович пробув ще два роки, починаючи з 1883 року, це прізвище зникає зі сторінок земських звітів. 1883 року Фадей Пантелеймонович мав у хуторі Арсенівському та в селі Пантелеймонівці 639 десятин землі, 7 селян орендували в нього земельні наділи на дворічний термін. 27 липня 1855 року указом Герольдії Фадею та Василю Рощаковським було присвоєне дворянство. Син Фадея Олексій Фадейович (16.03.1855 — після 1914) став штабс-ротмістром 25-го драгунського Казанського полку. З 24 лютого 1893 року — земський начальник Роменського повіту.
Ганна Пантелеймонівна Рощаковська (27.08.1819-21.02.1877) вийшла заміж за надвірного радника, сорочинського дідича Романа Федоровича Горонескула, що мав молдавське походження. Їхній син Ілля Романович Горонескул (1840-?) став відомим педагогом і громадським діячем. Займався просвітою бідняків, був близьким до громадівців. Цінував творчість Т. Г. Шевченка. У 1863—1868 роках працював наглядачем пансіонату при Київській гімназії № 1, згодом викладав у цій гімназії географію. Був знайомий із композитором М. В. Лисенком, навіть співав у його опері на аматорській сцені. З діяльністю Рощаковських, очевидно, пов'язане виникнення власницького хутора Новоселівка (раніше — Рощахівщина) Зіньківського повіту
Херсонська гілка роду
Доля Костянтина Олександровича Рощаковського (01.11.1815-20.03.1862) була пов'язана з містечком Бобринець Херсонської губернії, на цих землях оселилась одна з гілок Рощаковських. 1835 року він стає канцелярським чиновником у Департаменті Державного майна, через два роки — помічником столоначальника. У 1843 і 1858 роках — почесний наглядач Бобринецького повітового училища. З 1859 — предводитель дворянства Бобринецького і Єлисаветградського повітів, член Херсонського Губернського Комітету зі звільнення селян. Його мемуари того періоду надруковані в «Київській старовині», регулярно друкувався в «Журнале землевладельцев», «Одесском вестнике». Був прихильником консервативної точки зору на кріпацькі порядки; відстоював необхідність тілесних покарань, та, незважаючи на це, серед місцевих селян здобув славу «доброго пана», що добровільно вчив дітей домашньої прислуги грамоти. Незадовго до своєї смерті він був удостоєний аудієнції в імператора Олександра ІІ. Його син Сергій (14.12.1847 — після 1914) став членом Київського Окружного суду (1909), Володимир (1851—1900) — судовим слідчим у Єлисаветграді. Дружина Володимира — князівна Наталя Дмитрівна Ухтомська. Обидва брати чимало зробили для свого рідного Єлисаветградського повіту, працюючи в повітовому та губернському земствах.
Свої славні традиції рід продовжував і на початку ХХ століття. Михайло Сергійович Рощаковський (22.09.1876-1938) — герой російсько-японської війни. Він — один з персонажів знаменитих історичних романів Олександра Степанова «Порт-Артур» та Олексія Новикова-Прибоя «Цусіма». Уже в новітні часи подвигу Михайла Рощаковського присвятив одну зі своїх новел із циклу «Исторические миниатюры» під назвою "Решительные с «Решительного» Валентин Пікуль.
Багаторічний в'язень ГУЛАГу, письменник і мемуарист Лев Разгон про незвичайну долю цього чоловіка розповідає в одному з найкращих своїх оповідань «Рощаковский» (збірник мемуарної прози «Плен в своїм Отечестве»), а норвезький письменник-історик Бйорн Братбак присвятив йому нарис «Герой Порт-Артура и узник ГУЛАГа: капитан I рангаМихаилСергеевичРощаковский». Перебував у еміграції, але уже 1926 року попросився до СРСР. Він став одним із консультантів Наркомату суднобудування. 1937 року арештований як «соціально небезпечний елемент». Помер у Карагандинському концтаборі.
Сергій Сергійович (01.08.1892-?) 1909 року був вихованцем Імператорського Олександрівського ліцею.
Родинні зв'язки Рощаковських
Династія Рощаковських мала родинні зв'язки з іншими благородними сімействами Полтавщини, особливо Гадяцького та Зіньківського повітів: Лишенями (Лішиними), Балясними, Данилевськими, Бутовичами. Були вони й родичами Яновських: Петро Васильович мав дружину — доньку бунчукового товариша Ганну Іванівну Яновську (?-06.01.1829), їхня дочка Дарія Петрівна (старша, ~1771-30.12.1807) у першому шлюбі була за Григорієм Івановичем Яновським, колезьким протоколістом. Як відомо, з Гоголів-Яновських походив Микола Гоголь. Миргородський краєзнавець Людмила Розсоха вважає, що Гоголь знав Рощаковських, своїх далеких родичів. Можливо, тому в ранньому варіанті комедії «Ревізор» Микола Васильович, що любив переінакшувати імена знайомих людей для літературних персонажів, назвав одного зі своїх героїв Растаковським.
Примітки
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 316
- Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том четвертый: П-С. – К.: Типо-Литография «С.В.Кульженко», 1914. – С. 362
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини, С. 316
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, С. 363
- Маслійчук В. Банда Гапки. Як грабували і відкупалися від суду в часи Котляревського
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, С. 363-364
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, С. 364-365
- Постановления Зеньковскаго уезднаго экстреннаго земскаго собрания 14 декабря 1878 года. — Полтава: Типография Н.Пигуренко, 1879. — С. 3
- Постановления Зеньковскаго очереднаго уезднаго земскаго собрания XVI-го созыва. — Полтава: Типография Н.Пигуренко, 1880. — С.15, 292, 301, 303
- Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии. Том І. Зеньковский уезд. Часть 2. — Полтава: Типография И. А. Дохмана, 1882. — С. 98-99, 154—155
- Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии / Издан Полтавским Дворянским Депутатским Собранием в 1898 году. — Полтава: Типо-Литография Полтавскаго Губернскаго Правления, 1898. — С. 580
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, С. 365-366
- Розсоха Л. Волох Горонескул — сорочинський сотник (до Дня українського козацтва)
- Мемуары К. А. Рощаховскаго времени освобождения крестьян // Киевская старина. — 1887. — № 6-7. — С. 397, 406
- Босько В. Три покоління Рощаковських з Рощахівки: громадські діячі та морські офіцери / В.Босько // Народне слово. — 2013. — 7 березня. — С. 8
- Босько В. Зазн. стаття
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, С. 366
- Розсоха Л. Зазн. праця
Література
- Гриценко, М. Пани Рощаковські та село Новоселівка // Зіньківщина, рідний край: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М.М. Гриценко; Авт. кол.: М.М. Гриценко, А.В. Салій, М.С. Ткачик, А.А. Нестеренко, Г.П. Шевченко. – Полтава: Видавець Шевченко Р.В., 2013. – С. 108-115.
- Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том четвертый: П-С. – К.: Типо-Литография «С.В.Кульженко», 1914.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roshakovski ukrayinskij kozacko starshinskij zgodom dvoryanskij rid Pohodzhennya roduSela sho nalezhali Roshakovskim Genealogichne derevo rodu bulo skladene v zagalnih risah arhivoznavcem pochatku HH stolittya Vadimom Modzalevskim Pershim vidomim predstavnikom rodu Roshakovskih buv Zahar Roshakovskij do 1683 do 1747 znachnij vijskovij tovarish 1713 1724 bunchukovij tovarish 1724 1732 Vikoristovuyuchi prihilne stavlennya do svogo testya getmana Skoropadskogo dobivsya pidtverdzhennya svoyih prav na posag druzhini onuki gadyackogo polkovnika Mihajla Borohovicha Do jogo ruk perehodit mistechko Lyutenka de meshkala druzhina ta sela Sokolivka Lisivka Mlini Pereviz Piznishe priyednav do svoyih volodin selo Petrivku ta hutir bilya sela Svinarnoyi zaraz Sosnivka Mav mlini na Horoli Psli Gruni Tashani nepodalik Romanivki U zhovtni 1727 roku buv kandidatom u generalni suddi Roshakovski i PoltavshinaZahar Roshakovskij mav dvoh onukiv Vasilya 1744 pislya 1788 ta Petra Vasilovichiv Pro pershogo vidomo sho vin buv vijskovim tovarishem i buv napravlenij do yakogos vijskovogo pohodu Petro Vasilovich 1746 14 09 1831 vijskovij a z 1782 bunchukovij tovarish u Gadyackomu polku Priznachenij do Gadyackoyi Polkovoyi Rahunkovoyi Komisiyi 1781 roku posidav posti komisara j skarbnika Zinkivskogo povitu potim staye zinkivskim povitovim suddeyu Kolezkij asesor U 1780 h mav 579 piddanih u Zinkivskomu poviti Mav 11 ditej prichomu dvoye dochok mali odne im ya Dariya Jogo piddanij Panko Salo figuruye v istorichnih dokumentah yak chlen bandi Gapki sho oruduvala v okolicyah Zinkova Lohvici Ohtirki ta Kotelvi Shlyah sluzhinnya zakonu obrali dlya sebe Vasil Vasilovich 1768 pislya 1832 ta Gerasim Petrovich 1768 8 05 1853 Roshakovski Vasil zajmav posadi pidsudka Gadyackogo povitovogo sudu 1803 komisara Gadyackogo povitu 1807 1809 suddi Gadyackogo povitovogo sudu 1818 horunzhogo Gadyackogo povitu 1832 Gerasim Petrovich takozh buv pidsudkom Gadyackogo povitovogo sudu 1803 suddeyu Gadyackogo povitovogo sudu 1807 Gadyackim povitovim pidkomoriyem 1818 Ridnij brat Gerasima Oleksandr Petrovich 9 bereznya 1770 18 12 1832 pidpolkovnik u vidstavci Mav nagorodi za sluzhbu orden svyatogo Volodimira I stupenya 1807 orden svyatogo Georgiya 4 klasu 1825 Mav kripakiv ta zemlyu v Svinarnij Gadyacogo povitu ta Oleksandrivci vid imeni O P Roshakovskogo sho otrimav tut nadili Olviopolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi zaraz Roshahivka Bobrineckogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Desho bilshe vidomo pro nastupni pokolinnya Roshakovskih Vasil Pantelejmovnovich 02 08 1818 11 04 1873 popechitel hlibnih zapasnih magaziniv Zinkivskogo povitu do togo pracyuvav u Kancelyariyi predvoditelya dvoryanstva Zinkivskogo povitu Na Zinkivshini jomu nalezhalo 46 dush kripakiv 396 desyatin zemli Deyaki vidomosti pro kolezkogo asesora Fadeya Pantelejmonovicha 21 08 1821 17 08 1904 Roshakovskogo sho v 1860 h buv predstavnikom Zinkivskogo povitu v gubernskomu dvoryanskomu zibranni mistyatsya v Postanovah Zinkivskih povitovih zemskih zboriv 14 grudnya 1878 roku Fadeya Pantelejmonovicha Roshakovskogo bulo zatverdzheno glasnim Zinkivskih zemskih zboriv zamist pomerlogo P V Dacenka Jogo prizvishe bachimo v Spisku glasnih vibranih po Zinkivskomu povitu na trohrichchya z 1880 roku vid 25 kvitnya cogo roku po Birkivskoyi volosti v Balotuvalnomu spisku osobam zaproponovanim do balotuvannya v mirovi suddi 3 chervnya 1880 roku razom iz druzhinoyu Nadiyeyu Maksimivnoyu voni potrapili do Balotuvalnogo spisku do balotuvannya v chleni popechitelnoyi radi Zinkivskoyi zhinochoyi progimnaziyi togo zh chisla Glasnim Fadej Pantelejmonovich probuv she dva roki pochinayuchi z 1883 roku ce prizvishe znikaye zi storinok zemskih zvitiv 1883 roku Fadej Pantelejmonovich mav u hutori Arsenivskomu ta v seli Pantelejmonivci 639 desyatin zemli 7 selyan orenduvali v nogo zemelni nadili na dvorichnij termin 27 lipnya 1855 roku ukazom Geroldiyi Fadeyu ta Vasilyu Roshakovskim bulo prisvoyene dvoryanstvo Sin Fadeya Oleksij Fadejovich 16 03 1855 pislya 1914 stav shtabs rotmistrom 25 go dragunskogo Kazanskogo polku Z 24 lyutogo 1893 roku zemskij nachalnik Romenskogo povitu Ganna Pantelejmonivna Roshakovska 27 08 1819 21 02 1877 vijshla zamizh za nadvirnogo radnika sorochinskogo didicha Romana Fedorovicha Goroneskula sho mav moldavske pohodzhennya Yihnij sin Illya Romanovich Goroneskul 1840 stav vidomim pedagogom i gromadskim diyachem Zajmavsya prosvitoyu bidnyakiv buv blizkim do gromadivciv Cinuvav tvorchist T G Shevchenka U 1863 1868 rokah pracyuvav naglyadachem pansionatu pri Kiyivskij gimnaziyi 1 zgodom vikladav u cij gimnaziyi geografiyu Buv znajomij iz kompozitorom M V Lisenkom navit spivav u jogo operi na amatorskij sceni Z diyalnistyu Roshakovskih ochevidno pov yazane viniknennya vlasnickogo hutora Novoselivka ranishe Roshahivshina Zinkivskogo povitu Malorossijskij rodoslovnik Tom 4 str 220 432 Hersonska gilka roduGeroj Port Artura Mihajlo Roshakovskij Dolya Kostyantina Oleksandrovicha Roshakovskogo 01 11 1815 20 03 1862 bula pov yazana z mistechkom Bobrinec Hersonskoyi guberniyi na cih zemlyah oselilas odna z gilok Roshakovskih 1835 roku vin staye kancelyarskim chinovnikom u Departamenti Derzhavnogo majna cherez dva roki pomichnikom stolonachalnika U 1843 i 1858 rokah pochesnij naglyadach Bobrineckogo povitovogo uchilisha Z 1859 predvoditel dvoryanstva Bobrineckogo i Yelisavetgradskogo povitiv chlen Hersonskogo Gubernskogo Komitetu zi zvilnennya selyan Jogo memuari togo periodu nadrukovani v Kiyivskij starovini regulyarno drukuvavsya v Zhurnale zemlevladelcev Odesskom vestnike Buv prihilnikom konservativnoyi tochki zoru na kripacki poryadki vidstoyuvav neobhidnist tilesnih pokaran ta nezvazhayuchi na ce sered miscevih selyan zdobuv slavu dobrogo pana sho dobrovilno vchiv ditej domashnoyi prislugi gramoti Nezadovgo do svoyeyi smerti vin buv udostoyenij audiyenciyi v imperatora Oleksandra II Jogo sin Sergij 14 12 1847 pislya 1914 stav chlenom Kiyivskogo Okruzhnogo sudu 1909 Volodimir 1851 1900 sudovim slidchim u Yelisavetgradi Druzhina Volodimira knyazivna Natalya Dmitrivna Uhtomska Obidva brati chimalo zrobili dlya svogo ridnogo Yelisavetgradskogo povitu pracyuyuchi v povitovomu ta gubernskomu zemstvah Svoyi slavni tradiciyi rid prodovzhuvav i na pochatku HH stolittya Mihajlo Sergijovich Roshakovskij 22 09 1876 1938 geroj rosijsko yaponskoyi vijni Vin odin z personazhiv znamenitih istorichnih romaniv Oleksandra Stepanova Port Artur ta Oleksiya Novikova Priboya Cusima Uzhe v novitni chasi podvigu Mihajla Roshakovskogo prisvyativ odnu zi svoyih novel iz ciklu Istoricheskie miniatyury pid nazvoyu Reshitelnye s Reshitelnogo Valentin Pikul Bagatorichnij v yazen GULAGu pismennik i memuarist Lev Razgon pro nezvichajnu dolyu cogo cholovika rozpovidaye v odnomu z najkrashih svoyih opovidan Roshakovskij zbirnik memuarnoyi prozi Plen v svoyim Otechestve a norvezkij pismennik istorik Bjorn Bratbak prisvyativ jomu naris Geroj Port Artura i uznik GULAGa kapitan I rangaMihailSergeevichRoshakovskij Perebuvav u emigraciyi ale uzhe 1926 roku poprosivsya do SRSR Vin stav odnim iz konsultantiv Narkomatu sudnobuduvannya 1937 roku areshtovanij yak socialno nebezpechnij element Pomer u Karagandinskomu konctabori Sergij Sergijovich 01 08 1892 1909 roku buv vihovancem Imperatorskogo Oleksandrivskogo liceyu Rodinni zv yazki RoshakovskihDinastiya Roshakovskih mala rodinni zv yazki z inshimi blagorodnimi simejstvami Poltavshini osoblivo Gadyackogo ta Zinkivskogo povitiv Lishenyami Lishinimi Balyasnimi Danilevskimi Butovichami Buli voni j rodichami Yanovskih Petro Vasilovich mav druzhinu donku bunchukovogo tovarisha Gannu Ivanivnu Yanovsku 06 01 1829 yihnya dochka Dariya Petrivna starsha 1771 30 12 1807 u pershomu shlyubi bula za Grigoriyem Ivanovichem Yanovskim kolezkim protokolistom Yak vidomo z Gogoliv Yanovskih pohodiv Mikola Gogol Mirgorodskij krayeznavec Lyudmila Rozsoha vvazhaye sho Gogol znav Roshakovskih svoyih dalekih rodichiv Mozhlivo tomu v rannomu varianti komediyi Revizor Mikola Vasilovich sho lyubiv pereinakshuvati imena znajomih lyudej dlya literaturnih personazhiv nazvav odnogo zi svoyih geroyiv Rastakovskim PrimitkiKrivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini K Stilos 2009 S 316 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Tom chetvertyj P S K Tipo Litografiya S V Kulzhenko 1914 S 362 Krivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini S 316 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik S 363 Maslijchuk V Banda Gapki Yak grabuvali i vidkupalisya vid sudu v chasi Kotlyarevskogo Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik S 363 364 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik S 364 365 Postanovleniya Zenkovskago uezdnago ekstrennago zemskago sobraniya 14 dekabrya 1878 goda Poltava Tipografiya N Pigurenko 1879 S 3 Postanovleniya Zenkovskago ocherednago uezdnago zemskago sobraniya XVI go sozyva Poltava Tipografiya N Pigurenko 1880 S 15 292 301 303 Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gubernii Tom I Zenkovskij uezd Chast 2 Poltava Tipografiya I A Dohmana 1882 S 98 99 154 155 Spisok dvoryan vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Poltavskoj gubernii Izdan Poltavskim Dvoryanskim Deputatskim Sobraniem v 1898 godu Poltava Tipo Litografiya Poltavskago Gubernskago Pravleniya 1898 S 580 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik S 365 366 Rozsoha L Voloh Goroneskul sorochinskij sotnik do Dnya ukrayinskogo kozactva Memuary K A Roshahovskago vremeni osvobozhdeniya krestyan Kievskaya starina 1887 6 7 S 397 406 Bosko V Tri pokolinnya Roshakovskih z Roshahivki gromadski diyachi ta morski oficeri V Bosko Narodne slovo 2013 7 bereznya S 8 Bosko V Zazn stattya Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik S 366 Rozsoha L Zazn pracyaLiteraturaGricenko M Pani Roshakovski ta selo Novoselivka Zinkivshina ridnij kraj Istorichnij oglyad Ukl i lit red M M Gricenko Avt kol M M Gricenko A V Salij M S Tkachik A A Nesterenko G P Shevchenko Poltava Vidavec Shevchenko R V 2013 S 108 115 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Tom chetvertyj P S K Tipo Litografiya S V Kulzhenko 1914