Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комуністична партія Російської Федерації рос Коммунистическая партия Российской Федерации ліва російська політична парті

Російська комуністична партія

Російська комуністична партія

Комуністична партія Російської Федерації (рос. Коммунистическая партия Российской Федерации) — ліва російська політична партія. Це друга за розміром і найбільша опозиційна політична партія в Росії. Її іноді розглядають як наступника Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС) і КП РРСФР (створена в 1990 році), діяльність яких була призупинена в листопаді 1991 року указом президента РРСФР. 14 лютого 1993 року відбувся II надзвичайний відновлювально-об'єднавчий з'їзд партії. В березні 1993 року була зареєстрована як загальноросійська політична громадська організація «Комуністична партія Російської Федерації».

Комуністична партія Російської Федерації

рос. Коммунистическая партия Российской Федерации
image
Країнаimage Росія
Голова партіїЗюганов Геннадій Андрійович
Ген. секретарГеннадій Зюганов
Засновник
Геннадій Зюганов
Дата заснування14 лютого 1993
Штаб-квартира103051 Москва, Малий Сухарівський провулок, будинок 3, будівля 1
Ідеологія
Молодіжна організаціяЛКСМ РФ
Союзники та блокиimage КПУ

image ТПК
image КПК
image КПВ
image Компартія Куби
image КП США

image ПЄЛ
Членство в міжнародних організаціяхСКП—КПРС
Кількість членів (2016)162173
Місць у Державні думі
57 / 450
Місць у Раді Федерації
4 / 170
Офіційний колір (кольори)     червоний
Девіз
  • «Росія! Праця! Народовладдя! Соціалізм!»'
  • (рос. «Россия! Труд! Народовластие! Социализм!»)
Гімн
«Интернациона́л»
(«Інтернаціонал»)
Друкований органПравда
Офіційний сайтwww.kprf.ru

Лідери: Геннадій Зюганов, Іван Мельников, (раніше також Геннадій Селезньов, Валентин Купцов).

Історія

Створення партії

Комуністична партія РСФСР в складі КПРС була утворена в червні 1990 року на конференції російських комуністів, перетвореної в I (Установчий) з'їзд КП РРФСР. У червні — вересні 1990 року був сформований склад Центрального Комітету Компартії РРФСР на чолі з першим секретарем ЦК народним депутатом РРФСР Іваном Полозкова (і КП РРФСР завдяки цьому часто іменувалася в пресі «партією Полозкова»). 6 серпня 1991 І. Полозкова змінив Валентин Купцов. Після ліквідації спроби державного перевороту ДКНС в серпні 1991 року КП РРФСР була заборонена разом з КПРС.

На нараді комуністичних і робітничих партій СРСР 8-9 серпня 1992 був створений «Роскомсовет» — політична консультативно-координаційна рада комуністів Росії, яка поставила за мету відновлення єдиної комуністичної партії Росії. Нарада 14 листопада 1992 ухвалила рішення утворити на базі Роскомсовета Ініціативний оргкомітет по скликанню і проведенню з'їзду комуністів Росії.

30 листопада 1992 Конституційний суд скасував заборону Компартії РРФСР. Після цього в Ініціативний оргкомітет увійшов і став одним з його лідерів співголова Фронту Національного порятунку (ФНП) Геннадій Зюганов. 13-14 лютого 1993 в Клязьминському пансіонаті в Підмосков'ї відбувся II надзвичайний з'їзд комуністів Росії, на якому КП РРФСР була відновлена ​​під назвою Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ).

З'їзд обрав Центральний виконавчий комітет (ЦВК) з 148 осіб. Організаторами з'їзду спочатку планувалося, що в партії буде запроваджено інститут співголів, серед яких провідну роль гратиме Валентин Купцов. Проте генерал звинуватив В. Купцова в «горбачовізмі» і зажадав, щоб єдиним керівником партії був обраний Г. Зюганов, причому не на пленумі, а безпосередньо з'їздом. Макашов не залишав трибуну до тих пір, поки В. Купцов не дав обіцянку підтримати кандидатуру Г. Зюганова і не висувати своєї власної. Г. Зюганов був обраний головою КПРФ. За пропозицією Г. Зюганова були обрані 6 заступників голови: В. Купцов, Іван Рибкін, Михайло Лапшин, Віктор Зоркальцев, Юрій Бєлов. Голова та його заступники склали Президію ЦВК з 7 осіб.

У вересні 1993 року КПРФ засудила Указ Президента Єльцина про розпуск парламенту, але, на відміну від інших компартій, активної участі в події 21 вересня — 4 жовтня не брала. 5 жовтня діяльність партії була на 17 днів припинена владою.

Діяльність партії у період першої Державної думи

26 жовтня 1993 I Конференція КПРФ висунула загальфедеральний передвиборчий список кандидатів в депутати Державної Думи. На список КПРФ отримав 6 666 402 голоси (12,40 %) і, відповідно, 32 мандати за пропорційною системою. 10 кандидатів, висунутих КПРФ, перемогли в одномандатних округах. Крім того, 4 члена КПРФ були обрані за списками інших виборчих об'єднань: Георгій Лукава — за списком Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР), Євген Бученко та Іван Рибкін — Аграрної партії Росії (АПР), Жанна Лозинська — за списком Політичного руху «Жінки Росії» (ЖР).

До Ради Федерації були обрані 13 членів КПРФ (рахуючи Віктора Степанова, який вказав при реєстрації членство в складовій КПРФ — Союзі комуністів Карелії, і Василя Стародубцева, що був одночасно членом Аграрної партії Росії). Вже після виборів в КПРФ вступив депутат Ради Федерації В'ячеслав Зволінський.

У січні 1994 року в Держдумі склалася депутатська фракція КПРФ з 45 депутатів (32 — обрані у загальнофедеральному окрузі, 13 — за територіальними одномандатними округами). Головою фракції був обраний Г. Зюганов. На посаду Голови Державної Думи 13 січня 1994 фракція КПРФ висунула безпартійного члена фракції Валентина Ковальова, який зняв свою кандидатуру на користь Івана Рибкіна (член КПРФ; фракція АПР).

23 лютого 1994 фракція КПРФ у Держдумі голосувала за амністію членів ДКНС та учасників подій вересня-жовтня 1993.

Діяльність партії у період другої Державної думи

26 серпня 1995 відбулася III Всеросійська конференція КПРФ, на якій були сформовані списки кандидатів від КПРФ в Державну Думу другого скликання. Загальфедеральний список очолили Г. Зюганов, Аман Тулєєв (формально — безпартійний) і Світлана Горячева.

На КПРФ зайняв перше місце, зібравши 15 432 963 голосів (22,30 %).

Найбільшу підтримку на виборах 17 грудня 1995 КПРФ отримала в Північній Осетії (51,67 %), в Орловської області (44,85 %), в Дагестані (43,57 %), в Адигеї (41,12 %), в Тамбовської області (40,31 %), в Карачаєво-Черкесії (40,03 %), в Пензенській області (37,33 %), в Ульяновської області (37,16 %), в Амурській області (34,89 %), у Смоленській області (31,89 %), у Бєлгородській області (31,59 %), в Рязанської області (30,27 %).

У Думі другого скликання КПРФ отримала 157 мандатів (99 мандатів за пропорційною системою, 58 мандатів за територіальним мажоритарних округах). Крім 157 депутатів від власне КПРФ, в Думу пройшли 23 кандидати, яких КПРФ офіційно підтримувала (з числа незалежних, аграріїв і висуванців блоку «Влада — народу!»).

У фракції КПРФ у Державній Думі 16 січня 1996 зареєструвалося 149 депутатів, потім — 145. 11 депутатів за рішенням керівництва КПРФ були делеговані в Аграрну депутатську групу (в тому числі член КПРФ Володимир Зеленін, формально висунутий не партією, а виборцями), 6 — до групи «Народовладдя». Представник КПРФ Геннадій Селезньов був обраний Головою Державної Думи.

IV Всеросійська конференція КПРФ 15 лютого 1996 підтримала висунуту ініціативною групою громадян кандидатуру Г. Зюганова на пост президента РФ. У лютому-березні 1996 навколо КПРФ був сформований Блок народно-патріотичних сил, який підтримував Г. Зюганова. У першому турі президентських виборів 16 червня 1996 року Зюганов отримав 24 211 790 голосів, або 32,04 % (друге місце, Борис Єльцин — 35,28 %), у другому турі 3 липня 1995 — 30 113 306 голосів, або 40, 31 % (Б. Єльцин — 53,82 %).

Після поразки на президентських виборах КПРФ в цілому в 1996-98 роках підтримувала уряд Віктора Черномирдіна: голосувала за затвердження його прем'єром, за бюджет тощо Після відставки з ініціативи президента Б. Єльцина навесні 1998 року уряду В. Черномирдіна, КПРФ виступала проти затвердження в Думі прем'єра Сергія Кирієнко, проте декілька членів КПРФ підтримали затвердження Кирієнка (оскільки в разі відмови була загроза розпуску Думи).

Навесні 1999 КПРФ наполягла на обговоренні в Думі питання про дострокове відсторонення Б. М. Єльцина від влади. Всі депутати — члени КПРФ (за винятком одного госпіталізованого за межами столиці) голосували за імпічмент.

Діяльність партії у період третьої Державної думи

На виборах 19 грудня 1999 КПРФ отримала по багатомандатному федеральному округу 16 195 569 голосів (24,29 %, 1-е місце) і, відповідно, 67 мандатів за пропорційною системою. По одномандатних територіальними округами пройшли 46 висуванців КПРФ, обрані за мажоритарною системою (разом: 113).

У фракції КПРФ у січні 2000 зареєструвалося 95 депутатів: 23 депутати від КПРФ були делеговані в агропромислову депутатську групу (АПДГ), троє депутатів від КПРФ залишилися поза фракціями, але приєдналися 6 членів КПРФ, обрані як незалежні, і 2 депутата від ДПА.

VI з'їзд КПРФ в січні 2000 висунув Г. Зюганова кандидатом у президенти Росії. На президентських виборах 26 березня 2000 року Зюганов отримав 21 928 471 голосів виборців (29,21 % — друге місце після Володимира Путіна).

20 лютого 2001 року Зюганов заявив в Думі, що фракція КПРФ приступає до збору підписів за розгляд питання про недовіру уряду Михайла Касьянова. 14 березня 2001 за недовіру голосували тільки КПРФ (за винятком 4-х депутатів) і Агропромислова група, а також окремі депутати з інших фракцій (126 — «за», 76 — «проти», 5 — утрималися, 244 не голосували).

Навесні 2002 року, після того, як рішенням Держдуми у КПРФ були відібрані пости голів шести думських комітетів, пленум ЦК КПРФ ухвалив рішення, яке зобов'язує комуністів покинути і ті пости, що їм залишилися. Селезньов відмовився виконати дане рішення і 25 травня 2002 пленумом ЦК КПРФ був виключений з КПРФ.

Фракція КПРФ голосувала проти проектів урядових бюджетів, закону, що дозволяв виселення боржників із квартир про несплату.

Діяльність партії у період четвертої Державної думи

6 вересня 2003 перший етап IX з'їзду КПРФ затвердив списки кандидатів (загальфедеральний і по округах) в Державну Думу 4-го скликання. У першу трійку увійшли Г. Зюганов, М. Кондратенко та М. Харитонов. На думських виборах 7 грудня 2003 КПРФ отримала, згідно з офіційними даними, 7 647 820 голосів (тобто 12,61 %) і 52 мандати (40 по списку, 12 висуванців у мажоритарних округах).

На пленумі ЦК КПРФ, що відбувся 27 грудня 2003, група Генадія Семігіна, скориставшись низьким для КПРФ результатом виборів до Держдуми, зробила невдалу спробу відсторонити Зюганова від керівництва партією.

На виборах Президента Росії 14 березня 2004 кандидат від КПРФ Микола Харитонов отримав, за офіційними даними, 13,69 % голосів, посівши 2-е місце після В. Путіна. Представники КПРФ заявили про фальсифікації, Г. Зюганов направив з цього приводу звернення Генпрокурору РФ з проханням «взяти проведення прокурорської перевірки і розслідування кримінальних справ» за фактами фальсифікації «під особистий контроль».[]

У березні — червні 2004 року Держдума прийняла в трьох читаннях закон «Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування», фактично встановлює дозвільний порядок проведення акцій. Фракція КПРФ у всіх трьох читаннях голосувала проти.

18 травня 2004 Президія ЦК КПРФ виключив з партії Г. Семігіна за розкольницьку діяльність. 20 травня Семігін сам вийшов із фракції КПРФ. Навесні 2004 р. у всіх регіональних відділеннях КПРФ пройшли звітно-виборчі конференції в рамках боротьби із «семігінцямі». Своїх постів позбулися декілька перших секретарів (зокрема, в Калузькій та Володимирській областях і Карелії). Перед X з'їздом КПРФ антизюганівська опозиція спробувала взяти реванш членів КПРФ.

У липні і серпні 2004 року Держдума прийняла закон про монетизацію пільг, що передбачає заміну пільг мізерними грошовими компенсаціями. Фракція КПРФ голосувала проти в усіх трьох читаннях. У вересні 2004 року КПРФ виступила проти ініціативи Президента РФ з переходу на пропорційну систему обрання Держдуми і проти скасування прямих виборів губернаторів. У грудні 2004 року КПРФ провела ряд акцій протесту в регіонах Росії проти монетизації пільг.

Діяльність партії у період п'ятої Державної думи

image
Комуністи марширують під час першотравневих свят 2009 року в Сєверодвінську

22 вересня 2007 XII з'їзд КПРФ затвердив списки кандидатів від партії для участі у виборах депутатів Державної Думи V скликання. Федеральний список знову очолив Г. Зюганов. На виборах, що відбулися 2 грудня 2007 КПРФ набрала 8 046 886 голосів (11,57 %) і отримала 57 мандатів. 15 грудня 2007 на 12-у з'їзді КПРФ втретє висунуто кандидатом Г. Зюганова на пост президента Росії. На президентських виборах він отримав 13 243 550 (17,72 %).

У 2008 році після війни в Південній Осетії КПРФ підтримала лінію керівництва Росії, схваливши військові дії і визнання Південної Осетії і Абхазії. 8 липня 2009 на зустрічі з президентом США Бараком Обамою Зюганов заявив, що в очолюваної ним опозиції «є розбіжності з чинною в Росії влади з внутрішньої політики, але що стосується зовнішньої, то тут збіг думок майже повне — КПРФ виступає категорично проти розширення НАТО, проти розміщення американської ПРО в країнах Східної Європи» КПРФ виступила проти прийняття закону «Про поліцію» (зокрема, проти перейменування міліції в поліцію).

Структура КПРФ

Вищим керівним органом є з'їзд формально КПРФ. Він обирає склад ЦК, який обирає зі свого складу голову ЦК (лідера партії), його першого заступника і заступників звичайних, а також склад Президії ЦК (голова ЦК, його перший заступник і заступники входять до складу Президії ЦК за посадою). Головою ЦК КПРФ є Геннадій Зюганов, його першим заступником — Іван Мельников, простим заступником — Володимир Кашин.

При ЦК КПРФ існує Центральна консультативна Рада, його очолює А. Лук'янов. Секретаріат ЦК КПРФ формально є виконавчим і контрольним органом партії, однак, він підзвітний Президії ЦК. Ще одним контрольним органом є Центральна Контрольно-ревізійна комісія та її Президія. ЦКРК контролює дотримання статуту КПРФ членами та структурними підрозділами партії, здійснює контроль за веденням господарської діяльності партією та її регіональними відділеннями, а також розглядає скарги та апеляції комуністів на партійні стягнення і виключення з партії. Тобто формально виконує ще й функцію судової влади в партії. Комісія обирається з'їздом, Президія — з її складу.

Перші секретарі регіональних комітетів КПРФ обираються комітетами, а потім затверджуються Президією ЦК партії. Склад комітетів і КРК обирається на конференціях регіональних відділень.

При КПРФ існує молодіжне крило — Спілка Комуністичної Молоді Російської Федерації (СКМ РФ).

Примітки

  1. Bozóki, András; Ishiyama, John T. (2002). The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. с. 241. ISBN . Процитовано 19 October 2022.
  2. Nordsieck, Wolfram (2016). Russia. Parties and Elections in Europe (англ.). Процитовано 20 серпня 2018.
  3. Bozóki, A and Ishiyama, J (2002). The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe. p. 245.
  4. Antonova, Natalia (29 січня 2014). . themoscownews.com (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2014.
  5. (англ.). EuroNews. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  6. Bozóki, A and Ishiyama, J (2002). The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe. p. 241—245.
  7. Vorobyov, Niko (25 січня 2023). . Al Jazeera News (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2023.
  8. Greeting from the Communist Party of the Russian Federation (англ.). оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  9. «Звернення Г. А. Зюганова до Генерального прокурора РФ про фальсифікації на виборах Президента», 16.04.2004
  10. «Интерфакс»: Зюганов доволен результатами встречи с Обамой. Офіційний сайт КПРФ (рос.). оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 28 листопада 2023.
  11. Г.А.Зюганов: КПРФ против закона "О полиции". Как теперь будут называться отделения милиции: ГОПы? А ГИБДД, наверное, переименуют в "гоп-стоп". Офіційний сайт КПРФ (рос.). оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 28 листопада 2023.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комуністична партія Російської Федерації
  • Офіційний сайт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi ros Kommunisticheskaya partiya Rossijskoj Federacii liva rosijska politichna partiya Ce druga za rozmirom i najbilsha opozicijna politichna partiya v Rosiyi Yiyi inodi rozglyadayut yak nastupnika Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu KPRS i KP RRSFR stvorena v 1990 roci diyalnist yakih bula prizupinena v listopadi 1991 roku ukazom prezidenta RRSFR 14 lyutogo 1993 roku vidbuvsya II nadzvichajnij vidnovlyuvalno ob yednavchij z yizd partiyi V berezni 1993 roku bula zareyestrovana yak zagalnorosijska politichna gromadska organizaciya Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi ros Kommunisticheskaya partiya Rossijskoj FederaciiKrayina RosiyaGolova partiyiZyuganov Gennadij AndrijovichGen sekretarGennadij ZyuganovZasnovnikGennadij ZyuganovData zasnuvannya14 lyutogo 1993Shtab kvartira103051 Moskva Malij Suharivskij provulok budinok 3 budivlya 1IdeologiyaKomunizmMarksizm leninizmLivij nacionalizmSocialnij konservatizmRadyanskij patriotizmNeostalinizmMolodizhna organizaciyaLKSM RFSoyuzniki ta blokiKPU TPK KPK KPV Kompartiya Kubi KP SShA PYeLChlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahSKP KPRSKilkist chleniv 2016 162173Misc u Derzhavni dumi57 450Misc u Radi Federaciyi4 170Oficijnij kolir kolori chervonijDeviz Rosiya Pracya Narodovladdya Socializm ros Rossiya Trud Narodovlastie Socializm Gimn Internaciona l Internacional source source track track track track track track track track track track track track track track track track Drukovanij organPravdaOficijnij sajtwww kprf ru Lideri Gennadij Zyuganov Ivan Melnikov ranishe takozh Gennadij Seleznov Valentin Kupcov IstoriyaStvorennya partiyi Komunistichna partiya RSFSR v skladi KPRS bula utvorena v chervni 1990 roku na konferenciyi rosijskih komunistiv peretvorenoyi v I Ustanovchij z yizd KP RRFSR U chervni veresni 1990 roku buv sformovanij sklad Centralnogo Komitetu Kompartiyi RRFSR na choli z pershim sekretarem CK narodnim deputatom RRFSR Ivanom Polozkova i KP RRFSR zavdyaki comu chasto imenuvalasya v presi partiyeyu Polozkova 6 serpnya 1991 I Polozkova zminiv Valentin Kupcov Pislya likvidaciyi sprobi derzhavnogo perevorotu DKNS v serpni 1991 roku KP RRFSR bula zaboronena razom z KPRS Na naradi komunistichnih i robitnichih partij SRSR 8 9 serpnya 1992 buv stvorenij Roskomsovet politichna konsultativno koordinacijna rada komunistiv Rosiyi yaka postavila za metu vidnovlennya yedinoyi komunistichnoyi partiyi Rosiyi Narada 14 listopada 1992 uhvalila rishennya utvoriti na bazi Roskomsoveta Iniciativnij orgkomitet po sklikannyu i provedennyu z yizdu komunistiv Rosiyi 30 listopada 1992 Konstitucijnij sud skasuvav zaboronu Kompartiyi RRFSR Pislya cogo v Iniciativnij orgkomitet uvijshov i stav odnim z jogo lideriv spivgolova Frontu Nacionalnogo poryatunku FNP Gennadij Zyuganov 13 14 lyutogo 1993 v Klyazminskomu pansionati v Pidmoskov yi vidbuvsya II nadzvichajnij z yizd komunistiv Rosiyi na yakomu KP RRFSR bula vidnovlena pid nazvoyu Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi KPRF Z yizd obrav Centralnij vikonavchij komitet CVK z 148 osib Organizatorami z yizdu spochatku planuvalosya sho v partiyi bude zaprovadzheno institut spivgoliv sered yakih providnu rol gratime Valentin Kupcov Prote general zvinuvativ V Kupcova v gorbachovizmi i zazhadav shob yedinim kerivnikom partiyi buv obranij G Zyuganov prichomu ne na plenumi a bezposeredno z yizdom Makashov ne zalishav tribunu do tih pir poki V Kupcov ne dav obicyanku pidtrimati kandidaturu G Zyuganova i ne visuvati svoyeyi vlasnoyi G Zyuganov buv obranij golovoyu KPRF Za propoziciyeyu G Zyuganova buli obrani 6 zastupnikiv golovi V Kupcov Ivan Ribkin Mihajlo Lapshin Viktor Zorkalcev Yurij Byelov Golova ta jogo zastupniki sklali Prezidiyu CVK z 7 osib U veresni 1993 roku KPRF zasudila Ukaz Prezidenta Yelcina pro rozpusk parlamentu ale na vidminu vid inshih kompartij aktivnoyi uchasti v podiyi 21 veresnya 4 zhovtnya ne brala 5 zhovtnya diyalnist partiyi bula na 17 dniv pripinena vladoyu Diyalnist partiyi u period pershoyi Derzhavnoyi dumi 26 zhovtnya 1993 I Konferenciya KPRF visunula zagalfederalnij peredviborchij spisok kandidativ v deputati Derzhavnoyi Dumi Na spisok KPRF otrimav 6 666 402 golosi 12 40 i vidpovidno 32 mandati za proporcijnoyu sistemoyu 10 kandidativ visunutih KPRF peremogli v odnomandatnih okrugah Krim togo 4 chlena KPRF buli obrani za spiskami inshih viborchih ob yednan Georgij Lukava za spiskom Liberalno demokratichnoyi partiyi Rosiyi LDPR Yevgen Buchenko ta Ivan Ribkin Agrarnoyi partiyi Rosiyi APR Zhanna Lozinska za spiskom Politichnogo ruhu Zhinki Rosiyi ZhR Do Radi Federaciyi buli obrani 13 chleniv KPRF rahuyuchi Viktora Stepanova yakij vkazav pri reyestraciyi chlenstvo v skladovij KPRF Soyuzi komunistiv Kareliyi i Vasilya Starodubceva sho buv odnochasno chlenom Agrarnoyi partiyi Rosiyi Vzhe pislya viboriv v KPRF vstupiv deputat Radi Federaciyi V yacheslav Zvolinskij U sichni 1994 roku v Derzhdumi sklalasya deputatska frakciya KPRF z 45 deputativ 32 obrani u zagalnofederalnomu okruzi 13 za teritorialnimi odnomandatnimi okrugami Golovoyu frakciyi buv obranij G Zyuganov Na posadu Golovi Derzhavnoyi Dumi 13 sichnya 1994 frakciya KPRF visunula bezpartijnogo chlena frakciyi Valentina Kovalova yakij znyav svoyu kandidaturu na korist Ivana Ribkina chlen KPRF frakciya APR 23 lyutogo 1994 frakciya KPRF u Derzhdumi golosuvala za amnistiyu chleniv DKNS ta uchasnikiv podij veresnya zhovtnya 1993 Diyalnist partiyi u period drugoyi Derzhavnoyi dumi 26 serpnya 1995 vidbulasya III Vserosijska konferenciya KPRF na yakij buli sformovani spiski kandidativ vid KPRF v Derzhavnu Dumu drugogo sklikannya Zagalfederalnij spisok ocholili G Zyuganov Aman Tulyeyev formalno bezpartijnij i Svitlana Goryacheva Na KPRF zajnyav pershe misce zibravshi 15 432 963 golosiv 22 30 Najbilshu pidtrimku na viborah 17 grudnya 1995 KPRF otrimala v Pivnichnij Osetiyi 51 67 v Orlovskoyi oblasti 44 85 v Dagestani 43 57 v Adigeyi 41 12 v Tambovskoyi oblasti 40 31 v Karachayevo Cherkesiyi 40 03 v Penzenskij oblasti 37 33 v Ulyanovskoyi oblasti 37 16 v Amurskij oblasti 34 89 u Smolenskij oblasti 31 89 u Byelgorodskij oblasti 31 59 v Ryazanskoyi oblasti 30 27 U Dumi drugogo sklikannya KPRF otrimala 157 mandativ 99 mandativ za proporcijnoyu sistemoyu 58 mandativ za teritorialnim mazhoritarnih okrugah Krim 157 deputativ vid vlasne KPRF v Dumu projshli 23 kandidati yakih KPRF oficijno pidtrimuvala z chisla nezalezhnih agrariyiv i visuvanciv bloku Vlada narodu U frakciyi KPRF u Derzhavnij Dumi 16 sichnya 1996 zareyestruvalosya 149 deputativ potim 145 11 deputativ za rishennyam kerivnictva KPRF buli delegovani v Agrarnu deputatsku grupu v tomu chisli chlen KPRF Volodimir Zelenin formalno visunutij ne partiyeyu a viborcyami 6 do grupi Narodovladdya Predstavnik KPRF Gennadij Seleznov buv obranij Golovoyu Derzhavnoyi Dumi IV Vserosijska konferenciya KPRF 15 lyutogo 1996 pidtrimala visunutu iniciativnoyu grupoyu gromadyan kandidaturu G Zyuganova na post prezidenta RF U lyutomu berezni 1996 navkolo KPRF buv sformovanij Blok narodno patriotichnih sil yakij pidtrimuvav G Zyuganova U pershomu turi prezidentskih viboriv 16 chervnya 1996 roku Zyuganov otrimav 24 211 790 golosiv abo 32 04 druge misce Boris Yelcin 35 28 u drugomu turi 3 lipnya 1995 30 113 306 golosiv abo 40 31 B Yelcin 53 82 Pislya porazki na prezidentskih viborah KPRF v cilomu v 1996 98 rokah pidtrimuvala uryad Viktora Chernomirdina golosuvala za zatverdzhennya jogo prem yerom za byudzhet tosho Pislya vidstavki z iniciativi prezidenta B Yelcina navesni 1998 roku uryadu V Chernomirdina KPRF vistupala proti zatverdzhennya v Dumi prem yera Sergiya Kiriyenko prote dekilka chleniv KPRF pidtrimali zatverdzhennya Kiriyenka oskilki v razi vidmovi bula zagroza rozpusku Dumi Navesni 1999 KPRF napolyagla na obgovorenni v Dumi pitannya pro dostrokove vidstoronennya B M Yelcina vid vladi Vsi deputati chleni KPRF za vinyatkom odnogo gospitalizovanogo za mezhami stolici golosuvali za impichment Diyalnist partiyi u period tretoyi Derzhavnoyi dumi Na viborah 19 grudnya 1999 KPRF otrimala po bagatomandatnomu federalnomu okrugu 16 195 569 golosiv 24 29 1 e misce i vidpovidno 67 mandativ za proporcijnoyu sistemoyu Po odnomandatnih teritorialnimi okrugami projshli 46 visuvanciv KPRF obrani za mazhoritarnoyu sistemoyu razom 113 U frakciyi KPRF u sichni 2000 zareyestruvalosya 95 deputativ 23 deputati vid KPRF buli delegovani v agropromislovu deputatsku grupu APDG troye deputativ vid KPRF zalishilisya poza frakciyami ale priyednalisya 6 chleniv KPRF obrani yak nezalezhni i 2 deputata vid DPA VI z yizd KPRF v sichni 2000 visunuv G Zyuganova kandidatom u prezidenti Rosiyi Na prezidentskih viborah 26 bereznya 2000 roku Zyuganov otrimav 21 928 471 golosiv viborciv 29 21 druge misce pislya Volodimira Putina 20 lyutogo 2001 roku Zyuganov zayaviv v Dumi sho frakciya KPRF pristupaye do zboru pidpisiv za rozglyad pitannya pro nedoviru uryadu Mihajla Kasyanova 14 bereznya 2001 za nedoviru golosuvali tilki KPRF za vinyatkom 4 h deputativ i Agropromislova grupa a takozh okremi deputati z inshih frakcij 126 za 76 proti 5 utrimalisya 244 ne golosuvali Navesni 2002 roku pislya togo yak rishennyam Derzhdumi u KPRF buli vidibrani posti goliv shesti dumskih komitetiv plenum CK KPRF uhvaliv rishennya yake zobov yazuye komunistiv pokinuti i ti posti sho yim zalishilisya Seleznov vidmovivsya vikonati dane rishennya i 25 travnya 2002 plenumom CK KPRF buv viklyuchenij z KPRF Frakciya KPRF golosuvala proti proektiv uryadovih byudzhetiv zakonu sho dozvolyav viselennya borzhnikiv iz kvartir pro nesplatu Diyalnist partiyi u period chetvertoyi Derzhavnoyi dumi 6 veresnya 2003 pershij etap IX z yizdu KPRF zatverdiv spiski kandidativ zagalfederalnij i po okrugah v Derzhavnu Dumu 4 go sklikannya U pershu trijku uvijshli G Zyuganov M Kondratenko ta M Haritonov Na dumskih viborah 7 grudnya 2003 KPRF otrimala zgidno z oficijnimi danimi 7 647 820 golosiv tobto 12 61 i 52 mandati 40 po spisku 12 visuvanciv u mazhoritarnih okrugah Na plenumi CK KPRF sho vidbuvsya 27 grudnya 2003 grupa Genadiya Semigina skoristavshis nizkim dlya KPRF rezultatom viboriv do Derzhdumi zrobila nevdalu sprobu vidstoroniti Zyuganova vid kerivnictva partiyeyu Na viborah Prezidenta Rosiyi 14 bereznya 2004 kandidat vid KPRF Mikola Haritonov otrimav za oficijnimi danimi 13 69 golosiv posivshi 2 e misce pislya V Putina Predstavniki KPRF zayavili pro falsifikaciyi G Zyuganov napraviv z cogo privodu zvernennya Genprokuroru RF z prohannyam vzyati provedennya prokurorskoyi perevirki i rozsliduvannya kriminalnih sprav za faktami falsifikaciyi pid osobistij kontrol neyakisne dzherelo U berezni chervni 2004 roku Derzhduma prijnyala v troh chitannyah zakon Pro zbori mitingi demonstraciyi hodi i piketuvannya faktichno vstanovlyuye dozvilnij poryadok provedennya akcij Frakciya KPRF u vsih troh chitannyah golosuvala proti 18 travnya 2004 Prezidiya CK KPRF viklyuchiv z partiyi G Semigina za rozkolnicku diyalnist 20 travnya Semigin sam vijshov iz frakciyi KPRF Navesni 2004 r u vsih regionalnih viddilennyah KPRF projshli zvitno viborchi konferenciyi v ramkah borotbi iz semigincyami Svoyih postiv pozbulisya dekilka pershih sekretariv zokrema v Kaluzkij ta Volodimirskij oblastyah i Kareliyi Pered X z yizdom KPRF antizyuganivska opoziciya sprobuvala vzyati revansh chleniv KPRF U lipni i serpni 2004 roku Derzhduma prijnyala zakon pro monetizaciyu pilg sho peredbachaye zaminu pilg mizernimi groshovimi kompensaciyami Frakciya KPRF golosuvala proti v usih troh chitannyah U veresni 2004 roku KPRF vistupila proti iniciativi Prezidenta RF z perehodu na proporcijnu sistemu obrannya Derzhdumi i proti skasuvannya pryamih viboriv gubernatoriv U grudni 2004 roku KPRF provela ryad akcij protestu v regionah Rosiyi proti monetizaciyi pilg Diyalnist partiyi u period p yatoyi Derzhavnoyi dumi Komunisti marshiruyut pid chas pershotravnevih svyat 2009 roku v Syeverodvinsku 22 veresnya 2007 XII z yizd KPRF zatverdiv spiski kandidativ vid partiyi dlya uchasti u viborah deputativ Derzhavnoyi Dumi V sklikannya Federalnij spisok znovu ocholiv G Zyuganov Na viborah sho vidbulisya 2 grudnya 2007 KPRF nabrala 8 046 886 golosiv 11 57 i otrimala 57 mandativ 15 grudnya 2007 na 12 u z yizdi KPRF vtretye visunuto kandidatom G Zyuganova na post prezidenta Rosiyi Na prezidentskih viborah vin otrimav 13 243 550 17 72 U 2008 roci pislya vijni v Pivdennij Osetiyi KPRF pidtrimala liniyu kerivnictva Rosiyi shvalivshi vijskovi diyi i viznannya Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi 8 lipnya 2009 na zustrichi z prezidentom SShA Barakom Obamoyu Zyuganov zayaviv sho v ocholyuvanoyi nim opoziciyi ye rozbizhnosti z chinnoyu v Rosiyi vladi z vnutrishnoyi politiki ale sho stosuyetsya zovnishnoyi to tut zbig dumok majzhe povne KPRF vistupaye kategorichno proti rozshirennya NATO proti rozmishennya amerikanskoyi PRO v krayinah Shidnoyi Yevropi KPRF vistupila proti prijnyattya zakonu Pro policiyu zokrema proti perejmenuvannya miliciyi v policiyu Struktura KPRFVishim kerivnim organom ye z yizd formalno KPRF Vin obiraye sklad CK yakij obiraye zi svogo skladu golovu CK lidera partiyi jogo pershogo zastupnika i zastupnikiv zvichajnih a takozh sklad Prezidiyi CK golova CK jogo pershij zastupnik i zastupniki vhodyat do skladu Prezidiyi CK za posadoyu Golovoyu CK KPRF ye Gennadij Zyuganov jogo pershim zastupnikom Ivan Melnikov prostim zastupnikom Volodimir Kashin Pri CK KPRF isnuye Centralna konsultativna Rada jogo ocholyuye A Luk yanov Sekretariat CK KPRF formalno ye vikonavchim i kontrolnim organom partiyi odnak vin pidzvitnij Prezidiyi CK She odnim kontrolnim organom ye Centralna Kontrolno revizijna komisiya ta yiyi Prezidiya CKRK kontrolyuye dotrimannya statutu KPRF chlenami ta strukturnimi pidrozdilami partiyi zdijsnyuye kontrol za vedennyam gospodarskoyi diyalnosti partiyeyu ta yiyi regionalnimi viddilennyami a takozh rozglyadaye skargi ta apelyaciyi komunistiv na partijni styagnennya i viklyuchennya z partiyi Tobto formalno vikonuye she j funkciyu sudovoyi vladi v partiyi Komisiya obirayetsya z yizdom Prezidiya z yiyi skladu Pershi sekretari regionalnih komitetiv KPRF obirayutsya komitetami a potim zatverdzhuyutsya Prezidiyeyu CK partiyi Sklad komitetiv i KRK obirayetsya na konferenciyah regionalnih viddilen Pri KPRF isnuye molodizhne krilo Spilka Komunistichnoyi Molodi Rosijskoyi Federaciyi SKM RF PrimitkiBozoki Andras Ishiyama John T 2002 The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe angl M E Sharpe s 241 ISBN 978 0 7656 1389 9 Procitovano 19 October 2022 Nordsieck Wolfram 2016 Russia Parties and Elections in Europe angl Procitovano 20 serpnya 2018 Bozoki A and Ishiyama J 2002 The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe p 245 Antonova Natalia 29 sichnya 2014 themoscownews com angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 angl EuroNews 11 chervnya 2013 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 19 grudnya 2020 Bozoki A and Ishiyama J 2002 The Communist Successor Parties of Central and Eastern Europe p 241 245 Vorobyov Niko 25 sichnya 2023 Al Jazeera News angl Arhiv originalu za 8 bereznya 2023 Greeting from the Communist Party of the Russian Federation angl originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 19 serpnya 2021 Zvernennya G A Zyuganova do Generalnogo prokurora RF pro falsifikaciyi na viborah Prezidenta 16 04 2004 Interfaks Zyuganov dovolen rezultatami vstrechi s Obamoj Oficijnij sajt KPRF ros originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 28 listopada 2023 G A Zyuganov KPRF protiv zakona O policii Kak teper budut nazyvatsya otdeleniya milicii GOPy A GIBDD navernoe pereimenuyut v gop stop Oficijnij sajt KPRF ros originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 28 listopada 2023 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komunistichna partiya Rosijskoyi FederaciyiOficijnij sajt

Дата публікації:
Топ