Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

«Ліберально-демократична партія Росії — ЛДПР» (рос. ЛДПР — Либерально-демократическая партия России) — псевдоліберальна праворадикальна консервативна націоналістична політична партія в Російській Федерації. Створена 13 грудня 1989 року як Ліберально-демократична партія Радянського Союзу, нащадком якої є ЛДПР. З моменту створення позиціонує себе як опозиційна партія. З заснування до своєї смерті 6 квітня 2022 року лідером партії був Володимир Жириновський, нині цю посаду займає Леонід Слуцький.

ЛДПР — Ліберально-демократична партія Росії ЛДПР — Либерально-демократическая партия России


Країна	Росія
Голова партії	Леонід Слуцький
Засновник	Володимир Жириновський
Дата заснування	24 грудня 1992
Штаб-квартира	Москва

Ідеологія	Ультранаціоналізм Націонал-консерватизм Імперіалізм Вождизм Рашизм Неофашизм Монархізм
Кількість членів	235 651

Офіційний колір (кольори)	Темно-синій
Девіз	Свобода! Патриотизм! Закон!
Офіційний сайт	ldpr.ru

Історія

Див. також: Ліберально-демократична партія Радянського Союзу

Ліберально-демократична партія Росії

На перших думських виборах нової Росії 12 грудня 1993 року ЛДПР посіла перше місце, отримавши 22,92 % голосів виборців і 64 мандата.

1995 — 11,18 % голосів і 51 місце на виборах Держдуми.
1996 — кандидат у президенти від ЛДПР В. Жириновський посів п'яте місце з 5,70 % голосів.
1999 — 5,98 % голосів і 17 місць на виборах Держдуми (як ).
2000 — кандидат у президенти від ЛДПР В. Жириновський посів п'яте місце з 2,70 % голосів.
2003 — 11,45 % голосів і 36 місць на виборах Держдуми.
2004 — кандидат у президенти від ЛДПР О. Малишкін посів п'яте місце з 2,02 % голосів.
2007 — 8,14 % голосів і 40 місць на виборах Держдуми.
2008 — кандидат у президенти від ЛДПР В. Жириновський посів третє місце з 9,35 % голосів.

Представництво партії на різних рівнях влади 2007 року

Депутати Державної Думи — 35 осіб (у грудні до нового скликання обрали 40 представників партії);
Депутати Законодавчих Зборів суб'єктів Федерації — 146 осіб;
Вибрані Голови адміністрацій районів (міст) — 12 осіб;
Чиновники органів Державної влади суб'єктів Федерації — 27 осіб;
Чиновники органів влади місцевого самоврядування — 10 осіб;
Депутати Законодавчих Зборів обласних центрів і великих міст — 37 осіб;
Депутати муніципалітетів та особи, що заміняють виборні посади в органах місцевого самоврядування (МСУ) — 838 осіб.

Загалом: 1105 осіб.

Ідеологія

Згідно з офіційною програмою ЛДПР, партія виступає за лібералізм та демократію. ЛДПР категорично заперечує комуністичну ідеологію та марксизм загалом. При цьому вважається, що головним виразником інтересів людей і суспільства є держава і що всі інтереси громадян повинні бути їй підпорядковані. Особиста свобода також визнається тою мірою, якою вона не суперечить державним і суспільним інтересами. Позиція ЛДПР щодо до корпоративної власності полягає в тому, що держава повинна здійснювати над нею жорсткий контроль. Попри свою назву, ЛДПР, як правило, описується як радикальна націоналістична партія.

Голова партії

Жириновський Володимир Вольфович 21 грудня 2011 — 6 квітня 2022 року;
(в. о.) 6 квітня —27 травня 2022 року;
Слуцький Леонід Едуардович — з 27 травня 2022 року

Критика

Згідно з точкою зору більшості політологів^[], ЛДПР є «партією однієї людини» (Жириновського), а її програма не відповідає принципам ні лібералізму, ні ліберальної демократії. Навпаки, популістська ідеологія ЛДПР не носить системного характеру і близька до крайнього націоналізму і етатизму. Політологи також відзначають, що ЛДПР фактично не є опозиційною партією, а активно грає на боці влади. Так, на думку директора Алтайської школи політичних досліджень професора Юрія Чернишова, «Спецпроєкт ЛДПР» виконує для влади роль нейтралізатора протестного і маргінального електорату. Як вважає професор, Жириновський і його партія корисні владі ще й тому, що через них вона може організовувати інформаційні акції на межі провокацій, зондувати суспільство, перевіряти, наскільки воно ще готове посунутися в бік авторитаризму.

Примітки

Neofascism // Britannica.
[1] [ 2016-01-30 у Wayback Machine.] Сведения о региональных отделениях Политической партии «Ліберально-демократическая партия России» (по состоянию на 13 марта 2014 г.)

Посилання

Офіційний сайт ЛДПР [Архівовано 23 грудня 2012 у WebCite]

[Britannica-1] Neofascism // Britannica.

[2] [1] [ 2016-01-30 у Wayback Machine.] Сведения о региональных отделениях Политической партии «Ліберально-демократическая партия России» (по состоянию на 13 марта 2014 г.)