Рональд Інґлегарт | ||||
---|---|---|---|---|
Соціологія | ||||
Рональд Інґлегарт читає лекцію на КНУ імені Тараса Шевченка, 21 квітня 2011 року | ||||
Народження | 5 вересня 1934 Мілвокі, штат Вісконсин, США | |||
Смерть | 8 травня 2021 (86 років) Енн-Арбор, Мічиган, США | |||
Громадянство (підданство) | США | |||
Знання мов | | |||
Діяльність | | |||
Викладав | Університет Мічигану[4] і Вища школа економіки (Москва) | |||
Член | Американська академія мистецтв і наук | |||
Науковий ступінь | доктор філософії | |||
Основні інтереси | соціологія, політологія, цінності, , суспільна думка | |||
Значні ідеї | засновник (70-ті роки ХХ століття), , культура, , | |||
Alma mater | Чиказький університет | |||
Історичний період | ||||
Нагороди | d (2011) | |||
polisci.lsa.umich.edu/faculty/ringlehart.html | ||||
|
Рональд Інґлегарт, Рональд Інґлгарт (англ. Ronald F. Inglehart; 5 вересня 1934 року, Мілвокі, Вісконсин — 8 травня 2021) — американський соціолог та політолог, який працював у Мічиганському Університеті. Він був директором Центру політичних досліджень при Інституті соціальних досліджень Університету штату Мічиган, професором та координатором міжнародного дослідницького проєкту «Огляд цінностей світу» (англ. World Values Survey). Наукові інтереси — порівняльні дослідження у сфері політичного розвитку та політичної психології, вивчення ціннісних змін у сучасних суспільствах та їх соціально-політичних наслідків. У сімдесятих роках він розробив теорію .
Біографія
Освіта. Кар'єра
Рональд Інґлгарт навчався в Північнозахідному університеті, де у 1956 році отримав ступінь бакалавра. Потім продовжив освіту в Чиказькому університеті, де у 1962 році здобув ступінь магістра, а в 1967 році — докторську ступінь. Він викладав в Університеті штату Мічиган з 1966 по 1978 рік, а з 1978 року працював професором політології. Як запрошений професор, він також читав лекції в університетах Женеви, Лейдена, Кіото, Берліна та Рима. Протягом 1970-х до 1990-х років Інґлгарт був активно зайнятий дослідницькими проєктами Євробарометра, які фінансувалися Комісією Європейських Спільнот. У 1985 році Рональд Інґлгарт прийняв посаду програмного директора Центру політичних досліджень Інституту соціальних досліджень при Університеті штату Мічиган. З 1988 року він керував проєктом «Огляд цінностей світу». Протягом 1994—1997 років він був членом комітету міжнародної політичної науки при Американській асоціації політичної науки. Інґлгарт також був учасником редколегій журналів «Уряд і опозиція» (Government and Opposition, з 1987 року), «Міжнародний журнал суспільної думки» (International Journal of Public Opinion, з 1988 року) та «Політика та індивід» (Politics and the Individual, з 1992 року)[1].
Постматеріалізм
У 70-х роках Рональд Інґлегарт створює теорію . Постматеріалізм являє собою істотний зсув у стратегіях виживання, увага до економічних параметрів життя зменшується, на перший план виходять аспекти суб'єктивного добробуту.[2] Постмодернізація у передових індустріальних суспільствах та суспільствах, що індустріалізуються, проявляється у двох основних тенденціях: системи цінностей змінюються, на перший план виходять «постматеріальні» цінності, інституоналізаційна структура, що базується на ієрархічній бюрократичній організації, втрачає підтримку населення і все менше відповідає системі , що змінюється.
Основні тези
- Для постматеріалізму характерна хоча б незначна залученість до добровільного служіння суспільству.
- Солідарність не залежить від постматеріалізму та соціальної позиції.
- Постматеріалізм сприяє зростанню важливості сім'ї.
- Постматеріалізм та високе суспільне становище в суспільстві стимулюють інтерес до політики.
- Кореляція між постматеріалізмом та безробіттям від'ємна.
- Державне управління недостатньо конкурентоспроможне порівняно із неурядовими ринковими структурами.
- Авторитет та влада втрачають традиційну значущість та повагу.
- Політика набуває вигляду самостійного індивідуального заняття, люди все більше залучаються до безпосередніх дій чи прийняття рішень.
- Стираються класові межі, максимізуються індивідуальні права.
Основні праці
«Тиха революція» (1977) та «Культурний зсув у розвиненому індустріальному суспільстві»(1989)
В праці The Silent Revolution (Тиха революція), виданій у 1977 Інґлегарт виявив значний зсув у ціннісних орієнтаціях населення розвинених індустріальних суспільств. У своїй книзі 1989 «Культурні зрушення в розвиненому індустріальному суспільстві» (Culture Shift in Advanced Industrial Society) Інґлегарт використовує велику кількість рядів даних обстежень, що проводилися у 26 країнах в період з 1970 по 1988 для аналізу культурних змін, які відбуваються, коли молоде покоління поступово замінює старе серед дорослого населення. Ці зміни мають далекосяжні політичні наслідки. Інглхарт аналізує зміни у релігійних віруваннях, мотиваціях у роботі, політичні конфлікти, ставлення до дітей і сім'ї, ставлення до розлучень, абортів і гомосексуальності.
«Модернізація та постмодернізація»
Основною темою книги «Модернізація та постмодернізація»(1997 рік) є ідея, що зміни у світогляді відбивають зміни в економічній і політичному середовищі, проте це відбувається зі зміною поколінь. Інґлегарт припустив, що індустріалізація призводить до змін, таких як масова мобілізація і зменшення відмінностей у гендерних ролях. Після індустріалізації розвиненого індустріального суспільства відбуваються значущі зрушення в цінностях, зменшується роль [en]. Постмодерн принесе нові соціальні зміни, включаючи демократизаці політичних інститутів і скорочення державних соціалістичних режимів.
Rising Tide: Gender Equality and Cultural Change Around the World
Написана у співавторстві з Піппою Норріс у 2003 році праця концентрується на дослідженні змін, що відбулися у двадцятому столітті із традиційними гендерними ролями. Дослідження показує, як модернізація змінила ставлення до гендерної рівності та аналізує політичні наслідки. У праці порівнюються особливості ставлення до гендерної рівності в усьому світі, за результатами даних, зібраних майже у 70 країнах, починаючи від багатих до бідних, від аграрних до постіндустріальних суспільств.
Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide
Наступна праця — «Духовне і світське. Релігія та політика в світі» (2004 рік, у співавторстві з Піппою Норріс) базується на базі нових фактичних даних, зібраних на четвертій хвилі проєкту Всесвітнє дослідження цінностей (з 1981 по 2001 рік у 80 спільнотах, що охоплюють більшість основних релігій світу. Автори доходять висновку, що релігійність зберігається найбільш сильно серед уразливих груп населення, особливо в бідних і бездержавних країнах, де особисте виживання сполучено з найбільшою кількістю небезпек та ризиків. З іншого боку, систематичне руйнування традиційних релігійних практик, цінностей та переконань можуть мати місце серед найбільш процвітаючих шарів у багатих країнах. Але водночас зростає частка населення в багатих і бідних країнах, що витрачає час на роздуми про сенс і мету життя. Стверджується, що в розвинених країнах, церкви вже не відіграють ролі основного життєвого орієнтира, проте питання духовності в широкому сенсі залишаються актуальними та надзвичайно важливими.
Modernization, Cultural Change, and Democracy. The Human Development Sequence
Модернізація, культурні зміни й демократія. У співпраці з К. Вельзелом, у 2005 році. Спираючись на дані досліджень, що охоплюють 85 % населення світу, автори стверджують, що модернізація в процесі розвитку людини, в якому економічний розвиток, культурні зміни, які роблять окремі автономії, гендерна рівність і демократія стають все імовірнішим. Ця книга показує, що основні цінності й переконання людей змінюються, таким чином, щоб вплинути на їхнє політичну, сексуальну, економічну і релігійну поведінку. Ці зміни приблизно передбачувані: значною мірою, вони можуть бути пояснені переглянутим варіантом теорії модернізації. Представлені моделі соціальних змін, що передбачають шляхи, якими системи цінностей, швидше за все, будуть розвиватися в найближчі десятиліття. Вони показують, що масові цінності відіграють вирішальну роль у становленні й розквіті демократичних інститутів.
Cosmopolitan Communications
Остання книга, яку Інґлегарт, написав з Піппою Норріс. У роботі він стверджує, що суспільства з усього світу відчувають потік інформації з різних каналів, обмін відбувається за межами місцевих громад і навіть національних кордонів, тобто можна говорити про поширення космополітичної комунікації. Ця книга розвиває нові теоретичні основи для розуміння міжнародних зв'язків і використовує це, щоб визначити умови, за яких глобальні зв'язки, швидше за все, несуть загрозу культурному розмаїттю. Автори аналізують емпіричні дані на глобальному рівні та рівні окремих суспільств, вивчаючи світогляд і переконання людей. Дослідження спирається на дані Всесвітнього дослідження цінностей, що охоплюють 90 суспільств у всіх основних регіонах світу (1981—2007 роки). У висновку розглядаються наслідки розглянутих ідей для політики в галузі культури.
Нещодавні публікації
- Norris, Pippa, and Ronald F. Inglehart. 2009. Cosmopolitan communications: Cultural diversity in a globalized world. New York: Cambridge University Press. Abstract.
- Inglehart, Ronald F., and Christian Welzel. 2005. Modernization, cultural change, and democracy: the human development sequence. New York: Cambridge University Press.
- Inglehart, Ronald F., and Pippa Norris. 2004. Sacred and Secular: Reexamining the Secularization Thesis. Cambridge University Press.
- Inglehart, Ronald F. 2004. Islam, Gender, Culture and Democracy: Findings from the Values Surveys. Ontario: de Sitter Publications. Abstract.
- Inglehart, Ronald F., Miguel Basanez, Jaime Diez-Medrano, Loek Halman, and Ruud Luijkx. 2004. Human Beliefs and Values: a Cross-cultural Sourcebook based on the 1999—2002 Value Surveys. Mexico City: Siglo XXI.
- Inglehart, Ronald F., and Pippa Norris. 2003. Rising Tide: Gender Equality and Cultural Change Around the World. New York: Cambridge University Press. Abstract.
- Inglehart, Ronald F. 2003. Culture and Social Change: Findings from the Value Surveys. Leiden: Brill Academic Publishers.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- . Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- А. Ручка. Інґлгарт Рональд // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.283
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2015) |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Ronald InglegartSociologiyaRonald Inglegart chitaye lekciyu na KNU imeni Tarasa Shevchenka 21 kvitnya 2011 rokuNarodzhennya 5 veresnya 1934 1934 09 05 Milvoki shtat Viskonsin SShASmert 8 travnya 2021 2021 05 08 86 rokiv Enn Arbor Michigan SShAGromadyanstvo piddanstvo SShAZnannya mov anglijska 1 2 3 Diyalnist politolog sociolog vikladach universitetu politikVikladav Universitet Michiganu 4 i Visha shkola ekonomiki Moskva Chlen Amerikanska akademiya mistectv i naukNaukovij stupin doktor filosofiyiOsnovni interesi sociologiya politologiya cinnosti suspilna dumkaZnachni ideyi zasnovnik 70 ti roki HH stolittya kultura Alma mater Chikazkij universitetIstorichnij periodNagorodi d 2011 polisci lsa umich edu faculty ringlehart html Ronald Inglegart Ronald Inglgart angl Ronald F Inglehart 5 veresnya 1934 roku Milvoki Viskonsin 8 travnya 2021 amerikanskij sociolog ta politolog yakij pracyuvav u Michiganskomu Universiteti Vin buv direktorom Centru politichnih doslidzhen pri Instituti socialnih doslidzhen Universitetu shtatu Michigan profesorom ta koordinatorom mizhnarodnogo doslidnickogo proyektu Oglyad cinnostej svitu angl World Values Survey Naukovi interesi porivnyalni doslidzhennya u sferi politichnogo rozvitku ta politichnoyi psihologiyi vivchennya cinnisnih zmin u suchasnih suspilstvah ta yih socialno politichnih naslidkiv U simdesyatih rokah vin rozrobiv teoriyu BiografiyaOsvita Kar yera Ronald Inglgart navchavsya v Pivnichnozahidnomu universiteti de u 1956 roci otrimav stupin bakalavra Potim prodovzhiv osvitu v Chikazkomu universiteti de u 1962 roci zdobuv stupin magistra a v 1967 roci doktorsku stupin Vin vikladav v Universiteti shtatu Michigan z 1966 po 1978 rik a z 1978 roku pracyuvav profesorom politologiyi Yak zaproshenij profesor vin takozh chitav lekciyi v universitetah Zhenevi Lejdena Kioto Berlina ta Rima Protyagom 1970 h do 1990 h rokiv Inglgart buv aktivno zajnyatij doslidnickimi proyektami Yevrobarometra yaki finansuvalisya Komisiyeyu Yevropejskih Spilnot U 1985 roci Ronald Inglgart prijnyav posadu programnogo direktora Centru politichnih doslidzhen Institutu socialnih doslidzhen pri Universiteti shtatu Michigan Z 1988 roku vin keruvav proyektom Oglyad cinnostej svitu Protyagom 1994 1997 rokiv vin buv chlenom komitetu mizhnarodnoyi politichnoyi nauki pri Amerikanskij asociaciyi politichnoyi nauki Inglgart takozh buv uchasnikom redkolegij zhurnaliv Uryad i opoziciya Government and Opposition z 1987 roku Mizhnarodnij zhurnal suspilnoyi dumki International Journal of Public Opinion z 1988 roku ta Politika ta individ Politics and the Individual z 1992 roku 1 PostmaterializmU 70 h rokah Ronald Inglegart stvoryuye teoriyu Postmaterializm yavlyaye soboyu istotnij zsuv u strategiyah vizhivannya uvaga do ekonomichnih parametriv zhittya zmenshuyetsya na pershij plan vihodyat aspekti sub yektivnogo dobrobutu 2 Postmodernizaciya u peredovih industrialnih suspilstvah ta suspilstvah sho industrializuyutsya proyavlyayetsya u dvoh osnovnih tendenciyah sistemi cinnostej zminyuyutsya na pershij plan vihodyat postmaterialni cinnosti instituonalizacijna struktura sho bazuyetsya na iyerarhichnij byurokratichnij organizaciyi vtrachaye pidtrimku naselennya i vse menshe vidpovidaye sistemi sho zminyuyetsya Osnovni tezi Dlya postmaterializmu harakterna hocha b neznachna zaluchenist do dobrovilnogo sluzhinnya suspilstvu Solidarnist ne zalezhit vid postmaterializmu ta socialnoyi poziciyi Postmaterializm spriyaye zrostannyu vazhlivosti sim yi Postmaterializm ta visoke suspilne stanovishe v suspilstvi stimulyuyut interes do politiki Korelyaciya mizh postmaterializmom ta bezrobittyam vid yemna Derzhavne upravlinnya nedostatno konkurentospromozhne porivnyano iz neuryadovimi rinkovimi strukturami Avtoritet ta vlada vtrachayut tradicijnu znachushist ta povagu Politika nabuvaye viglyadu samostijnogo individualnogo zanyattya lyudi vse bilshe zaluchayutsya do bezposerednih dij chi prijnyattya rishen Stirayutsya klasovi mezhi maksimizuyutsya individualni prava Osnovni praci Tiha revolyuciya 1977 ta Kulturnij zsuv u rozvinenomu industrialnomu suspilstvi 1989 V praci The Silent Revolution Tiha revolyuciya vidanij u 1977 Inglegart viyaviv znachnij zsuv u cinnisnih oriyentaciyah naselennya rozvinenih industrialnih suspilstv U svoyij knizi 1989 Kulturni zrushennya v rozvinenomu industrialnomu suspilstvi Culture Shift in Advanced Industrial Society Inglegart vikoristovuye veliku kilkist ryadiv danih obstezhen sho provodilisya u 26 krayinah v period z 1970 po 1988 dlya analizu kulturnih zmin yaki vidbuvayutsya koli molode pokolinnya postupovo zaminyuye stare sered doroslogo naselennya Ci zmini mayut dalekosyazhni politichni naslidki Inglhart analizuye zmini u religijnih viruvannyah motivaciyah u roboti politichni konflikti stavlennya do ditej i sim yi stavlennya do rozluchen abortiv i gomoseksualnosti Modernizaciya ta postmodernizaciya Osnovnoyu temoyu knigi Modernizaciya ta postmodernizaciya 1997 rik ye ideya sho zmini u svitoglyadi vidbivayut zmini v ekonomichnij i politichnomu seredovishi prote ce vidbuvayetsya zi zminoyu pokolin Inglegart pripustiv sho industrializaciya prizvodit do zmin takih yak masova mobilizaciya i zmenshennya vidminnostej u gendernih rolyah Pislya industrializaciyi rozvinenogo industrialnogo suspilstva vidbuvayutsya znachushi zrushennya v cinnostyah zmenshuyetsya rol en Postmodern prinese novi socialni zmini vklyuchayuchi demokratizaci politichnih institutiv i skorochennya derzhavnih socialistichnih rezhimiv Rising Tide Gender Equality and Cultural Change Around the World Napisana u spivavtorstvi z Pippoyu Norris u 2003 roci pracya koncentruyetsya na doslidzhenni zmin sho vidbulisya u dvadcyatomu stolitti iz tradicijnimi gendernimi rolyami Doslidzhennya pokazuye yak modernizaciya zminila stavlennya do gendernoyi rivnosti ta analizuye politichni naslidki U praci porivnyuyutsya osoblivosti stavlennya do gendernoyi rivnosti v usomu sviti za rezultatami danih zibranih majzhe u 70 krayinah pochinayuchi vid bagatih do bidnih vid agrarnih do postindustrialnih suspilstv Sacred and Secular Religion and Politics Worldwide Nastupna pracya Duhovne i svitske Religiya ta politika v sviti 2004 rik u spivavtorstvi z Pippoyu Norris bazuyetsya na bazi novih faktichnih danih zibranih na chetvertij hvili proyektu Vsesvitnye doslidzhennya cinnostej z 1981 po 2001 rik u 80 spilnotah sho ohoplyuyut bilshist osnovnih religij svitu Avtori dohodyat visnovku sho religijnist zberigayetsya najbilsh silno sered urazlivih grup naselennya osoblivo v bidnih i bezderzhavnih krayinah de osobiste vizhivannya spolucheno z najbilshoyu kilkistyu nebezpek ta rizikiv Z inshogo boku sistematichne rujnuvannya tradicijnih religijnih praktik cinnostej ta perekonan mozhut mati misce sered najbilsh procvitayuchih shariv u bagatih krayinah Ale vodnochas zrostaye chastka naselennya v bagatih i bidnih krayinah sho vitrachaye chas na rozdumi pro sens i metu zhittya Stverdzhuyetsya sho v rozvinenih krayinah cerkvi vzhe ne vidigrayut roli osnovnogo zhittyevogo oriyentira prote pitannya duhovnosti v shirokomu sensi zalishayutsya aktualnimi ta nadzvichajno vazhlivimi Modernization Cultural Change and Democracy The Human Development Sequence Modernizaciya kulturni zmini j demokratiya U spivpraci z K Velzelom u 2005 roci Spirayuchis na dani doslidzhen sho ohoplyuyut 85 naselennya svitu avtori stverdzhuyut sho modernizaciya v procesi rozvitku lyudini v yakomu ekonomichnij rozvitok kulturni zmini yaki roblyat okremi avtonomiyi genderna rivnist i demokratiya stayut vse imovirnishim Cya kniga pokazuye sho osnovni cinnosti j perekonannya lyudej zminyuyutsya takim chinom shob vplinuti na yihnye politichnu seksualnu ekonomichnu i religijnu povedinku Ci zmini priblizno peredbachuvani znachnoyu miroyu voni mozhut buti poyasneni pereglyanutim variantom teoriyi modernizaciyi Predstavleni modeli socialnih zmin sho peredbachayut shlyahi yakimi sistemi cinnostej shvidshe za vse budut rozvivatisya v najblizhchi desyatilittya Voni pokazuyut sho masovi cinnosti vidigrayut virishalnu rol u stanovlenni j rozkviti demokratichnih institutiv Cosmopolitan Communications Ostannya kniga yaku Inglegart napisav z Pippoyu Norris U roboti vin stverdzhuye sho suspilstva z usogo svitu vidchuvayut potik informaciyi z riznih kanaliv obmin vidbuvayetsya za mezhami miscevih gromad i navit nacionalnih kordoniv tobto mozhna govoriti pro poshirennya kosmopolitichnoyi komunikaciyi Cya kniga rozvivaye novi teoretichni osnovi dlya rozuminnya mizhnarodnih zv yazkiv i vikoristovuye ce shob viznachiti umovi za yakih globalni zv yazki shvidshe za vse nesut zagrozu kulturnomu rozmayittyu Avtori analizuyut empirichni dani na globalnomu rivni ta rivni okremih suspilstv vivchayuchi svitoglyad i perekonannya lyudej Doslidzhennya spirayetsya na dani Vsesvitnogo doslidzhennya cinnostej sho ohoplyuyut 90 suspilstv u vsih osnovnih regionah svitu 1981 2007 roki U visnovku rozglyadayutsya naslidki rozglyanutih idej dlya politiki v galuzi kulturi Neshodavni publikaciyiNorris Pippa and Ronald F Inglehart 2009 Cosmopolitan communications Cultural diversity in a globalized world New York Cambridge University Press Abstract Inglehart Ronald F and Christian Welzel 2005 Modernization cultural change and democracy the human development sequence New York Cambridge University Press Inglehart Ronald F and Pippa Norris 2004 Sacred and Secular Reexamining the Secularization Thesis Cambridge University Press Inglehart Ronald F 2004 Islam Gender Culture and Democracy Findings from the Values Surveys Ontario de Sitter Publications Abstract Inglehart Ronald F Miguel Basanez Jaime Diez Medrano Loek Halman and Ruud Luijkx 2004 Human Beliefs and Values a Cross cultural Sourcebook based on the 1999 2002 Value Surveys Mexico City Siglo XXI Inglehart Ronald F and Pippa Norris 2003 Rising Tide Gender Equality and Cultural Change Around the World New York Cambridge University Press Abstract Inglehart Ronald F 2003 Culture and Social Change Findings from the Value Surveys Leiden Brill Academic Publishers PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 3 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaA Ruchka Inglgart Ronald Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 283 ISBN 978 966 611 818 2 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2015 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2015