Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2014) |
Романо-германська правова сім'я — сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі римського цивільного права і його пристосування (у поєднанні з канонічним правом, доктринальним правом університетів і місцевих норм-звичаїв) до нових національних умов при домінуванні закону серед інших джерел права. До зони континентального права входять правові системи держав Європейського континенту, в тому числі Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Іспанія, Швейцарія, Португалія, Австрія, Угорщина, тяжіють до нього також латиноамериканське, скандинавське право та право Японії. Належать до цієї сім'ї за більшістю ознак, насамперед за техніко-конструктивним особливостями, і правові системи України, Росії, Болгарії та деякі інші. Проте російські науковці мають тенденцію наголошувати на певній окремішності Росії.
Історія розвитку романо-германської правової сім'ї
Романо-германська правова сім'я зазнала кілька періодів у своєму розвитку. Хронологічно вирізняють такі:
- Перший етап — період звичаєвого права і писаного римського права (до XIII століття);
- Другий етап — відродження вивчення римського права в університетах (XIII—XVIII ст.);
- Третій етап — період кодифікації, завершення формування романо-германської правової сім'ї як цілісного явища (XVIII — і до нашого часу).
Перший етап
Перший етап — це період звичаєвого права (V—ХІ). На ньому створюються передумови для формування єдиної системи континентального права. Після падіння Римської імперії германські народи принесли в галузь права свої національні звичаї, своє національне германське право. Воно складалося переважно з неписаних звичаїв, що існували в народній пам'яті і часто були позбавлені належної ясності й визначеності. Германське право було досить примітивним, оскільки було пристосоване лише до вкрай нескладних умов натурального господарства, наповнене принципами спрощеного колективізму — родинного, родового, громадського. У V—VIII століттях закони германських племен, що переважно складалися з їх звичаїв, уперше були записані латиною. Йдеться про так звані варварські правди(leges barbarorum), або закони варварів. Найдавніша з тих, що дійшли до нас, — Салічна правда (496). З VI століття більшість германських племен уже мала свої варварські закони.
Другий етап
Другий етап — етап формування романо-германської правової сім'ї (XII—XVIII). На думку багатьох , саме його слід вважати часом, коли з наукової точки зору з'являється система романо-германського права. Рене Давид характеризував цей період як такий, коли нове суспільство знову почало розуміти необхідність звернення до права, оскільки тільки право може забезпечити порядок і безпеку. Передові верстви суспільства вимагали від панівних класів того, щоб всі суспільні відносини базувалися тільки на праві, щоб був усунений режим анархії і сваволі. У цей час зароджується ідея рецепції римського права. Можна умовно виокремити п'ять обставин, що суттєво вплинули на формування романо-германського права в даний період:
- Рецепція римського права.
- .
- Вплив канонічного права.
- Створення міського права.
- Створення торговельного права.
Із подальшим розвитком європейського суспільства змінюється не тільки ставлення до права, а й уявлення про нього. В університетських програмах та курсах пріоритетне ставлення до римського права поступово трансформується у намір формулювати такі принципи права, які були виразом не тільки академічних, а й раціональних начал. Ця нова течія, напрям, школа (теорія, доктрина) природного права остаточно затверджується в університетах Європи в XVII—XVIII ст. Тут розроблялись і реалізовувались нові ідеї, постулати, теоретичні положення, що формували «краще право» «нове право», «справедливе право», виявлялися зв'язки права з філософією, релігією, мораллю.
Третій етап
Третій період асоціюється з посиленням розвитку законодавства в європейських країнах і кодифікацією. змінили докорінно або скасували феодальні правові інститути як такі. Закон стає основним джерелом романо-германського права. У ХІХ столітті в більшості країн Європейського континенту приймаються численні кодекси.
У наш час кодекси (поряд з іншими правовими актами і насамперед із звичайними чинними законами) регулюють практично всі важливі сфери суспільного життя. Вони в романо-германській правовій сім'ї є основними джерелами права. На вершині піраміди нормативно-правових актів у системі романо-германського права знаходяться конституції та конституційні закони, вища юридична сила яких та вплив на зміст і процес розвитку системи романо-германського права є беззаперечні. Великі революційні зміни торкнулися також правових інститутів і галузей публічного права. Вони викликані насамперед зміною стосунків між громадянином і державою, визнанням і подальшим розширенням прав і свобод людини і громадянина, реформуванням системи державної влади, що відбулося після прийняття конституцій (визнання принципу поділу влади, поява конституційних судів). У ХХ столітті відбувається зближення національних правових систем з міжнародним правом.
Підсім'ї в романо-германській правовій сім'ї
Так як правові системи окремих країн романо-германської сім'ї інколи дуже сильно відрізняються одна від одної, пропонується об'єднувати правові системи держав романо-германської правової сім'ї у підсім'ї. Виділяють підсім'ї: романську та германську; північно-західну, південно-західну та східноєвропейську.
Джерела права в романо-германській правовій сім'ї
Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:
- нормативно-правові акти;
- міжнародні договори;
- правові звичаї;
- судова практика (судові прецеденти);
- правова доктрина;
- (загальні принципи права).
Основним джерелом права у країнах романо-германської правової сім'ї є нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, що містить загальнообов'язкове правило поведінки (норму права). Видані органами законодавчої влади, а також іншими уповноваженими органами нормативно-правові акти, що містять норми права, які юристам належить тлумачити і застосовувати для винесення рішення з конкретних справ, складають у країнах романо-німецької правової сім'ї певну .
Верхній щабель цієї системи належить конституції, або, як вони називаються у деяких країнах, конституційним законам. За нормами, що містяться в конституціях, визнається найвища юридична сила.
Конституції більшості країн, що належать до романо-німецької правової сім'ї, наголошують на принципі, згідно з яким міжнародно-правові акти після їх ратифікації мають пріоритет над актами національного законодавства. Проте норми міжнародних договорів не можуть суперечити конституції.
Значну роль в системах романо-германської правової сім'ї відіграє кодифікація. Вона дозволяє упорядкувати норми права шляхом переробки чинного законодавства і створення в процесі правотворчості єдиного, логічно, юридично і соціально цілісного, внутрішньо і зовнішньо узгодженого нормативно-правового акта. Практично в усіх країнах романо-германського права ми знаходимо п'ять основних кодексів: кримінальний, цивільний, кримінально-процесуальний, цивільно-кримінальний та комерційний (торговельний). Кодекси серед юристів зазвичай мають підвищений авторитет. Це пояснюється низкою їх характерних рис:
- у кодифікованому акті, як правило, формулюються норми, що регулюють найважливіші питання суспільного життя, які визначають нормативні основи тієї чи іншої галузі (інституту) законодавства;
- кодификація спрямована на створення більш стійких, стабільних норм, розрахованих на тривалий період їхньої дії;
- кодекс є підсумком удосконалення законодавства, зведеним актом, упорядкованою сукупністю взаємозалежних приписів. Він є єдиним, внутрішньо пов'язаним документом, що містить як перевірені життям, суспільною практикою чинні норми, так і нові правила, обумовлені динамікою життя, потребами розвитку суспільства.
Крім законів, право країн романо-німецької правової сім'ї включає багато норм, що видаються не парламентом, а іншими державними органами. Йдеться про регламенти, декрети, адміністративні циркуляри, що видаються (виконавчими органами влади).
Особливе положення в системі джерел романо-німецької правової сім'ї займає звичай. Закон як писаний нормативно-правовий акт для правильного розуміння його приписів і правильного застосування в деяких випадках вимагає з'ясування змісту і спрямованості звичаю, на основі норм якого цей закон базується. Крім того, навіть деякі поняття, категорії, що використовуються в юриспруденції, потребують пояснення з точки зору звичаю. Звідси стає зрозумілим, що звичай може діяти не тільки як доповнення до закону, а й нарівні з ним. Проте роль звичаю у країнах романо-німецької правової сім'ї дуже обмежена.
Суперечливою є думка щодо питання про судову практику як джерела романо-німецького права. Проте аналіз реальної дійсності дозволяє зробити висновок про те, що судова практика в ряді випадків може відігравати роль допоміжного джерела права. Свідченням тому є велика кількість судових збірників і довідників, а також помітне значення і роль касаційного прецеденту у формуванні права, враховуючи прагнення юристів усіх цих країн спиратися у своїх рішеннях на закон, можна говорити про судовий прецедент лише як про деякий виняток, що не порушує основоположного .
Протягом тривалого часу в романо-німецькій правовій сім'ї головним джерелом права була , яка, головним чином, була відпрацьована в університетах у ХІІІ-ХІХ ст. Лише відносно нещодавно, з перемогою ідей демократії і запровадженням кодифікації, первинність доктрини була замінена домінуванням закону. Особливо помітна роль доктрини при розгляді права не тільки як сукупності норм права, а й як складного механізму регулювання суспільних відносин, що, до речі, властиве саме юридичній науці країн, які належать до романо-німецької правової сім'ї. Ось тоді її роль виявляється саме в тому, що доктрина створює понятійно-категоріальний апарат, яким користується і . Вона розробляє методи, з допомогою яких вивчають право, застосовують і тлумачать його.
Довготривалий вплив школи природного права зумовив те, що у романо-німецькій правовій сім'ї широко використовують загальні принципи права, які юристи можуть знайти в самому законі, а в разі необхідності — поза законом. Ці принципи свідчать про підпорядкування права ідеї справедливості у вигляді, як остання розумілася у відповідну епоху і певний момент.
Ознаки систем романо-германської правової сім'ї
Для сім'ї романо-германського права характерні такі спільні ознаки:
- Формування на основі рецепції (запозичення) римського права, яке після розпаду Західної Римської імперії більше семи століть було «мертвим», нечинним правом, та канонічного права.
- Єдине розуміння сутності права, що склалося завдяки дослідженню і викладанню римського та канонічного права в європейських університетах. Перший з них — Болонський — заснований у 1088 р., а у XV ст. в Європі діяло вже понад 60 університетів.
- Єдине розуміння норми права, котра розглядалася як абстрактне, загальне та неперсоніфіковане правило поведінки, що може неодноразово застосовуватися до невизначеної кількості випадків та осіб.
- Основним джерелом права виступає нормативно-правовий акт, головним з яких в ієрархії, починаючи з ХІХ ст., є закон. Інші джерела права також визнаються, але мають другорядне значення.
- За деякими винятками, не визнаються правотворчі повноваження судді та судові прецеденти.
- Визнається поділ права на публічне та приватне, а також на відносно виокремлені галузі (конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне та ін.).
- Усі основні галузі права кодифіковані.
- Загальний поняттєвий фонд та термінологія, тобто подібність правових понять і категорій, які використовуються у кожній національній правовій системі.
- Наявність системи загальних принципів, на яких базується правовий порядок. Деякі з них зафіксовано в законодавстві (наприклад, заборона зловживати правом, порушувати рівноправність чоловіків і жінок).
- Пріоритет матеріального права над процесуальним.
Див. також
Примітки
- Алфавітний покажчик 192 держав-членів ООН та відповідних правових систем [ 22 липня 2016 у Wayback Machine.], Вебсайт юридичного факультете Оттавського університету
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 664 с.
- Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права. Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.
- Цвєткова Ю.В. До питання про поділ романо-германської правової сім'ї на підсім'ї. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2011. № 86. С. 60-63. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Yur_2011_86_19.
- Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, |в. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова В. В., КопєйчиковаІ. — K.; Юрінком Інтер, 2003 — с.313-316.
- Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — c.564.
Джерела
- Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — c.565-566.
- Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова В. В., Копєйчикова. — K.; Юрінком Інтер, 2003 — с.313-316.
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. — Харків: Консум, 2014. — 664 с.
- Теорія держави і права: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.
- Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук'янов; За ред. В. Д. Ткаченка. — X.: Право, 2003. — 274 с
Література
- Романо-германська правова сім’я // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 679. — .
Посилання
- Правова система // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 39. — .
- Правова сім'я // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 39. — .
- Континентальне право // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 317. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2014 Romano germanska pravova sim ya sukupnist nacionalnih pravovih sistem yaki mayut zagalni zakonomirnosti rozvitku i podibni oznaki sho sklalisya na osnovi rimskogo civilnogo prava i jogo pristosuvannya u poyednanni z kanonichnim pravom doktrinalnim pravom universitetiv i miscevih norm zvichayiv do novih nacionalnih umov pri dominuvanni zakonu sered inshih dzherel prava Do zoni kontinentalnogo prava vhodyat pravovi sistemi derzhav Yevropejskogo kontinentu v tomu chisli Franciya Nimechchina Italiya Belgiya Ispaniya Shvejcariya Portugaliya Avstriya Ugorshina tyazhiyut do nogo takozh latinoamerikanske skandinavske pravo ta pravo Yaponiyi Nalezhat do ciyeyi sim yi za bilshistyu oznak nasampered za tehniko konstruktivnim osoblivostyami i pravovi sistemi Ukrayini Rosiyi Bolgariyi ta deyaki inshi Prote rosijski naukovci mayut tendenciyu nagoloshuvati na pevnij okremishnosti Rosiyi Pravovi sistemi svitu Krayini romano germanskogo prava predstavleni v kilkoh vidtinkah blakitnogo sho vidpovidayut riznim sistemam civilnogo prava Zaznachena sistema prava v pohodit vid spadshini rimskogo prava koli suddya vinosit rishennya prioritetnim ye chitke dotrimannya polozhen zakonu i ne vikoristovuvatime precedenti ta vlasne bachennya dlya vnesennya zmin do polozhen zakonu Sistema civilnogo prava sogodni ye najposhirenishoyu sistemoyu u sviti Romano germanska pravova sim ya kontinentalna abo normativno pravovogo akta Anglosaksonska pravova sim ya sistema zagalnogo prava abo sudovo precedentna Tradicijna pravova sim ya zvichayeve pravo Religijna pravova sim ya Islamske musulmanske pravo shariat fikg Yudejske yevrejske pravo galaha Zmishani gibridni tipi pravovih sistem Pidkategoriyi N Napoleonivska pravova sistema G Nimecka pravova sistema No en NG Napoleonivske pravo z vplivom nimeckogo prava C en v dusi napoleonivskogo prava M Zmishani formi miscevogo prava z napoleonivskim ta nimeckim P Islamske pravo yake zastosovuyetsya do pitan osobistogo statusu zokrema shlyub rozluchennya uspadkuvannya ta opiki nad ditmi F Islamske pravo zastosovuyetsya povnistyu ohoplyuyuchi pitannya osobistogo statusu a takozh kriminalne provadzhennyaIstoriya rozvitku romano germanskoyi pravovoyi sim yiRomano germanska pravova sim ya zaznala kilka periodiv u svoyemu rozvitku Hronologichno viriznyayut taki Pershij etap period zvichayevogo prava i pisanogo rimskogo prava do XIII stolittya Drugij etap vidrodzhennya vivchennya rimskogo prava v universitetah XIII XVIII st Tretij etap period kodifikaciyi zavershennya formuvannya romano germanskoyi pravovoyi sim yi yak cilisnogo yavisha XVIII i do nashogo chasu Pershij etap Pershij etap ce period zvichayevogo prava V HI Na nomu stvoryuyutsya peredumovi dlya formuvannya yedinoyi sistemi kontinentalnogo prava Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi germanski narodi prinesli v galuz prava svoyi nacionalni zvichayi svoye nacionalne germanske pravo Vono skladalosya perevazhno z nepisanih zvichayiv sho isnuvali v narodnij pam yati i chasto buli pozbavleni nalezhnoyi yasnosti j viznachenosti Germanske pravo bulo dosit primitivnim oskilki bulo pristosovane lishe do vkraj neskladnih umov naturalnogo gospodarstva napovnene principami sproshenogo kolektivizmu rodinnogo rodovogo gromadskogo U V VIII stolittyah zakoni germanskih plemen sho perevazhno skladalisya z yih zvichayiv upershe buli zapisani latinoyu Jdetsya pro tak zvani varvarski pravdi leges barbarorum abo zakoni varvariv Najdavnisha z tih sho dijshli do nas Salichna pravda 496 Z VI stolittya bilshist germanskih plemen uzhe mala svoyi varvarski zakoni Drugij etap Drugij etap etap formuvannya romano germanskoyi pravovoyi sim yi XII XVIII Na dumku bagatoh same jogo slid vvazhati chasom koli z naukovoyi tochki zoru z yavlyayetsya sistema romano germanskogo prava Rene David harakterizuvav cej period yak takij koli nove suspilstvo znovu pochalo rozumiti neobhidnist zvernennya do prava oskilki tilki pravo mozhe zabezpechiti poryadok i bezpeku Peredovi verstvi suspilstva vimagali vid panivnih klasiv togo shob vsi suspilni vidnosini bazuvalisya tilki na pravi shob buv usunenij rezhim anarhiyi i svavoli U cej chas zarodzhuyetsya ideya recepciyi rimskogo prava Mozhna umovno viokremiti p yat obstavin sho suttyevo vplinuli na formuvannya romano germanskogo prava v danij period Recepciya rimskogo prava Vpliv kanonichnogo prava Stvorennya miskogo prava Stvorennya torgovelnogo prava Iz podalshim rozvitkom yevropejskogo suspilstva zminyuyetsya ne tilki stavlennya do prava a j uyavlennya pro nogo V universitetskih programah ta kursah prioritetne stavlennya do rimskogo prava postupovo transformuyetsya u namir formulyuvati taki principi prava yaki buli virazom ne tilki akademichnih a j racionalnih nachal Cya nova techiya napryam shkola teoriya doktrina prirodnogo prava ostatochno zatverdzhuyetsya v universitetah Yevropi v XVII XVIII st Tut rozroblyalis i realizovuvalis novi ideyi postulati teoretichni polozhennya sho formuvali krashe pravo nove pravo spravedlive pravo viyavlyalisya zv yazki prava z filosofiyeyu religiyeyu morallyu Tretij etap Tretij period asociyuyetsya z posilennyam rozvitku zakonodavstva v yevropejskih krayinah i kodifikaciyeyu zminili dokorinno abo skasuvali feodalni pravovi instituti yak taki Zakon staye osnovnim dzherelom romano germanskogo prava U HIH stolitti v bilshosti krayin Yevropejskogo kontinentu prijmayutsya chislenni kodeksi U nash chas kodeksi poryad z inshimi pravovimi aktami i nasampered iz zvichajnimi chinnimi zakonami regulyuyut praktichno vsi vazhlivi sferi suspilnogo zhittya Voni v romano germanskij pravovij sim yi ye osnovnimi dzherelami prava Na vershini piramidi normativno pravovih aktiv u sistemi romano germanskogo prava znahodyatsya konstituciyi ta konstitucijni zakoni visha yuridichna sila yakih ta vpliv na zmist i proces rozvitku sistemi romano germanskogo prava ye bezzaperechni Veliki revolyucijni zmini torknulisya takozh pravovih institutiv i galuzej publichnogo prava Voni viklikani nasampered zminoyu stosunkiv mizh gromadyaninom i derzhavoyu viznannyam i podalshim rozshirennyam prav i svobod lyudini i gromadyanina reformuvannyam sistemi derzhavnoyi vladi sho vidbulosya pislya prijnyattya konstitucij viznannya principu podilu vladi poyava konstitucijnih sudiv U HH stolitti vidbuvayetsya zblizhennya nacionalnih pravovih sistem z mizhnarodnim pravom Pidsim yi v romano germanskij pravovij sim yi Tak yak pravovi sistemi okremih krayin romano germanskoyi sim yi inkoli duzhe silno vidriznyayutsya odna vid odnoyi proponuyetsya ob yednuvati pravovi sistemi derzhav romano germanskoyi pravovoyi sim yi u pidsim yi Vidilyayut pidsim yi romansku ta germansku pivnichno zahidnu pivdenno zahidnu ta shidnoyevropejsku Dzherela prava v romano germanskij pravovij sim yiDlya vsih pravovih sistem romano germanskoyi sim yi zagalnimi ye taki dzherela prava normativno pravovi akti mizhnarodni dogovori pravovi zvichayi sudova praktika sudovi precedenti pravova doktrina zagalni principi prava Osnovnim dzherelom prava u krayinah romano germanskoyi pravovoyi sim yi ye normativno pravovij akt oficijnij pismovij dokument sho mistit zagalnoobov yazkove pravilo povedinki normu prava Vidani organami zakonodavchoyi vladi a takozh inshimi upovnovazhenimi organami normativno pravovi akti sho mistyat normi prava yaki yuristam nalezhit tlumachiti i zastosovuvati dlya vinesennya rishennya z konkretnih sprav skladayut u krayinah romano nimeckoyi pravovoyi sim yi pevnu Verhnij shabel ciyeyi sistemi nalezhit konstituciyi abo yak voni nazivayutsya u deyakih krayinah konstitucijnim zakonam Za normami sho mistyatsya v konstituciyah viznayetsya najvisha yuridichna sila Konstituciyi bilshosti krayin sho nalezhat do romano nimeckoyi pravovoyi sim yi nagoloshuyut na principi zgidno z yakim mizhnarodno pravovi akti pislya yih ratifikaciyi mayut prioritet nad aktami nacionalnogo zakonodavstva Prote normi mizhnarodnih dogovoriv ne mozhut superechiti konstituciyi Znachnu rol v sistemah romano germanskoyi pravovoyi sim yi vidigraye kodifikaciya Vona dozvolyaye uporyadkuvati normi prava shlyahom pererobki chinnogo zakonodavstva i stvorennya v procesi pravotvorchosti yedinogo logichno yuridichno i socialno cilisnogo vnutrishno i zovnishno uzgodzhenogo normativno pravovogo akta Praktichno v usih krayinah romano germanskogo prava mi znahodimo p yat osnovnih kodeksiv kriminalnij civilnij kriminalno procesualnij civilno kriminalnij ta komercijnij torgovelnij Kodeksi sered yuristiv zazvichaj mayut pidvishenij avtoritet Ce poyasnyuyetsya nizkoyu yih harakternih ris u kodifikovanomu akti yak pravilo formulyuyutsya normi sho regulyuyut najvazhlivishi pitannya suspilnogo zhittya yaki viznachayut normativni osnovi tiyeyi chi inshoyi galuzi institutu zakonodavstva kodifikaciya spryamovana na stvorennya bilsh stijkih stabilnih norm rozrahovanih na trivalij period yihnoyi diyi kodeks ye pidsumkom udoskonalennya zakonodavstva zvedenim aktom uporyadkovanoyu sukupnistyu vzayemozalezhnih pripisiv Vin ye yedinim vnutrishno pov yazanim dokumentom sho mistit yak perevireni zhittyam suspilnoyu praktikoyu chinni normi tak i novi pravila obumovleni dinamikoyu zhittya potrebami rozvitku suspilstva Krim zakoniv pravo krayin romano nimeckoyi pravovoyi sim yi vklyuchaye bagato norm sho vidayutsya ne parlamentom a inshimi derzhavnimi organami Jdetsya pro reglamenti dekreti administrativni cirkulyari sho vidayutsya vikonavchimi organami vladi Osoblive polozhennya v sistemi dzherel romano nimeckoyi pravovoyi sim yi zajmaye zvichaj Zakon yak pisanij normativno pravovij akt dlya pravilnogo rozuminnya jogo pripisiv i pravilnogo zastosuvannya v deyakih vipadkah vimagaye z yasuvannya zmistu i spryamovanosti zvichayu na osnovi norm yakogo cej zakon bazuyetsya Krim togo navit deyaki ponyattya kategoriyi sho vikoristovuyutsya v yurisprudenciyi potrebuyut poyasnennya z tochki zoru zvichayu Zvidsi staye zrozumilim sho zvichaj mozhe diyati ne tilki yak dopovnennya do zakonu a j narivni z nim Prote rol zvichayu u krayinah romano nimeckoyi pravovoyi sim yi duzhe obmezhena Superechlivoyu ye dumka shodo pitannya pro sudovu praktiku yak dzherela romano nimeckogo prava Prote analiz realnoyi dijsnosti dozvolyaye zrobiti visnovok pro te sho sudova praktika v ryadi vipadkiv mozhe vidigravati rol dopomizhnogo dzherela prava Svidchennyam tomu ye velika kilkist sudovih zbirnikiv i dovidnikiv a takozh pomitne znachennya i rol kasacijnogo precedentu u formuvanni prava vrahovuyuchi pragnennya yuristiv usih cih krayin spiratisya u svoyih rishennyah na zakon mozhna govoriti pro sudovij precedent lishe yak pro deyakij vinyatok sho ne porushuye osnovopolozhnogo Protyagom trivalogo chasu v romano nimeckij pravovij sim yi golovnim dzherelom prava bula yaka golovnim chinom bula vidpracovana v universitetah u HIII HIH st Lishe vidnosno neshodavno z peremogoyu idej demokratiyi i zaprovadzhennyam kodifikaciyi pervinnist doktrini bula zaminena dominuvannyam zakonu Osoblivo pomitna rol doktrini pri rozglyadi prava ne tilki yak sukupnosti norm prava a j yak skladnogo mehanizmu regulyuvannya suspilnih vidnosin sho do rechi vlastive same yuridichnij nauci krayin yaki nalezhat do romano nimeckoyi pravovoyi sim yi Os todi yiyi rol viyavlyayetsya same v tomu sho doktrina stvoryuye ponyatijno kategorialnij aparat yakim koristuyetsya i Vona rozroblyaye metodi z dopomogoyu yakih vivchayut pravo zastosovuyut i tlumachat jogo Dovgotrivalij vpliv shkoli prirodnogo prava zumoviv te sho u romano nimeckij pravovij sim yi shiroko vikoristovuyut zagalni principi prava yaki yuristi mozhut znajti v samomu zakoni a v razi neobhidnosti poza zakonom Ci principi svidchat pro pidporyadkuvannya prava ideyi spravedlivosti u viglyadi yak ostannya rozumilasya u vidpovidnu epohu i pevnij moment Oznaki sistem romano germanskoyi pravovoyi sim yiDlya sim yi romano germanskogo prava harakterni taki spilni oznaki Formuvannya na osnovi recepciyi zapozichennya rimskogo prava yake pislya rozpadu Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi bilshe semi stolit bulo mertvim nechinnim pravom ta kanonichnogo prava Yedine rozuminnya sutnosti prava sho sklalosya zavdyaki doslidzhennyu i vikladannyu rimskogo ta kanonichnogo prava v yevropejskih universitetah Pershij z nih Bolonskij zasnovanij u 1088 r a u XV st v Yevropi diyalo vzhe ponad 60 universitetiv Yedine rozuminnya normi prava kotra rozglyadalasya yak abstraktne zagalne ta nepersonifikovane pravilo povedinki sho mozhe neodnorazovo zastosovuvatisya do neviznachenoyi kilkosti vipadkiv ta osib Osnovnim dzherelom prava vistupaye normativno pravovij akt golovnim z yakih v iyerarhiyi pochinayuchi z HIH st ye zakon Inshi dzherela prava takozh viznayutsya ale mayut drugoryadne znachennya Za deyakimi vinyatkami ne viznayutsya pravotvorchi povnovazhennya suddi ta sudovi precedenti Viznayetsya podil prava na publichne ta privatne a takozh na vidnosno viokremleni galuzi konstitucijne civilne kriminalne administrativne ta in Usi osnovni galuzi prava kodifikovani Zagalnij ponyattyevij fond ta terminologiya tobto podibnist pravovih ponyat i kategorij yaki vikoristovuyutsya u kozhnij nacionalnij pravovij sistemi Nayavnist sistemi zagalnih principiv na yakih bazuyetsya pravovij poryadok Deyaki z nih zafiksovano v zakonodavstvi napriklad zaborona zlovzhivati pravom porushuvati rivnopravnist cholovikiv i zhinok Prioritet materialnogo prava nad procesualnim Div takozhAnglosaksonska pravova sim ya Pravova sistema Recepciya rimskogo prava Rimske pravoPrimitkiAlfavitnij pokazhchik 192 derzhav chleniv OON ta vidpovidnih pravovih sistem 22 lipnya 2016 u Wayback Machine Vebsajt yuridichnogo fakultete Ottavskogo universitetu Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Per z ros Harkiv Konsum 2001 664 s Zajchuk O V Onishenko N M Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Za red O V Zajchuka N M Onishenko K Yurinkom Inter 2006 688 s Cvyetkova Yu V Do pitannya pro podil romano germanskoyi pravovoyi sim yi na pidsim yi Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Yuridichni nauki 2011 86 S 60 63 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN VKNU Yur 2011 86 19 Teoriya derzhavi i prava Navch posib A M Kolodij v V Kopejchikov S L Lisenkov ta in Za zag red S L Lisenkova V V KopyejchikovaI K Yurinkom Inter 2003 s 313 316 Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2009 c 564 DzherelaZagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2009 c 565 566 Teoriya derzhavi i prava Navch posib A M Kolodij V V Kopejchikov S L Lisenkov ta in Za zag red S L Lisenkova V V Kopyejchikova K Yurinkom Inter 2003 s 313 316 Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Harkiv Konsum 2014 664 s Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Za red O V Zajchuka N M Onishenko K Yurinkom Inter 2006 688 s Porivnyalne pravoznavstvo Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih specialnostej vishih navchalnih zakladiv V D Tkachenko S P Pogrebnyak D V Luk yanov Za red V D Tkachenka X Pravo 2003 274 s Literatura Romano germanska pravova sim ya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 679 ISBN 978 966 937 233 8 PosilannyaPravova sistema Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 39 ISBN 966 7492 05 2 Pravova sim ya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 39 ISBN 966 7492 05 2 Kontinentalne pravo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 317 ISBN 966 7492 03 6