Рома́н Микола́йович Фе́дорів (1 грудня 1930, Братківці — 14 березня 2001, Львів) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
Роман Миколайович Федорів | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 грудня 1930 Братківці Тисменицького району | |||
Помер | 14 березня 2001 (70 років) Львів, Україна | |||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | журналіст | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | оповідання, повісті, зокрема історичні, нариси | |||
Magnum opus | «Єрусалим на горах» | |||
Партія | КПРС[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 1 грудня 1930 року в селі Братківці Тисменицького району на Івано-Франківщині.
У 1945—1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».
У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.
У 1953—1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук».
З 1956 року — співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.
1967 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до смерті у 2001 році — головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).
1989 року на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка разом з письменниками Романом Іваничуком, Романом Лубківським, професором Михайлом Шалатою запропонували відновити назву села Нагуєвичі.
Творча діяльність
Автор оповідань, повістей, нарисів.
Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, об'їздив усю Україну. Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». Він започаткував у «Дзвоні» рубрику про призабутих письменників та літераторів з української діаспори.
Помер 14 березня 2001 року у віці 70 років. Причиною смерті став інфаркт. Могила — на 3 полі Личаківського цвинтаря.
Твори
- Отчий світильник (роман, 1976)
- Кам'яне поле (трилогія, 1978)
- Твори в двох томах (1980)
- Плуг у борозні (трилогія)
- Єрусалим на горах (роман, 1993), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів (1996)
- Чорна свіча від Їлени (роман, 1996)
- Палиця для прокажених (роман, 2000)
Нагороди
Примітки
- http://web.archive.org/web/20170208180329/http://zbruc.eu/node/26557
- Юрій Боруцький. Поверніть Нагуєвичі! Три чверті мешканців Івано-Франкового хочуть старої назви села
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Федорів Роман Миколайович |
- Герасимова Г. П. Федорів Роман Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 276. — .
- Володимир Качкан. Роман Федорів: Літературно-критичний нарис. — 1983.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 317.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Федорів Роман Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Федорів Роман
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Fedoriv Roma n Mikola jovich Fe doriv 1 grudnya 1930 Bratkivci 14 bereznya 2001 Lviv ukrayinskij pismennik laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1995 za tvir Yerusalim na gorah redaktor chasopisu Dzvin Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 11 go sklikannya Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Roman Mikolajovich FedorivNarodivsya1 grudnya 1930 1930 12 01 Bratkivci Tismenickogo rajonuPomer14 bereznya 2001 2001 03 14 70 rokiv Lviv UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistzhurnalistAlma materLNU im I FrankaMova tvorivukrayinskaZhanropovidannya povisti zokrema istorichni narisiMagnum opus Yerusalim na gorah PartiyaKPRS 1 Nagorodi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 1 grudnya 1930 roku v seli Bratkivci Tismenickogo rajonu na Ivano Frankivshini U 1945 1950 rokah uchen pedagogichnogo uchilisha zaviduvach knizhkovogo viddilu magazinu brigadir brigadi protifiloksernoyi ekspediciyi instruktor oblasnogo viddilu Soyuzdruk U 1950 1953 rokah sluzhiv u Radyanskij armiyi U 1953 1956 rokah inspektor buhgalter rajonnogo silskogospodarskogo banku instruktor miskogo viddilu Soyuzdruk Z 1956 roku spivrobitnik rajonnoyi oblasnoyi gazeti vlasnij korespondent nizki respublikanskih gazet Chlen KPRS z 1963 po 1991 rik 1967 zakinchiv fakultet zhurnalistiki Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Franka pracyuvav u miscevij presi Z 1968 do smerti u 2001 roci golovnij redaktor zhurnalu Zhovten teper Dzvin 1989 roku na velelyudnomu svyatkuvanni 133 yi richnici vid dnya narodzhennya Ivana Franka razom z pismennikami Romanom Ivanichukom Romanom Lubkivskim profesorom Mihajlom Shalatoyu zaproponuvali vidnoviti nazvu sela Naguyevichi Tvorcha diyalnistAvtor opovidan povistej narisiv Persha kniga pismennika Zhovtneva sonata pobachila svit u 1959 Dovgij chas pracyuyuchi korespondentom oblasnih a zgodom i respublikanskih gazet ob yizdiv usyu Ukrayinu Zavdyaki zusillyam pismennika buli vidnovleni vidavnictvo Chervona kalina j chasopis Litopis Chervonoyi Kalini Vin zapochatkuvav u Dzvoni rubriku pro prizabutih pismennikiv ta literatoriv z ukrayinskoyi diaspori Pomer 14 bereznya 2001 roku u vici 70 rokiv Prichinoyu smerti stav infarkt Mogila na 3 poli Lichakivskogo cvintarya TvoriOtchij svitilnik roman 1976 Kam yane pole trilogiya 1978 Tvori v dvoh tomah 1980 Plug u borozni trilogiya Yerusalim na gorah roman 1993 vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu Ukrayini im T Shevchenka ta premiyeyu Vsesvitnoyi ukrayinskoyi Fundaciyi Antonovichiv 1996 Chorna svicha vid Yileni roman 1996 Palicya dlya prokazhenih roman 2000 Nagorodiorden Znak Poshani Primitkihttp web archive org web 20170208180329 http zbruc eu node 26557 Yurij Boruckij Povernit Naguyevichi Tri chverti meshkanciv Ivano Frankovogo hochut staroyi nazvi selaDzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fedoriv Roman Mikolajovich Gerasimova G P Fedoriv Roman Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 276 ISBN 978 966 00 1359 9 Volodimir Kachkan Roman Fedoriv Literaturno kritichnij naris 1983 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 317 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaFedoriv Roman Mikolajovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fedoriv Roman Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi