Розширення Європейського Союзу у 1995 році приєднало Австрію, Фінляндію і Швецію до Європейського Союзу. Це було четверте розширення ЄС і відбулося воно 1 січня 1995 року. Всі ці держави раніше були членами Європейської асоціації вільної торгівлі та традиційно були менш зацікавлені в приєднанні до ЄС, ніж інші європейські країни.
Розширення Європейського Союзу | |
Попередник | Інтеграція Німецької Демократичної Республіки до Європейських Співтовариств |
---|---|
Наступник | Розширення Європейського Союзу |
Дата й час | 1 січня 1995 |
Норвегія також вела переговори, щоб приєднатися разом з ними, але вже після підписання договору, членство було відхилено норвезьким електоратом у національному референдумі. Референдум був проведений 27 і 28 листопада 1994, за приєднання проголосувало 47.8 % населення. Швейцарія також подала заявку на членство 26 травня 1992 року, але відкликала її після негативного результату референдуму 6 грудня 1992 року (також була друга негативна спроба шляхом референдуму 4 березня 2001 року).
Ближчі посилання
Ці три держави, а також Норвегія та Швейцарія (які так і не приєдналися через результати референдуму) почали дивитися на міцніші зв’язки з ЄС (який був Європейським економічним співтовариством (ЄЕС) до 1993 року) наприкінці 1980-х років з трьох основних причин: економічний спад у Європі 1980-х років, труднощі для компаній ЄАВТ з експортом до ЄС та кінець холодної війни.
Після 1970-х років Європа пережила спад, який призвів до того, що лідери запустили Єдиний європейський акт, який мав створити єдиний ринок до 1992 року. Наслідком цього було те, що державам ЄАВТ стало важче експортувати до ЄЕС та підприємствам (включаючи великі корпорації ЄАВТ, таких як Volvo) хотіли переїхати в межах нового єдиного ринку, що погіршило спад для ЄАВТ. Країни ЄАВТ почали обговорювати тісніші зв'язки з ЄЕС, незважаючи на її внутрішню непопулярність.
Нарешті, Австрія, Фінляндія та Швеція були нейтральними в холодній війні, тому членство в організації, що розробляє спільну зовнішню політику та політику безпеки, було б несумісним із цим. Коли цю перешкоду було усунено, бажання продовжувати членство зростало.
ЄЕС
Однак членство все ще залишалося непопулярним всередині країни, і тодішня ЄЕС також не була зацікавлена в іншому розширення. ЄЕС почала працювати над створенням спільної валюти і не хотіла, щоб чергове розширення відволікало їхню увагу від цього проекту. Президент Комісії Жак Делор запропонував Європейській економічній зоні надати ЄАВТ доступ до внутрішнього ринку ЄС без повноправного членства. Хоча вони не мали б права голосу при створенні законодавства ЄС, його було б легше продати своїм виборцям.
Однак бізнес не погодився з тим, що члени ЄЕЗ будуть рівноправними учасниками єдиного ринку, і інвестиційні потоки не повернулися до нормального стану. Великі виробники в Швеції відіграли важливу роль у просуванні урядової політики до членства, а не залишатися в ЄЕЗ, що експортно орієнтовані галузі визнали недостатнім. Економічний тиск подолав тривалу опозицію з боку соціал-демократичних урядів, які вважали ЄС занадто неоліберальним і небезпечним для скандинавської моделі. Фірми утримувалися в межах Швеції лише завдяки девальвації шведської крони, стратегії, яка була нежиттєздатною в довгостроковій перспективі.
ЄЕЗ було ще більше пошкоджено, оскільки швейцарський електорат проголосував проти. Австрія, Фінляндія, Норвегія та Швеція подали заявку на повне членство в ЄС, і ЄС погодився почати переговори. Зміна поглядів ЄС також була пов’язана з прогнозованим розширенням ЄС на країни переважно Центральної Європи, запрошеним Європейською комісією в 1997 році і в кінцевому підсумку завершеним у 2004 році, а отже, багаті члени ЄАВТ допоможуть збалансувати бюджет ЄС.
Вступ
30 березня 1994 року завершилися переговори про вступ з Австрією, Швецією, Фінляндією та Норвегією. Їхні договори про приєднання були підписані 25 червня того ж року. Кожна країна провела референдуми щодо вступу, в результаті чого вступили всі, окрім Норвегії (другий референдум якої провалився);
- Австрія (заява подана в липні 1989 р.) - 66,6% за (12 червня 1994 р.)
- Фінляндія (заява подана в березні 1992 року та окремий референдум, проведений на Аландських островах) - 56,9% за (16 жовтня 1994 року)
- Швеція (заява подана в липні 1991 р.) - 52,8% за (13 листопада 1994 р.);
- Норвегія (заява подана в грудні 1992 р.) - 47,8% за (28 листопада 1994 р.)
Австрія, Фінляндія та Швеція стали членами ЄС 1 січня 1995 року. Пізніше того ж року, 17 вересня, у Швеції відбулися вибори до Європейського парламенту для своїх депутатів. Наступного року в Австрії відбулися вибори 13 жовтня, а у Фінляндії — 20 жовтня.
Решта зони включення
Австрія, Швеція, Фінляндія стали членами 1 січня 1995 року, але деякі сфери співробітництва в Європейському Союзі будуть застосовуватися до деяких країн-членів ЄС пізніше. Це:
- Єврозона (див. розширення єврозони; Швеція все ще не є членом єврозони)
Впливи
Вплив розширення 1995 року був меншим, ніж більшість, оскільки члени були заможними та вже культурно пов’язані з існуючими членами. Проте вона створила Північний блок у Раді, у якій Швеція та Фінляндія підтримали Данію в питаннях навколишнього середовища та прав людини (які також підтримала Австрія), а країни Північної Європи також закликали до членства країн Балтії. Як чисті внески до бюджету ЄС, вони також посилили голос за бюджетну реформу.
До розширення 1995 року ЄС мав десять договірних мов: данську, нідерландську, англійську, французьку, німецьку, грецьку, ірландську, італійську, португальську та іспанську. Однак через розширення 1995 року було додано дві нові офіційні мови: шведська (яка є офіційною мовою як Швеції, так і Фінляндії) та фінська.
Це розширення почало виявляти проблеми з інституційною структурою ЄС, такі як розмір Комісії (з незначними посадами, які ображають державу, яка їх отримує) та правила голосування Ради, що означає, що штати, що представляють 41% населення, можуть бути переголосовані. Це призвело до збільшення блокуючої меншості в Раді та втрати другого єврокомісара більших держав. Також розпочалося планування нових договорів про внесення змін, щоб підготувати блок до наступного розширення.
Держави-членкині | Населення | Площа (км²) | ВВП (мільярд доларів США) | ВВП на душу населення (дол. США) | Мови |
---|---|---|---|---|---|
Австрія | 8,206,524 | 83,871 | 145.238 | 18,048 | Німецька |
Фінляндія | 5,261,008 | 338,145 | 80.955 | 15,859 | Фінська, шведська |
Швеція | 9,047,752 | 449,964 | 156.640 | 17,644 | Шведська |
Країни вступу | 22,029,977 | 871,980 | 382.833 | 17,378 | 2 нові |
ЄС15 (1995) | 372,939,379 (+6.28%) | 3,367,154 (+34.95%) | 6,277.065 (+6.50%) | 16,831 (+0.20%) | 12 |
ЄС12 (1994) | 350,909,402 | 2,495,174 | 5,894.232 | 16,797 | 10 |
Див. також
Примітки
- Bache, Ian and Stephen George (2006) Politics in the European Union, Oxford University Press. p543-547
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu u 1995 roci priyednalo Avstriyu Finlyandiyu i Shveciyu do Yevropejskogo Soyuzu Ce bulo chetverte rozshirennya YeS i vidbulosya vono 1 sichnya 1995 roku Vsi ci derzhavi ranishe buli chlenami Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli ta tradicijno buli mensh zacikavleni v priyednanni do YeS nizh inshi yevropejski krayini Rozshirennya Yevropejskogo SoyuzuPoperednikIntegraciya Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki do Yevropejskih SpivtovaristvNastupnikRozshirennya Yevropejskogo SoyuzuData j chas1 sichnya 1995 Norvegiya takozh vela peregovori shob priyednatisya razom z nimi ale vzhe pislya pidpisannya dogovoru chlenstvo bulo vidhileno norvezkim elektoratom u nacionalnomu referendumi Referendum buv provedenij 27 i 28 listopada 1994 za priyednannya progolosuvalo 47 8 naselennya Shvejcariya takozh podala zayavku na chlenstvo 26 travnya 1992 roku ale vidklikala yiyi pislya negativnogo rezultatu referendumu 6 grudnya 1992 roku takozh bula druga negativna sproba shlyahom referendumu 4 bereznya 2001 roku Blizhchi posilannyaCi tri derzhavi a takozh Norvegiya ta Shvejcariya yaki tak i ne priyednalisya cherez rezultati referendumu pochali divitisya na micnishi zv yazki z YeS yakij buv Yevropejskim ekonomichnim spivtovaristvom YeES do 1993 roku naprikinci 1980 h rokiv z troh osnovnih prichin ekonomichnij spad u Yevropi 1980 h rokiv trudnoshi dlya kompanij YeAVT z eksportom do YeS ta kinec holodnoyi vijni Pislya 1970 h rokiv Yevropa perezhila spad yakij prizviv do togo sho lideri zapustili Yedinij yevropejskij akt yakij mav stvoriti yedinij rinok do 1992 roku Naslidkom cogo bulo te sho derzhavam YeAVT stalo vazhche eksportuvati do YeES ta pidpriyemstvam vklyuchayuchi veliki korporaciyi YeAVT takih yak Volvo hotili pereyihati v mezhah novogo yedinogo rinku sho pogirshilo spad dlya YeAVT Krayini YeAVT pochali obgovoryuvati tisnishi zv yazki z YeES nezvazhayuchi na yiyi vnutrishnyu nepopulyarnist Nareshti Avstriya Finlyandiya ta Shveciya buli nejtralnimi v holodnij vijni tomu chlenstvo v organizaciyi sho rozroblyaye spilnu zovnishnyu politiku ta politiku bezpeki bulo b nesumisnim iz cim Koli cyu pereshkodu bulo usuneno bazhannya prodovzhuvati chlenstvo zrostalo YeESOdnak chlenstvo vse she zalishalosya nepopulyarnim vseredini krayini i todishnya YeES takozh ne bula zacikavlena v inshomu rozshirennya YeES pochala pracyuvati nad stvorennyam spilnoyi valyuti i ne hotila shob chergove rozshirennya vidvolikalo yihnyu uvagu vid cogo proektu Prezident Komisiyi Zhak Delor zaproponuvav Yevropejskij ekonomichnij zoni nadati YeAVT dostup do vnutrishnogo rinku YeS bez povnopravnogo chlenstva Hocha voni ne mali b prava golosu pri stvorenni zakonodavstva YeS jogo bulo b legshe prodati svoyim viborcyam Odnak biznes ne pogodivsya z tim sho chleni YeEZ budut rivnopravnimi uchasnikami yedinogo rinku i investicijni potoki ne povernulisya do normalnogo stanu Veliki virobniki v Shveciyi vidigrali vazhlivu rol u prosuvanni uryadovoyi politiki do chlenstva a ne zalishatisya v YeEZ sho eksportno oriyentovani galuzi viznali nedostatnim Ekonomichnij tisk podolav trivalu opoziciyu z boku social demokratichnih uryadiv yaki vvazhali YeS zanadto neoliberalnim i nebezpechnim dlya skandinavskoyi modeli Firmi utrimuvalisya v mezhah Shveciyi lishe zavdyaki devalvaciyi shvedskoyi kroni strategiyi yaka bula nezhittyezdatnoyu v dovgostrokovij perspektivi YeEZ bulo she bilshe poshkodzheno oskilki shvejcarskij elektorat progolosuvav proti Avstriya Finlyandiya Norvegiya ta Shveciya podali zayavku na povne chlenstvo v YeS i YeS pogodivsya pochati peregovori Zmina poglyadiv YeS takozh bula pov yazana z prognozovanim rozshirennyam YeS na krayini perevazhno Centralnoyi Yevropi zaproshenim Yevropejskoyu komisiyeyu v 1997 roci i v kincevomu pidsumku zavershenim u 2004 roci a otzhe bagati chleni YeAVT dopomozhut zbalansuvati byudzhet YeS Vstup30 bereznya 1994 roku zavershilisya peregovori pro vstup z Avstriyeyu Shveciyeyu Finlyandiyeyu ta Norvegiyeyu Yihni dogovori pro priyednannya buli pidpisani 25 chervnya togo zh roku Kozhna krayina provela referendumi shodo vstupu v rezultati chogo vstupili vsi okrim Norvegiyi drugij referendum yakoyi provalivsya Avstriya zayava podana v lipni 1989 r 66 6 za 12 chervnya 1994 r Finlyandiya zayava podana v berezni 1992 roku ta okremij referendum provedenij na Alandskih ostrovah 56 9 za 16 zhovtnya 1994 roku Shveciya zayava podana v lipni 1991 r 52 8 za 13 listopada 1994 r Norvegiya zayava podana v grudni 1992 r 47 8 za 28 listopada 1994 r Avstriya Finlyandiya ta Shveciya stali chlenami YeS 1 sichnya 1995 roku Piznishe togo zh roku 17 veresnya u Shveciyi vidbulisya vibori do Yevropejskogo parlamentu dlya svoyih deputativ Nastupnogo roku v Avstriyi vidbulisya vibori 13 zhovtnya a u Finlyandiyi 20 zhovtnya Reshta zoni vklyuchennyaAvstriya Shveciya Finlyandiya stali chlenami 1 sichnya 1995 roku ale deyaki sferi spivrobitnictva v Yevropejskomu Soyuzi budut zastosovuvatisya do deyakih krayin chleniv YeS piznishe Ce Yevrozona div rozshirennya yevrozoni Shveciya vse she ne ye chlenom yevrozoni VpliviVpliv rozshirennya 1995 roku buv menshim nizh bilshist oskilki chleni buli zamozhnimi ta vzhe kulturno pov yazani z isnuyuchimi chlenami Prote vona stvorila Pivnichnij blok u Radi u yakij Shveciya ta Finlyandiya pidtrimali Daniyu v pitannyah navkolishnogo seredovisha ta prav lyudini yaki takozh pidtrimala Avstriya a krayini Pivnichnoyi Yevropi takozh zaklikali do chlenstva krayin Baltiyi Yak chisti vneski do byudzhetu YeS voni takozh posilili golos za byudzhetnu reformu Do rozshirennya 1995 roku YeS mav desyat dogovirnih mov dansku niderlandsku anglijsku francuzku nimecku grecku irlandsku italijsku portugalsku ta ispansku Odnak cherez rozshirennya 1995 roku bulo dodano dvi novi oficijni movi shvedska yaka ye oficijnoyu movoyu yak Shveciyi tak i Finlyandiyi ta finska Ce rozshirennya pochalo viyavlyati problemi z institucijnoyu strukturoyu YeS taki yak rozmir Komisiyi z neznachnimi posadami yaki obrazhayut derzhavu yaka yih otrimuye ta pravila golosuvannya Radi sho oznachaye sho shtati sho predstavlyayut 41 naselennya mozhut buti peregolosovani Ce prizvelo do zbilshennya blokuyuchoyi menshosti v Radi ta vtrati drugogo yevrokomisara bilshih derzhav Takozh rozpochalosya planuvannya novih dogovoriv pro vnesennya zmin shob pidgotuvati blok do nastupnogo rozshirennya Derzhavi chlenkini Naselennya Plosha km VVP milyard dolariv SShA VVP na dushu naselennya dol SShA Movi Avstriya 8 206 524 83 871 145 238 18 048 Nimecka Finlyandiya 5 261 008 338 145 80 955 15 859 Finska shvedska Shveciya 9 047 752 449 964 156 640 17 644 ShvedskaKrayini vstupu 22 029 977 871 980 382 833 17 378 2 noviYeS15 1995 372 939 379 6 28 3 367 154 34 95 6 277 065 6 50 16 831 0 20 12YeS12 1994 350 909 402 2 495 174 5 894 232 16 797 10Div takozhVstup Avstriyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Finlyandiyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Shveciyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Norvegiyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Shvejcariyi do Yevropejskogo Soyuzu Dogovir pro priyednannya 1994 Rozshirennya Yevropejskih Spivtovaristv 1973 Rozshirennya Yevropejskih Spivtovaristv 1981 Rozshirennya Yevropejskih Spivtovaristv 1986 Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu 2004 Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu 2007 Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu 2013 PrimitkiBache Ian and Stephen George 2006 Politics in the European Union Oxford University Press p543 547