Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Винищення в язнів у Дубно у червні 1941 масові розстріли органами НКВС та НКДБ політичних в язнів у Дубенській в язниці

Розстріли в'язнів у Дубно

Розстріли в'язнів у Дубно

Винищення в'язнів у Дубно у червні 1941 — масові розстріли органами НКВС та НКДБ політичних в'язнів у Дубенській в'язниці № 2 протягом 24—25 червня 1941 року. Відповідно до радянських документів призначалось до страти 320 політичних в'язнів. 24—25 червня 1941 року в Дубенській в'язниці № 2 було вбито і поранено понад 230 в'язнів. За німецькими документами та свідченнями було страчено понад 400 в'язнів, як по політичних, так по інших статтях. Згідно з публікаціями у липні 1941-го у бельгійській пресі та «Краківських вістях» у Дубенській в'язниці № 2 було вбито 527 осіб.

Керівники Дубно та Дубенського району

Повний склад керівників Дубно та Дубенського району з 17 вересня 1939 року дивись у статті Керівники Дубно і Дубенського району.

Станом на грудень 1939 року 1-м секретарем Дубенського повітового комітету ВКП(б)У був Сава Васильович Волощенко, 2-м секретарем — Павло Іванович Дитковський, 3-м секретарем — Дмитро Кіндратович Ткаченко, завідуючим пропагітаційного відділу повітового комітету ВКП(б)У — Вячеслав Констянтинович Івончик, завідувач оргінстукційного відділу повітового комітету ВКП(б)У — Тихон Максимович Морозов.

Головою Дубенського повітового виконкому був Харитон Сидорович Кученко (до кінця 1939 року), заступником голови Дубенського повітового виконавчого комітету — Михайло Григорович Тимошенко, секретарем Дубенського повітового виконавчого комітету — Микола Агеєвич Береза, завідувачем повітового відділу здоров'я — Іван Михайлович Клецко, завідучим повітового фінансового відділу — Григорій Архипович Рак, завідувачем повітового відділу народної освіти — Василь Федорович Нюнько, редактором повітової  — Василь Дементійович Черняхівський, керуючим філії державного банку — Н. І. Розенбліт, народним суддею Дубенського повіту — І. Е. Лебедик.

Станом на травень 1940 року секретарем Дубенського райкому ВКП(б)У був Татаренко, головою Дубенського районного виконавчого комітету — Михайло Григорович Тимошенко.

Станом на жовтень 1940 року начальником паспортного столу НКВС Дубенського району був Вовк.

З грудня 1940 року до 25 березня 1941 року головою виконкому міської ради Дубно був Давидченко.

Станом на 22 червня 1941 року першим секретарем Дубенського райкому ВКП(б)У був Олексій Іванович Денисенко, завідуючим пропагітаційного відділу Дубенського райкому ВКП(б)У — Вячеслав Констянтинович Івончик, завідувачем організаційного відділу Дубенського райкому ВКП(б)У Білоус.

Головою виконкому міської ради Дубно — Сидір Онуфрійович Козійчук, головою Дубенського райвиконкому — Михайло Георгійович Тимошенко, начальником Дубенської пошти — Пономаренко начальником паспортного столу НКВС Дубна — Петренко,, редактором Дубенської районної  — Василь Дементійович Черняхівський, завідувачем райфінвідділу — завідувачем райземвідділу — Іван Кушко, головою Варковицької сільради — Кейтель, директором Дубенської районної контори «Укрплодоовоч» — Михайло Васильович Нікулін

Станом на 14 січня 1945 року 1 секретарем Дубенського райкому ВКП(б)У був Т. С. Жуков, секретарем Дубенського райкому ВКП(б)У — Г. В. Баранник, головою Дубенського райвиконкому — Н. С. Марута.

Керівництво і склад НКДБ в Дубно та Дубенському районі

Станом на 22 червня 1941 року був такий склад НКДБ. За свідченнями пенсіонера М. Нікуліна від 12.09.1989 р., арк. 164 Дубенський райвідділ НКДБ нараховував 11 осіб, включаючи 2 водіїв, 2 вахтерів, друкарку та прибиральницю. Старший лейтенант , 35-ти років, був начальником Дубенського повітового (з вересня 1939 р.), районного (з січня 1940 р.) відділу НКВС. З лютого 1941 року — начальник Дубенського районного відділу НКДБ. Його особистим секретарем і повноважним заступником була . Заступником начальника райвідділу НКДБ був Олександр Іванович Цибань, співробітниками райвідділу НКДБ — Олексій Максимович Давиденко, оперуповноваженим — Іван Кирилович Нікулін, оперуповноваженим — лейтенант , водієм райвідділу НКДБ — О. Б. Маратковський.

Довгий період в Дубенському НКДБ до червня 1941 року працювали оперуповноважений Козлов та старший оперуповноважений Овчарук.

Станом на 14 січня 1945 року начальником Дубенського райвідділу при НКДБ був Г. С. Голуб.

Керівництво і склад НКВС в Дубно та Дубенському районі

Сержант НКВС Віктор Степанович Черевко був начальником Дубенського райвідділу НКВС, заступником начальника райвідділу НКВС — Зверєв, заступником начальника Дубенського райвідділу НКВС по політичній частині — Іван Павлович Челноков. Працівниками Дубенського райвідділу НКВС були , сержант НКВС , , Григорій Миколайович Бурдило, Іван Степанович Войт, Олександр Григорович Андрушин, Касьянчук, Матвійчук

Керівництво прокуратури

Станом на червень 1941 року прокурором Дубенського району був Іванов, станом на червень 1945 року — Мітченко.

Керівництво Дубенської в'язниці

В 1940 році згідно з протоколом Рівненського бюро Обкому партії начальником Дубенської в'язниці № 2 був призначений Шинкаркін. Відповідно до відповіді Державного архіву Російської федерації на початку 90 років Рівненському обласному краєзнавчому музею під час розстрілів начальником в'язниці був В. І. Манилюк.. Заступником начальника в'язниці був Віктор Степанович Черевко, начальник Дубенського райвідділу НКВС, начальником адміністрації в'язниці була . Політруком в'язниці був Г. К. Кабашний, один з наглядачів — С. Т. Черкасов Крім цього в дирекції в'язниці був Іван Павлович Челноков, політрук Дубенського райвідділу НКВС, Працівниця в'язниці — Н. М. Якобчук Співробітники в'язниці — Єгоров і Зав'ялов

Згідно із свідченнями пенсіонера М. Нікуліна від 12.09.1989 р., арк. 164 в'язниця мала власний потужний штат — понад 57 осіб наглядацького та керівного складу, 2 взводи охорони військ НКВС.

Дубенська в'язниця

Державна в'язниця Дубна розташована в південно-східній частині міста. В'язниця побудована на території колишнього млина. Після пожежі в млині, поляки використали рештки фундаменту і на ньому, за рішенням польської влади, було розпочате будівництво однієї з найбільших в'язниць у Польщі. Будівництво розпочалось у кінці 1935 року. Будівництво було завершене, але 17 вересня 1939 року Дубно дісталась Радянському Союзові. Радянська влада завершила будівництво. В чотирьох кутках зведеної кам'яної стіни побудували дерев'яні, охоронні вишки для автоматників, контрольно-пропускний пункт. З грудня 1939 року в'язницю використовували як збірний пункт для засуджених, яких депортували на тривалі примусові роботи в Сибір.

У в'язниці, в основному, утримували політичних в'язнів, за винятком деяких осіб, арештованих за запізнення на роботу, несвоєчасну сплату податків тощо. Засуджених за кримінальні злочини утримували в в'язниці в м. Крем'янець. Поляки з обох сторін в'язниц побудували дві каплиці для в'язнів, які радянська влада перетворили на місцеві клуби для своїх чиновників. Стара стіна, що оточувала в'язницю, була заввишки приблизно 4,5 метри. Вікна були оснащені потужними ґратами. Скло зафарбоване, щоб в'язні не могли дивитись у вікно. В в'язниці був підвал, цокольний, 1-й і 2-й поверхи та водогін. Підлога викладена паркетом.

Дубенська в'язниця відома з початку 1940 року ще тим, що в ній було декілька камер, які заповнювала вода. Ці камери використовують для примусу до надання свідчень. У кожній з «водяних» камер був стілець. У нормальних умовах рівень води був таким, щоб вода діставала до щиколоток, якщо в'язень стане на стілець. Однак, у разі необхідності, рівень води встановлювалить на будь-якій висоті. Підготовку до надання зізнавальних свідчень в'язнями в такій «водяній» камері здійснювали впродовж 5—7 днів. Після чого в'язень або був готовий до надання зізнавальних свідчень упродовж цього терміну, або топився, або отримував важкі психічні і соматичні захворювання. Жінки також зазнавали тортур у «водяних» камерах.

У камерах не було ні нар, ні матраців. В'язні вимушені були спати на голій підлозі, вкриваючись своїм верхнім одягом. У жіночому відділенні санітарія була ще гіршою, оскільки на період менструації жінкам не видавали ні вати, ні ганчірки, ні паперу. Серед арештованих були також вагітні жінки. Годували їх так само, як і решту в'язнів, спали, як і всі, на голій підлозі, щоденно їх виводили на прогулянку на 7—10 хвилин.

Десь за 9—10 днів до родів вагітних переводили в лікарняне відділення, де їх оглядала акушерка. На 14 день після народження дитини жінок разом з новонародженими переводили в загальні камери. Не дивлячись на те, що новонароджених годували виключно тільки материнським молоком (новонароджені не отримували в в'язниці ніякого іншого харчування і цілком залежали від материнського молока), матерів також відправляли в Сибір, не дивлячись на те, що транспорти були переповнені, звідки згодом дітей направляли в дитячі будинки.

Окрім декількох одиночних камер-темниць, в яких міг розміститись тільки один в'язень, переважно були багатомісні камери, в яких утримували від 3 до 40 в'язнів. Звичайно в в'язниці утримували до 1500 арештованих, з яких близько були 250 жінки і приблизно 50 діти у віці 12—15 років (хлопчики і дівчатка). Безпосередньо перед вступом у Дубно німецьких військ 25 червня 1941 року у в'язниці знаходились приблизно 600 в'язнів, однак незадовго до цього в Сибір було відправлено три великих транспорти. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що в в'язниці перебувало до 3000 в'язнів. Маршрут слідування транспортування пролягав через Київ. Транспорти відправляли регулярно, впродовж тижня, з понеділка до п'ятниці. В'язницю контролювали НКДБ та НКВС.

Передісторія

Перед нападом 22 червня 1941 року, коли Німеччина здійснила напад на СРСР, станом на 10 червня 1941 року у в'язниці в Дубно біля 738 в'язнів. З них, засуджених 502, під слідством НКДБ — 106, під слідством НКВС — 47, за судами і прокуратурою — 83. Протягом двох місяців перед зайняттям німцями Дубна в в'язниці перебувало 10 євреїв.

Більшість звинувачувалася за статтею 54 Карного кодексу УСРР — контрреволюційна діяльність. Це учасники політичних партій, «Просвіти», «Сільського господаря».

23 червня 1941 р. нарком державної безпеки Всеволод Меркулов видав наказ № 2445/М, в якому йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у в'язницях та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу, і тих, кого необхідно розстріляти. Того ж дня вийшов наказ начальника тюремного управління НКВС УРСР капітана державної безпеки Філіппова, який зобов'язував евакуювати в'язнів. Згідно з «Планом евакуації», депортації з Дубно області підлягало 738 в'язнів.

22 червня 1941 року

22 червня 1941 року в 4:40 Дубенська в'язниця № 2 НКВС м. Дубно була обстріляна з німецьких бомбардувальників «Хейнкель-111» ескадри KG55 «Greif», після чого весь особовий склад та наглядовий склад в'язниці був переведений на казармовий стан — згідно з доповідною запискою від 28 червня 1941 року начальника Дубенської в'язниці № 2 В. І. Манилюка начальнику тюремного управління УРСР Філіппову.

Розстріли

24 червня 1941 року

У вівторок 24.06.1941 о 10 годині ранку по телефону начальнику Дубенської в'язниці № 2 В. І. Манилюку з тюремного управління НКВС м. Рівне повідомили, що для відправки ув'язнених по контрреволюційним статтям на залізничну станцію будуть подані вагони. Станом на цей день засуджених і тих, що були слідством по контрреволюційним статтям в Дубенській в'язниці № 2 налічувалося 320 осіб. Вагони на Дубенську залізничну станцію для відправки ув'язнених прибули в 17:00. В той час Дубно піддавалося бомбардуванню і артилерійському обстрілу з боку німців. Начальник військового гарнізону Дубна повідомив В. І. Манилюка, що з боку с. Верба в напрямку залізничної станції Дубна німці ведуть наступ в складі 127 легких танків.

По прибуттю вагонів В. І. Манилюк звернувся до начальника райвідділу НКВС В. С. Черевка та начальника райвідділу НКДБ Я. Д. Винокура для надання вантажівок та охорони для відправки в'язнів на станцію. Йому останні в допомозі відмовили, мотивуючи зайнятістю обороною міста та відправкою сімей, жінок та дітей працівників партійних, державних радянських органів та військових. Силами в'язничної охорони відправити на вокзал в'язнів В. І. Манилюк не мав можливості. Не було транспорту, вести в'язнів пішки було неможливо, тому що від в'язниці до станції 5 км. В. І. Манилюк зв'язався по телефону з заступником начальника Управління НКВД по Рівненській області лейтенантом держбезпеки Клімовим, що був в Рівненському обкомі партії та з комендантом управління НКВС Клим'юком. Клімов дав розпорядження по телефону, при неможливості, евакуації політичних в'язнів убити, а решту в'язнів звільнити — відповідно до доповідної записки від 28 червня 1941 року начальника Дубенської в'язниці № 2 В. І. Манилюка начальнику тюремного управління УРСР Філіппову.

В 17:00 начальник райвідділу НКВС В. С. Черевко та начальник райвідділу НКДБ Я. Д. Винокур з колоною сімей, жінок та дітей працівників партійних, державних радянських органів та військових та підлеглими на вантажівках вирушили до Рівного. Колонна співробітників НКДБ та НКВС, міліції, партактиву, військовослужбовців та членів сімей складалась з 3-х легковиків та 8 вантажівок, всього біля 150—200 чоловік. Відїхавши від Дубно на 20 км, співробітники НКДБ з Я. Д. Винокуром залишились на дорозі у районі села Варковичі. Я. Д. Винокур з групою не наважувався їхати в Рівне, адже повних відомостей про ситуацію з окупацією Дубно німцями не мав. Співробітники НКВС на чолі з начальнком В. С. Черевком у кількості 60 чоловік на 4 вантажних автомобілях поїхали далі у Рівне.

Біля 18:00 засуджених на короткі терміни та за малозначні вчинки В. І, Манилюк дав вказівку з в'язниці звільнити. Всього було звільнено за побутовими статтями і засудженим по указам 170 в'язнів. 250 засуджених на більш тривалі терміни і тих, хто був під слідством по статтям Кримінального Кодексу В. І. Манилюк направив пішки у в'язницю № 4 в м. Рівне з частиною наглядачів і взводом охорони. З 250 в'язнів 20 в'язнів були кинуті, бо були інваліди, хворі (ймовірно, були застрелені або втекли) — згідно з доповідною запискою від 28 червня 1941 року начальника Дубенської в'язниці № 2 В. І. Манилюка начальнику тюремного управління УРСР Філіппову. Решту 320 в'язнів Манилюк дав вказівку стратити у в'язниці.

Біля 20:00 за місцевим часом В. І. Манилюк з в'язничною охороною в'язнів вбивали з автоматичної зброї та гвинтівок у камерах через дверцята для передачі їжі. Кидали до камер гранати. Відповідно до документів окремого управління Таємної військової поліції (ГФП) при 48-му Армійському корпусі всього у в'язниці таким чином було вбито 400 етнічних німців і українців, в тому числі і жінок. В цей час німці зайняли залізничну станцію Дубна і продовжували наступати на місто. Це налякало працівників в'язниці, тому припинили розстріли і втекли з в'язниці. В закритих в камерах залишилось близько 60—70 осіб.

В 22:30 В. Манилюк з особовим складом залишив в'язницю і вирушив на вантажівках до м. Рівне — згідно з доповідною запискою від 28 червня 1941 року начальника Дубенської в'язниці № 2 начальнику тюремного управління УРСР Філіппову.

25 червня 1941 року

В 1:00 Я. Д. Винокур з групою вирішив повернутись в Дубно. По дорозі в Дубно група Я. Д. Винокура зустріла працівників в'язниці, які їхали в м. Рівне. Працівники в'язниці доповіли, що всіх стратити не вдалось, у в'язниці лишились 60—70 в'язнів.

В 2:00 Винокур зі своєю групою на транспорті попрямував в Дубенську в'язницю для закінчення страти. До нього приєдналося 10 чоловік в'язничної охорони, решта складу в'язниці прямував далі в Рівне. Коли група Я. Д. Винокура прибула в Дубенську в'язницю то продовжила страти. За деякими даними група Я. Д. Винокура розстріляла новобранців до Червоної Армії, з числа українців в Дубенському замку. Відповідно до відповіді Державного архіву російської Федерації Рівненському краєзнавчому музею 21.04.1993 всього у Дубенській в'язниці № 2 було всього за 24—25 червня страчено 230 в'язнів — «вибули по 1-й категорії».. Учасники ОУН з с. Рачин на чолі з Гавриїлом Кривичуном почали обстрілювати в'язницю, у в'язниці знаходився його брат Арсен Кривичун. Це налякало групу Я. Д. Винокура і вони знову покинули Дубно і зупинилися у Варковичах.

В 5:00 група В. С. Черевка прибула в Рівне. Дорога була переповнена військовою технікою, що їхала в Дубно. Біля обласного управління НКВС залишилось тільки 2 машини, а інші дві з рядовими працівниками десь зупинились у місті. В. С. Черевко і політрук І. П. Челноков повідомили, що отримано наказ повертатись назад і бути там до особливого розпорядження. У Дубно направилося дві вантажівки з міліціонерами, партійними працівниками та деякими працівниками з області, зокрема начальник ОБХСС Фомін, уповноважений міліції Ткалич, та уповноважений Олянюк. У Варковичах зустріли начальника райвідділу НКДБ Я. Д. Винокура, якому В. С. Черевко повідомив про отримане розпорядження.

В 9:00 група з Я. Д. Винокуром та В. С. Черевком з Варкович виїхала в Дубно.

В 11:00 група Я. Д. Винокура та В. С. Черевка прибула в Дубно та через відразу покинула місто, адже з'ясувалось, що німці вже були в передмісті Дубно на Забрамі. Група Я. Д. Винокура з міліціонерами (1 легкова і 2 вантажних) з працівниками партійних і державних органів, що не встигла евакуюватись напередодні(всього біля 60 осіб), виїхала в напрямку Рівного.

В 12:00 група Я. Д. Винокура та В. С. Черевка біля Луцького повороту попала в засідку німецьких мотоциклістів, де майже всі загинули. Одна вантажівка прорвалась. Певна кількість осіб потрапила в полон до німців чи болотами дісталася в м. Рівне.

В 15:00 за німецьким часом німці захопили місто — згідно з протоколом допиту колишнього Дубенського співробітника НКВС .

Бій на Луцькому повороті

25 червня в 12:00 група НКДБ Я. Д. Винокура та НКВС В. С. Черевка на 3-х машинах (1 легкова і 2 вантажних) намагалася прорватися з м. Дубно і прийняла бій з німцями біля Луцького повороту. До складу групи входили начальник РВ НКДБ Я. Д. Винокур, його заступник О. І. Цибань, співробітники РВ НКДБ О. М. Давиденко, І. К. Нікулін, голова міськради С. О. Козійчук, директор райконтори «Укрплодоовоч» М. В. Нікулін, зав. райфінвідділу Кушко, райпрокурор Іванов, судмедексперт та інші Від'їхавши 1,5 км від Дубно, у видолинкові машину Я. Д. Винокура почали обстрілювати щонайменше два німецькі мотоциклісти. По машинам німці вели вогонь з кулеметів. Машина Я. Д. Винокура була першою розстріляна на дорозі. В. С. Черевко скомандував зайняти оборону. Бій тривав 15 хвилин. Політрук І. П. Челнаков був поранений і практично перший здався німецьким солдатам. Коли німці всіх оточили начальник райвідділу НКВС В. С. Черевко запропонував всім здаватися. Всі почали нищити особисті документи, військові квитки та партійні квитки. Далі цю групу німці приєднали до 700 полонених червоноармійців і повели під конвоєм у Дубенський замок — згідно з протоколом допиту колишнього Дубенського співробітника НКВС .

З наявних по штату 11-ти співробітників райвідділу НКДБ 4 вільнонаймані (2 вахтери, друкарка, прибиральниця) залишились у Дубно. 1 оперпрацівник був відправлений з документами у Рівне ще напередодні, оперуповноважений Б. Д. Колобков загинув ще ввечері 23.06.1941 р. в 12 км від Дубно в напрямку Млинова під час розвідки.

На Луцькому повороті загинув Я. Д. Винокур. За німецькими даними він попав в полон і на Луцькому повороті і там був розстріляний німцями. Там же загинули прокурор району Іванов, завідувач Дубенським райкомземом Іван Кушко, завідувач райфінвідділу Кушко, військовослужбовець Червоної Армії Борис Володимирович Ворожик, заступник начальника Дубенського райвідділу НКДБ Олександр Іванович Цибань, співробітники Дубенського райвідділу НКДБ Олексій Максимович Давиденко, Іван Кирилович Нікулін, співробітники Дубенського райвідділу НКВС Григорій Миколайович Бурдило, Іван Степанович Войт, Олександр Григорович Андрушин, Касьянчук, Матвійчук, дружина працівника райвідділу НКВС Ганна Дмитрівна Войт, дружина військовослужбовця Домникія Григорівна Набережна, заступник начальника райвідділу НКВС Зверєв, водій райвідділу НКДБ О. Б. Маратковський, начальник паспортного столу Дубна Петренко, завідувачем райземвідділу Іван Кушко, судмедексперт. Загинули там працівники з області, зокрема начальник ОБХСС Фомін, уповноважений міліції Ткалич, та уповноважений Олянюк. Всього загинуло чи потрапило в полон біля 50 осіб. Але одному автомобілю з евакуйованими таки вдалось прорватись на Рівне, також частина партактиву та членів сімей вийшла з оточення від дороги через болото.

Німецька влада, мобілізувавши місцевих жителів, 27-го червня наказали поховати загиблих. Своїх солдатів німці поховали на місцевому кладовищі біля розвилки доріг і після закінчення 2—3 днів прибули з Німеччини родичі забрали їх трупи в цинкові труни і відвезли в Німеччину. Загиблі тоді поспішно були поховані недалеко від розвилки доріг (урочище Кут) в 2-х могилах, в одній-28 осіб, в іншій-18", один з учасників поховання Я. Д. Винокура мешканець с. Панталія Ф. Д. Абрамський.

У полон потрапили німцям перший депутат Верховної Ради УРСР голова виконкому міської ради м. Дубно С. О. Козійчук, начальник райвідділу міліції В. С. Черевко, його заступник по політчастині І. П. Челноков. С. О. Козійчук та І. П. Челноков 30.06.1941 були німцями розстріляні в Дубно. Доля В. С. Черевка невідома. Ймовірно він був розстріляний німцями на Луцькому повороті або потрапив в табір військовополонених, які утримувались в Дубенському замку

У складі групи були завідувач відділу Дубенського райкому партії В. К. Івончик, редактор Дубенської районної газети «Червона зірка»(«Дубенська правда») В. Д. Черняховський, перший секретар РК КПУ Денисенко, голова Дубенського райвиконкому Михайло Георгійович Тимошенко, голова Варковицької сільради Кейтель, начальник Дубенської пошти Пономаренко, завідувач організаційного відділу Дубенського райкому ВКП(б)У Білоус, які не потрапили в полон до німців і вийшли з оточення.

З співробітників в'язниці в Рівне не повернулося двоє осіб Єгоров і Зав'ялов, інші з оточення прорвалися і прибули в різний час. При зборі в м Рівне опинилося 52 особи з них 5 осіб місцевих. Решта працівників з місцевого населення залишилися в Дубно.

Під окупацією німців

26 червня 1941 року

У четвер, 26 червня 1941, близько 17 години за німецьким часом в Дубно прибуло Окреме управління Таємної військової поліції (ГФП) при 48-му Армійському корпусі. Негайно ними був встановлений контакт з деякими німецькомовними жителями (з учителем і священиком). Було встановлено, що за дорученням начальника НКДБ Я. Д. Винокура в місцевій в'язниці було розстріляно велику кількість політв'язнів. Розстріли проводились комендантом в'язниці, чиє ім'я не було встановлене, за участі секретаря тюремного управління Хани Беренштейн, яку німці в документах називали Бронштейн, свідки — Льоля Бронштейн, а також деяких в'язничних службовців, чиї імена не були встановлені. За словами жителів, мова йшла про приблизно 400 політв'язнів. Німці згодом запросили сюди кореспондентів, тож знімки, зроблені у Дубенській в'язниці, у липні 41-го з'явилися у бельгійській пресі та «Краківських вістях». Тодішні газетярі назвали цифру вбитих — 527 осіб.

27 червня 1941 року

Рано-вранці, в п'ятницю, 27 червня 1941 року після розмови з жителями німцями відвідано в'язницю м. Дубно. До того часу в'язниця була вже захоплена місцевими жителями, чиї родичі ще знаходились у в'язничних приміщеннях. В'язничні камери, в яких лежали тіла розстріляних, також були зламані жителями. Їх метою було вивезти тіла розстріляних родичів, що й було зроблено з допомогою підвід. Скрізь лежали розстріляні та понівечені штиками трупи літніх чоловіків, чоловіків, жінок і дівчат приблизно шістнадцятирічного віку. Всього було нараховано більше ста тіл. Через сильну спеку в приміщеннях в'язниці стояв огидний запах. Німцями був виданий наказ, щоб тіла вбитих були поховані силами в'язнів, а в'язнична підлога, на якій скрізь була кров, вимита. Після цього німці приступили до створення агентурної мережі. Через неї, а також за участі деяких представників місцевого українського населення, в п'ятницю, 27.06.41, а також в суботу, 28.06.41, було виявлено сім людей з числа партійних, державних працівників і комісарів НКВС, які були допроваджені в замок м. Дубно. Після прибуття німців місцевими жителями було вивезено з в'язниці і поховано до 39 тіл вбитих.

Свідчення

Згідно із свідченнями трьох людей, яким вдалося врятуватись під час різанини з 24 на 25 червня 1941 року, в в'язниці було страчено близько 550 в'язнів, серед яких було 100 жінок. Німці встановили лише чотири особи, які вижили і які пізніше перебували на лікуванні в різних військових госпіталях Дубна. троє далі німцям свідчення.

Німці встановили, що вдалось встановити сліди зґвалтування щонайменше в однієї ув'язненої жіночої статі, яка в числі інших дев'яти жінок була зґвалтована вже після розстрілу. Наскільки жорстоко катували, терзали і мучили невинних політв'язнів промовляє знахідка, зроблена під час чищення в'язничних камер і вивезення тіл ув'язнених: була знайдена повністю здерта шкіра людської руки, на якій все ще знаходились нігті пальців. Окрім цього, була знайдена людська ступня з все ще висячими на ній клаптями шкіри. Як і у випадку з рукою, шкіра була повністю здерта. Як було встановлено в подальшому, арешти політичних в'язнів відбувались цілком безсистемно. Ті, хто вижив, розповідали, серед іншого, про в'язня, арештованого через несплату податків; другий в'язень був поміщений у в'язницю лише через те, що на двадцять хвилин запізнився на роботу. Одна ув'язнена була поміщена під варту з тієї причини, що в неї знайшли український журнал націоналістичного характеру і т. ін. Найсумнішим випадком, однак, можна назвати випадок з шістнадцятирічним етнічним німцем, який належав до скаутської організації і лише через це місяцями утримувався в в'язниціі, а згодом був розстріляний. Характер поранень на тілах деяких вбитих дозволив зробити висновок, що вони були поранені чи вбиті шляхом завдавання тілесних ушкоджень штиком.

Свідчення Олекси Сацюка

Серед в'язнів, хто вижив був Олекса Сацюк, український письменник, який до вересня 1942 року був головою Дубенської окружної управи. Про жахливі знущання і розстріли, вчинені опричниками НКВС у Дубенській в'язниці Олексій Сацюк згодом розповів у своїй книзі «Смертоносці». Він звинувачував у розстрілах Якова Винокура.

Свідчення Потапа Матвійовича Чирви

Серед тих, хто вижив був Чирва Потап Матвійович, уродженця Кустина, біля Рівного, 4.12.1905 року народження. Арештований органами НКВС у вересні 1940 р. Проповідник Української євангельсько-реформованої церкви в Кустині, підозрювався в приналежності до ОУН. Засуджений Рівненським облсудом до 10 років ув'язнення в таборах і 5 років позбавлення прав. Перебував у Дубенській в'язниці. Під час розстрілу ув'язнених 24—25 червня 1941 р. був важко поранений, лишився калікою на все життя. У 1945 р. повторно засуджений військовим трибуналом військ НКВС Рівненської області до вищої міри покарання — розстрілу. Помилуваний, з ув'язнення вийшов у червні 1958 року. З його слів він батько трьох дітей. Упродовж тривалого часу був членом ОУН. Був арештований у вересні 1940 року за приналежність до ОУН за доносом шпигуна НКВС. Був ув'язнений у в'язниці м. Рівне. Знаходячись у Рівненській в'язниціі, був закутий у спеціальні кайдани, на внутрішній стороні яких знаходились металічні шипи. За найменшого руху на тілі утворювались рани. Крім того, його били гумовими кийками. Був засуджений у Рівному 27.03.1941 року на 8 років примусових робіт (з депортацією в Сибір), 5 років позбавлення прав з конфіскацією майна. У липні мав бути відправлений у Сибір, для чого його перевели в Дубно. 21.06.1941 знаходився на залізничній станції і був готовий до відправлення, але всіх в'язнів повернули в в'язницю. Він знаходився в камері на верхньому поверсі разом з 30 політичними в'язнями. Всі вони були українцями. Деяким ще не були оголошені вироки, але всі вони були арештовані за контрреволюційну діяльність. Увечері 24.06, після вечері, в'язням наказали лягти на відпочинок не як звичайно — вздовж обох стін камери, а біля вікна, напроти дверей. Через півгодини після вечері через віконце в дверях камери, через яке звичайно подавали їжу, просунули дуло автомата і прозвучало декілька черг. В'язні впали на підлогу. Потім двері відкрили і в дверях з'явився Яків Винокур автоматом, а разом з ним Бронштейн і Рахіль Гейфер з пістолетами типу «Наган», які відкрили вогонь по тих, хто лежав на підлозі. Йому пощастило. Отримавши поранення в ногу, він упав на підлогу і на нього впали декілька вбитих. В їх камері, серед вбитих, виявилось четверо поранених в'язнів. Потім кати зробили декілька пострілів і зачинили камеру. Четверо поранених вибрались з-під тіл, перев'язали свої рани стрічками, зробленими з сорочок і просиділи так всю ніч. Однак рано-вранці 25.06 у в'язниці почалась нова стрілянина, тому ці четверо знову сховались між тілами. На цей раз у камері з'явились лише дві жінки з пістолетами і зробили декілька пострілів у мертвих. Потім ці дві жінки вийшли і зачинили двері камери знову. Згодом ці четверо поранених зірвали калорифер зі стіни і вибили ним двері. Таким же чином вони вибили ще декілька дверей у камерах, щоб врятувати ще кого-небудь з тих, хто лишився живим з інших камер. Потім вони вийшли на подвір'я, перелізли через в'язничну огорожу і розбіглись у різні сторони. Сам Чирва пролежав повністю обезсилений за 100 метрів від краю житнього поля. Тут 26.06 його знайшли німецькі солдати і доставили у військовий госпіталь. Був важко поранений, лишився калікою на все життя.

Свідчення Петра Морозюка

Під час страти врятувався Петро Морозюк, уродженець м. Радивилів, 18.05.1910 р. н. Його свідчення повністю збігаються зі свідченнями Потапа Чирви. Крім цього він додав, що він перебував в іншій камері разом з 9 іншими в'язнями. Морозюк знаходився в ув'язненні з 15.06.1941 року. Він не знав, за що і на якій підставі був арештований. У його камері розстріл проводили лише дві жінки, і він був єдиним з в'язнів, кому вдалося врятуватись. Йому вдалося врятуватись лише завдяки тому, що, отримавши два поранення в ноги, він прикинувся вбитим, а жінки пішли, оскільки вимазались кров'ю вбитих. Серед трупів він пролежав два дні і дві ночі, впродовж яких дві жінки проводили багаторазові перевірки. Його знайшли німецькі солдати 26.06.1941.

Свідчення Валентини Денисівни Лепешкевич

Під час страти врятувалася Валентина Денисівна Лепешкевич, бездітна, уродженка м. Ростов-на-Дону, 17.08.1918 р. н., жителька м. Рівне. Лепешкевич (у дівоцтві — Крещенко) арештована органами НКВС у 1940 р. До червня 1941 р. перебувала у Рівненській в'язниці, за кілька тижнів до початку німецько-радянської війни переведена до Дубенської в'язниці, де пережила розстріл ув'язнених 24—25 червня 1941 р. Після Другої світової війни виїхала до США. Надрукувала спогади про трагедію в'язнів Дубенської в'язниці під назвою «Великдень у в'язниці». Зі слів Лепешкевич є потомственою українкою, яка вийшла заміж за поляка, начальника книгарні в Рівному. Була арештована співробітниками НКВС 23.08.1940 року разом з чоловіком, оскільки в їх будинку було виявлено зброю. За її свідченням, вони збирались використати цю зброю проти представників НКВС під час російсько-німецької війни і таким способом отримати єдину можливість врятуватись від радянського пекла. Через три місяці після її арешту в Рівному відбувся суд над її чоловіком, якого засудили до 8 років примусових робіт в Сибіру і якого депортували на початку 1941 року. Лепешкевич втратила будь-яку надію побачити живим свого чоловіка. Допускає, що він був вбитий НКВС. Щодо неї не проводили слідчих дій і їй не винесли ніякого вироку. Стосовно неї не проводилось слідство. Від своїх співкамерниць вона чула, що всі без винятку жінки були зґвалтовані комісарами чи слідчими. Лепешкевич перебувала у камері разом з іншими 8 жінками. Увечері 24.06 вони почули постріли і крики. Двері відкрили і в камеру вскочили декілька енкаведистів, озброєних автоматами і карабінами, які зразу відкрили вогонь по переляканих жінках, що забились у куток камери. Лепешкевич однією з перших отримала поранення в стегно і ногу і зразу ж впала. На неї попадали решта. Коли стрілянина припинилась, двері в камеру були закриті. Потім вона покликала тих, хто вижив. Відізвались лише дві жінки — одна легко поранена 19-річна і пані Піндвюк, яка втратила розум. Так вони перечекала ніч. Наступного ранку вона знову почула постріли. В камеру увійшли два співробітники НКВС з карабінами, на яких були примкнуті штики. Спочатку один із співробітників заколов легко поранену просто в серце, від чого та зразу ж померла. При витягуванні штик зіскочив з карабіну. Тим часом другий спрівробітник НКВС став колоти Піндвюк, яку поранив у плече й ногу, оскільки вона лежала на підлозі. Раптом почувся сильний шум від ударів батарей об двері, це вибивали двері чоловіки-в'язні. В результаті поспіху Лепешкевич отримала лише два легких поранення штиком у шию. Двері камери залишились відчиненими. Через переляк і фізичну слабкість обидві жінки були не в стані залишити камеру, і в пані Піндвюк стали проявлятись перші ознаки безумства. Таким чином, обидві жінки провели серед трупів у камері весь день 25.06.1941 і половину 26.06.1941, повністю виснажені внаслідок сильної втрати крові. Обидві жінки були доправлені в німецький військовий госпіталь німецьким фельдшером.

Первонія Піндвюк

23-х річна Первонія Піндвюк, народжена в Ярославичах, не змогла дати свідчення, бо знаходилася у важкому стані, зійшла з розуму після перебування в Дубенській в'язниці. Піндвюк потребувала ампутації правої руки. Ця 23-х річна жінка, зі слів знайомих, була молодою гарною дівчиною, однак стала виглядати як 50-річна, божевільна стара.

Вцілілі в'язні

  • О. С. Сіневич, перебував у в'язниці на час масових розстрілів як учасник ОУН, чи як той, що ухилявся від мобілізації до Червоної Армії.
  • П. С. Дрозд, перебував у в'язниці на час масових розстрілів як учасник ОУН, чи як той, що ухилявся від мобілізації до Червоної Армії.
  • М. І. Кривичун, перебував у в'язниці на час масових розстрілів як учасник ОУН, чи як той, що ухилявся від мобілізації до Червоної Армії.
  • П. О. Поліщук, які перебували у в'язниці на час масових розстрілів як учасники ОУН, чи як ті, що ухилялись від мобілізації до Червоної Армії.
  • Олексій Савич Матвійчук 23.02.1921 р. н., с. Рачин, учасник ОУН. Утримувся на 2 поверсі в камері № 42. Уник рострілу через втечу охорони в'язниці 24.06.1941. Восени 1945 повторно заарештований, 10 років ВТТ, звільнився 1955.
  • Павлюк з с. Березини Козинського району (був арештований за невиконання завдання з вивезення лісоматеріалу, під час розстрілу був поранений)
  • Олександр Данилович Гоньчук з с. Карпилівка Радивилівського району (звинувачувався у крадіжці із сільської крамниці, у в'язниці перебував з 13.06.1941, врятувався втечею, вибивши разом з товаришами замок у дверях камери батареєю від опалення)
  • Іван Сторожук перед арештом навчався у 8-му класі середньої школи у Рівному (втік, вибивши з Олександром Малишевським двері камери)
  • Олександр Малишевський перед арештом навчався у 8-му класі середньої школи у Рівному (втік, вибивши з Іваном Сторожуком двері камери)
  • Степан Пастушок з містечка Березне
  • Федір Йосипович Войтюк (був поранений, лишився без ока)
  • Степан Яромлович Поліщук з с. Костянець (був поранений)
  • Микола Степанович Намчук, 1921 р. н., с. Листвин, Дубенського району, арештований 1.10.1940, за постановою Особливої ради при НКВС СРСР від 7.06.1941 отримав вирок — 8 років ВТТ «за участь в антирадянській націаналістичній організації», разом з 50-ма в'язніми випустила охорона в'язниці напередодні розстрілів
  • Андрій Пилипович Намчук, с. Листвин, Дубенського району, разом з 50-ма в'язніми випустила охорона в'язниці напередодні розстрілів
  • Федір Гаврилюк, с. Листвин, Дубенського району, разом з 50-ма в'язніми випустила охорона в'язниці напередодні розстрілів

Список страчених в'язнів

  • Ващук Іван Потапович, арештований восени 1940, страчений 24 червня 1941 р.
  • Трищук Віра Петрівна, арештована восени 1940, страчена 24 червня 1941 р.
  • Тимощук Іван Моїсейович, 1917 р. н., с. Рачин, не учасник ОУН, похований на кладовищі
  • Прибитковський Аникій, м. Дубно, вул. Садова, похований на кладовищі
  • Вознюк Филимон Тихонович, 1906 р. н., с. Костянець, учасник ОУН, вбитий пострілом в голову, похований на кладовищі
  • Ольховський Влас Якович, 1925 р. н., с. Костянець, ОУН, вбитий пострілом в голову, похований на кладовищі
  • Войтюк Іван Григорович, 1920 р. н., с. Костянець, ОУН, вбитий пострілом в голову, похований на кладовищі
  • Ковальчук Володимир Ігнатович, 1918 р. н., с. Мирогоща, ОУН, похований на кладовищі
  • Тищук Іван Сергійович, 1901 р. н., с. Мирогоща, ОУН, похований на кладовищі
  • Тищук Михайло Сергійович, 1903 р. н., с. Мирогоща, ОУН, похований на кладовищі
  • Харчук З. І., с. Мирогоща
  • Поліщук Микола, с. Костянець, ОУН, похований на кладовищі
  • Рудакова Люба, член гуртка Української євангельської молоді (КУЄМ)
  • Заборовська Віра, член гуртка Української євангельської молоді (КУЄМ)
  • Орловська Ольга
  • Кілярська Стефа
  • Траутман Тереза
  • Пулковнікова

30 червня 1941 року

Після прибуття у понеділок, 30.6.41 111-ї піхотної дивізії вермахту (дивізія входила до складу 1-ї танкової армії. Під час битви в районі Дубно — Луцьк — Броди мала завдання закрити розрив в обороні і завадити прориву під Дубном частин Червоної армії — 24-го танкового полку Петра Волкова і 34-ї танкової дивізії Ніколая Поппеля. Командуючий 111-ю дивізією — генерал Отто Стапф), стало можливим приставити до арештованих охорону числом двадцять солдат, озброєних пістолетами-кулеметами. Було вирішено, що ці сім арештованих, а також сорок російських полонених, будуть задіяні для очищення в'язничних приміщень, а також для захоронення тіл загиблих. До цього часу, однак, із замку було вивезено близько 2000 полонених, які там перебували. З цієї причини замість сорока російських полонених для згаданих робіт було використано сорок осіб єврейської національності.

В понеділок, 30.6.1941, між 14 і 18 годинами силами семи арештованих, а також сорока євреїв на в'язничному подвір'ї близько західної стіни для захоронення загиблих були вириті ями приблизно двох метрів шириною і 1 1/8 метра глибиною. Після цього в в'язниці була зроблена чистка інвентарю, а просякнуті кров'ю мішки з соломи, ковдри і предмети одягу, що лежали повсюди, були спалені. Між тим вдалось знайти архітектора в'язничної будівлі, якому було доручено полагодити ґратовані залізні двері на поверхах таким чином, щоб їх можна було зачинити, оскільки до них не можна було знайти жодного ключа, так само як і до дверей у камерах. Хоча всі двері в камерах були зламані, на окремих поверхах в'язничного приміщення вдалось створити умови для утримання в'язнів на замкнутому просторі. Всього для цієї мети було підготовлено чотири поверхи з 118 камерами середньої і великої площі. Ключі від кожних дверей віддали в будівлю міської комендатури м. Дубно.

Тим часом було встановлено, що деякі в'язні змогли уникнути розстрілу або ж відбулись пораненнями. Поранені звернулись в приватну клініку в м. Дубно. Вони, а також особи, які змогли врятуватись втечею, німцями були допитані і посвідчили, що розстріли проводились близько 10 години вечора у вівторок 24 червня 1941 року. Ті, хто вижив, змогли врятуватись тим, що вони змогли виламати двері в камерах або ж пробити стіни за допомогою батарей опалення, а потім через внутрішній двір в'язниці перелізти через стіну. Ймовірно, внаслідок піднятого шуму, в'язничні охоронці вирішили добити всіх, хто лишився, що й було зроблено вдосвіта в середу. Зі свідчень тих, хто вижив, і місцевого населення слідує, що головними відповідальними за цей злочин є комісар НКВС Я. Д. Винокур і секретар тюремного управління Хана Беренштейн, в німецьких документах — Бронштейн. За наявними даними, Винокура упіймали і розстріляли, а Бронштейн все ще переховується на території м. Дубно. Семеро згаданих вище комісарів НКВС і їх помічників були залучені до вивезення і наступного захоронення тіл убитих в'язнів. Потім арештованих змусили вирити могилу, також біля західної стіни в'язниці, але на деякій віддалі від могил інших в'язнів.

Затримані в Дубні 27 і 28 червня 1941 року комісари і функціонери НКВС, вказані у списку під номерами 1—7. Особи під номерами 1—3 визнали, що є членами комуністичної партії і працювали на НКВС. Особи під номерами 4—7 заперечували членство в комуністичній партії. Вони були впізнані дубенчанами, які мали німецьке коріння фольксдойч і українцями. Їх було визнано в тому, що вони винні в загибелі ряду осіб (фольксдойчів і українців). Згідно з наказом Гітлера комісари НКВС підлягали розстрілу. Німці вважали, що зібраних викривальних матеріалів більш ніж достатньо. Після цього семеро арештованих були страчені; страту виконала розстрільна команда піхотної дивізії в понеділок 30.6.41 близько 18 години. Яму з тілами засипала землею група євреїв, які знаходились безпосередньо на місці.

  1. , народився 9.5.1894 р. в селі Комарівці, проживав: м. Дубно, вул. Шевченка, 4; колишній начальник НКВС м. Дубно.
  2. , народився 13.10.1889 р. в селі Парутіно, проживав: м. Дубно, вул. Шевченка, 18; директор радгоспу в околицях Дубна.
  3. , народився 1.11.1908 р. в селі Оліщанко, проживавав: м. Дубно, вул. Шевченка, 4; політрук районного відділу НКВД у м. Дубно, був поранений 25.06.1941 року біля Луцького повороту і потрапив німцям в полон.
  4. Сидір Онуфрійович Козійчук, народився 8.8.1912 в селі Грушвиця, Дубенського району, проживав, с. Крилів, Дубенського району, с. Варковичі, Дубенського району, м. Дубно, вул. Шевченка, 18; депутат Верховної Ради УРСР та голова виконкому міської ради м. Дубно, член Варковицького райкому партії 25.06.1941 року біля Луцького повороту потрапив німцям в полон.
  5. , народився 19.4.1915 в Черніковская, проживав: м. Дубно, вул. Будьоновська, 29; охоронець на пошті, учасник комуністичного молодіжного союзу.
  6. , народився 25.9.1908 в Нижній Деповськ, проживав: м. Дубно, вул. Вокзальна, 64; службовець на м'ясокомбінаті, партійний функціонер.
  7. , народився 14.11.1907 в містечко Вапнярка, проживав: м. Дубно, авіамістечко, 254; чоботар, під час війни — службовець інтендантства.

Всі вони були поховані біля західної старої стіни Дубенської в'язниці. Зараз Дубенська в'язниця оточена новим муром, тому поховання знаходиться на самій території в'язниці. На Дубенському військовому кладовищі є момеріальна плита під якою ніби поховані, зокрема Сидір Онуфрійович Козійчук та , хоча дійсної інформації, що після війни було перепоховання з під стін в'язниці немає.

Страту засвідчив секретар відрядженої групи таємної військової поліції 48-й моторизованого корпусу, що був приданий 1-й танковій групі Евальда фон Клейста, що брав участь у танковій битві під Дубном. Командуючий корпусом — генерал танкових військ Вернер Кемпф.

Документ про це німцями направлений відділенню таємної військової поліції 626 при 1-й Танковій групі з відміткою, що оригінал був направлений відділенню розвідки і контррозвідки 48 Армійського корпусу.

Згідно з фотокопією Бюлетеня начальника поліції безпеки і СД м. Берлін № 28 від 20.07.1941, яка зберігається в Центральному державному архіві СРСР всього німцями в Дубно станом на 20.07.1941 року було розстріляно 100 осіб.

Додатково

Розстріли НКДБ та НВКС в Дубно здійснювали з 17 вересня 1939 року до 25 червня 1941 року. Тіла вивозили і кидали в колодязі Тараканівського форту. Закопували на території монастиря Чесного Хреста. Виявлено в 1990-х роках масове поховання в підвалі Свято-Миколаївського собору. Також страчувались українці і після захоплення Дубно 17 березня 1944 року.

Пам'ятник

На Луцькому повороті на місці загибелі 25 червня 1941 року працівників НКДБ та НКВС, військових та членів їх сімей, що попали в німецьке оточення, після численних дослідчих перевірок наприкінці 40-х, 50-х, середині 60-х років (в результаті яких було підтверджено сам факт бою та загибель особового складу) тодішньою Дубенською владою у 1966 році було урочисто відкрито пам'ятник, який називався «Пам'ятник чекістам та радпартактиву». Скульптор , архітектор В. Ф. Драль.

17 лютого 1970 року даний пам'ятник було занесено до державного реєстру історичних пам'яток області і взято на державний облік під № 102 (де він рахується й донині, як пам'ятний знак співробітникам держбезпеки і радянським активістам, що загинули у війні, із зазначенням, що шефство над ним несуть правоохоронні структури Дубенського району та Рівненської області).

Напередодні 40-річчя початку вторгнення Німеччини до Радянського Союзу, у червні 1981 року на місці загибелі та поховання загиблих за ініціативою місцевих органів влади Дубенщини із залученням військовослужбовців гарнізону, старожилів та співробітників Дубенських райвідділів держбезпеки і міліції проведені розкопки, під час яких були знайдені речі загиблих, зброя з відстріляними набоями, гранати, що не розірвались, жіночі речі дружини військовослужбовця, а також солдатські медальйони, частина з яких — з установчими даними окремих загиблих. В присутності численних свідків були знайдені особисті речі начальника райвідділу НКДБ Я. Д. Винокура (впізнані його дружиною, що прибула для цього з Києва), особисті речі його заступника О. І. Цибаня та інших співробітників НКДБ, декілька посмертних солдатських медальйонів військовослужбовців Червоної Армії, одяг дружини військовослужбовця Д. Г. Набережної, зброя з відстріляними набоями. Всього було знайдено рештки 46-ти осіб, з них встановлено 18 осіб.

Під час перепоховання 1981 року серед загиблих на вище зазначеному перехресті, крім 5-х співробітників райвідділу держбезпеки міліціонери Григорій Бурдило, Іван Войт, Олександр Андрушин, Косянчук, Матвійчук, начальник паспортного столу міліції Петренко, прокурор району Іванов, завідувач Дубенським райкомземом Іван Кушко, військовослужбовець Червоної Армії Ворожик, дружина військовослужбовця Д. Г. Набережна. Перераховані прізвища викарбувані на меморіальній плиті братської могили в м. Дубно й сьогодні. Крім того, за свідченнями учасників розкопок 1981 року В. К. Белова, І. Х. Продая, М. О. Маслюка на місці загибелі були також знайдені 6 солдатських медальйонів військовослужбовців Червоної Армії. Дві записки з них із прізвищами, що збереглись, були передані органам військкомату для встановлення осіб. Родичі останніх брали участь у 1981 році в урочистому перепоховані.

26 червня 1981 року в урочистій обстановці за участю Дубенських місцевих органів влади та населення міста і району, представників обласного центру проведено перепоховання останків загиблих у братській могилі на Дубенському військовому кладовищі (район автовокзалу), де встановлено меморіальну плиту з прізвищами тільки тих, які були встановлені на той час, як загиблі.

З роками сходинки та пішохідні доріжки навколо пам'ятника на Луцькому повороті почали провалюватись, заросли бур'яном і чагарником. В середині 90-х років пам'ятну стела на Луцькому перехресті без рішення органів влади була понівечена. Станом на кінець 2009 року стела пам'ятника і територія навколо нього мали вкрай занедбаний вигляд. У 2010 році відповідно до Указу Президента України «Щодо підготовки з відзначення 60-річчя визволення України та 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні», за ініціативою ветеранських організацій УМВС УСБУ в Рівненській області, пам'ятну стелу і територію навколо було приведено у відповідний стан. На вимогу релігійних громад було відновлено на стелі і табличку із зображенням хреста.

Пам'ять

На стіні огорожі Дубенської в'язниці встановлена меморіальна плита страченим в'язням. Викарбувані їх прізвища та імена.

Дубенська в'язниця діюча, тому відвідувати її немає можливості

Джерела

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 10 квітня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  8. РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ У ДВАДЦЯТИ СЕМИ ТОМАХ том 2 сторінка 7 [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] до 25 березня 1941 року
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  10. . Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  11. . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  12. . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 26 січня 2017.
  13. . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  17. . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  18. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  19. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  20. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2016. Процитовано 25 січня 2017.
  21. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  22. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2016. Процитовано 25 січня 2017.
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  24. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  25. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  26. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  27. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  28. . Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
  29. . Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 23 січня 2017.
  30. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  31. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  32. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  33. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  34. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  35. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  36. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  37. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  38. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  39. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  40. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  41. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  42. . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 25 січня 2017.
  43. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.

Посилання

  • Про розстріл в'язнів у Дубно та пам'ятник розстрільній команді [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vinishennya v yazniv u Dubno u chervni 1941 masovi rozstrili organami NKVS ta NKDB politichnih v yazniv u Dubenskij v yaznici 2 protyagom 24 25 chervnya 1941 roku Vidpovidno do radyanskih dokumentiv priznachalos do strati 320 politichnih v yazniv 24 25 chervnya 1941 roku v Dubenskij v yaznici 2 bulo vbito i poraneno ponad 230 v yazniv Za nimeckimi dokumentami ta svidchennyami bulo stracheno ponad 400 v yazniv yak po politichnih tak po inshih stattyah Zgidno z publikaciyami u lipni 1941 go u belgijskij presi ta Krakivskih vistyah u Dubenskij v yaznici 2 bulo vbito 527 osib Kerivniki Dubno ta Dubenskogo rajonuPovnij sklad kerivnikiv Dubno ta Dubenskogo rajonu z 17 veresnya 1939 roku divis u statti Kerivniki Dubno i Dubenskogo rajonu Stanom na gruden 1939 roku 1 m sekretarem Dubenskogo povitovogo komitetu VKP b U buv Sava Vasilovich Voloshenko 2 m sekretarem Pavlo Ivanovich Ditkovskij 3 m sekretarem Dmitro Kindratovich Tkachenko zaviduyuchim propagitacijnogo viddilu povitovogo komitetu VKP b U Vyacheslav Konstyantinovich Ivonchik zaviduvach orginstukcijnogo viddilu povitovogo komitetu VKP b U Tihon Maksimovich Morozov Golovoyu Dubenskogo povitovogo vikonkomu buv Hariton Sidorovich Kuchenko do kincya 1939 roku zastupnikom golovi Dubenskogo povitovogo vikonavchogo komitetu Mihajlo Grigorovich Timoshenko sekretarem Dubenskogo povitovogo vikonavchogo komitetu Mikola Ageyevich Bereza zaviduvachem povitovogo viddilu zdorov ya Ivan Mihajlovich Klecko zaviduchim povitovogo finansovogo viddilu Grigorij Arhipovich Rak zaviduvachem povitovogo viddilu narodnoyi osviti Vasil Fedorovich Nyunko redaktorom povitovoyi gazeti Dubenska pravda Vasil Dementijovich Chernyahivskij keruyuchim filiyi derzhavnogo banku N I Rozenblit narodnim suddeyu Dubenskogo povitu I E Lebedik Stanom na traven 1940 roku sekretarem Dubenskogo rajkomu VKP b U buv Tatarenko golovoyu Dubenskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu Mihajlo Grigorovich Timoshenko Stanom na zhovten 1940 roku nachalnikom pasportnogo stolu NKVS Dubenskogo rajonu buv Vovk Z grudnya 1940 roku do 25 bereznya 1941 roku golovoyu vikonkomu miskoyi radi Dubno buv Davidchenko Stanom na 22 chervnya 1941 roku pershim sekretarem Dubenskogo rajkomu VKP b U buv Oleksij Ivanovich Denisenko zaviduyuchim propagitacijnogo viddilu Dubenskogo rajkomu VKP b U Vyacheslav Konstyantinovich Ivonchik zaviduvachem organizacijnogo viddilu Dubenskogo rajkomu VKP b U Bilous Golovoyu vikonkomu miskoyi radi Dubno Sidir Onufrijovich Kozijchuk golovoyu Dubenskogo rajvikonkomu Mihajlo Georgijovich Timoshenko nachalnikom Dubenskoyi poshti Ponomarenko nachalnikom pasportnogo stolu NKVS Dubna Petrenko redaktorom Dubenskoyi rajonnoyi gazeti Dubenska pravda Vasil Dementijovich Chernyahivskij zaviduvachem rajfinviddilu zaviduvachem rajzemviddilu Ivan Kushko golovoyu Varkovickoyi silradi Kejtel direktorom Dubenskoyi rajonnoyi kontori Ukrplodoovoch Mihajlo Vasilovich Nikulin Stanom na 14 sichnya 1945 roku 1 sekretarem Dubenskogo rajkomu VKP b U buv T S Zhukov sekretarem Dubenskogo rajkomu VKP b U G V Barannik golovoyu Dubenskogo rajvikonkomu N S Maruta Kerivnictvo i sklad NKDB v Dubno ta Dubenskomu rajoni Stanom na 22 chervnya 1941 roku buv takij sklad NKDB Za svidchennyami pensionera M Nikulina vid 12 09 1989 r ark 164 Dubenskij rajviddil NKDB narahovuvav 11 osib vklyuchayuchi 2 vodiyiv 2 vahteriv drukarku ta pribiralnicyu Starshij lejtenant 35 ti rokiv buv nachalnikom Dubenskogo povitovogo z veresnya 1939 r rajonnogo z sichnya 1940 r viddilu NKVS Z lyutogo 1941 roku nachalnik Dubenskogo rajonnogo viddilu NKDB Jogo osobistim sekretarem i povnovazhnim zastupnikom bula Zastupnikom nachalnika rajviddilu NKDB buv Oleksandr Ivanovich Ciban spivrobitnikami rajviddilu NKDB Oleksij Maksimovich Davidenko operupovnovazhenim Ivan Kirilovich Nikulin operupovnovazhenim lejtenant vodiyem rajviddilu NKDB O B Maratkovskij Dovgij period v Dubenskomu NKDB do chervnya 1941 roku pracyuvali operupovnovazhenij Kozlov ta starshij operupovnovazhenij Ovcharuk Stanom na 14 sichnya 1945 roku nachalnikom Dubenskogo rajviddilu pri NKDB buv G S Golub Kerivnictvo i sklad NKVS v Dubno ta Dubenskomu rajoni Serzhant NKVS Viktor Stepanovich Cherevko buv nachalnikom Dubenskogo rajviddilu NKVS zastupnikom nachalnika rajviddilu NKVS Zveryev zastupnikom nachalnika Dubenskogo rajviddilu NKVS po politichnij chastini Ivan Pavlovich Chelnokov Pracivnikami Dubenskogo rajviddilu NKVS buli serzhant NKVS Grigorij Mikolajovich Burdilo Ivan Stepanovich Vojt Oleksandr Grigorovich Andrushin Kasyanchuk Matvijchuk Kerivnictvo prokuraturi Stanom na cherven 1941 roku prokurorom Dubenskogo rajonu buv Ivanov stanom na cherven 1945 roku Mitchenko Kerivnictvo Dubenskoyi v yaznici V 1940 roci zgidno z protokolom Rivnenskogo byuro Obkomu partiyi nachalnikom Dubenskoyi v yaznici 2 buv priznachenij Shinkarkin Vidpovidno do vidpovidi Derzhavnogo arhivu Rosijskoyi federaciyi na pochatku 90 rokiv Rivnenskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyu pid chas rozstriliv nachalnikom v yaznici buv V I Manilyuk Zastupnikom nachalnika v yaznici buv Viktor Stepanovich Cherevko nachalnik Dubenskogo rajviddilu NKVS nachalnikom administraciyi v yaznici bula Politrukom v yaznici buv G K Kabashnij odin z naglyadachiv S T Cherkasov Krim cogo v direkciyi v yaznici buv Ivan Pavlovich Chelnokov politruk Dubenskogo rajviddilu NKVS Pracivnicya v yaznici N M Yakobchuk Spivrobitniki v yaznici Yegorov i Zav yalov Zgidno iz svidchennyami pensionera M Nikulina vid 12 09 1989 r ark 164 v yaznicya mala vlasnij potuzhnij shtat ponad 57 osib naglyadackogo ta kerivnogo skladu 2 vzvodi ohoroni vijsk NKVS Dubenska v yaznicyaDerzhavna v yaznicya Dubna roztashovana v pivdenno shidnij chastini mista V yaznicya pobudovana na teritoriyi kolishnogo mlina Pislya pozhezhi v mlini polyaki vikoristali reshtki fundamentu i na nomu za rishennyam polskoyi vladi bulo rozpochate budivnictvo odniyeyi z najbilshih v yaznic u Polshi Budivnictvo rozpochalos u kinci 1935 roku Budivnictvo bulo zavershene ale 17 veresnya 1939 roku Dubno distalas Radyanskomu Soyuzovi Radyanska vlada zavershila budivnictvo V chotiroh kutkah zvedenoyi kam yanoyi stini pobuduvali derev yani ohoronni vishki dlya avtomatnikiv kontrolno propusknij punkt Z grudnya 1939 roku v yaznicyu vikoristovuvali yak zbirnij punkt dlya zasudzhenih yakih deportuvali na trivali primusovi roboti v Sibir U v yaznici v osnovnomu utrimuvali politichnih v yazniv za vinyatkom deyakih osib areshtovanih za zapiznennya na robotu nesvoyechasnu splatu podatkiv tosho Zasudzhenih za kriminalni zlochini utrimuvali v v yaznici v m Krem yanec Polyaki z oboh storin v yaznic pobuduvali dvi kaplici dlya v yazniv yaki radyanska vlada peretvorili na miscevi klubi dlya svoyih chinovnikiv Stara stina sho otochuvala v yaznicyu bula zavvishki priblizno 4 5 metri Vikna buli osnasheni potuzhnimi gratami Sklo zafarbovane shob v yazni ne mogli divitis u vikno V v yaznici buv pidval cokolnij 1 j i 2 j poverhi ta vodogin Pidloga vikladena parketom Dubenska v yaznicya vidoma z pochatku 1940 roku she tim sho v nij bulo dekilka kamer yaki zapovnyuvala voda Ci kameri vikoristovuyut dlya primusu do nadannya svidchen U kozhnij z vodyanih kamer buv stilec U normalnih umovah riven vodi buv takim shob voda distavala do shikolotok yaksho v yazen stane na stilec Odnak u razi neobhidnosti riven vodi vstanovlyuvalit na bud yakij visoti Pidgotovku do nadannya ziznavalnih svidchen v yaznyami v takij vodyanij kameri zdijsnyuvali vprodovzh 5 7 dniv Pislya chogo v yazen abo buv gotovij do nadannya ziznavalnih svidchen uprodovzh cogo terminu abo topivsya abo otrimuvav vazhki psihichni i somatichni zahvoryuvannya Zhinki takozh zaznavali tortur u vodyanih kamerah U kamerah ne bulo ni nar ni matraciv V yazni vimusheni buli spati na golij pidlozi vkrivayuchis svoyim verhnim odyagom U zhinochomu viddilenni sanitariya bula she girshoyu oskilki na period menstruaciyi zhinkam ne vidavali ni vati ni ganchirki ni paperu Sered areshtovanih buli takozh vagitni zhinki Goduvali yih tak samo yak i reshtu v yazniv spali yak i vsi na golij pidlozi shodenno yih vivodili na progulyanku na 7 10 hvilin Des za 9 10 dniv do rodiv vagitnih perevodili v likarnyane viddilennya de yih oglyadala akusherka Na 14 den pislya narodzhennya ditini zhinok razom z novonarodzhenimi perevodili v zagalni kameri Ne divlyachis na te sho novonarodzhenih goduvali viklyuchno tilki materinskim molokom novonarodzheni ne otrimuvali v v yaznici niyakogo inshogo harchuvannya i cilkom zalezhali vid materinskogo moloka materiv takozh vidpravlyali v Sibir ne divlyachis na te sho transporti buli perepovneni zvidki zgodom ditej napravlyali v dityachi budinki Okrim dekilkoh odinochnih kamer temnic v yakih mig rozmistitis tilki odin v yazen perevazhno buli bagatomisni kameri v yakih utrimuvali vid 3 do 40 v yazniv Zvichajno v v yaznici utrimuvali do 1500 areshtovanih z yakih blizko buli 250 zhinki i priblizno 50 diti u vici 12 15 rokiv hlopchiki i divchatka Bezposeredno pered vstupom u Dubno nimeckih vijsk 25 chervnya 1941 roku u v yaznici znahodilis priblizno 600 v yazniv odnak nezadovgo do cogo v Sibir bulo vidpravleno tri velikih transporti Z velikoyu doleyu jmovirnosti mozhna stverdzhuvati sho v v yaznici perebuvalo do 3000 v yazniv Marshrut sliduvannya transportuvannya prolyagav cherez Kiyiv Transporti vidpravlyali regulyarno vprodovzh tizhnya z ponedilka do p yatnici V yaznicyu kontrolyuvali NKDB ta NKVS PeredistoriyaPered napadom 22 chervnya 1941 roku koli Nimechchina zdijsnila napad na SRSR stanom na 10 chervnya 1941 roku u v yaznici v Dubno bilya 738 v yazniv Z nih zasudzhenih 502 pid slidstvom NKDB 106 pid slidstvom NKVS 47 za sudami i prokuraturoyu 83 Protyagom dvoh misyaciv pered zajnyattyam nimcyami Dubna v v yaznici perebuvalo 10 yevreyiv Bilshist zvinuvachuvalasya za statteyu 54 Karnogo kodeksu USRR kontrrevolyucijna diyalnist Ce uchasniki politichnih partij Prosviti Silskogo gospodarya 23 chervnya 1941 r narkom derzhavnoyi bezpeki Vsevolod Merkulov vidav nakaz 2445 M v yakomu jshlosya pro terminovij oblik usih v yazniv u v yaznicyah ta rozpodil na tih sho pidlyagayut deportaciyi v konctabori GULAGu i tih kogo neobhidno rozstrilyati Togo zh dnya vijshov nakaz nachalnika tyuremnogo upravlinnya NKVS URSR kapitana derzhavnoyi bezpeki Filippova yakij zobov yazuvav evakuyuvati v yazniv Zgidno z Planom evakuaciyi deportaciyi z Dubno oblasti pidlyagalo 738 v yazniv 22 chervnya 1941 roku22 chervnya 1941 roku v 4 40 Dubenska v yaznicya 2 NKVS m Dubno bula obstrilyana z nimeckih bombarduvalnikiv Hejnkel 111 eskadri KG55 Greif pislya chogo ves osobovij sklad ta naglyadovij sklad v yaznici buv perevedenij na kazarmovij stan zgidno z dopovidnoyu zapiskoyu vid 28 chervnya 1941 roku nachalnika Dubenskoyi v yaznici 2 V I Manilyuka nachalniku tyuremnogo upravlinnya URSR Filippovu Rozstrili24 chervnya 1941 roku U vivtorok 24 06 1941 o 10 godini ranku po telefonu nachalniku Dubenskoyi v yaznici 2 V I Manilyuku z tyuremnogo upravlinnya NKVS m Rivne povidomili sho dlya vidpravki uv yaznenih po kontrrevolyucijnim stattyam na zaliznichnu stanciyu budut podani vagoni Stanom na cej den zasudzhenih i tih sho buli slidstvom po kontrrevolyucijnim stattyam v Dubenskij v yaznici 2 nalichuvalosya 320 osib Vagoni na Dubensku zaliznichnu stanciyu dlya vidpravki uv yaznenih pribuli v 17 00 V toj chas Dubno piddavalosya bombarduvannyu i artilerijskomu obstrilu z boku nimciv Nachalnik vijskovogo garnizonu Dubna povidomiv V I Manilyuka sho z boku s Verba v napryamku zaliznichnoyi stanciyi Dubna nimci vedut nastup v skladi 127 legkih tankiv Po pributtyu vagoniv V I Manilyuk zvernuvsya do nachalnika rajviddilu NKVS V S Cherevka ta nachalnika rajviddilu NKDB Ya D Vinokura dlya nadannya vantazhivok ta ohoroni dlya vidpravki v yazniv na stanciyu Jomu ostanni v dopomozi vidmovili motivuyuchi zajnyatistyu oboronoyu mista ta vidpravkoyu simej zhinok ta ditej pracivnikiv partijnih derzhavnih radyanskih organiv ta vijskovih Silami v yaznichnoyi ohoroni vidpraviti na vokzal v yazniv V I Manilyuk ne mav mozhlivosti Ne bulo transportu vesti v yazniv pishki bulo nemozhlivo tomu sho vid v yaznici do stanciyi 5 km V I Manilyuk zv yazavsya po telefonu z zastupnikom nachalnika Upravlinnya NKVD po Rivnenskij oblasti lejtenantom derzhbezpeki Klimovim sho buv v Rivnenskomu obkomi partiyi ta z komendantom upravlinnya NKVS Klim yukom Klimov dav rozporyadzhennya po telefonu pri nemozhlivosti evakuaciyi politichnih v yazniv ubiti a reshtu v yazniv zvilniti vidpovidno do dopovidnoyi zapiski vid 28 chervnya 1941 roku nachalnika Dubenskoyi v yaznici 2 V I Manilyuka nachalniku tyuremnogo upravlinnya URSR Filippovu V 17 00 nachalnik rajviddilu NKVS V S Cherevko ta nachalnik rajviddilu NKDB Ya D Vinokur z kolonoyu simej zhinok ta ditej pracivnikiv partijnih derzhavnih radyanskih organiv ta vijskovih ta pidleglimi na vantazhivkah virushili do Rivnogo Kolonna spivrobitnikiv NKDB ta NKVS miliciyi partaktivu vijskovosluzhbovciv ta chleniv simej skladalas z 3 h legkovikiv ta 8 vantazhivok vsogo bilya 150 200 cholovik Vidyihavshi vid Dubno na 20 km spivrobitniki NKDB z Ya D Vinokurom zalishilis na dorozi u rajoni sela Varkovichi Ya D Vinokur z grupoyu ne navazhuvavsya yihati v Rivne adzhe povnih vidomostej pro situaciyu z okupaciyeyu Dubno nimcyami ne mav Spivrobitniki NKVS na choli z nachalnkom V S Cherevkom u kilkosti 60 cholovik na 4 vantazhnih avtomobilyah poyihali dali u Rivne Bilya 18 00 zasudzhenih na korotki termini ta za maloznachni vchinki V I Manilyuk dav vkazivku z v yaznici zvilniti Vsogo bulo zvilneno za pobutovimi stattyami i zasudzhenim po ukazam 170 v yazniv 250 zasudzhenih na bilsh trivali termini i tih hto buv pid slidstvom po stattyam Kriminalnogo Kodeksu V I Manilyuk napraviv pishki u v yaznicyu 4 v m Rivne z chastinoyu naglyadachiv i vzvodom ohoroni Z 250 v yazniv 20 v yazniv buli kinuti bo buli invalidi hvori jmovirno buli zastreleni abo vtekli zgidno z dopovidnoyu zapiskoyu vid 28 chervnya 1941 roku nachalnika Dubenskoyi v yaznici 2 V I Manilyuka nachalniku tyuremnogo upravlinnya URSR Filippovu Reshtu 320 v yazniv Manilyuk dav vkazivku stratiti u v yaznici Bilya 20 00 za miscevim chasom V I Manilyuk z v yaznichnoyu ohoronoyu v yazniv vbivali z avtomatichnoyi zbroyi ta gvintivok u kamerah cherez dvercyata dlya peredachi yizhi Kidali do kamer granati Vidpovidno do dokumentiv okremogo upravlinnya Tayemnoyi vijskovoyi policiyi GFP pri 48 mu Armijskomu korpusi vsogo u v yaznici takim chinom bulo vbito 400 etnichnih nimciv i ukrayinciv v tomu chisli i zhinok V cej chas nimci zajnyali zaliznichnu stanciyu Dubna i prodovzhuvali nastupati na misto Ce nalyakalo pracivnikiv v yaznici tomu pripinili rozstrili i vtekli z v yaznici V zakritih v kamerah zalishilos blizko 60 70 osib V 22 30 V Manilyuk z osobovim skladom zalishiv v yaznicyu i virushiv na vantazhivkah do m Rivne zgidno z dopovidnoyu zapiskoyu vid 28 chervnya 1941 roku nachalnika Dubenskoyi v yaznici 2 nachalniku tyuremnogo upravlinnya URSR Filippovu 25 chervnya 1941 roku V 1 00 Ya D Vinokur z grupoyu virishiv povernutis v Dubno Po dorozi v Dubno grupa Ya D Vinokura zustrila pracivnikiv v yaznici yaki yihali v m Rivne Pracivniki v yaznici dopovili sho vsih stratiti ne vdalos u v yaznici lishilis 60 70 v yazniv V 2 00 Vinokur zi svoyeyu grupoyu na transporti popryamuvav v Dubensku v yaznicyu dlya zakinchennya strati Do nogo priyednalosya 10 cholovik v yaznichnoyi ohoroni reshta skladu v yaznici pryamuvav dali v Rivne Koli grupa Ya D Vinokura pribula v Dubensku v yaznicyu to prodovzhila strati Za deyakimi danimi grupa Ya D Vinokura rozstrilyala novobranciv do Chervonoyi Armiyi z chisla ukrayinciv v Dubenskomu zamku Vidpovidno do vidpovidi Derzhavnogo arhivu rosijskoyi Federaciyi Rivnenskomu krayeznavchomu muzeyu 21 04 1993 vsogo u Dubenskij v yaznici 2 bulo vsogo za 24 25 chervnya stracheno 230 v yazniv vibuli po 1 j kategoriyi Uchasniki OUN z s Rachin na choli z Gavriyilom Krivichunom pochali obstrilyuvati v yaznicyu u v yaznici znahodivsya jogo brat Arsen Krivichun Ce nalyakalo grupu Ya D Vinokura i voni znovu pokinuli Dubno i zupinilisya u Varkovichah V 5 00 grupa V S Cherevka pribula v Rivne Doroga bula perepovnena vijskovoyu tehnikoyu sho yihala v Dubno Bilya oblasnogo upravlinnya NKVS zalishilos tilki 2 mashini a inshi dvi z ryadovimi pracivnikami des zupinilis u misti V S Cherevko i politruk I P Chelnokov povidomili sho otrimano nakaz povertatis nazad i buti tam do osoblivogo rozporyadzhennya U Dubno napravilosya dvi vantazhivki z milicionerami partijnimi pracivnikami ta deyakimi pracivnikami z oblasti zokrema nachalnik OBHSS Fomin upovnovazhenij miliciyi Tkalich ta upovnovazhenij Olyanyuk U Varkovichah zustrili nachalnika rajviddilu NKDB Ya D Vinokura yakomu V S Cherevko povidomiv pro otrimane rozporyadzhennya V 9 00 grupa z Ya D Vinokurom ta V S Cherevkom z Varkovich viyihala v Dubno V 11 00 grupa Ya D Vinokura ta V S Cherevka pribula v Dubno ta cherez vidrazu pokinula misto adzhe z yasuvalos sho nimci vzhe buli v peredmisti Dubno na Zabrami Grupa Ya D Vinokura z milicionerami 1 legkova i 2 vantazhnih z pracivnikami partijnih i derzhavnih organiv sho ne vstigla evakuyuvatis naperedodni vsogo bilya 60 osib viyihala v napryamku Rivnogo V 12 00 grupa Ya D Vinokura ta V S Cherevka bilya Luckogo povorotu popala v zasidku nimeckih motociklistiv de majzhe vsi zaginuli Odna vantazhivka prorvalas Pevna kilkist osib potrapila v polon do nimciv chi bolotami distalasya v m Rivne V 15 00 za nimeckim chasom nimci zahopili misto zgidno z protokolom dopitu kolishnogo Dubenskogo spivrobitnika NKVS Bij na Luckomu povoroti 25 chervnya v 12 00 grupa NKDB Ya D Vinokura ta NKVS V S Cherevka na 3 h mashinah 1 legkova i 2 vantazhnih namagalasya prorvatisya z m Dubno i prijnyala bij z nimcyami bilya Luckogo povorotu Do skladu grupi vhodili nachalnik RV NKDB Ya D Vinokur jogo zastupnik O I Ciban spivrobitniki RV NKDB O M Davidenko I K Nikulin golova miskradi S O Kozijchuk direktor rajkontori Ukrplodoovoch M V Nikulin zav rajfinviddilu Kushko rajprokuror Ivanov sudmedekspert ta inshi Vid yihavshi 1 5 km vid Dubno u vidolinkovi mashinu Ya D Vinokura pochali obstrilyuvati shonajmenshe dva nimecki motociklisti Po mashinam nimci veli vogon z kulemetiv Mashina Ya D Vinokura bula pershoyu rozstrilyana na dorozi V S Cherevko skomanduvav zajnyati oboronu Bij trivav 15 hvilin Politruk I P Chelnakov buv poranenij i praktichno pershij zdavsya nimeckim soldatam Koli nimci vsih otochili nachalnik rajviddilu NKVS V S Cherevko zaproponuvav vsim zdavatisya Vsi pochali nishiti osobisti dokumenti vijskovi kvitki ta partijni kvitki Dali cyu grupu nimci priyednali do 700 polonenih chervonoarmijciv i poveli pid konvoyem u Dubenskij zamok zgidno z protokolom dopitu kolishnogo Dubenskogo spivrobitnika NKVS Z nayavnih po shtatu 11 ti spivrobitnikiv rajviddilu NKDB 4 vilnonajmani 2 vahteri drukarka pribiralnicya zalishilis u Dubno 1 operpracivnik buv vidpravlenij z dokumentami u Rivne she naperedodni operupovnovazhenij B D Kolobkov zaginuv she vvecheri 23 06 1941 r v 12 km vid Dubno v napryamku Mlinova pid chas rozvidki Na Luckomu povoroti zaginuv Ya D Vinokur Za nimeckimi danimi vin popav v polon i na Luckomu povoroti i tam buv rozstrilyanij nimcyami Tam zhe zaginuli prokuror rajonu Ivanov zaviduvach Dubenskim rajkomzemom Ivan Kushko zaviduvach rajfinviddilu Kushko vijskovosluzhbovec Chervonoyi Armiyi Boris Volodimirovich Vorozhik zastupnik nachalnika Dubenskogo rajviddilu NKDB Oleksandr Ivanovich Ciban spivrobitniki Dubenskogo rajviddilu NKDB Oleksij Maksimovich Davidenko Ivan Kirilovich Nikulin spivrobitniki Dubenskogo rajviddilu NKVS Grigorij Mikolajovich Burdilo Ivan Stepanovich Vojt Oleksandr Grigorovich Andrushin Kasyanchuk Matvijchuk druzhina pracivnika rajviddilu NKVS Ganna Dmitrivna Vojt druzhina vijskovosluzhbovcya Domnikiya Grigorivna Naberezhna zastupnik nachalnika rajviddilu NKVS Zveryev vodij rajviddilu NKDB O B Maratkovskij nachalnik pasportnogo stolu Dubna Petrenko zaviduvachem rajzemviddilu Ivan Kushko sudmedekspert Zaginuli tam pracivniki z oblasti zokrema nachalnik OBHSS Fomin upovnovazhenij miliciyi Tkalich ta upovnovazhenij Olyanyuk Vsogo zaginulo chi potrapilo v polon bilya 50 osib Ale odnomu avtomobilyu z evakujovanimi taki vdalos prorvatis na Rivne takozh chastina partaktivu ta chleniv simej vijshla z otochennya vid dorogi cherez boloto Nimecka vlada mobilizuvavshi miscevih zhiteliv 27 go chervnya nakazali pohovati zagiblih Svoyih soldativ nimci pohovali na miscevomu kladovishi bilya rozvilki dorig i pislya zakinchennya 2 3 dniv pribuli z Nimechchini rodichi zabrali yih trupi v cinkovi truni i vidvezli v Nimechchinu Zagibli todi pospishno buli pohovani nedaleko vid rozvilki dorig urochishe Kut v 2 h mogilah v odnij 28 osib v inshij 18 odin z uchasnikiv pohovannya Ya D Vinokura meshkanec s Pantaliya F D Abramskij U polon potrapili nimcyam pershij deputat Verhovnoyi Radi URSR golova vikonkomu miskoyi radi m Dubno S O Kozijchuk nachalnik rajviddilu miliciyi V S Cherevko jogo zastupnik po politchastini I P Chelnokov S O Kozijchuk ta I P Chelnokov 30 06 1941 buli nimcyami rozstrilyani v Dubno Dolya V S Cherevka nevidoma Jmovirno vin buv rozstrilyanij nimcyami na Luckomu povoroti abo potrapiv v tabir vijskovopolonenih yaki utrimuvalis v Dubenskomu zamku U skladi grupi buli zaviduvach viddilu Dubenskogo rajkomu partiyi V K Ivonchik redaktor Dubenskoyi rajonnoyi gazeti Chervona zirka Dubenska pravda V D Chernyahovskij pershij sekretar RK KPU Denisenko golova Dubenskogo rajvikonkomu Mihajlo Georgijovich Timoshenko golova Varkovickoyi silradi Kejtel nachalnik Dubenskoyi poshti Ponomarenko zaviduvach organizacijnogo viddilu Dubenskogo rajkomu VKP b U Bilous yaki ne potrapili v polon do nimciv i vijshli z otochennya Z spivrobitnikiv v yaznici v Rivne ne povernulosya dvoye osib Yegorov i Zav yalov inshi z otochennya prorvalisya i pribuli v riznij chas Pri zbori v m Rivne opinilosya 52 osobi z nih 5 osib miscevih Reshta pracivnikiv z miscevogo naselennya zalishilisya v Dubno Pid okupaciyeyu nimciv26 chervnya 1941 roku U chetver 26 chervnya 1941 blizko 17 godini za nimeckim chasom v Dubno pribulo Okreme upravlinnya Tayemnoyi vijskovoyi policiyi GFP pri 48 mu Armijskomu korpusi Negajno nimi buv vstanovlenij kontakt z deyakimi nimeckomovnimi zhitelyami z uchitelem i svyashenikom Bulo vstanovleno sho za doruchennyam nachalnika NKDB Ya D Vinokura v miscevij v yaznici bulo rozstrilyano veliku kilkist politv yazniv Rozstrili provodilis komendantom v yaznici chiye im ya ne bulo vstanovlene za uchasti sekretarya tyuremnogo upravlinnya Hani Berenshtejn yaku nimci v dokumentah nazivali Bronshtejn svidki Lolya Bronshtejn a takozh deyakih v yaznichnih sluzhbovciv chiyi imena ne buli vstanovleni Za slovami zhiteliv mova jshla pro priblizno 400 politv yazniv Nimci zgodom zaprosili syudi korespondentiv tozh znimki zrobleni u Dubenskij v yaznici u lipni 41 go z yavilisya u belgijskij presi ta Krakivskih vistyah Todishni gazetyari nazvali cifru vbitih 527 osib 27 chervnya 1941 roku Rano vranci v p yatnicyu 27 chervnya 1941 roku pislya rozmovi z zhitelyami nimcyami vidvidano v yaznicyu m Dubno Do togo chasu v yaznicya bula vzhe zahoplena miscevimi zhitelyami chiyi rodichi she znahodilis u v yaznichnih primishennyah V yaznichni kameri v yakih lezhali tila rozstrilyanih takozh buli zlamani zhitelyami Yih metoyu bulo vivezti tila rozstrilyanih rodichiv sho j bulo zrobleno z dopomogoyu pidvid Skriz lezhali rozstrilyani ta ponivecheni shtikami trupi litnih cholovikiv cholovikiv zhinok i divchat priblizno shistnadcyatirichnogo viku Vsogo bulo narahovano bilshe sta til Cherez silnu speku v primishennyah v yaznici stoyav ogidnij zapah Nimcyami buv vidanij nakaz shob tila vbitih buli pohovani silami v yazniv a v yaznichna pidloga na yakij skriz bula krov vimita Pislya cogo nimci pristupili do stvorennya agenturnoyi merezhi Cherez neyi a takozh za uchasti deyakih predstavnikiv miscevogo ukrayinskogo naselennya v p yatnicyu 27 06 41 a takozh v subotu 28 06 41 bulo viyavleno sim lyudej z chisla partijnih derzhavnih pracivnikiv i komisariv NKVS yaki buli doprovadzheni v zamok m Dubno Pislya pributtya nimciv miscevimi zhitelyami bulo vivezeno z v yaznici i pohovano do 39 til vbitih SvidchennyaZgidno iz svidchennyami troh lyudej yakim vdalosya vryatuvatis pid chas rizanini z 24 na 25 chervnya 1941 roku v v yaznici bulo stracheno blizko 550 v yazniv sered yakih bulo 100 zhinok Nimci vstanovili lishe chotiri osobi yaki vizhili i yaki piznishe perebuvali na likuvanni v riznih vijskovih gospitalyah Dubna troye dali nimcyam svidchennya Nimci vstanovili sho vdalos vstanoviti slidi zgvaltuvannya shonajmenshe v odniyeyi uv yaznenoyi zhinochoyi stati yaka v chisli inshih dev yati zhinok bula zgvaltovana vzhe pislya rozstrilu Naskilki zhorstoko katuvali terzali i muchili nevinnih politv yazniv promovlyaye znahidka zroblena pid chas chishennya v yaznichnih kamer i vivezennya til uv yaznenih bula znajdena povnistyu zderta shkira lyudskoyi ruki na yakij vse she znahodilis nigti palciv Okrim cogo bula znajdena lyudska stupnya z vse she visyachimi na nij klaptyami shkiri Yak i u vipadku z rukoyu shkira bula povnistyu zderta Yak bulo vstanovleno v podalshomu areshti politichnih v yazniv vidbuvalis cilkom bezsistemno Ti hto vizhiv rozpovidali sered inshogo pro v yaznya areshtovanogo cherez nesplatu podatkiv drugij v yazen buv pomishenij u v yaznicyu lishe cherez te sho na dvadcyat hvilin zapiznivsya na robotu Odna uv yaznena bula pomishena pid vartu z tiyeyi prichini sho v neyi znajshli ukrayinskij zhurnal nacionalistichnogo harakteru i t in Najsumnishim vipadkom odnak mozhna nazvati vipadok z shistnadcyatirichnim etnichnim nimcem yakij nalezhav do skautskoyi organizaciyi i lishe cherez ce misyacyami utrimuvavsya v v yaznicii a zgodom buv rozstrilyanij Harakter poranen na tilah deyakih vbitih dozvoliv zrobiti visnovok sho voni buli poraneni chi vbiti shlyahom zavdavannya tilesnih ushkodzhen shtikom Svidchennya Oleksi Sacyuka Sered v yazniv hto vizhiv buv Oleksa Sacyuk ukrayinskij pismennik yakij do veresnya 1942 roku buv golovoyu Dubenskoyi okruzhnoyi upravi Pro zhahlivi znushannya i rozstrili vchineni oprichnikami NKVS u Dubenskij v yaznici Oleksij Sacyuk zgodom rozpoviv u svoyij knizi Smertonosci Vin zvinuvachuvav u rozstrilah Yakova Vinokura Svidchennya Potapa Matvijovicha Chirvi Sered tih hto vizhiv buv Chirva Potap Matvijovich urodzhencya Kustina bilya Rivnogo 4 12 1905 roku narodzhennya Areshtovanij organami NKVS u veresni 1940 r Propovidnik Ukrayinskoyi yevangelsko reformovanoyi cerkvi v Kustini pidozryuvavsya v prinalezhnosti do OUN Zasudzhenij Rivnenskim oblsudom do 10 rokiv uv yaznennya v taborah i 5 rokiv pozbavlennya prav Perebuvav u Dubenskij v yaznici Pid chas rozstrilu uv yaznenih 24 25 chervnya 1941 r buv vazhko poranenij lishivsya kalikoyu na vse zhittya U 1945 r povtorno zasudzhenij vijskovim tribunalom vijsk NKVS Rivnenskoyi oblasti do vishoyi miri pokarannya rozstrilu Pomiluvanij z uv yaznennya vijshov u chervni 1958 roku Z jogo sliv vin batko troh ditej Uprodovzh trivalogo chasu buv chlenom OUN Buv areshtovanij u veresni 1940 roku za prinalezhnist do OUN za donosom shpiguna NKVS Buv uv yaznenij u v yaznici m Rivne Znahodyachis u Rivnenskij v yaznicii buv zakutij u specialni kajdani na vnutrishnij storoni yakih znahodilis metalichni shipi Za najmenshogo ruhu na tili utvoryuvalis rani Krim togo jogo bili gumovimi kijkami Buv zasudzhenij u Rivnomu 27 03 1941 roku na 8 rokiv primusovih robit z deportaciyeyu v Sibir 5 rokiv pozbavlennya prav z konfiskaciyeyu majna U lipni mav buti vidpravlenij u Sibir dlya chogo jogo pereveli v Dubno 21 06 1941 znahodivsya na zaliznichnij stanciyi i buv gotovij do vidpravlennya ale vsih v yazniv povernuli v v yaznicyu Vin znahodivsya v kameri na verhnomu poversi razom z 30 politichnimi v yaznyami Vsi voni buli ukrayincyami Deyakim she ne buli ogolosheni viroki ale vsi voni buli areshtovani za kontrrevolyucijnu diyalnist Uvecheri 24 06 pislya vecheri v yaznyam nakazali lyagti na vidpochinok ne yak zvichajno vzdovzh oboh stin kameri a bilya vikna naproti dverej Cherez pivgodini pislya vecheri cherez vikonce v dveryah kameri cherez yake zvichajno podavali yizhu prosunuli dulo avtomata i prozvuchalo dekilka cherg V yazni vpali na pidlogu Potim dveri vidkrili i v dveryah z yavivsya Yakiv Vinokur avtomatom a razom z nim Bronshtejn i Rahil Gejfer z pistoletami tipu Nagan yaki vidkrili vogon po tih hto lezhav na pidlozi Jomu poshastilo Otrimavshi poranennya v nogu vin upav na pidlogu i na nogo vpali dekilka vbitih V yih kameri sered vbitih viyavilos chetvero poranenih v yazniv Potim kati zrobili dekilka postriliv i zachinili kameru Chetvero poranenih vibralis z pid til perev yazali svoyi rani strichkami zroblenimi z sorochok i prosidili tak vsyu nich Odnak rano vranci 25 06 u v yaznici pochalas nova strilyanina tomu ci chetvero znovu shovalis mizh tilami Na cej raz u kameri z yavilis lishe dvi zhinki z pistoletami i zrobili dekilka postriliv u mertvih Potim ci dvi zhinki vijshli i zachinili dveri kameri znovu Zgodom ci chetvero poranenih zirvali kalorifer zi stini i vibili nim dveri Takim zhe chinom voni vibili she dekilka dverej u kamerah shob vryatuvati she kogo nebud z tih hto lishivsya zhivim z inshih kamer Potim voni vijshli na podvir ya perelizli cherez v yaznichnu ogorozhu i rozbiglis u rizni storoni Sam Chirva prolezhav povnistyu obezsilenij za 100 metriv vid krayu zhitnogo polya Tut 26 06 jogo znajshli nimecki soldati i dostavili u vijskovij gospital Buv vazhko poranenij lishivsya kalikoyu na vse zhittya Svidchennya Petra Morozyuka Pid chas strati vryatuvavsya Petro Morozyuk urodzhenec m Radiviliv 18 05 1910 r n Jogo svidchennya povnistyu zbigayutsya zi svidchennyami Potapa Chirvi Krim cogo vin dodav sho vin perebuvav v inshij kameri razom z 9 inshimi v yaznyami Morozyuk znahodivsya v uv yaznenni z 15 06 1941 roku Vin ne znav za sho i na yakij pidstavi buv areshtovanij U jogo kameri rozstril provodili lishe dvi zhinki i vin buv yedinim z v yazniv komu vdalosya vryatuvatis Jomu vdalosya vryatuvatis lishe zavdyaki tomu sho otrimavshi dva poranennya v nogi vin prikinuvsya vbitim a zhinki pishli oskilki vimazalis krov yu vbitih Sered trupiv vin prolezhav dva dni i dvi nochi vprodovzh yakih dvi zhinki provodili bagatorazovi perevirki Jogo znajshli nimecki soldati 26 06 1941 Svidchennya Valentini Denisivni Lepeshkevich Pid chas strati vryatuvalasya Valentina Denisivna Lepeshkevich bezditna urodzhenka m Rostov na Donu 17 08 1918 r n zhitelka m Rivne Lepeshkevich u divoctvi Kreshenko areshtovana organami NKVS u 1940 r Do chervnya 1941 r perebuvala u Rivnenskij v yaznici za kilka tizhniv do pochatku nimecko radyanskoyi vijni perevedena do Dubenskoyi v yaznici de perezhila rozstril uv yaznenih 24 25 chervnya 1941 r Pislya Drugoyi svitovoyi vijni viyihala do SShA Nadrukuvala spogadi pro tragediyu v yazniv Dubenskoyi v yaznici pid nazvoyu Velikden u v yaznici Zi sliv Lepeshkevich ye potomstvenoyu ukrayinkoyu yaka vijshla zamizh za polyaka nachalnika knigarni v Rivnomu Bula areshtovana spivrobitnikami NKVS 23 08 1940 roku razom z cholovikom oskilki v yih budinku bulo viyavleno zbroyu Za yiyi svidchennyam voni zbiralis vikoristati cyu zbroyu proti predstavnikiv NKVS pid chas rosijsko nimeckoyi vijni i takim sposobom otrimati yedinu mozhlivist vryatuvatis vid radyanskogo pekla Cherez tri misyaci pislya yiyi areshtu v Rivnomu vidbuvsya sud nad yiyi cholovikom yakogo zasudili do 8 rokiv primusovih robit v Sibiru i yakogo deportuvali na pochatku 1941 roku Lepeshkevich vtratila bud yaku nadiyu pobachiti zhivim svogo cholovika Dopuskaye sho vin buv vbitij NKVS Shodo neyi ne provodili slidchih dij i yij ne vinesli niyakogo viroku Stosovno neyi ne provodilos slidstvo Vid svoyih spivkamernic vona chula sho vsi bez vinyatku zhinki buli zgvaltovani komisarami chi slidchimi Lepeshkevich perebuvala u kameri razom z inshimi 8 zhinkami Uvecheri 24 06 voni pochuli postrili i kriki Dveri vidkrili i v kameru vskochili dekilka enkavedistiv ozbroyenih avtomatami i karabinami yaki zrazu vidkrili vogon po perelyakanih zhinkah sho zabilis u kutok kameri Lepeshkevich odniyeyu z pershih otrimala poranennya v stegno i nogu i zrazu zh vpala Na neyi popadali reshta Koli strilyanina pripinilas dveri v kameru buli zakriti Potim vona poklikala tih hto vizhiv Vidizvalis lishe dvi zhinki odna legko poranena 19 richna i pani Pindvyuk yaka vtratila rozum Tak voni perechekala nich Nastupnogo ranku vona znovu pochula postrili V kameru uvijshli dva spivrobitniki NKVS z karabinami na yakih buli primknuti shtiki Spochatku odin iz spivrobitnikiv zakolov legko poranenu prosto v serce vid chogo ta zrazu zh pomerla Pri vityaguvanni shtik ziskochiv z karabinu Tim chasom drugij sprivrobitnik NKVS stav koloti Pindvyuk yaku poraniv u pleche j nogu oskilki vona lezhala na pidlozi Raptom pochuvsya silnij shum vid udariv batarej ob dveri ce vibivali dveri choloviki v yazni V rezultati pospihu Lepeshkevich otrimala lishe dva legkih poranennya shtikom u shiyu Dveri kameri zalishilis vidchinenimi Cherez perelyak i fizichnu slabkist obidvi zhinki buli ne v stani zalishiti kameru i v pani Pindvyuk stali proyavlyatis pershi oznaki bezumstva Takim chinom obidvi zhinki proveli sered trupiv u kameri ves den 25 06 1941 i polovinu 26 06 1941 povnistyu visnazheni vnaslidok silnoyi vtrati krovi Obidvi zhinki buli dopravleni v nimeckij vijskovij gospital nimeckim feldsherom Pervoniya Pindvyuk 23 h richna Pervoniya Pindvyuk narodzhena v Yaroslavichah ne zmogla dati svidchennya bo znahodilasya u vazhkomu stani zijshla z rozumu pislya perebuvannya v Dubenskij v yaznici Pindvyuk potrebuvala amputaciyi pravoyi ruki Cya 23 h richna zhinka zi sliv znajomih bula molodoyu garnoyu divchinoyu odnak stala viglyadati yak 50 richna bozhevilna stara Vcilili v yazni O S Sinevich perebuvav u v yaznici na chas masovih rozstriliv yak uchasnik OUN chi yak toj sho uhilyavsya vid mobilizaciyi do Chervonoyi Armiyi P S Drozd perebuvav u v yaznici na chas masovih rozstriliv yak uchasnik OUN chi yak toj sho uhilyavsya vid mobilizaciyi do Chervonoyi Armiyi M I Krivichun perebuvav u v yaznici na chas masovih rozstriliv yak uchasnik OUN chi yak toj sho uhilyavsya vid mobilizaciyi do Chervonoyi Armiyi P O Polishuk yaki perebuvali u v yaznici na chas masovih rozstriliv yak uchasniki OUN chi yak ti sho uhilyalis vid mobilizaciyi do Chervonoyi Armiyi Oleksij Savich Matvijchuk 23 02 1921 r n s Rachin uchasnik OUN Utrimuvsya na 2 poversi v kameri 42 Unik rostrilu cherez vtechu ohoroni v yaznici 24 06 1941 Voseni 1945 povtorno zaareshtovanij 10 rokiv VTT zvilnivsya 1955 Pavlyuk z s Berezini Kozinskogo rajonu buv areshtovanij za nevikonannya zavdannya z vivezennya lisomaterialu pid chas rozstrilu buv poranenij Oleksandr Danilovich Gonchuk z s Karpilivka Radivilivskogo rajonu zvinuvachuvavsya u kradizhci iz silskoyi kramnici u v yaznici perebuvav z 13 06 1941 vryatuvavsya vtecheyu vibivshi razom z tovarishami zamok u dveryah kameri batareyeyu vid opalennya Ivan Storozhuk pered areshtom navchavsya u 8 mu klasi serednoyi shkoli u Rivnomu vtik vibivshi z Oleksandrom Malishevskim dveri kameri Oleksandr Malishevskij pered areshtom navchavsya u 8 mu klasi serednoyi shkoli u Rivnomu vtik vibivshi z Ivanom Storozhukom dveri kameri Stepan Pastushok z mistechka Berezne Fedir Josipovich Vojtyuk buv poranenij lishivsya bez oka Stepan Yaromlovich Polishuk z s Kostyanec buv poranenij Mikola Stepanovich Namchuk 1921 r n s Listvin Dubenskogo rajonu areshtovanij 1 10 1940 za postanovoyu Osoblivoyi radi pri NKVS SRSR vid 7 06 1941 otrimav virok 8 rokiv VTT za uchast v antiradyanskij nacianalistichnij organizaciyi razom z 50 ma v yaznimi vipustila ohorona v yaznici naperedodni rozstriliv Andrij Pilipovich Namchuk s Listvin Dubenskogo rajonu razom z 50 ma v yaznimi vipustila ohorona v yaznici naperedodni rozstriliv Fedir Gavrilyuk s Listvin Dubenskogo rajonu razom z 50 ma v yaznimi vipustila ohorona v yaznici naperedodni rozstrilivSpisok strachenih v yaznivVashuk Ivan Potapovich areshtovanij voseni 1940 strachenij 24 chervnya 1941 r Trishuk Vira Petrivna areshtovana voseni 1940 strachena 24 chervnya 1941 r Timoshuk Ivan Moyisejovich 1917 r n s Rachin ne uchasnik OUN pohovanij na kladovishi Pribitkovskij Anikij m Dubno vul Sadova pohovanij na kladovishi Voznyuk Filimon Tihonovich 1906 r n s Kostyanec uchasnik OUN vbitij postrilom v golovu pohovanij na kladovishi Olhovskij Vlas Yakovich 1925 r n s Kostyanec OUN vbitij postrilom v golovu pohovanij na kladovishi Vojtyuk Ivan Grigorovich 1920 r n s Kostyanec OUN vbitij postrilom v golovu pohovanij na kladovishi Kovalchuk Volodimir Ignatovich 1918 r n s Mirogosha OUN pohovanij na kladovishi Tishuk Ivan Sergijovich 1901 r n s Mirogosha OUN pohovanij na kladovishi Tishuk Mihajlo Sergijovich 1903 r n s Mirogosha OUN pohovanij na kladovishi Harchuk Z I s Mirogosha Polishuk Mikola s Kostyanec OUN pohovanij na kladovishi Rudakova Lyuba chlen gurtka Ukrayinskoyi yevangelskoyi molodi KUYeM Zaborovska Vira chlen gurtka Ukrayinskoyi yevangelskoyi molodi KUYeM Orlovska Olga Kilyarska Stefa Trautman Tereza Pulkovnikova30 chervnya 1941 rokuPislya pributtya u ponedilok 30 6 41 111 yi pihotnoyi diviziyi vermahtu diviziya vhodila do skladu 1 yi tankovoyi armiyi Pid chas bitvi v rajoni Dubno Luck Brodi mala zavdannya zakriti rozriv v oboroni i zavaditi prorivu pid Dubnom chastin Chervonoyi armiyi 24 go tankovogo polku Petra Volkova i 34 yi tankovoyi diviziyi Nikolaya Poppelya Komanduyuchij 111 yu diviziyeyu general Otto Stapf stalo mozhlivim pristaviti do areshtovanih ohoronu chislom dvadcyat soldat ozbroyenih pistoletami kulemetami Bulo virisheno sho ci sim areshtovanih a takozh sorok rosijskih polonenih budut zadiyani dlya ochishennya v yaznichnih primishen a takozh dlya zahoronennya til zagiblih Do cogo chasu odnak iz zamku bulo vivezeno blizko 2000 polonenih yaki tam perebuvali Z ciyeyi prichini zamist soroka rosijskih polonenih dlya zgadanih robit bulo vikoristano sorok osib yevrejskoyi nacionalnosti V ponedilok 30 6 1941 mizh 14 i 18 godinami silami semi areshtovanih a takozh soroka yevreyiv na v yaznichnomu podvir yi blizko zahidnoyi stini dlya zahoronennya zagiblih buli viriti yami priblizno dvoh metriv shirinoyu i 1 1 8 metra glibinoyu Pislya cogo v v yaznici bula zroblena chistka inventaryu a prosyaknuti krov yu mishki z solomi kovdri i predmeti odyagu sho lezhali povsyudi buli spaleni Mizh tim vdalos znajti arhitektora v yaznichnoyi budivli yakomu bulo dorucheno polagoditi gratovani zalizni dveri na poverhah takim chinom shob yih mozhna bulo zachiniti oskilki do nih ne mozhna bulo znajti zhodnogo klyucha tak samo yak i do dverej u kamerah Hocha vsi dveri v kamerah buli zlamani na okremih poverhah v yaznichnogo primishennya vdalos stvoriti umovi dlya utrimannya v yazniv na zamknutomu prostori Vsogo dlya ciyeyi meti bulo pidgotovleno chotiri poverhi z 118 kamerami serednoyi i velikoyi ploshi Klyuchi vid kozhnih dverej viddali v budivlyu miskoyi komendaturi m Dubno Tim chasom bulo vstanovleno sho deyaki v yazni zmogli uniknuti rozstrilu abo zh vidbulis poranennyami Poraneni zvernulis v privatnu kliniku v m Dubno Voni a takozh osobi yaki zmogli vryatuvatis vtecheyu nimcyami buli dopitani i posvidchili sho rozstrili provodilis blizko 10 godini vechora u vivtorok 24 chervnya 1941 roku Ti hto vizhiv zmogli vryatuvatis tim sho voni zmogli vilamati dveri v kamerah abo zh probiti stini za dopomogoyu batarej opalennya a potim cherez vnutrishnij dvir v yaznici perelizti cherez stinu Jmovirno vnaslidok pidnyatogo shumu v yaznichni ohoronci virishili dobiti vsih hto lishivsya sho j bulo zrobleno vdosvita v seredu Zi svidchen tih hto vizhiv i miscevogo naselennya sliduye sho golovnimi vidpovidalnimi za cej zlochin ye komisar NKVS Ya D Vinokur i sekretar tyuremnogo upravlinnya Hana Berenshtejn v nimeckih dokumentah Bronshtejn Za nayavnimi danimi Vinokura upijmali i rozstrilyali a Bronshtejn vse she perehovuyetsya na teritoriyi m Dubno Semero zgadanih vishe komisariv NKVS i yih pomichnikiv buli zalucheni do vivezennya i nastupnogo zahoronennya til ubitih v yazniv Potim areshtovanih zmusili viriti mogilu takozh bilya zahidnoyi stini v yaznici ale na deyakij viddali vid mogil inshih v yazniv Zatrimani v Dubni 27 i 28 chervnya 1941 roku komisari i funkcioneri NKVS vkazani u spisku pid nomerami 1 7 Osobi pid nomerami 1 3 viznali sho ye chlenami komunistichnoyi partiyi i pracyuvali na NKVS Osobi pid nomerami 4 7 zaperechuvali chlenstvo v komunistichnij partiyi Voni buli vpiznani dubenchanami yaki mali nimecke korinnya folksdojch i ukrayincyami Yih bulo viznano v tomu sho voni vinni v zagibeli ryadu osib folksdojchiv i ukrayinciv Zgidno z nakazom Gitlera komisari NKVS pidlyagali rozstrilu Nimci vvazhali sho zibranih vikrivalnih materialiv bilsh nizh dostatno Pislya cogo semero areshtovanih buli stracheni stratu vikonala rozstrilna komanda pihotnoyi diviziyi v ponedilok 30 6 41 blizko 18 godini Yamu z tilami zasipala zemleyu grupa yevreyiv yaki znahodilis bezposeredno na misci narodivsya 9 5 1894 r v seli Komarivci prozhivav m Dubno vul Shevchenka 4 kolishnij nachalnik NKVS m Dubno narodivsya 13 10 1889 r v seli Parutino prozhivav m Dubno vul Shevchenka 18 direktor radgospu v okolicyah Dubna narodivsya 1 11 1908 r v seli Olishanko prozhivavav m Dubno vul Shevchenka 4 politruk rajonnogo viddilu NKVD u m Dubno buv poranenij 25 06 1941 roku bilya Luckogo povorotu i potrapiv nimcyam v polon Sidir Onufrijovich Kozijchuk narodivsya 8 8 1912 v seli Grushvicya Dubenskogo rajonu prozhivav s Kriliv Dubenskogo rajonu s Varkovichi Dubenskogo rajonu m Dubno vul Shevchenka 18 deputat Verhovnoyi Radi URSR ta golova vikonkomu miskoyi radi m Dubno chlen Varkovickogo rajkomu partiyi 25 06 1941 roku bilya Luckogo povorotu potrapiv nimcyam v polon narodivsya 19 4 1915 v Chernikovskaya prozhivav m Dubno vul Budonovska 29 ohoronec na poshti uchasnik komunistichnogo molodizhnogo soyuzu narodivsya 25 9 1908 v Nizhnij Depovsk prozhivav m Dubno vul Vokzalna 64 sluzhbovec na m yasokombinati partijnij funkcioner narodivsya 14 11 1907 v mistechko Vapnyarka prozhivav m Dubno aviamistechko 254 chobotar pid chas vijni sluzhbovec intendantstva Vsi voni buli pohovani bilya zahidnoyi staroyi stini Dubenskoyi v yaznici Zaraz Dubenska v yaznicya otochena novim murom tomu pohovannya znahoditsya na samij teritoriyi v yaznici Na Dubenskomu vijskovomu kladovishi ye momerialna plita pid yakoyu nibi pohovani zokrema Sidir Onufrijovich Kozijchuk ta hocha dijsnoyi informaciyi sho pislya vijni bulo perepohovannya z pid stin v yaznici nemaye Stratu zasvidchiv sekretar vidryadzhenoyi grupi tayemnoyi vijskovoyi policiyi 48 j motorizovanogo korpusu sho buv pridanij 1 j tankovij grupi Evalda fon Klejsta sho brav uchast u tankovij bitvi pid Dubnom Komanduyuchij korpusom general tankovih vijsk Verner Kempf Dokument pro ce nimcyami napravlenij viddilennyu tayemnoyi vijskovoyi policiyi 626 pri 1 j Tankovij grupi z vidmitkoyu sho original buv napravlenij viddilennyu rozvidki i kontrrozvidki 48 Armijskogo korpusu Zgidno z fotokopiyeyu Byuletenya nachalnika policiyi bezpeki i SD m Berlin 28 vid 20 07 1941 yaka zberigayetsya v Centralnomu derzhavnomu arhivi SRSR vsogo nimcyami v Dubno stanom na 20 07 1941 roku bulo rozstrilyano 100 osib DodatkovoRozstrili NKDB ta NVKS v Dubno zdijsnyuvali z 17 veresnya 1939 roku do 25 chervnya 1941 roku Tila vivozili i kidali v kolodyazi Tarakanivskogo fortu Zakopuvali na teritoriyi monastirya Chesnogo Hresta Viyavleno v 1990 h rokah masove pohovannya v pidvali Svyato Mikolayivskogo soboru Takozh strachuvalis ukrayinci i pislya zahoplennya Dubno 17 bereznya 1944 roku Pam yatnikNa Luckomu povoroti na misci zagibeli 25 chervnya 1941 roku pracivnikiv NKDB ta NKVS vijskovih ta chleniv yih simej sho popali v nimecke otochennya pislya chislennih doslidchih perevirok naprikinci 40 h 50 h seredini 60 h rokiv v rezultati yakih bulo pidtverdzheno sam fakt boyu ta zagibel osobovogo skladu todishnoyu Dubenskoyu vladoyu u 1966 roci bulo urochisto vidkrito pam yatnik yakij nazivavsya Pam yatnik chekistam ta radpartaktivu Skulptor arhitektor V F Dral 17 lyutogo 1970 roku danij pam yatnik bulo zaneseno do derzhavnogo reyestru istorichnih pam yatok oblasti i vzyato na derzhavnij oblik pid 102 de vin rahuyetsya j donini yak pam yatnij znak spivrobitnikam derzhbezpeki i radyanskim aktivistam sho zaginuli u vijni iz zaznachennyam sho shefstvo nad nim nesut pravoohoronni strukturi Dubenskogo rajonu ta Rivnenskoyi oblasti Naperedodni 40 richchya pochatku vtorgnennya Nimechchini do Radyanskogo Soyuzu u chervni 1981 roku na misci zagibeli ta pohovannya zagiblih za iniciativoyu miscevih organiv vladi Dubenshini iz zaluchennyam vijskovosluzhbovciv garnizonu starozhiliv ta spivrobitnikiv Dubenskih rajviddiliv derzhbezpeki i miliciyi provedeni rozkopki pid chas yakih buli znajdeni rechi zagiblih zbroya z vidstrilyanimi naboyami granati sho ne rozirvalis zhinochi rechi druzhini vijskovosluzhbovcya a takozh soldatski medaljoni chastina z yakih z ustanovchimi danimi okremih zagiblih V prisutnosti chislennih svidkiv buli znajdeni osobisti rechi nachalnika rajviddilu NKDB Ya D Vinokura vpiznani jogo druzhinoyu sho pribula dlya cogo z Kiyeva osobisti rechi jogo zastupnika O I Cibanya ta inshih spivrobitnikiv NKDB dekilka posmertnih soldatskih medaljoniv vijskovosluzhbovciv Chervonoyi Armiyi odyag druzhini vijskovosluzhbovcya D G Naberezhnoyi zbroya z vidstrilyanimi naboyami Vsogo bulo znajdeno reshtki 46 ti osib z nih vstanovleno 18 osib Pid chas perepohovannya 1981 roku sered zagiblih na vishe zaznachenomu perehresti krim 5 h spivrobitnikiv rajviddilu derzhbezpeki milicioneri Grigorij Burdilo Ivan Vojt Oleksandr Andrushin Kosyanchuk Matvijchuk nachalnik pasportnogo stolu miliciyi Petrenko prokuror rajonu Ivanov zaviduvach Dubenskim rajkomzemom Ivan Kushko vijskovosluzhbovec Chervonoyi Armiyi Vorozhik druzhina vijskovosluzhbovcya D G Naberezhna Pererahovani prizvisha vikarbuvani na memorialnij pliti bratskoyi mogili v m Dubno j sogodni Krim togo za svidchennyami uchasnikiv rozkopok 1981 roku V K Belova I H Prodaya M O Maslyuka na misci zagibeli buli takozh znajdeni 6 soldatskih medaljoniv vijskovosluzhbovciv Chervonoyi Armiyi Dvi zapiski z nih iz prizvishami sho zbereglis buli peredani organam vijskkomatu dlya vstanovlennya osib Rodichi ostannih brali uchast u 1981 roci v urochistomu perepohovani 26 chervnya 1981 roku v urochistij obstanovci za uchastyu Dubenskih miscevih organiv vladi ta naselennya mista i rajonu predstavnikiv oblasnogo centru provedeno perepohovannya ostankiv zagiblih u bratskij mogili na Dubenskomu vijskovomu kladovishi rajon avtovokzalu de vstanovleno memorialnu plitu z prizvishami tilki tih yaki buli vstanovleni na toj chas yak zagibli Z rokami shodinki ta pishohidni dorizhki navkolo pam yatnika na Luckomu povoroti pochali provalyuvatis zarosli bur yanom i chagarnikom V seredini 90 h rokiv pam yatnu stela na Luckomu perehresti bez rishennya organiv vladi bula ponivechena Stanom na kinec 2009 roku stela pam yatnika i teritoriya navkolo nogo mali vkraj zanedbanij viglyad U 2010 roci vidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini Shodo pidgotovki z vidznachennya 60 richchya vizvolennya Ukrayini ta 65 richchya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni za iniciativoyu veteranskih organizacij UMVS USBU v Rivnenskij oblasti pam yatnu stelu i teritoriyu navkolo bulo privedeno u vidpovidnij stan Na vimogu religijnih gromad bulo vidnovleno na steli i tablichku iz zobrazhennyam hresta Pam yatNa stini ogorozhi Dubenskoyi v yaznici vstanovlena memorialna plita strachenim v yaznyam Vikarbuvani yih prizvisha ta imena Dubenska v yaznicya diyucha tomu vidviduvati yiyi nemaye mozhlivostiDzherela PDF Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 24 sichnya 2017 Procitovano 24 sichnya 2017 Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 REABILITOVANI ISTORIYeYu U DVADCYaTI SEMI TOMAH tom 2 storinka 7 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine do 25 bereznya 1941 roku PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 1 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 29 grudnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 29 grudnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 24 sichnya 2017 Procitovano 24 sichnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 PosilannyaPro rozstril v yazniv u Dubno ta pam yatnik rozstrilnij komandi 22 veresnya 2016 u Wayback Machine Div takozhVinnicka tragediya

Дата публікації:
Топ