Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2017) |
Розорення Чорнух у 1658 році — воєнна операція військ Московського царства восени 1658 року під час московсько-української війни 1658—1659 років.
Спалення Чорнух московськими військами у 1658 році | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Гетьманщина | Московська держава загони антигетьманської опозиції | ||||||
Командувачі | |||||||
невідомо | Донець Іван Степанович | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | 1500-2000 піхотинців | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Один із епізодів московсько-української війни 1658—1659 років, коли московські війська захопили, пограбували і спалили сотенне містечко Чорнухи Лубенського полку.
Початок війни
13 червня московське військо на чолі з Григорієм Ромодановським виступає з Білгорода в Україну.
26 червня московське військо підійшло до містечка Веприк. Відповіддю на московську агресію стала масова мобілізація козацького війська 29 червня гетьман Іван Виговський надислає в полки універсали із наказом «збиратися з усіма людьми», а також — зміцнювати обороноздатність міст і містечок. Окрім того, гетьман послав за допомогою до кримського хана.
Фактично активні бойові дії розпочалися тільки наприкінці літа 1658 року (до цього тривали переговори між українською та московськими сторонами). 23 серпня московський гарнізон Києва відбиває штурм козацького війська на чолі з братом гетьмана Данилом Виговським. Сам гетьман в цей час з основним військом виступає у похід на Лівобережжя. Московське військо тим часом повернулося на територію Московської держави.
Тим часом козацькі підрозділі накопичуються на кордоні з Московським царством, а на території нинішньої Білорусі козацькі загони починають бойові дії проти московських підрозділів. після стояння на кордоні, Іван Виговський розпускає основне військо, чим скористалася московська сторона.
20 жовтня московське військо біля Охтирки переходить українсько-московський кордон, а наступного року захоплює містечко Говтва. 23 жовтня одну із московських частин було розбито козаками Миргородського полку під Сорочинцями, проте московитам за підтримки антигетьманської опозиції вдалося захопити місто Миргород. Після цього багато козаків Миргородського полку, які були налаштовані проти Івана Виговського, починають переходити на сторону Григорія Ромодановського.
Козаки Лубенського полку навпаки, вирішили оборонятися, але побачивши чисельну перевагу ворога, залишили місто порожнім. Розлючені московські вояки спалили порожнє місто і пограбували Мгарський монастир. Від Лубен московське військо рушило до Пирятина, де відбувся бій з козацькими підрозділами
Із Пирятина Григорій Ромодановський послав полк піхоти для захоплення містечка Чорнухи, що лежало за 40 км від Пирятина на шляху до Лохвиці. Для захоплення міста було направлено полк піхоти(чисельність тогочасного московського піхотного полку — 1500—2000 чол.) на чолі з представником козацької антигетьманської опозиції Іваном Донцем.
Захоплення Чорнух московськими військами
Тогочасні джерела вкрай скупо повідомляють нам про захоплення Чорнух московськими військами.
В одному із джерел зазначено, що у жовтні 1658 року Чорнухи були спалені «за верность Виговскому войсками князя Ромодановского», а іншому, що полк московської піхоти пограбував Чорнухи, «злупивши до голого тіла всіх тамтешніх людей» (Літопис Самійла Величка, с.235).
Відповідно до цих свідчень стає зрозуміло, що в листопаді 1658 року Чорнухи були захоплені московськими військами і почасти спалені. Місцеве населення було пограбоване.
Із джерел неясно чи був штурм міста. Якщо й був, то шансів витримати облогу у жителів Чорнух було небагато, оскільки багато козаків полягло під час військових кампаній Хмельниччини. Окрім того, достеменно невідомо чи перебували чорнуські козаки вдома, чи була у якомусь поході. Не виключено також той факт, що можливо чорнушани заздалегідь покинули містечко, знаючи про нерівні сили, як це наприклад зробили жителі Лубен. Тоді наприкінці жовтня лубенські козаки і місцеві жителі на чолі з полковником Павлом Швецем відмовилися визнавати московський протекторат і просто залишили ворогу знелюднене місто.
Московські вояки, заставши порожні Лубни, почали «город и двори жечь и до конца разорять». Не виключено, що чорнухинці взяли собі на озброєння приклад лубенців.
Подальші дії московських військ в регіоні
На час захоплення Чорнух основне московське військо стояло у Пирятині, козацьке — у Варві. Григорій Ромодановський спробував вибити із Варви Григорія Гуляницького, однак штурм міста закінчився невдало. 2 грудня 1658 року на допомогу козакам Гуляницького прийшла татарська орда. Унаслідок спільної атаки разом із татарами, московське військо було відкинуте до Лохвиці, де почало накопичувати сили.
12 січня до Лохвиці із численними військами прибули московські князі Семен Пожарський, С. Львов, Ф. Куракін. У той же день до міста із своїм загоном мав прибути Іван Іскра, який виступив на стороні московського уряду. Проте поблизу села Піски його загін вступив у бій проти козаків Чигиринського полку і татар. Загін Іскри було повністю знищено, а сам ватажок наклав головою.
Наприкінці січня на допомогу Гуляницькому підійшло козацьке військо на чолі з Юрієм Немиричем. 29 січня козаки на чолі з Юрієм Немиричем розбили під Лохвицею загін московської кінноти і заблокували московську армію в місті. На цей момент Чорнухи вже були звільнені від московитів. Чи московські підрозділи покинули місто, чи їх було звідти вибито — невідомо. Відомо, що 29 січня у місті вже був гетьман Іван Виговський, звідки козацько-татарське військо рушило на Лохвицю.
Проте унаслідок невдалої облоги Зінькова, успіхи армії Немирича були зведені нанівець. Основне військо гетьмана повернулося на Правобережжя.
Московське військо скориставшись відступом козаків Немирича, який наприкінці лютого передислокував свої своє військо до Зінькова на допомогу гетьману Івану Виговському, вирушило на Конотоп, захопивши і зруйнувавши на своєму шляху містечко Срібне.
Джерела
- Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с. (т. І)
- Історія Русів
- Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / Вст. ст., упор. та примітки П. М. Саса, В. О. Щербака. — К.: Либідь, 1994. — 768 с.; іл. («Пам'ятки історичної думки України») .
Рекомендована література
- Бульвінський А. Г. Українсько-Російські взаємини 1657—1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на Сході Європи / НАН України. Державна установа «Інститут всесвітньої історії» — К.: Парламентське видавництво, 2008. — 744 с.
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2017 Rozorennya Chornuh u 1658 roci voyenna operaciya vijsk Moskovskogo carstva voseni 1658 roku pid chas moskovsko ukrayinskoyi vijni 1658 1659 rokiv Spalennya Chornuh moskovskimi vijskami u 1658 roci Data listopad 1658 Misce Chornuhi Rezultat zahoplennya mistechka moskovskimi chastinami Storoni Getmanshina Moskovska derzhava zagoni antigetmanskoyi opoziciyi Komanduvachi nevidomo Donec Ivan Stepanovich Vijskovi sili nevidomo 1500 2000 pihotinciv Vtrati nevidomo nevidomo Odin iz epizodiv moskovsko ukrayinskoyi vijni 1658 1659 rokiv koli moskovski vijska zahopili pograbuvali i spalili sotenne mistechko Chornuhi Lubenskogo polku Pochatok vijni13 chervnya moskovske vijsko na choli z Grigoriyem Romodanovskim vistupaye z Bilgoroda v Ukrayinu 26 chervnya moskovske vijsko pidijshlo do mistechka Veprik Vidpoviddyu na moskovsku agresiyu stala masova mobilizaciya kozackogo vijska 29 chervnya getman Ivan Vigovskij nadislaye v polki universali iz nakazom zbiratisya z usima lyudmi a takozh zmicnyuvati oboronozdatnist mist i mistechok Okrim togo getman poslav za dopomogoyu do krimskogo hana Faktichno aktivni bojovi diyi rozpochalisya tilki naprikinci lita 1658 roku do cogo trivali peregovori mizh ukrayinskoyu ta moskovskimi storonami 23 serpnya moskovskij garnizon Kiyeva vidbivaye shturm kozackogo vijska na choli z bratom getmana Danilom Vigovskim Sam getman v cej chas z osnovnim vijskom vistupaye u pohid na Livoberezhzhya Moskovske vijsko tim chasom povernulosya na teritoriyu Moskovskoyi derzhavi Tim chasom kozacki pidrozdili nakopichuyutsya na kordoni z Moskovskim carstvom a na teritoriyi ninishnoyi Bilorusi kozacki zagoni pochinayut bojovi diyi proti moskovskih pidrozdiliv pislya stoyannya na kordoni Ivan Vigovskij rozpuskaye osnovne vijsko chim skoristalasya moskovska storona 20 zhovtnya moskovske vijsko bilya Ohtirki perehodit ukrayinsko moskovskij kordon a nastupnogo roku zahoplyuye mistechko Govtva 23 zhovtnya odnu iz moskovskih chastin bulo rozbito kozakami Mirgorodskogo polku pid Sorochincyami prote moskovitam za pidtrimki antigetmanskoyi opoziciyi vdalosya zahopiti misto Mirgorod Pislya cogo bagato kozakiv Mirgorodskogo polku yaki buli nalashtovani proti Ivana Vigovskogo pochinayut perehoditi na storonu Grigoriya Romodanovskogo Kozaki Lubenskogo polku navpaki virishili oboronyatisya ale pobachivshi chiselnu perevagu voroga zalishili misto porozhnim Rozlyucheni moskovski voyaki spalili porozhnye misto i pograbuvali Mgarskij monastir Vid Luben moskovske vijsko rushilo do Piryatina de vidbuvsya bij z kozackimi pidrozdilami Iz Piryatina Grigorij Romodanovskij poslav polk pihoti dlya zahoplennya mistechka Chornuhi sho lezhalo za 40 km vid Piryatina na shlyahu do Lohvici Dlya zahoplennya mista bulo napravleno polk pihoti chiselnist togochasnogo moskovskogo pihotnogo polku 1500 2000 chol na choli z predstavnikom kozackoyi antigetmanskoyi opoziciyi Ivanom Doncem Zahoplennya Chornuh moskovskimi vijskamiTogochasni dzherela vkraj skupo povidomlyayut nam pro zahoplennya Chornuh moskovskimi vijskami V odnomu iz dzherel zaznacheno sho u zhovtni 1658 roku Chornuhi buli spaleni za vernost Vigovskomu vojskami knyazya Romodanovskogo a inshomu sho polk moskovskoyi pihoti pograbuvav Chornuhi zlupivshi do gologo tila vsih tamteshnih lyudej Litopis Samijla Velichka s 235 Vidpovidno do cih svidchen staye zrozumilo sho v listopadi 1658 roku Chornuhi buli zahopleni moskovskimi vijskami i pochasti spaleni Misceve naselennya bulo pograbovane Iz dzherel neyasno chi buv shturm mista Yaksho j buv to shansiv vitrimati oblogu u zhiteliv Chornuh bulo nebagato oskilki bagato kozakiv polyaglo pid chas vijskovih kampanij Hmelnichchini Okrim togo dostemenno nevidomo chi perebuvali chornuski kozaki vdoma chi bula u yakomus pohodi Ne viklyucheno takozh toj fakt sho mozhlivo chornushani zazdalegid pokinuli mistechko znayuchi pro nerivni sili yak ce napriklad zrobili zhiteli Luben Todi naprikinci zhovtnya lubenski kozaki i miscevi zhiteli na choli z polkovnikom Pavlom Shvecem vidmovilisya viznavati moskovskij protektorat i prosto zalishili vorogu znelyudnene misto Moskovski voyaki zastavshi porozhni Lubni pochali gorod i dvori zhech i do konca razoryat Ne viklyucheno sho chornuhinci vzyali sobi na ozbroyennya priklad lubenciv Podalshi diyi moskovskih vijsk v regioniNa chas zahoplennya Chornuh osnovne moskovske vijsko stoyalo u Piryatini kozacke u Varvi Grigorij Romodanovskij sprobuvav vibiti iz Varvi Grigoriya Gulyanickogo odnak shturm mista zakinchivsya nevdalo 2 grudnya 1658 roku na dopomogu kozakam Gulyanickogo prijshla tatarska orda Unaslidok spilnoyi ataki razom iz tatarami moskovske vijsko bulo vidkinute do Lohvici de pochalo nakopichuvati sili 12 sichnya do Lohvici iz chislennimi vijskami pribuli moskovski knyazi Semen Pozharskij S Lvov F Kurakin U toj zhe den do mista iz svoyim zagonom mav pributi Ivan Iskra yakij vistupiv na storoni moskovskogo uryadu Prote poblizu sela Piski jogo zagin vstupiv u bij proti kozakiv Chigirinskogo polku i tatar Zagin Iskri bulo povnistyu znisheno a sam vatazhok naklav golovoyu Naprikinci sichnya na dopomogu Gulyanickomu pidijshlo kozacke vijsko na choli z Yuriyem Nemirichem 29 sichnya kozaki na choli z Yuriyem Nemirichem rozbili pid Lohviceyu zagin moskovskoyi kinnoti i zablokuvali moskovsku armiyu v misti Na cej moment Chornuhi vzhe buli zvilneni vid moskovitiv Chi moskovski pidrozdili pokinuli misto chi yih bulo zvidti vibito nevidomo Vidomo sho 29 sichnya u misti vzhe buv getman Ivan Vigovskij zvidki kozacko tatarske vijsko rushilo na Lohvicyu Prote unaslidok nevdaloyi oblogi Zinkova uspihi armiyi Nemiricha buli zvedeni nanivec Osnovne vijsko getmana povernulosya na Pravoberezhzhya Moskovske vijsko skoristavshis vidstupom kozakiv Nemiricha yakij naprikinci lyutogo peredislokuvav svoyi svoye vijsko do Zinkova na dopomogu getmanu Ivanu Vigovskomu virushilo na Konotop zahopivshi i zrujnuvavshi na svoyemu shlyahu mistechko Sribne DzherelaRozorennya Chornuh u sestrinskih Vikiproyektah Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 371 s ISBN 5 308 00314 9 t I Istoriya Rusiv Rigelman O I Litopisna opovid pro Malu Rosiyu ta yiyi narod i kozakiv uzagali Vst st upor ta primitki P M Sasa V O Sherbaka K Libid 1994 768 s il Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 325 00163 9 Rekomendovana literaturaBulvinskij A G Ukrayinsko Rosijski vzayemini 1657 1659 rr v umovah civilizacijnogo rozmezhuvannya na Shodi Yevropi NAN Ukrayini Derzhavna ustanova Institut vsesvitnoyi istoriyi K Parlamentske vidavnictvo 2008 744 s Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi