Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розжалівська облава — відбулася з 13 по 14 грудня 1944 року в селі Розжалів (нині Радехівський р-н, Львівська обл.). В ході облави війська НКВС підпалили село Розжалів та вбили 146 бійців УПА та Служби безпеки ОУН(р). Відбувалися поодинокі бої.
| Розжалівська облава | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна Бої УПА | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Українська повстанська армія |  НКВС СРСР | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Хорунжий УПА «Черемош»
|  Полковник НКВС Сметанін
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
 УПА
 Служба безпеки ОУНР
|  НКВС СРСР
| ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 146 осіб в тому числі мирні жителі | невідомо | ||||||||
Передумови
В ході Львівсько-Сандомирської наступальної операції (13 липня 1944 — 29 серпня 1944) Червоної армії проти об'єднаних німецько-угорських військ на території Західної України, в тому числі в селі Розжалів (нині Радехівський р-н, Львівська обл.), 17 липня 1944 відновлюється радянська влада.
На той час, в Розжалові, була висока концентрація військ УПА, бо після розгрому під Бродами (13 — 22 липня 1944) зі сторони траси Бишів-Сокаль поверталися сотні, дві з них проходили через село. Одна відійшла перед облавою, інша сотня — «Пролом» Сокальського ТВ-3 ВО-2 «Буг», якою командував хорунжий «Черемош», залишилася у селі. Також в селі, в бункерах, розміщувалися боївки СБ ОУН(р) Сокальського округу та центральний бункер, де перебував референт СБ ОУН(р) Сокальщини Лесь Бабський ― «Гриць».
Крім того, в Розжалові були декілька бійців куреня «Галайда» Равського ТВ «1» ВО-2 «Буг», місцевий кущ, старшина для доручень ВО-2 «Буг» ― «Хмара» (прізвище Харків) та командир куреня «Холодноярці» ― поручник «Град».
Один боєць із сотні «Пролом» — «Кармелюк» став зрадником і доніс органам НКВС СРСР про те, що в Розжалові квартирує сотня УПА та чималі відділи Служби безпеки ОУН(р).
Облава
Вранці, 13 грудня 1944 року, 250 прикордонників із 3-ї комендатури і маневреної групи 2-го прикордонного загону НКВС оточили село Розжалів. Зрадника «Кармелюка» вони водили в плащ-палатці, щоб ніхто не впізнав. Він завів їх до криївки в обійстя одного селянина. Повстанці, з цієї криївки не здалися в руки ворогу та кинули гранату, поранивши майора НКВС та службову собаку. Розпочався нерівний бій. Сотник «Черемош» разом з одним повстанцем загинув у хаті селянина Ковальчука Онуфрія, також в бункері, котрий був в садибі, задушилися від диму: Ковальчуки Василь та Лука, боївкар Василь Фарина, Павло Решетарський. Їхні тіла зволікали кіньми в стодолу Василя Ведмедика, накидали на них солому та підпалили.
В обійсті Гуменюка, в стодолі, загинув санітарний референт Сокальської округи СБ ОУН(р) майор медичної служби — Іван Дмитраш «Олег»- «Кривоніс». Потім бій перекинувся у садибу Василя Григоренка. Була ще сутичка коло стодоли Цвірка. В одній садибі, боївкарі СБ ОУН(р) «Ярема» і «Вітрогон» полягли, знищивши чотирьох енкаведистів. Розлючені енкаведисти вирішили нищити людей найтяжчим способом — палити село. Майор Маденцов начальник Комарівської прикордонної застави дав наказ палити все село. При цьому було викликано підкріплення з Ванова і Глухова (мінометний взвод 2-го прикордонного загону і 42 батальйон прикордонного полку), сили ворога виросли до 600 солдатів.
Вже до обіду, 13 грудня, село перетворилося на вогненну кулю. Вили собаки, кричала худоба, плакали діти, вибігаючи зі школи. Їхні домівки були вже вкриті вогнем і димом. Скрізь чувся зойк, крики, тріск скорострілів, вибухи гранат. Вогонь огорнув все село. Вибіг з хати рятувати свою палаючу стодолу Іван Покиньброда та його батько Яків. Їх зупинили кулі на пів дорозі. В цей день Василь Томашевський і ще з трьома хлопцями з боївки були в бункері у свого батька Івана Томашевського. Криївка була під хатою, коли згоріла хата вони подушилися від диму. Своїх убитих більшовики забирали на грузові машини, а з повстанців знімали взуття, одяг та зносили у садибу Ведмедика Василя.
Частині повстанців, які перебували в селі, вдалося прорватися крізь ворожі застави, використовуючи сутінки і дим від пожеж. Так, зокрема, пробилася частина куреня «Галайда-ІІ» ТВ-12 «Климів» ВО-2 «Буг». Інші пробували перебути облаву в селі. На жаль, частина повстанців полягла. В першу чергу ті, які не були відпорні від вогню. Підпільники в них або отруїлися чадним газом, або застрілилися, щоб не потрапити живими в руки ворога.
В садибі Івана Покотила (Возняка), під стодолою, був центральний бункер Служби безпеки ОУН(р). Коли стодола згоріла, енкаведисти пішли перевіряти, штиками натрапили на бункер і почали розкопувати його. Всі, хто був в бункері застрілилися. Серед них провідні співробітники СБ ОУН(р):
- «Грицько» — заступник референта СБ при Проводі ОУН(р);
- Володимир Голояд — «Чиж» — співробітник головної референтури СБ при Проводі ОУН(р);
- Лесь Бабський — «Сергій» — референт Сокальської округи Служби безпеки ОУН(р) поручник СБ;
- Богдан Дінець — «Самур» — референт Сокальського повіту Служби безпеки ОУН(р);
- Дацюк Микита — «Ґотур» — слідчий Сокальської округи СБ ОУН(р);
- Марія Грудка-Лиховид — «Іра», «Калина» — секретарка Сокальської округи СБ ОУН(р);
- Василь Новосад — «Луцько» — секретар Сокальської округи СБ ОУН(р);
- «Парис» — «Безхлібний» — контрольний підреферент господарчої референтури львівського обласного проводу ОУН(р);
- Павло Прокопчук — «Туган» — господарчий референт Сокальської округи СБ ОУН(р);
- «Грек» — підпільник.
Тіла всіх 10 забрали до Сокаля, місце їхнього поховання невідоме. Варто зазначити, що «Грицько» та Володимир Голояд — «Чиж» прибули за відрядженням Служби безпеки при Проводі ОУН(р) для розслідування справи десантування парашутистів-підпільників, які звинувачувалися у зраді та співпраці з нацистами, проте, дану справу не вдалося дослідити в зв'язку смерті їх двох.
Також під час облави загинули:
- «Шалений» — поручник УПА, командир жандармерії старшинської школи «Олені» УПА;
- Василь Шиндюк — «Сирота», «Щирба» — чотовий сотні «Кочовики» Равського ТВ «1» ВО-2 «Буг» УПА-Захід;
- Мирон Коваль — повстанець (щоб не опинитися в полоні підірвався на гранаті);
- Микола Гуменюк — повстанець;
- Володимир Наконечний — боєць відділу пропаганди УПА.
На наступний день, 14 грудня 1944 року енкаведисти продовжили розправу. Вбивали мирних жителів:
- Петро Баляс — селянин;
- Іван Ковальчук — селянин;
- Павло Покотило — селянин (по-варварськи вбили біля будинку «Просвіта»);
Поранили Марію Коваль та Семена Волошина.
На городі Пишка Дмитра (на той час — голова Розжалівської сільської ради) залишилася одна вціліла криївка, яку не знайшли НКВСівці, в ній перебували два слідчі СБ ОУН(р) Пахолок Богдан «Сокіл» (загинув 04.02.1946 в Розжалові) і Марко Марцинюк «Зіновій», а також два хлопці зв'язкові із села Пишко Петро і Іванечко Іван, ще три хлопці із с. Зубкова.
Дивом уникнули смерті обласний провідник — Дмитро Слюзар ― «Золотар» і командир ВО-2 «Буг» полковник УПА — Василь Левкович – «Воронний» — ввечері, 12 грудня, вони залишили центральний бункер Леся Бабського «Сергія» і пішли на організаційну зустріч до окружного «Бурого» в сусіднє село Ордів.
Наслідки
Ще 5 днів по облаві ходили солдати НКВС, шукали вцілілих повстанців та тих хто їм допомагав. Знаходивши, кидали їх у льох до селянина Гардзелєвича. Потім вивели на поле і тримали як заручників. Положили їх на мокрій землі і так тримали цілу ніч, загрожуючи смертю. Потім повезли їх у Сокаль, пізніше у Львів в Замарстинівську тюрму. Всі 36 чоловік сиділи там до 13 січня 1945 року. Потім їх відпустили, люди пішки вирушили додому, але нарвалися на засідку. Деяких забрали на пересильний пункт, чоловіків насильно відправили на фронт (це були: Баляс Федір, Пура Максим, Покиньброда Іван, Коваль Василь, Грева Василь, Мельник Андрій, Жеребецький Федір (Жеребчуків), Жеребецький Федь, Грицина Гриць, Покотило Іван, Ведмедик Ярослав, Кончук Василь). Дівчата та старі дідусі повернулися додому. Після облави в селі була страшна біда, селяни жили в льохах, хлівах, одні в одних, наприклад, Марія Баран та її брат Василь прожили цілу зиму в льосі.
Загалом в облаві загинули 146 осіб та 5 взято в полон; спалено 60 господарств с.Розжалів (а це більше половини села, яке у 1930-х мало 115 обійсть).
17 грудня 1944 року нарком внутрішніх справ УРСР Василь Рясной звернувся до керівника НКВС СРСР Лаврентія Берії з клопотанням про відзначення безпосередніх керівників операції — начальника 5-го відділу управління прикордонних військ Українського округу підполковника Арташеса Тер-Григор'яна і в.о. начальника 2-го прикодонного загону полковника Сметаніна.
Майор Маденцов отримав за проведену операцію підвищення в звані та велику грошову винагороду.
Пам'ять
За сприянням священника о. Дмитра Дмитраша (брата полеглого в даній облаві майора медичної служби УПА — Івана Дмитраша), на місцевому цвинтарі села Розжалів, було встановлено пам'ятник на могилі загиблих повстанців та мирних жителів, які віддали своє життя за Вільну, Незалежну, Соборну Українську Державу 13-14 грудня 1944 року.
Цей день, 13 грудня 1944 року, став днем довічної трагедії села. Тому, кожного року цей день є траурним днем, відправляється за упокій Загиблих героїв Службу Божу.
Примітки
- . Бібліотека націоналіста «Бандера». Архів оригіналу за 19 вересня 2020.
- ГДА СБУ. Фонд 2, спр. 164, арк. 145—148
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozzhalivska oblava vidbulasya z 13 po 14 grudnya 1944 roku v seli Rozzhaliv nini Radehivskij r n Lvivska obl V hodi oblavi vijska NKVS pidpalili selo Rozzhaliv ta vbili 146 bijciv UPA ta Sluzhbi bezpeki OUN r Vidbuvalisya poodinoki boyi Rozzhalivska oblava Druga svitova vijna Boyi UPA Data 13 grudnya 14 grudnya 1944 roku Misce Rozzhaliv Radehivskij rajon Lvivska oblast Privid Zrada povstancya Karmelyuka Rezultat Porazka SB OUNR ta UPA Storoni Ukrayinska povstanska armiya NKVS SRSR Komanduvachi Horunzhij UPA Cheremosh Poruchnik Sluzhbi bezpeki OUNR Babskij Oleksa Les Ivanovich Sergij Prinadnij Dmitro Mihajlovich kerivnik boyivki SB OUNR Polkovnik NKVS Smetanin Pidpolkovnik NKVS Artashes Ter Grigoryan Vijskovi sili UPA Sotnya Prolom Sokalskogo TV 3 VO 2 Bug Dekilka bijciv kurenya Galajdi ta sotni Kochoviki Ravskogo TV 1 VO 2 Bug Sluzhba bezpeki OUNR Sokalska okruga SB OUNR NKVS SRSR Minometnij vzvod 2 go prikordonnogo zagonu Ukrayinskogo okrugu 42 bataljon prikordonnogo polku 3 prikordonna komendatura 600 soldativ Vtrati 146 osib v tomu chisli mirni zhiteli nevidomoPeredumoviV hodi Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi 13 lipnya 1944 29 serpnya 1944 Chervonoyi armiyi proti ob yednanih nimecko ugorskih vijsk na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini v tomu chisli v seli Rozzhaliv nini Radehivskij r n Lvivska obl 17 lipnya 1944 vidnovlyuyetsya radyanska vlada Na toj chas v Rozzhalovi bula visoka koncentraciya vijsk UPA bo pislya rozgromu pid Brodami 13 22 lipnya 1944 zi storoni trasi Bishiv Sokal povertalisya sotni dvi z nih prohodili cherez selo Odna vidijshla pered oblavoyu insha sotnya Prolom Sokalskogo TV 3 VO 2 Bug yakoyu komanduvav horunzhij Cheremosh zalishilasya u seli Takozh v seli v bunkerah rozmishuvalisya boyivki SB OUN r Sokalskogo okrugu ta centralnij bunker de perebuvav referent SB OUN r Sokalshini Les Babskij Gric Krim togo v Rozzhalovi buli dekilka bijciv kurenya Galajda Ravskogo TV 1 VO 2 Bug miscevij kush starshina dlya doruchen VO 2 Bug Hmara prizvishe Harkiv ta komandir kurenya Holodnoyarci poruchnik Grad Odin boyec iz sotni Prolom Karmelyuk stav zradnikom i donis organam NKVS SRSR pro te sho v Rozzhalovi kvartiruye sotnya UPA ta chimali viddili Sluzhbi bezpeki OUN r OblavaVranci 13 grudnya 1944 roku 250 prikordonnikiv iz 3 yi komendaturi i manevrenoyi grupi 2 go prikordonnogo zagonu NKVS otochili selo Rozzhaliv Zradnika Karmelyuka voni vodili v plash palatci shob nihto ne vpiznav Vin zaviv yih do kriyivki v obijstya odnogo selyanina Povstanci z ciyeyi kriyivki ne zdalisya v ruki vorogu ta kinuli granatu poranivshi majora NKVS ta sluzhbovu sobaku Rozpochavsya nerivnij bij Sotnik Cheremosh razom z odnim povstancem zaginuv u hati selyanina Kovalchuka Onufriya takozh v bunkeri kotrij buv v sadibi zadushilisya vid dimu Kovalchuki Vasil ta Luka boyivkar Vasil Farina Pavlo Reshetarskij Yihni tila zvolikali kinmi v stodolu Vasilya Vedmedika nakidali na nih solomu ta pidpalili V obijsti Gumenyuka v stodoli zaginuv sanitarnij referent Sokalskoyi okrugi SB OUN r major medichnoyi sluzhbi Ivan Dmitrash Oleg Krivonis Potim bij perekinuvsya u sadibu Vasilya Grigorenka Bula she sutichka kolo stodoli Cvirka V odnij sadibi boyivkari SB OUN r Yarema i Vitrogon polyagli znishivshi chotiroh enkavedistiv Rozlyucheni enkavedisti virishili nishiti lyudej najtyazhchim sposobom paliti selo Major Madencov nachalnik Komarivskoyi prikordonnoyi zastavi dav nakaz paliti vse selo Pri comu bulo viklikano pidkriplennya z Vanova i Gluhova minometnij vzvod 2 go prikordonnogo zagonu i 42 bataljon prikordonnogo polku sili voroga virosli do 600 soldativ Vzhe do obidu 13 grudnya selo peretvorilosya na vognennu kulyu Vili sobaki krichala hudoba plakali diti vibigayuchi zi shkoli Yihni domivki buli vzhe vkriti vognem i dimom Skriz chuvsya zojk kriki trisk skorostriliv vibuhi granat Vogon ogornuv vse selo Vibig z hati ryatuvati svoyu palayuchu stodolu Ivan Pokinbroda ta jogo batko Yakiv Yih zupinili kuli na piv dorozi V cej den Vasil Tomashevskij i she z troma hlopcyami z boyivki buli v bunkeri u svogo batka Ivana Tomashevskogo Kriyivka bula pid hatoyu koli zgorila hata voni podushilisya vid dimu Svoyih ubitih bilshoviki zabirali na gruzovi mashini a z povstanciv znimali vzuttya odyag ta znosili u sadibu Vedmedika Vasilya Chastini povstanciv yaki perebuvali v seli vdalosya prorvatisya kriz vorozhi zastavi vikoristovuyuchi sutinki i dim vid pozhezh Tak zokrema probilasya chastina kurenya Galajda II TV 12 Klimiv VO 2 Bug Inshi probuvali perebuti oblavu v seli Na zhal chastina povstanciv polyagla V pershu chergu ti yaki ne buli vidporni vid vognyu Pidpilniki v nih abo otruyilisya chadnim gazom abo zastrililisya shob ne potrapiti zhivimi v ruki voroga V sadibi Ivana Pokotila Voznyaka pid stodoloyu buv centralnij bunker Sluzhbi bezpeki OUN r Koli stodola zgorila enkavedisti pishli pereviryati shtikami natrapili na bunker i pochali rozkopuvati jogo Vsi hto buv v bunkeri zastrililisya Sered nih providni spivrobitniki SB OUN r Gricko zastupnik referenta SB pri Provodi OUN r Volodimir Goloyad Chizh spivrobitnik golovnoyi referenturi SB pri Provodi OUN r Les Babskij Sergij referent Sokalskoyi okrugi Sluzhbi bezpeki OUN r poruchnik SB Bogdan Dinec Samur referent Sokalskogo povitu Sluzhbi bezpeki OUN r Dacyuk Mikita Gotur slidchij Sokalskoyi okrugi SB OUN r Mariya Grudka Lihovid Ira Kalina sekretarka Sokalskoyi okrugi SB OUN r Vasil Novosad Lucko sekretar Sokalskoyi okrugi SB OUN r Paris Bezhlibnij kontrolnij pidreferent gospodarchoyi referenturi lvivskogo oblasnogo provodu OUN r Pavlo Prokopchuk Tugan gospodarchij referent Sokalskoyi okrugi SB OUN r Grek pidpilnik Tila vsih 10 zabrali do Sokalya misce yihnogo pohovannya nevidome Varto zaznachiti sho Gricko ta Volodimir Goloyad Chizh pribuli za vidryadzhennyam Sluzhbi bezpeki pri Provodi OUN r dlya rozsliduvannya spravi desantuvannya parashutistiv pidpilnikiv yaki zvinuvachuvalisya u zradi ta spivpraci z nacistami prote danu spravu ne vdalosya dosliditi v zv yazku smerti yih dvoh Takozh pid chas oblavi zaginuli Shalenij poruchnik UPA komandir zhandarmeriyi starshinskoyi shkoli Oleni UPA Vasil Shindyuk Sirota Shirba chotovij sotni Kochoviki Ravskogo TV 1 VO 2 Bug UPA Zahid Miron Koval povstanec shob ne opinitisya v poloni pidirvavsya na granati Mikola Gumenyuk povstanec Volodimir Nakonechnij boyec viddilu propagandi UPA Na nastupnij den 14 grudnya 1944 roku enkavedisti prodovzhili rozpravu Vbivali mirnih zhiteliv Petro Balyas selyanin Ivan Kovalchuk selyanin Pavlo Pokotilo selyanin po varvarski vbili bilya budinku Prosvita Poranili Mariyu Koval ta Semena Voloshina Na gorodi Pishka Dmitra na toj chas golova Rozzhalivskoyi silskoyi radi zalishilasya odna vcilila kriyivka yaku ne znajshli NKVSivci v nij perebuvali dva slidchi SB OUN r Paholok Bogdan Sokil zaginuv 04 02 1946 v Rozzhalovi i Marko Marcinyuk Zinovij a takozh dva hlopci zv yazkovi iz sela Pishko Petro i Ivanechko Ivan she tri hlopci iz s Zubkova Divom uniknuli smerti oblasnij providnik Dmitro Slyuzar Zolotar i komandir VO 2 Bug polkovnik UPA Vasil Levkovich Voronnij vvecheri 12 grudnya voni zalishili centralnij bunker Lesya Babskogo Sergiya i pishli na organizacijnu zustrich do okruzhnogo Burogo v susidnye selo Ordiv NaslidkiShe 5 dniv po oblavi hodili soldati NKVS shukali vcililih povstanciv ta tih hto yim dopomagav Znahodivshi kidali yih u loh do selyanina Gardzelyevicha Potim viveli na pole i trimali yak zaruchnikiv Polozhili yih na mokrij zemli i tak trimali cilu nich zagrozhuyuchi smertyu Potim povezli yih u Sokal piznishe u Lviv v Zamarstinivsku tyurmu Vsi 36 cholovik sidili tam do 13 sichnya 1945 roku Potim yih vidpustili lyudi pishki virushili dodomu ale narvalisya na zasidku Deyakih zabrali na peresilnij punkt cholovikiv nasilno vidpravili na front ce buli Balyas Fedir Pura Maksim Pokinbroda Ivan Koval Vasil Greva Vasil Melnik Andrij Zherebeckij Fedir Zherebchukiv Zherebeckij Fed Gricina Gric Pokotilo Ivan Vedmedik Yaroslav Konchuk Vasil Divchata ta stari didusi povernulisya dodomu Pislya oblavi v seli bula strashna bida selyani zhili v lohah hlivah odni v odnih napriklad Mariya Baran ta yiyi brat Vasil prozhili cilu zimu v losi Zagalom v oblavi zaginuli 146 osib ta 5 vzyato v polon spaleno 60 gospodarstv s Rozzhaliv a ce bilshe polovini sela yake u 1930 h malo 115 obijst 17 grudnya 1944 roku narkom vnutrishnih sprav URSR Vasil Ryasnoj zvernuvsya do kerivnika NKVS SRSR Lavrentiya Beriyi z klopotannyam pro vidznachennya bezposerednih kerivnikiv operaciyi nachalnika 5 go viddilu upravlinnya prikordonnih vijsk Ukrayinskogo okrugu pidpolkovnika Artashesa Ter Grigor yana i v o nachalnika 2 go prikodonnogo zagonu polkovnika Smetanina Major Madencov otrimav za provedenu operaciyu pidvishennya v zvani ta veliku groshovu vinagorodu Pam yatZa spriyannyam svyashennika o Dmitra Dmitrasha brata poleglogo v danij oblavi majora medichnoyi sluzhbi UPA Ivana Dmitrasha na miscevomu cvintari sela Rozzhaliv bulo vstanovleno pam yatnik na mogili zagiblih povstanciv ta mirnih zhiteliv yaki viddali svoye zhittya za Vilnu Nezalezhnu Sobornu Ukrayinsku Derzhavu 13 14 grudnya 1944 roku Cej den 13 grudnya 1944 roku stav dnem dovichnoyi tragediyi sela Tomu kozhnogo roku cej den ye traurnim dnem vidpravlyayetsya za upokij Zagiblih geroyiv Sluzhbu Bozhu Primitki Biblioteka nacionalista Bandera Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 GDA SBU Fond 2 spr 164 ark 145 148